Про схвалення Прогнозу показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2011-2013 роки

Кабінет Міністрів України

Схвалити Прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2011-2013 роки, що додається.

Цей Прогноз визначає основні напрями змін у податково-бюджетній політиці в середньостроковій перспективі, які здійснюються для досягнення довгострокових стратегічних цілей.

Прогноз базується на положеннях і завданнях, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України "Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток", постановах Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2008 р. N 828 "Про схвалення Прогнозу показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2010-2012 роки" (Офіційний вісник України, 2008 р., N 71, ст. 2381) та від 25 лютого 2009 р. N 151 "Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2010 рік (Бюджетної декларації)" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 15, ст. 477).

У межах стратегічної мети - побудови конкурентоспроможної соціально орієнтованої ринкової економіки та подальшої інтеграції у світове співтовариство основними цілями бюджетної політики на довгострокову перспективу залишаються:

підтримання структурних реформ в економіці для відновлення високих темпів економічного зростання;

проведення ефективної соціальної політики, спрямованої на забезпечення гідних умов життя громадян;

справедливість, дієвість та ефективність роботи органів влади;

подальша інтеграція у світові глобальні процеси та підвищення міжнародного авторитету України.

Для досягнення зазначених стратегічних цілей податково-бюджетна політика в умовах посткризового періоду орієнтуватиметься на комплексну реалізацію державної політики, спрямованої на стабілізацію національної економіки та відтворення економічного потенціалу, проведення структурних реформ та забезпечення належного рівня соціальних гарантій громадян.

За таких умов пріоритетними завданнями у середньостроковій перспективі визначено:

забезпечення макроекономічної стабільності, збалансованості та стійкості бюджетної системи;

державна підтримка, відновлення та розвиток вітчизняної економіки;

проведення структурних реформ в економіці та бюджетній сфері;

зниження податкового тиску на економіку та забезпечення його рівномірності, формування на цій основі сприятливого інвестиційного клімату як основи для стійкого економічного зростання;

підвищення ефективності системи соціального забезпечення та соціального захисту громадян;

забезпечення динамічного розвитку регіонів та підвищення їх самодостатності.

Проведення бюджетної політики у середньостроковій перспективі орієнтуватиметься на створення сприятливих умов для забезпечення розвитку національної економіки, відновлення та нарощування виробничих потужностей, сприяння створенню нових робочих місць, утримання та розширення ринків збуту вітчизняної продукції.

Забезпечення макроекономічної стабільності, збалансованості та стійкості бюджетної системи в країні на період до 2013 року досягатиметься шляхом:

забезпечення бездефіцитності поточного бюджету, визначення дефіциту бюджету розвитку в обсязі не більш як 3 відсотки валового внутрішнього продукту (далі - ВВП);

утримання протягом прогнозованого періоду обсягу державного боргу стосовно ВВП на рівні, не вищому ніж у 2010 році;

поступового зменшення частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет України порівняно з рівнем 2009 року.

Передбачається, що розроблення проектів Державного бюджету України на відповідний рік та місцевих бюджетів здійснюватиметься відповідно до Бюджетного кодексу України у новій редакції, в якому визначено положення щодо підвищення якості управління бюджетними коштами, забезпечення результативності, ефективності і прозорості використання бюджетних коштів, удосконалення бюджетної системи, забезпечення її стабільності, а також створення передумов для децентралізації бюджетного процесу та проведення реформ в інших сферах суспільства.

Бюджетна політика спрямовуватиметься на покращення добробуту та якості життя населення шляхом підвищення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімального прожиткового мінімуму, удосконалення системи надання пільг і допомог, забезпечення житлом малозабезпечених громадян та багатодітних сімей, гарантування перших робочих місць молодим спеціалістам, підготовленим за державним замовленням.

Важливим кроком у підвищенні іміджу та інвестиційної привабливості України на міжнародній арені стане підготовка України до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, яка передбачатиме відповідні структурні зміни в економіці.

Проводитиметься активна політика у сфері приватизації державного майна відповідно до чіткої стратегії приватизації в тісному взаємозв'язку із стратегією розвитку економіки України та її окремих галузей. Приватизація в Україні відбуватиметься на засадах прозорості та конкурентності.

Водночас державна політика базуватиметься на збереженні у державній власності стратегічно важливих підприємств державного сектору, підвищенні ефективності управління державним майном.

Істотно зміниться механізм встановлення бюджетних відносин між державним і місцевими бюджетами, розшириться ресурсна база місцевих бюджетів, реформування міжбюджетних відносин здійснюватиметься у напрямі підвищення самодостатності місцевих бюджетів, що сприятиме зменшенню міжрегіональних диспропорцій та збільшенню обсягу залучення прямих іноземних інвестицій у розвиток регіонів та створенню нових робочих місць.

Протягом 2011-2013 років очікується посткризове упорядкування вітчизняної фінансової та економічної системи на основі якісних структурних зрушень в економіці у напрямі посилення інвестиційної складової та подальшого впровадження інноваційної моделі розвитку економіки, а також удосконалення ринкових інститутів, поглиблення інтегрованості національної економіки у світову економіку. В умовах загострення конкурентної боротьби за ринки збуту проводитиметься робота із зменшення ресурсозатратності виробництва шляхом використання енергозберігаючих технологій, обладнання і матеріалів та впровадження інвестиційних проектів інноваційного спрямування.

Державна політика спрямовуватиметься на створення умов для посткризового розвитку України, зняття інфраструктурних обмежень розвитку, підвищення технологічного рівня промисловості, створення сучасного агропромислового комплексу, продовження інтеграції у світовий простір. Ці заходи сприятимуть усуненню впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальному розвитку національної економіки. У результаті передбачається відновлення та закріплення позитивних тенденцій щодо темпів зростання реального ВВП на рівні 6,4 відсотка в середньому за рік, що відповідає довгостроковому потенціалу розвитку економіки. У 2012 році темпи зростання реального ВВП будуть вищими за середні і становитимуть 7,2 відсотка, що пов'язано з додатковим підвищенням економічної активності у зв'язку з проведенням фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Підготовка та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу забезпечить збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій, спрямованих на модернізацію та розбудову об'єктів інфраструктури. Реалізовуватимуться інвестиційні проекти, пов'язані з розширенням транспортної інфраструктури, підвищенням безпеки руху, зростанням обсягів перевезень, що сприятиме становленню України як транзитної держави. Це забезпечить зростання обсягу іноземних інвестицій в Україну щороку в середньому на 11 млрд. доларів США.

Протягом 2011-2013 років передбачається стабілізація ситуації у сфері зайнятості і закріплення позитивних тенденцій в міру розв'язання проблем, що виникли внаслідок світової кризи, та відновлення динамічного розвитку виробничої діяльності.

Прогнозується збереження мінімальної заробітної плати на рівні, не нижчому за прожитковий мінімум, зростання реальної заробітної плати темпами, що відповідатимуть реальним можливостям економіки - підвищенню продуктивності праці.

З метою наближення якості життя громадян до європейських стандартів передбачається проведення подальшого реформування системи соціального та пенсійного страхування, удосконалення недержавного пенсійного забезпечення. Підвищенню якості продуктивності праці, якості робочої сили також сприятимуть здійснення заходів, спрямованих на поліпшення якості освітніх та медичних послуг, популяризацію здорового способу життя, розвиток фізичної культури та спорту, поліпшення екологічного стану довкілля.

Основна увага в період відновлення економіки після виходу з кризи приділятиметься стимулюванню становлення середнього класу як основи стабільності суспільства, що позитивно вплине на економічне зростання в цілому та на рівень життя населення.

Зростанню обсягів виробництва сприятиме підвищення продуктивності економіки, яке забезпечуватиметься в результаті ефективного використання таких факторів виробництва, як капітал та робоча сила.

Прогнозується, що темпи зростання обсягів промисловості протягом 2011-2013 років становитимуть щороку в середньому 4,2 відсотка за рік. Зростання обсягу виробництва в промисловості прогнозується досягти за рахунок: продовження структурної перебудови вітчизняного промислового комплексу, зокрема пришвидшення процесів імпортозаміщення; нарощування інвестиційної активності, у тому числі через підготовку до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; сприятливої кон'юнктури на зовнішніх сировинних ринках. Вищим за середній буде обсяг зростання виробництва у машинобудуванні, металургії, харчовій та легкій промисловості.

Пріоритетом економічної політики у середньостроковій перспективі є також реформування житлово-комунального господарства, формування конкурентного середовища у цій сфері та підвищення якості послуг, вартість яких визначатиметься на ринкових засадах з урахуванням необхідності соціального захисту малозахищених верств населення.

Послабленню залежності національної економіки від імпорту енергоресурсів та зниженню енергоємності виробництва сприятиме проведення ефективної державної політики, спрямованої на оптимізацію їх споживання з одночасним збільшенням обсягів власного видобутку (виробництва). При цьому пріоритетом є забезпечення надійності і якості транзиту енергоресурсів з одночасним розширенням експортних можливостей об'єднаної енергетичної системи України.

Протягом 2011-2013 років динаміка формування цін визначатиметься зменшенням фіскального навантаження на реальний сектор економіки, наданням ефективної державної підтримки агропромисловому комплексу відповідно до правил СОТ, проведенням виваженої тарифної політики, відсутністю різких коливань на зовнішньому ринку. За таких умов темпи зростання цін виробників у промисловості знизяться з 12,9 відсотка у 2011 році до 9,5 відсотка у 2013 році. Підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників, проведення політики щодо збільшення заробітної плати відповідно до підвищення продуктивності праці, збалансоване з економічним розвитком розширення споживчого кредитування також сприятимуть стабілізації цінової ситуації. Зростання споживчих цін матиме тенденцію до поступового зниження з 9,2 відсотка в 2011 році до 5,5 відсотка у 2013 році. Забезпеченню цінової стабільності сприятиме також розвиток банківської системи за рахунок розширення кола депозитно-кредитних операцій, а також проведення банками більш виваженої кредитної політики.

Помірні темпи зростання імпорту товарів і послуг у середньостроковій перспективі (щороку в середньому на 13,5 відсотка) будуть зумовлені відсутністю зовнішньокредитної експансії, що одночасно з розширенням ринків збуту (створення зони вільної торгівлі з ЄС) та підвищенням конкурентоспроможності вітчизняних товарів сприятиме поліпшенню торговельного сальдо з "мінус" 0,4 млрд. доларів США у 2011 році до "плюс" 0,3 млрд. доларів США у 2013 році. Основні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі формуватимуться в умовах нової посткризової моделі розвитку світу під впливом відновлення сприятливої кон'юнктури, а саме: зростання світових цін на металопродукцію, продукцію хімічної промисловості, машинобудування та сільського господарства і попиту на світовому ринку.

Незважаючи на відкритість національної економіки, яка посилюватиметься у зв'язку із створенням зони вільної торгівлі з ЄС, протягом прогнозного періоду передбачається підвищення ефективності якісних внутрішніх факторів зростання, яке забезпечуватиметься проведенням структурних реформ, усуненням внутрішніх диспропорцій в економіці України, що виникли внаслідок кризи, та формуванням сприятливого інвестиційного клімату.

Ризиками макроекономічних показників, урахованих у прогнозі показників зведеного бюджету України на 2011-2013 роки, є можливі зміни у зовнішньоекономічній кон'юнктурі, стрімке зростання цін на енергоресурси та відповідно зростання собівартості виробленої продукції, зволікання з проведенням структурних реформ, реформи у житлово-комунальній сфері, а також зростання інфляції понад цільові показники.

Розвиток економіки за песимістичним прогнозом призведе до значних ризиків під час виконання бюджету в середньостроковій перспективі. З метою мінімізації таких ризиків та забезпечення відновлення високих темпів розвитку економіки України шляхом надання можливості національним товаровиробникам з мінімальними втратами пристосуватись до нових умов розвитку Урядом вживатимуться заходи до створення стимулів для розширення внутрішнього попиту, особливо інвестиційного, активізації процесів просування вітчизняних товарів на зовнішній ринок, стимулювання розвитку нових високотехнологічних виробництв, проведення політики імпортозаміщення.

Прогноз доходів зведеного бюджету розроблено з урахуванням основних напрямів проведення податкової реформи відповідно до положень Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток" та основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2010-2013 роки.

Пріоритетними завданнями податкової політики на середньострокову перспективу, спрямованими на забезпечення економічного зростання та виконання зобов'язань держави перед населенням, є:

реформування системи та удосконалення методів адміністрування податків (особливо - податків на додану вартість) і зборів (обов'язкових платежів);

зміщення акцентів з прямих податків на непрямі, зокрема перенесення податкового навантаження з праці і капіталу на споживання, ресурсні, рентні та екологічні платежі;

забезпечення переходу до системи платежів за видобуток корисних копалин із застосуванням принципу рентного доходу з метою встановлення прийнятної плати за використання природних ресурсів;

перехід до зарахування податку з доходів фізичних осіб за місцем податкової адреси фізичної особи, а у разі відсутності податкової адреси фізичної особи - нерезидента на території України - за місцем реєстрації податкового агента;

перехід до застосування загальної системи оподаткування у сфері страхової діяльності;

скасування податкових пільг (преференцій) юридичним особам та надання пільг фізичним особам виключно з урахуванням рівня їх річного доходу незалежно від професійної або галузевої ознаки;

зменшення кількості податків і зборів (обов'язкових платежів);

удосконалення спрощеної системи оподаткування для суб'єктів малого підприємництва;

запровадження податку на нерухоме майно (нерухомість);

удосконалення плати за землю;

зближення податкового та бухгалтерського обліку;

забезпечення переходу до визначення податку на прибуток підприємств із застосуванням методу нарахування;

досягнення нейтральності оподаткування доходів від капіталу;

монетизація пільг;

адаптація податкового законодавства до вимог ЄС;

запровадження непрямого методу визначення податкових зобов'язань громадян разом із щорічним суцільним декларуванням їх майнового стану шляхом здійснення контролю за доходами та витратами, а також визначення особливого (разового та обмеженого у часі) порядку декларування фізичними та юридичними особами доходів, одержаних з порушенням вимог законодавства України з питань оподаткування та валютного регулювання.

Прогноз обсягу надходжень з податку на прибуток підприємств до бюджету у 2011-2013 роках розроблено відповідно до базової ставки оподаткування, яка становить 25 відсотків, та норм і положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". З урахуванням наведеного і прогнозних макроекономічних показників на 2011-2013 роки очікується, що частка податку на прибуток підприємств зберігатиметься на рівні 3,6-3,7 відсотка ВВП, проте цей показник може бути уточнено під час проведення податкової реформи.

Прогноз надходження сум податку на додану вартість розроблено відповідно до базової ставки оподаткування, яка становить 20 відсотків, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно із Законом України "Про податок на додану вартість". Відповідно до наведеного та з урахуванням прогнозних макроекономічних показників на 2011-2013 роки частка податку на додану вартість у ВВП у середньостроковій перспективі очікується на рівні 9,3 відсотка.

Прогноз надходження сум податку з доходів фізичних осіб розраховано відповідно до базової ставки оподаткування доходів (15 відсотків) та з урахуванням положень Програми дій Уряду щодо забезпечення збільшення розмірів мінімальної заробітної плати відповідно до індексу інфляції (індексу споживчих цін) та недопущення зниження рівня оплати праці у бюджетній сфері, завдяки чому у 2011-2013 роках частка податку з доходів фізичних осіб у ВВП становитиме 4,3-4,4 відсотка ВВП.

У зв'язку з набуттям Україною членства у СОТ прогнозом показників доходів бюджету враховано внесення відповідних змін до податкового законодавства, що зумовить відповідне скорочення надходжень до бюджету. Так, у 2011-2013 роках зменшуватимуться ставки вивізного мита: на живу худобу - щороку на 5 відсотків та становитимуть 40, 35 та 30 відсотків відповідно; на шкіряну сировину - щороку на 1 відсоток та становитимуть 29, 28 та 27 відсотків відповідно; на відходи та брухт чорних металів становитимуть 14,8, 13,2 та 11,6 відсотка відповідно; на насіння деяких видів олійних культур - щороку на 1 відсоток та становитимуть 14, 13 та 12 відсотків.

Питання щодо запровадження єдиної системи збирання та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розглядатиметься в контексті загальної пенсійної реформи за умови забезпечення бездефіцитності Пенсійного фонду. При цьому власні доходи цільових соціальних фондів пропонується збільшити шляхом розширення бази нарахування страхових внесків, зокрема їх запровадження на всі види заробітної плати та грошового забезпечення з одночасним реформуванням системи оплати праці та легалізацією заробітної плати в усіх галузях.

Під час розрахунку прогнозних обсягів надходжень до зведеного бюджету України у 2011-2013 роках не враховувалися надходження податкової заборгованості з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та рентної плати за транзит природного газу, які є джерелом формування спеціального фонду та на 2007-2009 роки визначені в обсязі 2,64 млрд. гривень, 4,99 млрд. гривень та 3,5 млрд. гривень відповідно.

У середньостроковій перспективі передбачається тенденція до зростання надходжень від плати за землю завдяки скасуванню пільг для різних категорій її платників (крім пільг, що надаються соціально незахищеним верствам населення та бюджетним установам), а також підвищення заінтересованості місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в адмініструванні цього податку.

Пріоритетом у реформуванні податкової системи також визначено систему податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходитимуть до місцевих бюджетів, що сприятиме зниженню диспропорцій у ресурсній базі місцевих бюджетів та створить додаткові умови для їх фінансової самодостатності, зокрема скасування податків та зборів, які є малоефективними для місцевих бюджетів у частині забезпечення незначних, але досить обтяжливих в адмініструванні надходжень.

У 2000-2007 роках показник відношення державного боргу до ВВП постійно зменшувався в результаті як утримання державного боргу на відносно стабільному рівні, так і економічного зростання.

Однак у 2008 і 2009 роках сума державного боргу, показник та його відношення до ВВП зростали у зв'язку з розгортанням кризових явищ і відповідно зростанням потреб держави у державних запозиченнях для стимулювання сукупного попиту та економічної активності. Очікується, що показник відношення державного боргу до ВВП наприкінці 2009 року становитиме близько 18,9 відсотка.

Ситуація, що склалася на сьогоднішній день, характеризується зростанням вартості державних запозичень для України на світовому ринку капіталу, що не дає змоги здійснювати випуск облігацій зовнішньої державної позики на прийнятних умовах. З метою задоволення потреб держави у позикових фінансових ресурсах Урядом активізовано співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями.

Здійсненню внутрішніх державних запозичень перешкоджає ряд факторів, спричинених низьким рівнем розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів. З метою розвитку зазначеного ринку державою здійснюються заходи щодо забезпечення ринкового ціноутворення у разі розміщення внутрішніх державних облігацій; розширення спектра інструментів державної позики; створення системи первинних дилерів державних цінних паперів; посилення прозорості здійснення державних запозичень; розміщення коштів єдиного казначейського рахунка тощо.

Метою управління державним боргом у 2010-2013 роках є забезпечення фінансування бюджету за рахунок боргових джерел при мінімально можливій вартості з урахуванням ризиків у середньо- та довгостроковій перспективі.

У цілому управління державним боргом у 2010-2013 роках спрямовується на виконання таких завдань:

координація політики управління державним боргом з бюджетною та грошово-кредитною політикою, зокрема в частині розвитку ринку облігацій внутрішньої державної позики та сприяння здешевленню вартості залучених ресурсів;

утримання обсягу державного боргу відносно ВВП на економічно безпечному рівні;

своєчасне та у повному обсязі виконання зобов'язань за державним боргом;

здійснення державних запозичень із строками погашення, які дають змогу уникнути пікових навантажень у графіку платежів з погашення державного боргу та зменшити ризик рефінансування;

збільшення частки державного боргу в національній валюті;

надання переваги запозиченням з фіксованою відсотковою ставкою;

утримання середньозваженого строку до погашення державного боргу протягом не менше ніж чотирьох років;

удосконалення системи управління ліквідністю єдиного казначейського рахунка;

запровадження здійснення в процесі управління державним боргом операцій з дострокового погашення та інших активних операцій з управління державним боргом;

розвиток внутрішнього фінансового ринку шляхом перетворення державних цінних паперів в універсальний та надійний інструмент управління ліквідністю фінансових установ, зокрема, випуск облігацій внутрішньої державної позики на постійній основі, забезпечення постійного двостороннього котирування облігацій внутрішньої державної позики, випуску їх для некомерційних інвесторів;

забезпечення умов для належного функціонування інституту первинних дилерів на ринку державних цінних паперів.

Виконання середньострокової програми управління державним боргом дасть змогу створити передумови для розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів, що дасть можливість набути державним цінним паперам якості інструменту управління ліквідністю, підвищити їх привабливість та попит на них з боку інвесторів. Зазначене сприятиме задоволенню потреб держави у фінансуванні за прийнятних умов з точки зору витрат та ризиків.

Рівень бюджетного дефіциту в середньостроковому періоді передбачатиметься в межах від 0,47 відсотка у 2011 році до 0,33 відсотка у 2013 році. При цьому фінансування державного бюджету здійснюватиметься за рахунок боргових джерел, значна частина надходжень від яких у кожному конкретному році спрямовуватиметься на рефінансування боргових зобов'язань держави за раніше здійсненими запозиченнями. Зростатимуть видатки на обслуговування державного боргу.

У посткризовому періоді приватизаційні процеси не набудуть значних масштабів, у зв'язку з чим надходження від приватизації у 2011-2013 роках очікуються у невеликих обсягах - 600-800 млн. гривень.

У посткризовому періоді 2011-2013 років бюджетна політика спрямовуватиметься на відновлення та стабілізацію національної економіки, проведення структурних змін в економіці та бюджетній сфері, забезпечення макроекономічної стабільності, стійкості та збалансованості бюджетної системи. Розподіл бюджетних коштів здійснюватиметься за програмно-цільовим методом з урахуванням пріоритетів і завдань бюджетної політики в умовах зниження податкового навантаження та обмеженості бюджетних ресурсів.

У соціальній сфері бюджетна політика орієнтуватиметься на піднесення життєвого рівня населення шляхом підвищення заробітної плати, пенсій і допомог. Продовжуватиметься реформування системи соціального захисту населення шляхом підтримки малозабезпечених верств населення.

Особлива увага приділятиметься підтримці молодих сімей. Продовжуватиметься стимулювання народжуваності шляхом встановлення та виплати високих розмірів грошової допомоги при народженні першої, другої, третьої та наступних дітей, забезпечення житлом багатодітних сімей.

Здійснюватиметься подальше реформування пенсійної системи, зокрема, запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Також передбачається подальше проведення реформ у галузі охорони здоров'я та освіти, зокрема створення умов для переходу у перспективі до загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування та повного переходу навчальних процесів в усіх освітніх закладах до норм Болонського процесу, що створить умови для розбудови "економіки знань".

Економічна політика спрямовуватиметься на забезпечення стабільного розвитку національної економіки шляхом відновлення та подальшого розвитку експортно-орієнтованих галузей економіки та галузей, орієнтованих на внутрішній ринок, забезпечення диверсифікації енергетичних ресурсів, стимулювання розвитку альтернативних джерел енергії та палива, подальшого переоснащення виробничих циклів підприємств на основі сучасних інноваційних розробок, що дасть змогу в посткризовий період підвищити конкурентоспроможність вітчизняних товарів та сприятиме збереженню їх ринків збуту.

Особлива увага приділятиметься модернізації вітчизняних шахт та забезпеченню безпечних умов праці на них.

З метою ефективного розподілу бюджетних коштів у агропромисловому комплексі удосконалюватиметься та приводитиметься у відповідність з нормами СОТ та ЄС система надання державної підтримки сільгоспвиробникам.

У рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу здійснюватиметься комплекс заходів, пов'язаних з реконструкцією та будівництвом нових стадіонів, спортивних баз, готелів, автомобільних доріг, аеропортів тощо.

Протягом 2011-2013 років бюджетна система України функціонуватиме на засадах Бюджетного кодексу України у новій редакції, положеннями якого, зокрема, врегульовується запровадження механізму середньострокового бюджетного планування та прогнозування, який максимально узгоджено з державним плануванням та прогнозуванням соціально-економічного розвитку, орієнтованого на визначення стратегічних пріоритетних завдань та досягнення конкретних результатів соціально-економічного розвитку, а також удосконалюється застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, у тому числі запроваджується його застосування на рівні місцевих бюджетів.

До Бюджетного кодексу України вносяться важливі зміни щодо здійснення реформи місцевих бюджетів, а саме: зміцнення їх фінансової бази, удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин, запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу, посилення інвестиційної складової місцевих бюджетів, забезпечення прозорості процесу їх формування та виконання.

Податково-бюджетна політика на відповідний рік з метою забезпечення послідовності її реалізації здійснюватиметься відповідно до стратегічних напрямів на середньостроковий період, які можуть уточнюватися з урахуванням фактичного досягнення визначених цілей за попередній період та змін економічної ситуації чи інших зовнішніх факторів.

Прогнозні показники видатків зведеного бюджету України на 2011-2013 роки розроблено на основі відповідних макроекономічних показників, показників дохідної частини, фінансування та кредитування бюджету. Обсяг видатків на наступні роки може уточнюватися у разі зміни макроекономічної ситуації та пріоритетів державної політики, внесення змін до законодавства, фактичних результатів виконання бюджетних програм та стану досягнення головними розпорядниками бюджетних коштів установлених цілей.

Прогнозні показники видаткової частини зведеного бюджету України на середньостроковий період розроблені з урахуванням таких припущень:

1) зниження питомої ваги видатків на загальнодержавні функції із 2,46 відсотка ВВП у 2011 році до 2,13 відсотка ВВП у 2013 році, що зумовлюватиметься скороченням значної частки соціальних привілеїв для окремих категорій державних службовців;

2) підвищення розміру заробітної плати залежно від зростання обсягу продуктивності праці;

3) поступове скорочення чисельності населення призведе до необхідності зменшення кількості працівників правоохоронних структур; скасування привілеїв для зазначеної категорії працівників. Відповідно зменшаться у середньостроковому періоді видатки на забезпечення громадського порядку, безпеки та судової влади у питомій вазі до ВВП;

4) зменшення у 2011 році на 41 відсоток порівняно з 2008 роком обсягу видатків на провадження економічної діяльності (30,3 млрд. гривень проти 51,3 млрд. гривень) зумовлюватиметься відсутністю потреби у резервуванні бюджетних коштів для рекапіталізації банків та зниженням податкового навантаження на підприємства, що даватиме можливість підприємствам нарощувати власну ресурсну базу і відповідно збільшувати прибутки;

5) у разі загального збільшення обсягу фінансування освіти її питома вага у ВВП зменшуватиметься із 5,29 відсотка у 2011 році до 4,86 відсотка у 2013 році, що зумовлюватиметься зміною підходів у фінансуванні закладів освіти, а також скороченням потреби через демографічну ситуацію та перенасичення ринку фахівцями у галузях економіки і права;

6) зменшення у середньостроковій перспективі кількості пільговиків (ветеранів війни, дітей війни, чорнобильців) у зв'язку з удосконаленням системи надання пільг і заміною їх на адресну допомогу, а також урахуванням природного чинника, що додатково вивільнятиме ресурс держави при фінансуванні системи соціального захисту та соціального забезпечення. У питомій вазі до ВВП частка видатків зведеного бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення у 2011 році буде навіть меншою (6,65 відсотка) ніж у 2007 році (6,73 відсотка) та утримуватиметься на цьому ж рівні у 2012 та 2013 роках.

Конкретні показники зміни обсягу видатків за зазначеними статтями на відповідний рік уточнюватимуться залежно від реальних можливостей бюджету на відповідний рік, фактичного рівня тарифів на житлово-комунальні послуги та енергоносії, прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, а також уточнення етапності та змісту реформ у бюджетній сфері.

Основними завданнями у цьому напрямі є підвищення ефективності державної підтримки соціально вразливих верств населення, подальше реформування сфери надання соціальних послуг та забезпечення соціального захисту населення.

У середньостроковій перспективі передбачається:

досягнення належного рівня державних соціальних гарантій та їх поступове підвищення з урахуванням реальних можливостей бюджету;

надання пільг, компенсацій та державної допомоги малозабезпеченим верствам населення;

забезпечення адресності надання пільг;

удосконалення системи надання пільг за професійною ознакою, їх персоніфікація, встановлення зв'язку з фінансовим та майновим станом отримувачів пільг;

удосконалення механізмів, які стимулюватимуть діяльність надавачів соціальних послуг щодо постійного підвищення їх якості та відповідатимуть потребам різних груп населення, насамперед людей, що опинилися у складних життєвих обставинах;

стимулювання зайнятості та створення нових робочих місць з метою підвищення рівня життя населення;

підвищення ефективності функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування;

забезпечення поетапного запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування;

розвиток недержавного пенсійного забезпечення;

удосконалення механізму забезпечення соціально вразливих верств населення доступним житлом;

розроблення механізму забезпечення житлом працівників бюджетної сфери на умовах співфінансування між державою та отримувачем житла.

Пріоритетами розвитку галузі є забезпечення населення високоякісними і доступними медичними послугами, запобігання та зниження рівня захворюваності та створення сприятливих для здоров'я умов життєдіяльності людини.

До кінця 2013 року у галузі охорони здоров'я передбачається виконати такі стратегічні завдання:

створення умов для переходу у перспективі до загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;

розроблення правових засад реалізації державних гарантій безоплатної медичної допомоги відповідно до обсягу фінансових можливостей галузі;

створення умов для розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної (сімейної) медицини;

оптимізація мережі закладів первинної медико-санітарної допомоги;

удосконалення системи пільгового забезпечення населення медичними послугами;

забезпечення населення високоякісними лікарськими засобами та виробами медичного призначення за доступними цінами;

удосконалення системи пільгового забезпечення населення медичними послугами;

здійснення поступового переходу до розподілу коштів у галузі охорони здоров'я за принципом оплати надання послуг, а не за принципом утримання медичних закладів;

запровадження жорсткого контролю за виробництвом, імпортом, реалізацією та рекламою медичних препаратів як вітчизняного, так і іноземного виробництва;

забезпечення виконання державних програм, спрямованих на поліпшення показників здоров'я нації, стабілізацію ситуації із серцево-судинними, онкологічними та інфекційними захворюваннями, захворюваннями на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію/СНІД;

формування суспільної думки про шкідливість тютюнопаління, зловживання алкогольними напоями, наркотиками, вжиття заходів для протидії таким негативним явищам; заборона рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробів у аудіовізуальних засобах масової інформації, а також засобами зовнішньої реклами.

Пріоритетним завданням у галузі освіти є забезпечення доступності високоякісної освіти (від дошкільної до вищої освіти) для всіх громадян України незалежно від місця їх проживання відповідно до європейських стандартів освітньої системи.

Основними напрямами державної політики у галузі освіти у середньостроковій перспективі є:

наближення нормативів кількості студентів денної форми навчання на одного викладача у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації з 13,5 щонайменше до 20, що відповідатиме рівню країн - учасниць Організації економічного співробітництва та розвитку (Данія - 29,3; Іспанія - 22,6; Нідерланди - 19,9; Франція - 17,8; США - 15,8);

удосконалення системи виплати стипендій, нарахування їх виключно з урахуванням соціального статусу студента (учня) (дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, тощо) та особливих досягнень у навчанні (відмінникам);

удосконалення системи зовнішнього незалежного оцінювання учнів та моніторингу якості освіти; здійснення оплати праці працівників, залучених до проведення зовнішнього незалежного оцінювання, за місцем їх роботи та за рахунок коштів місцевих бюджетів, включення обсягу зазначеної педагогічної роботи до обсягу педагогічного навантаження;

встановлення граничної кількості поїздок учнів професійно-технічних закладів та студентів вищих навчальних закладів у транспорті;

зміцнення кадрового потенціалу працівників освіти шляхом забезпечення працевлаштування випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів, які навчаються за державним замовленням, шляхом укладення тристоронніх договорів "студент (учень) - навчальний заклад - роботодавець" та забезпечення відшкодування випускниками навчальних закладів та установ освіти, які навчалися за рахунок бюджетних коштів, вартості навчання у разі порушення ними умов угоди про працевлаштування;

удосконалення механізму формування державного замовлення на підготовку кадрів вищими та професійно-технічними навчальними закладами відповідно до потреб економіки та ринку праці; скасування норми щодо необхідності прийняття на навчання на перший курс на умовах державного замовлення осіб у кількості не менше ніж 51 відсоток загальної кількості обсягу прийому; визначення щороку доцільності у підготовці фахівців та робітничих кадрів за певними спеціальностями, напрямами підготовки, застосовування галузевої (профільної) ознаки у разі державного замовлення на конкурсній основі;

залучення коштів роботодавців та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до створення сучасної навчально-виробничої бази для професійної підготовки громадян;

забезпечення професійної орієнтації населення із залученням професійно-технічних навчальних закладів, здійснення на їх базі перепідготовки, підвищення кваліфікації незайнятого населення, осіб, які є безробітними, з урахуванням нових тенденцій у галузі освіти;

створення належних умов для здобуття високоякісної освіти дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, та дітьми, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, соціальної адаптації;

запровадження вільного продажу підручників та безоплатне забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із малозабезпечених сімей;

надання навчальним закладам та установам освіти більшої економічної самостійності, розширення переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, з метою раціонального поєднання і ефективного використання бюджетних ресурсів та позабюджетних коштів у галузі освіти.

Важливими завданнями у сфері духовного та фізичного розвитку є збереження, відтворення та примноження духовних та культурних здобутків українського народу, всебічне фізичне виховання та становлення здорової нації.

У 2011-2013 роках передбачається:

утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя з одночасним вільним розвитком російської та інших мов національних меншин;

створення єдиного реєстру пам'яток культури України та Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

удосконалення механізму надання фінансової підтримки театрам, художнім колективам, концертним та цирковим закладам, громадським організаціям фізкультурно-спортивного спрямування;

надання державної підтримки для розвитку туристично-курортної сфери та створення конкурентоспроможного вітчизняного туристичного продукту;

здійснення комплексу заходів щодо збереження об'єктів національних історико-культурних заповідників "Чернігів стародавній", "Кам'янець", "Замки Тернопілля", унікальних містобудівних комплексів історичних міст;

проведення аналізу сучасного стану розвитку публічних бібліотек та розроблення концепції їх подальшого розвитку (з урахуванням європейських стандартів);

створення сприятливих умов для забезпечення розвитку вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження;

розбудова мережі закладів культури у малих містах, сільській місцевості, розроблення та запровадження системи державних стандартів щодо надання культурних послуг населенню;

створення належних умов для розвитку національної кіноіндустрії, забезпечення конкурентоспроможності національних фільмів, їх художньої та соціальної значущості, ефективної форми суспільного функціонування;

забезпечення подальшого розвитку національного телерадіоінформаційного простору;

запровадження суспільного телебачення і радіомовлення;

створення умов для залучення широких верств населення до масового спорту шляхом облаштування спортивних майданчиків за місцем проживання та в місцях масового відпочинку населення, удосконалення механізму утворення мережі сучасних спортивних споруд;

забезпечення розвитку олімпійського, паралімпійського та дефлімпійського спорту, здійснення заходів із підготовки українських спортсменів до участі в олімпійських, паралімпійських, дефлімпійських всесвітніх студентських іграх, чемпіонатах світу, Європи та інших офіційних міжнародних змаганнях;

нормативно-правове врегулювання кадрового, матеріально-технічного, науково-методичного, медичного та інформаційного забезпечення розвитку фізичної культури і спорту.

Реформування Збройних Сил спрямовуватиметься на підвищення обороноздатності країни, поліпшення матеріально-технічного стану Збройних Сил, оптимізацію їх чисельності відповідно до європейських стандартів, а також на забезпечення гідного соціального захисту для осіб, які працюють у правоохоронних органах, та військовослужбовців.

Пріоритетами розвитку галузей оборони та правопорядку на середньостроковий період є:

оптимізація структури чисельності військових формувань та правоохоронних органів;

звільнення Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів від виконання невластивих їм функцій;

нарощування боєздатності Об'єднаних сил швидкого реагування та підвищення рівня боєздатності Основних сил оборони;

забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків;

забезпечення військового та військово-технічного співробітництва з іноземними державами;

зміцнення екологічної безпеки на територіях колишніх військових об'єктів, які розформовані;

удосконалення механізму забезпечення житлом військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу;

удосконалення організаційної та інституціональної структури правоохоронної системи;

підвищення рівня облаштування державного кордону, створення сприятливих умов для розвитку транскордонного співробітництва та використання транзитного потенціалу України.

Основним завданням розвитку галузі є забезпечення безпеки життєдіяльності населення, запобігання виникненню природних і техногенних катастроф, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екомережі і впровадження екологічно збалансованої системи використання природних ресурсів.

Розвиток галузі на період до 2013 року спрямовуватиметься на:

сприяння запровадженню механізмів Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;

удосконалення системи управління відходами, безпечне захоронення радіоактивних відходів, утилізацію небезпечних промислових відходів підприємств та хімічних засобів захисту рослин;

забезпечення дотримання екологічних нормативів промисловими підприємствами та посилення відповідальності за їх порушення;

кардинальне реформування діючої системи платежів за природні ресурси та збору за забруднення навколишнього природного середовища;

сприяння відновленню та розширенню меж існуючих заповідників, природних зон, національних парків;

забезпечення відтворення та зберігання лісових, рибних та водних екосистем;

удосконалення механізму функціонування підрозділів швидкого реагування під час виникнення надзвичайних ситуацій;

забезпечення підвищення рівня захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;

забезпечення розроблення та впровадження новітніх наукових, екологічно безпечних технологій виробництва.

Забезпечення подальшого довгострокового розвитку науково-технологічного та інноваційного потенціалу як основних рушійних сил розвитку національної економіки є ключовими завданнями економічної політики. Розбудова національної інноваційної системи відбуватиметься за державної підтримки та сприяння збалансованому розвитку усіх її підсистем - освіти, науки, виробництва інноваційної продукції, інноваційної інфраструктури.

У середньостроковому періоді передбачається:

забезпечення інноваційної спрямованості системи освіти;

підвищення результативності вітчизняного сектору наукових досліджень і розробок з метою посилення його ролі у забезпеченні інноваційного розвитку національної економіки;

забезпечення розвитку виробничо-технологічної інноваційної інфраструктури;

створення умов для трансферу технологій та підвищення ефективності охорони прав інтелектуальної власності;

забезпечення поступової модернізації національної економіки на основі технологічних інновацій;

сприяння патентуванню перспективних наукових розробок та винаходів;

створення умов для організації високотехнологічного виробництва, що сприятиме залученню недержавних інвестицій та активізації інноваційних процесів в Україні;

забезпечення поступової інтеграції вітчизняного сектору наукових досліджень і розробок у світову інноваційну систему;

удосконалення та адаптація нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності до принципів та норм законодавства Європейського Союзу.

Реформування галузі вітчизняної науки та розвиток науково-технічної діяльності потребує докорінних змін у фінансуванні наукових закладів, зокрема переходу від їх утримання до фінансування наукових та науково-технічних досліджень і розробок з обов'язковим їх подальшим практичним використанням, що сприятиме розвитку вітчизняної економіки.

Пріоритетами розвитку науки та науково-технічного потенціалу на середньострокову перспективу визначено:

орієнтацію наукових і науково-технічних досліджень на створення інноваційних продуктів і доведення їх до стадії впровадження;

концентрацію ресурсів для реалізації пріоритетів наукового, науково-технічного та інноваційного розвитку;

запровадження системи грантової підтримки для талановитої молоді на проведення наукових досліджень;

забезпечення фінансування за рахунок бюджетних коштів лише пріоритетних науково-дослідних робіт, результати яких можна ефективно застосувати в практичній діяльності;

забезпечення формування єдиного віртуального науково-освітнього простору, що сприятиме взаємодії науково-освітніх закладів України та інших Європейських країн шляхом вільного доступу до світових електронних бібліотек, вільного обміну інформацією за допомогою сучасних комп'ютерних мереж та інтеграції у світовий науково-освітній простір.

Реалізація податково-бюджетної політики сприятиме здійсненню заходів, спрямованих на забезпечення стабільного розвитку національної економіки в середньостроковій перспективі.

У посткризовий період до 2013 року державна політика спрямовуватиметься на:

забезпечення розвитку високотехнологічних виробництв, які дадуть змогу диверсифікувати експортоорієнтовані галузі економіки (металургія, літакобудування, ракетно-космічна галузь, хімічна промисловість);

підвищення енергоефективності та енергозбереження;

стимулювання та розвиток альтернативних видів джерел енергії (енергія вітру, сонця) та видів палива;

стимулювання діяльності виробників та споживачів біологічних видів палива, а також виробників обладнання для виробництва та використання біопалива;

активізацію робіт із створення в Україні елементів ядерно-паливного циклу, в тому числі освоєння нових родовищ уранових руд, збільшення обсягу виробництва уранового концентрату та забезпечення розвитку цирконієвого виробництва, що дасть можливість забезпечити вітчизняну атомну енергетику власною сировиною;

розроблення комплексу організаційно-технічних заходів для поліпшення умов праці, підвищення безпеки видобутку вугілля і посилення контролю за дотриманням стандартів з безпеки праці;

поступове скасування прямої державної підтримки реального сектору економіки із збереженням лише державних товарних та фінансових інтервенцій, зменшення відсоткових ставок за кредитами, а також обсягу фінансової підтримки окремих інвестиційних проектів;

сприяння створенню відповідних умов для реалізації інфраструктурних проектів на основі державно-приватного партнерства та концесій;

оптимізацію всіх видів державної підтримки агропромислового комплексу, приведення системи субсидування і надання підтримки сільськогосподарським товаровиробникам у відповідність з нормами СОТ та ЄС;

модернізацію транспортної інфраструктури із забезпеченням пріоритетного розвитку міжнародних транспортних коридорів та мережі доріг.

Очікується, що в середньостроковій перспективі бюджетні видатки на розвиток економіки спрямовуватимуться на підтримку структурних змін в економіці з метою створення умов для довгострокового економічного розвитку на принципах конкурентоспроможності.

Реформування житлово-комунального господарства, яке спрямовуватиметься на забезпечення надання якісних та доступних за ціною послуг для громадян, потребує зміни підходів у фінансуванні житлово-комунального господарства у частині збільшення частки недержавної власності, а також проведення обґрунтованої тарифної політики.

На період до 2013 року пріоритетами державної політики у сфері житлово-комунального господарства визначено:

запровадження нової моделі функціонування ринку послуг централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення на засадах конкуренції, змішаної власності та державного регулювання;

підвищення якості надання населенню житлово-комунальних послуг відповідно до вимог національних стандартів, гармонізованих з міжнародними, та посилення контролю за їх наданням;

зниження рівня аварійності та підвищення рівня безперебійного надання населенню житлово-комунальних послуг, особливо в осінньо-зимовий період;

удосконалення системи моніторингу аварійних об'єктів житла і комунальної інфраструктури;

створення умов для здійснення комплексної модернізації та технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства з метою зменшення обсягу ресурсоспоживання і дотримання екологічних норм;

проведення комплексної модернізації систем тепло-, водопостачання та каналізаційних мереж;

стимулювання залучення інвестицій у розвиток житлово-комунального господарства шляхом внесення змін до нормативно-правової бази.

Підготовка України до проведення разом із Польщею фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу здійснюватиметься відповідно до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Основною метою під час підготовки України до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу є не лише розбудова інфраструктури країни, а і піднесення на якісно новий рівень свого іміджу серед країн Європи та світу, що стане вагомим кроком на шляху до європейської інтеграції України.

На період до 2012 року державна політика буде зосереджена на виконанні комплексу заходів, пов'язаних із:

забезпеченням будівництва нових та реконструкцією стадіонів для проведення матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу відповідно до вимог УЄФА;

будівництвом, реконструкцією і переобладнанням тренувальних баз та спортивних майданчиків;

удосконаленням транспортної інфраструктури, зокрема будівництвом, реконструкцією та ремонтом залізниць, аеропортів, автомагістралей, регіональних автомобільних доріг, під'їздів до аеропортів;

будівництвом, реконструкцією і ремонтом готелів та гуртожитків для розміщення учасників та гостей фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що сприятиме розвитку туристичної галузі;

створенням оптимальних умов для роботи представників засобів масової інформації з використанням найсучасніших інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Проведення у середньостроковій перспективі виваженої і послідовної податково-бюджетної політики дасть можливість забезпечити підтримку макроекономічної стабільності, збалансованість та стійкість бюджетної системи, що досягатиметься шляхом проведення системних реформ у соціально-економічній сфері, зниження податкового навантаження на економіку, ефективної політики управління державним боргом, утримання бюджетного дефіциту в економічно безпечних межах, підвищення якості надання соціальних послуг та посилення соціального захисту громадян. Все це сприятиме стабільному соціально-економічному розвитку держави та підвищенню рівня життя і добробуту громадян України.