3. Рішення гаранта про відкликання гарантії набирає чинності на шістнадцятий день з дня отримання митницею гарантії повідомлення про відкликання гарантії.
4. З дня набрання чинності рішенням гаранта про відкликання гарантії застосування такої гарантії заборонено.
( Частина четверта статті 315-3 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 315-4. Вивільнення індивідуальної гарантії, референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії
( Назва статті 315-4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
1. Митний орган вивільняє індивідуальну гарантію, зарезервовану частину референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії невідкладно, не пізніше двох годин з моменту отримання митним органом підтвердження фактичного виконання зобов’язань, забезпечених гарантією, або підтвердження факту припинення обов’язку із сплати митних платежів відповідно до статті 290 цього Кодексу.
Вивільнення індивідуальної гарантії, зарезервованої частини референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії здійснюється митним органом, яким було застосовано гарантію, звільнення від гарантії.
( Частину першу статті 315-4 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Після вивільнення індивідуальної гарантії така індивідуальна гарантія не може бути повторно застосована.
Після вивільнення зарезервованої частини референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії така частина референтної суми зараховується до незарезервованої частини референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії та може бути повторно застосована.
3. Вивільнення індивідуальної гарантії у разі часткового надходження товарів здійснюється:
після завершення переміщення усієї кількості товарів, зазначених у митній декларації;
на підставі заяви декларанта про відсутність подальшого переміщення товарів, зазначених у митній декларації.
Вивільнення зарезервованої частини референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії у разі часткового надходження товарів здійснюється:
після завершення переміщення усієї кількості товарів, зазначених у митній декларації;
на підставі заяви декларанта про вивільнення відповідної частини референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії щодо товарів, які частково надійшли, якщо митним органом отримано підтвердження фактичного виконання зобов’язань, забезпечених гарантією, щодо товарів, які частково надійшли, або якщо обов’язок із сплати митних платежів щодо товарів, які частково надійшли, припинено відповідно до статті 290 цього Кодексу, крім випадків, якщо неможливо зробити відповідний розрахунок митних платежів.
4. Митні органи після вивільнення індивідуальної гарантії, частини референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії мають право здійснити перевірку інформації та документів, що були надані для митного оформлення, з метою перевірки їх автентичності та достовірності шляхом здійснення митного контролю у формах, визначених статтею 336 цього Кодексу.
( Текст статті 315-4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 315-5. Облік індивідуальних гарантій, облік резервування та вивільнення референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії
( Назва статті 315-5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
1. Митні органи здійснюють комплекс заходів, що забезпечують облік індивідуальних гарантій, облік резервування та вивільнення частин референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії.
2. Облік індивідуальних гарантій, облік резервування та вивільнення частин референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії здійснює митний орган за допомогою електронної системи управління гарантіями шляхом автоматичного запису відповідної інформації.
3. Облік резервування та вивільнення частин референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії здійснює підприємство, якому надано авторизацію на застосування спрощення, шляхом:
1) обліку кожної митної декларації, поданої із застосуванням загальної гарантії або звільнення від гарантії;
2) обліку суми митних платежів за кожною митною декларацією, поданою із застосуванням загальної гарантії або звільнення від гарантії;
3) розрахунку поточного стану референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії.
4. За запитом підприємства електронною системою управління гарантіями автоматично формується звіт про застосування індивідуальних гарантій, резервування та вивільнення частин референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії.
У разі незгоди підприємства з інформацією, яка міститься у звіті, здійснюється спільна звірка. Результати такої звірки оформлюються актом за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник акта звірки після його підписання надається підприємству.
( Текст статті 315-5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Глава 45-1. Гарант
Стаття 316. Реєстрація гаранта
1. Гарантом можуть виступати такі фінансові установи:
1) банки;
2) страховики, крім страховиків, які отримали ліцензію на здійснення діяльності за класами страхування життя;
( Пункт 2 частини першої статті 316 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
3) фінансові компанії, які мають право на провадження діяльності з надання гарантій.
( Пункт 3 частини першої статті 316 набирає чинності з 1 січня 2024 )
2. Фінансова установа, що претендує на отримання статусу гаранта, має відповідати таким умовам:
1) бути резидентом України;
2) провадити діяльність з надання фінансових послуг протягом кожного кварталу упродовж останніх 36 місяців;
3) не мати податкового боргу;
4) не мати простроченої заборгованості перед митними органами за виданими гарантіями, у тому числі заборгованості, що оскаржується в судовому або адміністративному порядку;
4-1) протягом останніх 12 місяців не мати випадків застосування до фінансової установи або до власників істотної участі в ній санкцій іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України в значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції";
( Частину другу статті 316 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
5) для банку:
а) мати чинну банківську ліцензію;
б) не мати випадків застосування протягом останніх 12 місяців Національним банком України заходів впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій, у тому числі операцій із пов’язаними з банком особами, віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних, відкликання банківської ліцензії чи ліквідації банку;
( Підпункт "в" пункту 5 частини другої статті 316 виключено на підставі Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
г) дотримуватися пруденційних нормативів, установлених Національним банком України, протягом останніх шести місяців;
( Підпункт "г" пункту 5 частини другої статті 316 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
6) для страховика:
а) мати чинну ліцензію на здійснення діяльності із страхування за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування";
( Підпункт "а" пункту 6 частини другої статті 316 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
б) дотримуватися протягом останніх 36 місяців обов’язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика та/або вимог щодо забезпечення платоспроможності, визначених Національним банком України відповідно до Закону України "Про страхування";
( Підпункт "б" пункту 6 частини другої статті 316 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
в) мати протягом останніх 36 місяців сформовані страхові та/або технічні резерви у порядку та обсягах, визначених законодавством;
( Підпункт "в" пункту 6 частини другої статті 316 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
г) не перебувати протягом останніх 36 місяців у процедурі санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;
( Підпункт "г" пункту 6 частини другої статті 316 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
ґ) не мати протягом останніх 36 місяців випадків порушення провадження у справі про банкрутство;
( Підпункт "ґ" пункту 6 частини другої статті 316 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )( Підпункт "д" пункту 6 частини другої статті 316 виключено на підставі Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
7)
( Пункт 7 частини другої статті 316 набирає чинності з 1 січня 2024 )
для фінансової компанії:
а) мати чинну ліцензію фінансової компанії, що надає право на провадження діяльності з надання гарантій;
( Підпункт "а" пункту 7 частини другої статті 316 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
б) дотримуватися протягом останніх 36 місяців критеріїв та вимог до діяльності фінансової компанії, встановлених Національним банком України;
( Підпункт "б" пункту 7 частини другої статті 316 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
в) дотримуватися протягом останніх 36 місяців обов’язкових нормативів та/або пруденційних вимог до фінансових компаній, які надають гарантії, встановлених Національним банком України;
( Підпункт "в" пункту 7 частини другої статті 316 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
г) не мати протягом останніх 36 місяців випадків порушення провадження у справі про банкрутство;
( Підпункт "г" пункту 7 частини другої статті 316 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
ґ) не перебувати протягом останніх 36 місяців у процедурі санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.
( Підпункт "ґ" пункту 7 частини другої статті 316 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Для цілей застосування пункту 2 цієї частини до досвіду провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг не враховується досвід провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках або діяльності ломбарду.
3. Гарант набуває право на провадження діяльності з видачі гарантій з моменту його внесення до реєстру гарантів, якщо він виконує умови, визначені частиною другою цієї статті.
4. Подання фінансовими установами заяви про реєстрацію гаранта, її розгляд, зупинення, поновлення, скасування або анулювання реєстрації гаранта здійснюються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
Форма заяви про реєстрацію гаранта затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, веде реєстр гарантів, забезпечує його регулярне оновлення та оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
Порядок створення та ведення реєстру гарантів затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Частину п'яту статті 316 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
6. Включення гаранта до реєстру гарантів здійснюється не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про реєстрацію гаранта.
7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, здійснює оцінку відповідності та моніторинг відповідності фінансової установи умовам, визначеним пунктами 1, 3, 4 частини другої цієї статті.
Національний банк України з метою оцінки відповідності фінансової установи вимогам, визначеним цією статтею для включення до реєстру гарантів, у межах компетенції надає інформацію щодо виконання фінансовою установою умов, визначених пунктами 2, 4- 1, 5, 6, 7 частини другої цієї статті, за запитом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
( Абзац другий частини сьомої статті 316 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Національний банк України у разі виявлення невідповідності фінансової установи, включеної до реєстру гарантів, умовам, визначеним пунктами 2, 4- 1, 5, 6, 7 частини другої цієї статті, інформує про це, а також про застосування (незастосування) заходів впливу у зв’язку з таким порушенням, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, невідкладно, але не пізніше 10 робочих днів з дня виявлення.
( Абзац третій частини сьомої статті 316 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
У разі виявлення невідповідності фінансової установи, включеної до реєстру гарантів, умовам, визначеним підпунктом "г" пункту 5, підпунктами "б", "в" пункту 6, підпунктами "б", "в" пункту 7 частини другої цієї статті, але за порушення яких Національним банком України не було застосовано до фінансової установи заходів впливу, передбачених законодавством України, зазначені умови не є підставою для зупинення або скасування реєстрації гаранта. У такому випадку Національний банк України не надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, інформацію про таке порушення.
( Частину сьому статті 316 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
8. Інформаційний обмін щодо оцінки відповідності та моніторингу відповідності фінансової установи умовам, визначеним частиною другою цієї статті, реєстрації гаранта, її зупинення, поновлення, скасування та анулювання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та Національним банком України із застосуванням електронних сервісів.
Стаття 316-1. Зупинення, скасування та анулювання реєстрації гаранта
1. Зупинення, скасування та анулювання реєстрації гаранта здійснюється відповідно до статей 19- 15-19- 18 цього Кодексу.
Під час застосування процедури, передбаченої статтею 19- 9 цього Кодексу, у разі наміру митного органу прийняти рішення про зупинення реєстрації гаранта або в результаті проведення оцінки вжитих заходів відповідно до статті 19- 15 цього Кодексу під час зупинення такого рішення у зв’язку з невідповідністю фінансової установи умовам, визначеним підпунктом "г" пункту 5, підпунктами "б", "в" пункту 6, підпунктами "б", "в" пункту 7 частини другої статті 316 цього Кодексу, рішення про зупинення або скасування реєстрації гаранта не приймається у разі дотримання таких умов:
( Частину першу статті 316-1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
1) фінансова установа забезпечила виконання відповідних нормативів, критеріїв, сформувала відповідні резерви;
( Частину першу статті 316-1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
2) відсутність застосування Національним банком України заходів впливу до такої фінансової установи.
( Частину першу статті 316-1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Протягом строку зупинення реєстрації гаранта, а також після скасування або анулювання реєстрації гаранта митні органи не мають права приймати нові гарантії та застосовувати раніше прийняті гарантії, видані таким гарантом.
3. Зупинення, скасування та анулювання реєстрації гаранта не звільняє гаранта від зобов’язань за гарантіями, виданими до моменту прийняття відповідного рішення.
4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, зобов’язаний невідкладно повідомити гаранта про зупинення, поновлення, скасування та анулювання реєстрації гаранта, а також внести відповідну інформацію до реєстру гарантів та електронної системи управління гарантіями із зазначенням дати набрання чинності відповідним рішенням.
Глава 46. Запит інформації та пред’явлення вимог про сплату митних платежів
Стаття 317. Запит інформації
1. Процедура запиту інформації здійснюється митним органом, який здійснив випуск товарів, у разі встановлення обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання умов митного режиму або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму.
У разі встановлення обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання вимог митного режиму транзиту або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму транзиту, процедура запиту інформації, передбачена абзацом першим цієї частини, виконується митним органом, у зоні діяльності якого розпочалося транзитне переміщення товарів.
( Частину першу статті 317 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Запит інформації надсилається:
1) митному органу, в зоні діяльності якого встановлені такі обставини та/або події;
2) декларанту;
3) утримувачу митного режиму;
4) особі, яка зобов’язана доставити ці товари, транспортні засоби до митного органу призначення;
5) іншим митним органам (за необхідності).
( Частина друга статті 317 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
3. Митний орган, в зоні діяльності якого встановлені обставини та/або виникли події, що можуть свідчити про невиконання умов митного режиму або митних формальностей, зобов’язаний протягом 10 днів з дня отримання запиту з’ясувати всі обставини, викладені у такому запиті, та повідомити про це митний орган, який здійснив випуск товарів.
Запит інформації для з’ясування обставин невиконання вимог митного режиму транзиту або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму транзиту, передбачений абзацом другим частини першої цієї статті, надсилається наступного робочого дня після спливу семи діб після закінчення строку транзитного перевезення, встановленого частиною першою статті 95 цього Кодексу, якщо протягом цього періоду не було отримано інформацію, що дозволяє припинити з’ясування таких обставини.
( Частину третю статті 317 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
4. Особи, зазначені у пунктах 2-4 частини другої цієї статті, зобов’язані надати відповідь на запит інформації від митного органу протягом 10 днів з дати отримання запиту.
( Частина четверта статті 317 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
5. Якщо інформація, надана у відповідь на запит митного органу, є недостатньою, а додаткова інформація може бути отримана від інших митних органів, митний орган, який здійснив випуск товарів, направляє запит інформації до відповідних митних органів.
6. Митний орган, який отримав запит інформації, зобов’язаний протягом 10 днів з дня направлення запиту з’ясувати всі обставини, викладені у такому запиті, та повідомити митний орган, який здійснив випуск товарів.
7. У разі встановлення факту невиконання умов митного режиму або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму:
1) митний орган, який встановив такий факт, інформує про це митний орган, який здійснив випуск товарів, з наданням відповідних підтверджуючих документів (за наявності);
2) митний орган, який здійснив випуск товарів, невідкладно вживає заходів для встановлення факту виникнення обов’язку із сплати митних платежів.
8. У разі встановлення факту виникнення обов’язку із сплати митних платежів митний орган, який здійснив випуск товарів, вживає заходів для ідентифікації осіб, на яких покладається обов’язок із сплати митних платежів.
9. Митним органом, відповідальним за здійснення контролю сплати митних платежів, є митний орган, який здійснив випуск товарів.
10. Митні органи здійснюють обмін інформацією під час процедури запиту інформації з використанням інформаційних технологій.
11. При переміщенні товарів у митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту:
1) процедура запиту інформації здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
2) митним органом, відповідальним за здійснення контролю сплати митних платежів, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та/або інші визначені ним митні органи.
Стаття 317-1. Пред’явлення вимог особам, на яких покладається обов’язок із сплати митних платежів
1. Митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, на підставі наявної інформації, документів та відомостей, у тому числі відомостей щодо результатів контролю товарів під час їх поміщення в митний режим та/або під час завершення такого режиму, визначає момент виникнення обов’язку із сплати митних платежів відповідно до статті 289 цього Кодексу та здійснює розрахунок суми митних платежів відповідно до законодавства України з питань митної справи.
2. Митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів після розрахунку суми митних платежів складає та направляє вимогу про сплату митних платежів за формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, кожній особі, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу.
Вимога, зазначена в абзаці першому цієї частини, не направляється у таких випадках:
( Абзац другий частини другої статті 317-1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
розмір несплаченої суми митних платежів щодо товарів, зазначених в одній митній декларації, становить менше 20 гривень;
( Абзац частини другої статті 317-1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
використання згідно з частиною одинадцятою статті 55 цього Кодексу забезпечення сплати митних платежів, наданого у формі грошової застави;
( Абзац частини другої статті 317-1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
( Абзац частини другої статті 317-1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
3. Особа, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу, протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги про сплату митних платежів відповідно до частини другої цієї статті зобов’язана перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.
4. У разі невиконання обов’язку із сплати митних платежів, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштів, внесених/переказаних як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежів наступного робочого дня після завершення строку сплати митних платежів відповідно до частини третьої цієї статті.
У разі невиконання обов’язку із сплати митних платежів, забезпеченого гарантією, митні органи вживають заходів відповідно до статті 317- 2 цього Кодексу.
( Частина четверта статті 317-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
5. Митні формальності у разі невиконання обов’язку із сплати митних платежів, забезпеченого на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року або на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжок (карнетів) А.Т.А. чи книжок (карнетів) CPD, здійснюються відповідно до положень зазначених конвенцій.
6. Особа, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів відповідно до глави 4 цього Кодексу.
7. У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок у повному обсязі, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб вважається виконаним та припиняється.
У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок частково, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб зменшується на суму частково виконаного обов’язку із сплати митних платежів.
( Статтю 317-1 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
8. У разі невиконання або неповного виконання особою, на яку покладено обов’язок із сплати митних платежів, протягом строку, визначеного частиною третьою цієї статті, обов’язку із сплати грошового зобов’язання, забезпеченого у спосіб, визначений пунктами 2-5 статті 308 цього Кодексу, обов’язок із сплати митних платежів покладається на гаранта в межах суми наданого забезпечення.
У разі відсутності забезпечення сплати митних платежів, звільнення від гарантії або надання забезпечення сплати митних платежів у спосіб, визначений пунктами 4-5 статті 308 цього Кодексу, несплачена в порядку та в строки, встановлені цим Кодексом, сума грошового зобов’язання вважається податковим боргом особи, зазначеної у частині першій статті 293 цього Кодексу, та стягується в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.
( Статтю 317-1 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 317-2. Пред’явлення вимог гаранту
1. У разі невиконання обов’язку із сплати митних платежів протягом строку, визначеного частиною третьою статті 317-1 цього Кодексу, митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів складає та направляє гаранту, який видав гарантію, вимогу про сплату митних платежів разом з іншими документами щодо відповідної операції з товарами.
У разі якщо протягом строку, визначеного частиною третьою статті 317-1 цього Кодексу, особа, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, частково виконала такий обов’язок, вимога про сплату митних платежів направляється гаранту на суму несплаченої частини митних платежів.
2. Гарант протягом 30 днів, наступних за днем отримання вимоги про сплату митних платежів відповідно до частини першої цієї статті, зобов’язаний перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.
3. Гарант має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів відповідно до глави 4 цього Кодексу. Таке оскарження не звільняє гаранта від обов’язку із сплати митних платежів, забезпеченого гарантією, у строки, визначені частиною другою цієї статті.
4. У разі несплати або неповної сплати гарантом суми митних платежів у строки, визначені цією статтею, несплачена сума митних платежів вважається податковим боргом гаранта та стягується в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.
( Розділ X із змінами, внесеними згідно із Законами № 5210-VI від 06.09.2012, № 183-VII від 04.04.2013, № 405-VII від 04.07.2013, № 1201-VII від 10.04.2014, № 141-IX від 02.10.2019, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 2510-IX від 15.08.2022 )
Розділ XI
МИТНИЙ КОНТРОЛЬ
Глава 47. Організація митного контролю
Стаття 318. Загальні принципи здійснення митного контролю
1. Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
2. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
3. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
4. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
5. Розклад руху транспортних засобів, що здійснюють регулярні міжнародні рейси, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону.
6. З метою підвищення ефективності митного контролю митні органи взаємодіють з учасниками зовнішньоекономічної діяльності, АЕО, іншими особами, діяльність яких пов’язана із здійсненням зовнішньої торгівлі, та з їх професійними об’єднаннями (асоціаціями).
( Частина шоста статті 318 із змінами, внесеними згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 )
7. Для забезпечення здійснення митного контролю митними органами використовуються системи, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.
( Статтю 318 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 )
Стаття 319. Взаємодія митних органів з іншими уповноваженими органами під час переміщення товарів через митний кордон України
1. Товари, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), можуть підлягати заходам офіційного контролю.
Вичерпний перелік товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), які в разі ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) підлягають заходам офіційного контролю, затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Заходи офіційного контролю проводяться:
1) у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України - в обсязі, необхідному для надання дозволу на пропуск товарів через митний кордон України для їх переміщення до пунктів призначення на території України чи до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України або випуску їх у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України;
2) у пунктах призначення на території України - в обсязі, необхідному для надання дозволу на випуск товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну.
3. Заходи офіційного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України проводяться митними органами шляхом попереднього документального контролю.
Перелік документів і відомостей, що підлягають перевірці під час попереднього документального контролю, затверджується Кабінетом Міністрів України.
4. Попередній документальний контроль розпочинається після пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення і документів на такі товари в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України.
Протягом двох годин з моменту пред’явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення посадова особа митного органу під час проведення попереднього документального контролю зобов’язана:
1) прийняти одне з таких рішень про:
надання дозволу на пропуск товарів через митний кордон України за результатами попереднього документального контролю для переміщення їх до пункту призначення на території України чи до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України;
припинення попереднього документального контролю та залучення для проведення заходів офіційного контролю посадової особи відповідного уповноваженого органу;
2) внести до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України інформацію про прийняте рішення.
5. Попередній документальний контроль припиняється посадовою особою митного органу у разі:
1) встановленої законом вимоги щодо проведення відповідного заходу офіційного контролю відповідним уповноваженим органом;
2) ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) живих тварин (ссавців, птахів, бджіл, комах, риб, ракоподібних, молюсків, жаб, амфібій та рептилій);
3) ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) живих рослин;
4) проведення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України відповідних санітарних заходів у зв’язку із загрозою занесення збудників хвороб тварин на територію України;
5) наявності в єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України інформації уповноваженого органу про встановлення ним заборони на ввезення відповідних товарів на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) з відповідної країни;
6) відсутності документів чи відомостей, необхідних для здійснення попереднього документального контролю;
7) отримання звернення декларанта щодо проведення заходів офіційного контролю у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон відповідним уповноваженим органом;
( Пункт 7 частини п'ятої статті 319 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
8) виявлення під час візуального інспектування ознак псування товарів.
У разі припинення попереднього документального контролю для проведення відповідної перевірки посадовою особою митного органу невідкладно залучається посадова особа відповідного уповноваженого органу.
6. Протягом двох годин з моменту залучення до проведення заходів офіційного контролю у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України посадова особа відповідного уповноваженого органу зобов’язана:
1) прийняти одне або кілька рішень про:
надання дозволу на пропуск товарів через митний кордон України для переміщення їх до пункту призначення на території України чи до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України;
надання дозволу на випуск товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України;
заборону ввезення товарів на митну територію України;
необхідність проведення огляду (інспектування) товарів;
необхідність проведення додаткової ідентифікації товарів (нанесення відповідного маркування тощо);
( Пункт 1 частини шостої статті 319 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
необхідність взяття проб (зразків) товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи);
необхідність проведення додаткової обробки товарів (фумігації, знезараження);
( Абзац восьмий пункту 1 частини шостої статті 319 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
2) внести до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформацію про прийняте рішення, про посадову особу, яка прийняла таке рішення, та про посадову особу, яка безпосередньо виконуватиме процедури, зазначені в абзацах п’ятому - восьмому пункту 1 цієї частини.
( Абзац перший пункту 2 частини шостої статті 319 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Посадова особа відповідного уповноваженого державного органу, призначена для виконання процедур, зазначених в абзацах п’ятому - восьмому пункту 1 цієї частини, протягом 12 годин з моменту внесення відповідної інформації до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" зобов’язана виконати такі процедури та внести до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформацію про їх виконання.
( Абзац другий пункту 2 частини шостої статті 319 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" в автоматичному режимі формує та надсилає декларанту, митному органу та відповідному уповноваженому державному органу повідомлення про:
( Абзац третій пункту 2 частини шостої статті 319 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
невнесення протягом встановленого строку до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформації згідно з пунктом 2 цієї частини із зазначенням відомостей про відповідний уповноважений державний орган та посадову особу, яка повинна була внести таку інформацію;
невнесення протягом встановленого строку до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформації про виконання процедур, зазначених в абзацах п’ятому - сьомому пункту 1 цієї частини, із зазначенням відомостей про відповідний уповноважений державний орган та посадову особу, яка повинна була виконати такі процедури.
Не пізніше однієї години з моменту виконання процедур, зазначених в абзацах п’ятому - восьмому пункту 1 цієї частини, або отримання одного з повідомлень, передбачених абзацами четвертим, п’ятим пункту 2 цієї частини, посадова особа відповідного уповноваженого органу зобов’язана прийняти одне з таких рішень та внести відповідну інформацію до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" щодо:
( Пункт 2 частини шостої статті 319 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
надання дозволу на пропуск товарів через митний кордон України для переміщення їх до пункту призначення на території України чи до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України;
( Пункт 2 частини шостої статті 319 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
надання дозволу на випуск товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України;
( Пункт 2 частини шостої статті 319 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
заборони ввезення товарів на митну територію України.
( Пункт 2 частини шостої статті 319 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
7. Пропуск через митний кордон України товарів, які в разі ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) підлягають заходам офіційного контролю, здійснюється на підставі інформації, що міститься в єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів, про надання дозволу на:
пропуск таких товарів через митний кордон України для переміщення їх до пункту призначення на території України чи до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України; або
випуск таких товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України.
8. Документи та відомості для проведення заходів офіційного контролю, крім документів і відомостей, які згідно з цим Кодексом та іншими законами України вносяться до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення відповідних дозвільних або контрольних функцій стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, вносяться до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" декларантом до або одночасно з поданням митної декларації з метою випуску товарів у обраний митний режим.
( Частина восьма статті 319 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
9. Посадова особа відповідного уповноваженого органу, який проводить заходи офіційного контролю товарів у пункті їх призначення на території України, протягом двох робочих годин з моменту внесення декларантом до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" документів та відомостей про такі товари для проведення заходів офіційного контролю зобов’язана:
( Абзац перший частини дев'ятої статті 319 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
1) прийняти одне або кілька рішень про:
надання дозволу на випуск товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну;
заборону випуску товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну;
необхідність перевірки оригіналів документів на такі товари;
необхідність проведення огляду (інспектування) товарів;
необхідність проведення додаткової ідентифікації товарів (нанесення відповідного маркування тощо);
( Пункт 1 частини дев'ятої статті 319 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
необхідність взяття проб (зразків) товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи);
необхідність проведення додаткової обробки товарів (фумігації, знезараження);
( Абзац восьмий пункту 1 частини дев'ятої статті 319 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
2) внести до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформацію про прийняте рішення, посадову особу, яка прийняла таке рішення, та посадову особу, яка безпосередньо виконуватиме процедури, зазначені в абзацах четвертому - восьмому пункту 1 цієї частини.
( Абзац перший пункту 2 частини дев'ятої статті 319 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Посадова особа відповідного уповноваженого державного органу, призначена для виконання процедур, зазначених в абзацах четвертому - восьмому пункту 1 цієї частини, зобов’язана виконати такі процедури та внести до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформацію про їх виконання.
( Пункт 2 частини дев'ятої статті 319 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
У разі внесення декларантом (уповноваженою ним особою) до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" документів та відомостей для проведення заходів офіційного контролю до прибуття товарів на митну територію України посадова особа відповідного уповноваженого органу, яка проводить заходи офіційного контролю товарів у пункті їх призначення на території України, приймає відповідне рішення згідно з пунктом 1 цієї частини протягом двох робочих годин з моменту пропуску товарів на митну територію України.
У разі якщо законодавством України передбачено здійснення в рамках заходів офіційного контролю окремих процедур, не зазначених у пункті 1 цієї частини, за поданням відповідного уповноваженого органу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, забезпечує можливість внесення інформації про такі процедури до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" з їх однозначною ідентифікацією.
( Абзац одинадцятий частини дев'ятої статті 319 із змінами, внесеними згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 )
У разі якщо посадовою особою відповідного уповноваженого органу, яка проводить заходи офіційного контролю товарів у пункті їх призначення на території України, внесено до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформацію про необхідність проведення огляду (інспектування) товарів, необхідність проведення додаткової ідентифікації товарів (нанесення відповідного маркування тощо), взяття проб (зразків) товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), проведення додаткової обробки товарів (фумігації, знезараження), термін проведення відповідних процедур у рамках заходів офіційного контролю узгоджується з використанням механізму "єдиного вікна" між декларантом, відповідним уповноваженим органом та митним органом за принципом вибору найближчого можливого терміну, але не пізніше ніж через вісім робочих годин від терміну, запропонованого декларантом.
( Абзац п'ятий пункту 2 частини дев'ятої статті 319 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Після завершення заходів офіційного контролю товарів у пункті їх призначення на території України посадова особа відповідного уповноваженого органу, яка їх здійснювала, зобов’язана невідкладно внести до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформацію про прийняте рішення, передбачене абзацами другим і третім пункту 1 цієї частини.
( Абзац шостий пункту 2 частини дев'ятої статті 319 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
10. Випуск у відповідний митний режим (крім митного режиму транзиту) товарів, які в разі ввезення на митну територію України підлягають заходам офіційного контролю, здійснюється за умови наявності в єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України інформації про надання дозволу на випуск цих товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну за результатами проведення таких заходів відповідними уповноваженими органами, крім випадків, визначених абзацом другим цієї частини.
Якщо на момент закінчення встановлених статтею 255 цього Кодексу строків митного оформлення в єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України відсутня інформація про надання певним (одним чи кількома) уповноваженим органом за результатами проведення заходів офіційного контролю дозволу на випуск товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну та про заборону цим же (одним чи кількома) уповноваженим органом випуску товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну, митний орган завершує митне оформлення цих товарів із дотриманням строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу. Заходи офіційного контролю щодо зазначених товарів у такому разі проводяться відповідними уповноваженими органами незалежно від завершення їх митного оформлення в порядку, встановленому законодавством України. Положення цього абзацу не застосовуються до товарів, визнаних гуманітарною допомогою відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу".
Якщо випуск товарів здійснюється в межах спрощень відповідно до статті 249- 1 або 260- 1 цього Кодексу, обов’язок з отримання від уповноважених органів за результатами проведення заходів офіційного контролю дозволів на випуск товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну покладається на таке підприємство, якому надано відповідну авторизацію та застосовує спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" або "процедура спрощеного декларування".