посилити ефективність демократичного цивільного контролю за інститутами сектору безпеки;
забезпечити ефективне функціонування громадських рад при органах державної влади з метою вдосконалення механізму демократичного цивільного контролю над сектором безпеки;
продовжити співробітництво з Альянсом та застосування досвіду спеціальних служб держав - членів НАТО з питань здійснення демократичного цивільного контролю;
розширювати діяльність, пов'язану із забезпеченням підтримки Збройних Сил України з боку суспільства, підвищувати ефективність роботи структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, які опікуються такою діяльністю;
використовувати Мережу партнерства Україна - НАТО з метою посилення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
провести експертні консультації та семінари з питань посилення демократичного цивільного контролю в рамках роботи Спільної робочої групи високого рівня;
забезпечити щорічне видання "білих книг" окремими суб'єктами сектору безпеки;
використовувати консультації експертів Україна - НАТО з питань діяльності служб безпеки та розвідки для досягнення позитивного ефекту у справі реформування розвідувальних органів та контррозвідувального органу України, зокрема адаптації діяльності вітчизняних спеціальних служб до європейських стандартів, підготовки персоналу, а також для розроблення пропозицій щодо внесення змін до нормативних актів;
удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику у сфері національної безпеки, а також реагування на звернення громадян та критичні публікації з питань національної безпеки в засобах масової інформації;
забезпечити реалізацію Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року N 1035-р;
інформувати громадськість про результати діяльності Служби безпеки України та її роль у забезпеченні безпеки держави в умовах розвитку демократичного суспільства, а також про роботу Громадської ради при Службі безпеки України і здійснення спільних заходів з державами - членами НАТО;
провести під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня щорічну міжнародну конференцію "Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спеціальних служб".
2.1.3.2. Реформування військових формувань та інституцій сектору безпеки
В Україні триває процес структурного реформування військових формувань та інституцій сектору безпеки з метою приведення їх у відповідність із стандартами держав - членів НАТО. Ця робота започаткована в тісній співпраці з Альянсом та Європейським Союзом.
2.1.3.2.1. Реформування Служби безпеки України
Основною метою реформування Служби безпеки України є утворення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами спеціальної служби, приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами забезпечення державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз у контексті реалізації політики національної безпеки та інтеграції в європейські безпекові структури.
Середньострокові цілі:
забезпечити вдосконалення законодавства з питань діяльності Служби безпеки України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів;
підвищити загальний рівень професіоналізму фахівців усіх органів та функціональних підрозділів Служби безпеки України з урахуванням досвіду провідних держав світу;
забезпечити ефективну роботу Міжнародного центру спеціальної підготовки Служби безпеки України у сфері боротьби з тероризмом;
забезпечити сумісність для спільних дій підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України з підрозділами держав - членів НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити здійснення заходів, передбачених Комплексною цільовою програмою реформування Служби безпеки України;
продовжити вивчення стандартів держав - членів НАТО і Європейського Союзу щодо основних параметрів бюджетної та ресурсної політики у сфері забезпечення державної безпеки, а також досвіду з питань гарантування соціально-правового захисту працівників спеціальних служб;
забезпечити виконання Програми з питань професійної підготовки цивільного персоналу органів оборони та безпеки України під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня для підготовки персоналу Служби безпеки України;
здійснити заходи щодо отримання Міжнародним центром спеціальної підготовки Служби безпеки України статусу навчального центру в рамках Програми "Партнерство заради миру";
продовжити реалізацію визначених Службою безпеки України цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил;
забезпечити діяльність Експертної комісії з питань державної таємниці Служби безпеки України щодо розсекречення архівних документів.
2.1.3.2.2. Реформування Міністерства внутрішніх справ України та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
Реформування Міністерства внутрішніх справ України здійснюється згідно з Концепцією реформування кримінальної юстиції України, затвердженою Указом Президента України від 8 квітня 2008 року N 311, та євроатлантичними стандартами. Метою зазначеного реформування є підвищення рівня захисту прав та основоположних свобод людини, посилення боротьби зі злочинністю, забезпечення громадського порядку.
Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України (далі - внутрішні війська) продовжують здійснення заходів другого етапу їх реформування згідно з Концепцією розвитку внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на період до 2015 року. Головною метою реформування є трансформація внутрішніх військ у мобільне, оптимальне за чисельністю військове формування з правоохоронними функціями з урахуванням досвіду провідних держав Європи.
Середньострокові цілі:
удосконалити нормативно-правову базу з питань діяльності внутрішніх військ відповідно до євроатлантичних стандартів;
реформувати внутрішні війська з урахуванням стандартів Альянсу щодо індивідуальної підготовки та підготовки підрозділів;
удосконалити методи та принципи застосування внутрішніх військ для виконання завдань із забезпечення внутрішньої безпеки держави;
удосконалити систему управління внутрішніми військами;
продовжити процес професіоналізації внутрішніх військ;
проводити підготовку підрозділів внутрішніх військ, які визначені для участі у миротворчих операціях;
підвищувати рівень володіння іноземними мовами особовим складом внутрішніх військ відповідно до стандарту НАТО STANAG 6001;
утворити за сприяння держав - членів НАТО мовний центр при Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;
створити умови для будівництва Міжнародного центру підготовки сил підтримання правопорядку на базі навчального центру внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (с. Старе Бориспільського району Київської області);
інформувати громадськість про діяльність та реформування внутрішніх військ з метою зміцнення довіри до них з боку суспільства;
здійснити заходи щодо вдосконалення міжнародного співробітництва внутрішніх військ.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
адаптувати стандарти Альянсу і створити систему індивідуальної підготовки та підготовки підрозділів, які плануються до участі у миротворчих операціях;
забезпечити підготовку особового складу у рамках Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу;
продовжити співробітництво з правоохоронними та військовими органами держав - членів НАТО з питань індивідуальної підготовки та підготовки підрозділів;
виконати за сприяння держав - членів НАТО проектні роботи з утворення Міжнародного центру підготовки сил підтримання правопорядку;
розпочати за підтримки Європейського Союзу реалізацію нового проекту Твінінг "Сприяння вдосконаленню системи охорони громадського порядку внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України";
забезпечити видання щорічника "Біла книга внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України".
2.1.3.2.3. Реформування Державної прикордонної служби України
Україна має намір здійснювати дальшу розбудову державного кордону та його інфраструктури згідно з європейськими критеріями та Стратегією національної безпеки України.
Відповідно до Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, схваленої Указом Президента України від 19 червня 2006 року N 546, буде завершено становлення Служби як самостійного правоохоронного органу європейського зразка, що входить до складу Воєнної організації держави. Передбачається здійснити, зокрема, такі заходи:
удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку Державної прикордонної служби України, у тому числі з питань оперативно-службової діяльності її органів та підрозділів;
продовження роботи зі створення сучасної інтегрованої системи охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;
реформування Морської охорони Державної прикордонної служби України відповідно до її нової моделі, участь у підготовці проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку кораблебудування на період до 2035 року;
забезпечення дальшого оновлення парку авіаційної техніки авіаційних частин Державної прикордонної служби України;
створення сучасної системи інформаційного забезпечення Державної прикордонної служби України відповідно до європейських та євроатлантичних норм і стандартів;
дальше вдосконалення роботи з особовим складом Державної прикордонної служби України;
завершення створення сучасної системи логістики, технічного переоснащення відділів прикордонної служби, вдосконалення інженерного облаштування державного кордону;
дальше вдосконалення прикордонного та міжнародного співробітництва.
Буде продовжено реалізацію Концепції інтегрованого управління кордонами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року N 2031-р, та виконання Державної цільової правоохоронної програми "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року N 831.
Середньострокові цілі:
оснастити пункти пропуску через державний кордон сучасним інженерно-технічним і технологічним обладнанням та контрольні служби - засобами контролю;
здійснити розроблення і закупівлю технічних засобів охорони державного кордону;
створити автоматизовані системи охорони державного кордону, управління і спостереження за надводною та підводною обстановкою;
оновити корабельно-катерний склад Морської охорони Державної прикордонної служби України і парк авіаційної техніки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити здійснення заходів, передбачених Державною цільовою правоохоронною програмою "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року;
створити сучасну систему роботи з персоналом Державної прикордонної служби України, підвищити рівень його професіоналізму;
здійснити заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва шляхом поглиблення відносин із державами - членами НАТО, Європейського Союзу та їх партнерами у сферах безпеки державного кордону та регіональної безпеки;
забезпечити видання щорічника "Біла книга 2010 Державної прикордонної служби України".
2.2. Оборонна політика України
Україна вважає конструктивне партнерство з Альянсом та іншими військово-політичними союзами важливим внеском у забезпечення розвитку глобальної та регіональної безпеки. З огляду на євроінтеграційну стратегію Україна бере активну участь у зміцненні безпеки на європейському континенті.
Оборонна політика спрямована на забезпечення воєнної безпеки держави шляхом запобігання виникненню зовнішніх та внутрішніх загроз національній безпеці України, створення сприятливих умов для забезпечення гарантованого захисту національних інтересів та здатності до адекватного реагування на виклики і загрози, що виникають.
2.2.1. Основні принципи та пріоритети оборонної політики
Оборонна політика базується на таких принципах забезпечення воєнної безпеки, як демократичний цивільний контроль над Збройними Силами України, верховенство права, оборонна достатність, невисування територіальних претензій до сусідніх держав і невизнання Україною територіальних претензій до неї, розв'язання можливих суперечностей мирним шляхом, своєчасність та адекватність заходів захисту національних інтересів загрозам у воєнній сфері, відповідність оперативних та бойових можливостей Збройних Сил України та інших військових формувань потребам оборони України, підвищення взаємосумісності зі збройними силами держав - членів НАТО та ЄС, ефективна взаємодія органів військового управління з органами державної влади, органами місцевого самоврядування.
Україна не виключає можливості звернення у разі необхідності до інших держав та міжнародних організацій по військову допомогу.
Основні зусилля зосереджуються на недопущенні зниження рівня готовності до виконання завдань за призначенням Сил негайного реагування Об'єднаних сил швидкого реагування, сил воєнної розвідки та сил, що залучаються до бойового чергування з протиповітряної оборони.
Відповідно до визначеної стратегічної мети оборонної політики її пріоритети полягають у:
превентивному застосуванні механізму дипломатії для запобігання виникненню кризових ситуацій воєнного характеру, а також створенні інтегрованої національної системи реагування на них;
підтриманні необхідної обороноздатності держави для запобігання та нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці та забезпечення захисту життєво важливих інтересів держави;
розвитку оперативних можливостей Збройних Сил України для забезпечення гарантованого виконання покладених на них завдань оборони держави і виконання міжнародних зобов'язань з підтримання миру та безпеки.
2.2.2. Національна система оборонного планування
За результатами оборонного огляду передбачається вдосконалити національну систему оборонного планування, а також запровадити методику, що грунтується на досягненні визначених спроможностей.
На даний час оборонне планування в Україні має три складові: довгострокове (на 12 років), середньострокове (на 6 років) та короткострокове (на 2 роки) планування.
Середньострокові цілі:
здійснити заходи за результатами проведення оборонного огляду;
запровадити сучасну систему ефективного та комплексного оборонного менеджменту для реалізації визначених пріоритетів розвитку Збройних Сил України;
упровадити в діяльність Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, військових формувань сучасні процедури менеджменту ресурсів;
завершити інтеграцію національної системи оборонного планування до національної системи державного прогнозування та стратегічного планування;
забезпечити гармонізацію документів у сфері оборонного планування всіх суб'єктів сектору оборони;
запровадити у практику оборонного планування методику, що грунтується на досягненні визначених спроможностей.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити за результатами оборонного огляду вдосконалену систему оборонного стратегічного планування із застосуванням методики, яка включає військово-політичні вказівки, планування операцій на стратегічному рівні, планування розвитку та бюджетне планування у Міністерстві оборони України;
запровадити систему ефективного і прозорого планування, програмування та бюджетування, що гарантуватиме адекватну координацію діяльності міністерств, інших державних органів, які залучаються до процесу планування;
розробити за результатами оборонного огляду комплекс середньострокових взаємопов'язаних програмних документів та планів реформування і застосування Збройних Сил України та інших військових формувань, які визначатимуть пріоритети, основні напрями і заходи щодо їх реформування, а також необхідні для виконання обсяги фінансування;
продовжити інтеграцію засад Процесу планування та оцінки сил до системи стратегічного і оборонного планування;
провести стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах (підрозділах) оборонного планування та ресурсного забезпечення держав - членів Альянсу;
створити навчальні курси із застосуванням нової системи планування та формування бюджету, включити їх до програм навчання у відповідних навчальних закладах та організувати підготовку спеціалістів за цією системою.
2.2.3. Зв'язки з Урядом, парламентом, засобами масової інформації та громадськістю
Активізація процесу реформування Збройних Сил України потребує від інформаційних підрозділів Міністерства оборони України і Збройних Сил України посилення роботи щодо інформування Уряду України, Верховної Ради України та громадян нашої держави з питань воєнної політики та життєдіяльності Збройних Сил України.
Середньострокові цілі:
створити на базі Національного університету оборони України і Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка систему підготовки та підвищення кваліфікації з питань інформування громадськості та засобів масової інформації;
розробити проект Концепції інформаційної діяльності Міністерства оборони України;
підтримувати позитивну громадську думку стосовно діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України, популяризувати військову службу, в тому числі службу за контрактом.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
реформувати структурні підрозділи Міністерства оборони України, які виконують функції зв'язків із засобами масової інформації;
забезпечити проведення регулярних зустрічей, засідань та брифінгів керівництва Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України з представниками засобів масової інформації та громадськістю;
забезпечити у співробітництві з Центром інформації та документації НАТО в Україні інформування громадськості про розвиток конструктивного партнерства з НАТО.
2.3. План реформування Збройних Сил України на 2011 рік
Реформування Збройних Сил України у 2011 році здійснюється з метою забезпечення їх здатності виконати конституційні завдання щодо оборони України, захисту її територіальної цілісності і недоторканності з урахуванням можливостей держави щодо ресурсного забезпечення обороноздатності України.
2.3.1. Плани реформування Збройних Сил України
Протягом 2011 року передбачається стабілізувати ситуацію, що склалася у Збройних Силах України, оптимізувати структури та органи військового управління і визначених військових частин.
Основні зусилля будуть спрямовані на відновлення технічної справності озброєння та військової техніки, підтримання належного рівня готовності військ (сил) до виконання покладених на них завдань і здійснення заходів з мобілізації, вдосконалення системи управління Збройними Силами України, розформування надлишкових військових частин (бази, склади, арсенали) та зменшення загальної чисельності Збройних Сил України зі збереженням існуючого бойового комплекту військ (сил), виведення з управління Збройних Сил України та утилізацію надлишкового озброєння, військової техніки, ракет і боєприпасів, інших матеріально-технічних засобів, поліпшення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.
Середньострокові цілі:
підтримувати боєздатність чергових сил з протиповітряної оборони, Сил спеціальних операцій, чергових сил і засобів воєнної розвідки, військових частин та підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування, а також підрозділів Основних сил оборони, призначених для першочергового посилення Об'єднаних сил швидкого реагування;
продовжити здійснення заходів щодо підвищення рівня оперативної взаємосумісності сил та засобів Збройних Сил України, які залучаються до участі у Процесі планування та оцінки сил, а також їх готовності до виконання спільних завдань;
продовжити конструктивне партнерство з Альянсом щодо експертної допомоги у розробленні концептуальних документів у сфері оборони;
удосконалити систему кадрового забезпечення Збройних Сил України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити на підставі Стратегічного оборонного бюлетеня комплекс програмних документів і планів щодо реформування Збройних Сил України на середньострокову та короткострокову перспективи;
провести консультації з питань виконання планів оборонної реформи в рамках діяльності Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони та під час засідань Військового комітету Україна - НАТО високого рівня;
зберегти бойовий потенціал і оперативні спроможності Збройних Сил України;
забезпечувати підтримання та розвиток Сил спеціальних операцій;
створити Командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
забезпечити готовність чергових сил із протиповітряної оборони до охорони державного кордону у повітряному просторі та прикриття особливо важливих об'єктів, а також підтримувати визначений рівень готовності функціональних компонентів Збройних Сил України до виконання завдань за призначенням;
забезпечити здійснення заходів робочого плану Військового комітету Україна - НАТО високого рівня на 2011-2012 роки.
2.3.2. Удосконалення системи військового управління та зв'язку
За підсумками функціонування органів військового управління стратегічного рівня протягом 2009-2010 років органи оперативно-тактичного рівня та частини, визначені для участі у Процесі планування та оцінки сил, продовжували вдосконалення організаційно-штатної структури відповідно до стандартів Альянсу.
Підвищення ефективності роботи системи управління Збройними Силами України здійснюється шляхом розгортання Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України і переоснащення системи зв'язку та автоматизації Збройних Сил України цифровими засобами.
Середньострокові цілі:
продовжити оптимізацію системи управління Збройними Силами України та її наближення до стандартів ЄС/НАТО;
здійснити заходи щодо вдосконалення системи управління матеріально-технічним та оперативним забезпеченням, у тому числі з урахуванням необхідності надання підтримки підрозділам, що перебувають за межами України;
продовжити поступовий перехід до цифрової системи зв'язку, оснащення мобільної компоненти системи зв'язку сучасними засобами та комплексами зв'язку, створення системи супутникового зв'язку, комплексної системи захисту інформації на пунктах управління, системи сервісного обслуговування засобів зв'язку та автоматизації;
продовжити створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України;
підвищити рівень підготовки особового складу органів військового управління.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України, зокрема для забезпечення оперативного і адміністративного керівництва;
побудувати цифрові лінії прив'язки стаціонарних вузлів зв'язку пунктів управління оперативного рівня;
продовжити розгортання інформаційно-телекомунікаційних вузлів різних ланок управління.
2.3.3. Нарощування боєздатності Об'єднаних сил швидкого реагування та Сил спеціальних операцій
Функціональний принцип організації та застосування Збройних Сил України, а також обмеження оборонних ресурсів потребують пріоритетного розвитку Об'єднаних сил швидкого реагування, до складу яких входять з'єднання, частини і підрозділи сухопутного, повітряного та морського компонентів. Відповідно до їх функціонального призначення Об'єднані сили швидкого реагування поділені на дві складові: Сили негайного реагування (аналог NRF) та Сили швидкого реагування (аналог HRF).
Розвиток військових частин та підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування, визначених для виконання міжнародних зобов'язань України щодо участі у міжнародних миротворчих операціях, здійснюється з урахуванням принципів та стандартів провідних держав світу, визначених для Сил реагування НАТО. До участі у Процесі планування та оцінки сил визначено 33 підрозділи із складу Об'єднаних сил швидкого реагування, 12 з яких заявлені до Спільного фонду оперативних сил та можливостей у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО та успішно пройшли самооцінку і оцінку НАТО першого рівня(1).
_______________
(1) Інформація за станом на грудень 2010 року.
Середньострокові цілі:
забезпечувати підготовку Об'єднаних сил швидкого реагування та Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, їх оснащеність згідно з положеннями відповідних нормативно-правових актів. Удосконалити форми і способи підготовки військ (сил), забезпечити розвиток навчально-матеріальної бази та полігонів, укомплектування їх сучасними тренувально-моделюючими комплексами;
забезпечити участь визначених підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування у проведенні спільних зі збройними силами держав - членів Альянсу заходів з підготовки;
забезпечити плановість підготовки сил та засобів, визначених до участі в Силах реагування НАТО;
забезпечити участь визначених сил та засобів Об'єднаних сил швидкого реагування у виконанні Програми перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО з метою досягнення необхідного рівня готовності для залучення до миротворчих операцій під проводом Альянсу.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
здійснити часткове оснащення Сил спеціальних операцій сучасними зразками озброєння та військової техніки, спеціального спорядження та екіпірування;
забезпечити ефективне використання консультативно-дорадчої допомоги військових радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України, експертів НАТО та іноземних компаній, які працюють у воєнній сфері, з метою вдосконалення організації бойової підготовки підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування;
оцінити ефективність нових настанов із бойової підготовки військ (сил) за результатами експерименту у визначених підрозділах Об'єднаних сил швидкого реагування Збройних Сил України;
забезпечити підготовку офіцерів підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування на курсах Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності та Центру імітаційного моделювання Національного університету оборони України відповідно до принципів, процедур і стандартів Альянсу;
забезпечити підготовку та участь визначених сил і засобів Збройних Сил України в ротаціях Сил реагування НАТО;
продовжити проведення консультацій з Альянсом та його державами - членами щодо участі Збройних Сил України в Силах реагування НАТО;
зберегти існуючу динаміку залучення сил та засобів зі складу Об'єднаних сил швидкого реагування до виконання заходів у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО, підвищити рівень індивідуальної підготовки особового складу, насамперед експертів з питань оцінок у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО;
продовжити роботу з підготовки експертів з питань оцінок у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО. Створити єдину інформаційну базу фахівців з питань оцінок у рамках зазначеної Концепції оперативних можливостей;
забезпечити участь представників Збройних Сил України у конференціях із генерування сил для Сил реагування НАТО.
2.3.4. Удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення та системи медичного забезпечення
Реформування системи матеріально-технічного забезпечення та системи медичного забезпечення здійснюється з метою створення умов для їх ефективного функціонування в умовах ринкової економіки та набуття спроможності до надання підтримки підрозділам Збройних Сил України як на території України, так і під час можливого їх розгортання та утримання за її межами. Підвищується спроможність Збройних Сил України щодо здійснення аеромедичної евакуації.
У рамках удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення утворюються Об'єднані центри забезпечення, на які покладаються завдання забезпечення за територіальним принципом військових частин незалежно від підпорядкованості; виводяться зі складу Збройних Сил України надлишкові арсенали, бази та склади; упроваджується механізм аутсорсингу; здійснюється автоматизація управління адміністративно-господарськими процесами.
Завдання, які на даний час виконують Збройні Сили України у миротворчих операціях та місіях, потребують розширення міжнародної кооперації з питань надання логістичної підтримки їх контингентам та персоналу. У зв'язку з цим опрацьовуються питання можливої участі України у формуванні та роботі Багатонаціональних інтегрованих підрозділів логістики (MILU).
Середньострокові цілі:
удосконалювати нормативно-правову базу щодо функціонування системи матеріально-технічного забезпечення, забезпечити її адаптацію до стандартів Альянсу;
опрацювати питання щодо можливості залучення Збройних Сил України до діяльності Організації НАТО з технічного обслуговування та постачання;
забезпечити в рамках Єдиної системи управління адміністративно-господарськими процесами Збройних Сил України створення автоматизованої системи управління обліком і рухом матеріально-технічних засобів, сумісної з відповідними системами Альянсу;
удосконалити систему матеріально-технічного забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України з метою забезпечення виконання кораблями завдань за межами територіальних вод України. Оптимізувати портову інфраструктуру;
забезпечити виконання заходів Програми забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України на 1995-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1995 року N 472;
забезпечити 10 Хіммотологічний центр Міністерства оборони України обладнанням для проведення тестування пального відповідно до міжнародних методів організації "Американські стандарти тестувань та матеріалів" (ASTN);
сформувати на базі Головного військово-медичного клінічного центру (м. Київ) навчально-тренувальний центр медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу, який братиме участь у миротворчих операціях;
підготувати експертів медичної служби Збройних Сил України з питань стандартизації, аудиту та гарантування надання на належному рівні медичної допомоги відповідно до критеріїв клінічної взаємосумісності за стандартами Альянсу;
продовжити роботу з утворення підрозділу санітарної авіації.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з автоматизації процесів управління обліком і рухом матеріальних засобів, обліком і контролем технічного обслуговування та ремонту озброєння і військової техніки;
забезпечити участь представників Збройних Сил України в засіданнях робочих груп Альянсу з логістики;
виконати заходи з підготовки до міжнародної сертифікації літака аеромедичної евакуації Ан-26 "Віта", забезпечити участь цього літака у міжнародних військових навчаннях та опрацювати питання залучення його до Сил реагування НАТО;
продовжити модернізацію матеріально-технічної бази військово-медичних клінічних центрів.
2.3.5. Підтримання у боєздатному стані, модернізація і оновлення озброєння та військової техніки
Збройні Сили України повністю укомплектовані основними видами озброєння та військової техніки. У той же час фізичне зношення та моральне старіння наявних на озброєнні зразків потребує вжиття комплексу невідкладних заходів щодо формулювання засад військово-технічної політики для всього сектору безпеки і оборони України.
Основні зусилля зосереджуються на відновленні боєздатності зразків озброєння і військової техніки, що обумовлюють бойовий потенціал Збройних Сил України, а також на реалізації пріоритетних проектів щодо створення корабля класу "корвет", багатофункціонального ракетного комплексу, модернізації вертольотів Мі-24 та завершенні розробки і підготовки виробництва середнього військово-транспортного літака Ан-70.
Продовжується впровадження системи кодифікації предметів постачання для Збройних Сил України відповідно до вимог Керівництва НАТО з кодифікації (ACodP-I).
Середньострокові цілі:
продовжити виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зі створення нових і модернізації існуючих зразків озброєння та військової техніки;
активізувати співробітництво в рамках двосторонніх комісій з питань військово-технічного співробітництва з державами - членами та державами - партнерами Альянсу, з якими укладено угоди про співробітництво у військово-технічній сфері;
комп'ютеризувати фонд нормативних документів Міністерства оборони України та Збройних Сил України з підключенням його до мережі Інтернет та автоматизованої внутрішньомережевої системи управління військами "Дніпро" за допомогою НАТО та держав - членів Альянсу;
забезпечити підготовку представників Збройних Сил України на курсах з питань стандартизації та кодифікації за підтримки НАТО та держав - членів Альянсу;
забезпечити співробітництво в рамках груп Конференції директорів з озброєнь та Організації з досліджень і технологій НАТО;
забезпечити впровадження автоматизованої системи кодифікації предметів постачання у Збройних Силах України та її інтеграцію в Єдину систему управління адміністративно-господарськими процесами.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити підтримання боєздатності озброєння та військової техніки з'єднань і військових частин Об'єднаних сил швидкого реагування та тих, що залучаються до охорони повітряного простору і особливо важливих об'єктів, з урахуванням наявних ресурсних можливостей;
продовжити з урахуванням ресурсного забезпечення розроблення нових і модернізацію існуючих зразків озброєння та військової техніки за уточненими пріоритетними напрямами;
продовжити проведення консультацій у рамках роботи Спільної робочої групи Україна - НАТО з оборонно-технічного співробітництва, груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь з метою вироблення реалістичної військово-технічної політики в умовах глобальної фінансової кризи;
забезпечити реалізацію Концепції Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку кораблебудування на період до 2035 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 року N 671-р;
забезпечити участь України в роботі груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь, Організації НАТО з питань досліджень і технологій, Організації НАТО з консультацій, командування та управління, Агенції із стандартизації НАТО, Агенції НАТО з матеріально-технічного забезпечення та постачання;
продовжити виконання заходів щодо здійснення офіційного перекладу нормативних документів НАТО, які необхідні для досягнення Цілей партнерства в рамках участі Збройних Сил України у Процесі планування та оцінки сил;
продовжити роботу із застосування у Збройних Силах України документів Альянсу з кодифікації.
2.3.6. Підвищення ефективності системи кадрового менеджменту. Продовження процесу професіоналізації армії
Удосконалення кадрового менеджменту у Збройних Силах України здійснюється в рамках реалізації Концепції кадрової політики щодо переходу військ на професійну основу, розробленої за участю експертів Альянсу.
Через зниження загального рівня укомплектованості військ (сил) військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, використовується змішаний принцип комплектування військових частин і підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування та Повітряних Сил Збройних Сил України.
У 2010 році була розгорнута підготовка у військовому коледжі сержантського складу Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Продовжується формування ще двох військових коледжів сержантського складу. Таким чином, буде завершено впровадження системи багаторівневої підготовки сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Середньострокові цілі:
завершити формування системи кадрового менеджменту централізованого типу;
забезпечити реалізацію результатів оборонного огляду в частині кадрового забезпечення;
завершити проведення організаційних заходів щодо реформування кадрових органів, запровадити підготовку фахівців для таких органів;
завершити створення системи управління кар'єрою осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;
здійснити перехід до управління кар'єрою осіб офіцерського складу в єдиному кадровому центрі Збройних Сил України;
забезпечити належне функціонування Інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом "Персонал".
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити функціонування системи управління кар'єрою осіб офіцерського складу в рамках нової системи кадрового менеджменту централізованого типу;
продовжити здійснення заходів щодо ефективного використання за службовим призначенням найбільш підготовлених військовослужбовців, молодих офіцерів, створити умови для залишення їх на військовій службі, запобігати відтоку кадрів;
запровадити системний підхід до управління кар'єрою осіб рядового складу, осіб сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;
продовжити здійснення заходів, спрямованих на реалізацію Концепції створення та розвитку професійного сержантського і старшинського складу Збройних Сил України;
здійснити перегляд строків повної професіоналізації Збройних Сил України в рамках імплементації результатів оборонного огляду;
забезпечити приєднання окремих військових частин до Інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом "Персонал" і функціонування на її базі автоматизованої бази даних штатно-посадового та персонального обліку всіх військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.
2.3.7. Удосконалення системи військової освіти та підготовки професійних кадрів
Підготовка військовослужбовців здійснюється у рамках національної системи військової освіти, яка має розгалужену та різнорівневу структуру: від військових ліцеїв до Національного університету оборони України.
Для підготовки цивільного персоналу, який працює у сфері національної безпеки і оборони України, за допомогою Альянсу була започаткована та на цей час успішно виконується під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня Програма з питань професійного розвитку цивільного персоналу.
Середньострокові цілі:
посилити координацію органами військового управління підготовки військових фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів;
провести аналіз та уточнити завдання, функції, повноваження та відповідальність органів, структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України з питань підготовки військових фахівців;
здійснити поступове перепідпорядкування військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України, органам військового управління Збройних Сил України;
завершити оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;
продовжити вдосконалення системи багаторівневої підготовки осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та офіцерських кадрів Збройних Сил України. Систему освіти та підготовки майбутніх офіцерів спрямувати на оволодіння практичними навичками управління підрозділами, в тому числі багатонаціональними;
забезпечити своєчасне внесення змін до навчальних програм військових навчальних закладів з урахуванням сучасних вимог до персоналу;
забезпечувати функціонування курсів підвищення кваліфікації, в тому числі Вищих академічних курсів на базі Національного університету оборони України, для осіб офіцерського складу Збройних Сил України та державних службовців Міністерства оборони України. Забезпечити проведення тематичних навчальних курсів на базі Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності при Національному університеті оборони України;
забезпечити належну фахову підготовку цивільного персоналу Міністерства оборони України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
провести оптимізацію структури та чисельності особового складу військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;
завершити оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та забезпечити функціонування курсів підвищення кваліфікації осіб офіцерського складу та державних службовців Міністерства оборони України;
забезпечити реалізацію Концепції мовної підготовки особового складу Збройних Сил України, продовжити здійснення заходів з удосконалення системи мовного тестування;
продовжити підготовку державних службовців Міністерства оборони України в рамках виконання Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу;
продовжити практику вивчення іноземних мов керівним складом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України;
забезпечити вивчення особовим складом Збройних Сил України іноземних мов на курсах інтенсивного вивчення іноземних мов при вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України, в експериментальних військових частинах, а також на курсах вивчення іноземних мов і фахових курсах у вищих навчальних закладах іноземних держав;
ужити заходів щодо перегляду програм підготовки у військових навчальних закладах з метою їх оптимізації та приведення у відповідність із сучасними вимогами;
продовжити підготовку особового складу та підрозділів Збройних Сил України до участі в діяльності багатонаціональних військових формувань (підрозділів) під егідою НАТО шляхом практичного військового співробітництва.
2.3.8. Удосконалення системи підготовки військ та забезпечення їх взаємосумісності
Базовими принципами підготовки військ (сил) є розвиток їх багатофункціональності, мобільності та оперативної сумісності. Набуття необхідного рівня оперативної сумісності із силами і засобами держав - членів НАТО залишається пріоритетним завданням підготовки підрозділів, визначених для участі у процесі планування та оцінки сил. З цією метою продовжується активна підготовка і сертифікація підрозділів Збройних Сил України, задекларованих до Спільного фонду оперативних сил і можливостей, у рамках перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО.
Більшість запланованих заходів за Програмою перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО було виконано та розпочато проведення заходів у рамках оцінок другого рівня.
Опрацьовується питання стосовно розширення території, на яку поширюється дія Програми обміну даними про повітряну обстановку (далі - Програма ОДПО/ASDE), зокрема створення необхідної нормативно-правової бази та проведення консультацій.
Протягом 2010 року підрозділи Збройних Сил України взяли участь у 21 міжнародному навчанні(2).
_______________
(2) Інформація за станом на грудень 2010 року.
Середньострокові цілі:
продовжити розроблення, тестування та впровадження нової, трансформованої моделі організації підготовки військ, у тому числі створення централізованої системи вивчення, проведення аналізу, узагальнення та впровадження досвіду, системи оцінки навченості як складової визначення рівня боєготовності;
продовжити оснащення Сухопутних військ Збройних Сил України системами імітації тактичних дій MILES 2000 та MILES IWS, забезпечити інтеграцію зазначених систем у бойову підготовку військ, створення професійного корпусу інструкторів (спостерігачів/контролерів) тактичної підготовки;
продовжити нарощування мобільних спроможностей застосування імітаційного моделювання у практиці підготовки органів управління батальйонного та бригадного рівня;
створити спеціалізований навчальний тренажерний комплекс для підготовки інженерно-технічного складу Повітряних Сил Збройних Сил України до експлуатації літаків, обладнаних навігаційно-посадковими засобами згідно з вимогами ІКАО;
забезпечувати обмін інформацією з Альянсом про повітряну обстановку та розпочати практичне виконання Програми ОДПО/ASDE у південних регіонах України;
удосконалити систему підготовки обслуговуючого персоналу Програми ОДПО/ASDE шляхом проведення стажувань та спільних тренувань з державами-партнерами за зазначеною Програмою;
удосконалити систему управління Збройних Сил України шляхом забезпечення інформацією про повітряну обстановку, отриманою каналами Програми ОДПО/ASDE, пунктів управління Повітряних Сил Збройних Сил України;
підвищити рівень підготовки Повітряних Сил Збройних Сил України з питань протидії терористичним актам з повітря, реагування на форс-мажорні обставини та проведення операцій із забезпечення безпеки повітряного простору під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу шляхом спільних навчань на території України авіаційних підрозділів, а також залучення до зазначених заходів сил та засобів держав - членів НАТО;
забезпечити участь представників України в роботі Комітету протиповітряної оборони НАТО та його робочих органів, зокрема форуму представників протиповітряної оборони держав-партнерів, а також у відповідних семінарах з протиповітряної оборони під керівництвом Комітету з протиповітряної оборони НАТО;
підвищувати рівень взаємосумісності військових частин і підрозділів Збройних Сил України через їх залучення до участі у багатонаціональних навчаннях НАТО та навчаннях у рамках Програми "Партнерство заради миру", в тому числі тих, які проводитимуться на території України, включаючи навчання Сил реагування НАТО;
продовжити участь представників України у засіданнях органів НАТО для забезпечення досягнення цілей партнерства;
започаткувати роботу міжнародних курсів підготовки спеціалістів із протидії саморобним вибуховим пристроям на базі 143 центру розмінування (м. Кам'янець-Подільський), забезпечити їх сертифікацію Альянсом.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
провести консультації з експертами НАТО щодо оцінки досягнутого прогресу в реалізації цілей партнерства для України;
провести уточнення календарних планів участі визначених підрозділів у Програмі перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО;
ужити заходів для досягнення оперативної сумісності визначених сил і засобів Збройних Сил України в рамках Концепції оперативних можливостей. Продовжити нарощення оперативних можливостей сил та засобів, що залучаються до чергових ротацій у складі Сил реагування НАТО;
завершити роботу зі створення спеціалізованого навчально-тренажерного комплексу для підготовки інженерно-технічного складу Повітряних Сил Збройних Сил України до експлуатації літаків, обладнаних навігаційно-посадковими засобами згідно з вимогами ІКАО;
забезпечити участь у багатонаціональних військових навчаннях у рамках Програми "Партнерство заради миру", військових навчаннях Альянсу та держав - членів НАТО, відкритих для партнерів;
забезпечити розширення території практичної дії Програми ОДПО/ASDE;
продовжити роботу зі складання топографічних карт України у масштабі 1:250000 відповідно до стандартів Альянсу.
2.3.9. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей
В умовах фінансової кризи питання соціального захисту військовослужбовців набуває важливого значення.
Найбільш проблемними залишаються питання забезпечення військовослужбовців житлом і адаптації колишніх військовослужбовців до умов цивільного життя.
Соціальна адаптація та перекваліфікація військовослужбовців, звільнених у запас, здійснюються із залученням міжнародної допомоги.
Середньострокові цілі:
забезпечити реалізацію в рамках Програми "Партнерство заради миру" проекту Трастового фонду НАТО щодо соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених із військової служби;
забезпечити виконання програми співробітництва з НАТО, ОБСЄ та Королівством Норвегія щодо соціальної адаптації і перепідготовки військовослужбовців, які звільняються в запас.