Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту

Цей Закон визначає засади державної підтримки експортної діяльності шляхом страхування, перестрахування, гарантування, часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами з метою створення умов для здійснення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження на зовнішні ринки, забезпечення захисту українських експортерів від ризиків неплатежів та фінансових втрат і підвищення конкурентоспроможності українських виробників на світових ринках.

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) забезпечення конкурсної пропозиції - надання учасником конкурсу забезпечення виконання своїх зобов’язань перед державою, що виникають у зв’язку з участю в конкурсі та поданням конкурсної пропозиції, у формі банківської гарантії, гарантійного внеску або в іншій формі, визначеній порядком проведення конкурсу, затвердженим Кабінетом Міністрів України згідно із статтею 20 цього Закону (далі - порядок проведення конкурсу);

2) іноземний покупець - суб’єкт господарювання - нерезидент, що здійснює придбання товарів (робіт, послуг) українського походження відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного з українським експортером;

3) конкурс - конкурентний спосіб продажу пакетів акцій Експортно-кредитного агентства, згідно з яким переможцем визначається учасник конкурсу, який у ході торгів запропонував найбільшу ціну шляхом подання конкурсної пропозиції, що відповідає вимогам, визначеним порядком проведення конкурсу;

4) конкурсна пропозиція - пропозиція ціни продажу пакета акцій Експортно-кредитного агентства, яку учасник конкурсу подає у ході торгів з дотриманням вимог, визначених порядком проведення конкурсу;

5) пакет акцій Експортно-кредитного агентства - акції в електронній формі у статутному капіталі Експортно-кредитного агентства, що належать державі та обліковуються на рахунку в цінних паперах, відкритому у депозитарній установі;

6) покупець - переможець конкурсу, який уклав договір купівлі-продажу пакета акцій Експортно-кредитного агентства;

7) претендент - учасник цивільних відносин, який відповідно до порядку проведення конкурсу виявив бажання взяти участь у конкурсі;

8) ризик-профіль учасника конкурсу - вимоги до учасника конкурсу, включаючи кількісні та якісні показники, визначені Кабінетом Міністрів України з метою мінімізації для держави ризиків, пов’язаних з продажем пакетів акцій Експортно-кредитного агентства;

9) роботи, послуги українського походження - роботи, послуги, що виконуються та надаються суб’єктами господарювання - резидентами України;

10) товари українського походження - товари, що повністю вироблені або піддані достатній переробці в Україні відповідно до критеріїв, установлених Митним кодексом України;

11) торги - процес визначення ціни пакетів акцій Експортно-кредитного агентства згідно з порядком проведення конкурсу;

12) український експортер - суб’єкт господарювання - резидент України, який здійснює експорт товарів (робіт, послуг) українського походження;

13) учасники конкурсу - претенденти, допущені до участі в конкурсі.

2. Терміни "відповідальний актуарій", "перестрахування", "перестрахувальник", "страхувальник", "страхування", "страховий ризик", "страховий випадок", "страхова сума", "страхова виплата", "страховий тариф", "страхова премія" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про страхування".

Терміни "ділова репутація", "заходи раннього втручання", "істотна участь", "керівник", "комплаєнс", "конфлікт інтересів", "структура власності юридичної особи", "афілійована особа", "споріднена особа", "система внутрішнього контролю", "фінансова установа" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Терміни "електронна торгова система (ЕТС)", "електронний аукціон" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про приватизацію державного і комунального майна".

3. Інші терміни, які вживаються в цьому Законі, застосовуються у значеннях, наведених у законодавстві та міжнародних договорах України.

1. Для стимулювання експорту товарів (робіт, послуг) українського походження Кабінет Міністрів України утворює Експортно-кредитне агентство (далі - ЕКА), що на добровільних та комерційних засадах здійснює страхування, перестрахування, надає гарантії за договорами, які забезпечують розвиток експорту.

2. ЕКА утворюється та провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства", цього Закону, інших законодавчих актів, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

ЕКА здійснює діяльність із страхування як страховик із спеціальним статусом відповідно до положень цього Закону, Закону України "Про страхування" у випадках, передбачених цим Законом, та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, визначено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

3. ЕКА утворюється у формі акціонерного товариства та є юридичною особою приватного права, що провадить діяльність на комерційній основі. Засновником та акціонером ЕКА, якому належить не менше 50 відсотків статутного капіталу плюс одна акція (мінімальна частка корпоративних прав держави у статутному капіталі ЕКА), є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі ЕКА, здійснює Кабінет Міністрів України через уповноважений ним орган управління (далі - уповноважений орган управління).

Стосовно мінімальної частки корпоративних прав держави у статутному капіталі ЕКА не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності.

У разі часткового набуття корпоративних прав держави іншими акціонерами, крім держави, шляхом продажу пакетів акцій ЕКА відповідно до статей 11-1-11-9 такі акціонери ЕКА зобов’язані попередньо погодити з Національним банком України у встановленому ним порядку набуття та/або збільшення істотної участі в ЕКА.

4. Статут ЕКА затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України та має відповідати вимогам законів України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Початковий статутний капітал ЕКА становить не менш як 2 мільярди гривень. Статутний капітал формується за рахунок коштів державного бюджету, облігацій внутрішньої державної позики (якщо це передбачено законом про Державний бюджет України на відповідний рік). У разі часткового набуття корпоративних прав держави іншими акціонерами, крім держави, статутний капітал формується також за рахунок грошових коштів таких акціонерів ЕКА.

5. Розподіл чистого прибутку ЕКА, одержаного в результаті його фінансово-господарської діяльності, здійснюється загальними зборами акціонерів.

Чистий прибуток, що належить державі відповідно до державної частки у статутному капіталі ЕКА, спрямовується на його поповнення та/або на формування та поповнення резервного капіталу.

Збитки від господарської діяльності ЕКА відшкодовуються у порядку, встановленому статутом ЕКА.

ЕКА має право формувати резервний капітал за рішенням уповноваженого органу управління з урахуванням обмежень, визначених абзацом другим цієї частини. Резервний капітал призначений для покриття витрат, пов’язаних із відшкодуванням збитків від здійснення господарської діяльності ЕКА. ЕКА може формувати і використовувати резервний капітал для інших цілей, визначених загальними зборами акціонерів. Порядок формування резервного капіталу визначається статутом ЕКА.

6. Органам державної влади та органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників ЕКА в ході виконання ними службових обов’язків або втручатися в його діяльність, за винятком випадків, передбачених законом. Шкода, заподіяна ЕКА внаслідок такого незаконного втручання, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному законом.

7. ЕКА має право в установленому порядку утворювати філії, представництва, інші відокремлені підрозділи, виступати засновником та/або учасником юридичних осіб як на території України, так і за її межами.

1. Основними завданнями державної підтримки експортної діяльності є:

1) створення системи страхування та гарантування при проведенні експортних операцій;

2) розширення довгострокового експортного кредитування;

3) створення механізму часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами.

2. Основними напрямами державної підтримки експортної діяльності є:

1) впровадження програм кредитної підтримки українських експортерів з державного бюджету або з інших джерел, передбачених законом, через уповноважені банки;

2) часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами, наданими за зовнішньо-економічними договорами (контрактами), укладеними з українським експортером (далі - експортні кредити);

3) надання державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань ЕКА;

4) надання міжнародними та іноземними фінансовими організаціями, урядами іноземних держав, іноземними банками та експортними агентствами гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань ЕКА.

Державна підтримка експортної діяльності шляхом часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами надається в межах обсягів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

1. Метою діяльності ЕКА є стимулювання масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження.

2. Основними завданнями ЕКА є:

захист українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, пов’язаних з виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів), шляхом страхування, перестрахування та гарантування;

захист українських експортерів від ризику фінансових втрат, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження, шляхом страхування, перестрахування;

впровадження сучасних фінансових технологій у зовнішній торгівлі та механізмів підтримки експорту шляхом страхування, перестрахування та гарантування;

розвиток експорту товарів (робіт, послуг) українського походження, підвищення конкурентоспроможності товарів (робіт, послуг) українського походження на світових ринках;

участь у реалізації програм часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами;

співпраця з міжнародними та іноземними фінансовими організаціями, урядами іноземних держав, іноземними банками та експортними агентствами, у тому числі для акумуляції міжнародної фінансової допомоги, забезпечення зростання експорту та економіки України, виконання боргових зобов’язань ЕКА.

3. Діяльність ЕКА базується на таких принципах:

добровільності - страхування, перестрахування чи отримання гарантій в ЕКА є добровільним та не може бути передумовою для здійснення інших правовідносин, крім здійснення часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами;

відкритості - оприлюднення інформації про діяльність ЕКА, пріоритети та напрями його роботи;

конкурентності - всі суб’єкти господарювання мають рівний доступ до послуг, що надаються ЕКА, згідно з цим Законом;

законності - дотримання національного законодавства та зобов’язань України, що випливають з членства в міжнародних організаціях та угодах, зокрема СОТ та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, тощо.

1. Положення законів України "Про управління об’єктами державної власності" та "Про акціонерні товариства" поширюються на органи управління ЕКА та систему внутрішнього контролю ЕКА з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Органами управління ЕКА є:

1) загальні збори акціонерів;

2) наглядова рада;

3) правління.

3. Кількісний склад наглядової ради ЕКА визначається статутом ЕКА, але не може становити менше п’яти членів, включаючи незалежних членів наглядової ради, кількість яких має становити більшість загального складу наглядової ради. Члени наглядової ради ЕКА обираються на строк, визначений статутом ЕКА, але не більше ніж три роки. Положення про наглядову раду ЕКА затверджується загальними зборами акціонерів.

Вимоги щодо незалежності незалежних членів наглядової ради ЕКА встановлюються Законом України "Про управління об’єктами державної власності". Національний банк України має право визначати додаткові вимоги до незалежних членів наглядової ради ЕКА.

До виключної компетенції наглядової ради належить:

1) затвердження та контроль за виконанням фінансового плану, у тому числі фінансування виконання функцій з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішнього аудиту;

2) забезпечення функціонування комплексної та адекватної системи внутрішнього контролю ЕКА, контроль за ефективністю її функціонування;

3) погодження організаційної структури ЕКА;

4) затвердження внутрішніх положень, що регламентують діяльність осіб, відповідальних за виконання ключових функцій;

5) призначення та звільнення керівника підрозділу з управління ризиками (головного ризик-менеджера), керівника підрозділу з контролю за дотриманням норм (комплаєнс) (головного комплаєнс-менеджера), керівника підрозділу з внутрішнього аудиту (головного внутрішнього аудитора), відповідального актуарія, корпоративного секретаря;

6) затвердження умов трудових договорів, які укладатимуться з керівниками та працівниками підрозділів з управління ризиками, з контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішнього аудиту (або особами, які виконують функції цих підрозділів), актуарієм, відповідальним актуарієм, корпоративним секретарем, встановлення розміру їхньої винагороди, у тому числі заохочувальних та компенсаційних виплат;

7) здійснення контролю за діяльністю керівника підрозділу з управління ризиками (головного ризик-менеджера), керівника підрозділу з контролю за дотриманням норм (комплаєнс) (головного комплаєнс-менеджера), керівника підрозділу з внутрішнього аудиту (головного внутрішнього аудитора), відповідального актуарія, корпоративного секретаря;

8) визначення переліку функцій та/або бізнес-процесів ЕКА, до виконання яких можуть залучатися спеціалізовані юридичні та/або фізичні особи на договірних умовах, а також визначення вимог до таких осіб з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України;

9) затвердження політик із страхування, перестрахування та надання гарантій;

10) затвердження положення про страхові тарифи, склад технічних резервів, правила їх формування та використання;

11) затвердження внутрішніх положень ЕКА щодо системи внутрішнього контролю: стратегії управління ризиками, політики управління комплаєнс-ризиком, політики системи внутрішнього контролю, інших документів, визначених Національним банком України;

12) затвердження за погодженням з Національним банком України переліку видів діяльності ЕКА;

12-1) затвердження положення про виконавчий орган, а також внесення змін до нього;

13) здійснення інших повноважень, віднесених до виключної компетенції наглядової ради Законом України "Про акціонерні товариства" та статутом ЕКА.

4. Кількісний склад правління визначається статутом ЕКА, але не може бути меншим п’яти членів. До складу правління входять голова правління, заступники голови правління та члени правління, які обираються наглядовою радою у порядку, передбаченому статутом ЕКА, з урахуванням вимог, визначених цим Законом.

5. Особи, які входять до складу наглядової ради, правління та головний бухгалтер ЕКА повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, що встановлюються Національним банком України.

Кваліфікаційними вимогами є вимоги щодо ділової репутації та професійної придатності, а щодо незалежних членів наглядової ради - також вимоги до незалежності.

Не допускається призначення особи на посаду члена наглядової ради, якщо таке призначення може призвести до конфлікту інтересів.

6. ЕКА зобов’язане створити систему внутрішнього контролю, що складається з таких ключових функцій:

управління ризиками;

контроль за дотриманням норм (комплаєнс);

внутрішній аудит;

актуарна функція.

До осіб, відповідальних за виконання ключових функцій, належать:

керівник підрозділу з управління ризиками (головний ризик-менеджер або особа, на яку покладено функцію здійснення управління ризиками) - з питань управління ризиками;

керівник підрозділу з контролю за дотриманням норм (комплаєнс) (головний комплаєнс-менеджер або особа, на яку покладено функцію здійснення контролю за дотриманням норм (комплаєнс) - з питань контролю за дотриманням норм (комплаєнс);

керівник підрозділу з внутрішнього аудиту (головний внутрішній аудитор або особа, на яку покладено функцію здійснення внутрішнього аудиту) - з питань внутрішнього аудиту;

відповідальний актуарій.

7. Вимоги до системи внутрішнього контролю ЕКА, у тому числі вимоги до осіб, відповідальних за виконання ключових функцій, зазначені у частині шостій цієї статті, встановлюються Національним банком України.

8. ЕКА з метою здійснення актуарної функції (розрахунку технічних резервів, забезпечення адекватності та прийнятності методологій і моделей у розрахунку технічних резервів, перевірки адекватності та прийнятності механізмів і умов перестрахування, складення актуарного звіту) зобов’язане мати у штаті або залучити на договірних умовах актуарія, авторизованого Національним банком України у порядку, встановленому законодавством, як актуарія, який може виконувати обов’язки відповідального актуарія.

1. ЕКА провадить діяльність із страхування, перестрахування та надання гарантій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів, прийнятих для реалізації положень цього Закону, статуту ЕКА, внутрішніх документів ЕКА, що включає такі види діяльності:

1) страхування та перестрахування експортних кредитів;

1-1) страхування та перестрахування, у тому числі від воєнних та/або політичних ризиків, кредитів суб’єктів господарювання - резидентів України, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження;

2) страхування та перестрахування факторингу;

3) страхування та перестрахування зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

4) страхування та перестрахування прямих інвестицій з України, а також страхування та перестрахування прямих інвестицій в Україну від воєнних та/або політичних ризиків;

5) страхування та перестрахування акредитивів;

6) страхування та перестрахування договірних банківських гарантій;

7) надання гарантій за експортними кредитами, а також кредитами, пов’язаними з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження;

8) участь у виконанні державних програм, зокрема програм часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами, у випадках, порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України;

9) консультаційна діяльність;

10) інші види діяльності із страхування та перестрахування, що не суперечать меті діяльності ЕКА та визначаються відповідно до вимог частини другої цієї статті.

ЕКА не має права одночасно надавати гарантії та укладати договори страхування щодо одних і тих самих ризиків/об’єктів.

Кабінет Міністрів України за погодженням із Національним банком України визначає порядок та умови страхування (перестрахування) ЕКА прямих інвестицій в Україну від воєнних та/або політичних ризиків, а також перелік воєнних та/або політичних ризиків, що покриваються ЕКА за договорами страхування (перестрахування) прямих інвестицій в Україну.

2. Перелік видів діяльності ЕКА визначається статутом ЕКА згідно з положеннями цього Закону та міжнародними договорами України.

ЕКА має право додатково до переліку видів діяльності із страхування та перестрахування, зазначених у частині першій цієї статті, відповідно до ринкових потреб українських експортерів розширити перелік видів діяльності із страхування та перестрахування після погодження з Національним банком України відповідних змін до статуту ЕКА.

3. Передача виконання окремих функцій або бізнес-процесів ЕКА (крім ключових функцій ЕКА) спеціалізованим юридичним та/або фізичним особам на договірних умовах здійснюється за рішенням правління з урахуванням обмежень, встановлених Національним банком України.

4. На діяльність ЕКА із страхування та перестрахування поширюються вимоги Закону України "Про страхування" щодо:

відокремлених підрозділів;

укладення та виконання договорів страхування (крім класів страхування, врегулювання переддоговірних відносин, розкриття інформації клієнтам до укладення договору страхування, загальних умов страхового продукту).

ЕКА при здійсненні діяльності із страхування та перестрахування має право залучати страхових посередників/страховиків, які відповідають вимогам, визначеним Законом України "Про страхування", щодо реалізації страхових та перестрахових продуктів (крім вимоги щодо підтвердження необхідного рівня знань щодо страхових та перестрахових продуктів ЕКА).

ЕКА зобов’язане на своєму офіційному веб-сайті забезпечити розміщення актуальних даних про перелік страхових посередників/страховиків, які мають право укладати договори страхування/перестрахування від імені ЕКА.

5. При здійсненні діяльності із страхування базові страхові тарифи встановлюються ЕКА з урахуванням політичного ризику країни місцезнаходження іноземного покупця. Класифікація держав за рівнем політичного ризику здійснюється з урахуванням інформації, що надається Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і Міжнародним союзом страховиків кредитів та інвестицій (Бернський союз).

6. Страхова сума за договором страхування (перестрахування) або сума коштів грошового забезпечення (покриття) за гарантією ЕКА (крім договору страхування (перестрахування), передбаченого пунктом 1-1 або пунктом 4 частини першої цієї статті) не може перевищувати 85 відсотків суми зовнішньоекономічного договору (контракту).

Страхова сума за договором страхування (перестрахування), передбаченого пунктом 1-1 частини першої цієї статті, не може перевищувати 85 відсотків ліміту заборгованості (основного боргу) за кредитом або вартості інвестиційного проекту, на реалізацію якого надається кредит.

Страхова сума за договором страхування (перестрахування), передбаченого пунктом 4 частини першої цієї статті, не може перевищувати 85 відсотків вартості прямої інвестиції та/або розміру очікуваних страхувальником дивідендів з такої інвестиції, або вартості інвестиційного проекту.

7. Відмова страхувальника (перестрахувальника, бенефіціара за гарантією) від грошових претензій та прав вимоги за угодами, пов’язаними з договорами страхування (перестрахування, гарантії), без згоди ЕКА звільняє ЕКА від обов’язку здійснення страхової виплати.

8. Гарантія виконання зобов’язань експортерами під час участі у міжнародних тендерах надається тільки за наявності договору між ЕКА та експортером із зобов’язанням експортера щодо відшкодування ним можливих збитків.

9. Страхування ЕКА прямих інвестицій з України здійснюється виключно за умови спрямування таких інвестицій на створення інфраструктури, необхідної для розвитку експорту товарів (робіт, послуг) українського походження.

10. Контроль за виконанням державних програм здійснює уповноважений орган управління. Реалізація заходів, передбачених державними програмами, здійснюється за рахунок джерел фінансування, визначених відповідними програмами, та в межах отриманих ЕКА коштів на реалізацію таких заходів. Використання інших коштів чи інших активів ЕКА з метою виконання таких програм забороняється. Кошти, отримані ЕКА на реалізацію заходів, передбачених відповідними програмами, повинні бути відокремлені від інших коштів ЕКА.

1. Джерелами фінансування ЕКА є:

власні кошти;

кошти, залучені від державних та приватних інвесторів на поворотній або безповоротній основі;

кошти, надані міжнародними та іноземними фінансовими організаціями, урядами іноземних держав, іноземними банками на поворотній або безповоротній основі;

бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

інші джерела, не заборонені законодавством.

2. ЕКА може отримувати від державних та приватних інвесторів, а також міжнародних та іноземних фінансових організацій, урядів іноземних держав, іноземних банків зазначені в абзацах третьому, четвертому та шостому частини першої цієї статті фінансові внески та допомогу у формі цільових грантів чи в іншій формі на підставі відповідного договору. ЕКА забезпечує облік таких фінансових внесків та допомоги відповідно до законодавства.

1. Діяльність ЕКА із страхування, перестрахування та гарантування здійснюється виключно щодо товарів, робіт, послуг українського походження у значеннях відповідно до пунктів 2 і 3 частини першої статті 1 цього Закону та спрямовується на стимулювання виробництва та експорту таких товарів, робіт, послуг.

2. ЕКА не здійснює підтримку експорту товарів, що характеризуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД:

0101-0106, 0201-0210, 0301-0304, 0305 (крім 0305 10 00 00), 0306-0308, 0401 10 90 00, 0401 20 19 00, 0401 20 99 00, 0401 40 90 00, 0407 21 00 00, 0407 29, 0409 00 00 00, 0501 00 00 00, 0502, 0504 00 00 00, 0505, 0506, 0507, 0508 00 00 00, 0510 00 00 00, 0511, 0601-0604, 0701-0714, 0801-0813, 0814 00 00 00, 0901-0910, 1001-1008, 1201-1214, 1301, 1401, 1404, 1501 10 10 00, 1501 20 10 00, 1502 10 10, 1502 90 10 00, 1503 00, 1505 00 10 00, 1507 10, 1507 90 10 00, 1508 10, 1508 90 10 00, 1509 10 10 00, 1510 00 10 00, 1511 10, 1511 90 91 00, 1512 11, 1512 19 10 00, 1512 21, 1512 29 10 00, 1513 11, 1513 19 30 00, 1513 21, 1513 29 30 00, 1514 11, 1514 19 10 00, 1514 91, 1514 99 10 00, 1515 11 00 00, 1515 19 10 00, 1515 21, 1515 29 10 00, 1515 50 11 00, 1515 50 19 00, 1515 50 91 00, 1515 90 21 00, 1515 90 29 00, 1515 90 31 00, 1515 90 40 00, 1515 90 51 00, 1515 90 59 00, 1515 90 60 00, 1516 20 95 00, 1516 20 98 21, 1516 20 98 22, 1516 20 98 23, 1518 00 39 00, 1518 00 31 00, 1701, 2207, 2208 20 40 00, 2208 20 89 00, 2208 90 91 10, 2208 90 91 90, 2208 90 99 10, 2208 90 99 90, 2302, 2307 00, 2304 00 00 00, 2305 00 00 00, 2306, 2308 00 40 00, 2401-2403, 2501 00, 2502 00 00 00, 2503 00, 2504-2530, 2601-2621, 2701-2714, 2715 00 00, 2801-2853, 2901-2935, 2938, 2939, 2940 00 00 00, 2942 00 00 00, 4101-4107, 4112 00 00 00, 4113-4115, 4301, 4302, 4401-4409, 4501, 4502 00 00 00, 4504, 4601 (крім 4601 21, 4601 22, 4601 29), 4701 00, 4702 00 00 00, 4703-4707, 5001 00 00 00, 5002 00 00 00, 5003 00 00 00, 5004 00, 5005 00, 5006 00, 5101-5109, 5110 00 00 00, 5201 00, 5202-5207, 5301-5308, 5401-5404, 5405 00 00 00, 5501-5511, 5601 (крім 5601 21, 5601 22), 5602, 5604-5608, 5609 00 00 00, 6701 00 00 00, 6702, 6703 00 00 00, 6801 00 00 00, 6802, 6803 00, 6805-6807, 6812 (крім 6812 91 00 00), 6814, 6815, 7001 00 10 00, 7101-7112, 7201-7229, 7401 00 00 00, 7402 00 00 00, 7403-7410, 7501-7506, 7601-7607, 7801, 7802 00 00 00, 7804, 7901, 7902 00 00 00, 7903, 7904 00 00 00, 7905 00 00 00, 8001, 8002 00 00 00, 8003 00 00 00, 8101 (крім 8101 99), 8102 (крім 8102 95 00 00, 8102 99 00 00), 8103 (крім 8103 90), 8104 (крім 8104 90 00 00), 8105 (крім 8105 90 00 00), 8106 00 (крім 8106 00 90 00), 8107 (крім 8107 90 00 00), 8108 (крім 8108 90), 8109 (крім 8109 90 00 00), 8110 (крім 8110 90 00 00), 8111 00 (крім 8111 00 90 00), 8112 (крім 8112 19 00 00, 8112 21 90 00, 8112 29 00 00, 8112 59 00 00), 8113 00, 9701, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00.

1. ЕКА є страховиком із спеціальним статусом, що здійснює діяльність на підставі ліцензії на здійснення діяльності ЕКА (далі - ліцензія), що включає страхування, перестрахування, надання гарантій. Діяльність ЕКА в межах виконання державних програм відповідно до пункту 8 частини першої статті 6 цього Закону не є діяльністю з надання фінансових послуг у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

2. Національний банк України здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю ЕКА, що здійснюється на підставі ліцензії, згідно з цим Законом, законами України "Про Національний банк України", "Про страхування", а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих законів.

3. На ЕКА не поширюються вимоги Закону України "Про управління об’єктами державної власності" щодо обов’язкової виплати дивідендів.

4. Діяльність ЕКА із страхування, перестрахування та надання гарантій здійснюється відповідно до:

1) політики страхування, яка включає, зокрема, загальні умови страхування, порядок визначення страхових сум, страхових премій та базових страхових тарифів, перелік страхових ризиків та страхових випадків;

2) політики перестрахування, яка включає, зокрема, порядок, механізми та умови перестрахування ризиків ЕКА;

3) політики надання гарантій, яка включає, зокрема, загальні умови надання гарантій.

ЕКА подає до Національного банку України у визначеному ним порядку протягом п’яти робочих днів з дня затвердження політики страхування, перестрахування та надання гарантій, зміни до них.

5. Порядок надання ЕКА державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань ЕКА встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до бюджетного законодавства.

6. Національний банк України у межах компетенції, визначеної цим Законом:

1) за погодженням з уповноваженим органом управління розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обов’язкові для виконання ЕКА, та контролює їх виконання;

2) за погодженням з уповноваженим органом управління визначає порядок ліцензування ЕКА та умови провадження діяльності ЕКА (ліцензійні умови);

3) погоджує розширення видів діяльності ЕКА;

4) визначає порядок здійснення державного нагляду за діяльністю ЕКА, що включає порядок здійснення безвиїзного нагляду та проведення планових і позапланових інспекційних перевірок ЕКА, афілійованих осіб ЕКА, крім Кабінету Міністрів України, та споріднених осіб ЕКА, крім юридичних осіб, власником істотної участі у яких є держава, порядок застосування до ЕКА заходів, передбачених частиною восьмою цієї статті;

5) за погодженням з уповноваженим органом управління визначає вимоги до корпоративного управління ЕКА;

6) визначає вимоги до системи внутрішнього контролю ЕКА;

7) за погодженням з уповноваженим органом управління визначає особливості формування та використання страхових резервів, інших фондів та резервів;

8) за погодженням з уповноваженим органом управління визначає обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, якості активів та ризиковості операцій;

9) погоджує або відмовляє у погодженні набуття та/або збільшення істотної участі в ЕКА інших акціонерів, крім держави, визначає порядок такого погодження, встановлює вимоги щодо ділової репутації та фінансового стану таких акціонерів;

10) встановлює вимоги до структури власності ЕКА та порядку її розкриття (у разі часткового набуття корпоративних прав держави іншими акціонерами, крім держави);

11) встановлює перелік показників звітності, порядок, обсяги, способи і строки подання регуляторної та іншої, ніж фінансова, звітності (у тому числі актуарного звіту) до Національного банку України, а також обсяги та порядок розкриття інформації у звітності ЕКА щодо діяльності із страхування, перестрахування та надання гарантій;

12) за погодженням з уповноваженим органом управління встановлює перелік ознак ризикової діяльності ЕКА;

13) за погодженням з уповноваженим органом управління встановлює інші вимоги до діяльності ЕКА.

7. Національний банк України має право проводити планові та позапланові інспекційні перевірки ЕКА та його діяльності, афілійованих осіб ЕКА, крім Кабінету Міністрів України, та споріднених осіб ЕКА, крім юридичних осіб, власником істотної участі у яких є держава.

8. У разі порушення ЕКА вимог законодавства Національний банк України у встановленому ним порядку має право:

1) тимчасово збільшувати частоту подання фінансової та інших видів звітності або вимагати надання додаткової інформації;

2) вимагати складення або оновлення плану відновлення діяльності ЕКА. Вимоги та порядок складення плану відновлення діяльності ЕКА визначаються Національним банком України;

3) вимагати реалізації заходів плану відновлення діяльності ЕКА;

4) тимчасово, у тому числі до усунення виявлених порушень, встановлювати для ЕКА обмеження щодо здійснення окремих видів діяльності;

5) встановлювати підвищені вимоги до системи внутрішнього контролю ЕКА;

6) скликати загальні збори акціонерів ЕКА безпосередньо або вимагати скликання загальних зборів акціонерів ЕКА органами управління ЕКА;

7) тимчасово відсторонювати від виконання обов’язків окремих осіб, які входять до складу правління, наглядової ради, осіб, відповідальних за виконання ключових функцій, головного бухгалтера ЕКА;

8) застосовувати до ЕКА заходи впливу, передбачені Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", з урахуванням спеціального статусу ЕКА.

У разі виявлення підстави для застосування заходу впливу Національний банк України невідкладно повідомляє про це уповноважений орган управління.

У разі розгляду питань щодо застосування заходу впливу Національний банк України запрошує у визначеному ним порядку для надання пояснень/заперечень уповноважену особу (уповноважених осіб) ЕКА або іншу особу, яка стала об’єктом перевірки Національного банку України та щодо якої має бути прийнято таке рішення, а також представника (представників) уповноваженого органу управління.

У разі якщо порушення вимог законодавства та його наслідки усунуті ЕКА самостійно до застосування заходів впливу, Національний банк України не застосовує заходи впливу за таке порушення.

1. ЕКА здійснює свою діяльність та публічно висвітлює її у спосіб, який дозволяє громадськості здійснювати моніторинг її діяльності, а українським експортерам дізнаватися про виконувані ЕКА функції.

2. ЕКА та уповноважений Кабінетом Міністрів України орган управління корпоративними правами держави на своїх офіційних веб-сайтах щоквартально оприлюднюють інформацію про всі укладені ЕКА угоди щодо страхування, перестрахування, гарантування, компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами із зазначенням контрагентів та сум відповідних угод.

3. ЕКА щорічно готує та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті звіт про результати діяльності, інформацію та інші документи (звіти), у тому числі обов’язкові до оприлюднення відповідно до вимог законодавства.

1. Кабінет Міністрів України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачає видатки, необхідні для надання державної підтримки експортної діяльності за напрямами, визначеними частиною другою статті 3 цього Закону.

2. Державна підтримка не може надаватися суб’єкту господарювання, який:

1) подав документи для страхування або гарантування виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з нерезидентами:

а) які розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента;

б) які зареєстровані на території держав, внесених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

в) до яких згідно із законодавством України застосовані санкції, що передбачають обмеження або заборону торговельних та/або фінансових операцій;

г) до яких застосовані санкції згідно з резолюціями Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних організацій, рішень Ради Європейського Союзу, інших міждержавних об’єднань та іноземних держав, які передбачають обмеження або заборону торговельних та/або фінансових операцій;

ґ) які є особами, що на 50 та більше відсотків належать або контролюються, прямо чи опосередковано, особами, зазначеними в підпунктах "в", "г" пункту 1 частини другої цієї статті;

д) якщо вони мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством;