У відносинах з Румунією основна увага зосереджена на виробленні взаємоприйнятних рішень щодо розв'язання проблемних питань українсько-румунських відносин, розвитку співробітництва у сфері інтеграції України в європейські структури.
Позитивна динаміка спостерігається у відносинах України і Словацької Республіки, яка активно підтримує євроінтеграційний курс нашої держави.
Двосторонні відносини України і Угорської Республіки характеризуються відсутністю проблемних питань на політичному рівні, активним співробітництвом та практичною підтримкою Угорською Республікою євроінтеграційних прагнень України, проведенням інтенсивного міжвідомчого і регіонального діалогу.
Середньострокові цілі:
уживати заходів щодо продовження конструктивного співробітництва із сусідніми державами у сферах, що становлять взаємний інтерес;
завершити договірно-правове оформлення та проведення демаркації державного кордону;
забезпечити участь представників Збройних Сил України у заходах довіри та безпеки із сусідніми державами (Словацька Республіка, Республіка Польща, Угорська Республіка, Республіка Білорусь), що розроблені на підставі Віденського документа про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 1999 року.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з демаркації державного кордону та делімітації акваторій Азовського і Чорного морів та Керченської протоки;
прискорити розроблення нової довгострокової комплексної програми розвитку економічного співробітництва між Україною і Російською Федерацією;
активізувати проведення переговорного процесу з вирішення актуальних питань, пов'язаних із перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, на основі конструктивного діалогу та пошуку узгоджених рішень;
активізувати та поглибити галузеве співробітництво з Республікою Білорусь, у тому числі в рамках ініціативи ЄС "Східне партнерство";
розпочати реалізацію Концепції інтегрованого управління кордонами;
проводити заходи контролю за військовою діяльністю у прикордонних районах зі Словацькою Республікою, Республікою Польща, Угорською Республікою, Республікою Білорусь на виконання двосторонніх угод та Віденського документа про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 1999 року.
1.3.4. Внесок у забезпечення регіональної безпеки. Участь у регіональних ініціативах
Україна продовжуватиме брати участь у регіональних ініціативах з метою забезпечення стабільності та безпеки регіону.
Триватиме активне співробітництво в рамках Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, зокрема, шляхом розвитку співробітництва Організації з провідними міжнародними, у тому числі регіональними, організаціями у сферах, що становлять взаємний інтерес.
Україна продовжуватиме співробітництво з державами - членами Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (далі - ОЧЕС) у рамках її головних органів та органів, пов'язаних з ОЧЕС: Ради міністрів закордонних справ, Парламентської асамблеї, Чорноморського банку торгівлі та розвитку, Ділової ради і Міжнародного центру чорноморських досліджень.
Україна активно підтримуватиме ініціативи та дальший розвиток співробітництва у Чорноморському регіоні.
Розпочато процес активізації участі України у Співдружності Незалежних Держав (СНД), насамперед співпраці в сфері економіки, яка є для нашої держави пріоритетною. У зв'язку з цим здійснюється комплекс заходів щодо інтенсифікації взаємодії з державами - учасницями СНД у багатосторонньому форматі. Підходи України до розвитку відносин із СНД зумовлені прагматичними розрахунками та пов'язані як з економічною ситуацією в нашій державі, так і з необхідністю врахування нових реалій, які виникли на пострадянському просторі у зв'язку з фінансово-економічною кризою.
Середньострокові цілі:
продовжити активне співробітництво в Чорноморському регіоні шляхом участі у регіональних ініціативах та перспективних міжнародних проектах;
забезпечити реалізацію Листа про наміри щодо створення спільної українсько-польсько-литовської бригади "УкрПолЛитБриг";
продовжити активне співробітництво у рамках ініціатив Регіонального центру сприяння контролю над озброєнням (RACVIAC).
Пріоритетні завдання на поточний рік:
опрацювати питання щодо напрямів розвитку співробітництва України у рамках СНД та з державами - учасницями СНД;
брати участь у заходах, що проводяться в рамках діяльності Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, щодо боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків, протидії незаконній торгівлі зброєю, торгівлі людьми та нелегальній міграції;
продовжити забезпечення активної участі України в діяльності Організації Чорноморського Економічного Співробітництва та органів, що провадять діяльність у рамках Організації Чорноморського Економічного Співробітництва;
продовжити участь у діяльності Чорноморської Групи Військово-Морського Співробітництва (BLACKSEAFOR);
продовжити роботу з опрацювання нормативно-правової бази щодо створення спільної українсько-польсько-литовської бригади "УкрПолЛитБриг" і підписання відповідного Меморандуму про взаєморозуміння та Технічної угоди;
брати участь у заходах, що проводяться в рамках діяльності Регіонального центру сприяння контролю над озброєнням (RACVIAC), з підтримання діалогу з питань контролю над озброєнням, зі зміцнення довіри та безпеки, реформування збройних сил, здійснення демократичного контролю над державною воєнною організацією, безпеки кордонів;
продовжити впровадження положень Документа про заходи зміцнення довіри та безпеки у військово-морській галузі на Чорному морі, прийнятого 25 квітня 2002 року Республікою Болгарія, Грузією, Румунією, Російською Федерацією, Турецькою Республікою і Україною;
продовжити роботу з узгодження з іноземними партнерами питання про започаткування зустрічей міністрів оборони держав Чорноморського регіону;
поглибити співробітництво берегових/прикордонних охоронних відомств у рамках Форуму чорноморського прикордонного співробітництва.
1.3.5. Внесок у забезпечення розв'язання конфліктів мирним шляхом
Позиція України щодо врегулювання "заморожених" конфліктів на пострадянському просторі базується на таких принципах:
збереження суверенітету і територіальної цілісності держав;
розв'язання проблем виключно мирними способами, зокрема шляхом переговорів;
повага до прав людини і забезпечення прав національних меншин;
неприпустимість використання "косовського питання" як прецеденту.
Середньострокова ціль - уживати заходів щодо мирного врегулювання "заморожених" конфліктів у рамках міжнародних дипломатичних зусиль.
Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити переговори щодо розв'язання придністровської проблеми у переговорному форматі "5+2", зокрема, на основі положень українського плану мирного врегулювання.
1.3.6. Співробітництво з міжнародними організаціями
Україна надає винятково важливого значення зміцненню Організації Об'єднаних Націй як ефективного інструмента для розв'язання глобальних проблем міжнародного співтовариства, виходячи з необхідності належної реалізації Декларації тисячоліття Організації Об'єднаних Націй та Підсумкового документа Всесвітнього саміту 2005 року, докладає зусиль для реформування ООН, підвищення ефективності її діяльності, реформи Ради Безпеки ООН, а також посилення ролі Генеральної асамблеї ООН.
Україна як активний учасник Організації з безпеки і співробітництва в Європі заінтересована у використанні можливостей ОБСЄ для підвищення рівня національної безпеки, забезпечення територіальної цілісності, недоторканності державних кордонів, запобігання на ранній стадії конфліктам і кризовим ситуаціям і врегулювання "заморожених" конфліктів, зміцнення демократії на європейському просторі, а також підтримання сталого економічного розвитку.
У контексті розвитку співробітництва з Радою Європи зусилля будуть спрямовані на вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав людини та утвердження верховенства права. Буде продовжена робота щодо забезпечення свободи засобів масової інформації, розвитку толерантного суспільства, що базується на демократичних стандартах, забезпечення реалізації прав національних меншин, рівності жінок та чоловіків, захисту дітей.
Середньострокові цілі:
продовжити активну участь у діяльності ООН, ОБСЄ та Ради Європи;
продовжити роботу з розширення сфери залучення українських миротворців до операцій та місій з підтримання миру під егідою ООН;
завершити виконання зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи;
продовжити роботу з підготовки та здійснення головування України в ОБСЄ у 2013 році;
продовжити роботу в рамках ОБСЄ з підвищення ефективності діяльності Організації в усіх вимірах - військово-політичному, економічному, довкільному та гуманітарному, зокрема в контексті реалізації спільних проектів.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити моніторинг виконання плану дій ООН щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції на період до 2016 року;
продовжити здійснення заходів, передбачених Програмою розвитку ООН і Програмою ООН з навколишнього середовища;
продовжити виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива), ратифікованого Законом України від 15 квітня 2009 року N 1264-VI;
ужити заходів щодо виконання зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи, зокрема стосовно вдосконалення виборчого законодавства, приведення функцій прокуратури у відповідність з європейськими стандартами, завершення реформування судової системи, а також щодо боротьби з корупцією, реформування засобів масової інформації;
забезпечити належну підготовку та здійснення головування України в Комітеті Міністрів Ради Європи (травень - листопад 2011 року);
продовжити імплементацію плану дій Ради Європи для України на 2008-2011 роки та вжити заходів для розроблення нового плану дій Ради Європи для України на 2011-2014 роки;
забезпечити участь у роботі Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях і його Науково-технічного та Юридичного підкомітетів.
1.3.7. Контроль над озброєнням, нерозповсюдження зброї масового знищення. Державний експортний контроль
Україна докладатиме необхідних зусиль для розширення та зміцнення міжнародного співробітництва з метою забезпечення захисту державних інтересів у сфері роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки.
Україна дотримуватиметься своїх зобов'язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, до якого вона приєдналася згідно із Законом України від 16 листопада 1994 року N 248/94-ВР, Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань, ратифікованим Законом України від 16 листопада 2000 року N 2107-III, Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення, ратифікованою Законом України від 16 жовтня 1998 року N 187-XIV. Буде продовжено участь у реалізації ініціативи "Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення".
Триватиме реалізація політики у сфері експортного контролю, спрямованої на забезпечення національної безпеки та виконання міжнародних зобов'язань України як члена міжнародних організацій та держави - учасниці багатосторонніх міжнародних договорів з питань експортного контролю, нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки, а також контролю за міжнародними передачами звичайних видів озброєнь.
У рамках виконання міжнародних зобов'язань України здійснюється щорічний обмін інформацією з питань контролю над озброєнням між Україною та державами - членами Альянсу, а також ООН і ОБСЄ. З метою забезпечення відповідності дозвільних процедур експортного контролю вимогам міжнародних режимів експортного контролю проводиться вдосконалення законодавства, здійснюються заходи щодо гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС із зазначених питань, зокрема заходи щодо впровадження Єдиного контрольного списку товарів подвійного використання в Україні.
Україна продовжуватиме співробітництво з Альянсом у сфері контролю над озброєнням у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО.
Середньострокові цілі:
виконувати міжнародні зобов'язання у сфері контролю над озброєнням та обміну інформацією з учасниками Вассенаарської домовленості, Режиму контролю за ракетними технологіями, Групи ядерних постачальників, Австралійської групи;
продовжити обговорення в рамках відповідних міжнародних режимів експортного контролю перспектив і шляхів забезпечення відповідності національних дозвільних процедур міжнародним стандартам;
проводити консультації з державами - членами НАТО з питань контролю над озброєнням, експортного контролю та нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки;
забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - членами Альянсу згідно з міжнародними договорами з питань контролю над озброєнням;
продовжити вдосконалення механізму взаємодії з верифікаційними органами держав - членів Альянсу та Верифікаційним комітетом НАТО щодо здійснення щорічних двосторонніх контрольних заходів.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - учасницями міжнародних договорів і угод у сфері контролю над озброєннями ( Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група), здійснення заходів щодо підвищення рівня довіри і безпеки, імплементацію інших зобов'язань, передбачених зазначеними документами;
продовжити співробітництво з Оборонною групою високого рівня НАТО з питань розповсюдження зброї масового знищення;
забезпечити супроводження іноземних інспекційних груп на території України та здійснення контрольних заходів на території держав-учасниць згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі, Віденським документом про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 1999 року, двосторонніми міжнародними договорами України, Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення, а також проведення спостережних польотів, сертифікації літаків спостереження згідно з Договором з відкритого неба;
узяти участь у переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи, утвореної згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі, та Консультативної комісії з відкритого неба, утвореної згідно з Договором з відкритого неба. Забезпечити взаємодію у рамках діяльності зазначених переговорних органів з державами - членами НАТО з метою належного представлення позиції України у ході переговорного процесу;
вивчити досвід держав - членів Альянсу з питань експортного контролю для його врахування під час визначення шляхів забезпечення відповідності національних дозвільних процедур міжнародним стандартам;
удосконалити нормативно-правову базу у сфері державного експортного контролю;
брати участь у засіданнях міжнародних робочих органів експортного контролю;
проводити на щорічній основі консультації та робочі зустрічі з Верифікаційним координаційним комітетом НАТО з питань обміну та перевірки інформації за Договором про звичайні збройні сили в Європі, а також сприяти внесенню до електронної бази НАТО "VERITY" відповідної інформації;
забезпечити участь у щорічних семінарах у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань контролю над озброєнням, а також у засіданнях Оборонної групи НАТО високого рівня з питань розповсюдження зброї масового знищення;
перевести у практичну площину співробітництво з Європейським Союзом у сфері підвищення рівня біологічної безпеки та захисту лабораторій, в яких зберігаються особливо небезпечні біологічні матеріали (проект модернізації Української протичумної станції, м. Сімферополь);
забезпечити належне виконання Угоди між Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством оборони Сполучених Штатів Америки стосовно співробітництва у галузі запобігання розповсюдженню технологій, патогенів та знань, які можуть бути використані в ході розробки біологічної зброї, підписаної 29 серпня 2005 року, для модернізації та зміцнення матеріально-технічної бази відповідних установ України;
ужити заходів щодо забезпечення координації дій офіційних представників України в рамках участі у міжнародних заходах з питань нерозповсюдження ядерних технологій і матеріалів та боротьби з ядерним тероризмом.
1.3.8. Боротьба з тероризмом
Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання.
Україна і надалі приділятиме значну увагу міжнародному співробітництву у зазначеній сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, участі у реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму, а також дотримуватиметься положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.
Буде продовжено здійснення заходів у рамках плану дій партнерства проти тероризму, інших заходів під егідою Альянсу на двосторонньому та багатосторонньому рівнях.
Триває розбудова Міжнародного центру спеціальної підготовки Служби безпеки України (МЦСП).
Середньострокові цілі:
продовжити діяльність із виявлення і припинення використання терористичними організаціями каналів незаконної міграції та контрабанди для фінансування постачання зброї, вибухівки та відповідного обладнання, а також каналів переправлення бойовиків;
продовжити співробітництво з Міжнародною організацією кримінальної поліції (Інтерпол) у сфері розшуку, затримання та видачі правопорушників;
продовжити активне співробітництво з Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) та Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль);
забезпечити участь у заходах, передбачених планом дій стосовно виконання зобов'язань та здійснення заходів у рамках участі України в Глобальній ініціативі щодо боротьби з актами ядерного тероризму;
забезпечити співробітництво з Альянсом та його державами-членами з питань боротьби з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, піратством, нелегальною міграцією, торгівлею людьми та наркоторгівлею, розповсюдженням зброї масового знищення та засобів її доставки, а також продовжити роботу з узагальнення і практичного використання відповідного досвіду;
забезпечити вдосконалення законодавства у сфері боротьби з тероризмом щодо участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій;
забезпечити практичне залучення підрозділів спеціального призначення України до здійснення заходів державами - членами Альянсу у сфері боротьби з тероризмом;
продовжити розбудову інфраструктури МЦСП, спрямовану на вдосконалення його можливостей та використання їх для здійснення на його базі професійної підготовки персоналу служб безпеки іноземних держав.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити проведення моніторингу фінансових операцій з метою виявлення фактів фінансування тероризму та надсилання узагальнених матеріалів правоохоронним органам згідно з компетенцією;
забезпечити взаємодію з Альянсом щодо обміну інформацією про міжнародні наркоугруповання, екстремістські та терористичні організації, а також запобігання незаконному транзиту наркотичних засобів територією України, розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки;
провести спільні засідання та консультації з Комітетом НАТО з питань цивільної розвідки та безпеки щодо боротьби з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, піратством, нелегальною міграцією, торгівлею людьми та наркоторгівлею, розповсюдженням зброї масового знищення і засобів її доставки;
провести консультації з відповідними органами НАТО та його державами-членами щодо участі представників України у заходах Альянсу з урегулювання кризових ситуацій;
продовжити здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня боєздатності підрозділів Служби безпеки України та досягнення їх взаємосумісності з підрозділами спеціального призначення держав - членів Альянсу;
залучити експертів із держав - членів Альянсу як спостерігачів до проведення в Україні антитерористичних навчань і тренувань;
провести консультації з відповідними структурами Альянсу та його державами-членами щодо сприяння Україні у здійсненні заходів антитерористичного забезпечення під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;
провести навчальні заняття за участю антитерористичних підрозділів держав - членів Альянсу;
завершити проведення наукового дослідження з питань запобігання тероризму та забезпечити участь українських фахівців у відповідних міжнародних науково-практичних заходах.
1.4. Інформування громадськості
Розвиток інформаційного простору та забезпечення доступності інформації про відносини конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору, роль Альянсу у підтриманні безпеки і стабільності в Європі та світі і вплив таких процесів на стан національної безпеки України є одним із важливих напрямів державної політики у сфері інформування громадськості.
Особливої актуальності набуває системне впровадження елементів громадської дипломатії, проведення публічних заходів (круглі столи, семінари, дискусії, конференції тощо) із залученням широкої аудиторії.
Проведення зазначеної роботи насамперед на регіональному рівні, координація діяльності державних органів і громадських організацій, розширення мережі інформаційних стендів, що створюються з використанням належної довідково-аналітичної бази, та одночасне поліпшення якості тематичних Інтернет-ресурсів є основними умовами успішної реалізації відповідної інформаційної політики.
Середньострокові цілі:
створити із застосуванням державних медійних засобів умови для досягнення політичного і громадянського консенсусу стосовно конструктивного партнерства України з Альянсом;
забезпечити високий рівень взаємосумісності та взаєморозуміння державних органів і громадських організацій під час проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи;
продовжити роботу з інформування громадськості з питань конструктивного партнерства України з Альянсом на регіональному та місцевому рівнях.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити впровадження елементів громадської дипломатії в тісному співробітництві з Центром інформації та документації НАТО в Україні, Офісом зв'язку НАТО в Україні, а також контактним посольством НАТО в Україні;
у тісному співробітництві з Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні проводити в Автономній Республіці Крим та областях тематичні заходи за участю представників державних органів, громадських організацій, засобів масової інформації із залученням експертів, представників держав - членів та інституцій Альянсу в Україні;
сприяти разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні виданню інформаційно-аналітичної, наукової, навчальної літератури, створенню і розміщенню на українських телеканалах відеоматеріалів з актуальних питань конструктивного партнерства України з НАТО;
сприяти разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні поширенню в Україні досвіду діяльності Асоціації Атлантичного договору і Парламентської асамблеї НАТО та участі українських представників у їх роботі;
сприяти разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні українським неурядовим організаціям у започаткуванні проведення в Україні щорічного Дня євроатлантичного партнерства;
продовжити разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні із залученням громадських організацій реалізацію інформаційної політики з питань євроатлантичного співробітництва для представників військових формувань, правоохоронних та інших заінтересованих державних органів України;
разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні проводити у військових навчальних закладах тематичні заходи, спрямовані на інформування про співробітництво України з Організацією Північноатлантичного договору та Європейським Союзом.
1.5. Наука і довкілля
З метою здійснення конструктивного партнерства з Альянсом та його державами-членами у сфері науки, технологій та довкілля Україна братиме активну участь у Програмі НАТО з науки заради миру та безпеки.
Україна продовжуватиме виконання науково-дослідних робіт, спрямованих на більш ефективну реалізацію державної політики конструктивного партнерства з Альянсом у політичній, безпековій, економічній, правовій, інформаційній, освітній, екологічній та інших сферах.
Середньострокова ціль - активна участь у Програмі НАТО з науки заради миру та безпеки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити співголовування Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України у Спільній робочій групі Україна - НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля. Забезпечити участь заінтересованих центральних органів виконавчої влади України у щорічному засіданні Спільної робочої групи Україна - НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля;
забезпечити участь представників Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України у засіданні Комітету НАТО з питань політики та партнерства у форматі Ради євроатлантичного партнерства, присвяченому співробітництву в рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки;
забезпечити реалізацію і обговорити перспективи продовження проекту "Моніторинг та передбачення ризиків паводків річки Прип'ять, яка протікає територією Республіки Білорусь та України через Чорнобильську виключну зону" за Програмою НАТО з науки заради миру та безпеки;
здійснити у рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки і з метою реалізації проекту імплементації Закону України "Про захист персональних даних" наукове обгрунтування типових вимог до захисту персональних даних, стандартизованих еталонів для аудиту та аналізу процесів управління персональними даними на основі міжнародних стандартів та кодексів усталеної практики.
тісно співпрацювати з Центром інформації та документації НАТО в Україні з метою поширення серед громадськості інформації про співробітництво Україна - НАТО у сфері науки. Інформувати українське суспільство про конкретні здобутки, досягнуті в ході конструктивних та прагматичних відносин України з НАТО в рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки.
1.5.1. Забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні
З метою конструктивного партнерства з Альянсом та його державами-членами у сфері охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Україна планує започаткувати нову програму НАТО із забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні.
Україна започаткує практику реалізації низки природоохоронних проектів, спрямованих на реалізацію національної екологічної політики.
Середньострокова ціль - започаткувати спільну програму Україна - НАТО із забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити участь представників Міністерства екології та природних ресурсів України і Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України у засіданнях Комітету НАТО з питань політики та партнерства у форматі Ради Євроатлантичного партнерства, присвячених питанням співробітництва в рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки;
опрацювати питання щодо утворення під співголовуванням Міністерства екології та природних ресурсів України і Міністерства оборони України спільної робочої групи Україна - НАТО зі співробітництва з питань охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;
започаткувати проекти з:
- обміну досвідом щодо розроблення економічних та адміністративних стимулів із заохочення впровадження систем екологічного управління у підпорядкованих військових формуваннях, забезпечення екологічно безпечного природокористування в ході оперативної та бойової підготовки під час проведення військових навчань і тренувань;
- розроблення методологічних підходів до ліквідації екологічних наслідків військової діяльності, зокрема компенсації збитків, завданих державі тимчасовим перебуванням на території України підрозділів збройних сил інших держав.
1.6. Питання координації практичного співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору. Підготовка фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва
З метою забезпечення належної внутрішньодержавної координації в процесі виконання завдань щодо співробітництва з НАТО видано Указ Президента України від 18 листопада 2010 року N 1039 "Про забезпечення продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору", яким визначено механізм взаємодії заінтересованих міністерств, інших державних органів України під час проведення широкомасштабних галузевих реформ. Як допоміжний орган при Президентові України утворено Комісію з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору. Збережено інститут національних координаторів - спеціально уповноважених осіб, діяльність яких сприятиме узгодженому виконанню центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами завдань щодо продовження конструктивного партнерства України з Альянсом з питань, які становлять взаємний інтерес.
З урахуванням набутого досвіду Україна буде продовжувати брати участь у виконанні програм підготовки і підвищення кваліфікації фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва шляхом забезпечення участі українських військовослужбовців та цивільних спеціалістів у заходах Робочої програми євроатлантичного партнерства, зокрема Індивідуальній програмі партнерства між Україною та Альянсом, а також у Програмі з питань професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня та за сприяння Центру інформації та документації НАТО в Україні.
Середньострокові цілі:
забезпечити належну діяльність Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору;
продовжити співробітництво з Альянсом у рамках Робочої програми євроатлантичного партнерства і Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
проводити засідання Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору;
забезпечити координацію участі представників заінтересованих центральних органів виконавчої влади України у заходах міжнародного співробітництва в рамках Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО на 2011 рік;
підготувати звіт про результати виконання Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки та пропозиції щодо розроблення нормативно-правових актів з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва після 2011 року;
продовжити співробітництво у рамках Скандинавсько-Балтійської ініціативи;
розширювати співробітництво з Центром інформації та документації НАТО в Україні щодо підготовки фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва.
РОЗДІЛ II. ОБОРОННІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ
2.1. Політика національної безпеки
Політика національної безпеки базується на положеннях Конституції України, Законів України "Про основи національної безпеки України", "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" та Воєнної доктрини України. Основні засади політики національної безпеки також уточнюються у посланнях Президента України до народу та в щорічних і позачергових посланнях до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України.
Реалізація державної політики національної безпеки передбачає утвердження засад національної єдності для розбудови демократичної, правової держави, формування соціально орієнтованої ринкової економіки, зміцнення науково-технологічного потенціалу, забезпечення інноваційного розвитку, зростання рівня життя і добробуту населення, забезпечення інформаційної безпеки, екологічно і техногенно безпечних умов життєдіяльності суспільства.
Основні завдання:
забезпечення життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, своєчасне виявлення, запобігання виникненню і нейтралізація загроз національним інтересам у зовнішньополітичній, оборонній, соціально-економічній, енергетичній, екологічній та інших сферах;
зміцнення обороноздатності держави, посилення відповідальності органів державної влади всіх рівнів за належну підготовку і гарантування безпеки держави.
Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України зумовлюється необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним інтересам.
Україна має намір продовжувати участь у заходах щодо забезпечення міжнародної, європейської та євроатлантичної безпеки і стабільності, зокрема, шляхом участі у місіях та операціях під егідою Альянсу.
2.1.1. Стратегія національної безпеки України
Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 12 лютого 2007 року N 105, визначає, зокрема, пріоритетні цілі реформування інститутів сектору безпеки. Головна мета Стратегії - забезпечення рівня національної безпеки, який гарантуватиме поступальний розвиток України, її конкурентоспроможність, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, дальше зміцнення міжнародних позицій та авторитету України у сучасному світі.
Президент України здійснює керівництво процесом реалізації Стратегії та в разі потреби вносить до Верховної Ради України законопроекти, необхідні для її імплементації.
Верховна Рада України формує законодавчу базу, необхідну для реалізації Стратегії, здійснює відповідний парламентський контроль.
Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію Стратегії, затверджує щороку плани заходів з її виконання.
Рада національної безпеки і оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади з реалізації Стратегії, вносить Президентові України з урахуванням змін у зовнішньому або внутрішньому середовищі пропозиції щодо її уточнення та ресурсного забезпечення.
Динамічні зміни у безпековому середовищі навколо України, що відбулися останнім часом, зокрема глобальна фінансово-економічна криза та інші пов'язані з нею загрози, а також ситуація в Україні змусили керівництво держави внести певні корективи у пріоритети внутрішньої і зовнішньої державної політики, які знайшли своє відображення у Законі України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики". У зв'язку з цим Кабінету Міністрів України доручено підготувати пропозиції щодо приведення законодавчих актів та забезпечення приведення інших нормативно-правових актів у відповідність із зазначеним Законом, зокрема розробити нову редакцію Стратегії національної безпеки України.
Нова редакція документа, загальну координацію підготовки якої здійснює Апарат Ради національної безпеки і оборони України, згодом буде розглянута на засіданні Ради та затверджена Главою держави.
Середньострокові цілі:
забезпечити реалізацію Стратегії національної безпеки України;
удосконалити механізм реалізації Стратегії національної безпеки України;
оптимізувати механізм оцінки ефективності реалізації Стратегії національної безпеки України, зокрема, шляхом залучення до такої оцінки незалежних громадських організацій;
створити систему інформаційного супроводження реалізації пріоритетів, визначених Стратегією національної безпеки України;
забезпечити активну участь Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору в координації діяльності відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в існуючих консультативних механізмах України з НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
визначити в рамках діяльності Спільної робочої групи високого рівня формат одержання Україною методичної та консультаційної допомоги щодо вдосконалення механізму реалізації Стратегії національної безпеки України;
залучити громадські організації до проведення незалежної оцінки стану реалізації державної політики щодо національної безпеки, а також Стратегії національної безпеки України в рамках Мережі партнерства Україна - НАТО;
розробити нову редакцію Стратегії національної безпеки України з урахуванням досвіду держав - членів НАТО та внести її на розгляд Ради національної безпеки і оборони України.
2.1.2. Управління національною безпекою і обороною України. Реагування на кризові ситуації
До системи управління національною безпекою і обороною України входять:
Верховна Рада України, яка здійснює законодавче регулювання у секторі національної безпеки і оборони України;
Президент України, який здійснює керівництво у секторі національної безпеки і оборони України, є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, Головою Ради національної безпеки і оборони України;
Рада національної безпеки і оборони України, яка координує та контролює діяльність органів виконавчої влади з питань національної безпеки і оборони України;
Кабінет Міністрів України, який є вищим органом у системі органів виконавчої влади, здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
центральні органи виконавчої влади, Збройні Сили України та інші військові формування, правоохоронні і розвідувальні органи, утворені відповідно до законів України, які у межах своїх повноважень забезпечують виконання передбачених Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України завдань у секторі національної безпеки і оборони України.
Удосконалення системи управління національною безпекою і обороною України є життєво важливим для своєчасного та адекватного реагування на сучасні виклики і загрози. Це передбачає вдосконалення міжвідомчої координації у сфері стратегічного планування. Ключову роль у зазначених процесах відіграватимуть Рада національної безпеки і оборони України та Кабінет Міністрів України.
Надзвичайно важливим є впровадження демократичних принципів управління національною безпекою і обороною України, спрямованих на запобігання впливу політичного протистояння та корупції, пов'язаних із боротьбою за владу та ресурси.
Для України важливо вдосконалити систему управління державними органами в умовах кризових ситуацій, а також забезпечити ефективний розподіл завдань та повноважень між суб'єктами сектору безпеки так, щоб запобігти дублюванню їх функцій.
Середньострокові цілі:
удосконалити систему стратегічного планування з метою більш ефективної реалізації політичного курсу держави;
удосконалити міжвідомчу координацію у сфері стратегічного планування та забезпечити політичну консолідацію шляхом поєднання зусиль державних органів, спрямованих на реагування на сучасні виклики і загрози;
проаналізувати досвід держав - членів НАТО з питань управління сектором безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також ефективного розподілу між ними завдань і повноважень;
удосконалити систему управління державними органами в умовах кризових ситуацій, гармонізувати повноваження суб'єктів сектору безпеки з метою запобігання їх дублюванню;
забезпечити впровадження демократичних принципів управління національною безпекою і обороною України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити здійснення у 2011 році заходів щодо реалізації Стратегії міжнародної миротворчої діяльності України, затвердженої Указом Президента України від 15 червня 2009 року N 435;
розробити проект плану заходів щодо реалізації Стратегії міжнародної миротворчої діяльності України на 2012 рік та подати його на розгляд Ради національної безпеки і оборони України;
налагодити ефективний діалог між суб'єктами забезпечення національної безпеки та громадськими організаціями;
узяти участь у консультаціях з відповідними органами Альянсу та державами - членами НАТО щодо залучення представників України до здійснення заходів з урегулювання кризових ситуацій.
2.1.3. Реформування сектору безпеки. Забезпечення імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки та оборонного огляду
Демократичні перетворення у сфері національної безпеки і оборони України, що здійснюються в контексті європейської інтеграції та конструктивного партнерства з Альянсом, обумовлюють необхідність грунтовного перегляду та уточнення завдань, структури і повноважень усіх суб'єктів сектору безпеки з урахуванням прийнятих стандартів та економічних можливостей держави.
Протягом 2009-2010 років Україна досягла певних успіхів у реформуванні сектору безпеки. Реалізація першої в історії держави Стратегії національної безпеки України набула системного характеру та забезпечує трансформацію вітчизняних безпекових інституцій у ході проведення комплексного огляду сектору безпеки. Підготовлено і затверджено низку концептуальних документів щодо розвитку сектору безпеки на період до 2015 року.
Україна завершує імплементацію результатів комплексного огляду сектору безпеки та оборонного огляду. Головна мета трансформаційних процесів - максимальна адаптація безпекових інституцій держави до загальноприйнятих демократичних стандартів і забезпечення їх адекватного реагування на можливі загрози та виклики національній безпеці України.
Кабінет Міністрів України організовує і контролює проведення оборонного огляду центральними органами виконавчої влади та іншими заінтересованими державними органами, які виконують завдання у сфері оборони України. Загальне керівництво такими процесами здійснюється Президентом України, який очолює Раду національної безпеки і оборони України.
З метою підвищення транспарентності цих процесів та досягнення неупереджених, об'єктивних і достовірних результатів до участі в імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки та проведення оборонного огляду залучаються представники міжнародних неурядових, українських громадських організацій і наукових установ.
За результатами оборонного огляду буде розроблено Стратегічний оборонний бюлетень, який разом із підсумковими документами комплексного огляду сектору безпеки стане основою для підготовки середньострокових програм розвитку секторів безпеки і оборони України. Стратегічний оборонний бюлетень матиме публічний характер і буде розміщений на офіційних веб-сайтах суб'єктів сектору безпеки.
Дальше співробітництво між Україною та Альянсом у цій сфері розвиватиметься у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.
Середньострокові цілі:
забезпечити гармонізацію документів середньострокової дії у сфері оборонного планування;
забезпечити імплементацію результатів оборонного огляду України;
завершити імплементацію результатів комплексного огляду сектору безпеки;
удосконалити законодавство з питань регулювання діяльності суб'єктів сектору безпеки, в тому числі шляхом його адаптації до стандартів держав - членів НАТО;
здійснити перегляд та уточнення завдань, структури і повноважень суб'єктів сектору безпеки з урахуванням прийнятих стандартів та економічних можливостей держави;
забезпечити реформування інститутів сектору безпеки;
залучати представників політичної та громадської еліти до публічного діалогу з питань безпеки, що сприятиме формуванню в суспільстві розуміння безпекових реалій, досягненню консенсусу з питань політики безпеки, а також виробленню конструктивних підходів до неї;
підвищити рівень довіри суспільства до інститутів сектору безпеки;
започаткувати практику проведення незалежного експертного аналізу планів заходів щодо реформування сектору безпеки;
проводити соціологічні дослідження для визначення проблемних питань щодо реформ у секторі безпеки та можливих шляхів їх розв'язання.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити консультації експертів стосовно проведення реформ у секторі безпеки в рамках виконання програми Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня на 2011 рік;
продовжити реформування інститутів сектору безпеки в контексті затверджених державних концепцій, а також у рамках імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки;
здійснити заходи щодо ефективного залучення до співпраці іноземних радників при суб'єктах сектору безпеки з метою прискорення проведення відповідних реформ;
забезпечити використання консультативно-дорадчої допомоги іноземних радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України під час імплементації результатів оборонного огляду;
провести засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони, під час якого презентувати проект Стратегічного оборонного бюлетеня, представити результати Стратегічного оборонного огляду і обговорити дальші кроки щодо проведення воєнної реформи в Україні.
2.1.3.1. Демократичний цивільний контроль над сектором безпеки
Демократичний цивільний контроль є одним із ключових елементів удосконалення управління сектором безпеки.
Діяльність Робочої групи Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю над сектором розвідки набула нового формату - проведення відповідних консультацій експертів з питань діяльності служб безпеки і розвідки між Україною та Альянсом. Ці консультації поглибили співробітництво і посилили довіру між розвідувальними органами України та відповідними органами держав - членів НАТО.
Під час зазначених консультацій Україною отримано необхідну експертну допомогу держав - членів НАТО щодо реформування сектору безпеки, зокрема Служби безпеки України та розвідувальних органів України.
З метою налагодження тісного співробітництва Міністерства оборони України з релігійними організаціями для задоволення релігійних потреб військовослужбовців, духовного, морально-етичного, військово-патріотичного виховання особового складу Збройних Сил України утворено представницький міжконфесійний консультативно-дорадчий орган, що діє на громадських засадах при Міністерстві оборони України.
Україна має намір максимально залучати громадські організації до реформування та вдосконалення механізму здійснення контролю над сектором безпеки. Україна забезпечуватиме використання можливостей Мережі партнерства Україна - НАТО, а також інших механізмів у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.
Середньострокові цілі:
