• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Кримінальний кодекс України

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки  | Кодекс України, Кодекс, Кодекс, Закон, Закон від 28.12.1960 | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Кодекс, Закон, Закон
  • Дата: 28.12.1960
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Кодекс, Закон, Закон
  • Дата: 28.12.1960
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Стаття 108. Зараження венеричною хворобою
Завідоме поставлення іншої особи через статеві зносини або іншими діями в небезпеку зараження венеричною хворобою -
карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк від одного року до двох років.
Дії, передбачені частиною 2 цієї статті, вчинені особою, яка раніше судилася за зараження іншої особи венеричною хворобою, а так само зараження двох або більше осіб, або неповнолітнього -
караються позбавленням волі на строк до п'яти років.
( Стаття 108 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 343-08 від 17.12.71; N 4571-10 від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 108-1. Ухилення від лікування венеричної хвороби
Ухилення від лікування венеричної хвороби, продовжуване після попередження, зробленого органами охорони здоров'я, -
карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
( Кодекс доповнено статтею 108-1 згідно з Указом ПВР N 343-08 від17.12.71; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10 від12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 108-2. Зараження вірусом імунодефіциту людини
Завідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини особою, яка знала про наявність у неї інфекції, зумовленої цим вірусом, -
карається позбавленням волі на строк до восьми років.
( Кодекс доповнено статтею 108-2 згідно з Указом ПВР N 4981-11 від25.11.87; в редакції Закону N 1974-12 від 12.12.91 )
Стаття 108-3. Зараження вірусом імунодефіциту людини медичними, фармацевтичними працівниками та працівниками інших сфер
Неналежне виконання медичними, фармацевтичними працівниками або працівниками інших сфер своїх професійних обов'язків через недбале або несумлінне до них ставлення, що призвело до зараження особи вірусом імунодефіциту людини, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження вірусом імунодефіциту людини двох або більше осіб, -
карається позбавленням волі на строк до восьми років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
( Кодекс доповнено статтею 108-3 згідно з Законом N 1974-12 від12.12.91 )
Стаття 108-4. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на зараження вірусом імунодефіциту людини та його результатів
Розголошення медичним працівником або іншою посадовою особою відомостей про проведення медичного огляду особи на зараження вірусом імунодефіциту людини або захворювання на СНІД та його результатів, що стали їй відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків, -
карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від двохсот до чотирьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
( Кодекс доповнено статтею 108-4 згідно з Законом N 1974-12 від12.12.91, із змінами, внесеними згідно з Законом N 41/95-ВР від08.02.95 )
Стаття 109. Незаконне проведення аборту
Незаконне проведення лікарем аборту -
карається виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
Проведення аборту особою, що не має спеціальної медичної освіти, -
карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на строк від одного року до двох років.
Незаконне проведення аборту, що спричинило тривалий розлад здоров'я або смерть, -
карається позбавленням волі на строк до шести років.
( Стаття 109 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 110. Примушування жінки до вчинення аборту
Примушування жінки до вчинення аборту, якщо внаслідок цього аборт був проведений, -
карається виправними роботами на строк до одного року або громадською доганою.
Стаття 111. Залишення в небезпеці
Завідоме залишення без допомоги особи, що перебуває в небезпечному для життя становищі і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав можливість подати їй допомогу, а так само, якщо він сам поставив потерпілого в небезпечне для життя становище, -
карається виправними роботами на строк до двох років.
Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть особи, залишеної без допомоги, або інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк.
( Стаття 111 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 112. Неподання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя становищі
Неподання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя становищі, при можливості подати таку допомогу, або незаявлення про таке становище особи належним установам чи особам, якщо внаслідок цього сталася смерть або тяжкі тілесні ушкодження,-
карається виправними роботами на строк до одного року або громадською доганою.
( Стаття 112 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 113. Неподання допомоги хворому особою медичного персоналу
Неподання без поважних причин допомоги хворому особою медичного персоналу, яка зобов'язана, згідно з встановленими правилами, подати таку допомогу, якщо це завідомо для медичного працівника могло спричинити тяжкі наслідки для хворого, -
карається виправними роботами на строк до двох років або громадською доганою.
Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
( Стаття 113 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 114. Ухилення від сплати аліментів на утримування дітей
Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду або постановою народного судді коштів на утримування дітей (аліментів), а так само злісне ухилення батьків від утримування неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, -
карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.
( Стаття 114 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8520-10від 01.03.85 )
Стаття 115. Зловживання опікунськими правами і залишення підопічних дітей без нагляду і допомоги
Використання опіки з корисливою метою на шкоду підопічному (заняття жилої площі, використання майна, яке залишилося після смерті батьків, тощо) або залишення підопічних дітей без нагляду і необхідної матеріальної допомоги -
карається виправними роботами на строк до двох років або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
( Стаття 115 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 115-1. Розголошення таємниці усиновлення
Розголошення таємниці усиновлення проти волі усиновителя -
карається виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
( Кодекс доповнено статтею 115-1 згідно з Указом ПВР N 2984-07 від25.08.70, із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10 від12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 115-2. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)
Незаконна посередницька діяльність або інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім'ю громадян -
караються виправними роботами на строк до двох років або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей, повторно, за попереднім зговором групою осіб, з використанням посадового становища або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк до восьми років.
( Кодекс доповнено статтею 115-2 згідно із Законом N 210/98-ВРвід 24.03.98 )
Стаття 116. Ухилення від сплати коштів на утримування непрацездатних батьків
Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримування непрацездатних батьків -
карається виправними роботами на строк до одного року або громадською доганою.
Стаття 117. Згвалтування
Згвалтування, тобто статеві зносини з застосуванням фізичного насильства, погрози або з використанням безпорадного стану потерпілої, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Згвалтування, вчинене особою, яка раніше вчинила такий злочин, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Згвалтування, вчинене групою осіб, або згвалтування неповнолітньої -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.
Згвалтування, вчинене особливо небезпечним рецидивістом, або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а так само згвалтування малолітньої -
карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
( Стаття 117 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 27.06.61; 10.09.62; N 270-10 від 26.05.80;Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 118. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом
Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози або з використанням безпорадного стану потерпілої -
карається позбавленням волі на строк до шести років.
Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб або особливо небезпечним рецидивістом, чи особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтею 117 або частиною 2 статті 122 цього Кодексу, або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а так само вчинене щодо неповнолітньої, -
карається позбавленням волі на строк від двох до десяти років.
( Стаття 118 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4029-09від 17.11.78 )
Стаття 119. Примушування жінки до статевого зв'язку
Примушування жінки до статевого зв'язку особою, щодо якої жінка є матеріально або по службі залежною, -
карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.
Стаття 120. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, -
караються позбавленням волі на строк до восьми років.
Стаття 121. Розбещення неповнолітніх
Вчинення розпутних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, -
карається позбавленням волі на строк до двох років.
( Стаття 121 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2175-12 від06.03.92 )
Стаття 122. Мужолозтво
Мужолозтво, тобто статеві зносини чоловіка з чоловіком, вчинене з застосуванням фізичного насильства, погрози або використанням безпорадного стану потерпілого, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Те саме діяння, вчинене групою осіб, або щодо неповнолітнього, або особою, яка раніше вчинила такий злочин, -
карається позбавленням волі на строк до восьми років.
( Стаття 122 в редакції Закону N 1974-12 від 12.12.91 )
Стаття 123. Незаконне позбавлення волі
Незаконне позбавлення волі -
карається виправними роботами на строк до двох років.
Те саме діяння, вчинене способом, небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
( Стаття 123 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 123-1. Захоплення заложників
Захоплення або тримання особи як заложника, поєднані з погрозою вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень або дальшим триманням цієї особи, з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної або юридичної особи чи групи осіб вчинити або утриматися від вчинення якої-небудь дії як умови звільнення заложника, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Ті самі дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Чинність частин 1 і 2 цієї статті не поширюється на випадки вчинення такого злочину на території України, коли особа, яка захопила або тримає заложника, перебуває на території України, і ця особа, а також заложник є громадянами України.
Захоплення чи утримання особи як заложника з метою спонукання державної, громадської установи або органу чи посадової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заложника -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Дії, передбачені частиною 4 цієї статті, вчинені щодо працівника правоохоронного органу чи представника влади, а так само щодо його близьких родичів, або за попереднім зговором групою осіб, або особливо небезпечним рецидивістом чи поєднані із заподіянням потерпілому середньої тяжкості чи тяжкого тілесного ушкодження, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.
( Кодекс доповнено статтею 123-1 згідно з Указом ПВР N 4392-11 від31.07.87; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 647-12 від18.01.91; Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 388/96-ВР від02.10.96 )
Стаття 123-2. Незаконне поміщення в психіатричну лікарню
Поміщення в психіатричну лікарню завідомо психічно здорової особи -
карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк з позбавленням права займати певні посади або займатись певною діяльністю на строк від одного року до трьох років чи без такого.
( Кодекс доповнено статтею 123-2 згідно з Указом ПВР N 5397-11 від10.02.88 )
Стаття 124. Викрадення чужої дитини
Викрадення або підміна чужої дитини з корисливою метою, з помсти або з інших особистих мотивів -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
Стаття 124-1. Торгівля людьми
Відкрите чи таємне заволодіння людиною, пов'язане з законним чи незаконним переміщенням за згодою чи без згоди особи через державний кордон України або без такого для подальшого продажу або іншої оплатної передачі з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення в комерційних цілях, використання в збройних конфліктах, експлуатації її праці, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попереднім зговором групою осіб, з використанням посадового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені організованою групою, або пов'язані з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповерненням їх в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Кодекс доповнено статтею 124-1 згідно із Законом N 210/98-ВРвід 24.03.98 )
Стаття 125. Наклеп
Наклеп, тобто поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу, -
карається позбавленням волі на строк до одного року, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
Наклеп у друкованому або іншим способом розмноженому творі, в анонімному листі, а так само вчинений особою, раніше судимою за наклеп, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні державного або іншого тяжкого злочину, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
( Стаття 125 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10від 12.01.83; N 1432-11 від 10.12.85, Законом N 41/95-ВР від08.02.95 )
Стаття 126. Образа
Образа, тобто умисне приниження честі і гідності особи, виражене в непристойній формі, -
карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
( Стаття 126 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Глава IV
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
( Назва глави IV в редакції Закону N 974-XIV від 15.07.99 )
Стаття 127. Перешкодження здійсненню виборчого права чи роботі виборчої комісії
Перешкодження здійсненню громадянином України його виборчих прав або роботі виборчої комісії, вчинене з метою вплинути на результати виборів, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Ті ж діяння, вчинені шляхом підкупу, обману, або поєднані з пошкодженням майна або з застосуванням насильства до громадянина, який здійснює свої виборчі права, або члена виборчої комісії чи їх близьких родичів, або з погрозою застосувати таке насильство чи знищити майно, а так само вчинені за попереднім зговором групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою посадовою особою з використанням влади або посадового становища, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
( Стаття 127 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10від 12.01.83; N 8710-11 від 19.01.90; Законом N 3039-12 від03.03.93; в редакції Закону N 974-XIV від 15.07.99 )
Стаття 128. Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів
Видача членом виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців, або видача виборцю виборчих бюлетенів (виборчого бюлетеня) замість інших виборців -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
Підлог, тобто виготовлення виборчого документа невстановленого зразка чи виготовлення у спосіб, не передбачений законом, внесення до виборчого документа завідомо неправдивих відомостей або будь-яка інша його підробка, а так само використання завідомо підробленого виборчого документа чи виготовленого у спосіб, не передбачений законом, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені членом виборчої комісії або іншою посадовою особою, а так само завідомо неправильний підрахунок голосів або завідомо неправильне оголошення результатів виборів -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
( Стаття 128 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10від 12.01.83; N 8710-11 від 19.01.90; Законом N 3039-12 від03.03.93; в редакції Закону N 974-XIV від 15.07.99 )
Стаття 129. Порушення таємниці голосування
Умисне порушення таємниці голосування під час проведення передбачених законодавством України виборів -
карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.
Ті ж діяння, вчинені членом виборчої комісії або іншою посадовою особою з використанням влади чи посадового становища, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
( Стаття 129 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3039-12 від03.03.93; в редакції Закону N 974-XIV від 15.07.99 )
Стаття 129-1. Порушення законодавства про референдум
Перешкодження шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином права брати участь у референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом до десяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
Ті ж дії, вчинені членом комісії з референдуму або іншою посадовою особою, -
караються позбавленням волі на строк від одного року до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від семи до п'ятнадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
Підлог документів референдуму, приписка, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушення таємниці голосування, вчинені членом комісії з референдуму або іншою посадовою особою, -
караються позбавленням волі на строк від одного року до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від семи до п'ятнадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
( Кодекс доповнено статтею 129-1 згідно з Законом N 3039-12 від03.03.93 )
Стаття 130. Порушення недоторканності житла громадян
Незаконний обшук, незаконне виселення або інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, вчинені посадовою особою, -
караються позбавленням волі на строк до одного року, або виправними роботами на той же строк, або штрафом до сорока мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
( Стаття 130 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 131. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень, що передаються засобами зв'язку
Порушення таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень громадян -
карається виправними роботами на строк до шести місяців, або штрафом до сорока мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
( Стаття 131 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )( Нову редакцію статті 131 див. в Законі N 386/96-ВР від 01.10.96;вона буде введена в дію одночасно із введенням у дію закону щодовнесення змін до статті 32 Кримінального кодексу України стосовновизначення розміру штрафу залежно від неоподатковуваного мінімумудоходів громадян згідно з Постановою ВР N 387/96-ВР від 01.10.96 )
Стаття 132. Перешкодження законній діяльності профспілок
Перешкодження законній діяльності професійних спілок або їх органів -
карається виправними роботами на строк до одного року або позбавленням права займати певні посади на строк до трьох років.
( Стаття 132 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 7194-10від 22.06.84 )
Стаття 133. Порушення законодавства про працю
Незаконне звільнення працівника з роботи або невиконання рішення суду про поновлення на роботі з особистих мотивів, повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати або виплата їх не в повному обсязі, а так само інше грубе порушення законодавства про працю, вчинене посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форм власності або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, -
карається штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до п'яти років.
Порушення встановлених термінів виплати заробітної плати як наслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, вчинене посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форм власності або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, -
карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років або штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
( Стаття 133 в редакції Закону N 1979-III від21.09.2000 )
Стаття 134. Відмова в прийомі на роботу вагітної жінки
Відмова в прийомі жінки на роботу з мотивів вагітності або відмова в прийомі на роботу матері, яка має грудну дитину, а так само зниження заробітної плати або звільнення жінки з роботи з тих же мотивів -
караються виправними роботами на строк до одного року або позбавленням права займати певні посади на строк до двох років.
( Стаття 134 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 134-1. Переслідування громадян за критику
Умисне ущемлення посадовою особою прав і охоронюваних законом інтересів громадянина, зв'язане з переслідуванням його за подачу в установленому порядку пропозицій, заяв, скарг або за критику, що міститься в них, а так само за виступ з критикою в іншій формі, -
карається позбавленням права займати певні посади на строк до одного року або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Ті ж дії, що спричинили істотну шкоду правам і охоронюваним законом інтересам громадянина, -
караються позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на строк від одного року до двох років, або позбавленням права займати певні посади на строк до трьох років.
( Кодекс доповнено статтею 134-1 згідно з Указом ПВР N 1432-11 від10.12.85; із змінами, внесеними згідно з Законом N 41/95-ВР від08.02.95 )
Стаття 135. Порушення вимог законодавства про охорону праці
Порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форм власності або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення створювало небезпеку для життя або здоров'я громадян, -
карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом до п'ятнадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Те саме діяння, якщо воно спричинило нещасні випадки з людьми, -
карається позбавленням волі на строк до чотирьох років.
( Стаття 135 в редакції Закону N 8/95-ВР від 19.01.95; із змінами,внесеними згідно із Законом N 1979-III від21.09.2000 )
Стаття 136. Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності
Незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення права на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, -
караються позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на строк до одного року, або штрафом від двохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.
Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно або за попереднім зговором групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.
Примітка. Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
( Стаття 136 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95, в редакції Закону N 2362-III від 05.04.2001 ) ( Статтю 137 виключено на підставі Закону N 2362-III( 2362-14 ) від 05.04.2001 )
( Стаття 138 виключена на підставі Закону N 2354-12 від 15.05.92 )
Стаття 139. Перешкодження відправленню релігійних обрядів
Перешкодення відправленню релігійних обрядів, оскільки вони не порушують громадського порядку і не супроводжуються замахом на права громадян, -
карається виправними роботами на строк до шести місяців або громадською доганою.
Глава V
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ГРОМАДЯН
( Назва глави V із змінами, внесеними згідно з Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 140. Крадіжка
Таємне викрадення індивідуального майна громадян (крадіжка) -
карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.
Крадіжка, що завдала значної шкоди потерпілому, а так само вчинена за попереднім зговором групою осіб або повторно, -
карається позбавленням волі на строк до семи років з конфіскацією майна або без конфіскації або виправними роботами на строк від одного року до двох років з конфіскацією майна чи без такої.
Крадіжка з проникненням у житло -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.
Крадіжка, вчинена особливо небезпечним рецидивістом, -
карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
--------------------
Примітка. Повторним у статтях 140, 141, 143 і 144 визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 69, 81 - 84, 86, 86-1, 86-2, 142, 215-3, 223, 228-3, 229-2, 229-17 (розкрадання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин), 229-19 цього Кодексу.
( Стаття 140 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 27.06.61 ; N 2718-08 від 17.06.74; N 4571-10 від12.01.83; N 4452-11 від 21.08.87; N 5723-11 від 14.04.88; N7226-11 від 06.03.89; Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12від 17.06.92; N 2935-12 від 26.01.92, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 1981-III від 21.09.2000 )
Стаття 141. Грабіж
Відкрите викрадення індивідуального майна громадян (грабіж) -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років або виправними роботами на строк від одного року до двох років.
Грабіж, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, а так само грабіж, що завдав значної шкоди потерпілому або вчинений за попереднім зговором групою осіб чи повторно, -
карається позбавленням волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без конфіскації.
Грабіж з проникненням у житло -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.
Грабіж, вчинений особливо небезпечним рецидивістом, -
карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Стаття 141 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83; Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від17.06.92; N 2935-12 від 26.01.93 )
Стаття 142. Розбій
Напад з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.
Розбій, вчинений за попереднім зговором групою осіб або особою, яка раніше вчинила розбій з метою заволодіння державним, колективним чи індивідуальним майном громадян, або бандитизм, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Розбій, поєднаний з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень або вчинений з проникненням у житло чи особливо небезпечним рецидивістом, -
карається позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Стаття 142 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83; Законами N 2175-12 від 06.03.92, N 2468-12 від17.06.92 )
Стаття 143. Шахрайство
Заволодіння індивідуальним майном громадян або набуття права на майно шляхом обману чи зловживання довір'ям (шахрайство) -
карається позбавленням волі на строк до трьох років з штрафом від шістдесяти до ста шістдесяти мінімальних розмірів заробітної плати або виправними роботами на строк до двох років.
Шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому, а так само вчинене за попереднім зговором групою осіб або повторно, -
карається позбавленням волі на строк до семи років з конфіскацією майна або без конфіскації або виправними роботами на строк від одного року до двох років з конфіскацією майна чи без такої.
Шахрайство, вчинене особливо небезпечним рецидивістом, -
карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Стаття 143 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92, N 2468-12 від17.06.92, N 2935-12 від 26.01.93, N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 144. Вимагательство
Вимога передачі індивідуального майна громадян чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру під погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, розголошення відомостей, що ганьблять його або близьких йому осіб, пошкодження чи знищення їх майна (вимагательство) -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією майна чи без такої або виправними роботами на строк до двох років з конфіскацією майна чи без такої.
Вимагательство, вчинене повторно, або за попереднім зговором групою осіб, або під погрозою вбивства чи нанесення тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -
карається позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років років з конфіскацією майна.
Вимагательство, вчинене організованою групою, або особливо небезпечним рецидивістом, або поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди, чи спричинило інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років років з конфіскацією майна.
( Стаття 144 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10від 12.01.83; N 7226-11 від 06.03.89, Законами N 2468-12 від17.06.92, N 530/96-ВР від 20.11.96 )
Стаття 145. Умисне знищення або пошкодження індивідуального майна громадян
Умисне знищення або пошкодження індивідуального майна громадян, що завдало значної шкоди потерпілому, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом у розмірі до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Умисне знищення або пошкодження індивідуального майна громадян, вчинене шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, чи таке, що спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.
( Стаття 145 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 41/95-ВР від08.02.95, N 388/96-ВР від 02.10.96 )
( Стаття 146 виключена на підставі Закону N 2547-12 від 07.07.92 ) ( ст.147 - ст.263 ) ( Додатки )