Митний кодекс України

є новими (з дати виготовлення до дати ввезення на митну територію України пройшло не більше трьох років);

не були у використанні;

ввозяться учасниками індустріальних парків виключно для власного використання на території (у межах) індустріального парку без права відчуження, передання в оренду, лізинг чи інше право користування третім особам на будь-яких умовах раніше п’яти років з дати їх ввезення на митну територію України;

не мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, та/або не ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Порядок ввезення та цільового використання зазначених товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо створення і функціонування індустріальних парків на території України, здійснюють автоматичний обмін інформацією, що міститься/має міститися в Реєстрі індустріальних парків, у тому числі щодо переліку учасників індустріальних парків, втрати суб’єктом господарювання статусу учасника індустріального парку, в обсязі та порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику.

Втрата статусу учасника індустріального парку раніше п’яти років з дати ввезення на митну територію України у порядку, визначеному цією частиною, устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього тягне за собою виникнення обов’язку із сплати ввізного мита та пені у строки та порядку, встановлені цим Кодексом.

До положень цієї частини встановлені статтею 102 Податкового кодексу України строки давності не застосовуються.

7. Порушення вимог і умов, визначених у частинах першій - четвертій, шостій та восьмій цієї статті, тягне за собою виникнення обов’язку зі сплати ввізного мита та пені у строки та у порядку, визначені цим Кодексом.

8. Звільняються від оподаткування ввізним митом складові (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби) (далі - товари), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту для використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі", якщо замовником такої продукції є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України, за такими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД:

3907 40 00 00, 3919 90 80 38, 3919 90 20 00, 3919 90 80 90, 3920 51 00 00, 3920 91 00 90, 3921 13 10 19, 3921 90 30 00, 3921 90 90 00, 3926 90 97 90, 3926 90 60 00, 9620 00 91 00, 4011 20, 4011 30 00, 5515 91 10 00, 7003, 7004, 7005, 7006 00 10 00, 7014 00 00 00, 7207 19 80 00, 7208 90 80 00, 7211 29 00 00, 7212, 7214 99 39 00, 7215 50 11 00, 7215 90 00 00, 7217 10 90 00, 7218 91 80 00, 7219 21 10 00, 7219 21 90 00, 7219 22 90 00, 7219 24 00 00, 7219 32, 7219 33, 7219 34, 7220 12 00 00, 7220 20, 7220 90, 7222 11 11 00, 7222 11 19 00, 7222 11 81 00, 7222 11 89 00, 7222 19, 7222 20 11 00, 7222 20 19 00, 7222 20 29 00, 7222 20 31 00, 7222 20 39 00, 7222 20 81 00, 7222 20 89 00, 7222 30, 7222 40, 7223 00, 7224 90 07 00, 7224 90 14 00, 7224 90 18 00, 7225, 7226 19 80 00, 7226 92 00 00, 7226 99 10 00, 7226 99 30 00, 7226 99 70 00, 7228 10 20 00, 7228 10 50 00, 7228 10 90 00, 7228 20, 7228 30 49 00, 7228 30 69 00, 7228 30 70 00, 7228 30 89 00, 7228 60, 7228 40, 7228 50 69 00, 7228 70, 7229 90 90 00, 8407, 8408, 8409, 8411 11 00 00, 8411 12 10 00, 8411 12 30 00, 8411 22, 8411 81 00 00, 8411 91 00 00, 8411 99 00 00, 8412 10 00 90, 8412 29 89 90, 8413 19 00 00, 8413 60 20 00, 8413 60 31 00, 8413 70 81 00, 8413 81 00 00, 8413 82 00 00, 8413 91 00 90, 8414, 8415 20 00, 8421 23 00, 8421 29 20 00, 8421 29 80 00, 8421 39 15 20, 8421 39 25 00, 8421 39 15 91, 8421 39 85 10, 8421 39 15 99, 8421 39 85 90, 8421 32 00 90, 8421 39 15 59, 8421 39 35 90, 8421 32 00 19, 8421 99 10 00, 8421 99 90 00, 8425 31 00 00, 8425 39 00 00, 8481 10 19 00, 8481 10 99 00, 8481 20 10 00, 8481 20 90 00, 8481 30, 8481 40 10 00, 8481 80 59 00, 8481 80 63 00, 8481 80 69 00, 8481 80 73 00, 8482 10, 8482 20 00 00, 8482 30 00 00, 8482 40 00 00, 8482 50 00 00, 8482 80 00 00, 8482 91 90 00, 8482 99 00 00, 8483 20 00 00, 8483 30 38, 8483 30 80, 8483 40 59 00, 8501 10 10 00, 8501 10 99, 8501 20 00, 8501 31 00 98, 8501 71 00 90, 8501 72 00 20 (тільки фотоелектричні генератори постійного струму потужністю не більш як 750 Вт), 8501 33 00 10, 8501 72 00 10 (тільки фотоелектричні генератори постійного струму потужністю понад 75 кВт, але не більш як 375 кВт), 8501 52 20 10, 8501 52 20 90, 8501 61 20, 8501 61 80, 8501 80 00 20, 8501 62 00 10, 8501 80 00 10 (тільки фотоелектричні генератори змінного струму потужністю понад 75 кВ·А, але не більш як 375 кВ·А), 8502 11 20 90, 8502 11 80 90, 8502 12 00 90, 8502 13 20 90, 8502 13 40 90, 8502 13 80 90, 8502 40 00 90, 8504 31 29 00, 8504 33 00 90, 8504 32 00 90, 8504 40 90 00, 8505 11 00 00, 8505 90 21 00, 8505 90 29 10, 8505 90 90 00, 8506 30 00 00, 8506 50, 8506 80 80 00, 8507 10, 8507 20 80 90, 8507 30 80 00, 8507 50 00 00, 8507 80 00 00 (крім залізо-нікелевих акумуляторів), 8511 10 00 10, 8511 10 00 98, 8511 40 00 98, 8511 50 00 98, 8512 20 00 90, 8518 10 00 99, 8518 21 00 90, 8525 50 00, 8525 60 00 00, 8526 10 00, 8526 91 20, 8526 91 80, 8526 92 00, 8528 52 99 90, 8528 59 00 90, 8528 62 00 00, 8529 10 30 00 (крім зовнішніх антен для приймання через супутник), 8529 10 69 10, 8529 10 69 90, 8529 10 80 10, 8529 90 20 00, плоскі дисплейні модулі, які класифікуються за кодами 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90 (що призначені тільки для апаратури товарних підкатегорій 8528 42 00 00, 8528 52 10 00, 8528 62 00 00), 8529 90 40 00 (крім дерев’яних корпусів та шаф), 8529 90 65 00, 8529 90 15 00, 8529 90 91 00, 8529 90 97 90, 9620 00 10 30, 8531 20 20 10, 8531 20 40 10, 8531 20 95 10, 8531 20 40 91, 8532 10 00 00, 8532 21 00 00, 8532 22 00 00, 8532 24 00 00, 8532 25 00 00, 8532 29 00 00, 8533 10 00 00, 8533 21 00 00, 8533 31 00 00, 8533 40 90 00, 8534 00 11 00, 8535 30 10 00, 8535 40 00 00, 8536 41 90 90, 8536 50 11 90, 8536 50 19 90, 8536 50 80 00, 8539 39 20 00, 8539 39 80 00, 8540 20 80 00, 8540 71 00 00, 8540 79 00 10, 8540 79 00 90, 8540 81 00 00, 8541 10 00 90, 8541 21 00 90, 8541 29 00, 8541 41 00 00, 8541 42 00 00, 8541 43 00 00, 8541 49 00 00, 8542, 8543 20 00 00, 8543 70 30 00, 8543 70 60 00, 8539 52 00 00, 8543 70 01 00, 8543 70 02 00, 8543 70 03 00, 8543 70 04 00, 8543 70 05 00, 8543 70 06 00, 8543 70 07 00, 8543 70 08 00, 8543 70 09 00, 8543 70 90 00, 8543 90 00 10, 8544 30 00 10, 8544 42 90 91, 8701 30 00 00, 8703 33 19 00, 8703 33 90 10, 8703 33 90 30, 8703 50 00 00, 8703 70 00 00, 8704 (крім товарних підкатегорій 8704 10 10 10, 8704 21 10 00, 8704 41 10 00, 8704 22 10 00, 8704 42 10 00, 8704 23 10 00, 8704 43 10 00, 8704 31 10 00, 8704 51 10 00, 8704 32 10 00, 8704 52 10 00 та товарної категорії 8704 10 90), 8706 00, 8708, 8710 00 00 00, 8807 10 00, 8807 20 00, 8807 30 00, 9001 90 00 90, 9002 19 00 00, 9005 90 00 00, 9013 90 05 00, 9013 90 80 00, 9014 10 00 90, 9014 20 80 90, 9014 80 00 00, 9014 90 00 90, 9015 10 00 00 (тільки електронні далекоміри), 9015 80 20 00, 9015 90 00 00, 9620 00 10 90, 9020 00 10 00, 9020 00 90 00, 9025, 9026, 9029 10 00 90, 9030 33 20 00, 9030 33 70 00 (тільки електронні прилади та апарати), 9030 84 00 00, 9031 80 80 00, 9032, 9401 20 00 00, 9301, 9305 91 00.

Порядок ввезення та цільового використання товарів, зазначених у цій частині, визначається Кабінетом Міністрів України.

Зазначені у цій частині товари не звільняються від оподаткування ввізним митом, якщо вони мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

9. Особливості оподаткування ввізним митом товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами, визначаються розділом XII цього Кодексу.

1. Особливі види мита застосовуються незалежно від інших видів мита на умовах, визначених законом.

1. Обов’язок із сплати митних платежів виникає:

1) у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України;

2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають на території вільної митної зони або на митному складі, - з моменту такого переміщення товарів;

3) у разі вивезення товарів з митної території України:

а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту - з моменту прийняття митним органом митної декларації;

б) при вивезенні товарів за межі митної території України без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів за межі митної території України - з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;

в) при невиконанні умов, установлених щодо товарів, які вивозилися за межі митної території України із звільненням від оподаткування вивізним митом, - з моменту, коли ці товари прибули до іншого місця призначення, ніж те, у зв’язку з яким надавалося таке звільнення;

4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов’язання;

5) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

1. Обов’язок із сплати митних платежів припиняється:

1) при виконанні обов’язку із сплати митних платежів;

2) якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог та умов, установлених цим Кодексом, а також внаслідок природних втрат, які підтверджуються відповідними актами;

3) якщо товари знищуються або передаються у власність держави відповідно до цього Кодексу;

4) якщо товари конфіскуються відповідно до цього Кодексу;

5) при виконанні умов відповідного митного режиму або митних формальностей, що дозволяють завершити митний режим або операцію з товарами;

6) якщо після випуску товарів у вільний обіг на митній території України відповідно до частини шостої статті 75 цього Кодексу підприємство відмовилося від використання таких товарів за кінцевим (цільовим) призначенням і товари були вивезені за межі митної території України;

7) якщо товари, транспортні засоби комерційного призначення примусово відчужені або вилучені відповідно до законів України "Про правовий режим воєнного стану" та "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

8) у разі надходження на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів (у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, визначених частиною сьомою статті 293 цього Кодексу.

2. Щодо товарів, випущених у вільний обіг на митній території України або вивезених з цієї території без сплати митних платежів, обов’язок з їх сплати припиняється також у випадках, передбачених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України.

1. Обов’язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими):

1) у разі здійснення особою, відповідальною за сплату митних платежів, розпорядження про використання коштів авансових платежів:

а) при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлення;

б) якщо сплата не пов’язана із здійсненням митного оформлення товарів, - з моменту списання коштів з авансового рахунку при перерахуванні їх до державного бюджету;

2) у разі сплати коштів безпосередньо до державного бюджету у випадках, визначених законодавством України, - з моменту:

а) списання коштів з рахунку платника податків у банку;

б) внесення готівкових коштів у касу банку;

3) з моменту сплати гарантом, гарантійним об’єднанням або іншою організацією відповідно до наданого забезпечення сплати митних платежів коштів до державного бюджету в рахунок сплати митних платежів;

4) з моменту списання коштів, що перебували у грошовій заставі, з відповідного рахунку митниці при перерахуванні цих коштів до державного бюджету в рахунок сплати митних платежів;

5) з моменту настання інших обставин, визначених Податковим кодексом України.

1. Митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України:

1) товари не є об’єктом оподаткування митними платежами;

2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв’язку з якими його надано;

3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму;

4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об’єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

1. Особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов’язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

У разі якщо декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових), особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник.

2. Особою, на яку покладається обов’язок із сплати донарахованих митних платежів - грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

3. Крім осіб, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, особами, на яких покладається обов’язок із сплати митних платежів, є:

1) у разі незаконного ввезення товарів на митну територію України, незаконного вивезення товарів за межі митної території України - особа, яка незаконно ввезла (вивезла) товари, а також особи, які брали участь у незаконному ввезенні (вивезенні) товарів, якщо вони знали або повинні були знати про незаконність такого ввезення (вивезення), та особи, які придбали у власність або у володіння незаконно ввезені товари, якщо в момент придбання вони знали або повинні були знати про незаконність ввезення, що належним чином доведено в порядку, встановленому законодавством України;

2) у разі вилучення товарів, що тимчасово зберігаються під митним контролем, з порушенням вимог цього Кодексу та інших нормативно-правових актів - особа, яка незаконно вилучила такі товари, а також особи, які брали участь у незаконному вилученні таких товарів, зберігали та придбали такі товари, або особа, яка відповідає за забезпечення схоронності зазначених товарів;

3) у разі недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, - особи, відповідальні за дотримання митного режиму;

4) у разі невиконання зобов’язань щодо використання чи споживання товарів, що випливають з умов цільового використання, за яких надається податкова пільга при випуску товарів для вільного обігу, - особа, на яку покладається обов’язок щодо виконання таких умов;

5) у разі заявлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митного режиму транзиту - особа, яка зобов’язана доставити ці товари, транспортні засоби до митного органу призначення;

6) у разі застосування загальної гарантії або звільнення від гарантії для забезпечення сплати митних платежів - підприємство, якому надано авторизацію на застосування відповідного спрощення;

7) у разі недотримання умов процедури кінцевого використання, визначених в авторизації на застосування процедури кінцевого використання, порушення використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням, - підприємство, якому надано авторизацію на застосування процедури кінцевого використання.

4. У разі якщо відповідно до норм цього Кодексу обов’язок із сплати митних платежів покладається на кількох осіб, такі особи виконують зазначений обов’язок солідарно.

У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок у повному обсязі, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб вважається виконаним та припиняється.

5. У разі невиконання або неповного виконання особами, зазначеними у частинах першій і третій цієї статті, протягом строку, визначеного частиною третьою статті 317-1 цього Кодексу, обов’язку із сплати митних платежів, забезпеченого у спосіб, визначений пунктами 2-5 статті 308 цього Кодексу, обов’язок із сплати митних платежів покладається на гаранта в межах суми наданого забезпечення.

6. Особи, на яких покладається обов’язок із сплати митних платежів, є відповідальними за сплату митних платежів.

7. У разі реалізації іноземних товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають на митній території України під митним контролем та за які не сплачені митні платежі, а також таких, що незаконно ввезені на митну територію України, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства України передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, є особа, яка реалізує такі іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення.

1. Об’єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.

2. Особливості визначення бази оподаткування митними платежами під час реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до кримінального процесуального законодавства України визначаються статтею 295-1 цього Кодексу.

1. Митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов’язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на митні органи.

2. Нарахування сум митних платежів здійснюється у валюті України.

3. Для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання митному органу митної декларації на товари, а в разі якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації, - на день його здійснення.

4. У разі якщо для цілей обчислення митних платежів, у тому числі визначення митної вартості товарів, необхідно зробити перерахування іноземної валюти, застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3- 1 цього Кодексу.

1. Під час реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у частині сьомій статті 293 цього Кодексу, до їхньої вартості, визначеної на підставі звіту про їх оцінку, включається сума митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, не пізніше трьох робочих днів з дня отримання запиту від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, надає доручення митниці, якою здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами комерційного призначення, здійснити розрахунок загальної суми митних платежів, що підлягають сплаті, з одночасним інформуванням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про таке доручення.

3. Відповідна митниця не пізніше 15 календарних днів, а для товарів, що швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, - не пізніше п’яти календарних днів з дня отримання доручення, зазначеного в частині другій цієї статті, надсилає до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, довідку про загальну суму митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України.

До довідки, зазначеної в абзаці першому цієї частини, вносяться відомості про:

1) назву митниці, якою складено довідку;

2) посадових осіб, які заповнювали та підписали довідку;

3) номер та дату запиту Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

4) товари, транспортні засоби комерційного призначення (найменування та стислий опис, код згідно з УКТ ЗЕД, кількість, одиниця їх виміру);

5) відомості про нарахування митних платежів (база оподаткування, ставки та суми митних платежів, спосіб і особливості їх нарахування, офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України);

6) реквізити рахунків для перерахування сум митних платежів після реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

4. Розрахунок суми митних платежів здійснюється виходячи з бази оподаткування, за ставками та з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, що визначені на дату здійснення такого розрахунку.

5. Якщо визначити суму належних до сплати митних платежів неможливо внаслідок ненадання/відсутності у митниці точних відомостей про характер товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх назву, кількість, країну походження і митну вартість, сума митних платежів визначається виходячи з найбільшої величини ставок митних платежів, кількості чи вартості товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.

6. Нарахування ввізного мита здійснюється за повними ставками Митного тарифу України. Нарахування акцизного податку та податку на додану вартість здійснюється за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

7. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, забезпечує перерахування на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів (у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у частині cьомій статті 293 цього Кодексу, протягом п’яти робочих днів з дня зарахування таких коштів на поточні рахунки.

8. Розрахунок суми митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України, якщо такі митні платежі не були попередньо сплачені, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у частині сьомій статті 293 цього Кодексу, що передаються відповідно до кримінального процесуального законодавства України для реалізації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється у порядку, визначеному цією статтею. Кошти у сумі митних платежів, одержані від реалізації таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення, підлягають перерахуванню особою, яка реалізувала такі товари, транспортні засоби комерційного призначення, на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у строк, визначений законодавством.

9. Щокварталу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, проводиться звірка відомостей щодо реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у частині сьомій статті 293 цього Кодексу, а також сум митних платежів, що надійшли на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, від реалізації таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

10. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у частині сьомій статті 293 цього Кодексу, набувають статусу українських товарів після перерахування особою, яка їх реалізувала, на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, сум митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України.

1. У разі незаконного ввезення товарів на митну територію України або вивезення їх з цієї території суми належних до сплати митних платежів нараховуються за ставками, встановленими на день переміщення цих товарів через митний кордон України, а якщо такий день встановити неможливо, - на день виявлення факту такого ввезення (вивезення).

2. У разі втрати, недоставки чи видачі без дозволу митних органів товарів, що перебувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні, митні платежі нараховуються за ставками, встановленими на день прийняття цих товарів для перевезення або розміщення їх на тимчасове зберігання.

3. У разі незаконного ввезення товарів на митну територію України базою оподаткування є митна вартість цих товарів, їх кількість або інші показники, встановлені законом, що використовуються для визначення бази оподаткування, на день нарахування митних платежів, відповідно до частини першої цієї статті. Якщо визначити суму належних до сплати митних платежів неможливо внаслідок ненадання митному органу точних відомостей про характер товарів, їх назву, кількість, країну походження і митну вартість, сума митних платежів визначається виходячи з найбільшої величини ставок митних платежів, кількості чи вартості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.

4. У разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття митним органом митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів.

1. У разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані декларантом (уповноваженою ним особою) або митним органом, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до цього Кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами або випускаються у відповідний митний режим за спрощеною декларацією в межах спрощень, наданих підприємству.

2. У разі випуску товарів у відповідний митний режим за спрощеною митною декларацією в межах спрощень, наданих підприємству, митні платежі повинні бути сплачені не пізніше дня подання до митного органу відповідної додаткової декларації до такої спрощеної декларації.

3. У разі розміщення товарів на тимчасове зберігання митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня закінчення строку тимчасового зберігання. Якщо до закінчення строку тимчасового зберігання ці товари поміщуються у митний режим, який передбачає сплату митних платежів, митні платежі мають бути сплачені не пізніше випуску товарів відповідно до цього режиму.

4. У разі вивезення товарів з митної території України вивізне мито має бути сплачене не пізніше дня прийняття митним органом митної декларації для митного оформлення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

5. У разі зміни митного режиму митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня випуску товарів у наступному митному режимі.

6. Для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:

1) у разі використання товарів, ввезених на митну територію України з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано таке звільнення, - перший день, коли особа порушила обмеження щодо користування та/або розпорядження зазначеними товарами. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів вважається день прийняття митним органом митної декларації на такі товари для митного оформлення;

2) у разі порушення вимог і умов митних режимів, що відповідно до цього Кодексу тягне за собою виникнення обов’язку із сплати митних платежів, - день вчинення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів вважається день початку дії відповідного митного режиму;

3) в інших випадках - день виникнення обов’язку із сплати митних платежів.

7. Строки сплати митних платежів при переміщенні (пересиланні) товарів через митний кордон України громадянами, при переміщенні (пересиланні) товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, при переміщенні товарів через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, при тимчасовому ввезенні товарів на митну територію України з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, а також при незаконному переміщенні товарів через митний кордон України визначаються цим Кодексом та Податковим кодексом України.

1. Суми митних платежів, нараховані декларантом (уповноваженою ним особою) або митним органом, підлягають перерахуванню безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.

2. Суми митних платежів сплачуються в готівковій формі через касу митного органу чи фінансової установи або у безготівковій формі через фінансову установу, крім випадків, передбачених цим Кодексом та законами України. Суми митних платежів можуть справлятися митним органом у готівковій формі із заповненням уніфікованої митної квитанції.

3. Перерахування сум митних платежів до Державного бюджету України із зазначених рахунків митного органу здійснюється цим митним органом.

4. Митні платежі сплачуються у валюті України. В окремих випадках, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, митні платежі можуть бути сплачені в іноземній валюті за курсом, визначеним відповідно до статті 3- 1 цього Кодексу.

5. Перерахунок сум митних платежів, визначених у валюті України, в іноземну валюту для цілей сплати митних платежів здійснюється за курсом, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу.

6. Митні платежі можуть бути сплачені в будь-якій іншій формі, передбаченій законом.

7. Порядок нарахування, обліку та перерахування до державного бюджету сум митних платежів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

8. На вимогу платника податків митні органи зобов’язані видати підтвердження сплати митних платежів у письмовій формі.

1. Сплата митних платежів може здійснюватися із застосуванням авансових платежів (передоплати).

2. Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім’я митних органів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів.

3. Авансові платежі вносяться у валюті України.

4. Кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це митному органу та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються митним органом до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

5. Повернення коштів авансових платежів здійснюється в порядку , встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо заяву про повернення подано до митного органу протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок митного органу. При цьому відсотки на суму коштів, унесених як авансові платежі, не нараховуються.

6. Кошти авансових платежів, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають перерахуванню до державного бюджету у строк до 30 днів.

7. На вимогу платника податків митний орган зобов’язаний надати йому письмову інформацію про використання коштів, унесених ним як авансові платежі, не пізніше 30 днів з дня отримання такої вимоги. У разі незгоди платника податків з інформацією митного органу здійснюється спільна звірка використання зазначених коштів. Результати такої звірки оформлюються актом за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник такого акта після його підписання надається платнику податків.

1. Умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

2. Порядок надання документів, необхідних для підтвердження права на звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

1. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

2. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов’язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

3. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку , визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

4. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

5. Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

6. Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

7. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3- 1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.

8. Повернення не здійснюється:

1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень;

2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

1. Після закінчення встановлених цим Кодексом та Податковим кодексом України строків сплати митних платежів на суму податкового боргу нараховується пеня у розмірі та порядку, визначених Податковим кодексом України.

2. У разі направлення гаранту вимог (претензій) щодо сплати митних платежів пеня нараховується з дня, наступного за днем закінчення строку виконання зобов’язань, забезпечених гарантією.

3. Під час здійснення перевезень за процедурою МДП нарахування пені призупиняється на строк до трьох місяців з дня отримання вимоги (претензії) гарантійним об’єднанням і поновлюється, якщо після закінчення цього строку вимога (претензія) залишається неврегульованою.

4. Пеня сплачується незалежно від застосування інших заходів відповідальності за порушення вимог законодавства України, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України.

5. Пеня нараховується платником податків самостійно та сплачується одночасно зі сплатою митних платежів.

6. Сплата, стягнення та повернення пені здійснюються за правилами, встановленими законом для сплати, стягнення та повернення митних платежів.

1. У разі несплати або неповної сплати митних платежів у встановлений строк такі платежі стягуються в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.

2. Належні до сплати суми митних платежів стягуються з осіб, відповідальних за їх сплату.

3. Стягнення митних платежів не здійснюється та платнику податків не направляється податкове повідомлення-рішення, якщо розмір несплачених сум митних платежів з товарів, зазначених в одній митній декларації, або з товарів, відправлених протягом дня одним відправником на адресу одного одержувача, становить менш як 20 гривень, та в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

1. За наявності обставин, що свідчать про існування загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на підставі письмової заяви платника податків центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи визначений ним митний орган згідно із Податковим кодексом України можуть відстрочити або розстрочити сплату митних платежів.

2. Порядок надання розстрочення та відстрочення сплати митних платежів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

1. У випадках, визначених цим Кодексом, виконання обов’язку із сплати митних платежів забезпечується шляхом надання митним органам забезпечення сплати митних платежів у способи, встановлені статтею 308 цього Кодексу.