5) за результатами тестувань відбирає кандидатів, з якими на своєму засіданні проводить співбесіду щодо відповідності критеріям доброчесності та професійної компетентності;
6) відбирає із загального числа кандидатів осіб, стосовно яких проводяться спеціальна перевірка, передбачена Законом України "Про запобігання корупції", і перевірка, передбачена Законом України "Про очищення влади";
7) з числа кандидатів, які пройшли тестування, співбесіду та перевірки, передбачені пунктами 4-6 цієї частини, шляхом відкритого голосування окремо стосовно кожного кандидата відбирає двох кандидатів, які згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії мають найкращі професійний досвід, знання та особисті якості для виконання посадових обов’язків керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а також відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності; вносить керівнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику подання стосовно цих двох кандидатів;
8) оприлюднює інформацію про осіб, які подали заяву про участь у конкурсі, результати тестування та виконання завдань стосовно кожного кандидата (у тому числі оцінки, виставлені кожним членом конкурсної комісії кожному кандидату, якщо виставлення оцінок передбачено методикою оцінювання), інформацію про кандидатів, відібраних для проведення співбесіди та перевірок, передбачених пунктами 4-6 цієї частини, та про кандидатів (кандидата), включених до подання для призначення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а також іншу інформацію про конкурсний відбір та діяльність конкурсної комісії, передбачену цим Кодексом та актами конкурсної комісії;
9) проводить повторний конкурс у разі відхилення всіх кандидатів у зв’язку з їх невідповідністю вимогам до керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, передбаченим цим Кодексом, або у зв’язку з непроходженням спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", чи перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
10. Члени конкурсної комісії з метою здійснення своїх повноважень мають право:
1) збирати, перевіряти та аналізувати інформацію, у тому числі з обмеженим доступом (крім інформації, віднесеної до державної таємниці відповідно до закону), про кандидатів на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та їхніх близьких осіб;
2) мати на період проведення конкурсу тимчасовий безоплатний доступ до реєстрів, баз даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи;
3) брати участь у засіданнях та інших заходах, що проводяться конкурсною комісією;
4) звертатися до кандидатів на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, органів державної влади, а також будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації, необхідних для розгляду кандидатів на цю посаду на відповідність критеріям доброчесності та професійної компетентності. Орган або особа, які отримали запит конкурсної комісії, зобов’язані надати необхідні пояснення та/або відповідні документи (їх копії) чи інформацію протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту;
5) з метою збирання, перевірки та аналізу інформації, у тому числі з обмеженим доступом, користуватися допомогою помічників.
Члени конкурсної комісії зобов’язані:
забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку із здійсненням повноважень;
брати участь у роботі конкурсної комісії особисто, без делегування своїх повноважень іншим особам, у тому числі іншим членам конкурсної комісії;
не використовувати в інших цілях, ніж для здійснення своїх повноважень як членів конкурсної комісії, персональні дані та іншу інформацію, що стала їм відома у зв’язку з участю в роботі конкурсної комісії;
повідомляти конкурсну комісію про те, що член конкурсної комісії перебуває чи перебував в особистих чи ділових стосунках із кандидатом на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та/або про наявність іншого конфлікту інтересів або обставин, що можуть вплинути на об’єктивність та безсторонність під час прийняття таким членом рішення стосовно відповідного кандидата, та відмовлятися (заявляти самовідвід) від участі у збиранні та розгляді інформації про такого кандидата і голосуванні стосовно нього. Порядок врегулювання конфлікту інтересів члена конкурсної комісії, помічника члена конкурсної комісії визначається регламентом конкурсної комісії.
Помічники членів конкурсної комісії виконують доручення членів конкурсної комісії щодо одержання за письмовим зверненням члена конкурсної комісії, перевірки та аналізу інформації, у тому числі з обмеженим доступом (крім інформації, віднесеної до державної таємниці відповідно до закону), необхідної для здійснення повноважень конкурсної комісії, а також мають інші права та обов’язки, визначені цим Кодексом та регламентом конкурсної комісії.
Помічники членів конкурсної комісії зобов’язані забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку із здійсненням повноважень.
11. Особа, яка претендує на участь у конкурсі, подає у зазначений в оголошенні строк такі документи:
1) заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", та на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
2) автобіографію, що містить прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, відомості про громадянство, освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство в політичних партіях, у тому числі в минулому, наявність трудових або будь-яких інших договірних відносин з політичною партією протягом двох років, що передують поданню заяви, незалежно від тривалості, контактний номер телефону та адресу електронної пошти, а також відомості про наявність чи відсутність судимості;
3) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, в якому оприлюднено оголошення про конкурс, у порядку, встановленому законом. Якщо особою, яка бажає взяти участь у конкурсі, незалежно від обставин подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, її повторне подання не вимагається;
4) заяву про відсутність заборгованості із сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;
5) мотиваційний лист, у якому викладаються мотиви призначення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та власне бачення можливої майбутньої діяльності на цій посаді;
6) інші документи, передбачені законами України "Про державну службу" і "Про запобігання корупції".
Відомості з поданих відповідно до цієї частини документів підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України протягом трьох робочих днів після закінчення строку для подання заяв на конкурс, крім відомостей, які відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомостей про контактний номер телефону і адресу електронної пошти кандидата.
12. Кандидат на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, вважається таким, що відповідає критерію доброчесності, якщо є незалежним, чесним, неупередженим, непідкупним, сумлінним, дотримується етичних норм та демонструє бездоганну поведінку у професійній діяльності та особистому житті, а також стосовно якого та його близьких осіб немає сумнівів щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу.
Оцінювання конкурсною комісією відповідності кандидатів критерію доброчесності здійснюється з урахуванням такого:
оцінювання спирається на інформацію без часових або територіальних обмежень;
кандидат вважається таким, що не відповідає критерію доброчесності, у разі доведення невідповідності або наявності в конкурсної комісії обґрунтованого сумніву у відповідності;
будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу щодо доброчесності кандидата, наявності чи відсутності порушень у його рішеннях, діях чи бездіяльності не є наперед визначальними та обов’язковими для конкурсної комісії.
Кандидат на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, вважається таким, що відповідає критерію професійної компетентності, якщо має необхідні знання та досвід для виконання відповідних повноважень, продемонстрував аналітичні здібності, усні та письмові комунікаційні навички, лідерські здібності та спроможність наполегливо працювати.
13. Керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, вносить на розгляд Кабінету Міністрів України подання про призначення відібраного з числа учасників конкурсу кандидата на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Кабінет Міністрів України протягом 10 днів з дня внесення керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, подання про призначення кандидата на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, на відкритому засіданні призначає таку особу на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
14. Рішення конкурсної комісії може бути оскаржено до суду лише кандидатом, якого не визначено переможцем конкурсу.
Оскарження рішення конкурсної комісії не зупиняє призначення переможця конкурсу на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Рішення конкурсної комісії можуть бути оскаржені до суду лише з питань додержання встановленого цим Кодексом порядку організації та проведення конкурсу на зайняття посади керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
( Кодекс доповнено статтею 570-2 згідно із Законом № 3977-IX від 17.09.2024 )
Стаття 570-3. Особливості проходження служби в митних органах
1. З метою оцінювання рівня професійної компетентності та планування професійного розвитку посадових осіб митних органів один раз на рік проводиться перевірка рівня митних компетенцій таких осіб.
За результатами такої перевірки для кожної посадової особи формується індивідуальна програма професійного розвитку.
У разі встановлення за результатами перевірки рівня митних компетенцій недостатнього рівня відповідної митної компетенції для займаної посади посадова особа зобов’язана пройти підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.
Порядок проведення перевірки рівня митних компетенцій, форма та порядок складання індивідуальної програми професійного розвитку посадових осіб митних органів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
2. До посадової особи митного органу з урахуванням положень контракту щодо надання згоди на ротацію може бути застосована ротація. Періодичність проведення ротації визначається порядком проведення ротації посадових осіб митних органів, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Ротація - це тимчасове, строком не більше ніж на три місяці, переміщення посадової особи митного органу на іншу посаду державної служби (у межах однієї категорії посад державної служби) шляхом оформлення рішення про направлення з метою вирівнювання навантаження, вирішення тимчасових завдань, пов’язаних із забезпеченням діяльності митного органу, у межах зони діяльності однієї митниці або до зони діяльності іншої митниці.
Ротація у межах зони діяльності однієї митниці або до зони діяльності іншої митниці проводиться за рішенням керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, який може делегувати право на прийняття рішення щодо ротації в межах зони діяльності однієї митниці керівнику митниці.
3. У разі поновлення на посаді за рішенням суду особи, яка станом на дату поновлення більше одного року не проходила перевірку рівня митних компетенцій, така особа поновлюється на відповідній посаді шляхом укладення контракту про проходження служби в митних органах строком до трьох місяців.
З метою оцінювання рівня професійної компетентності та планування професійного розвитку така особа протягом 20 робочих днів з дня укладення контракту зобов’язана пройти перевірку рівня митних компетенцій.
У разі встановлення достатнього рівня митних компетенцій для займаної посади строк дії контракту такої особи продовжується шляхом укладення додаткової угоди до контракту, у тому числі щодо уточнення завдань та ключових показників ефективності, а також строку (періоду) їх виконання.
У разі встановлення за результатами перевірки недостатнього рівня відповідної митної компетенції для займаної посади такій особі пропонується переведення на нижчу посаду, а в разі її незгоди із запропонованою посадою така особа підлягає звільненню з посади шляхом розірвання контракту про проходження служби в митних органах.
( Кодекс доповнено статтею 570-3 згідно із Законом № 3977-IX від 17.09.2024 )
( Статтю 571 виключено на підставі Закону № 405-VII від 04.07.2013 )
Стаття 572. Обмеження, пов’язані з проходженням державної служби посадовими особами митних органів
( Назва статті 572 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 )
1. Обмеження, пов’язані з проходженням державної служби посадовими особами митних органів, визначаються законом.
2. Посадові особи митних органів не можуть обіймати посади, перебування на яких передбачає прийняття рішень з питань діяльності підприємств, контроль за діяльністю яких відповідно до розділу XV цього Кодексу покладено на митні органи, а також службові зносини з такими підприємствами, якщо у штаті цих підприємств перебувають близькі особи зазначених посадових осіб.
( Частина друга статті 572 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3977-IX від 17.09.2024 )
Стаття 572-1. Проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа
1. Кандидати на зайняття посад державної служби в митних органах, а також посадові особи митних органів під час проходження служби в таких органах за рішенням керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та за їхньою згодою можуть проходити психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа.
Психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа полягає у проведенні нешкідливого для життя і здоров’я людини опитування з використанням поліграфа - багатоканального пристрою, призначеного для реєстрації та запису в реальному часі показників емоційного напруження особи, що виникає як реакція на інформацію у вигляді слів, зображень тощо.
2. Результати психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа використовуються виключно як інформація ймовірного характеру, що сприяє формуванню характеристики кандидата на зайняття посади державної служби в митному органі або посадової особи митного органу.
3. Результати психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа не можуть бути підставою для ініціювання кримінального провадження, дисциплінарного провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення чи для прийняття рішення про відмову особі у зайнятті посади.
4. Результати психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа посадової особи митних органів під час проходження служби в таких органах підлягають обов’язковому знищенню через сім днів після проведення такого опитування.
Результати психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа кандидата на зайняття посади в митних органах підлягають обов’язковому знищенню через 14 календарних днів після оголошення результатів конкурсу на зайняття відповідної посади.
Виготовлення та збереження копій результатів психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа забороняються.
5. Психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа проводять посадові особи митних органів, на яких покладено обов’язки з проведення таких досліджень. Для проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа дозволяється залучати інших осіб, які мають відповідні знання та відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам, на підставі відповідних договорів (меморандумів).
6. Порядок проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа, а також умови зберігання та використання результатів такого опитування, порядок доступу до інформації, що міститься в них, визначаються Кабінетом Міністрів України.
( Кодекс доповнено статтею 572-1 згідно із Законом № 3977-IX від 17.09.2024 )
Стаття 572-2. Проведення перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя посадових осіб митних органів
1. Посадові особи митних органів під час проходження служби підлягають перевірці на доброчесність та моніторингу способу життя, періодичність та порядок проведення яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи митних органів зобов’язані подавати декларацію доброчесності, форма та порядок подання якої визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. Перевірка на доброчесність та моніторинг способу життя здійснюються з метою забезпечення доброчесності посадових осіб митних органів та дотримання вимог, встановлених законами України "Про запобігання корупції", "Про державну службу", запобігання порушенню такими посадовими особами правил етичної поведінки, запобігання конфлікту інтересів, скоєнню вчинків, які можуть негативно вплинути на репутацію посадової особи та авторитет митних органів.
3. У разі виявлення під час перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя ознак недоброчесної поведінки, у тому числі невідповідності рівня життя посадової особи митного органу задекларованому нею майну і доходам, наявності конфлікту інтересів, незаконного збагачення чи необґрунтованих активів відповідна інформація є підставою для звернення митного органу до відповідного спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції для вжиття ним необхідних заходів у межах компетенції та є обов’язковою підставою для відкриття дисциплінарного провадження стосовно такого працівника.
4. Матеріали перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя посадових осіб митних органів належать до інформації з обмеженим доступом у митних органах.
( Кодекс доповнено статтею 572-2 згідно із Законом № 3977-IX від 17.09.2024 )
Стаття 572-3. Дисциплінарний комітет
1. Дисциплінарний комітет утворюється з метою сприяння митним органам в організації проведення перевірки посадових осіб митних органів на доброчесність та моніторингу способу життя.
2. До складу Дисциплінарного комітету входять:
1) три посадові особи митних органів, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, мають досвід роботи не менше семи років у системі митних органів або на посадах державної служби;
2) три особи, визначені міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх трьох років надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сферах проведення структурних реформ, фінансової та технічної підтримки України, запобігання та протидії корупції, з числа відібраних ними представників громадських об’єднань, спілок, асоціацій та інших об’єднань юридичних осіб, що протягом останніх трьох років здійснюють діяльність, спрямовану на покращення бізнес-клімату, захисту прав та інтересів бізнесу в Україні (за згодою);
3) одна особа, визначена Радою бізнес-омбудсмена.
Положення про Дисциплінарний комітет та його персональний склад затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Організаційно-технічне забезпечення діяльності Дисциплінарного комітету здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
З метою підтримки діяльності та роботи членів Дисциплінарного комітету можуть залучатися експерти, фахівці міжнародних та іноземних організацій (за згодою).
( Кодекс доповнено статтею 572-3 згідно із Законом № 3977-IX від 17.09.2024 )
Стаття 573. Спеціальні звання посадових осіб митних органів
1. Посадовим особам митних органів присвоюються такі спеціальні звання:
1) дійсний державний радник митної служби;
2) державний радник митної служби I рангу;
3) державний радник митної служби II рангу;
4) державний радник митної служби III рангу;
5) радник митної служби I рангу;
6) радник митної служби II рангу;
7) радник митної служби III рангу;
8) інспектор митної служби I рангу;
9) інспектор митної служби II рангу;
10) інспектор митної служби III рангу;
11) інспектор митної служби IV рангу;
12) молодший інспектор митної служби.
( Частина перша статті 573 в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
2. Положення про спеціальні звання посадових осіб митних органів, порядок присвоєння цих звань та їх співвідношення з рангами державних службовців, а також розміри надбавок до посадового окладу за спеціальні звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
( Частина друга статті 573 в частині встановлення співвідношення спеціальних звань податкової та митної служби з рангами державних службовців набирає чинності одночасно із Законом України від 17 листопада 2011 року "Про державну службу" - див. пункт 1 розділу II Закону № 405-VII від 04.07.2013 )
3. Спеціальні звання митної служби присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
( Частина третя статті 573 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )( Стаття 573 в редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013 )
Стаття 574. Робочий час посадових осіб митних органів
1. Тривалість та режим роботи, час відпочинку посадових осіб митних органів встановлюються відповідно до законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
2. Для виконання митних формальностей поза робочим часом, установленим для митних органів, а також для виконання невідкладних або непередбачуваних заходів з митного контролю, митного оформлення, боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил та інших службових завдань посадові особи митних органів на підставі наказу (розпорядження) керівника митного органу або іншої уповноваженої ним особи зобов’язані з’явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час.
Залучення до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час окремих категорій посадових осіб митних органів здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
За роботу в зазначені дні (час) посадовим особам митних органів надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку.
( Частина друга статті 574 в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
Глава 80. Професійна освіта та науково-дослідна діяльність у сфері митної справи
Стаття 575. Система професійної освіти у сфері митної справи
1. Система професійної освіти у сфері митної справи включає:
1) підготовку фахівців з вищою освітою;
2) перепідготовку працівників митних органів;
3) підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів;
4) підвищення кваліфікації працівників митних органів;
5) організацію навчання працівників митних органів без відриву від роботи.
2. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників митних органів здійснюються у спеціалізованих навчальних закладах митних органів та у спеціалізованому органі з питань спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. Підготовка фахівців з вищою освітою для митних органів за окремими напрямами може здійснюватися також у вищих навчальних закладах іншого галузевого підпорядкування за державним замовленням.
( Частина друга статті 575 в редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013 )
3. Спеціалізовані навчальні заклади митних органів можуть надавати освітні послуги за кошти фізичних та юридичних осіб згідно із законодавством.
Стаття 576. Науково-дослідна діяльність у сфері митної справи
1. Науково-дослідна діяльність, спрямована на забезпечення митних інтересів України, розвитку митної справи та професійної освіти в митних органах, здійснюється науково-дослідною установою митних органів та науково-дослідними підрозділами спеціалізованого вищого навчального закладу митних органів.
2. Координація науково-дослідної діяльності у сфері митної справи здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Стаття 577. Особливості правового статусу осіб, які навчаються у спеціалізованому вищому навчальному закладі митних органів
1. Особам, які навчаються у спеціалізованому вищому навчальному закладі митних органів за денною формою, на період навчання керівником зазначеного навчального закладу присвоюються звання "курсант", "старший курсант".
2. Особам, які навчаються у спеціалізованому вищому навчальному закладі митних органів за денною формою, надається право носіння форменого одягу, встановленого для працівників митних органів, з відповідними знаками розрізнення.
( Частина друга статті 577 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 )
3. Особам, які навчаються у спеціалізованому вищому навчальному закладі митних органів за денною формою, на весь період навчання відповідно до закону надається відстрочка у призові до Збройних Сил України.
Стаття 578. Фінансування професійної освіти та науково-дослідної діяльності у сфері митної справи
1. Фінансування професійної освіти та науково-дослідної діяльності у сфері митної справи здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством.
Глава 81. Правовий захист працівників митних органів
Стаття 579. Обов’язковість законних розпоряджень та вимог посадових осіб митних органів
1. Законні розпорядження та вимоги посадових осіб митних органів, надані під час виконання ними службових обов’язків, є обов’язковими для виконання фізичними та юридичними особами.
Стаття 580. Гарантування захисту життя, здоров’я і майна посадових осіб митних органів
1. Посадові особи митних органів перебувають під захистом закону. Захист життя, здоров’я, честі, гідності, майна цих посадових осіб та членів їхніх сімей від кримінально-протиправних посягань, інших протиправних дій здійснюється відповідно до Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" та забезпечується мірами відповідальності, передбаченими Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
( Стаття 580 із змінами, внесеними згідно із Законом № 924-IX від 29.09.2020 )
Глава 82. Застосування фізичної сили, спеціальних засобів та зброї посадовими особами митних органів
Стаття 581. Право посадових осіб митних органів застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю
1. У випадках, передбачених цим Кодексом, посадові особи митних органів під час виконання службових обов’язків можуть застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю.
2. Для забезпечення правильного та ефективного застосування фізичної сили, спеціальних засобів, вогнепальної зброї з посадовими особами митних органів проводяться заняття із спеціальної підготовки та періодичні перевірки придатності до зазначених дій. Порядок проведення таких занять та перевірок затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
3. За неправомірне застосування фізичної сили, спеціальних засобів, вогнепальної зброї посадові особи митних органів несуть відповідальність, передбачену законом.
Стаття 582. Застосування фізичної сили
1. Посадові особи митних органів під час виконання службових обов’язків мають право застосовувати фізичну силу для:
1) припинення порушень митних правил, затримання осіб, які їх вчинили, подолання опору законним розпорядженням або вимогам посадових осіб митних органів;
2) забезпечення доступу до приміщень або на території, де знаходяться товари, що перебувають під митним контролем;
3) припинення інших дій, що перешкоджають виконанню обов’язків, покладених на посадових осіб митних органів, якщо ненасильницькі засоби впливу не забезпечують виконання цих обов’язків.
Стаття 583. Застосування спеціальних засобів
1. Посадові особи митних органів під час виконання службових обов’язків мають право застосовувати наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, обладнання для відкриття приміщень, засоби для примусової зупинки транспортних засобів та інші спеціальні засоби для:
1) відбиття нападу безпосередньо на них або на інших осіб;
2) відбиття нападу на будинки, будівлі, споруди, транспортні засоби, що належать митним органам, спеціалізованим навчальним закладам та науково-дослідній установі митних органів або використовуються ними, на підприємства, установи та організації, в приміщеннях та/або на території яких здійснюється митний контроль, на товари, що перебувають під митним контролем, а також для звільнення зазначених об’єктів у разі їх захоплення;
( Пункт 2 частини першої статті 583 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 )
3) затримання правопорушників, їх доставки до службового приміщення митного органу, якщо ці особи чинять опір та іншу протидію або можуть завдати шкоди оточуючим чи собі;
( Пункт 3 частини першої статті 583 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 )
4) припинення фізичного опору, що чиниться посадовій особі митних органів;
5) проникнення до приміщень або на території, де можуть знаходитися предмети контрабанди або безпосередні предмети порушення митних правил;
6) зупинення транспортного засобу, водій якого не виконав вимогу посадової особи митних органів про зупинення.
2. Забороняється застосовувати спеціальні засоби до жінок з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними збройного опору, вчинення групового нападу, який загрожує життю та здоров’ю людей, збереженню товарів, що перебувають під митним контролем.
3. За наявності обставин, що не дають можливості уникнути застосування спеціальних засобів, вжиті заходи не повинні перевищувати меж, необхідних для забезпечення виконання завдань, покладених на митну службу України, і повинні зводити до мінімуму можливість заподіяння шкоди здоров’ю правопорушників.
4. Перелік спеціальних засобів, що використовуються посадовими особами митних органів, та порядок їх застосування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 584. Зберігання, носіння та застосування вогнепальної зброї
1. Окремим категоріям посадових осіб митних органів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, надається право під час виконання службових обов’язків зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю.
2. Посадові особи митних органів під час виконання службових обов’язків мають право застосовувати вогнепальну зброю для:
1) відбиття групового чи збройного нападу безпосередньо на них або інших осіб, якщо їх життю та здоров’ю загрожує небезпека і запобігти їй іншими засобами немає можливості;
2) відбиття групового чи збройного нападу на будівлі, склади, інші приміщення митних органів, спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митних органів;
( Пункт 2 частини другої статті 584 в редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013 )
3) відбиття групового чи збройного нападу на будинки, будівлі, споруди, транспортні засоби, що належать митним органам, спеціалізованим навчальним закладам та науково-дослідній установі митних органів або використовуються ними, на підприємства, установи, організації, в приміщеннях та/або на території яких здійснюється митний контроль, на товари, що перебувають під митним контролем, а також для звільнення зазначених об’єктів у разі їх захоплення;
( Пункт 3 частини другої статті 584 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 )
4) зупинення транспортного засобу шляхом пошкодження, якщо його водій у зоні митного контролю своїми діями створює загрозу життю та здоров’ю людей;
5) подання сигналу тривоги, виклику допомоги, знешкодження тварини, що загрожує життю та здоров’ю людини.
3. Забороняється застосовувати вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними збройного опору, вчинення групового нападу, який загрожує життю та здоров’ю людей, збереженню товарів, що перебувають під митним контролем.
4. Забороняється також застосовувати вогнепальну зброю проти громадян з малолітніми дітьми та у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.
5. За наявності обставин, що не дають можливості уникнути застосування вогнепальної зброї, вжиті заходи не повинні перевищувати меж, необхідних для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, і повинні зводити до мінімуму можливість заподіяння шкоди здоров’ю правопорушників.
6. Забороняється зберігання, носіння та застосування посадовими особами митних органів вогнепальної зброї та набоїв до неї не під час виконання службових обов’язків.
Глава 83. Соціальний захист працівників митних органів
Стаття 585. Оплата праці посадових осіб та працівників митних органів
1. Держава забезпечує достатній рівень оплати праці посадових осіб та працівників митних органів з метою створення матеріальних умов для незалежного і сумлінного виконання ними службових обов’язків.
2. Заробітна плата посадової особи митного органу складається з:
1) посадового окладу;
2) надбавки за вислугу років;
3) надбавки за спеціальне звання;
4) надбавки за виконання особливо важливої роботи;
5) надбавки за персональну кваліфікацію;
6) надбавки за виконання особистих ключових показників ефективності;
7) командної премії;
8) премії за значні особисті досягнення;
9) інших виплат, передбачених законодавством.
3. Схеми посадових окладів посадових осіб митних органів визначаються Кабінетом Міністрів України та не включаються до загальної схеми посадових окладів державних службовців. Порядок встановлення, призупинення, зменшення чи скасування надбавок та встановлення премій, зазначених у пунктах 2-8 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України затверджує каталог типових посад посадових осіб митних органів, яким визначаються переліки груп митних компетенцій та алгоритм формування таких груп.
Розмір посадового окладу для посад центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, встановлюється для кожної посади залежно від групи митних компетенцій та не може бути менше 14 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Розмір посадового окладу для посад територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, встановлюється для кожної посади залежно від групи митних компетенцій та не може бути менше 12 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Сукупний розмір надбавок, визначених пунктами 4-6 частини другої цієї статті, не може перевищувати 90 відсотків посадового окладу.
Загальний розмір командної премії, яку може отримати одна посадова особа митного органу за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду її посадового окладу за рік.
Виплата заробітної плати здійснюється в межах фонду оплати праці, затвердженого кошторисом відповідного органу.
Особливості оплати праці посадових осіб та працівників митних органів з питань, не врегульованих цим Кодексом, визначаються Кабінетом Міністрів України.
4. Для інших категорій працівників умови оплати праці визначаються відповідними актами законодавства.
( Стаття 585 із змінами, внесеними згідно із Законами № 405-VII від 04.07.2013, № 2530-VIII від 06.09.2018, № 141-IX від 02.10.2019; в редакції Законів № 440-IX від 14.01.2020, № 3977-IX від 17.09.2024 )
Стаття 586. Житлове забезпечення посадових осіб митних органів
1. Посадовим особам митних органів надається службове житло в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Посадовим особам митних органів, які переводяться на роботу в іншу місцевість, а також випускникам вищих навчальних закладів, які одержали направлення на роботу до митних органів, розташованих в іншій місцевості, службове житло надається невідкладно.
( Частина перша статті 586 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 )
Стаття 587. Медичне забезпечення та охорона здоров’я посадових осіб митних органів та членів їхніх сімей
1. Посадові особи митних органів та члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, користуються правом на безоплатне медичне обслуговування у державних та комунальних закладах охорони здоров’я. Таке право зберігається за посадовими особами митних органів після їх звільнення з митних органів у зв’язку з виходом на пенсію або у відставку.
( Частина перша статті 587 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 )
2. Посадові особи митних органів щорічно проходять профілактичний медичний огляд.
Стаття 588. Пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів
1. Пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Пенсійне забезпечення працівників митних органів, які не є посадовими особами, здійснюється на підставах та у порядку, встановлених законом.
Посадовим особам митних органів у період роботи в таких органах пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються.
( Частину першу статті 588 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 214-VIII від 02.03.2015 - Закон діє до 31 грудня 2015 року включно )( Стаття 588 в редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013 )
Стаття 589. Гарантії охорони праці посадових осіб та інших працівників митних органів
1. Держава відповідно до законодавства гарантує забезпечення прав посадових осіб та інших працівників митних органів на охорону праці під час виконання ними своїх службових (трудових) обов’язків, на проходження медичних оглядів, а також на пільги та компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах.
Стаття 590. Відшкодування державою шкоди, завданої посадовим особам митних органів
1. Працівники митних органів підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
( Частина перша статті 590 в редакції Закону № 1201-VII від 10.04.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 53-VIII від 25.12.2014 )( Частину другу статті 590 виключено на підставі Закону № 214-VIII від 02.03.2015 - Закон діє до 31 грудня 2015 року включно )
2. У разі загибелі посадової особи митних органів у зв’язку з виконанням службових обов’язків сім’ї загиблого або особам, які перебували на його утриманні, виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічної заробітної плати загиблого за його останньою посадою, яку він обіймав, за рахунок коштів Фонду соціального страхування України з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб.
( Частина друга статті 590 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1201-VII від 10.04.2014, № 53-VIII від 25.12.2014 )( Частину третю статті 590 виключено на підставі Закону № 214-VIII від 02.03.2015 - Закон діє до 31 грудня 2015 року включно )
3. У разі заподіяння посадовій особі митних органів тяжких тілесних ушкоджень під час виконання службових обов’язків, що перешкоджають зайняттю професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога у розмірі п’ятирічної заробітної плати за останньою посадою за рахунок коштів Фонду соціального страхування України з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб.
( Частина третя статті 590 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1201-VII від 10.04.2014, № 53-VIII від 25.12.2014 )( Частину четверту статті 590 виключено на підставі Закону № 214-VIII від 02.03.2015 - Закон діє до 31 грудня 2015 року включно )
4. У разі заподіяння посадовій особі митних органів легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень під час виконання нею службових обов’язків такій особі виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної заробітної плати за останньою посадою за рахунок коштів Фонду соціального страхування України з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб.
( Частина четверта статті 590 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1201-VII від 10.04.2014, № 53-VIII від 25.12.2014 )( Частину п'яту статті 590 виключено на підставі Закону № 1201-VII від 10.04.2014 )
6. Шкода, завдана майну посадової особи митних органів або членів її сім’ї у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб.
7. Відшкодування шкоди, завданої майну посадової особи митних органів або членів її сім’ї, проводиться на підставі рішення суду.
8. Для обліку фактичних витрат, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, завданої майну посадових осіб митних органів або членів їх сімей, для митних органів в установах банків відкриваються спеціальні рахунки.
( Частина восьма статті 590 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1201-VII від 10.04.2014 )( Стаття 590 в редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013 )
Розділ XXI
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Кодекс набирає чинності з першого числа другого місяця, що настає за місяцем, в якому його опубліковано, крім пункту 10 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Кодексу.
( Пункт 1 розділу ХХІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012 )
2. З дня набрання чинності цим Кодексом втрачають чинність:
1) Митний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 38-39, ст. 288 із наступними змінами);
2) Закон України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 2; 2006 р., № 8, ст. 93; 2007 р., № 9, ст. 68; 2008 р., № 25, ст. 238; 2009 р., № 10-11, ст. 137, № 29, ст. 389; 2010 р., № 30, ст. 398; 2011 р., № 23, ст. 160);
3) Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 9);
4) частина друга статті 31 Закону України "Про дорожній рух" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338);
5) пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 361);
6) Закон України "Про Єдиний митний тариф" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 19, ст. 259 із наступними змінами);
7) Постанова Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про Єдиний митний тариф" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 19, ст. 260);
