Про особливості виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) протягом дії воєнного стану

Відповідно до статей 7, 15, 44, 55, 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 18 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", статті 11 Закону України "Про валюту і валютні операції", Закону України "Про санкції", Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", з метою визначення особливостей виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) протягом дії воєнного стану Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Банки України не здійснюють заходів із перевірки джерел походження коштів, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ) та нормативно-правовими актами Національного банку України, у разі проведення фінансових операцій з унесення клієнтами коштів готівкою з метою їх зарахування на:

1) рахунки Збройних Сил України для надання допомоги Збройним Силам України та спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України;

2) поточний рахунок Міністерства соціальної політики України, відкритий в Національному банку України для благодійної допомоги та забезпечення підтримки найуразливіших категорій населення;

3) рахунки банків України для придбання облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації";

4) поточний рахунок клієнта - фізичної особи в розмірі, який відповідає пороговій фінансовій операції та зазначений в статті 20 Закону про ПВК/ФТ, якщо такий клієнт не надав на вимогу банку відповідних документів або відомостей.

1-1. Банкам України забороняється здійснювати видаткові операції (видавати кошти в готівковій формі, проводити їх переказ, інші видаткові операції) за рахунками клієнтів - фізичних осіб із коштами, зазначеними в підпункті 4 пункту 1 цієї постанови, крім випадків переказу таких коштів на рахунки, зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 1 цієї постанови.

Банк попередньо перед здійсненням клієнтом фінансової операції з внесення коштів у готівковій формі на його поточний рахунок у розмірі, визначеному в статті 20 Закону про ПВК/ФТ, повідомляє клієнта про обмеження видаткових операцій з коштами в разі ненадання клієнтом на вимогу банку документів або відомостей, необхідних для встановлення джерел їх походження.

Банк самостійно у своїх внутрішніх документах визначає випадки обов'язкового встановлення джерел походження коштів, перелік необхідних документів/відомостей, що мають надаватися клієнтом для встановлення джерел їх походження.

Банк зобов'язаний повідомити клієнта засобами, визначеними банком у його внутрішніх документах, з обов'язковим забезпеченням доставки такого повідомлення клієнту про умови внесення готівкових коштів, зазначених у підпункті 4 пункту 1 цієї постанови, та обмеження на здійснення видаткових операцій, зазначених в абзаці першому пункту 1-1 цієї постанови.

Банк здійснює контроль за цільовим використанням коштів, зазначених у підпункті 4 пункту 1 цієї постанови, зарахованих на поточний рахунок клієнта, шляхом встановлення ліміту на залишок коштів на рахунку, який відповідає сумі внесених на рахунок коштів. Банк зменшує встановлений ліміт на залишок коштів на рахунку клієнта на суму переказу коштів на рахунки, зазначені в підпунктах 1-3 пункту 1 цієї постанови.

Вимоги, передбачені в пункті 1-1 цієї постанови, не застосовуються до випадків надання клієнтом на запит банку документів або відомостей, необхідних банку для встановлення джерел походження готівкових коштів, що вносяться клієнтом для проведення фінансової операції.

1-2. Відповідальний працівник банку у випадках, зазначених в абзацах п'ятому та шостому пункту 9 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про ПВК/ФТ, видає внутрішнє розпорядження щодо замороження/розмороження активів, яке повинно містити:

1) дату та час прийняття рішення та його вид (замороження або розмороження);

2) ідентифікаційні дані особи, активи якої заморожуються/розморожуються;

3) інформацію щодо ділових відносин із клієнтом (за наявності): номери та дати відкриття клієнту рахунків, суми заморожених/розморожених активів на них у розрізі рахунків (інформація зазначається щодо відкритих на дату замороження/розмороження рахунків);

4) підстави розмороження активів (у разі розмороження);

5) підпис відповідального працівника банку.

Банк забезпечує зберігання розпоряджень відповідального працівника банку щодо замороження/розмороження активів в окремій справі не менше п'яти років у порядку, передбаченому внутрішніми документами банку для зберігання документів з обмеженим доступом.

Банк обліковує заморожені кошти на рахунках клієнтів. Облік розрахункових документів за заблокованими фінансовими операціями разом із розпорядженнями про замороження/розмороження відповідних активів здійснюється на позабалансовому рахунку 9809 А "Інші документи за розрахунковими операціями клієнтів" Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами).

2. Банки України мають право для відкриття фізичним особам - резидентам України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за межами України, фізичним особам-нерезидентам (крім резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь) рахунків виключно з метою придбання облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації":

1) здійснювати ідентифікацію та верифікацію таких фізичних осіб на підставі копій документів та відомостей, зазначених у пункті 1 частини восьмої та в пункті 1 частини дев'ятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, отриманих засобами:

дистанційних систем обслуговування;

електронної пошти із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП)/удосконаленого електронного підпису;

інших дистанційних каналів зв'язку в межах технічних можливостей банку.

Уповноважений працівник банку накладає КЕП на отримані від клієнта (представника клієнта) електронні копії документів;

2) не здійснювати відеоверифікацію в порядку, передбаченому додатком 3 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65 (зі змінами) (далі - Положення № 65);

3) встановлювати приналежність отриманих копій документів від таких фізичних осіб шляхом проведення відеозв'язку.

3. Відеозв'язок, передбачений в підпункті 3 пункту 2 цієї постанови, може бути проведений за умови, що банк:

1) здійснює фотофіксацію особи:

верифікація якої здійснюється;

з власним ідентифікаційним документом (сторінки/сторони, що містить фото власника);

2) здійснює фотофіксацію таким чином, щоб фотозображення давали змогу однозначно розпізнати особу та деталі ідентифікаційного документа (включаючи фото та ідентифікаційні дані, що містяться на такій сторінці/стороні ідентифікаційного документа);

3) отримав чітку та однозначну згоду особи на проведення відеозв'язку перед початком такої процедури (включаючи фотофіксацію особи та/або екрана з її зображенням і відповідних документів, що пред'являються нею). Запис відеозв'язку також має містити факт надання такої згоди;

4) проводить відеозв'язок у режимі реального часу без переривання. Відеозв'язок має бути проведений повторно в повному обсязі в разі його переривання з будь-яких причин.

4. Банки України здійснюють спрощені заходи належної перевірки клієнтів, які проводять фінансові операції з метою придбання у власність облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації" на первинному ринку (уключаючи заходи щодо встановлення джерел походження коштів) для отримання відшкодування їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації", за винятком таких клієнтів, яким відповідно до вимог Закону про ПВК/ФТ обов'язково встановлюється високий ризик:

1) клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава (юрисдикція), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) клієнтів, уключених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (далі - перелік осіб), клієнтів, які є представниками осіб, уключених до переліку осіб, клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, уключені до переліку осіб;

3) іноземних публічних діячів, членів їх сімей та осіб, пов'язаних із такими політично значущими особами, а також клієнтів, кінцевими бенефеціарними власниками яких є зазначені особи;

4) клієнтів, стосовно яких (кінцевих бенефіціарних власників яких) застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України "Про санкції";

5) клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон.

Спрощені заходи належної перевірки не здійснюються щодо клієнтів, які проводять операції з купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації" на вторинному ринку.

5. Банки України можуть використати право, зазначене в пункті 32 додатка 2 до Положення № 65 , у разі одночасного дотримання всіх нижчезазначених умов:

1) ризик ділових відносин з клієнтом (фінансової операції без встановлення ділових відносин) є низьким;

2) загальний ліміт на проведення видаткових фінансових операцій за всіма рахунками та електронними гаманцями, відкритими клієнту в банку, не перевищує 400 тисяч гривень на місяць (еквівалент) та 400 тисяч гривень на рік (еквівалент);

3) загальний залишок за всіма рахунками та електронними гаманцями, відкритими клієнту в банку, не перевищує 400 тисяч гривень (еквівалент).

6. Суб'єкти первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за якими у сфері фінансового моніторингу здійснює Національний банк України (далі - СПФМ), якщо немає:

1) можливості встановити з клієнтом контакт або в разі закінчення строку (припинення) дії, втрати чинності чи визнання недійсними поданих документів, втрати чинності/обміну ідентифікаційного документа клієнта (представника клієнта), можуть не вживати заходів щодо актуалізації даних про клієнтів, передбачених у пунктах 13-16 додатка 1 до Положення № 65 та пунктах 13-16 додатка 1 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107 (зі змінами) (далі - Положення № 107);

2) перешкод для актуалізації даних про клієнтів, здійснюють таку актуалізацію з використанням дистанційних каналів зв'язку в межах технічних можливостей, передбачених Положенням № 65 та Положенням № 107.

7. СПФМ під час надання банківських або інших фінансових послуг/встановлення ділових відносин мають право прийняти від фізичної особи ідентифікаційний документ, строк дії якого закінчився або до якого своєчасно не вклеєна фотокартка, та якщо у фізичної особи немає іншого документа, що посвідчує особу.

9. Національний банк України на період дії воєнного стану здійснює безвиїзний нагляд, виїзні перевірки у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), дотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку України, що визначають особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану в частині здійснення валютних операцій та виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, відповідно до Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2020 року № 90 (далі - Положення № 90), з урахуванням особливостей, визначених цією постановою.

9-1. Національний банк України має право прийняти рішення щодо:

1) продовження строку проведення виїзної перевірки, зміни в частині переліку питань, що підлягають виїзній перевірці, періоду, що підлягає виїзній перевірці, - за наявності причин, що можуть свідчити про неможливість перевірки питань, що підлягають виїзній перевірці, в повному обсязі та в установлені строки та/або продовження строків надання інформації/документів у відповідь на запит інспекційної групи/Національного банку України, та/або надходження інформації/документів, отриманих у порядку безвиїзного нагляду, від інших структурних підрозділів Національного банку України, державних органів, органів нагляду іноземних держав про факти, які потребують перевірки;

2) дострокового припинення розпочатої виїзної перевірки - у разі недопущення інспекційної групи до проведення виїзної перевірки та/або ненадання документів/інформації, що призвело до неможливості проведення виїзної перевірки, та/або в разі припинення підстав для здійснення нагляду за суб’єктом, зазначеним у пункті 2 розділу I Положення № 90 (далі - Суб’єкт), у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) та/або виникнення інших обставин, які унеможливлюють здійснення виїзної перевірки;

3) відміни виїзної перевірки, яка не була розпочата у строк, визначений у наказі про проведення виїзної перевірки, - у разі припинення підстав для здійснення нагляду за Суб’єктом у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) та/або виникнення інших обставин, які унеможливлюють здійснення виїзної перевірки.

9-2. Керівникові Суб’єкта під час проведення виїзних перевірок за наявності виробничої/технічної можливості забезпечити:

1) віддалений доступ членам інспекційної групи до запитуваних документів та інформації Суб’єкта (у вигляді електронних файлів, копій документів у паперовій формі, виготовлених шляхом їх сканування або створення фотокопій, електронних документів, засвідчених КЕП відповідної уповноваженої особи), з урахуванням тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, або їх надсилання засобами системи електронної взаємодії поштово-портального рішення Національного банку України або через офіційну електронну поштову скриньку Національного банку України (за умови забезпечення конфіденційності інформації з обмеженим доступом), або засобами "АРМ-НБУ-інформаційний" (для електронних документів із грифом обмеження доступу "Банківська таємниця"), або передавання на змінних носіях інформації;

2) віддалений доступ членам інспекційної групи до систем автоматизації Суб’єкта, які використовуються Суб’єктом (без права внесення, модифікації, видалення та несанкціонованого копіювання інформації), а також технологічну та консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем.

9-3. Керівник Суб’єкта під час проведення виїзної перевірки зобов’язаний організувати віддалений доступ (у разі наявності виробничої/технічної можливості надання такого доступу) з дотриманням вимог інформаційної безпеки, установлених нормативно-правовими актами Національного банку України, за технологією, що використовується Суб’єктом для віддаленого доступу працівників Суб’єкта, з використанням технічних засобів (комп’ютерної техніки) Суб’єкта або Національного банку України.

9-4. Члени інспекційної групи під час проведення виїзної перевірки можуть отримати віддалений доступ (у разі забезпечення виробничої/технічної можливості його надання Суб’єктом) з використанням комп’ютерної техніки Національного банку України за умови організації Суб’єктом такого доступу через вебінтерфейс та/або шляхом надання доступу до віртуальних/термінальних/фізичних робочих станцій із застосуванням систем контролю за діями користувачів із привілейованими правами доступу в режимах, що не потребують додаткового налаштування технічних та програмних засобів Національного банку України.

9-5. Керівник та/або заступник керівника інспекційної групи, члени інспекційної групи мають право:

1) проводити зустрічі в режимі відеоконференції та/або телефонного зв’язку з керівниками, працівниками, уповноваженими особами Суб’єкта. Зустрічі можуть проводитися за участю інших працівників Національного банку України, до компетенції яких належать питання, що розглядаються на таких зустрічах;

2) проводити інтерв’ю в режимі відеоконференції з керівниками, працівниками, уповноваженими особами Суб’єкта.

10. Зустріч, зазначена в абзаці третьому пункту 4 розділу I Положення № 90 , у разі встановлення за результатами безвиїзного нагляду, виїзної перевірки порушень вимог законодавства України не проводиться.

10-1. Суб’єкт зобов’язаний надіслати Національному банку України лист у вигляді електронного документа, підписаний керівником та відповідальним працівником Суб’єкта (якщо перевірка містить питання дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу), з інформацією про ознайомлення з актом про результати безвиїзного нагляду (далі - акт)/довідкою про виїзну перевірку (далі - довідка).

10-2. Суб’єкт зобов’язаний надіслати лист з інформацією про ознайомлення з:

1) актом не пізніше ніж на п’ятий робочий день із дня отримання акта у вигляді електронного документа/першого примірника акта в паперовій формі/копії акта в паперовій формі з електронного документа, засвідченої в порядку, установленому законодавством України;

2) довідкою не пізніше ніж на 10 робочий день із дня отримання довідки у вигляді електронного документа/першого примірника довідки в паперовій формі/копії довідки в паперовій формі з електронного документа, засвідченої в порядку, установленому законодавством України.

10-3. Акт вважається доведеним до відома Суб’єкта або отриманим Суб’єктом і таким, що не має пояснень та заперечень, у разі настання одного, кількох або всіх випадків:

1) неотримання Суб’єктом із незалежних від Національного банку України причин акта протягом п’яти робочих днів із дня надсилання акта у вигляді електронного документа або семи робочих днів із дня надсилання першого примірника акта в паперовій формі/копії акта в паперовій формі з електронного документа, засвідченої в порядку, установленому законодавством України;

2) отримання від Суб’єкта листа з інформацією про ознайомлення з актом, що не відповідає вимогам пункту 10-1 та підпункту 1 пункту 10-2 цієї постанови;

3) ненадання пояснень/заперечень до акта в порядку, визначеному в підпункті 1 пункту 10-7 цієї постанови, та строки, установлені в підпункті 1 пункту 10-2 цієї постанови.

10-4. Акт у вигляді електронного документа/другий примірник акта в паперовій формі, що залишився в Національного банку України, є підставою для прийняття ним відповідних рішень у межах повноважень у випадках, визначених у пункті 10-3 цієї постанови.

10-5. Довідка про виїзну перевірку вважається доведеною до відома Суб’єкта або отриманою Суб’єктом і такою, що не має пояснень та заперечень, у разі настання одного, кількох або всіх випадків:

1) неотримання Суб’єктом із незалежних від Національного банку України причин довідки протягом 10 робочих днів із дня надсилання довідки у вигляді електронного документа або 15 робочих днів із дня надсилання першого примірника довідки в паперовій формі/копії довідки в паперовій формі з електронного документа, засвідченої в порядку, установленому законодавством України;

2) отримання від Суб’єкта листа з інформацією про ознайомлення з довідкою, що не відповідає вимогам пункту 10- 1 та підпункту 2 пункту 10-2 цієї постанови;

3) ненадання пояснень/обґрунтованих заперечень до довідки в порядку, визначеному в підпункті 2 пункту 10-7 цієї постанови, та строки, установлені в підпункті 2 пункту 10-2 цієї постанови.

10-6. Довідка у вигляді електронного документа/другий примірник довідки в паперовій формі, що залишився в Національного банку України, є підставою для прийняття ним відповідних рішень у межах повноважень у випадках, визначених у пункті 10- 5 цієї постанови.

10-7. Суб’єкт має право надати Національному банку України разом із листом з інформацією про ознайомлення з:

1) актом протягом строку, установленого в підпункті 1 пункту 10-2 цієї постанови, пояснення, обґрунтовані заперечення щодо обставин, фактів і висновків, викладених в акті, з доданням підтвердних документів, інформації;

2) довідкою протягом строку, установленого в підпункті 2 пункту 10-2 цієї постанови, пояснення, обґрунтовані заперечення щодо обставин, фактів і висновків, викладених у довідці, з доданням підтвердних документів, інформації.

11. Суб'єкти, мають право звернутися до Національного банку України з письмовим обґрунтованим клопотанням про продовження термінів ужиття ними заходів, передбачених в абзаці другому пункту 35 розділу II та абзаці дев'ятому пункту 45 розділу IV Положення № 90 .

Голова Національного банку України або заступник Голови Національного банку України, або керівник/заступник керівника структурного підрозділу центрального апарату Національного банку України, який здійснює нагляд за дотриманням Суб'єктами вимог законодавства України, або особа, яка виконує обов'язки однієї із зазначених осіб, приймає рішення про продовження/непродовження термінів ужиття заходів, зазначених у клопотанні Суб'єкта, інформація про яке надсилається Суб'єкту відповідно до пункту 9 цієї постанови.

12. Електронні документи, складені відповідно до вимог Положення № 90, уключаючи запити Національного банку України в електронній формі, передбачені в пункті 41 розділу IV Положення № 90 , пересилаються засобами системи електронної взаємодії поштово-портального рішення Національного банку України або через офіційну електронну поштову скриньку Національного банку України (за умови забезпечення конфіденційності інформації з обмеженим доступом), або засобами "АРМ-НБУ-інформаційний" (для електронних документів із грифом обмеження доступу "Банківська таємниця").

Національний банк України має право надсилати акт/довідку у вигляді електронного документа [якщо в ньому (ній) немає інформації з обмеженим доступом] Суб’єктам (крім банків) засобами системи електронної взаємодії поштово-портального рішення Національного банку України [за наявності електронної взаємодії зі Суб’єктами (крім банків)] або через офіційну електронну поштову скриньку Національного банку України.

12-1. Розгляд питань, зазначених у підпункті 2 пункту 8 розділу I Положення № 90, може здійснюватися без участі Суб'єктів, зазначених у підпункті 2 пункту 2 розділу I Положення № 90 .

12-2. Погодження та підписання рішень про застосування заходів впливу/письмових вимог до Суб'єктів за результатами виїзних перевірок/безвиїзного нагляду, здійснених у порядку, визначеному Положенням № 90, (далі - рішення про застосування заходу впливу), здійснюється засобами СЕД АСКОД із застосуванням КЕП.

Національний банк України надсилає рішення про застосування заходів впливу/письмові вимоги в електронному вигляді:

1) до банків засобами "АРМ-НБУ-інформаційний" (для електронних документів із грифом обмеження доступу "Банківська таємниця");

2) до Суб'єктів (крім банків) засобами системи електронної взаємодії поштово-портального рішення Національного банку України або через офіційну електронну поштову скриньку Національного банку України.

Національний банк України має право здійснювати надсилання до Суб'єктів засвідчені в порядку, установленому законодавством України, копії рішень про застосування заходів впливу/копії письмових вимог/копії актів/копії довідок в паперовій формі з електронних документів, які підписано та зареєстровано в СЕД АСКОД, засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

12-3. У рішенні про застосування заходу впливу можуть бути продовжені строки, визначені у пункті 22 розділу III, пункті 31 розділу V, пунктах 34, 35 розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до установ за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 106 , пунктах 22, 27 розділу II Положення про валютний нагляд, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 січня 2019 року № 13 (зі змінами).

12-4. Розгляд питання, зазначеного в підпункті 1 пункту 8 розділу I Положення № 90 , на засіданні колегіального органу, який утворений відповідно до статті 17 Закону України "Про Національний банк України" та якому Правлінням Національного банку делеговані окремі повноваження щодо регулювання та нагляду (далі - Комітет), здійснюється без участі Суб'єктів.

12-5. Інформація, зазначена в підпункті 1 пункту 8 розділу I Положення № 90 , може не вноситися на засідання Комітету та не розглядатися Комітетом.

Акт/довідка в такому разі складається без розгляду Комітетом, а інформація про результати проведеного(ої) безвиїзного нагляду/виїзної перевірки, зафіксована в акті/довідці, доводиться до відома Комітету одночасно з унесенням на засідання Комітету пропозицій, зазначених у підпункті 2 пункту 8 розділу I Положення № 90 .

12-6. На засідання Комітету, зазначене в абзаці четвертому пункту 8 розділу I Положення № 90 , не запрошується/не запрошуються представник/представники Суб'єкта в разі розгляду на цьому засіданні пропозиції щодо незастосування заходів впливу до такого Суб'єкта.

Національний банк доводить інформацію про прийняте рішення щодо незастосування заходів впливу до Суб'єкта шляхом направлення йому листа в порядку, визначеному в пункті 12-2 цієї постанови.

Розгляд питання про застосування заходів впливу до Суб'єкта здійснюється в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку, якщо Комітетом не підтримано пропозицію, зазначену в абзаці першому пункту 12-6 цієї постанови.

12-7. Пункт 7 розділу I Положення № 90 не застосовується.

12-8. Зустріч, зазначена в пункті 29 розділу II Положення № 90 , може проводитися в режимі відеоконференції.

12-9. Національний банк України оприлюднює шляхом розміщення протягом перших п’яти робочих днів місяця, наступного за звітним, на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України інформацію про застосовані ним протягом звітного місяця до СПФМ заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.

13. Протягом дії воєнного стану інші нормативно -правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить цій постанові.

14. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 27 лютого 2022 року № 25 "Про заходи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в зв'язку із введенням воєнного стану";

2) постанову Правління Національного банку України від 02 березня 2022 року № 32 "Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2022 року № 25";

3) постанову Правління Національного банку України від 11 березня 2022 року № 47 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2022 року № 25 та виконання окремих вимог законодавства з питань фінансового моніторингу у зв'язку з уведенням воєнного стану".

15. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Ярослава Матузку.

16. Постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування та діє протягом періоду дії Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".