Про особливості виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) протягом дії воєнного стану

Відповідно до статей 7, 15, 44, 55, 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 18 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", статті 11 Закону України "Про валюту і валютні операції", Закону України "Про санкції", Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", з метою визначення особливостей виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) протягом дії воєнного стану Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Банки України не здійснюють заходів із перевірки джерел походження коштів, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ) та нормативно-правовими актами Національного банку України, у разі проведення фінансових операцій з унесення клієнтами коштів готівкою з метою їх зарахування на:

1) рахунки Збройних Сил України для надання допомоги Збройним Силам України та спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України;

2) поточний рахунок Міністерства соціальної політики України, відкритий в Національному банку України для благодійної допомоги та забезпечення підтримки найуразливіших категорій населення;

3) рахунки банків України для придбання облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації";

4) поточний рахунок клієнта - фізичної особи в розмірі, який відповідає пороговій фінансовій операції та зазначений в статті 20 Закону про ПВК/ФТ, якщо такий клієнт не надав на вимогу банку відповідних документів або відомостей.

1-1. Банкам України забороняється здійснювати видаткові операції (видавати кошти в готівковій формі, проводити їх переказ, інші видаткові операції) за рахунками клієнтів - фізичних осіб із коштами, зазначеними в підпункті 4 пункту 1 цієї постанови, крім випадків переказу таких коштів на рахунки, зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 1 цієї постанови.

Банк попередньо перед здійсненням клієнтом фінансової операції з внесення коштів у готівковій формі на його поточний рахунок у розмірі, визначеному в статті 20 Закону про ПВК/ФТ, повідомляє клієнта про обмеження видаткових операцій з коштами в разі ненадання клієнтом на вимогу банку документів або відомостей, необхідних для встановлення джерел їх походження.

Банк самостійно у своїх внутрішніх документах визначає випадки обов'язкового встановлення джерел походження коштів, перелік необхідних документів/відомостей, що мають надаватися клієнтом для встановлення джерел їх походження.

Банк зобов'язаний повідомити клієнта засобами, визначеними банком у його внутрішніх документах, з обов'язковим забезпеченням доставки такого повідомлення клієнту про умови внесення готівкових коштів, зазначених у підпункті 4 пункту 1 цієї постанови, та обмеження на здійснення видаткових операцій, зазначених в абзаці першому пункту 1-1 цієї постанови.

Банк здійснює контроль за цільовим використанням коштів, зазначених у підпункті 4 пункту 1 цієї постанови, зарахованих на поточний рахунок клієнта, шляхом встановлення ліміту на залишок коштів на рахунку, який відповідає сумі внесених на рахунок коштів. Банк зменшує встановлений ліміт на залишок коштів на рахунку клієнта на суму переказу коштів на рахунки, зазначені в підпунктах 1-3 пункту 1 цієї постанови.

Вимоги, передбачені в пункті 1-1 цієї постанови, не застосовуються до випадків надання клієнтом на запит банку документів або відомостей, необхідних банку для встановлення джерел походження готівкових коштів, що вносяться клієнтом для проведення фінансової операції.

1-2. Відповідальний працівник банку у випадках, зазначених в абзацах п'ятому та шостому пункту 9 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про ПВК/ФТ, видає внутрішнє розпорядження щодо замороження/розмороження активів, яке повинно містити:

1) дату та час прийняття рішення та його вид (замороження або розмороження);

2) ідентифікаційні дані особи, активи якої заморожуються/розморожуються;

3) інформацію щодо ділових відносин із клієнтом (за наявності): номери та дати відкриття клієнту рахунків, суми заморожених/розморожених активів на них у розрізі рахунків (інформація зазначається щодо відкритих на дату замороження/розмороження рахунків);

4) підстави розмороження активів (у разі розмороження);

5) підпис відповідального працівника банку.

Банк забезпечує зберігання розпоряджень відповідального працівника банку щодо замороження/розмороження активів в окремій справі не менше п'яти років у порядку, передбаченому внутрішніми документами банку для зберігання документів з обмеженим доступом.

Банк обліковує заморожені кошти на рахунках клієнтів. Облік розрахункових документів за заблокованими фінансовими операціями разом із розпорядженнями про замороження/розмороження відповідних активів здійснюється на позабалансовому рахунку 9809 А "Інші документи за розрахунковими операціями клієнтів" Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами).

2. Банки України мають право для відкриття фізичним особам - резидентам України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за межами України, фізичним особам-нерезидентам (крім резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь) рахунків виключно з метою придбання облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації":

1) здійснювати ідентифікацію та верифікацію таких фізичних осіб на підставі копій документів та відомостей, зазначених у пункті 1 частини дев'ятої та в пункті 1 частини десятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, отриманих засобами:

дистанційних систем обслуговування;

електронної пошти із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП)/удосконаленого електронного підпису;

інших дистанційних каналів зв'язку в межах технічних можливостей банку.

Уповноважений працівник банку накладає КЕП на отримані від клієнта (представника клієнта) електронні копії документів;

2) не здійснювати відеоверифікацію в порядку, передбаченому додатком 3 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65 (зі змінами) (далі - Положення № 65);

3) встановлювати приналежність отриманих копій документів від таких фізичних осіб шляхом проведення відеозв'язку.

3. Відеозв'язок, передбачений в підпункті 3 пункту 2 цієї постанови, може бути проведений за умови, що банк:

1) здійснює фотофіксацію особи:

верифікація якої здійснюється;

з власним ідентифікаційним документом (сторінки/сторони, що містить фото власника);

2) здійснює фотофіксацію таким чином, щоб фотозображення давали змогу однозначно розпізнати особу та деталі ідентифікаційного документа (включаючи фото та ідентифікаційні дані, що містяться на такій сторінці/стороні ідентифікаційного документа);

3) отримав чітку та однозначну згоду особи на проведення відеозв'язку перед початком такої процедури (включаючи фотофіксацію особи та/або екрана з її зображенням і відповідних документів, що пред'являються нею). Запис відеозв'язку також має містити факт надання такої згоди;

4) проводить відеозв'язок у режимі реального часу без переривання. Відеозв'язок має бути проведений повторно в повному обсязі в разі його переривання з будь-яких причин.

4. Банки України здійснюють спрощені заходи належної перевірки клієнтів, які проводять фінансові операції з метою придбання у власність облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації" на первинному ринку (уключаючи заходи щодо встановлення джерел походження коштів) для отримання відшкодування їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації", за винятком таких клієнтів, яким відповідно до вимог Закону про ПВК/ФТ обов'язково встановлюється високий ризик:

1) клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава (юрисдикція), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) клієнтів, уключених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (далі - перелік осіб), клієнтів, які є представниками осіб, уключених до переліку осіб, клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, уключені до переліку осіб;

3) іноземних публічних діячів, членів їх сімей та осіб, пов'язаних із такими політично значущими особами, а також клієнтів, кінцевими бенефеціарними власниками яких є зазначені особи;

4) клієнтів, стосовно яких (кінцевих бенефіціарних власників яких) застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України "Про санкції";

5) клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон.

Спрощені заходи належної перевірки не здійснюються щодо клієнтів, які проводять операції з купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації" на вторинному ринку.

5. Банки України можуть використати право, зазначене в пункті 32 додатка 2 до Положення № 65 , у разі одночасного дотримання всіх нижчезазначених умов:

1) ризик ділових відносин з клієнтом (фінансової операції без встановлення ділових відносин) є низьким;

2) загальний ліміт на проведення видаткових фінансових операцій за всіма рахунками та електронними гаманцями, відкритими клієнту в банку, не перевищує 400 тисяч гривень на місяць (еквівалент) та 400 тисяч гривень на рік (еквівалент);

3) загальний залишок за всіма рахунками та електронними гаманцями, відкритими клієнту в банку, не перевищує 400 тисяч гривень (еквівалент).

6. Суб'єкти первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за якими у сфері фінансового моніторингу здійснює Національний банк України (далі - СПФМ), якщо немає:

1) можливості встановити з клієнтом контакт або в разі закінчення строку (припинення) дії, втрати чинності чи визнання недійсними поданих документів, втрати чинності/обміну ідентифікаційного документа клієнта (представника клієнта), можуть не вживати заходів щодо актуалізації даних про клієнтів, передбачених у пунктах 13-16 додатка 1 до Положення № 65 та пунктах 13-16 додатка 1 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107 (зі змінами) (далі - Положення № 107);

СПФМ документально підтверджує факт встановлення/неможливості встановлення контакту з клієнтом з метою здійснення актуалізації даних про клієнта;

2) перешкод для актуалізації даних про клієнтів, здійснюють таку актуалізацію, включаючи використання дистанційних каналів зв'язку в межах технічних можливостей, передбачених Положенням № 65 та Положенням № 107.

7. СПФМ під час надання банківських або інших фінансових послуг/встановлення ділових відносин мають право прийняти від фізичної особи ідентифікаційний документ, строк дії якого закінчився не більше ніж за 30 днів до 24 лютого 2022 року та після 24 лютого 2022 року, а також до якого не вклеєно фотокартку особи в разі досягнення нею 25- чи 45-річного віку, строк вклеювання до якого настав не більше ніж за 30 днів до 24 лютого 2022 року та після 24 лютого 2022 року, та якщо у фізичної особи немає іншого документа, що посвідчує особу.

8. СПФМ мають забезпечити актуалізацію раніше отриманих даних про клієнта в частині ідентифікаційних документів клієнта, зазначених у пункті 7 цієї постанови, строк дії яких закінчився або до яких своєчасно не вклеєна фотокартка, у порядку, визначеному в Положенні № 65 та Положенні № 107, та з урахуванням пункту 6 цієї постанови.

9. Банки України під час відеоверифікації можуть отримувати від фізичної особи пенсійне посвідчення як додатковий документ, визначений у підпункті 2 пункту 12 додатка 3 до Положення № 65 .

10. Національний банк України на період дії воєнного стану здійснює безвиїзний нагляд, виїзні перевірки у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), дотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку України, що визначають особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану в частині здійснення валютних операцій та виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, відповідно до Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2020 року № 90 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 04 квітня 2024 року № 37) (далі - Положення № 90), з урахуванням особливостей, визначених цією постановою.

11. Абзац другий пункту 34 розділу II та пункти 100-104 розділу V Положення № 90 не застосовуються до суб’єкта, зазначеного в пункті 1 розділу I Положення № 90 (далі - Суб’єкт), та Національного банку України.

12. Особою, уповноваженою представляти інтереси Суб’єкта на час проведення його виїзної перевірки, для цілей цієї постанови вважається керівник Суб’єкта або в разі його відсутності особа, уповноважена керівником Суб’єкта або відповідним органом управління Суб’єкта представляти інтереси Суб’єкта на час проведення виїзної перевірки.

12-1. Керівник Суб’єкта з метою створення умов для проведення виїзної перевірки в разі своєї тимчасової відсутності/неможливості виконувати свої обов’язки зобов’язаний призначити посадову особу, яка виконуватиме обов’язки керівника Суб’єкта на період тимчасової відсутності керівника Суб’єкта, та/або призначити особу, уповноважену представляти інтереси Суб’єкта на час проведення виїзної перевірки.

12-2. Адреса місцезнаходження Суб’єкта, що є банком, для цілей цієї постанови визначається згідно з даними:

1) Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) у частині юридичної адреси такого Суб’єкта;

2) розміщеними на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України в частині адреси відокремлених структурних підрозділів такого Суб’єкта;

3) наданими таким Суб’єктом Національному банку України (включаючи дані у відповідь на надіслане такому Суб’єкту повідомлення про проведення планової виїзної перевірки або на запит Національного банку України), якщо вони надані не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку виїзної перевірки.

12-3. Адреса місцезнаходження Суб’єкта (крім банків) для цілей цієї постанови визначається згідно з даними:

1) ЄДР;

2) наданими таким Суб’єктом Національному банку України (включаючи дані у відповідь на надіслане такому Суб’єкту повідомлення про проведення планової виїзної перевірки або на запит Національного банку України), якщо вони надані не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку виїзної перевірки.

Члени інспекційної групи керуються інформацією з ЄДР під час визначення наявності (відсутності) такого Суб’єкта за місцезнаходженням, якщо такий Суб’єкт змінив місцезнаходження і не надіслав повідомлення Національному банку України про таку зміну.

12-4. Національний банк України має право надіслати Суб’єкту письмовий запит щодо визначення адреси місцезнаходження Суб’єкта, яка використовуватиметься для проведення виїзної перевірки.

12-5. Суб’єкт зобов’язаний подати Національному банку України документи/копії документів, засвідчені в порядку, установленому законодавством України, які підтверджують право володіння або користування приміщенням за адресою місцезнаходження Суб’єкта, якщо адреса місцезнаходження такого Суб’єкта, яка використовуватиметься для проведення виїзної перевірки, визначається згідно з даними, наданими таким Суб’єктом Національному банку України.

12-6. Особа, уповноважена представляти інтереси Суб’єкта на час проведення виїзної перевірки, зобов’язана прибути за адресою місцезнаходження Суб’єкта протягом першого дня виїзної перевірки.

12-7. Керівник або заступник керівника інспекційної групи складає акт про відмову в проведенні виїзної перевірки (далі - акт про відмову) у разі відмови Суб’єкта в проведенні виїзної перевірки Національним банком України в разі настання одного, кількох або всіх випадків:

1) недопуск членів інспекційної групи до здійснення виїзної перевірки за адресою місцезнаходження Суб’єкта;

2) ненадання Суб’єктом документів, інформації з питань, які підлягають виїзній перевірці, що унеможливлює проведення виїзної перевірки;

3) відмова в доступі до приміщень за адресою місцезнаходження Суб’єкта, а також приміщень, що використовуються з метою надання послуг/ведення діяльності Суб’єкта;

4) відсутність за адресою місцезнаходження Суб’єкта протягом першого дня виїзної перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси Суб’єкта на час проведення виїзної перевірки;

5) інші випадки, що свідчать про відмову в проведенні виїзної перевірки.

12-8. Акт про відмову складається під час виїзної перевірки в паперовій формі не менше ніж у двох примірниках або у формі електронного документа та підписується керівником, заступником керівника інспекційної групи (одним із них у разі тимчасової відсутності іншого), членами інспекційної групи.

12-9. В акті про відмову зазначаються:

1) дата його складання;

2) місце його складання;

3) час його складання;

4) його реєстраційний номер;

5) дата і номер наказу про проведення виїзної перевірки;

6) вид виїзної перевірки (планова чи позапланова);

7) період, що підлягав виїзній перевірці;

8) строк проведення виїзної перевірки;

9) організаційно-правова форма Суб’єкта;

10) найменування Суб’єкта;

11) ідентифікаційний код Суб’єкта;

12) адреса місцезнаходження Суб’єкта;

13) дата та час прибуття інспекційної групи за адресою місцезнаходження Суб’єкта;

14) факт вручення/невручення за адресою місцезнаходження Суб’єкта копії наказу про проведення виїзної перевірки в паперовій формі (у визначених у підпункті 2 пункту 16 та підпункті 3 пункту 23 розділу II Положення № 90 випадках);

15) факт надсилання/отримання (доставки) наказу про проведення виїзної перевірки у формі електронного документа/копії наказу про проведення виїзної перевірки в паперовій формі (у визначених в абзаці першому пункту 15, підпункті 1 пункту 16 та підпунктах 1 та 2 пункту 23 розділу II Положення № 90 випадках);

16) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), посада особи, уповноваженої представляти інтереси Суб’єкта на час проведення виїзної перевірки, якій за адресою місцезнаходження Суб’єкта вручено копію наказу про проведення виїзної перевірки (у визначених у підпункті 2 пункту 16 та підпункті 3 пункту 23 розділу II Положення № 90 випадках);

17) причини невручення за адресою місцезнаходження Суб’єкта копії наказу про проведення виїзної перевірки (у визначених у підпункті 2 пункту 16 та підпункті 3 пункту 23 розділу II Положення № 90 випадках);

18) детальний опис фактів відмови Суб’єкта в проведенні виїзної перевірки, включаючи:

недопуск членів інспекційної групи до здійснення виїзної перевірки за адресою місцезнаходження Суб’єкта;

ненадання Суб’єктом документів,інформації з питань, які підлягають виїзній перевірці, що унеможливлює проведення виїзної перевірки;

відмова в доступі до приміщень за адресою місцезнаходження Суб’єкта, а також приміщень, що використовуються з метою ведення діяльності Суб’єкта;

відсутність за адресою місцезнаходження Суб’єкта протягом першого дня виїзної перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси Суб’єкта на час проведення виїзної перевірки;

інші випадки, що свідчать про відмову в проведенні виїзної перевірки;

19) факт відмови особи, уповноваженої представляти інтереси Суб’єкта на час проведення виїзної перевірки, від отримання акта про відмову;

20) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), посада особи, уповноваженої представляти інтереси Суб’єкта на час проведення виїзної перевірки, у присутності якої підписано акт про відмову (за наявності такої особи за адресою місцезнаходження Суб’єкта на момент складання акта про відмову);

21) інформація про склад інспекційної групи (із зазначенням прізвищ, ініціалів та посад), яка підписала акт про відмову/засвідчила факт відмови особи, уповноваженої представляти інтереси Суб’єкта на час проведення виїзної перевірки, від отримання першого примірника акта про відмову в паперовій формі за адресою місцезнаходження Суб’єкта;

22) інша інформація стосовно зафіксованих в акті про відмову фактів (за потреби).

12-10. Перший примірник акта про відмову в паперовій формі вручається особі, уповноваженій представляти інтереси Суб’єкта на час проведення виїзної перевірки, під підпис з проставленням відмітки про дату надання на другому примірнику такого акта, що залишається в керівника інспекційної групи (крім випадків, зазначених у пункті 12-11цієї постанови).

12-11. Національний банк України не пізніше трьох робочих днів із дня складання надсилає Суб’єкту акт про відмову у формі електронного документа/копію акта про відмову в паперовій формі з електронного документа, засвідчену в порядку, установленому законодавством України, або перший примірник акта про відмову в паперовій формі засобами поштового зв’язку (із повідомленням про вручення) у разі:

1) відсутності за адресою місцезнаходження Суб’єкта протягом першого дня виїзної перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси Суб’єкта на час проведення виїзної перевірки;

2) відмови особи, уповноваженої представляти інтереси Суб’єкта на час проведення виїзної перевірки, від отримання першого примірника акта про відмову в паперовій формі за адресою місцезнаходження Суб’єкта.

12-12. Суб’єкт протягом трьох робочих днів із дня отримання акта про відмову має право надати Національному банку України пояснення/обґрунтовані заперечення щодо зазначених в акті про відмову обставин у формі електронного документа або в паперовій формі з обов’язковим зазначенням причин відмови в проведенні виїзної перевірки та документальним підтвердженням зазначених обставин (за наявності).

12-13. Акт про відмову вважається доведеним до відома Суб’єкта або отриманим Суб’єктом і таким, що не має пояснень та заперечень, у разі настання одного або всіх випадків:

1) неотримання Суб’єктом із незалежних від Національного банку України причин акта про відмову протягом 10 робочих днів із дня надсилання акта про відмову у формі електронного документа або 15 робочих днів із дня надсилання першого примірника акта про відмову в паперовій формі/копії акта про відмову в паперовій формі з електронного документа, засвідченої в порядку, установленому законодавством України;

2) ненадання пояснень/обґрунтованих заперечень до акта про відмову в порядку та строки, визначені в пункті 12-12 цієї постанови.

12-14. Робочий день, що є наступним за днем складання акта про відмову, є датою дострокового припинення виїзної перевірки.

12-15. Рішення про застосування до Суб’єкта заходів впливу (далі - Рішення)/письмова вимога Національного банку України за результатами нагляду, здійсненого в порядку, визначеному Положенням № 90, оформляється як документ в електронній та/або паперовій формі в установленому Національним банком України порядку.

12-16. Національний банк України надсилає Рішення/письмову вимогу в такому порядку:

1) до банків - засобами "АРМ-НБУ-інформаційний" (для електронних документів із грифом обмеження доступу "Банківська таємниця").

Національний банк України має право здійснювати надсилання до банку примірника Рішення/оригіналу письмової вимоги в паперовій формі, копії Рішення/копії письмової вимоги в паперовій формі з електронних документів, засвідченої в порядку, установленому законодавством України, засобами поштового зв’язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення;

2) до Суб’єктів (крім банків) за результатами нагляду у сфері фінансового моніторингу - у порядку, визначеному в пункті 12 розділу I Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до установ за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 106 (зі змінами) (далі - Положення № 106);

3) до Суб’єктів (крім банків) за результатами валютного нагляду - у порядку, визначеному в пункті 12-17 цієї постанови.

Пункт 15 розділу I Положення про валютний нагляд, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 січня 2019 року № 13 (зі змінами) (далі - Положення № 13), не застосовується до Національного банку України та Суб’єкта.

12-17. Національний банк України має право надсилати Суб’єкту (крім банків):

1) примірник Рішення/оригінал письмової вимоги в паперовій формі за результатами валютного нагляду - на поштову адресу Суб’єкта (крім банків) рекомендованим листом із повідомленням про вручення;

2) Рішення/письмову вимогу за результатами валютного нагляду, оформлене/оформлену у формі електронного документа, електронними каналами зв’язку Національного банку України;

3) копію Рішення/копію письмової вимоги за результатами валютного нагляду в паперовій формі з електронного документа, засвідчену в порядку, установленому законодавством України, на поштову адресу Суб’єкта (крім банків) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

12-18. Суб’єкт (крім банків) зобов’язаний повідомити Національний банк України електронними каналами зв’язку Національного банку України про отримання Рішення/письмової вимоги, зазначеного/зазначеної в пункті 12-17 цієї постанови, надісланого/надісланої електронними каналами зв’язку Національного банку України, не пізніше наступного робочого дня із дня надсилання Національним банком України такого Рішення/такої письмової вимоги.

12-19. Надіслане/надіслана Національним банком України Рішення/письмова вимога за результатами нагляду, здійсненого в порядку, визначеному Положенням № 90, уважається доведеним/доведеною до відома Суб’єкта (отриманим/отриманою Суб’єктом) у разі неотримання його/її Суб’єктом з незалежних від Національного банку України причин. Днем доведення до відома Суб’єкта/отримання Суб’єктом Рішення/письмової вимоги в такому разі вважається:

1) п’ятий робочий день із дня, наступного за днем надсилання Національним банком України примірника Рішення/оригіналу письмової вимоги, оформленого в паперовій формі, або копії Рішення/копії письмової вимоги в паперовій формі з електронного документа, засвідченої в порядку, установленому законодавством України;

2) наступний робочий день із дня надсилання Національним банком України Рішення/письмової вимоги у формі електронного документа засобами "АРМ-НБУ-інформаційний", іншими електронними каналами зв’язку Національного банку України.

12-20. Національний банк України має право оприлюднити на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України Рішення/письмову вимогу за результатами нагляду, здійсненого в порядку, визначеному Положенням № 90, у разі повернення рекомендованого листа з відміткою про невручення, неповідомлення Суб’єктом (крім банків) про отримання Рішення/письмової вимоги в електронній формі в строк, зазначений у пункті 12-18 цієї постанови, абзаці п’ятому пункту 12 розділу I Положення № 106 .

12-21. Строки, визначені в пункті 31 розділу V, пункті 34 розділу VI Положення № 106 , пунктах 22, 27 розділу II Положення № 13 , можуть бути продовжені в Рішенні.

12-22. Представник/представники Суб’єкта не запрошується/не запрошуються на засідання колегіального органу, який утворений відповідно до статті 17 Закону України "Про Національний банк України" та якому Правлінням Національного банку України делеговані окремі повноваження щодо регулювання та нагляду (далі - Комітет), у разі розгляду на цьому засіданні пропозиції щодо незастосування заходів впливу до такого Суб’єкта.

Національний банк України доводить інформацію про прийняте рішення щодо незастосування заходів впливу до Суб’єкта шляхом направлення йому листа в порядку, визначеному в пункті 12-16 цієї постанови.

Розгляд питання про застосування заходів впливу до Суб’єкта здійснюється в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку України, якщо Комітетом не підтримано пропозицію, зазначену в абзаці першому пункту 12-22 цієї постанови.

13. Протягом дії воєнного стану інші нормативно -правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить цій постанові.

14. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 27 лютого 2022 року № 25 "Про заходи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в зв'язку із введенням воєнного стану";

2) постанову Правління Національного банку України від 02 березня 2022 року № 32 "Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2022 року № 25";

3) постанову Правління Національного банку України від 11 березня 2022 року № 47 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2022 року № 25 та виконання окремих вимог законодавства з питань фінансового моніторингу у зв'язку з уведенням воєнного стану".

15. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Ярослава Матузку.

16. Постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування та діє протягом періоду дії Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".