ЗАКОН УКРАЇНИ
Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 12, ст.81)( Вводиться в дію Постановою ВР № 40/95-ВР від 08.02.95, ВВР, 1995, № 12, ст.82 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 526/96-ВР від 19.11.96, ВВР, 1997, № 4, ст.20 № 684/97-ВР від 03.12.97, ВВР, 1998, № 11-12, ст.50 № 783-XIV від 30.06.99, ВВР, 1999, № 34, ст.274 № 1370-XIV від 11.01.2000, ВВР, 2000, № 9, ст.68 № 1673-III від 20.04.2000, ВВР, 2000, № 30, ст.236 № 747-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 29, ст.236 № 887-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 37, ст.307 № 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 6, ст.38 № 1417-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, № 19, ст.257 № 1971-IV від 01.07.2004, ВВР, 2005, № 1, ст.10 № 1868-IV від 24.06.2004, ВВР, 2004, № 46, ст.511 № 2637-IV від 02.06.2005, ВВР, 2005, № 27, ст.362 № 232-V від 05.10.2006, ВВР, 2006, № 49, ст.486 № 515-VI від 17.09.2008, ВВР, 2008, № 52, ст.394 № 516-VI від 17.09.2008, ВВР, 2009, № 5, ст. 8 № 1393-VI від 21.05.2009, ВВР, 2009, № 40, ст.579 № 1566-VI від 25.06.2009, ВВР, 2009, № 51, ст.759 № 1565-VI від 17.11.2009, ВВР, 2010, № 1, ст.3 № 1718-VI від 17.11.2009, ВВР, 2010, № 6, ст.48 )( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 14-рп/2010 від 20.05.2010 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2367-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010, № 34, ст.486 № 2592-VI від 07.10.2010, ВВР, 2011, № 10, ст.63 № 2883-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, № 30, ст.277 № 3038-VI від 17.02.2011, ВВР, 2011, № 34, ст.343 № 4175-VI від 20.12.2011, ВВР, 2012, № 29, ст.339 № 4716-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 14, ст.90 № 4717-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 14, ст.91 № 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.41 № 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 564-VII від 17.09.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.732 )( Щодо втрати чинності Закону № 2592-VI від 07.10.2010 додатково див. Закон № 763-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, № 2-3, ст.12 № 2059-VIII від 23.05.2017, ВВР, 2017, № 29, ст.315 № 2530-VIII від 06.09.2018, ВВР, 2018, № 41, ст.320 № 2629-VIII від 23.11.2018, ВВР, 2018, № 50, ст.400 № 107-IX від 18.09.2019, ВВР, 2019, № 40, ст.220 № 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295 № 208-IX від 17.10.2019, ВВР, 2019, № 50, ст.359 № 294-IX від 14.11.2019, ВВР, 2020, № 5, ст.31 № 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188 № 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408 № 1082-IX від 15.12.2020, ВВР, 2021, № 16, ст.144 № 1928-IX від 02.12.2021 № 2573-IX від 06.09.2022 № 2710-IX від 03.11.2022 № 2755-IX від 16.11.2022 № 2758-IX від 16.11.2022 № 2762-IX від 16.11.2022 № 2801-IX від 01.12.2022 № 2849-IX від 13.12.2022 № 2896-IX від 06.02.2023 № 3344-IX від 23.08.2023 № 3460-IX від 09.11.2023 № 4017-IX від 10.10.2024 )
( У тексті Закону слова "місцеві органи державної влади і самоврядування" та слова "місцеві органи державної влади та самоврядування" в усіх відмінках замінено словами "місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
( У тексті Закону слова "норми, правила та стандарти", "норми, правила і стандарти" та "норми, правила, стандарти" у всіх відмінках замінено словами "норми та правила" у відповідному відмінку згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
( У тексті Закону слово "спорудження" в усіх відмінках замінено словом "будівництво" у відповідному відмінку згідно із Законом № 2762-IX від 16.11.2022 )
( У тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
( У тексті Закону слова "дозові межі" в усіх відмінках замінено словами "ліміти доз" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3344-IX від 23.08.2023 )
Цей Закон є основоположним у ядерному законодавстві України. Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов'язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов'язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, встановлює також правові основи міжнародних зобов'язань України щодо використання ядерної енергії.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни та визначення
У цьому Законі наведені нижче терміни та визначення вживаються у такому значенні:
використання ядерної енергії - це сукупність видів діяльності, пов'язаних з використанням ядерних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання у науці, виробництві, медицині та інших галузях, а також видобуванням та переробкою уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами;
( Абзац другий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 107-IX від 18.09.2019 )
вихідний матеріал - уран, який містить ізотопи у тому співвідношенні, в якому вони є у природному урані; уран, збіднений на ізотопи 235; торій; будь-яка із зазначених речовин у формі металу, сплаву, хімічної сполуки або концентрату; будь-який інший матеріал, що містить одну або декілька із зазначених речовин у концентрації, встановленій нормами та правилами з безпеки;
джерело іонізуючого випромінювання - фізичний об'єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання;
забезпечення якості - комплекс заходів, що плануються та систематично реалізуються з метою досягнення впевненості в тому, що здійснювані види діяльності відповідають нормам та правилам з безпеки;
закриття - завершення всіх операцій у визначений час після розміщення радіоактивних відходів у сховищі для захоронення, яке включає остаточні інженерно-технічні або інші роботи, необхідні для приведення сховища до стану, безпечного протягом тривалого часу;
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1673-III від 20.04.2000 )
захоронення радіоактивних відходів - розміщення радіоактивних відходів у сховищі, без наміру їх вилучення, з метою утримання та ізоляції радіоактивних відходів від навколишнього природного середовища;
( Абзац сьомий частини першої статті 1 в редакції Закону № 208-IX від 17.10.2019 )
об'єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами, - споруда, приміщення або обладнання, призначені для оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів, а також ядерна установка в процесі зняття з експлуатації після визнання її установкою для поводження з радіоактивними відходами;
( Абзац восьмий частини першої статті 1 в редакції Закону № 1673-III від 20.04.2000 )
перевезення - діяльність, пов'язана з підготовкою, завантаженням, відправленням, транспортуванням, включаючи транзитне зберігання, розвантаження і приймання в кінцевому пункті призначення вантажів радіоактивних матеріалів і упаковок;
( Абзац дев'ятий частини першої статті 1 в редакції Закону № 887-IV від 22.05.2003 )
поводження з радіоактивними відходами - всі види діяльності (включаючи діяльність, пов'язану із зняттям з експлуатації), що стосуються оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів;
( Абзац десятий частини першої статті 1 в редакції Закону № 1673-III від 20.04.2000 )
радіаційна безпека - дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами та правилами з безпеки;
радіаційна аварія (аварія) - подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами та правилами з безпеки;
радіаційний захист - сукупність радіаційно-гігієнічних, проектно-конструкторських, технічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки;
радіоактивні відходи - матеріальні об’єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені нормами, за умови що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається у будь-якому технологічному процесі або виробництві (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті). До радіоактивних відходів належать також відпрацьовані закриті джерела іонізуючого випромінювання після внесення відповідної інформації до Державного реєстру радіоактивних відходів;
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 684/97-ВР від 03.12.97; в редакції Закону № 208-IX від 17.10.2019 )
радіоактивний матеріал - матеріал, до складу якого входять радіоактивні речовини. До радіоактивних матеріалів належать: радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання, ядерні матеріали та радіоактивні відходи;
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно із Законом № 1417-IV від 03.02.2004; в редакції Закону № 2762-IX від 16.11.2022 )
спеціальний розщеплювальний матеріал - плутоній-239; уран-233; уран, збагачений ізотопами 235 і 233; будь-який матеріал, що містить одну або кілька із зазначених речовин;
спеціалізоване підприємство по поводженню з радіоактивними відходами - підприємство (об’єднання), яке здійснює на основі ліцензії збирання, переробку, перевезення, зберігання та/або захоронення радіоактивних відходів, переданих у власність держави;
( Абзац сімнадцятий частини першої статті 1 в редакції Закону № 208-IX від 17.10.2019 )
ядерна безпека - дотримання норм та правил та умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку;
ядерні установки - об’єкти, включаючи пов’язані з ними будівлі та устаткування, на яких здійснюються виробництво, переробка, використання, обробка, зберігання чи захоронення ядерного матеріалу. До ядерних установок належать: об’єкти з виробництва ядерного палива, ядерні підкритичні установки, дослідницькі ядерні реактори (у тому числі критичні та підкритичні збірки); атомні електростанції; підприємства і установки із збагачення та перероблення ядерного палива, а також сховища відпрацьованого ядерного палива (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті);
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 684/97-ВР від 03.12.97, № 4175-VI від 20.12.2011; в редакції Закону № 2762-IX від 16.11.2022 )
ядерна підкритична установка - об'єкт, призначений для поводження з ядерними матеріалами та розташований в межах визначеної проектом території, конструкція та технічні характеристики якого унеможливлюють виникнення самопідтримувальної ланцюгової реакції поділу за будь-яких умов експлуатації. До ядерних підкритичних установок належать: підкритичні збірки, джерела нейтронів, засновані на підкритичній збірці, керованій лінійним прискорювачем електронів або протонів, та інші установки, конструкція та технічні характеристики яких унеможливлюють виникнення самопідтримувальної ланцюгової реакції поділу за будь-яких умов експлуатації;
( Частину першу статті 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4175-VI від 20.12.2011 )
ядерний інцидент - будь-яка подія або ряд подій одного й того ж походження, що завдають ядерної шкоди (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті);
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 684/97-ВР від 03.12.97 )
ядерний матеріал - будь-який вихідний або спеціальний розщеплювальний матеріал (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті);
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 684/97-ВР від 03.12.97 )
ядерна шкода - втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров'ю людини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті);
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 684/97-ВР від 03.12.97 )
зона спостереження - територія, на якій можливий радіаційний вплив ядерної установки та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на населення, що проживає в цій зоні. Розміри та межі зазначеної зони визначаються відповідно до частини четвертої статті 45 цього Закону;
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 232-V від 05.10.2006 )
спеціальна соціальна інфраструктура - об’єкти, розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць (обласних, районних, міських рад монофункціональних міст-супутників), на територію яких поширюються відповідні зони спостереження, та призначені для забезпечення життєдіяльності населення, яке проживає в зоні спостереження, зокрема навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, комунікаційні об’єкти житлово-комунального господарства, мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення, будівлі та споруди, призначені для їх обслуговування, автомобільні дороги, системи зв’язку тощо;
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 232-V від 05.10.2006; в редакції Закону № 4717-VI від 17.05.2012 )( Абзац частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 1565-VI від 17.11.2009 )
соціально-економічна компенсація ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження, - створення та підтримання у справному стані спеціальної соціальної інфраструктури, забезпечення засобами індивідуального захисту населення, його регулярне навчання правил користування спеціальною соціальною інфраструктурою, уміння користування засобами індивідуального захисту;
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 232-V від 05.10.2006 )
монофункціональні міста - супутники ядерних установок та підприємств з видобування і переробки уранових руд - адміністративно-територіальні одиниці, спеціалізація праці населення в яких визначається підприємствами, що експлуатують ядерні установки та уранові об'єкти;
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1565-VI від 17.11.2009 )
проектна аварія - аварія, для якої проектом визначені вихідні події, кінцеві стани та передбачені системи безпеки, що забезпечують обмеження її радіаційних наслідків у межах, встановлених правилами та нормами з ядерної та радіаційної безпеки;
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 4717-VI від 17.05.2012 )
санітарно-захисна зона - територія навколо ядерної установки та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на якій рівень опромінення людей в умовах нормальної експлуатації може перевищувати квоту ліміту дози для населення. У санітарно-захисній зоні забороняється проживання населення, встановлюються обмеження на виробничу діяльність, що не стосується ядерної установки або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та здійснюється контроль за радіаційним станом. Особливості режиму, розміри та межі зазначеної зони визначені статтею 45 цього Закону;
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 4717-VI від 17.05.2012 )
відпрацьоване ядерне паливо - ядерне паливо, що було опромінено і остаточно вилучено з активної зони ядерного реактора;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2762-IX від 16.11.2022 )
радіоактивна речовина - будь-яка речовина, що містить один або декілька радіонуклідів, активністю або концентрацією активності яких не можна нехтувати з точки зору радіаційного захисту.
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2762-IX від 16.11.2022 )
Для цілей розділу XIII цього Закону терміни та визначення вживаються у значенні відповідно до абзаців восьмого, десятого та шістнадцятого частини першої цієї статті та статті 1 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року, за винятком термінів "ядерний матеріал" та "ядерна установка", що вживаються у такому значенні:
ядерний матеріал - ядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у комбінації з яким-небудь іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи, за винятком невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоактивних відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки, за умови, що ця кількість не перевищує максимальні межі, встановлені Радою керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії;
ядерна установка - будь-який ядерний реактор, за винятком реактора, яким обладнаний засіб морського або повітряного транспорту з метою використання його як джерела енергії для приведення в рух цього засобу транспорту або з будь-якою іншою метою, будь-який завод, що використовує ядерне паливо для виробництва ядерного матеріалу, або будь-який завод, на якому обробляється ядерний матеріал, включаючи будь-який завод, на якому переробляється опромінене ядерне паливо, та будь-яке місце, де зберігається (складований) ядерний матеріал, за винятком місця складування, пов'язаного з перевезенням такого матеріалу, за умови, що декілька ядерних установок одного оператора, розташовані в одному місці, розглядаються як єдина ядерна установка.
( Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № 684/97-ВР від 03.12.97 )
Ядерними установками і об’єктами, призначеними для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, є:
атомні електричні станції;
атомні станції теплопостачання;
дослідницькі ядерні реактори;
сховища, призначені для зберігання відпрацьованого ядерного палива або високоактивних радіоактивних відходів з проектним строком зберігання понад 30 років (крім установок, включених до технологічного циклу ядерної установки);
геологічні сховища для захоронення радіоактивних відходів та/або відпрацьованого ядерного палива.
( Статтю 1 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1566-VI від 25.06.2009; в редакції Закону № 208-IX від 17.10.2019 )
Терміни "уранові об’єкти", "видобування уранових руд" та "переробка уранових руд" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про видобування і переробку уранових руд".
( Статтю 1 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 107-IX від 18.09.2019 )
Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про поводження з радіоактивними відходами" та інших законах України.
( Статтю 1 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 208-IX від 17.10.2019 )
Стаття 2. Ядерне законодавство
Відносини у сфері використання ядерної енергії регулюються цим Законом та іншими актами законодавства України.
Стаття 3. Завдання ядерного законодавства
Основними завданнями ядерного законодавства є:
правове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;
створення правових засад системи управління у сфері використання ядерної енергії і системи регулювання безпеки під час використання ядерної енергії;
встановлення прав, обов'язків і відповідальності органів державної влади, підприємств, установ і організацій, посадових осіб і персоналу, а також громадян стосовно їх діяльності, пов'язаної з використанням ядерної енергії;
визначення основних принципів радіаційного захисту людей та навколишнього природного середовища;
забезпечення участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;
сприяння подальшому зміцненню міжнародного режиму безпечного використання ядерної енергії.
Стаття 4. Основні принципи радіаційного захисту
Радіаційний захист під час використання ядерної енергії базується на таких основних принципах:
не може бути дозволена жодна діяльність, пов'язана з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди;
величина індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання повинні бути найнижчими з тих, що їх можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори;
опромінення окремих осіб від усіх джерел та видів діяльності у підсумку не повинно перевищувати встановлених лімітів доз.
Стаття 5. Основні принципи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту
Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:
пріоритет захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання;
забезпечення при використанні ядерної енергії мінімального рівня утворення радіоактивних відходів;
( Статтю 5 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1673-III від 20.04.2000 )
заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, результатом якої є обґрунтовано передбачений більший негативний вплив на майбутні покоління, ніж той, що допускається для нинішнього покоління;
( Статтю 5 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1673-III від 20.04.2000 )
забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії;
відкритість і доступність інформації, пов'язаної з використанням ядерної енергії;
забезпечення відшкодування шкоди, зумовленої радіаційним впливом;
( Абзац сьомий статті 5 в редакції Закону № 232-V від 05.10.2006 )
створення правового і фінансового механізму щодо соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження;
( Статтю 5 доповнено абзацом згідно із Законом № 232-V від 05.10.2006 )
створення спеціальної соціальної інфраструктури в зонах спостереження;
( Статтю 5 доповнено абзацом згідно із Законом № 232-V від 05.10.2006 )
забезпечення заходів щодо соціально-економічної заінтересованості місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, на території яких розташовані ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами;
встановлення відповідальності за порушення правового режиму безпеки у сфері використання ядерної енергії;
розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і безпосередньої господарчої діяльності щодо використання ядерної енергії;
розподіл обов'язків, прав та відповідальності між усіма суб'єктами правовідносин у сфері використання ядерної енергії;
нормування, ліцензування та нагляд у сфері використання ядерної енергії;
створення правового та фінансового механізму відповідальності експлуатуючої організації перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну ядерну шкоду;
створення правового та фінансового механізму відповідальності ліцензіата перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну шкоду в разі радіаційної аварії;
захоронення та довгострокове зберігання радіоактивних відходів за рахунок виробників відходів;
участь громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;
заборона будь-якої діяльності, пов'язаної з іонізуючим випромінюванням, якщо перевага від такої діяльності менша, ніж можлива заподіяна нею шкода;
дотримання лімітів доз впливу на персонал і населення, встановлених нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки;
встановлення найнижчих показників величини індивідуальних доз, кількості осіб, що опромінюються, ймовірності опромінення від будь-якого конкретного джерела іонізуючого випромінювання за нормами та правилами з радіаційної безпеки з урахуванням економічних і соціальних умов держави;
виконання міжнародних договорів, розвиток міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії в мирних цілях та зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту населення;
розмежування державного управління у сфері використання ядерної енергії та захоронення радіоактивних відходів.
Стаття 6. Державна політика у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту
Основи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту формує Верховна Рада України шляхом визначення її мети, головних завдань, напрямів, принципів та пріоритетів, встановлення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, затвердження Державної програми розвитку паливно-енергетичного комплексу.
Державна політика реалізується шляхом створення та підтримання оптимальної системи управління у сфері використання ядерної енергії, регулювання питань ядерної та радіаційної безпеки, розробки та виконання державних програм забезпечення безпеки, включаючи реалізацію заходів щодо захисту населення, яке проживає в зоні спостереження.
( Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 232-V від 05.10.2006, № 2762-IX від 16.11.2022 )
Держава забезпечує громадянам та їх об'єднанням участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії.
Стаття 7. Сфера дії цього Закону
Цей Закон поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи:
розміщення, проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання;
здійснення робіт та надання послуг, які впливають на безпеку під час використання ядерної енергії;
поводження з ядерними матеріалами та джерелами іонізуючого випромінювання, зокрема при розвідці та видобуванні корисних копалин, які містять ці матеріали та речовини;
проведення наукових досліджень з використанням ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, ядерних матеріалів;
державне управління у сфері використання ядерної енергії;
( Абзац шостий частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2762-IX від 16.11.2022 )
державне регулювання безпеки під час використання ядерної енергії;
фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання;
( Абзац восьмий частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 747-IV від 15.05.2003 )
державний облік ядерних матеріалів та джерел іонізуючого випромінювання;
державний контроль за радіаційною обстановкою на території України;
підготовку кадрів для діяльності, пов'язаної з використанням ядерної енергії;
міжнародне співробітництво та забезпечення дотримання міжнародних зобов'язань України у сфері використання ядерної енергії.
Особливості застосування цього Закону до відносин, пов'язаних із забезпеченням безпеки під час ліквідації ядерної зброї та ядерних боєприпасів, зокрема їх демонтажу, зберігання та перевезення, встановлюються відповідним законодавством України.
Стаття 8. Норми та правила з ядерної та радіаційної безпеки
Норми та правила з ядерної та радіаційної безпеки - це критерії, вимоги і умови забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії.
Дотримання норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки є обов'язковим при здійсненні будь-якого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії.
Вимоги зазначених норм та правил приймаються з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій у сфері використання ядерної енергії.
Норми та правила з ядерної та радіаційної безпеки затверджуються у порядку, що визначається законодавством України, підлягають опублікуванню і є обов'язковими на території України.
Стаття 9. Право власності на ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання
Ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання можуть перебувати у різних формах власності.
Перелік ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, що перебувають у державній власності, визначається Кабінетом Міністрів України.
Ядерні матеріали є виключно державною власністю, крім тих, що є власністю акціонерного товариства, утвореного згідно із Законом України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", та набуті (придбані, створені) під час діяльності акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" і використовуються ним у процесі виробництва електричної енергії, теплової енергії та надання послуг на ринку електричної енергії.
( Частина третя статті 9 в редакції Закону № 2896-IX від 06.02.2023 )
Розділ II
ПРАВА ГРОМАДЯН ТА ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ ТА РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Стаття 10. Права громадян та їх об'єднань на одержання інформації у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
Громадяни та їх об'єднання мають право на запит та одержання від відповідних підприємств, установ та організацій у межах їх компетенції повної та достовірної інформації щодо безпеки ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуатуються або знімаються з експлуатації, за винятком відомостей, що становлять державну таємницю.
Громадяни мають право отримувати інформацію від установ державної системи контролю за радіаційною обстановкою на території України про рівні радіаційного випромінювання на території України, в місцях їх проживання чи роботи. За відмову в наданні такої інформації, умисне перекручення або приховування об'єктивних даних з питань, пов'язаних з безпекою під час використання ядерної енергії, посадові особи підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян і медіа несуть відповідальність згідно з законодавством.
Громадяни України з пізнавальною метою мають право на відвідування у встановленому порядку ядерних установок, а також об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
Для реалізації прав громадян органи державної влади, установи державної системи контролю за радіаційною обстановкою, підприємства, установи та організації, діяльність яких пов'язана з використанням ядерної енергії, їх посадові особи зобов'язані:
періодично поширювати через медіа офіційні відомості про радіаційну обстановку на території, де знаходяться, експлуатуються підприємства по видобуванню уранової руди, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання, а також відомості щодо безпеки ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуатуються або знімаються з експлуатації, за винятком відомостей, що становлять державну таємницю;
надавати можливість громадянам України на їх вимогу безпосередньо відвідувати з пізнавальною метою у встановленому порядку ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами.
Стаття 11. Права громадян та їх об'єднань на участь у формуванні політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
Громадяни та їх об'єднання мають право на участь в обговоренні проектів законодавчих актів і програм у сфері використання ядерної енергії, а також на участь в обговоренні питань, пов'язаних з розміщенням, проектуванням, будівництвом, експлуатацією та зняттям з експлуатації ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання.
З метою залучення громадян та їх об'єднань до участі у розгляді питань, пов'язаних з використанням ядерної енергії, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть організовувати громадські слухання з питань захисту проектів, пов'язаних з розміщенням, будівництвом, зняттям з експлуатації ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
На громадські слухання виносяться як матеріали, подані заявником, так і результати державних та громадських експертиз за винятком відомостей, що належать до інформації з обмеженим доступом.
( Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2762-IX від 16.11.2022 )
Порядок проведення громадських слухань встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Соціально-економічні умови проживання та праці громадян у місцях розміщення підприємств з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами
Населення територій, на яких розміщуються підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності, у тому числі на:
використання частини коштів, що інвестуються в будівництво підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на будівництво об'єктів соціального призначення;
створення та підтримання у справному стані об’єктів спеціальної соціальної інфраструктури, у тому числі захисних споруд, призначених для укриття і захисту населення, техніки та майна від дії радіаційного опромінення у разі радіаційної аварії. Забезпечення засобами індивідуального захисту та препаратами стабільного йоду у межах отриманих коштів відповідно до медичних нормативів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
( Абзац третій частини першої статті 12 в редакції Закону № 4717-VI від 17.05.2012 )
пільги з оплати за спожиту електричну енергію для населення, яке постійно проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, відповідно до статті 17 Закону України "Про електроенергетику". Порядок компенсації збитків енергопостачальних компаній встановлюється органом державного регулювання діяльності в енергетиці відповідно до повноважень, визначених Законом України "Про електроенергетику";
( Абзац четвертий частини першої статті 12 в редакції Закону № 4717-VI від 17.05.2012 )
виконання заходів з поліпшення умов проживання та праці населення, яке мешкає на означених територіях, у межах отриманих коштів за напрямами, передбаченими програмами економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що затверджуються органами місцевого самоврядування (обласними, районними, міськими радами міст обласного підпорядкування, міськими радами монофункціональних міст-супутників), на територію яких поширюються відповідні зони згідно із законами України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" та "Про місцеве самоврядування в Україні", крім коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, порядок використання яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Абзац п'ятий частини першої статті 12 в редакції Закону № 4717-VI від 17.05.2012 )
Соціально-економічна компенсація ризику від діяльності об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється за рахунок коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Напрями та порядок надання соціально-економічної компенсації ризику, а також визначення адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюються заходи соціально-економічної компенсації ризику, встановлюються Кабінетом Міністрів України окремо для кожного ліцензіата.
Соціально-економічна компенсація ризику здійснюється в межах коштів, отриманих від ліцензіата (крім спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами), і може бути використана тільки для фінансування адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється зона спостереження, на якій можливий вплив відповідних об'єктів ліцензіата.
( Частина четверта статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2883-VI від 23.12.2010 )( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 232-V від 05.10.2006; в редакції Закону № 1565-VI від 17.11.2009 )
Стаття 12-1. Порядок визначення і сплати збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження
( Дію частини першої статті 12-1 зупинено на 2024 рік згідно із Законом № 3460-IX від 09.11.2023 ) ( Дію частини першої статті 12-1 зупинено на 2023 рік згідно із Законом № 2710-IX від 03.11.2022 ) ( Дію частини першої статті 12-1 зупинено на 2022 рік згідно із Законом № 1928-IX від 02.12.2021 ) ( Дію частини першої статті 12-1 зупинено на 2021 рік згідно із Законом № 1082-IX від 15.12.2020 ) ( Дію частини першої статті 12-1 зупинено на 2020 рік згідно із Законом № 294-IX від 14.11.2019 ) ( Дію частини першої статті 12-1 зупинено на 2019 рік згідно із Законом № 2629-VIII від 23.11.2018 )
Фінансування заходів щодо соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, здійснюється із спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (далі - збір).
Платниками збору є експлуатуючі організації ядерних установок, підприємства з видобування і переробки уранових руд, а також підприємства, які є замовниками будівництва ядерних установок або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення.
Об’єктом справляння збору є:
для експлуатуючих організацій ядерних установок - обсяг (вартість) реалізованої електричної енергії, що виробляється атомними електростанціями у звітному періоді (без урахування податку на додану вартість), який визначається на підставі актів продажу електричної енергії, складених платником збору та покупцем електричної енергії згідно з договором між членами оптового ринку електричної енергії України;
для підприємств з видобування і переробки уранових руд - обсяг реалізованої платником збору у звітному періоді кінцевої продукції (урановий концентрат, у кілограмах з точністю до десяткового знака), який визначається на підставі актів приймання-передачі такої продукції, складених платником збору та покупцем. Зазначені акти повинні містити дані про обсяг реалізованої платником збору у звітному періоді кінцевої продукції;
для підприємств, які є замовниками будівництва нових ядерних установок або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, - сума фактично освоєних платником збору капітальних інвестицій за звітний період згідно з даними бухгалтерського обліку (без урахування податку на додану вартість та суми фінансових витрат, капіталізованих відповідно до вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку).
Ставка збору встановлюється:
для експлуатуючих організацій ядерних установок - у розмірі одного відсотка обсягу реалізації електроенергії, що виробляється атомними електростанціями за звітний період (без урахування податку на додану вартість);
для підприємств з видобування і переробки уранових руд - у розмірі 2,75 гривні за 1 кілограм реалізованої кінцевої продукції - уранового концентрату (без урахування податку на додану вартість);
для підприємств, які є замовниками будівництва нових ядерних установок або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, - у розмірі, визначеному Верховною Радою України як частка вартості будівництва окремо для кожної установки або об’єкта під час прийняття рішення про розміщення, проектування та будівництво такої установки в порядку, встановленому Законом України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення".
Сума коштів, що дорівнює розмірові збору, визначеному відповідно до абзацу четвертого частини четвертої цієї статті, враховується в кошторисі будівництва нових ядерних установок або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, та включається до вартості об’єкта, що будується. Збір справляється пропорційно до фактично освоєних капітальних інвестицій за даними бухгалтерського обліку.
Звітний період для сплати збору дорівнює календарному місяцю.
Платники збору самостійно складають розрахунок збору у двох примірниках, один з яких подають щомісяця, протягом 20 днів, що настають за останнім днем звітного періоду, до податкового органу, в якому перебувають на обліку, а другий - до відповідного органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у триденний строк після подання зазначеного розрахунку до податкового органу.
Форма розрахунку збору встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Платники збору сплачують збір за звітний період до державного бюджету за місцем їх перебування на обліку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору до податкового органу.
Платники збору несуть відповідальність за правильність обчислення збору, повноту і своєчасність його сплати, за своєчасність подання розрахунків збору відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Контроль за правильністю обчислення збору, повнотою і своєчасністю його сплати, за своєчасністю подання розрахунків здійснюється податковими органами відповідно до закону.
( Закон доповнено статтею 12-1 згідно із Законом № 1565-VI від 17.11.2009; текст статті 12-1 в редакції Закону № 4716-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 12-2. Порядок і умови використання коштів збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження
( Дію частини першої статті 12-2 зупинено на 2024 рік згідно із Законом № 3460-IX від 09.11.2023 ) ( Дію частини першої статті 12-2 зупинено на 2023 рік згідно із Законом № 2710-IX від 03.11.2022 ) ( Дію частини першої статті 12-2 зупинено на 2022 рік згідно із Законом № 1928-IX від 02.12.2021 ) ( Дію частини першої статті 12-2 зупинено на 2021 рік згідно із Законом № 1082-IX від 15.12.2020 ) ( Дію частини першої статті 12-2 зупинено на 2020 рік згідно із Законом № 294-IX від 14.11.2019 ) ( Дію частини першої статті 12-2 зупинено на 2019 рік згідно із Законом № 2629-VIII від 23.11.2018 )
Кошти від збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, спрямовуються у вигляді субвенції із спеціального фонду Державного бюджету України до спеціальних фондів бюджетів обласних, районних, міських рад монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд, на територію яких поширюються відповідні зони спостереження платників збору, і розподіляються між цими бюджетами у такому співвідношенні:
