Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів в органах юстиції та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30.12.97 № 1396 (із змінами), та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 (із змінами), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до органів юстиції та проведення їх державної реєстрації, що додається.

2. Затвердити Зміни до Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 № 32/5 та зареєстрованого в Мін'юсті України 31.07.2000 за № 458/4679 (із змінами), що додаються.

3. Визнати таким, що втратив чинність, Порядок проведення державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2002 № 102/5, зареєстрований у Мін'юсті України 25.11.2002 за № 915/7203.

4. Департаменту державної реєстрації нормативних актів (Бутрименко В. В.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в установленому законодавством порядку.

5. Пункт 5 виключено

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Л. М. Горбунову.

 

 

1. Цей Порядок визначає процедуру подання до органів юстиції нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, та єдиний механізм їх розгляду і державної реєстрації.

2. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які визначено у пунктах 2, 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (далі - Положення). У разі виникнення сумніву щодо відповідності актів ознакам, зазначеним у цих пунктах, такі акти підлягають поданню суб'єктом нормотворення на державну реєстрацію. Остаточне рішення щодо необхідності державної реєстрації таких актів приймає орган юстиції після проведення їх правової експертизи.

3. Нормативно-правові акти про внесення змін до зареєстрованих нормативно-правових актів, а також акти про втрату чинності зареєстрованих нормативно-правових актів підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

У разі необхідності внесення змін до нормативно-правового акта, прийнятого до запровадження державної реєстрації, якщо він має ознаки, наведені в пунктах 2, 3 Положення, приймається і подається на державну реєстрацію новий нормативно-правовий акт з порушеного питання, а попередній документ визнається таким, що втратив чинність.

4. Нормативно-правові акти, які подаються суб'єктами нормотворення на державну реєстрацію до органів юстиції відповідно до пункту 3 Положення в електронній або паперовій формі, мають відповідати вимогам, встановленим у Типовій інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну та/або Типовій інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 (далі - Типові інструкції). Якщо нормативно-правовий акт підписано посадовою особою, яка виконує обов'язки керівника суб'єкта нормотворення згідно з розподілом обов'язків, останній надає органу юстиції інформацію з цього питання.

5. Спільний нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію суб'єктом нормотворення, який є головним розробником.

Нормативно-правові акти, які прийнято спільно суб'єктами нормотворення або за погодженням із іншими заінтересованими органами, змінюються або визнаються такими, що втратили чинність, спільно або за погодженням із відповідними заінтересованими органами, враховуючи при цьому правонаступництво ліквідованих або реорганізованих органів, а також відповідні зміни в законодавстві, пов'язані з необхідністю такого узгодження.

6. Якщо нормативно-правовий акт подається суб'єктом нормотворення на державну реєстрацію повторно після доопрацювання, а також якщо нормативно-правовий акт прийнято замість акта, у державній реєстрації якого відмовлено, у супровідному листі необхідно вказати дату і номер листа органу юстиції про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання або відмову в державній реєстрації.

7. Перелік документів, які подаються разом із нормативно-правовим актом на державну реєстрацію до органів юстиції, встановлено пунктом 9 Положення.

Якщо на державну реєстрацію суб'єкт нормотворення подає нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, він також повідомляє за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, із доданням відповідних підтвердних документів (листів, аркушів зовнішнього погодження тощо) про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо цього акта та про проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій. При цьому необхідність врахування зазначених зауважень і пропозицій визначає суб'єкт нормотворення. У разі подання на державну реєстрацію нормативно-правового акта, що стосується прав осіб з інвалідністю, застосовується аналогічний порядок підтвердження позиції громадських об'єднань осіб з інвалідністю, які мають всеукраїнський статус, відповідно до їх статутної діяльності.

8. Нормативно-правовий акт із супровідним листом та документами, зазначеними в пункті 9 Положення, подається на державну реєстрацію протягом трьох робочих днів після його прийняття в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису (печатки) та з обов'язковим використанням позначки часу чи спеціальний веб-модуль системи взаємодії, або у паперовій формі у випадках, якщо:

у суб'єкта нормотворення відсутні система електронного документообігу, інтегрована до системи взаємодії або спеціальний веб-модуль системи взаємодії;

нормативно-правовий акт містить інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;

вимога щодо опрацювання нормативно-правового акта у паперовій формі встановлена актами Кабінету Міністрів України.

Основною формою подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію є електронна. Особливості організації діловодства з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, визначено окремими нормативно-правовими актами.

9. Нормативно-правовий акт, який подано на державну реєстрацію в електронній або паперовій формі, виконавцями якого є кілька структурних підрозділів:

надходить одночасно до всіх виконавців, визначених електронною резолюцією чи переліком розсилки, створеним реєстратором служби діловодства або автором документа. Система електронного документообігу автоматично фіксує факти передавання електронних документів виконавцям в реєстраційно-моніторинговій картці із зазначенням інформації про виконавців, яким передано документ;

передається службою діловодства виконавцям одночасно у вигляді копій з передачею оригіналу головному виконавцю, визначеному в резолюції першим. Факт передачі документів виконавцям фіксується шляхом проставлення відповідної відмітки в реєстраційно-моніторинговій картці із зазначенням інформації про виконавців, яким передано паперовий оригінал документа та його копії.

Нормативно-правові акти, що надійшли на виконання до структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів, заносяться до журналу обліку таких актів, який ведеться у цьому структурному підрозділі.

10. Спеціалісти структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів протягом 10 робочих днів (4 робочих днів для актів, визначених пунктом 5; 1 робочого дня для актів, визначених абзацом тринадцятим пункту 13 Положення) з дня надходження нормативно-правового акта на державну реєстрацію до органу юстиції, проводять правову, антикорупційну та гендерно-правову експертизи нормативно-правового акта, який подано на державну реєстрацію, а саме перевіряють його на відповідність Конституції та чинному законодавству України, а також правилам нормопроєктувальної техніки.

11. За результатами проведених експертиз орган юстиції в межах установлених відповідно пунктами 5, 11, 13 Положення строків приймає одне з таких рішень:

1) про державну реєстрацію нормативно-правового акта, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, Конвенції про права осіб з інвалідністю, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), принципам забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, антикорупційному законодавству з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, правилам нормопроєктувальної техніки, яке оформлюється наказом органу юстиції. У преамбулі наказу зазначається стаття 1 Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", у розпорядчій частині наказу викладається рішення органу юстиції.

Наказ про державну реєстрацію нормативно-правового акта оформляється окремо щодо кожного зареєстрованого нормативно-правового акта або включає список нормативно-правових актів, щодо яких прийнято рішення про державну реєстрацію. До наказу додається висновок про державну реєстрацію нормативно-правового акта (додаток 2), який підписується виконавцем та у разі наявності керівниками відповідних структурних підрозділів (згідно з розподілом обов'язків в органі юстиції), погоджується керівником структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів і затверджується заступником керівника органу юстиції (згідно з розподілом обов'язків). Цей висновок не подається, якщо головним розробником нормативно-правового акта є Міністерство юстиції, розробниками - центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції, а правові аспекти, зазначені у пункті 10 цього Порядку, відображаються у пояснювальній записці до проєкту нормативно-правового акта;

Якщо нормативно-правовий акт прийнято суб'єктом нормотворення виключно без дотримання вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності (зокрема правил нормопроєктувальної техніки) орган юстиції приймає рішення про державну реєстрацію такого акта. У висновку про державну реєстрацію нормативно-правового акта (додаток 2), який додається до наказу про державну реєстрацію нормативно-правового відображаються зауваження і пропозиції щодо приведення положень такого акта у відповідність із законодавством з питань документування управлінської діяльності (зокрема правил нормопроєктувальної техніки) із зазначенням конкретних невідповідностей, статей, пунктів тощо або наданням відповідного варіанта редакції тексту, до якого є зауваження.

При цьому, якщо органом юстиції прийнято рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта про внесення змін до нормативно-правового акта, зазначеного в абзаці третьому цього підпункту, у висновку про державну реєстрацію нормативно-правового акта (додаток 2), який додається до наказу про державну реєстрацію нормативно-правового акта, повторно відображаються результати проведених експертиз на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, та міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) щодо нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни;

2) про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання, на прохання суб'єкта нормотворення або з власної ініціативи органу юстиції, якщо суб'єктом нормотворення порушено вимоги Положення або цього Порядку, яке оформлюється наказом органу юстиції. У преамбулі наказу зазначається пункт 11-1 Положення, у розпорядчій частині наказу викладаються рішення органу юстиції та строк доопрацювання.

Наказ про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо. Для повернення нормативно-правового акта на доопрацювання на прохання суб'єкта нормотворення такий суб'єкт звертається до органу юстиції з відповідним листом із зазначенням підстав для доопрацювання, підписаним керівником (особою, яка виконує його обов'язки) або заступником керівника відповідно до розподілу обов'язків.

У разі повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання до наказу про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання додається висновок про доопрацювання нормативно-правового акта (додаток 3), який підписується виконавцем та у разі наявності керівниками відповідних структурних підрозділів (згідно з розподілом обов'язків в органі юстиції), погоджується керівником структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів і затверджується заступником керівника органу юстиції (згідно з розподілом обов'язків). У висновку про доопрацювання нормативно-правового акта відображаються зауваження і пропозиції щодо приведення положень нормативно-правового акта у відповідність до законодавства із зазначенням конкретних невідповідностей, статей, пунктів тощо або надається відповідний варіант редакції тексту, до якого є зауваження.

Копії наказу та висновку про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання на наступний робочий день після прийняття цього рішення повертаються суб'єкту нормотворення супровідним листом органу юстиції за підписом керівника структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі. Якщо ці документи повертаються суб'єкту нормотворення у паперовій формі для випадків, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім актів з грифом секретності, уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає ці документи, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до органу юстиції, або зазначені документи повертаються суб'єкту нормотворення поштовим відправленням або у спосіб, що визначено Типовою інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736.

Цим супровідним листом суб'єкту нормотворення повертаються оригінал нормативно-правового акта та документи, які були подані разом з нормативно-правовим актом на державну реєстрацію, а саме передбачені підпунктами "в" - "е" пункту 9 Положення, крім копій нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та примірників документів, що були подані разом з цими нормативно-правовими актами на державну реєстрацію, адресатом яких є орган юстиції.

Паперові копії (примірники): зазначених листа, наказу та висновку; супровідного листа суб'єкта нормотворення про подання нормативно-правового акта на державну реєстрацію, а також нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, та документів, передбачених підпунктами "а", "б" пункту 9 Положення, виготовляються реєстратором структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів з дотриманням вимог Типових інструкцій. Зазначена вимога не стосується нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та документів, поданих разом із цими нормативно-правовими актами, для яких особливості організації діловодства визначено окремими нормативно-правовими актами.

Під час доопрацювання нормативно-правового акта суб'єкт нормотворення повинен урахувати всі висловлені органом юстиції зауваження, усунути виявлені порушення, переузгодити нормативно-правовий акт із заінтересованими органами в установленому законодавством порядку (у тому числі із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику (для регуляторних актів)), та протягом місяця повторно подати цей нормативно-правовий акт на державну реєстрацію або надати органу юстиції копію розпорядчого документа про його скасування;

3) про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта, у випадках, установлених пунктом 13 Положення, яке оформлюється наказом органу юстиції. У преамбулі наказу вказується структурна одиниця (їх сукупність) пункту 13 Положення, яка є підставою для відмови в державній реєстрації нормативно-правового акта, у розпорядчій частині наказу викладається рішення органу юстиції.

Наказ про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо. У разі повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації до наказу про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта додається висновок про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта (додаток 4) з викладенням підстав відмови, який підписується виконавцем та у разі наявності керівниками відповідних структурних підрозділів (згідно з розподілом обов'язків в органі юстиції), погоджується керівником структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів і затверджується заступником керівника органу юстиції (згідно з розподілом обов'язків).

Копії наказу та висновку про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта на наступний робочий день після прийняття цього рішення повертаються суб'єкту нормотворення супровідним листом органу юстиції за підписом керівника структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі. Якщо ці документи повертаються суб'єкту нормотворення у паперовій формі для випадків, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім актів з грифом секретності, уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає ці документи, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до органу юстиції, або зазначені документи повертаються суб'єкту нормотворення поштовим відправленням або у спосіб, що визначено Типовою інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736.

Цим супровідним листом суб'єкту нормотворення повертаються оригінал нормативно-правового акта та документи, які були подані разом з нормативно-правовим актом на державну реєстрацію, а саме передбачені підпунктами "в" - "е" пункту 9 Положення, крім копій нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та примірників документів, що були подані разом з цими нормативно-правовими актами на державну реєстрацію, адресатом яких є орган юстиції.

Паперові копії (примірники): зазначених листа, наказу та висновку; супровідного листа суб'єкта нормотворення про подання нормативно-правового акта на державну реєстрацію, а також нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, та документів, передбачених підпунктами "а", "б" пункту 9 Положення, виготовляються реєстратором структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів з дотриманням вимог Типових інструкцій. Зазначена вимога не стосується нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та документів, поданих разом із цими нормативно-правовими актами, для яких особливості організації діловодства визначено окремими нормативно-правовими актами.

Нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню суб'єктом нормотворення відповідно до вимог абзацу шістнадцятого пункту 13 Положення, копія розпорядчого документа про скасування нормативно-правового акта направляється до органу юстиції супровідним листом;

4) про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, якщо поданий на державну реєстрацію акт містить ознаки, передбачені пунктом 5 Положення, та оформлюється наказом органу юстиції. У преамбулі наказу вказується структурна одиниця (їх сукупність) пункту 5 Положення, яка є підставою визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, у розпорядчій частині наказу викладається рішення органу юстиції.

Наказ про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, готується щодо кожного акта окремо. У разі повернення нормативно-правового акта як такого, що не підлягає державній реєстрації, до наказу про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, додається висновок про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації (додаток 5), з відповідним обґрунтуванням, який підписується виконавцем та у разі наявності керівниками відповідних структурних підрозділів (згідно з розподілом обов'язків в органі юстиції), погоджується керівником структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів і затверджується заступником керівника органу юстиції (згідно з розподілом обов'язків).

Копії наказу та висновку про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації на наступний робочий день після прийняття цього рішення повертаються суб'єкту нормотворення супровідним листом органу юстиції за підписом керівника структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі. Якщо ці документи повертаються у паперовій формі для випадків, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім актів з грифом секретності, уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає ці документи, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до органу юстиції, або зазначені документи повертаються суб'єкту нормотворення поштовим відправленням або у спосіб, що визначено Типовою інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736.

Цим супровідним листом суб'єкту нормотворення повертаються оригінал нормативно-правового акта та документи, які були подані разом з нормативно-правовим актом на державну реєстрацію, а саме передбачені підпунктами "в" - "е" пункту 9 Положення, крім копій нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та примірників документів, що були подані разом з цими нормативно-правовими актами на державну реєстрацію, адресатом яких є орган юстиції.

Паперові копії (примірники): зазначених листа, наказу та висновку; супровідного листа суб'єкта нормотворення про подання нормативно-правового акта на державну реєстрацію, а також нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, та документів, передбачених підпунктами "а", "б" пункту 9 Положення, виготовляються реєстратором структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів з дотриманням вимог Типових інструкцій. Зазначена вимога не стосується нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та документів, поданих разом із цими нормативно-правовими актами, для яких особливості організації діловодства визначено окремими нормативно-правовими актами.

12. Після підписання керівником органу юстиції наказу про державну реєстрацію нормативно-правового акта реєстратор структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів заносить його до Державного реєстру нормативно-правових актів (далі - Державний реєстр), порядок ведення якого встановлено пунктом 12 Положення.

Нормативно-правовий акт заноситься до Державного реєстру за датою підписання наказу про його державну реєстрацію, відповідно до якого йому присвоюється реєстраційний номер, що складається з двох частин: число перед правобічною похилою рискою - це порядковий номер, що починається з 01 січня кожного року, після правобічної похилої риски - це число, що означає загальну кількість нормативно-правових актів, зареєстрованих в органі юстиції з дня запровадження державної реєстрації нормативно-правових актів. Застосування у Державному реєстрі поряд з цифровою літерної нумерації не допускається.

У разі якщо розпорядчий документ має декілька додатків під грифом затвердження, нормативно-правовому акту, що затверджено першим, присвоюється реєстраційний номер розпорядчого документа, а іншим нормативно-правовим актам - наступні реєстраційні номери в такому порядку, як вони зазначені у структурних одиницях розпорядчого документа.

Реєстраційні дані нормативно-правового акта: дата державної реєстрації, номер акта згідно з Державним реєстром повідомляються суб'єкту нормотворення не пізніше наступного робочого дня після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру спеціалістом структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів у супровідному листі про повернення нормативно-правового акта після державної реєстрації.

Копія наказу (витяг з нього) про державну реєстрацію нормативно-правового акта, а у разі державної реєстрації нормативно-правового акта, зазначеного в абзаці третьому підпункту 1 пункту 11 цього Порядку, копія наказу та висновку про державну реєстрацію нормативно-правового акта повертаються суб'єкту нормотворення супровідним листом органу юстиції за підписом керівника структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі. Якщо ці документи повертаються у паперовій формі для випадків, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім актів з грифом секретності, уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає ці документи, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до органу юстиції, або зазначені документи повертаються суб'єкту нормотворення поштовим відправленням або у спосіб, що визначено Типовою інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736.

Цим супровідним листом суб'єкту нормотворення повертаються оригінал нормативно-правового акта, а також документи, які були подані разом з нормативно-правовим актом на державну реєстрацію. Зазначена вимога не стосується копії нормативно-правового акта, який містить інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та примірників документів, поданих разом з цим нормативно-правовим актом на державну реєстрацію, адресатом яких є орган юстиції, та для яких особливості організації діловодства визначено окремими нормативно-правовими актами.

13. Не пізніше наступного робочого дня після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру спеціаліст структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів службовою запискою, створеною в електронній формі, через систему електронного документообігу повідомляє структурний підрозділ, який здійснює ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів (далі - Єдиний державний реєстр), про здійснення державної реєстрації нормативно-правового акта, крім державної реєстрації нормативно-правових актів, визначених абзацом третім підпункту 1 пункту 11 цього Порядку.

У службовій записці зазначаються реквізити зареєстрованого нормативно-правового акта: вид розпорядчого документа, найменування суб'єкта нормотворення, дата підписання та номер, заголовок, дата та номер державної реєстрації у Міністерстві юстиції, дата та номер наказу про державну реєстрацію нормативно-правового акта, відомості про виконавця (власне ім'я, прізвище та номер телефону), а також залежно від форми подання суб'єктом нормотворення нормативно-правового акта на державну реєстрацію електронної (паперової), реєстраційні дані з реєстраційно-моніторингових карток:

вхідні дата та номер (оригінал) супровідного листа поданого на державну реєстрацію нормативно-правового акта;

вихідні дата та номер (оригінал) листа Міністерства юстиції про продовження строку проведення державної реєстрації нормативно-правового акта (за наявності);

вихідні дата та номер (оригінал) супровідного листа Міністерства юстиції, який адресований суб'єкту нормотворення, про державну реєстрацію нормативно-правового акта;

копія (примірник чи оригінал) наказу та висновку про державну реєстрацію нормативно-правового акта.

У разі державної реєстрації нормативно-правових актів, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 1 пункту 11 цього Порядку, спеціаліст структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів не пізніше наступного робочого дня після занесення нормативно-правового акта, визначеного в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 11 цього Порядку, до Державного реєстру службовою запискою, створеною в електронній формі, через систему електронного документообігу повідомляє структурний підрозділ, який здійснює ведення Єдиного державного реєстру, про здійснення державної реєстрації таких нормативно-правових актів. При цьому у службовій записці зазначаються реквізити зареєстрованих нормативно-правових актів та інформація, визначена абзацами другим - шостим цього пункту.

Для включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, крім актів з грифом секретності, передаються в установленому законодавством порядку до структурного підрозділу, який здійснює ведення Єдиного державного реєстру, разом із службовою запискою структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів, яка створюється відповідно до вимог окремих нормативно-правових актів щодо організації діловодства з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, паперова копія зареєстрованого нормативно-правового акта та примірники документів, що були подані разом з цим нормативно-правовим актом на державну реєстрацію, адресатом яких є Міністерство юстиції.

Службова записка готується щодо кожного нормативно-правового акта, занесеного до Державного реєстру, який передається для включення до Єдиного державного реєстру. Спільні нормативно-правові акти, які мають різні види розпорядчих документів, передаються однією службовою запискою, у якій зазначається, який із суб'єктів нормотворення є головним розробником.

У структурному підрозділі державної реєстрації нормативно-правових актів зберігається паперова копія службової записки, адресованої структурному підрозділу, який здійснює ведення Єдиного державного реєстру.

14. Для включення зареєстрованого нормативно-правового акта до Єдиного державного реєстру суб'єкт нормотворення не пізніше наступного робочого дня після отримання супровідного листа Міністерства юстиції про державну реєстрацію нормативно-правового акта, крім актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, надає структурному підрозділу, який здійснює ведення Єдиного державного реєстру, копію нормативно-правового акта на електронному носії, текст якої має бути ідентичним оригіналу зареєстрованого нормативно-правового акта, або на адресу службової електронної пошти prawinform@minjust.gov.ua із застосуванням електронної печатки. Зазначена копія зареєстрованого нормативно-правового акта має бути підготовлена у Microsoft Word, формат DOCX (DOC, RTF), з використанням гарнітури Times New Roman та шрифту розміром 14 друкарських пунктів, таблиці, діаграми тощо - у Microsoft Excel, формат XLSX (XLS) із зазначенням таких реквізитів акта: назви виду розпорядчого документа, найменування суб'єкта нормотворення, дати підписання і номера, заголовка, місця видання. При необхідності окремі структурні одиниці зареєстрованого нормативно-правового акта подаються в кольорі (зображення, таблиці тощо).

Разом із копією зареєстрованого нормативно-правового акта до структурного підрозділу, який здійснює ведення Єдиного державного реєстру, на адресу службової електронної пошти prawinform@minjust.gov.ua подаються також відомості про уповноважену особу суб'єкта нормотворення (власне ім'я, прізвище, номер телефону).

15. Структурний підрозділ, який здійснює ведення Єдиного державного реєстру:

перевіряє відповідність наданої суб'єктом нормотворення копії нормативно-правового акта тексту зареєстрованого нормативно-правового акта, розміщеного в системі електронного документообігу Міністерства юстиції;

включає зареєстрований нормативно-правовий акт до Єдиного державного реєстру протягом 5 робочих днів з дати отримання через систему електронного документообігу службової записки структурного підрозділу державної реєстрації нормативно-правових актів.

Після включення зареєстрованого нормативно-правового акта до Єдиного державного реєстру і присвоєння йому реєстраційного коду структурний підрозділ, який здійснює ведення Єдиного державного реєстру, передає не пізніше наступного робочого дня нормативно-правовий акт, крім актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, для опублікування в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" разом з інформацією про реєстраційні дані цього нормативно-правового акта: дату державної реєстрації, номер акта згідно з Державним реєстром.

16. Територіальний орган Міністерства юстиції не пізніше наступного робочого дня після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру або виключення нормативно-правового акта з Державного реєстру включає до довідкової системи "Регіональний реєстр" текст, крім актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та облікову картку зареєстрованого нормативно-правового акта або нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано.

В обліковій картці зазначаються реквізити зареєстрованого нормативно-правового акта або нормативно-правового акта, рішення про державну реєстрацію якого скасовано: вид розпорядчого документа, найменування суб'єкта нормотворення, дата підписання та номер, заголовок, дата та номер державної реєстрації у територіальному органі Міністерства юстиції, найменування територіального органу Міністерства юстиції, що здійснив державну реєстрацію нормативно-правового акта, статус нормативно-правового акта (зареєстрований чи нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано), реєстраційний код та дата присвоєння реєстраційного коду, а також для акта, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, дата скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта та дата виключення його з Державного реєстру.

До довідкової системи "Регіональний реєстр" включаються також переліки нормативно-правових актів, у державній реєстрації яких відмовлено.

17. Суб'єкти нормотворення направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. Посилання на реєстраційні дані нормативно-правового акта: дату державної реєстрації, номер акта згідно з Державним реєстром є обов'язковим. При цьому наявність у розпорядчому документі нормативно-правового акта структурної одиниці щодо набрання ним чинності є обов'язковою умовою.