ЗАКОН УКРАЇНИ
Основи законодавства України про охорону здоров'я
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19)( Вводиться в дію Постановою ВР № 2802-XII від 19.11.92, ВВР, 1993, № 4, ст.20 )( Із змінами, внесеними згідно з Декретом № 23-92 від 31.12.92, ВВР, 1993, № 11, ст. 93 Законами № 2978-XII від 03.02.93, ВВР, 1993, № 15, ст.132 № 4039а-XII від 25.02.94, ВВР, 1994, № 28, ст.235 № 183/94-ВР від 23.09.94, ВВР, 1994, № 41, ст.376 № 200/94-ВР від 13.10.94, ВВР, 1994, № 45, ст.404 № 70/97-ВР від 14.02.97, ВВР, 1997, № 15, ст.115 № 1489-III від 22.02.2000, ВВР, 2000, № 19, ст.143 № 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86 № 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250 № 1694-IV від 20.04.2004, ВВР, 2005, № 4, ст.83 № 1801-IV від 17.06.2004, ВВР, 2004, № 43-44, ст.493 № 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162 № 2427-IV від 01.03.2005, ВВР, 2005, № 13, ст.231 № 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, № 18-19, ст.267 № 2624-IV від 02.06.2005, ВВР, 2005, № 26, ст.355 № 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96 № 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.184 № 3421-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.199 № 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст.66 № 657-V від 08.02.2007, ВВР, 2007, № 16, ст.215 № 997-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.440 № 1033-V від 17.05.2007, ВВР, 2007, № 34, ст.445 )( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року № 121-VI від 12.02.2008, ВВР, 2008, № 11, ст.108 )( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2592-VI від 07.10.2010, ВВР, 2011, № 10, ст.63 № 3395-VI від 19.05.2011, ВВР, 2011, № 50, ст.537 № 3611-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 14, ст.86 № 4000-VI від 03.11.2011, ВВР, 2012, № 23, ст.241 № 4196-VI від 20.12.2011, ВВР, 2012, № 30, ст.348 № 5036-VI від 04.07.2012, ВВР, 2013, № 23, ст.223 № 5081-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 30, ст.340 № 5290-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.549 № 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.41 № 694-VII від 19.11.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.793 )( Щодо втрати чинності Закону № 2592-VI від 07.10.2010 додатково див. Закон № 763-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1166-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 20-21, ст.745 № 1194-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 25, ст.890 № 1213-VII від 15.04.2014, ВВР, 2014, № 26, ст.894 № 1590-VII від 04.07.2014, ВВР, 2014, № 36, ст.1184 № 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, № 2-3, ст.12 № 76-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 6, ст.40 - щодо набрання чинності норм зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення" № 326-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, № 28, ст.237 № 2002-VIII від 06.04.2017, ВВР, 2017, № 21, ст.245 № 2168-VIII від 19.10.2017, ВВР, 2018, № 5, ст.31 № 2204-VIII від 14.11.2017, ВВР, 2017, № 51-52, ст.447 № 2205-VIII від 14.11.2017, ВВР, 2017, № 51-52, ст.448 № 2206-VIII від 14.11.2017, ВВР, 2018, № 5, ст.32 № 2427-VIII від 17.05.2018, ВВР, 2018, № 28, ст.232 № 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371 № 418-IX від 20.12.2019, ВВР, 2020, № 28, ст.187 № 421-IX від 20.12.2019, ВВР, 2020, № 27, ст.176 № 531-IX від 17.03.2020, ВВР, 2020, № 16, ст.101 № 539-IX від 30.03.2020, ВВР, 2020, № 17, ст.107 - діє до 01.01.2021, з урахуванням змін, внесених Законом № 737-IX від 19.06.2020 № 540-IX від 30.03.2020, ВВР, 2020, № 18, ст.123 № 587-IX від 07.05.2020, ВВР, 2020, № 22, ст.157 - щодо дії Закону див. пункт 2 розділу II № 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408 № 749-IX від 03.07.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.411 № 1053-IX від 03.12.2020, ВВР, 2021, № 8, ст.59 - вводиться в дію з 30.06.2021 № 1075-IX від 04.12.2020, ВВР, 2021, № 16, ст.142 № 1123-IX від 18.12.2020, ВВР, 2021, № 12, ст.98 - вводиться в дію з 14.02.2021 № 1357-IX від 30.03.2021, ВВР, 2021, № 29, ст.234 № 1756-IX від 21.09.2021, ВВР, 2021, № 50, ст.402 № 1822-IX від 21.10.2021, ВВР, 2022, № 1, ст.2 № 1871-IX від 05.11.2021 № 1909-IX від 18.11.2021, ВВР, 2023, № 12-13, ст.28 № 1962-IX від 15.12.2021, ВВР, 2023, № 2, ст.6 № 1967-IX від 16.12.2021 № 2054-IX від 15.02.2022, ВВР, 2023, № 14, ст.44 № 2347-IX від 01.07.2022 № 2379-IX від 08.07.2022 № 2438-IX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2 № 2494-IX від 29.07.2022 № 2573-IX від 06.09.2022, ВВР, 2023, № 26, ст.93 № 3079-IX від 02.05.2023, ВВР, 2023, № 73, ст.250 № 3191-IX від 29.06.2023, ВВР, 2023, № 80, ст.293 № 3301-IX від 09.08.2023, ВВР, 2023, № 89, ст.336 № 3528-IX від 21.12.2023, ВВР, 2024, № 3, ст.18 № 3576-IX від 07.02.2024 № 3622-IX від 21.03.2024 № 3728-IX від 22.05.2024 № 3788-IX від 06.06.2024 № 3911-IX від 21.08.2024 № 4068-IX від 20.11.2024 № 4170-IX від 19.12.2024 )( Установити, що у 2016 році норми і положення частини другої статті 12, пункту "ж" частини першої статті 77 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015 )( У тексті Основ законодавства України про охорону здоров'я:
слова "галузь", "подання", "державна виконавча влада", "Республіка Крим" в усіх відмінках замінено відповідно словами "сфера", "надання", "виконавча влада", "Автономна Республіка Крим" у відповідному відмінку;
слова "подавати", "подається", "подаватися", "подають" замінено відповідно словами "надавати", "надається", "надаватися", "надають";
слова "медико-санітарна допомога" і "лікувально-профілактична допомога" в усіх відмінках замінено словами "медична допомога" у відповідному відмінку;
слова "Міністерство охорони здоров'я України" в усіх відмінках замінено відповідно словами "центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я" у відповідному відмінку;
слово "акредитованих" виключено згідно із Законом № 3611-VI від 07.07.2011 )
( У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )( У тексті Закону слова "технічні та інші засоби реабілітації" в усіх відмінках замінено словами "допоміжні засоби реабілітації" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1962-IX від 15.12.2021 )
Кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.
Основи законодавства України про охорону здоров'я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство України про охорону здоров'я
Законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Стаття 2. Міжнародні договори України в сфері охорони здоров'я
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону здоров'я, то застосовуються правила міжнародного договору.
( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Стаття 3. Поняття і терміни, що вживаються в законодавстві про охорону здоров'я
У цих Основах та інших актах законодавства про охорону здоров'я основні поняття мають таке значення:
госпітальний округ - територія, у межах якої забезпечено надання якісної, комплексної, безперервної і орієнтованої на пацієнтів медичної та реабілітаційної допомоги шляхом організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 2347-IX від 01.07.2022 )
догоспітальний етап надання медичної допомоги - період надання медичної допомоги з моменту виявлення особи у невідкладному стані або звернення особи за медичною допомогою до її госпіталізації в заклад охорони здоров’я або відмови від госпіталізації;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 3576-IX від 07.02.2024 )
електронна охорона здоров’я (е-здоров’я, eHealth) - система взаємоприйнятних інформаційних відносин усіх суб’єктів сфери охорони здоров’я, які базуються на використанні методів, заходів та технологій із застосуванням цифрового середовища, у тому числі інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на підтримку сфери охорони здоров’я, включаючи медичні послуги, профілактичний нагляд за здоров’ям населення та його зміцненням, покращення якості та збільшення тривалості життя населення, медичну літературу та освіту у сфері охорони здоров’я, знання та дослідження, використання цифрових сервісів з метою отримання необхідної інформації, знань і навичок для надання медичної та/або реабілітаційної допомоги, виконання оперативних функцій системи громадського здоров’я;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 3301-IX від 09.08.2023 )
електронна система охорони здоров’я - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров’я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (API);
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 1962-IX від 15.12.2021 )
життєдіяльність - діяльність особи, що передбачає її повсякденне функціонування у спосіб та в обсязі, звичайних для неї, зокрема шляхом самообслуговування, орієнтації, пересування, спілкування, контролю за своєю поведінкою, навчання, трудової діяльності;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021; в редакції Закону № 4170-IX від 19.12.2024 - щодо дії див. абзац другий пункту 1 розділу II )
загальний заклад охорони здоров’я - багатопрофільний лікарняний заклад, що надає медичну та реабілітаційну допомогу населенню територіальної громади або декількох громад та забезпечує базові напрями стаціонарної медичної допомоги відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, стабілізацію стану пацієнта та його маршрутизацію до кластерних та надкластерних закладів охорони здоров’я;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 2347-IX від 01.07.2022 )
засіб телемедицини (телемедичний засіб) - будь-який технічний та програмний засіб та/або інший компонент інформаційної (автоматизованої) системи для надання пацієнтам медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 3301-IX від 09.08.2023 )
здоров'я - стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або порушень структур та функцій організму;
( Визначення терміна частини першої статті 3 в редакції Закону № 4170-IX від 19.12.2024 )
заклад охорони здоров’я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації;
( Абзац частини першої статті 3 в редакції Законів № 2002-VIII від 06.04.2017, № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021, № 2347-IX від 01.07.2022 )
кластерний заклад охорони здоров’я - багатопрофільний лікарняний заклад, спроможний забезпечити на території госпітального кластера потребу населення в медичному обслуговуванні у найбільш поширених захворюваннях і станах за напрямами медичного обслуговування в стаціонарних умовах відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 2347-IX від 01.07.2022; в редакції Закону № 2494-IX від 29.07.2022 )
компенсатори обмежень життєдіяльності особи - засоби, вироби, послуги, виплати, пільги тощо, що забезпечують компенсацію визначених обмежень життєдіяльності особи;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 - щодо дії див. абзац другий пункту 1 розділу II )
компенсатори обмежень повсякденного функціонування особи - сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів, та/або допоміжних засобів реабілітації, що призначаються медичними працівниками або фахівцями з реабілітації;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 - щодо дії див. абзац другий пункту 1 розділу II )
медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами;
( Абзац частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 )
медична інформація - інформація про медичне обслуговування особи або його результати, викладена в уніфікованій формі відповідно до вимог, встановлених законодавством, у тому числі інформація про стан здоров’я, діагнози та будь-які документи, що стосуються здоров’я та обмеження повсякденного функціонування/ життєдіяльності людини;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 1962-IX від 15.12.2021 )
медична субсидія - безготівкова допомога, яка надається за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів для оплати необхідних пацієнту медичних послуг та лікарських засобів;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 2168-VIII від 19.10.2017 )
медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов’язана з їх наданням;
( Абзац частини першої статті 3 в редакції Законів № 2002-VIII від 06.04.2017, № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 )
мережа закладів охорони здоров'я - сукупність закладів охорони здоров'я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території;
метод телемедицини (телемедичний метод) - порядок дій з використанням технічних і програмних засобів та/або інших компонентів інформаційної (автоматизованої) системи, які в комплексній взаємодії забезпечують надання пацієнтам медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 3301-IX від 09.08.2023 )
надкластерний заклад охорони здоров’я - багатопрофільний лікарняний заклад, в якого наявні ресурси та технології, орієнтовані на забезпечення медичного обслуговування у найбільш складних та/або рідкісних випадках захворювань населення всього госпітального округу за напрямами медичного обслуговування в стаціонарних умовах відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 2347-IX від 01.07.2022; в редакції Закону № 2494-IX від 29.07.2022 )
невідкладний стан людини - раптове погіршення фізичного або психічного здоров'я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин;
( Частину першу статті 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 5081-VI від 05.07.2012 )
обмеження життєдіяльності - порушення структур та функцій організму та/або інші фактори в житті людини, що при взаємодії із зовнішнім середовищем перешкоджають виконанню нею повсякденної діяльності та участі в житті суспільства нарівні з іншими людьми;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021; в редакції Закону № 4170-IX від 19.12.2024 - щодо дії див. абзац другий пункту 1 розділу II )
обмеження повсякденного функціонування - порушення взаємодії людини із факторами середовища, яке може бути спричинене порушеннями певних структур та функцій організму та/або факторами середовища, що перешкоджають виконанню нею повсякденної діяльності та участі в житті суспільства нарівні з іншими людьми;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 - вводиться в дію з 1 січня 2026 року )
оригінальний (інноваційний) лікарський засіб - лікарський засіб, що був уперше у світі зареєстрований на основі повного комплекту документів щодо його якості, безпеки та ефективності (повної реєстраційної інформації);
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 3622-IX від 21.03.2024 )
особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, - юридична особа, утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та уповноважена здійснювати закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них і послуг за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, а також за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону. Особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, має право безоплатно постачати (передавати) належні їй лікарські засоби, медичні вироби та допоміжні засоби до них і послуги структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 531-IX від 17.03.2020 )
охорона здоров’я - система заходів, спрямованих на збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя. Такі заходи здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, заклади охорони здоров’я; фізичні особи - підприємці, які зареєстровані у встановленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики; медичні та фармацевтичні працівники, фахівці з реабілітації, громадські об’єднання і громадяни;
( Частину першу статті 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 5081-VI від 05.07.2012; в редакції Законів № 2002-VIII від 06.04.2017, № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 )
оцінка медичних технологій - експертиза медичних технологій щодо клінічної ефективності, економічної доцільності, організаційних проблем та проблем безпеки для громадян у зв’язку з їх застосуванням;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 2168-VIII від 19.10.2017 )
оцінювання повсякденного функціонування особи - вид медичної експертизи, що проводиться особі з обмеженнями повсякденного функціонування у встановленому законодавством порядку з метою визначення рівнів порушення структур та функцій організму, у тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 - щодо дії див. абзац другий пункту 1 розділу II )
оцінювання повсякденного функціонування - види експертиз, що проводяться особі у встановлених законодавством порядках з метою визначення наявності обмежень повсякденного функціонування у відповідній сфері (сфері охорони здоров’я, соціальній, освітній, економічній та інших сферах суспільного життя);
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 - вводиться в дію з 1 січня 2026 року )
оцінювання повсякденного функціонування у сфері охорони здоров’я - вид експертизи у сфері охорони здоров’я, що проводиться у встановленому законодавством порядку з метою визначення факту стійкого обмеження повсякденного функціонування, потреби у способах та засобах адаптації середовища у сфері охорони здоров’я та проведення скринінгу щодо потреби у способах та засобах адаптації середовища в соціальній, освітній, економічній та інших сферах суспільного життя, а також скерування на відповідні експертизи;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 - вводиться в дію з 1 січня 2026 року )
пацієнт - фізична особа, яка звернулася за медичною та/або реабілітаційною допомогою або медичною послугою та/або якій така допомога або послуга надається;
( Визначення терміна статті 3 в редакції Закону № 1962-IX від 15.12.2021 )
повсякденне функціонування особи - стан здоров’я, що забезпечує здатність особи до заняттєвої участі нарівні з іншими людьми;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 - щодо дії див. абзац другий пункту 1 розділу II )
повсякденне функціонування - взаємодія між особою з станом (станами) здоров’я та факторами її середовища, що охоплюють сукупність структур та функцій організму особи, здатність особи до заняттєвої участі у спосіб і в межах, звичайних для неї;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 - вводиться в дію з 1 січня 2026 року )
послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров’я, реабілітаційному закладі або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт;
( Частину першу статті 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2002-VIII від 06.04.2017; в редакції Законів № 1962-IX від 15.12.2021, № 4170-IX від 19.12.2024 )
домедична допомога - невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов'язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов'язані здійснювати такі дії та заходи;
( Частину першу статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом № 5081-VI від 05.07.2012 )
реабілітаційна допомога у сфері охорони здоров’я (далі - реабілітаційна допомога) - діяльність фахівців з реабілітації у сфері охорони здоров’я, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію функціонування осіб, які зазнають або можуть зазнати обмеження повсякденного функціонування у їхньому середовищі;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 )
реабілітаційна послуга - послуга, що надається пацієнту реабілітаційним закладом, реабілітаційною установою, закладом охорони здоров’я, соціального захисту або іншим суб’єктом господарювання, які мають право надавати реабілітаційну допомогу згідно із законодавством, та оплачується її замовником. Замовником реабілітаційної послуги можуть бути держава, орган місцевого самоврядування, юридична або фізична особа, у тому числі пацієнт;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 )
реабілітація - комплекс заходів, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнавати обмеження повсякденного функціонування внаслідок стану здоров’я у взаємодії з її середовищем;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 )
рідкісне (орфанне) захворювання - захворювання, яке загрожує життю людини або яке хронічно прогресує, призводить до скорочення тривалості життя громадянина або до його інвалідності, поширеність якого серед населення не частіше ніж 1:2000;
( Частину першу статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом № 1213-VII від 15.04.2014 )
способи та засоби адаптації середовища до потреб людей з обмеженнями повсякденного функціонування (далі - способи та засоби адаптації середовища) - допоміжні засоби реабілітації для тимчасового та довготривалого користування, послуги, заходи, пільги, гарантії, виплати та інші види допомоги у різних сферах суспільного життя (охорони здоров’я, соціального захисту, зайнятості, освіти, правничої допомоги, фізичної культури та спорту, транспорту, безбар’єрності тощо), що спрямовані на забезпечення потреб людей з обмеженнями повсякденного функціонування для оптимізації їх взаємодії з середовищем (фізичним, інформаційним, соціальним, економічним, освітнім тощо) та функціонування їх у суспільстві;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 - вводиться в дію з 1 січня 2026 року )
стан здоров’я - загальний показник для хвороб (гострих і хронічних), розладів, пошкоджень або травм. Стан здоров’я також може охоплювати інші обставини, такі як вагітність, старіння, стрес, вроджена аномалія або генетична схильність. Стани здоров’я кодуються за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 )
стійке обмеження повсякденного функціонування особи - порушення структур та/або функцій організму, спричинене вродженим станом або захворюванням чи травмою, що призвели до довготривалого або незворотного обмеження повсякденного функціонування особи;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 - щодо дії див. абзац другий пункту 1 розділу II )
стійке обмеження повсякденного функціонування - порушення взаємодії людини з факторами середовища, спричинене порушенням певних структур та функцій організму та/або факторами середовища, що призводять до стійких перешкод у виконанні нею повсякденної діяльності та участі в житті суспільства нарівні з іншими людьми;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 - вводиться в дію з 1 січня 2026 року )
суб’єкт з оцінювання повсякденного функціонування - уповноважений суб’єкт у відповідній сфері суспільного життя, який у межах визначених повноважень здійснює оцінювання повсякденного функціонування;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 - вводиться в дію з 1 січня 2026 року )
теледіагностика - проведення діагностичних процедур із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій для обміну медичною інформацією, що включає, в тому числі, передачу зображень, результатів аналізів, інших обстежень, даних з медичного обладнання та будь-яких документів, що стосуються здоров’я;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 3301-IX від 09.08.2023 )
телеконсультування (телевідеоконсультування) - комунікація (взаємодія) двох або більше учасників (медичних (фармацевтичних) працівників та/або фахівців з реабілітації та пацієнтів) з використанням інформаційно-комунікаційних технологій з метою надання пацієнтам медичної та/або реабілітаційної допомоги та профілактики;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 3301-IX від 09.08.2023 )
телемедицина - комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються для надання пацієнтам медичної та/або реабілітаційної допомоги методами і засобами телемедицини в дистанційний спосіб та є складовою електронної охорони здоров’я;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 2206-VIII від 14.11.2017; в редакції Закону № 3301-IX від 09.08.2023 )
телемедична мережа - складова електронної охорони здоров’я, що становить сукупність телемедичних засобів і методів, надавачів медичних послуг та організаційно-технічних заходів для ефективної взаємодії між медичними працівниками, фахівцями з реабілітації та пацієнтами;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 3301-IX від 09.08.2023 )
телеметрія - сукупність технологій та засобів, що дають змогу проводити дистанційне вимірювання показників стану здоров’я пацієнта, а також обробку та передачу інформації/даних про такі показники;
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 3301-IX від 09.08.2023 )
цифрова компетентність працівників сфери охорони здоров’я - здатність упевнено, фахово, відповідально використовувати цифрові технології у професійній діяльності, а також для безперервного професійного розвитку з метою досягнення цілей охорони здоров’я, організації та надання медичної та/або реабілітаційної допомоги населенню, що охоплює, зокрема, цифрову та інформаційну грамотність, цифрову комунікацію та співпрацю, використання цифрових технологій, кібергігієну та кібербезпеку.
( Частину першу статті 3 доповнено терміном згідно із Законом № 3301-IX від 09.08.2023 )
Зміст інших понять і термінів визначається законодавством України та спеціальними словниками понять і термінів Всесвітньої організації охорони здоров'я.
( Текст статті 3 в редакції Закону № 3611-VI від 07.07.2011 )
Стаття 4. Основні принципи охорони здоров'я
Основними принципами охорони здоров'я в Україні є:
визнання охорони здоров'я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України;
дотримання прав і свобод людини і громадянина в сфері охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій;
гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами, підвищений медико-соціальний захист найбільш вразливих верств населення;
рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної і реабілітаційної допомоги та інших послуг в сфері охорони здоров'я;
( Абзац п'ятий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 )
відповідність завданням і рівню соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, наукова обгрунтованість, матеріально-технічна і фінансова забезпеченість;
орієнтація на сучасні стандарти здоров’я, медичної та реабілітаційної допомоги, застосування сучасних цифрових технологій, телемедицини та телереабілітації, поєднання вітчизняних традицій і досягнень та кращого світового досвіду у сфері охорони здоров’я;
( Абзац сьомий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021; в редакції Закону № 3301-IX від 09.08.2023 )
попереджувально-профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний, медичний та реабілітаційний підхід до охорони здоров'я;
( Абзац восьмий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 )
багатоукладність економіки охорони здоров'я і багатоканальність її фінансування, поєднання державних гарантій з демонополізацією та заохоченням підприємництва і конкуренції;
децентралізація державного управління, розвиток самоврядування закладів та самостійності працівників охорони здоров'я на правовій і договірній основі;
формування єдиного медичного інформаційного простору як сукупності баз даних, технологій їх ведення та використання, інформаційно-комунікаційних систем, що функціонують на основі єдиних принципів і загальних правил, а також на засадах інтероперабельності, інтегрованості і впровадження інструментів електронної охорони здоров’я;
( Статтю 4 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 3301-IX від 09.08.2023 )
дотримання принципів безбар’єрності та інклюзії при наданні медичної та/або реабілітаційної допомоги, у тому числі з використанням методів і засобів телемедицини.
( Статтю 4 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 3301-IX від 09.08.2023 )
Стаття 5. Охорона здоров’я - загальний обов’язок суспільства та держави
Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов’язані забезпечити пріоритетність охорони здоров’я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров’ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу особам, які її потребують за станом здоров’я, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров’я в їх діяльності, а також виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством про охорону здоров’я.
( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018; в редакції Закону № 2347-IX від 01.07.2022 )
Розділ II
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Стаття 6. Право на охорону здоров'я
Кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає:
а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини;
б) безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;
г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;
д) кваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу із забезпеченням належного рівня захисту персональних даних, включаючи вільний вибір лікаря та фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та фахівця з реабілітації, вибір закладу охорони здоров’я, а також доступ до необхідних лікарських засобів та медичних виробів у порядку, встановленому законодавством;
( Пункт "д" частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007; в редакції Законів № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021, № 3301-IX від 09.08.2023, № 3528-IX від 21.12.2023 )
е) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;
є) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров'я;
ж) участь в управлінні охороною здоров'я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;
з) можливість об'єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров'я;
и) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;
і) відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;
ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;
й) можливість проведення незалежної медичної експертизи відповідного типу у разі незгоди громадянина з висновком державної медичної експертизи, застосування до нього запобіжного заходу як до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, примусових заходів медичного характеру, примусового лікування, примусової госпіталізації та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров’я порушуються права громадянина України на охорону здоров’я;
( Пункт "й" частини першої статті 6 в редакції Закону № 2204-VIII від 14.11.2017 )
к) право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду;
( Частину першу статті 6 доповнено пунктом "к" згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007 )
л) інформування про доступні медичні та реабілітаційні послуги із застосуванням телемедицини і телереабілітації;
( Частину першу статті 6 доповнено пунктом "л" згідно із Законом № 2206-VIII від 14.11.2017; в редакції Закону № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 )
м) проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
( Частину першу статті 6 доповнено пунктом "м" згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 )
Законами України можуть бути визначені й інші права громадян у сфері охорони здоров'я.
( Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Громадянам України, які перебувають за кордоном, гарантується право на охорону здоров'я у формах і обсязі, передбачених міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Стаття 7. Гарантії права на охорону здоров'я
Держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом:
а) створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров'я;
б) організації і проведення системи державних і громадських заходів щодо охорони та зміцнення здоров'я;
в) фінансування надання всім громадянам та іншим визначеним законом особам гарантованого обсягу медичних і реабілітаційних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому законом;
( Пункт "в" статті 7 в редакції Закону № 2168-VIII від 19.10.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 )
г) здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров'я;
д) організації державної системи збирання, обробки і аналізу соціальної, екологічної, спеціальної медичної та реабілітаційної статистичної інформації;
( Пункт "д" статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.06.2021 )
е) встановлення відповідальності за порушення прав і законних інтересів громадян у сфері охорони здоров'я;
є) фінансування проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
( Статтю 7 доповнено пунктом "є" згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 )
Стаття 8. Державний захист права на охорону здоров'я
Держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист.
Кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медичної допомоги, до якої належать:
екстрена медична допомога;
первинна медична допомога;
спеціалізована медична допомога;