КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 28 грудня 1992 р. № 731 Київ |
Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, що додається.
Доручити Міністерству юстиції давати роз'яснення щодо застосування цього Положення та інших актів законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Надати право Міністерству юстиції та його територіальним органам здійснювати контроль за додержанням органами виконавчої влади, які є суб’єктами нормотворення, законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів та за його результатами і в разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію або їх скасування, вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях, а також інформувати Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, засоби масової інформації.
Керівникам міністерств, інших органів виконавчої влади у місячний строк повідомляти орган державної реєстрації про вжиті заходи.
2. Міністерствам, іншим органам виконавчої влади, які є суб’єктами нормотворення:
своєчасно подавати на державну реєстрацію нормативно-правові акти, вказані у пункті 1 цієї постанови;
не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому законодавством порядку;
для здійснення контролю за додержанням міністерствами, іншими органами виконавчої влади, які є суб’єктами нормотворення, законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів надсилати на вимогу органів юстиції завірені в установленому законодавством порядку копії актів, прийнятих цими органами.
2-1. Керівники міністерств та інших органів виконавчої влади несуть персональну відповідальність за недотримання вимог цієї постанови.
2-2. Київській міській державній адміністрації забезпечити подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, виданих нею як місцевим органом виконавчої влади та як виконавчим органом Київської міської ради.
3. У зв'язку з покладенням на Міністерство юстиції та його місцеві органи функцій, пов'язаних з державною реєстрацією нормативно-правових актів, збільшити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства на 20 одиниць, граничну чисельність апарату управлінь юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій - на 92 одиниці.
4. Міністерству фінансів передбачити у проекті державного бюджету на 1993 рік асигнування на утримання додаткової чисельності працівників центрального апарату Міністерства юстиції та його місцевих органів, а також на витрати для створення і ведення банку даних про нормативно-правові акти міністерств та інших органів виконавчої влади.
5. Ця постанова набуває чинності з 1 січня 1993 року.
Прем'єр-міністр України Міністр Кабінету Міністрів України | Л.КУЧМА А.ЛОБОВ |
Інд. 29 | |
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 грудня 1992 р. № 731
ПОЛОЖЕННЯ
про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади
( Назва Положення із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 248 від 26.03.2008 )( У назві та тексті Положення слова "органи державної виконавчої влади" та "нормативні акти" в усіх відмінках замінено відповідно словами "органи виконавчої влади" та "нормативно-правові акти" у відповідних відмінках згідно з Постановою КМ
№ 1640 від 16.10.98 )( У тексті Положення та у додатку 1 до нього слова "реєструючий орган" в усіх відмінках замінено словами "орган державної реєстрації" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ
№ 1688 від 08.12.2006 )( У тексті Положення: слова "органи господарського управління та контролю" в усіх відмінках і слова "органи господарського управління і контролю" виключено; слово "Держпідприємництво" в усіх відмінках замінено словом "Держкомпідприємництво" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ
№ 248 від 26.03.2008 )( У тексті Положення слово "Держкомпідприємництво" в усіх відмінках замінено словом "Держпідприємництво" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ
№ 1107 від 28.11.2012 )( У тексті Положення слово "Держпідприємництва" замінено словом "ДРС", а слова "acquis communautaire" - словами "зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС)" згідно з Постановою КМ
№ 339 від 25.05.2016 )
1. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які є суб’єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р.
№ 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", цього Положення та інших актів законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
2. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.
3. На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін’юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
4. Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його
Конституції та законодавству України,
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
5. На державну реєстрацію не подаються акти:
а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;
в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;
д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
У разі надходження акта, який не підлягає державній реєстрації, орган державної реєстрації протягом п'яти робочих днів повертає його суб'єкту нормотворення з відповідним обґрунтуванням.
6. Державну реєстрацію здійснюють:
нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін'юст;
нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, їх структурних підрозділів - відповідні міжрегіональні управління Мін’юсту.
Якщо дія нормативно-правового акта поширюється на території інших адміністративно-територіальних одиниць, він реєструється в міжрегіональному управлінні Мін’юсту за місцезнаходженням суб’єкта нормотворення.
7. Нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію протягом трьох робочих днів після його прийняття в одному примірнику (оригінал нормативно-правового акта). Для нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, додатково подається засвідчена в установленому законодавством порядку копія такого акта.
У разі наявності положень, норм та доручень, що поширюються на інші органи, нормативно-правовий акт повинен бути погоджений з відповідними суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності.
Спільно виданий нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію органом, підпис першої особи якого на акті стоїть першим.
8. Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати вимогам законодавства про мови та інших актів законодавства, узгоджуватися з раніше прийнятими актами і викладатися згідно з правописом та з дотриманням правил нормопроектувальної техніки.
9. Разом з нормативно-правовим актом до органу державної реєстрації подаються:
а) пояснювальна записка за формою, визначеною у додатку 4 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р.
№ 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2019 р., № 84, ст. 2856);
б) порівняльна таблиця за формою, визначеною у додатку 7 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р.
№ 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2019 р., № 84, ст. 2856);
в) документи про зовнішнє погодження та/або погодження за вмовчанням нормативно-правового акта із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності;
У разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, вони також повідомляють про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо цього акта та про проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій. При цьому необхідність врахування зазначених зауважень і пропозицій визначають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які приймають цей акт;
У разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються осіб з інвалідністю, вони також повідомляють про позицію Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю, всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю та їх спілок;
г) рішення ДРС про погодження проекту регуляторного акта;
ґ) довідка щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) за формою, визначеною в додатку 1 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р.
№ 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2011 р., № 88, ст. 3199; 2016 р., № 21, ст. 829);
д) висновок Мінцифри про проведення цифрової експертизи, якщо проект нормативно-правового акта стосується питань інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, електронної демократії, надання адміністративних послуг або цифрового розвитку;
е) висновок про проведення гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта за формою, визначеною у додатку 2 до Порядку проведення гендерно-правової експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997 "Питання проведення гендерно-правової експертизи" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 96, ст. 3173);
11. Державна реєстрація нормативно-правового акта проводиться протягом 15 робочих днів з дня надходження його до органу державної реєстрації з дотриманням вимог, передбачених пунктами7-9 цього Положення.
У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів чинного законодавства тощо) цей строк може бути продовжений органом державної реєстрації, але не більш як на 10 робочих днів, про що повідомляється орган, який надіслав нормативно-правовий акт на державну реєстрацію.
Мін'юст та його міжрегіональні управління мають право залучати вчених, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для проведення аналізу нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію.
11-1. Нормативно-правовий акт може бути повернутий органом державної реєстрації без державної реєстрації для доопрацювання на прохання суб’єкта нормотворення, а також якщо суб’єктом нормотворення порушено вимоги пункту 9 цього Положення або порядку подання акта на державну реєстрацію, встановленого органом державної реєстрації.
У разі повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації суб'єкт нормотворення повинен врахувати всі висловлені органом державної реєстрації зауваження та усунути виявлені порушення і протягом місяця повторно подати акт на державну реєстрацію або надати органу державної реєстрації копію документа про скасування такого акта.
12. У разі коли нормативно-правовий акт відповідає вимогам, зазначеним у цьому Положенні, орган державної реєстрації приймає рішення про його державну реєстрацію та заносить його до державного реєстру (додаток 1).
Основною формою ведення державного реєстру є електронна. Кожен запис державного реєстру засвідчується спеціально для цього призначеною електронною печаткою органу державної реєстрації. Відповідне засвідчення здійснює уповноважена особа органу державної реєстрації.
У разі необхідності з відповідного реєстру робляться витяги в електронній та паперовій формах.
У разі подання нормативно-правового акта в електронній формі з державного реєстру одразу за фактом засвідчення запису про державну реєстрацію відповідного акта автоматично надсилається повідомлення суб’єкту нормотворення через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади з такими реєстраційними даними: дата державної реєстрації, номер акта згідно з державним реєстром. Реєстраційні дані нормативно-правового акта автоматично завантажуються до реєстраційно-моніторингової картки відповідного акта у системі електронного документообігу суб’єкта нормотворення та не можуть бути спотворені шляхом їх редагування.
У разі подання нормативно-правового акта в паперовій формі його реєстраційні дані зазначаються органом державної реєстрації в листі про повернення цього акта після державної реєстрації.
13. У державній реєстрації відмовляється, якщо нормативно-правовий акт:
порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи і законні інтереси громадян та юридичних осіб або покладає на них не передбачені законодавством обов’язки;
виходить за межі компетенції органу, що його видав;
містить норми, що призводять або можуть призвести до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
не відповідає вимогам законодавства про мови;
видано за наявності будь-якої з обставин, визначених у частині першій
статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (на підставі повідомлення ДРС);
в) не узгоджено із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності, або не повідомлено про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо нормативно-правового акта, прийнятого міністерством та іншим центральним органом виконавчої влади з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, та проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій;
ґ) не узгоджено з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини або з Урядовим уповноваженим з прав осіб з інвалідністю у разі наявності у нормативно-правовому акті положень, що стосуються осіб з інвалідністю.
Якщо нормативно-правовий акт прийнято суб’єктом нормотворення виключно без дотримання вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності (зокрема правил нормопроектувальної техніки) орган державної реєстрації приймає рішення про державну реєстрацію такого акта. У зазначеному рішенні відображаються зауваження і пропозиції щодо приведення положень такого акта у відповідність із законодавством з питань документування управлінської діяльності (зокрема правил нормопроектувальної техніки) із зазначенням конкретних невідповідностей, статей, пунктів тощо або наданням відповідного варіанта редакції тексту, до якого є зауваження.
Суб’єкт нормотворення повинен врахувати всі висловлені органом державної реєстрації зауваження та протягом п’яти робочих днів з дати їх отримання подати для державної реєстрації відповідний нормативно-правовий акт (без узгодження такого акта із заінтересованими органами) або подати органу державної реєстрації копію документа про скасування такого акта, що є підставою для скасування рішення про державну реєстрацію зареєстрованого нормативно-правового акта. Державна реєстрація такого акта здійснюється протягом двох робочих днів після його надходження до органу державної реєстрації та підлягає офіційному опублікуванню одночасно із зареєстрованим нормативно-правовим актом.
У разі неврахування (часткового врахування) суб’єктом нормотворення у відповідному нормативно-правовому акті висловлених органом державної реєстрації зауважень або врегулювання в такому акті інших питань, що не стосуються зазначених зауважень, орган державної реєстрації відмовляє в державній реєстрації такого акта та одночасно скасовує рішення про державну реєстрацію зареєстрованого нормативно-правового акта;
д) не узгоджується з дорученням, даним органу, що видав акт.
Умотивоване рішення про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта надсилається суб’єкту нормотворення разом з оригіналом цього акта.
Суб'єкт нормотворення, якому відмовлено в державній реєстрації нормативно-правового акта, має право протягом десяти днів після отримання рішення звернутися до керівника органу державної реєстрації, який прийняв рішення про відмову, із заявою про його перегляд з поданням додаткових матеріалів, що обґрунтовують потребу в такому перегляді. Зазначена заява розглядається протягом десяти робочих днів.
Крім того, рішення міжрегіональних управлінь Мін’юсту може бути оскаржено до Мін’юсту з дотриманням зазначеного десятиденного строку або в судовому порядку.
Нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню суб’єктом нормотворення у п’ятиденний строк з дня отримання рішення про відмову в державній реєстрації акта чи висновку за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в державній реєстрації акта.
Копія відповідного розпорядчого документа в цей же строк направляється до органу державної реєстрації.
У невідкладних випадках, пов’язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб’єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами, крім нормативно-правових актів, пов’язаних з надходженнями та/або витратами бюджету, що підлягають погодженню з Мінфіном.
14. У разі подання нормативно-правового акта в паперовій формі наступного дня після державної реєстрації оригінал нормативно-правового акта листом з реєстраційними даними повертається суб’єкту нормотворення.
15. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.
У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов'язковим.
16. У разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов'язаний внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність.
Зміни і доповнення, внесені до нормативно-правового акта, а також рішення про втрату нормативно-правовим актом чинності, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.
17. Рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути скасовано у зв'язку з:
а) виявленням обставин, що не були відомі органу державної реєстрації під час реєстрації нормативно-правового акта;
б) набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині;
в) одержанням повідомлення від ДРС про виявлення будь-якої обставини, визначеної у частині першій
статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" або повідомлення ДРС про зупинення дії регуляторного акта чи окремих його положень відповідно до частини восьмої статті 28 зазначеного Закону;
г) виявленням порушень або недотримання вимог пунктів 13, 16 цього Положення суб’єктом нормотворення.
Підставами для скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта можуть бути інші обставини, що виникли після державної реєстрації нормативно-правового акта.
18. Скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта проводиться органом державної реєстрації, про що повідомляється суб’єкт нормотворення із зазначенням конкретних причин скасування.
Рішення про скасування державної реєстрації нормативно-правового акта може бути оскаржено суб'єктом нормотворення в порядку та з дотриманням строків, встановлених пунктом 13 цього Положення.
19. Нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, виключається з державного реєстру через 15 днів після прийняття рішення про скасування його державної реєстрації, а у разі оскарження цього рішення - з дня отримання органом державної реєстрації позитивного висновку за результатами розгляду скарги.
Рішення про скасування державної реєстрації нормативно-правового акта підлягає опублікуванню.
20. Нормативно-правовий акт, виключений з державного реєстру, підлягає скасуванню суб’єктом нормотворення протягом 5 днів з дня отримання повідомлення про виключення з державного реєстру.
Копія відповідного розпорядчого документа направляється до органу державної реєстрації протягом 2 днів з дня скасування нормативно-правового акта.
Додаток № 1
до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади
Державний реєстр
нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади
№ п/п | Дата надходження акта | Назва органу, що видав нормативно-правовий акт | Назва акта, дата його видання, номер акта | Дата державної реєстрації акта | Номер акта за державним реєстром | Дата повернення зареєстрованого акта органу, що його видав |