З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про телебачення і радіомовлення
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 10, ст. 43 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 3760-XII від 21.12.93, ВВР, 1994, N 10, ст. 44 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР, 1995, N 13, ст. 85 N 198/95-ВР від 02.06.95, ВВР, 1996, N 5, ст. 18 N 70/97-ВР від 14.02.97, ВВР, 1997, N 15, ст.115 N 595/97-ВР від 22.10.97, ВВР, 1998, N 2, ст. 6 N 196/98-ВР від 05.03.98, ВВР, 1998, N 34, ст.233 N 193-XIV від 20.10.98, ВВР, 1998, N 49, ст.302 N 998-XIV від 16.07.99, ВВР, 1999, N 41, ст.373 N 1642-III від 06.04.2000, ВВР, 2000, N 27, ст.213 N 1709-III від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.257 N 2680-III від 13.09.2001, ВВР, 2002, N 2, ст.5 N 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 N 744-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.234 N 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 871-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.303 N 1294-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181 N 1407-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 16, ст.238 N 2810-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 49, ст.518 N 3099-IV від 17.11.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.566 N 3253-IV від 21.12.2005, ВВР, 2006, N 5-6, ст.75 ) ( В редакції Закону N 3317-IV від 12.01.2006, ВВР, 2006, N 18, ст.155 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 145-VI від 18.03.2008, ВВР, 2008, N 18, ст.197 N 1573-VI від 25.06.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.7 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 21-рп/2009 від 15.09.2009 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1957-VI від 10.03.2010, ВВР, 2010, N 28, ст.352 N 2592-VI від 07.10.2010, ВВР, 2011, N 10, ст.63 N 2822-VI від 21.12.2010, ВВР, 2011, N 27, ст.225 N 2850-VI від 22.12.2010, ВВР, 2011, N 28, ст.252 N 2912-VI від 11.01.2011, ВВР, 2011, N 31, ст.297 N 2938-VI від 13.01.2011, ВВР, 2011, N 32, ст.313 N 3205-VI від 07.04.2011, ВВР, 2011, N 41, ст.413 N 3610-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 7, ст.53 N 4311-VI від 12.01.2012, ВВР, 2012, N 39, ст.461 N 4316-VI від 12.01.2012, ВВР, 2012, N 39, ст.463 N 4386-VI від 09.02.2012, ВВР, 2012, N 40, ст.478 N 5029-VI від 03.07.2012, ВВР, 2013, N 23, ст.218 N 5410-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 42, ст.586 N 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 2-3, ст.41 N 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 4, ст.61 N 245-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, N 12, ст.178 N 409-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.715 )( Щодо втрати чинності Закону N 2592-VI від 07.10.2010 додатково див. Закон N 763-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, N 12, ст.189 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 159-VIII від 05.02.2015, ВВР, 2015, N 18, ст.131 N 271-VIII від 19.03.2015, ВВР, 2015, N 23, ст.159 N 317-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, N 26, ст.219 N 319-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, N 25, ст.192 N 422-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, N 29, ст.265 N 674-VIII від 03.09.2015, ВВР, 2015, N 45, ст.409 N 856-VIII від 08.12.2015, ВВР, 2016, N 4, ст.37 N 1364-VIII від 17.05.2016, ВВР, 2016, N 39, ст.599 N 1421-VIII від 16.06.2016, ВВР, 2016, N 31, ст.547 N 1663-VIII від 06.10.2016, ВВР, 2016, N 47, ст.797 N 1715-VIII від 01.11.2016, ВВР, 2016, N 51, ст.835 N 2054-VIII від 23.05.2017, ВВР, 2017, N 26, ст.298 N 2210-VIII від 16.11.2017, ВВР, 2018, N 6-7, ст.38 N 2244-VIII від 07.12.2017, ВВР, 2018, N 6-7, ст.42 ) ( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі N 2850-VI від 22.12.2010 )
Цей Закон відповідно до Конституції України та Закону України "Про інформацію" регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. Для цілей цього Закону вживаються такі терміни:
аудіовізуальна інформація - будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків;
аудіовізуальний твір - частина телерадіопрограми, яка є об'єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними чи звуковими засобами та яка є результатом спільної діяльності авторів, виконавців та виробників;
аудіовізуальний (електронний) засіб масової інформації - організація, яка надає для масового приймання споживачами аудіовізуальну інформацію, передану у вигляді електричних сигналів і прийняту за допомогою побутових електронних пристроїв;
афілійована особа - будь-яка юридична особа, що має істотну участь у суб’єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 674-VIII від 03.09.2015 )
багатоканальна телемережа (ефірна або кабельна) - телекомунікаційна мережа загального користування, призначена для передавання телерадіопрограм, а також надання інших телекомунікаційних і мультимедійних послуг, здатна забезпечити одночасну трансляцію більше ніж однієї телерадіопрограми і може інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування;
будинкова розподільна мережа - телекомунікаційна мережа, призначена для спрямування телерадіопрограм в окремі приміщення (квартири) будинку, яка є однією з внутрішніх комунікацій будинку і не входить до складу багатоканальних телемереж;
ведучий (диктор) передачі - особа, яка у кадрі чи поза кадром або в радіоефірі здійснює координацію та/або загальне керування процесом реалізації творчого задуму іншими учасниками передачі або супроводжує хід передачі поясненнями та/або оголошенням правил. Ведучий (диктор) передачі здійснює діяльність на підставі трудових, цивільно-правових чи інших відносин з телерадіоорганізацією або з іншою особою, яка забезпечує створення або виготовлення передачі, у тому числі на замовлення телерадіоорганізації;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 2054-VIII від 23.05.2017 )
власний продукт телерадіоорганізації - програми та передачі, їх частини, які повністю або частково створені та/чи профінансовані телерадіоорганізацією;
власник суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення - фізична особа або юридична особа, стосовно якої не існує фізичних осіб, яка володіє прямою або опосередкованою істотною участю суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (крім фізичних осіб, які здійснюють опосередковане володіння істотною участю виключно за дорученням, за відсутності інших ознак опосередкованого володіння). Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) є власником суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;
( Термін статті 1 в редакції Закону N 674-VIII від03.09.2015 )
громадські телерадіоорганізації - телерадіоорганізації, які відповідно до закону є неприбутковими організаціями, створеними з метою задоволення інформаційних потреб територіальних громад;
державні телерадіоорганізації - телерадіоорганізації, які є державними підприємствами і засновані органами державної влади;
дозвіл на тимчасове мовлення - рішення, прийняте Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, що надає телерадіоорганізації право на позаконкурсних засадах відповідно до умов дозволу здійснювати тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення строком до одного року;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 2244-VIII від 07.12.2017 )
ефірний час - проміжок часу, протягом якого відповідно до ліцензії на мовлення телерадіоорганізація здійснює трансляцію (ретрансляцію) будь-якої аудіовізуальної інформації;
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2912-VI від 11.01.2011 )
істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління таким суб’єктом інформаційної діяльності. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює вона контроль прямого власника істотної участі в суб’єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами зазначеного суб’єкта інформаційної діяльності;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 674-VIII від 03.09.2015 )
канал телевізійний - певна смуга частот, призначена для потреб телебачення і зазначена у Плані використання радіочастотного ресурсу України;
канал мовлення - сукупність технічних засобів мовлення (кабельного, оптичного, радіозв'язку), призначених для розповсюдження теле- та/чи радіопрограм на територію, що визначається параметрами цих засобів, які забезпечують трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми;
канал мовлення багатоканальної телемережі - частина ресурсу багатоканальної телемережі, яка забезпечує трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми;
кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення безпосередньо або через інших осіб, який здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в суб’єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 674-VIII від 03.09.2015 )
комунальні телерадіоорганізації - створені органами місцевого самоврядування за участі територіальної громади у встановленому законом порядку телерадіоорганізації, не менше половини акцій або часток статутного капіталу яких перебувають у комунальній власності;
конкурсна гарантія - встановлений Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення грошовий внесок, що підтверджує наміри та зобов'язання учасника конкурсу на отримання ліцензії;
контроль - володіння часткою статутного капіталу юридичної особи у розмірі більш як 50 відсотків, крім привілейованих акцій, або правом на більш як 50 відсотків голосів у вищому органі управління юридичною особою, або можливість здійснювати вирішальний вплив на управління юридичною особою на основі правочину;
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 409-VII від 04.07.2013; термін статті 1 в редакції Закону N 674-VIII від 03.09.2015 )
ланцюг володіння корпоративними правами - інформація про склад засновників, учасників, акціонерів суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, що включає дані про засновників, учасників, акціонерів першого і кожного наступного рівня володіння корпоративними правами суб’єкта інформаційних послуг у сфері телебачення і радіомовлення;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 674-VIII від 03.09.2015 )
ліцензія на мовлення - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних телемереж;
ліцензія провайдера програмної послуги - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата надавати програмні послуги з використанням ресурсу багатоканальних телемереж;
ліцензійні вимоги - кваліфікаційні, організаційні, технічні, технологічні, фінансово-економічні, особливі вимоги до телерадіоорганізацій, які мають на меті отримання ліцензії на мовлення;
ліцензіат (власник ліцензії) - юридична або фізична особа, якій Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення видала відповідну ліцензію;
ліцензування мовлення - видача, продовження, переоформлення, анулювання ліцензій на мовлення, внесення змін до ліцензій на мовлення, видача дублікатів ліцензій на мовлення, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов і умов ліцензії, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов і умов ліцензії, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування мовлення;
логотип (фірмовий, торговий знак) - будь-яка комбінація позначень (слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів), які придатні для вирізнення ефірного часу однієї телерадіоорганізації від іншої;
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2912-VI від 11.01.2011 )
мовлення (телерадіомовлення) - створення (комплектування та/або пакетування) і розповсюдження програм, пакетів програм, передач з використанням технічних засобів телекомунікацій для публічного приймання за допомогою побутових теле- та радіоприймачів у відкритий спосіб чи за абонентну плату на договірних засадах;
мовник (теле- чи радіо) - суб'єкт господарювання, який створює (комплектує та/або пакетує) телевізійні чи радіопрограми та передачі і розповсюджує їх у відкритому або кодованому вигляді за допомогою технічних засобів шляхом трансляції та ретрансляції для приймання їх споживачами;
мережа мовлення - сукупність визначених ліцензією на мовлення каналів мовлення, телемереж, радіочастот, супутників, які використовуються мовником для розповсюдження теле- чи радіопрограм та передач;
музичний кліп - змістовно завершений аудіовізуальний твір, звуковий ряд якого складається з музичного твору, в тому числі пісні;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 2054-VIII від 23.05.2017 )
національний аудіовізуальний продукт - програми, фільми, аудіовізуальні твори, вироблені фізичними або юридичними особами України;
новини (передача новин) - інформаційна, інформаційно-аналітична телерадіопередача, яка згідно з розкладом мовлення телерадіоорганізації регулярно виходить в ефір;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 2054-VIII від 23.05.2017 )
оператор багатоканальної телемережі - суб'єкт господарювання (юридична або фізична особа), який здійснює обслуговування та технічну експлуатацію багатоканальної телемережі відповідно до вимог Закону України "Про телекомунікації", без права надання програмної (інформаційної) послуги;
опосередковане володіння істотною участю - володіння особою самостійно або спільно з іншими особами принаймні одним з наведених нижче прав і правомочностей:
здійснення контролю прямого власника істотної участі в телерадіоорганізації;
здійснення контролю групи прямих власників юридичних осіб, які є прямими власниками істотної участі в телерадіоорганізації;
право голосу на загальних зборах учасників (акціонерів) телерадіоорганізації з часткою (акціями, паями тощо) в розмірі 10 і більше відсотків статутного (складеного) капіталу, яке ґрунтується на будь-якій не забороненій законом підставі (крім випадків, коли за дорученням право голосу 10 і більше відсотків статутного (складеного) капіталу суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення надається довірителем особі, яка перебуває у трудових відносинах з довірителем, або коли в довіреності визначено перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно проголосувати);
наявність у особи (групи осіб) незалежно від формального володіння можливості вирішального впливу на керівництво чи діяльність суб’єкта інформаційної діяльності чи будь-якої з наведених у цьому визначенні осіб;
здійснення контролю групи осіб, яка здійснює контроль будь-якої з наведених у цьому визначенні осіб;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 674-VIII від 03.09.2015 )
пакет програм - перелік телерадіопрограм, які провайдер програмної послуги пропонує абонентам на договірних засадах як цілісну інформаційну послугу;
передача (телерадіопередача) - змістовно завершена частина програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт;
пов’язані особи з суб’єктом інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення - особи, які мають істотну участь у суб’єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення; керівники, афілійовані особи суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення; особи, які мають істотну участь в афілійованих особах суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення; члени сім’ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки і дружини) власників суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення; юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені вище, є керівниками або власниками істотної участі; студія-виробник, з якою суб’єктом інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення протягом календарного року здійснено господарських операцій на загальну суму, що перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість);
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 409-VII від 04.07.2013; термін статті 1 в редакції Закону N 674-VIII від 03.09.2015 )
провайдер програмної послуги - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж;
проводова мережа - комплекс поєднаних у єдиному технологічному процесі споруд і технічних засобів, призначений для трансляції однієї чи кількох радіопрограм у штучному закритому середовищі (проводі);
програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення;
програмна послуга - формування пакетів програм та забезпечення абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах;
програмна концепція мовлення - обов'язковий додаток до ліцензії на мовлення, яким визначаються основні змістовні характеристики мовлення відповідно до вимог цього Закону;
пряма трансляція - безпосередня трансляція теле- або радіопередач без попереднього запису і монтажу;
публічна компанія - юридична особа, створена у формі публічного акціонерного товариства, акції якої включені до біржових списків (пройшли процедуру лістингу) фондових бірж, що відповідають критеріям, визначеним Національним банком України. Вважається, що публічна компанія не має осіб, які мають істотну участь, здійснюють над нею контроль, та є такою, що не має кінцевого бенефіціарного власника (контролера);
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 674-VIII від 03.09.2015 )
радіомовлення - виробництво, комплектування та розповсюдження аудіопередач (аудіопрограм) з використанням радіочастотного ресурсу, що приймаються будь-якою кількістю приймачів;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 1421-VIII від 16.06.2016 )
ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником;
розклад мовлення телерадіоорганізацій - відкрита інформація телерадіоорганізацій, на яку не розповсюджується авторське право, про послідовність виходу в ефір та хронометраж телерадіопередач протягом певного визначеного відрізку часу;
сітка мовлення - документ, що містить перелік, послідовність, назву, час виходу в ефір теле- чи радіопрограм, теле- чи радіопередач і відображає основні напрями програмної концепції мовлення на конкретний період;
система колективного прийому - комплекс обладнання, який забезпечує в межах одного будинку можливість прийому теле- чи радіопрограм за допомогою побутових приймальних засобів без обмеження можливості у виборі програм, без права наступного розповсюдження цих програм та отримання абонентної плати;
соціальне телерадіомовлення - передачі чи програми освітнього, навчального та довідкового характеру, передачі для сліпих, глухих, людей з послабленим слухом, а також програми і передачі з проблем екологічного виховання;
структура власності - система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу визначити:
всіх власників, учасників, акціонерів суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги), у тому числі бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - всіх власників, учасників, акціонерів суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення і всіх фізичних осіб та власників, учасників, акціонерів юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (крім публічних компаній);
всіх осіб, які мають пряму або опосередковану істотну участь у суб’єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;
всіх ключових учасників кожної юридичної особи, яка присутня в ланцюгу володіння корпоративними правами такого суб’єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;
відносини контролю щодо суб’єкта інформаційної діяльності між усіма особами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього визначення;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 674-VIII від 03.09.2015 )
суб’єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення - юридична особа, що здійснює господарську діяльність у сфері телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізація, провайдер програмної послуги тощо);
( Термін статті 1 в редакції Закону N 674-VIII від03.09.2015 )
Суспільне телебачення і радіомовлення України - організаційно-правова форма некомерційного телебачення і радіомовлення, засади діяльності якої визначено Законом України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України";
( Абзац статті 1 виключено на підставі Закону N 145-VI від 18.03.2008 )
студія-виробник (незалежний продюсер) - суб'єкт господарювання, який займається створенням (виготовленням) фільмів, реклами, окремих теле- та/або радіопередач чи програм;
суборенда каналу мовлення - юридично оформлена або прихована поступка визначеного ліцензією на мовлення каналом (часом) мовлення іншій юридичній або фізичній особі, включаючи не передбачену умовами ліцензії (програмною концепцією мовлення) систематичну ретрансляцію програм і передач інших телерадіоорганізацій;
телебачення (телемовлення) - виробництво аудіовізуальних програм та передач або комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їх поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження, які приймаються необмеженою кількістю осіб;
( Термін статті 1 в редакції Закону N 2054-VIII від 23.05.2017 )
телерадіоорганізація - зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення;
телерадіожурналіст - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження;
телерадіопрацівник - штатний або позаштатний працівник телерадіоорганізації, який за характером своєї професійної діяльності та відповідно до посадових обов'язків бере участь у створенні та розповсюдженні телерадіопрограм та передач;
території з особливим режимом мовлення - райони України, що межують з тимчасово окупованою територією України (Автономною Республікою Крим та містом Севастополем), райони Донецької і Луганської областей;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 2244-VIII від 07.12.2017 )
технічні засоби мовлення - сукупність радіоелектронних засобів та технічних пристроїв, за допомогою яких програми і передачі доводяться до споживачів;
тимчасове мовлення - мовлення з використанням радіочастотного ресурсу України, що здійснюється телерадіоорганізаціями на підставі наданого Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення дозволу на тимчасове мовлення;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 2244-VIII від 07.12.2017 )
трансляція (телерадіотрансляція) - початкова передача, яка здійснюється наземними передавачами, за допомогою кабельного телебачення або супутниками будь-якого типу в кодованому або відкритому вигляді телевізійних чи радіопрограм, що приймаються населенням;
умови дозволу - нормативно-правовий акт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання телерадіоорганізацією, що здійснює мовлення на територіях з особливим режимом мовлення, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання дозволу;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 2244-VIII від 07.12.2017 )
умови ліцензії - визначені ліцензією на мовлення та додатками до ліцензії організаційні, технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання організації-ліцензіата;
універсальна програмна послуга - перелік телерадіопрограм, отримання яких усіма абонентами провайдера програмної послуги є обов’язковим і до складу якого входять такі телерадіопрограми:
1) публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України";
2) телерадіоорганізацій місцевої і регіональної категорій мовлення, що здійснюють мовлення в межах не більш як однієї області (або виключно в межах Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), що відповідно до ліцензій на мовлення здійснюють ефірне телевізійне мовлення або цифрове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, на території розташування відповідної багатоканальної телемережі, що використовується провайдером програмної послуги, за умови, що такі телерадіоорганізації не здійснюють ретрансляції програм інших мовників та не володіють іншими ліцензіями, що дозволяють здійснювати ефірне або багатоканальне мовлення в інших областях (регіонах) України;
3) державного підприємства "Парламентський телеканал "Рада" або його правонаступника за умови наявності у нього ліцензії на мовлення.
( Термін "універсальна програмна послуга" в редакції Закону N 1663-VIII від 06.10.2016 )
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на відносини між суб'єктами діяльності в галузі телебачення і радіомовлення незалежно від їхньої форми власності, мети створення, виду статутної діяльності, а також від способу розповсюдження телерадіопрограм та передач, розрахованих на масове приймання споживачами.
2. Стосовно організацій, які знаходяться за межами країни і діють відповідно до законодавства інших держав, цей Закон застосовується виключно в частині регулювання порядку розповсюдження їх програм і передач на території України, якщо інше не передбачається міжнародними угодами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
3. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що регулюють засади створення і діяльності технологічних телемереж і проводових мереж закритого типу та спеціального призначення, не розрахованих на масове приймання їхніх передач.
Стаття 3. Законодавство про телебачення і радіомовлення
1. Законодавство України про телебачення і радіомовлення складається з Конституції України, Закону України "Про інформацію", цього Закону, законів України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телекомунікації", "Про радіочастотний ресурс України", міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
( Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 271-VIII від 19.03.2015 )
Стаття 4. Основні принципи державної політики у сфері телебачення і радіомовлення
1. Держава проводить політику протекціонізму щодо розповсюдження програм і передач вітчизняного виробництва.
2. Держава створює умови для забезпечення засобами телерадіомовлення культурних та інформаційних потреб громадян України, а також потреб етнічних українців, які проживають за межами України.
3. Держава підтримує об'єднання суб'єктів інформаційної діяльності в галузі телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги) у самоврядні організації.
4. Держава не чинить перепон прямому прийому телевізійних і радіопрограм та передач з інших країн, які транслюються мовою національної меншини або подібною до неї регіональною мовою.
5. Держава встановлює дієві обмеження щодо монополізації телерадіоорганізацій промислово-фінансовими, політичними та іншими групами чи окремими особами, а також гарантує захист телерадіоорганізацій від фінансового і політичного тиску з боку фінансово-політичних груп та органів державної влади і органів місцевого самоврядування.
6. Держава гарантує реалізацію прав на інформацію, на вільне і відкрите обговорення суспільно важливих проблем із застосуванням телебачення і радіомовлення.
7. Держава всіма можливими законними засобами не допускає в інформаційних та інших телерадіопрограмах систематичного цілеспрямованого безпідставного загострення уваги на війні, насильстві і жорстокості, розпалюванні расової, національної та релігійної ворожнечі або позитивного їх подання (трактування), а також забезпечує ідеологічний і політичний плюралізм у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації.
8. Держава законодавчо визначає органи влади, які здійснюють реєстраційні та регулюючі функції у галузі телерадіомовлення і не допускає створення нових чи наділення існуючих державних органів тотожними або дублюючими повноваженнями щодо аудіовізуальних засобів масової інформації.
9. Не допускається подвійне ліцензування одного й того ж виду діяльності в галузі телебачення і радіомовлення.
Стаття 5. Гарантії свободи діяльності телерадіоорганізацій
1. Цензура інформаційної діяльності телерадіоорганізації забороняється.
2. Телерадіоорганізація є незалежною у визначенні змісту програм та передач.
3. Не вмотивоване законодавством України втручання органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, громадських чи релігійних об'єднань, їх посадових осіб чи працівників, а також власників у сферу професійної діяльності телерадіоорганізацій не допускається.
Стаття 6. Неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій
1. Телерадіоорганізації в інформаційних блоках зобов'язані подавати інформацію про офіційно оприлюднену у будь-який спосіб позицію всіх представлених в органах влади політичних сил.
2. Не допускається використання телерадіоорганізацій для:
поширення відомостей, що становлять державну таємницю, або іншої інформації, яка охороняється законом;
закликів до насильницької зміни конституційного ладу України;
закликів до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті;
( Абзац четвертий частини другої статті 6 в редакції Закону N 1715-VIII від 01.11.2016 )
необґрунтованого показу насильства;
пропаганди винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження;
трансляції програм та передач, у яких телеглядачам та/або радіослухачам надаються послуги з ворожіння та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної медицини;
( Частину другу статті 6 доповнено новим абзацом ізгідно з Законом N 4316-VІ від 12.01.2012 )
трансляції програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися;
трансляції телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України. Для цілей застосування цієї норми використовуються визначення та критерії, встановлені Законом України "Про кінематографію";
( Частину другу статті 6 доповнено новим абзацом ізгідно з Законом N 159-VIII від 05.02.2015 )
трансляції аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. При цьому учасником аудіовізуального твору вважається фізична особа, яка брала участь у його створенні під власним ім’ям (псевдонімом) або як виконавець будь-якої ролі, виконавець музичного твору, що використовується в аудіовізуальному творі, автор сценарію та/або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер;
( Частину другу статті 6 доповнено новим абзацом ізгідно з Законом N 159-VIII від 05.02.2015 )
розповсюдження і реклами порнографічних матеріалів та предметів;
пропаганди наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування;
поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи;
здійснення інших вчинків, за якими наступає кримінальна відповідальність.
3. Трансляція програм та передач з інтерактивними конкурсами (іграми, вікторинами), умови яких прямо чи опосередковано передбачають оплатне набуття особою статусу її учасника та/або в яких телеглядачам і радіослухачам з метою отримання виграшу у грошовій або майновій формі за особисту перемогу пропонується звернутися до телерадіоорганізації у будь-який спосіб (здійснити телефонний дзвінок, відправити смс-повідомлення тощо), що передбачає стягнення коштів за з'єднання та/або телефонну розмову за ціною, що не відповідає обраному абонентом тарифному плану, або отримання додаткової послуги оператора телекомунікацій, не включеної до переліку послуг, передбачених договором (тарифним планом), забороняється.
Ця заборона не поширюється на:
канали з обмеженим доступом (канали мовлення, на яких за допомогою використання кодувальних пристроїв та/чи програмного забезпечення обмежено вільний доступ абонентів до перегляду певних телепрограм таким чином, щоб прийом сигналу став неможливим без декодувального пристрою);
трансляцію програм та/або передач з проведення розіграшів лотерей;
трансляцію програм та/або передач з проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те, передбачається чи не передбачається їх умовами грошовий або майновий виграш;
трансляцію програм та/або передач з проведення розіграшів на безоплатній основі з рекламуванням (популяризацією) окремого товару, послуги, торговельної марки (знака для товарів і послуг), найменування або напрямів діяльності суб'єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майновій формі;
трансляцію програм та/або передач з проведення конкурсів (ігор, вікторин), умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу;
трансляцію програм та/або передач з проведення розіграшів на безоплатній основі для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей.
( Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом N 4386-VI від 09.02.2012 )
4. Забороняється використання у програмах та передачах на телебаченні і радіо прихованих вставок, які впливають на підсвідомість людини та/або чинять шкідливий вплив на стан їх здоров'я.
5. Дані про кожну індивідуальну програму чи передачу мають містити ім'я автора чи авторів, назву і адресу виробника програми.
6. Відповідальність за зміст програм та передач несе керівник телерадіоорганізації або автор (автори) програми та/чи передачі.
7. У випадках, передбачених законодавством України, відповідальність за зміст окремих передач можуть нести інші особи.
Стаття 7. Державне управління та регулювання у сфері телерадіомовлення
1. Верховна Рада України визначає державну політику щодо телебачення і радіомовлення, законодавчі основи її реалізації, гарантії соціального і правового захисту працівників цієї сфери.
2. Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної політики щодо телебачення і радіомовлення, спрямовує і координує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади у цій сфері.
( Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2592-VI від 07.10.2010, N 5460-VI від16.10.2012 )
3. Забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері телебачення і радіомовлення покладаються на центральний орган виконавчої влади.
( Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5460-VI від 16.10.2012 )
4. Єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).
( Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 5460-VI від 16.10.2012 )
5. Правові засади формування та діяльності, статус, компетенція, повноваження, функції Національної ради та порядок їх здійснення визначаються Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".
6. Державне регулювання національного телерадіоінформаційного простору здійснюється відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який розробляє і затверджує Національна рада згідно з визначеними законами України принципами, завданнями та пріоритетами.
7. Повноваження інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері телебачення і радіомовлення визначаються законодавством України про телебачення і радіомовлення.
Стаття 8. Захист економічної конкуренції у сфері телерадіомовлення
1. Норми цього Закону, а також правових актів, виданих на його виконання, не можуть трактуватися як обмеження вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції". Зокрема, жодна фізична або юридична особа одноособово та/або спільно з групою пов’язаних осіб не має права контролювати у будь-який спосіб, у тому числі через вплив на формування управлінських та/або наглядових органів телерадіоорганізації або шляхом здійснення контролю власника телерадіоорганізації, більше 35 відсотків загального обсягу відповідного територіального телерадіоінформаційного ринку - загальнонаціонального, регіонального або місцевого.
( Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 674-VIII від 03.09.2015 )
2. Контроль за дотриманням суб'єктами інформаційної діяльності законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення ними недобросовісної конкуренції здійснюють відповідно до своїх повноважень органи Антимонопольного комітету України.
3. Один суб'єкт господарювання може мати лише одну ліцензію на наземне ефірне мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного ринку - загальнонаціональному (на всю територію України), регіональному (на окремий регіон, область), місцевому (на окремий населений пункт або групу населених пунктів, що можуть розглядатися як компактне територіальне утворення).
4. Забороняється застосування демпінгових тарифів на рекламу та надання послуг.
5. Інші обмеження щодо економічної конкуренції у сфері телерадіомовлення встановлюються антимонопольним законодавством України.
Стаття 9. Захист інтересів держави та національного телерадіовиробництва
1. У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт.
( Частина перша статті 9 в редакції Закону N 1421-VIII від 16.06.2016 )( З дня набрання чинності Законом N 1421-VIII від 16.06.2016 частка пісень державною мовою, передбачена частиною другою статті 9, становить: протягом першого року - 25 відсотків, протягом другого року - 30 відсотків, протягом третього року - 35 відсотків згідно із Законом N 1421-VIII від 16.06.2016 )
2. Телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення (крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті) повинні забезпечувати частку пісень (словесно-музичних творів) державною мовою в обсязі не менше 35 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 35 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1421-VIII від 16.06.2016 )
3. При здійсненні радіомовлення телерадіоорганізації, які поширюють музичні твори, серед яких частка пісень офіційними мовами Європейського Союзу відповідно до умов ліцензії становить не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00, повинні забезпечувати частку пісень державною мовою не менше 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1421-VIII від 16.06.2016 )
4. Обсяг частки пісень державною мовою та/або іноземними мовами, які є офіційними мовами Європейського Союзу, визначається в ліцензії на мовлення телерадіоорганізації, яка здійснює радіомовлення.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1421-VIII від 16.06.2016 )( З дня набрання чинності Законом N 1421-VIII від 16.06.2016 мінімальна частка ведення передач державною мовою, передбачена частиною п’ятою статті 9, становить: протягом першого року - не менше 50 відсотків, протягом другого року - не менше 55 відсотків, протягом третього року - не менше 60 відсотків згідно із Законом N 1421-VIII від 16.06.2016 )
5. Телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення забезпечують не менше 60 відсотків добового обсягу ведення передач, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних передач (дикторами, ведучими радіопередач) державною мовою.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1421-VIII від 16.06.2016 )
6. Мовник не має права розповсюджувати аудіовізуальні твори, у яких заперечується або виправдовується злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створюється позитивний образ осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов'язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовується діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом N 317-VIII від 09.04.2015 )
7. При проведенні конкурсів на видачу ліцензії на мовлення Національна рада керується необхідністю:
забезпечення інформаційних потреб громадян, у тому числі забезпечення громадян місцевими новинами;