Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити координацію та організацію виконання програм, спрямованих на соціальну і професійну адаптацію військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, та тих, які підлягають звільненню;
забезпечити разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні інформування громадськості про програми, які реалізуються Україною і НАТО, та їх результати;
продовжити обмін досвідом між експертами НАТО та відповідними державними органами України з питань реалізації Концепції управління персоналом у Збройних Силах України, зокрема адаптації військовослужбовців до умов цивільного життя.
2.3.10. Захист навколишнього природного середовища у військовій сфері
Стратегічний курс України на вступ до європейських інституцій потребує якісно нового підходу до дальшого посилення захисту від надзвичайних ситуацій техногенного характеру та ліквідації наслідків військової діяльності відповідно до європейських стандартів.
Середньострокові цілі:
сформувати нормативно-правову базу з питань військової діяльності щодо забезпечення екологічної безпеки та адаптувати її до європейських норм і стандартів держав - членів Альянсу;
створити систему екологічного управління для військових об'єктів Збройних Сил України відповідно до міжнародного екологічного стандарту ISO 14001;
продовжити впровадження у повсякденну діяльність військ (сил) Стратегії екологічної політики Міністерства оборони України на 2007-2011 роки;
забезпечити організацію заходів з охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки під час утилізації надлишкових ракет і боєприпасів, а також компонента рідкого ракетного палива (меланжу).
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити проведення екологічних досліджень впливу воєнно-технічних факторів на навколишнє природне середовище в результаті проведення військових навчань, випробувань озброєння і військової техніки, повсякденної діяльності військ (сил);
продовжити впровадження системи екологічного управління на військових об'єктах Збройних Сил України у повсякденній діяльності військ (сил);
провести екологічні обстеження та виконати роботу з відновлення навколишнього природного середовища на територіях військових об'єктів (містечок), що вивільняються у ході реформування і плануються до передачі органам місцевого самоврядування;
продовжити підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з екологічної безпеки Збройних Сил України у Центрі підготовки Міністерства охорони краю Литовської Республіки за підтримки Північноатлантичного Альянсу.
2.3.11. Утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонентів ракетного палива
З огляду на необхідність гарантування безпеки цивільного населення України утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонента ракетного палива (меланжу) є одним із пріоритетних напрямів діяльності Міністерства оборони України.
Обсяги надлишкових і непридатних боєприпасів та меланжу, що підлягають утилізації, становлять відповідно близько 600 тис. і 10 тис. тонн.
Для утилізації запасів меланжу разом з ОБСЄ започатковано проект ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива), метою якого є поетапне знищення всіх запасів меланжу із застосуванням технічно прийнятного та економічно ефективного безпечного способу.
Середньострокові цілі:
розробити технології, необхідні для утилізації боєприпасів, створити виробничі потужності та провести утилізацію 295,72 тис. тонн боєприпасів;
продовжити реалізацію в рамках Програми "Партнерство заради миру" проекту Трастового фонду щодо знищення надлишкових боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї та переносних зенітно-ракетних комплексів;
досягнути істотних зрушень в утилізації меланжу шляхом реалізації економічно обгрунтованих та екологічно безпечних проектів міжнародної фінансової допомоги.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити виконання заходів Державної цільової оборонної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2008-2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року N 940, та Державної цільової програми утилізації компонентів рідкого ракетного палива на 2010-2014 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року N 874;
продовжити виконання положень Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з питань матеріально-технічного забезпечення і постачання (NAMSO) щодо утилізації переносних зенітно-ракетних комплексів, легких озброєнь, стрілецької зброї та звичайних боєприпасів;
продовжити практичну реалізацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива).
2.4. Єдина система цивільного захисту
Стратегічний курс України на вступ до європейських інституцій та завдання конструктивного партнерства з Альянсом зумовлюють необхідність удосконалення і розвитку системи реагування на кризові ситуації природного та техногенного характеру.
Для досягнення зазначеної мети Міністерство надзвичайних ситуацій України визначило пріоритетні напрями роботи на середньострокову перспективу, які передбачають реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення керівництва діяльністю єдиної системи цивільного захисту населення і територій, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки.
З метою реалізації зазначених пріоритетів триває виконання низки програм, зокрема Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, затвердженої Законом України від 15 січня 2009 року N 886-VI, Державної цільової соціальної програми протимінної діяльності Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на 2009-2014 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року N 131, і Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року N 156.
Зазначені програми спрямовані на вирішення таких проблемних питань, як створення єдиної системи цивільного захисту, технічне переоснащення сил цивільного захисту та оптимізація управління процесами цивільного захисту; очищення територій колишніх військових полігонів від вибухонебезпечних предметів та їх використання в господарських цілях; розв'язання проблеми законодавчого врегулювання відносин у сфері цивільного захисту та уніфікації відповідних нормативно-правових актів; розв'язання проблеми довготривалого (протягом 100 років) зберігання відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС; перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему; реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами, спрямованої на захист навколишнього природного середовища, життя і здоров'я населення від дії іонізуючого випромінювання; організація взаємодії для попередження населення про виникнення надзвичайних ситуацій та подолання їх наслідків з міжнародними організаціями.
Середньострокові цілі:
підвищувати ефективність реагування сил цивільного захисту, в тому числі із залученням міжнародної допомоги, в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
завершити створення єдиної системи цивільного захисту та в її складі системи управління процесами цивільного захисту, ефективних та уніфікованих сил цивільного захисту;
здійснити впровадження комплексу взаємопов'язаних завдань і заходів протимінної діяльності з метою забезпечення безпеки населення;
усунути суперечності в законодавстві щодо цивільного захисту, забезпечити його систематизацію, сформувати належні правові, економічні та організаційні засади захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період для підвищення ефективності державної політики у зазначеній сфері;
підготувати до зняття та забезпечити зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, а також перетворити об'єкт "Укриття" на екологічно безпечну систему;
забезпечити будівництво нового безпечного конфайнмента об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС;
забезпечити будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС;
поглиблювати міжнародне співробітництво у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити вдосконалення структури спеціальних територіальних центрів швидкого реагування Міністерства надзвичайних ситуацій України, їх переоснащення новітньою технікою та засобами;
продовжити здійснення заходів щодо створення у складі Міністерства надзвичайних ситуацій України Державного центру управління з надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
продовжити виконання заходів, передбачених Загальнодержавною програмою зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему (будівництво заводу з переробки рідких радіоактивних відходів);
продовжити виконання Плану запровадження заходів на об'єкті "Укриття";
продовжити здійснення заходів щодо забезпечення будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС;
продовжити виконання заходів, передбачених Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з радіоактивними відходами, затвердженою Законом України від 17 вересня 2008 року N 516-VI, Державною цільовою соціальною програмою розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року N 156, а також Державною цільовою соціальною програмою протимінної діяльності Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на 2009-2014 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року N 131;
завершити підготовку Кодексу України про цивільний захист та забезпечити його супроводження у Верховній Раді України;
продовжити виконання міжнародних договорів України у сфері попередження і реагування на надзвичайні ситуації, а також планів спільних дій, розроблених на їх виконання.
РОЗДІЛ III. РЕСУРСНІ ПИТАННЯ
У 2011 році головною метою для України є забезпечення відновлення та подальше утримання позитивних тенденцій економічного зростання на основі здійснення модернізації економіки держави та підвищення її конкурентоспроможності.
Значний вплив на економічний розвиток держави матимуть структурні економічні реформи, ініційовані Президентом України у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".
Економічна політика Уряду, спрямована на підтримку основних секторів економіки, активізацію процесів модернізації національного виробництва та стимулювання внутрішнього інвестиційного попиту разом з підтримкою споживчого попиту населення за рахунок виваженої соціальної політики, сприятиме відновленню тенденцій економічного зростання у 2011 році та їх закріпленню у середньостроковій перспективі.
3.1. Бюджетна політика. Загальні положення Державного бюджету України на 2011 рік
У 2011 році державна бюджетна політика буде спрямована на дальшу стабілізацію соціально-економічної ситуації в Україні, підтримку основних секторів економіки, активізацію процесів модернізації національного виробництва.
У бюджетній сфері основним завданням залишається забезпечення макроекономічної стабільності, збалансованості та стійкості бюджетної системи.
Основною умовою підтримки макроекономічної стабільності є дотримання економічно безпечного рівня бюджетного дефіциту.
Податково-бюджетна політика здійснюватиметься на основі нових Податкового та Бюджетного кодексів України.
Основними завданнями податково-бюджетної політики на 2011 рік є проведення податкової реформи, що передбачатиме послідовне зниження податкового тиску та створення податкової системи, яка стимулюватиме інвестиційну діяльність та економічний розвиток, упорядкування та підвищення ефективності видатків бюджету, зміцнення власної дохідної бази місцевих бюджетів, а також досягнення реальної збалансованості бюджету та поступове зменшення його дефіциту.
Середньострокові цілі:
забезпечити:
- збалансованість та стійкість бюджетної системи;
- дотримання принципу публічності та прозорості бюджетної системи;
- оптимізацію витрачання бюджетних коштів;
- формування раціональної податкової та митної політики, що сприятиме економічному зростанню, створенню єдиного правового поля діяльності суб'єктів господарювання.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити реалізацію виваженої політики щодо державного боргу;
зменшити дефіцит державного бюджету;
поетапно, системно знизити рівень податкового навантаження на економіку в умовах забезпечення збалансованості бюджетної системи;
підвищити фіскальну ефективність податків шляхом розширення податкової бази та вдосконалення системи адміністрування податків;
посилити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств шляхом зниження рівня податкового навантаження;
забезпечити поетапне підвищення розміру мінімальної заробітної плати.
3.2. Обсяг бюджетного ресурсу сектору безпеки і оборони
Видатки з державного бюджету на забезпечення безпеки і оборони України здійснюються відповідно до визначених законодавством пріоритетів розвитку та реформування Збройних Сил України та інших військових формувань з урахуванням фінансових можливостей.
Видатки з Державного бюджету України на 2010 рік (із наступними змінами) на фінансування сектору оборони та безпеки з урахуванням коштів Стабілізаційного фонду були затверджені у сумі 35,9 млрд. гривень (у тому числі із загального фонду 29,5 млрд. гривень, спеціального фонду 6,4 млрд. гривень), що становить 11,7 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету, або 3,3 відсотка валового внутрішнього продукту, що на 6,3 млрд. гривень (21,3 відсотка) більше порівняно з фактичними витратами у 2009 році (29,6 млрд. гривень).
При цьому видатки на утримання та розвиток Збройних Сил України з урахуванням коштів Стабілізаційного фонду у Державному бюджеті України на 2010 рік (із змінами) були передбачені в обсязі 12,9 млрд. гривень (4,2 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету, або 1,2 відсотка валового внутрішнього продукту), що на 4,2 млрд. гривень (або 48,3 відсотка) більше, ніж фактичні витрати у 2009 році (8,7 млрд. гривень).
Крім того, видатки на виплату пенсій військовослужбовцям у 2010 році були затверджені в обсязі 13,6 млрд. гривень, що на 0,4 млрд. гривень більше, ніж фактичні видатки у 2009 році (13,2 млрд. гривень).
Видатки з Державного бюджету України на 2011 рік на фінансування сектору оборони та безпеки передбачені у сумі 40,1 млрд. гривень (у тому числі із загального фонду - 34,3 млрд. гривень, спеціального фонду - 5,8 млрд. гривень), що становить 12,4 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету, або 3,2 відсотка валового внутрішнього продукту. Це на 4,2 млрд. гривень (11,7 відсотка) більше порівняно із затвердженими витратами у 2010 році.
При цьому видатки на утримання та розвиток Збройних Сил України в Державному бюджеті України на 2011 рік передбачені в обсязі 14 млрд. гривень (4,3 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету, або 1,1 відсотка валового внутрішнього продукту), що на 1,1 млрд. гривень більше, ніж затверджено у 2010 році.
Крім того, видатки на виплату пенсій військовослужбовцям у 2011 році затверджені в обсязі 13,9 млрд. гривень, що на 0,3 млрд. гривень більше, ніж затверджено у 2010 році.
Середньострокові цілі:
забезпечити пріоритетне спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків;
удосконалити механізм реалізації військового майна, що вивільняється у ході реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів;
Пріоритетні завдання на поточний рік:
передбачити пріоритетне спрямування бюджетних коштів на забезпечення безпеки і оборони держави, насамперед на матеріально-технічне забезпечення військ, розвиток озброєння та військової техніки;
спрямовувати кошти, отримані від реалізації надлишкового військового майна, на реформування та розвиток Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів.
3.3. Менеджмент ресурсів, у тому числі оборонних
Формування та виконання державного бюджету здійснюється за програмно-цільовим методом відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Запроваджено такі елементи застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі на державному рівні, як середньострокове прогнозування, бюджетні програми, паспорти бюджетних програм, прозорість бюджетного процесу та залучення громадськості.
В Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджетів. Україна має певний досвід в управлінні коштами (платежі проводяться після отримання товарів (робіт, послуг), ведеться облік зобов'язань, застосовуються процедури управління коштами єдиного казначейського рахунка).
Відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється середньострокове бюджетне прогнозування шляхом визначення щороку Кабінетом Міністрів України середньострокових показників державного бюджету за основними видами доходів, видатків і фінансування на два наступні роки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2009 року N 988 схвалено Прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2011-2013 роки, яким визначені основні напрями змін у податково-бюджетній політиці в середньостроковій перспективі, що здійснюватимуться для досягнення довгострокових стратегічних цілей, а також наведені прогнозні середньострокові бюджетні показники.
Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України Міністерством фінансів України підготовлено проект прогнозу Державного бюджету України на 2012-2013 роки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 року N 568 затверджено прогнозні показники видатків із загального фонду державного бюджету на потреби оборони на період до 2023 року, в тому числі для Міністерства оборони України.
Продовжується робота з удосконалення програмно-цільового методу формування бюджету шляхом розвитку нормативно-правової та методологічної бази для оптимізації бюджетних програм відповідно до стратегічних завдань урядової політики та стратегічних планів головних розпорядників бюджетних коштів, визначення системи результативних показників виконання зазначених програм, створення системи оцінки ефективності і результативності використання бюджетних коштів у рамках таких програм.
Запроваджено практику затвердження Кабінетом Міністрів України порядків використання бюджетних коштів, в яких визначається механізм реалізації бюджетних програм.
Створено систему постійного моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм, запроваджено звітування за підсумками півріччя та року головних розпорядників бюджетних коштів про виконання бюджетних програм відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року N 1098 "Про паспорти бюджетних програм" (із наступними змінами).
Планування та використання видатків державного бюджету за принципами програмно-цільового методу дають змогу підвищити ефективність бюджетних витрат, у тому числі для забезпечення безпеки і оборони держави.
Середньострокові цілі:
забезпечувати дальший розвиток та модернізацію системи управління державними фінансами;
підвищувати ефективність використання бюджетних ресурсів;
забезпечувати публічність та прозорість бюджетів;
запровадити систему ефективного внутрішнього аудиту в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити розроблення порядків використання головними розпорядниками бюджетних коштів у 2011 році;
проводити за підсумками півріччя та року моніторинг виконання бюджетних програм відповідно до затверджених паспортів;
забезпечити прозорість та контрольованість використання фінансових ресурсів головними розпорядниками бюджетних коштів;
забезпечити публікацію в засобах масової інформації звітів про виконання бюджетів;
розпочати підготовку фахівців з питань проведення внутрішнього аудиту в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України.
РОЗДІЛ IV. ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ
4.1. Законодавство
Питання забезпечення безпеки інформації, обмін якою здійснюється в контексті конструктивного партнерства України з Альянсом, регулюються Угодою про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору, ратифікованою Законом України від 12 вересня 2002 року N 160-IV.
З метою визначення правових засад обміну інформацією з обмеженим доступом розробляються проекти та готуються до підписання двосторонні міжнародні договори України щодо взаємного захисту секретної інформації з державами - членами Альянсу.
Питання функціонування Національної системи конфіденційного зв'язку, криптографічного та технічного захисту інформації, захисту державних інформаційних ресурсів реалізуються Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Середньострокові цілі:
привести законодавство України з питань захисту та охорони інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави, у відповідність із стандартами Альянсу;
укласти Угоди про взаємну охорону секретної інформації з державами - членами Альянсу.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
внести зміни до законодавства України з питань охорони інформації з обмеженим доступом;
здійснити заходи щодо укладення міжнародних договорів України про взаємну охорону секретної інформації з державами - членами Альянсу, зокрема Румунією, Португальською Республікою, Королівством Данія.
4.2. Спеціально уповноважений державний орган у сфері забезпечення охорони державної таємниці
В Україні питання, пов'язані з охороною державної таємниці, регулюються Законом України "Про державну таємницю". Відповідно до зазначеного Закону спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України, яка також здійснює заходи щодо охорони в Україні інформації НАТО з обмеженим доступом.
Служба безпеки України забезпечує постійний контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, що користуються такою інформацією, здійснює оформлення сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО, вживає заходів до забезпечення функціонування центрів реєстрації документів НАТО в державних органах України тощо.
Середньострокова ціль - привести систему контролю за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом в органах державної влади України у відповідність із стандартами держав - членів Альянсу з урахуванням рекомендацій інспекторських перевірок системи охорони секретної інформації НАТО в Україні, проведених Офісом безпеки НАТО.
Пріоритетне завдання на поточний рік - здійснювати планові заходи щодо контролю за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом в державних органах.
4.3. Інформаційна безпека
З метою забезпечення обміну інформацією з обмеженим доступом між НАТО та органами державної влади України в структурі Міністерства закордонних справ України утворено Головний центр реєстрації документів НАТО.
В органах державної влади України, які беруть участь у виконанні програм співробітництва з Альянсом, утворено центри реєстрації документів НАТО, на які покладено завдання з розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в роботі з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Середньострокова ціль - забезпечити належну роботу системи поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом із додержанням вимог законодавства України та положень Угоди про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору.
Пріоритетне завдання на поточний рік - провести планові перевірки додержання вимог законодавства України під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
4.3.1. Інформаційна безпека у сфері криптографічного та технічного захисту інформації
Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України забезпечує виконання завдань щодо забезпечення функціонування і розвитку Національної системи конфіденційного зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів у телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, а також криптографічного та технічного захисту інформації.
Між Міністерством закордонних справ України та Місією України при НАТО здійснюється обмін інформацією з грифом обмеження доступу "Для службового користування" з використанням криптографічної системи захисту інформації.
Середньострокові цілі:
продовжити роботу з удосконалення системи контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом в органах державної влади України;
організувати прямий обмін інформацією з обмеженим доступом між Міністерством оборони України і Місією України при НАТО з використанням засобів криптографічного захисту інформації.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
здійснити планові заходи з контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом, обмін якою здійснює Україна та НАТО;
організувати лінію прямого закритого зв'язку між Міністерством оборони України та Місією України при НАТО.
4.3.2. Діловодство (організація роботи з документами)
Єдині вимоги до виготовлення, обліку, користування, зберігання, передачі та транспортування матеріальних носіїв інформації з обмеженим доступом в Україні визначаються нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Контроль за забезпеченням охорони інформації з обмеженим доступом в Україні здійснюється керівниками органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Середньострокова ціль - забезпечити дотримання в органах державної влади України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Пріоритетне завдання на поточний рік - здійснити планові перевірки дотримання в органах державної влади України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
4.4. Допуск та доступ до секретної інформації (безпека персоналу)
Відповідно до вимог НАТО в Україні функціонує система надання допуску та доступу посадових осіб до інформації НАТО з обмеженим доступом.
Сертифікати перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО оформлюються громадянам України лише за наявності у них допуску до державної таємниці.
На базі Інституту захисту інформації з обмеженим доступом Національної академії Служби безпеки України організовано роботу з підвищення кваліфікації працівників органів державної влади України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Середньострокова ціль - забезпечувати належний рівень кваліфікації працівників органів державної влади України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з оформлення сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО;
продовжити роботу з підвищення кваліфікації працівників органів державної влади України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
4.5. Забезпечення режиму секретності (фізична безпека)
За результатами перевірок стану поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом встановлено, що в органах державної влади України створені необхідні умови для роботи із зазначеною інформацією. Зокрема, у структурі режимно-секретних органів утворено центри реєстрації документів НАТО з обмеженим доступом та в установленому порядку призначено відповідальних осіб. Посадовим особам, які працюватимуть з документами НАТО, оформлено відповідні сертифікати. Для зберігання документів НАТО виділено окремі сейфи, ведуться відповідні облікові форми тощо.
За результатами проведених Офісом безпеки НАТО інспекторських перевірок система охорони секретної інформації НАТО в Україні визнана такою, що відповідає стандартам Альянсу.
Середньострокова ціль - забезпечити належну роботу системи контролю за функціонуванням центрів реєстрації документів НАТО в органах державної влади України відповідно до стандартів Альянсу.
Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити здійснення контролю за станом поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом в органах державної влади України, на підприємствах, в установах та організаціях.
4.6. Дозвільна система провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності України (індустріальна безпека)
На підставі вимог Закону України "Про державну таємницю" підприємства, установи та організації мають право провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після надання Службою безпеки України спеціального дозволу.
Дозвіл надається державним органам, підприємствам, установам та організаціям, які відповідно до компетенції беруть участь у реалізації державних завдань, програм, замовлень, що пов'язані з державною таємницею, за наявності у них обладнаних належним чином приміщень, додержання передбачених вимог режиму секретності, наявності режимно-секретного органу.
Провадження державними органами діяльності з конфіденційною інформацією, що є власністю держави, здійснюється ними без надання спеціального дозволу, з дотриманням вимог законодавства у зазначеній сфері.
Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці та обіг документів, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, в усіх установах.
Середньострокова ціль - здійснювати контроль за станом поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях.
Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити участь фахівців органів державної влади, підприємств, установ та організацій України у тематичних навчальних курсах, конференціях та семінарах, які організовуються Альянсом.
4.7. Кібернетична безпека
Відповідно до законодавства питання протидії зовнішнім та внутрішнім кібернетичним загрозам в Україні належать до компетенції Служби безпеки України і Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. До зазначеної діяльності також залучатимуться Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади та Апарат Ради національної безпеки і оборони України.
На виконання статті 35 Конвенції про кіберзлочинність, ратифікованої Законом України від 7 вересня 2005 року N 2824-IV, в Україні утворено Національний контактний пункт формату 24/7 щодо реагування та обміну терміновою інформацією про вчинені комп'ютерні злочини. У складі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України утворено та функціонує Центр реагування на комп'ютерні інциденти, який пройшов акредитацію у міжнародних інституціях.
У рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня діє робоча підгрупа з питань кіберзахисту.
Середньострокова ціль - продовжити розбудову державної системи реагування на кібернетичні атаки щодо національних інформаційних ресурсів, налагоджувати взаємодію з відповідними системами іноземних держав та міжнародних організацій в режимі реального часу.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розпочати впровадження рекомендацій, розроблених з урахуванням досвіду держав - членів Альянсу, щодо вдосконалення системи захисту національної інформаційної інфраструктури від внутрішніх та зовнішніх кіберзагроз у рамках діяльності робочої підгрупи з питань кібернетичного захисту в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;
розробити проект Стратегії кібернетичної безпеки України з урахуванням рекомендацій робочої підгрупи з питань кібернетичного захисту в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;
забезпечити подальший розвиток міжнародного співробітництва з протидії кіберзагрозам, зокрема шляхом налагодження співпраці із Спільним центром передового досвіду з кіберзахисту (м. Таллінн, Естонська Республіка), з метою обміну досвідом та проведення спільних заходів;
сприяти розвитку співробітництва з питань кібернетичного захисту між Службою безпеки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншими компетентними органами державної влади України і відповідними органами НАТО, а також на двосторонній основі з державами - членами Альянсу;
розробити спільні заходи щодо боротьби з кіберзлочинністю, зокрема шляхом співробітництва з Управлінням НАТО з протидії новим викликам та загрозам;
сприяти проведенню міжнародних заходів та навчань з питань кібернетичної безпеки у рамках Програми з науки заради миру та безпеки.
РОЗДІЛ V. ПРАВОВІ ПИТАННЯ
Україна і надалі підтримуватиме позитивну динаміку відносин конструктивного партнерства з Північноатлантичним Альянсом у правовій сфері. Створення відповідної правової бази дасть змогу вдосконалити процес співробітництва України з Альянсом з метою отримання практичних результатів. Формування необхідного правового механізму співпраці України з Альянсом буде здійснюватися з урахуванням досвіду укладення та імплементації міжнародних договорів України з питань, які становлять взаємний інтерес.
5.1. Імплементація міжнародних договорів України, укладених з Альянсом
Україна забезпечуватиме послідовне та повне виконання укладених з Альянсом міжнародних договорів України і продовжуватиме роботу із створення належного правового механізму конструктивного партнерства.
Середньострокові цілі:
забезпечити імплементацію міжнародних договорів України, укладених з Альянсом:
Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил та Додаткового протоколу до цієї Угоди, ратифікованих Законом України від 2 березня 2000 року N 1510-III;
Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України, ратифікованого Законом України від 17 березня 2004 року N 1607-IV;
Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО, ратифікованого Законом України від 5 жовтня 2006 року N 228-V;
Пріоритетні завдання на поточний рік:
вжити заходів до укладення Угоди між Україною та Організацією Північноатлантичного договору про транзитне переміщення сил та персоналу НАТО територією України;
ужити заходів щодо завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою (у формі обміну листами) між Кабінетом Міністрів України та Організацією Північноатлантичного договору стосовно транзитного перевезення територією України вантажів для забезпечення операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) на території Ісламської Республіки Афганістан;
забезпечити проведення спільних заходів (семінарів, навчальних візитів тощо), пов'язаних із правовими аспектами співробітництва України з Альянсом.
5.2. Аналіз відповідності національного законодавства базовим договорам Альянсу
Одним із пріоритетів державної політики у сфері євроатлантичного співробітництва є створення належної правової основи для поглиблення співпраці з Альянсом у тих галузях, які становлять взаємний інтерес.
Середньострокові цілі:
провести аналіз відповідності законодавства України договорам Альянсу, зазначеним у розділі V Посібника НАТО з питань розширення (Study on NATO enlargement) (далі - Посібник);
здійснити переклад базових договорів Альянсу, зазначених у розділі V Посібника.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити переклад українською мовою базових договорів Альянсу, зазначених у розділі V Посібника;
продовжити проведення досліджень щодо відповідності законодавства України договорам Альянсу, зазначеним у розділі V Посібника.
ЗМІСТ
РОЗДІЛ I. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ
1.1. Внутрішня політика
1.1.1. Демократичні реформи
1.1.1.1. Проведення вільних і чесних виборів
1.1.1.2. Зміцнення демократичних інститутів
1.1.1.3. Захист прав і свобод людини
1.1.1.4. Захист прав національних меншин
1.1.1.5. Свобода слова
1.1.1.6. Сприяння розвитку громадянського суспільства
1.1.2. Забезпечення верховенства права
1.1.2.1. Боротьба з корупцією
1.1.2.2. Реформування системи кримінальної юстиції
1.1.2.3. Реформа державного управління
1.1.2.4. Боротьба з відмиванням коштів
1.2. Економічні питання
1.2.1. Досягнення макроекономічної стабільності
1.2.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності
1.2.3. Енергетична безпека
1.3. Зовнішня політика
1.3.1. Конструктивне партнерство з Організацією Північноатлантичного договору у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь і підтримка миротворчих операцій і місій під егідою Альянсу.
1.3.1.1. Забезпечення національного представництва в органах Альянсу
1.3.2. Інтеграція в Європейський Союз
1.3.3. Розвиток добросусідських відносин із сусідніми державами
1.3.4. Внесок у забезпечення регіональної безпеки. Участь у регіональних ініціативах
1.3.5. Внесок у забезпечення розв'язання конфліктів мирним шляхом
1.3.6. Співробітництво з міжнародними організаціями
1.3.7. Контроль над озброєнням, нерозповсюдження зброї масового знищення. Державний експортний контроль
1.3.8. Боротьба з тероризмом
1.4. Інформування громадськості
1.5. Наука і довкілля
1.5.1. Забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні
1.6. Питання координації практичного співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору. Підготовка фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва
РОЗДІЛ II. ОБОРОННІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ
2.1. Політика національної безпеки
2.1.1. Стратегія національної безпеки України
2.1.2. Управління національною безпекою і обороною України. Реагування на кризові ситуації
2.1.3. Реформування сектору безпеки. Забезпечення імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки та оборонного огляду
2.1.3.1. Демократичний цивільний контроль над сектором безпеки
2.1.3.2. Реформування військових формувань та інституцій сектору безпеки
2.1.3.2.1. Реформування Служби безпеки України
2.1.3.2.2. Реформування Міністерства внутрішніх справ України та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
2.1.3.2.3. Реформування Державної прикордонної служби України
2.2. Оборонна політика України
2.2.1. Основні принципи та пріоритети оборонної політики
2.2.2. Національна система оборонного планування
2.2.3. Зв'язки з Урядом, парламентом, засобами масової інформації та громадськістю
2.3. План реформування Збройних Сил України на 2011 рік
2.3.1. Плани реформування Збройних Сил України
2.3.2. Удосконалення системи військового управління та зв'язку
2.3.3. Нарощування боєздатності Об'єднаних сил швидкого реагування та Сил спеціальних операцій
2.3.4. Удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення та системи медичного забезпечення
2.3.5. Підтримання у боєздатному стані, модернізація і оновлення озброєння та військової техніки
2.3.6. Підвищення ефективності системи кадрового менеджменту. Продовження процесу професіоналізації армії
2.3.7. Удосконалення системи військової освіти та підготовки професійних кадрів
2.3.8. Удосконалення системи підготовки військ та забезпечення їх взаємосумісності
2.3.9. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей
2.3.10. Захист навколишнього природного середовища у військовій сфері
2.3.11. Утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонентів ракетного палива
2.4. Єдина система цивільного захисту
РОЗДІЛ III. РЕСУРСНІ ПИТАННЯ
3.1. Бюджетна політика. Загальні положення Державного бюджету України на 2011 рік
3.2. Обсяг бюджетного ресурсу сектору безпеки і оборони
3.3. Менеджмент ресурсів, у тому числі оборонних
РОЗДІЛ IV. ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ
4.1. Законодавство
4.2. Спеціально уповноважений державний орган у сфері забезпечення охорони державної таємниці
4.3. Інформаційна безпека
4.3.1. Інформаційна безпека у сфері криптографічного та технічного захисту інформації
4.3.2. Діловодство (організація роботи з документами)
4.4. Допуск та доступ до секретної інформації (безпека персоналу)
4.5. Забезпечення режиму секретності (фізична безпека)
4.6. Дозвільна система провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності України (індустріальна безпека)
4.7. Кібернетична безпека
РОЗДІЛ V. ПРАВОВІ ПИТАННЯ
5.1. Імплементація міжнародних договорів України, укладених з Альянсом
5.2. Аналіз відповідності національного законодавства базовим договорам Альянсу
| Глава Адміністрації Президента України | С.ЛЬОВОЧКІН |