З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 12, ст.81 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 40/95-ВР від 08.02.95, ВВР, 1995, N 12, ст.82 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 526/96-ВР від 19.11.96, ВВР, 1997, N 4, ст.20 N 684/97-ВР від 03.12.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.50 N 783-XIV від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 N 1370-XIV від 11.01.2000, ВВР, 2000, N 9, ст.68 N 1673-III від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 30, ст.236 N 747-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.236 N 887-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.307 N 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38 N 1417-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.257 N 1971-IV від 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.10 N 1868-IV від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 46, ст.511 N 2637-IV від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 27, ст.362 N 232-V від 05.10.2006, ВВР, 2006, N 49, ст.486 N 515-VI від 17.09.2008, ВВР, 2008, N 52, ст.394 N 516-VI від 17.09.2008, ВВР, 2009, N 5, ст. 8 N 1393-VI від 21.05.2009, ВВР, 2009, N 40, ст.579 N 1566-VI від 25.06.2009, ВВР, 2009, N 51, ст.759 N 1565-VI від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.3 N 1718-VI від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 6, ст.48 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 14-рп/2010 від 20.05.2010 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2367-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010, N 34, ст.486 N 2592-VI від 07.10.2010, ВВР, 2011, N 10, ст.63 N 2883-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, N 30, ст.277 N 3038-VI від 17.02.2011, ВВР, 2011, N 34, ст.343 N 4175-VI від 20.12.2011, ВВР, 2012, N 29, ст.339 )
Цей Закон є основоположним у ядерному законодавстві України. Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов'язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов'язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, встановлює також правові основи міжнародних зобов'язань України щодо використання ядерної енергії.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни та визначення
У цьому Законі наведені нижче терміни та визначення вживаються у такому значенні:
використання ядерної енергії - це сукупність видів діяльності, пов'язаних з використанням ядерних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання у науці, виробництві, медицині та інших галузях, а також видобуванням уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами;
вихідний матеріал - уран, який містить ізотопи у тому співвідношенні, в якому вони є у природному урані; уран, збіднений на ізотопи 235; торій; будь-яка із зазначених речовин у формі металу, сплаву, хімічної сполуки або концентрату; будь-який інший матеріал, що містить одну або декілька із зазначених речовин у концентрації, встановленій нормами, правилами та стандартами з безпеки;
джерело іонізуючого випромінювання - фізичний об'єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання;
забезпечення якості - комплекс заходів, що плануються та систематично реалізуються з метою досягнення впевненості в тому, що здійснювані види діяльності відповідають нормам, правилам та стандартам з безпеки;
закриття - завершення всіх операцій у визначений час після розміщення радіоактивних відходів у сховищі для захоронення, яке включає остаточні інженерно-технічні або інші роботи, необхідні для приведення сховища до стану, безпечного протягом тривалого часу;
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 1673-III від 20.04.2000 )
захоронення радіоактивних відходів - розміщення радіоактивних відходів в об'єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами, без наміру їх подальшого використання;
об'єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами, - споруда, приміщення або обладнання, призначені для оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів, а також ядерна установка в процесі зняття з експлуатації після визнання її установкою для поводження з радіоактивними відходами;
( Абзац восьмий частини першої статті 1 в редакції Закону N 1673-III від 20.04.2000 )
перевезення - діяльність, пов'язана з підготовкою, завантаженням, відправленням, транспортуванням, включаючи транзитне зберігання, розвантаження і приймання в кінцевому пункті призначення вантажів радіоактивних матеріалів і упаковок;
( Абзац дев'ятий частини першої статті 1 в редакції Закону N 887-IV від 22.05.2003 )
поводження з радіоактивними відходами - всі види діяльності (включаючи діяльність, пов'язану із зняттям з експлуатації), що стосуються оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів;
( Абзац десятий частини першої статті 1 в редакції Закону N 1673-III від 20.04.2000 )
радіаційна безпека - дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки;
радіаційна аварія (аварія) - подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки;
радіаційний захист - сукупність радіаційно-гігієнічних, проектно-конструкторських, технічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки;
радіоактивні відходи - матеріальні об'єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об'єктів та субстанцій не передбачається (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті);
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 684/97-ВР від 03.12.97 )
радіоактивні матеріали - джерела іонізуючого випромінювання, ядерні матеріали та радіоактивні відходи;
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно із Законом N 1417-IV від 03.02.2004 )
спеціальний розщеплювальний матеріал - плутоній-239; уран-233; уран, збагачений ізотопами 235 і 233; будь-який матеріал, що містить одну або кілька із зазначених речовин;
спеціалізоване підприємство по поводженню з радіоактивними відходами - підприємство (об'єднання), яке здійснює на основі ліцензії збирання радіоактивних відходів, їх переробку, перевезення, зберігання та (або) захоронення;
ядерна безпека - дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку;
ядерні установки - об'єкти по виробництву ядерного палива, ядерні підкритичні установки, ядерні реактори, які включають критичні та підкритичні збірки; дослідницькі реактори; атомні електростанції; підприємства і установки по збагаченню та переробці палива, а також сховища відпрацьованого палива (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті);
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 684/97-ВР від 03.12.97, N 4175-VI від 20.12.2011 )
ядерна підкритична установка - об'єкт, призначений для поводження з ядерними матеріалами та розташований в межах визначеної проектом території, конструкція та технічні характеристики якого унеможливлюють виникнення самопідтримувальної ланцюгової реакції поділу за будь-яких умов експлуатації. До ядерних підкритичних установок належать: підкритичні збірки, джерела нейтронів, засновані на підкритичній збірці, керованій лінійним прискорювачем електронів або протонів, та інші установки, конструкція та технічні характеристики яких унеможливлюють виникнення самопідтримувальної ланцюгової реакції поділу за будь-яких умов експлуатації;
( Частину першу статті 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 4175-VI від 20.12.2011 )
ядерний інцидент - будь-яка подія або ряд подій одного й того ж походження, що завдають ядерної шкоди (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті);
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 684/97-ВР від 03.12.97 )
ядерний матеріал - будь-який вихідний або спеціальний розщеплювальний матеріал (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті);
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 684/97-ВР від 03.12.97 )
ядерна шкода - втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров'ю людини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення (крім розділу XIII, де цей термін вживається у значенні відповідно до частини другої цієї статті);
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 684/97-ВР від 03.12.97 )
зона спостереження - територія, на якій можливий радіаційний вплив ядерної установки та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на населення, що проживає в цій зоні. Розміри та межі зазначеної зони визначаються відповідно до частини четвертої статті 45 цього Закону;
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 232-V від 05.10.2006 )
спеціальна соціальна інфраструктура - об'єкти, призначені для забезпечення життєдіяльності населення, яке проживає в зоні спостереження, зокрема навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, комунікаційні об'єкти житлово-комунального господарства, мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення, будівлі та споруди, призначені для їх обслуговування, автомобільні дороги, системи зв'язку тощо, що використовуються при аварії на підприємствах по видобуванню уранових руд, ядерних установках, на об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, для забезпечення безпеки населення та персоналу, що залучається для її ліквідації;
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 232-V від 05.10.2006 )( Абзац частини першої статті 1 виключено на підставі Закону N 1565-VI від 17.11.2009 )
соціально-економічна компенсація ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження, - створення та підтримання у справному стані спеціальної соціальної інфраструктури, забезпечення засобами індивідуального захисту населення, його регулярне навчання правил користування спеціальною соціальною інфраструктурою, уміння користування засобами індивідуального захисту;
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 232-V від 05.10.2006 )
монофункціональні міста - супутники ядерних установок та підприємств з видобування і переробки уранових руд - адміністративно-територіальні одиниці, спеціалізація праці населення в яких визначається підприємствами, що експлуатують ядерні установки та уранові об'єкти.
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1565-VI від 17.11.2009 )
Для цілей розділу XIII цього Закону терміни та визначення вживаються у значенні відповідно до абзаців восьмого, десятого та шістнадцятого частини першої цієї статті та статті 1 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року, за винятком термінів "ядерний матеріал" та "ядерна установка", що вживаються у такому значенні:
ядерний матеріал - ядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у комбінації з яким-небудь іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи, за винятком невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоактивних відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, за умови, що ця кількість не перевищує максимальні межі, встановлені Радою керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії;
ядерна установка - будь-який ядерний реактор, за винятком реактора, яким обладнаний засіб морського або повітряного транспорту з метою використання його як джерела енергії для приведення в рух цього засобу транспорту або з будь-якою іншою метою, будь-який завод, що використовує ядерне паливо для виробництва ядерного матеріалу, або будь-який завод, на якому обробляється ядерний матеріал, включаючи будь-який завод, на якому переробляється опромінене ядерне паливо, та будь-яке місце, де зберігається (складований) ядерний матеріал, за винятком місця складування, пов'язаного з перевезенням такого матеріалу, за умови, що декілька ядерних установок одного оператора, розташовані в одному місці, розглядаються як єдина ядерна установка.
( Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом N 684/97-ВР від 03.12.97 )
Ядерні установки і об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення:
атомні електричні станції;
атомні станції теплопостачання;
дослідницькі ядерні реактори;
об'єкти з переробки радіоактивних відходів (крім установок, включених до технологічного циклу ядерної установки, або сховища для захоронення радіоактивних відходів);
сховища, призначені для зберігання відпрацьованого ядерного палива або високоактивних радіоактивних відходів з проектним терміном зберігання понад 30 років (крім установок, включених до технологічного циклу ядерної установки);
сховища, призначені для захоронення відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів.
( Статтю 1 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1566-VI від 25.06.2009 )
Стаття 2. Ядерне законодавство
Відносини у сфері використання ядерної енергії регулюються цим Законом та іншими актами законодавства України.
Стаття 3. Завдання ядерного законодавства
Основними завданнями ядерного законодавства є:
правове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;
створення правових засад системи управління у сфері використання ядерної енергії і системи регулювання безпеки під час використання ядерної енергії;
встановлення прав, обов'язків і відповідальності органів державної влади, підприємств, установ і організацій, посадових осіб і персоналу, а також громадян стосовно їх діяльності, пов'язаної з використанням ядерної енергії;
визначення основних принципів радіаційного захисту людей та навколишнього природного середовища;
забезпечення участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;
сприяння подальшому зміцненню міжнародного режиму безпечного використання ядерної енергії.
Стаття 4. Основні принципи радіаційного захисту
Радіаційний захист під час використання ядерної енергії базується на таких основних принципах:
не може бути дозволена жодна діяльність, пов'язана з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди;
величина індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання повинні бути найнижчими з тих, що їх можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори;
опромінення окремих осіб від усіх джерел та видів діяльності у підсумку не повинно перевищувати встановлених дозових меж.
Стаття 5. Основні принципи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту
Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:
пріоритет захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання;
забезпечення при використанні ядерної енергії мінімального рівня утворення радіоактивних відходів;
( Статтю 5 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 1673-III від 20.04.2000 )
заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, результатом якої є обґрунтовано передбачений більший негативний вплив на майбутні покоління, ніж той, що допускається для нинішнього покоління;
( Статтю 5 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 1673-III від 20.04.2000 )
забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії;
відкритість і доступність інформації, пов'язаної з використанням ядерної енергії;
забезпечення відшкодування шкоди, зумовленої радіаційним впливом;
( Абзац сьомий статті 5 в редакції Закону N 232-V від 05.10.2006 )
створення правового і фінансового механізму щодо соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження;
( Статтю 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 232-V від 05.10.2006 )
створення спеціальної соціальної інфраструктури в зонах спостереження;
( Статтю 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 232-V від 05.10.2006 )
забезпечення заходів щодо соціально-економічної заінтересованості місцевих органів державної влади та самоврядування, на території яких розташовані ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами;
встановлення відповідальності за порушення правового режиму безпеки у сфері використання ядерної енергії;
розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і безпосередньої господарчої діяльності щодо використання ядерної енергії;
розподіл обов'язків, прав та відповідальності між усіма суб'єктами правовідносин у сфері використання ядерної енергії;
нормування, ліцензування та нагляд у сфері використання ядерної енергії;
створення правового та фінансового механізму відповідальності експлуатуючої організації перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну ядерну шкоду;
створення правового та фінансового механізму відповідальності ліцензіата перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну шкоду в разі радіаційної аварії;
захоронення та довгострокове зберігання радіоактивних відходів за рахунок виробників відходів;
участь громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;
заборона будь-якої діяльності, пов'язаної з іонізуючим випромінюванням, якщо перевага від такої діяльності менша, ніж можлива заподіяна нею шкода;
дотримання дозових меж впливу на персонал і населення, встановлених нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки;
встановлення найнижчих показників величини індивідуальних доз, кількості осіб, що опромінюються, ймовірності опромінення від будь-якого конкретного джерела іонізуючого випромінювання за нормами, правилами і стандартами з радіаційної безпеки з урахуванням економічних і соціальних умов держави;
виконання міжнародних договорів, розвиток міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії в мирних цілях та зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту населення;
розмежування державного управління у сфері використання ядерної енергії та захоронення радіоактивних відходів.
Стаття 6. Державна політика у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту
Основи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту формує Верховна Рада України шляхом визначення її мети, головних завдань, напрямів, принципів та пріоритетів, встановлення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, затвердження Державної програми розвитку паливно-енергетичного комплексу.
Державна політика реалізується шляхом створення оптимальної системи управління у сфері використання ядерної енергії, регулювання питань ядерної та радіаційної безпеки, розробки та виконання державних програм забезпечення безпеки, включаючи реалізацію заходів щодо захисту населення, яке проживає в зоні спостереження.
( Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 232-V від 05.10.2006 )
Держава забезпечує громадянам та їх об'єднанням участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії.
Стаття 7. Сфера дії цього Закону
Цей Закон поширюється на всі види діяльності у сфері використання ядерної енергії, включаючи:
розміщення, проектування, спорудження, введення в експлуатацію, експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання;
здійснення робіт та надання послуг, які впливають на безпеку під час використання ядерної енергії;
поводження з ядерними матеріалами та джерелами іонізуючого випромінювання, зокрема при розвідці та видобуванні корисних копалин, які містять ці матеріали та речовини;
проведення наукових досліджень з використанням ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, ядерних матеріалів;
управління у сфері використання ядерної енергії;
державне регулювання безпеки під час використання ядерної енергії;
фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання;
( Абзац восьмий частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 747-IV від 15.05.2003 )
державний облік ядерних матеріалів та джерел іонізуючого випромінювання;
державний контроль за радіаційною обстановкою на території України;
підготовку кадрів для діяльності, пов'язаної з використанням ядерної енергії;
міжнародне співробітництво та забезпечення дотримання міжнародних зобов'язань України у сфері використання ядерної енергії.
Особливості застосування цього Закону до відносин, пов'язаних із забезпеченням безпеки під час ліквідації ядерної зброї та ядерних боєприпасів, зокрема їх демонтажу, зберігання та перевезення, встановлюються відповідним законодавством України.
Стаття 8. Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки
Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки - це критерії, вимоги і умови забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії.
Дотримання норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки є обов'язковим при здійсненні будь-якого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії.
Вимоги зазначених норм, правил та стандартів приймаються з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій у сфері використання ядерної енергії.
Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки затверджуються у порядку, що визначається законодавством України, підлягають опублікуванню і є обов'язковими на території України.
Стаття 9. Право власності на ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання
Ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання можуть перебувати у різних формах власності.
Перелік ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, що перебувають у державній власності, визначається Кабінетом Міністрів України.
Ядерні матеріали є виключно загальнодержавною власністю.
Р о з д і л II
ПРАВА ГРОМАДЯН ТА ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ ТА РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Стаття 10. Права громадян та їх об'єднань на одержання інформації у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
Громадяни та їх об'єднання мають право на запит та одержання від відповідних підприємств, установ та організацій у межах їх компетенції повної та достовірної інформації щодо безпеки ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуатуються або знімаються з експлуатації, за винятком відомостей, що становлять державну таємницю.
Громадяни мають право отримувати інформацію від установ державної системи контролю за радіаційною обстановкою на території України про рівні радіаційного випромінювання на території України, в місцях їх проживання чи роботи. За відмову в наданні такої інформації, умисне перекручення або приховування об'єктивних даних з питань, пов'язаних з безпекою під час використання ядерної енергії, посадові особи підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян і засобів масової інформації несуть відповідальність згідно з законодавством.
Громадяни України з пізнавальною метою мають право на відвідування у встановленому порядку ядерних установок, а також об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
Для реалізації прав громадян органи державної влади, установи державної системи контролю за радіаційною обстановкою, підприємства, установи та організації, діяльність яких пов'язана з використанням ядерної енергії, їх посадові особи зобов'язані:
періодично поширювати через засоби масової інформації офіційні відомості про радіаційну обстановку на території, де знаходяться, експлуатуються підприємства по видобуванню уранової руди, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого випромінювання, а також відомості щодо безпеки ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуатуються або знімаються з експлуатації, за винятком відомостей, що становлять державну таємницю;
надавати можливість громадянам України на їх вимогу безпосередньо відвідувати з пізнавальною метою у встановленому порядку ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами.
Стаття 11. Права громадян та їх об'єднань на участь у формуванні політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
Громадяни та їх об'єднання мають право на участь в обговоренні проектів законодавчих актів і програм у сфері використання ядерної енергії, а також на участь в обговоренні питань, пов'язаних з розміщенням, проектуванням, спорудженням, експлуатацією та зняттям з експлуатації ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання.
З метою залучення громадян та їх об'єднань до участі у розгляді питань, пов'язаних з використанням ядерної енергії, місцеві органи державної влади і самоврядування можуть організовувати громадські слухання з питань захисту проектів, пов'язаних з розміщенням, спорудженням, зняттям з експлуатації ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
На громадські слухання виносяться як матеріали, подані заявником, так і результати державних та громадських експертиз.
Порядок проведення громадських слухань встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Соціально-економічні умови проживання та праці громадян у місцях розміщення підприємств з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами
Населення територій, на яких розміщуються підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності, у тому числі на:
використання частини коштів, що інвестуються в будівництво підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на будівництво об'єктів соціального призначення;
створення та підтримання у справному стані спеціальної соціальної інфраструктури, у тому числі захисних споруд, що використовуються під час аварій, забезпечення препаратами стабільного йоду;
пільги з оплати за спожиту електричну енергію за тарифом, що встановлюється відповідно до Закону України "Про електроенергетику" для населення, яке постійно проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій;
виконання заходів з поліпшення умов проживання та праці громадян, які мешкають на означених територіях, за процедурами, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Соціально-економічна компенсація ризику від діяльності об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, здійснюється за рахунок коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Напрями та порядок надання соціально-економічної компенсації ризику, а також визначення адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюються заходи соціально-економічної компенсації ризику, встановлюються Кабінетом Міністрів України окремо для кожного ліцензіата.
Соціально-економічна компенсація ризику здійснюється в межах коштів, отриманих від ліцензіата (крім спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами), і може бути використана тільки для фінансування адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється зона спостереження, на якій можливий вплив відповідних об'єктів ліцензіата.
( Частина четверта статті 12 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 2883-VI від 23.12.2010 )( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 232-V від 05.10.2006; в редакції Закону N 1565-VIвід 17.11.2009 )
Стаття 12-1. Порядок визначення і сплати збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження
Фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, здійснюється із спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження.
Платниками збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, є підприємства з видобування і переробки уранових руд, експлуатуючі організації (оператори) ядерних установок, а також підприємства, які є замовниками будівництва таких установок (об'єктів).
( Положення частини третьої статті 12-1 втратило чинність стосовно надання Кабінету Міністрів України повноваження визначати розмір відрахувань та порядок перерахування коштів збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 14-рп/2010 від 20.05.2010 )
Перерахування коштів збору на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення здійснюється платником збору щомісячно відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Експлуатуючі організації (оператори) ядерних установок сплачують збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, в таких розмірах:
один відсоток обсягу реалізації електроенергії, що виробляється на атомних електростанціях України, за відповідний період (без урахування ПДВ);
( Положення абзацу третього частини четвертої статті 12-1 втратило чинність стосовно надання Кабінету Міністрів України повноваження визначати розмір відрахувань та порядок перерахування коштів збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 14-рп/2010 від 20.05.2010 )
за зберігання відпрацьованого ядерного палива у спеціалізованих сховищах - у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, що визначається як величина відрахувань за одиницю відпрацьованого ядерного палива, що передається на зберігання.
Обсяг відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, враховується при визначенні тарифу на електроенергію.
( Положення частини шостої статті 12-1 втратило чинність стосовно надання Кабінету Міністрів України повноваження визначати розмір відрахувань та порядок перерахування коштів збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 14-рп/2010 від 20.05.2010 )
Підприємства з видобування і переробки уранових руд сплачують збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, що визначається як величина відрахувань за одиницю реалізованої кінцевої продукції (без урахування ПДВ).
Обсяг відрахувань підприємств з видобування і переробки уранових руд на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, враховується при визначенні ціни кінцевої продукції.
( Положення частини восьмої статті 12-1 втратило чинність стосовно надання Кабінету Міністрів України повноваження визначати розмір відрахувань та порядок перерахування коштів збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 14-рп/2010 від 20.05.2010 )
Розмір збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, при будівництві нових підприємств з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок встановлюється Кабінетом Міністрів України окремо для кожного об'єкта на підставі пропозицій органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади за погодженням із замовником будівництва. Зазначені кошти враховуються в кошторисі будівництва нових об'єктів. Перерахування здійснюється пропорційно до освоєних капітальних інвестицій.
( Закон доповнено статтею 12-1 згідно із Законом N 1565-VI від 17.11.2009 )
Стаття 12-2. Порядок і умови використання коштів збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження
Кошти від збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, спрямовуються у вигляді субвенції із спеціального фонду Державного бюджету України до спеціальних фондів бюджетів обласних, районних, міських рад монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд, на територію яких поширюються відповідні зони спостереження платників збору, і розподіляються між цими бюджетами у такому співвідношенні:
обласні бюджети - 30 відсотків;
бюджети районів та міст обласного підпорядкування зон спостереження (за винятком монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд) - 55 відсотків;
бюджети монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд - 15 відсотків.
Розподіл коштів збору між спеціальними фондами бюджетів обласних, районних та міських рад міст обласного підпорядкування здійснюється з урахуванням питомої ваги чисельності населення, яке проживає в зонах спостереження цих адміністративно-територіальних одиниць, та пропорційно до обсягу товарної продукції підприємств ліцензіата, розташованого на відповідній території, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Використання коштів на фінансування заходів щодо соціально-економічної компенсації ризику із спеціальних фондів місцевих бюджетів здійснюється виключно за напрямами і в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Контроль за цільовим використанням коштів на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування здійснюється відповідно до закону.
Обласні, районні та міські ради щоквартально звітують перед населенням про використання коштів соціально-економічної компенсації ризику із спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів шляхом публікації звітів у періодичних виданнях органів місцевого самоврядування.
( Закон доповнено статтею 12-2 згідно із Законом N 1565-VI від 17.11.2009 )
Стаття 13. Права громадян на відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії
Громадяни, здоров'ю та майну яких завдано шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, мають право на її відшкодування в повному обсязі відповідно до законодавства.
Стаття 14. Права персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання
Персонал ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державні інспектори з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках мають право на соціально-економічну компенсацію негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров'я відповідно до законодавства України.
( Частина перша статті 14 в редакції Закону N 526/96-ВР від 19.11.96 )
Персонал має право на професійну перепідготовку, підвищення кваліфікації та ліцензування за рахунок ліцензіата.
Стаття 15. Страхування від ризику радіаційного впливу під час використання ядерної енергії
( Частину першу статті 15 виключено на підставі Закону N 1971-IV від 01.07.2004 )
Громадянам України, особам без громадянства, а також іноземним громадянам, які проживають на території України, забезпечується право укладання договору добровільного страхування особи та майна від ризику радіаційного впливу.
Виплати по добровільному страхуванню особи та майна від ризику радіаційного впливу провадяться незалежно від виплат по державному соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню та в порядку відшкодування шкоди від радіаційного впливу.
( Частина третя статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1971-IV від 01.07.2004 )
Порядок та умови страхування визначаються законодавством України.
Стаття 16. Забезпечення радіаційної безпеки пацієнтів і персоналу у разі медичного втручання із застосуванням джерел іонізуючого випромінювання
Застосування джерел іонізуючого випромінювання у медичних цілях має бути обґрунтовано користю для пацієнта порівняно із шкодою, якої воно може завдати, а також порівняно з користю та ризиком в разі застосування альтернативних методів діагностики та лікування.
Медичне втручання з використанням іонізуючого випромінювання здійснюється на загальних умовах застосування методів профілактики, діагностики та лікування, встановлених законодавством про охорону здоров'я. Доза опромінення пацієнта має бути настільки низькою, наскільки це можливо для досягнення мети медичного втручання. Регламенти медичних втручань, дозові межі опромінення пацієнтів з урахуванням особливостей конкретних медичних втручань встановлюються Міністерством охорони здоров'я України.
Види медичних втручань із використанням іонізуючого випромінювання та порядок їх застосування під час проведення обов'язкових медичних оглядів встановлюються законодавством.
За бажанням пацієнта йому надається повна інформація про дозу опромінення та про можливу шкоду для здоров'я, яка може бути заподіяна використанням іонізуючого випромінювання під час обстеження чи лікування.
Р о з д і л III
КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ ТА РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Стаття 17. Компетенція Верховної Ради України у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
До виключної компетенції Верховної Ради України у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки належить:
визначення основ державної політики у сфері використання ядерної енергії;
затвердження Державної програми розвитку ядерної енергетики як складової частини Державної програми розвитку паливно-енергетичного комплексу;
визначення правових основ регулювання відносин у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту;
встановлення правового режиму територій навколо діючих атомних електростанцій, підприємств по видобуванню уранових руд та статусу громадян, які проживають на них;
регулювання експорту та імпорту ядерних матеріалів і джерел іонізуючого випромінювання, а також ядерних технологій, спеціальних неядерних матеріалів, матеріалів подвійного використання, обладнання, робіт і послуг у сфері використання ядерної енергії;
регулювання ввезення в Україну відпрацьованого ядерного палива;
прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення;
погодження порядку розробки і затвердження норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.
Стаття 18. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
До компетенції Кабінету Міністрів України належить:
забезпечення розробки і реалізації державних програм у сфері використання ядерної енергії;
створення органів управління і державного регулювання безпеки у сфері використання ядерної енергії згідно з законодавством;
прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво, експлуатацію та зняття з експлуатації підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, крім тих, які визначає Верховна Рада України;
розпорядження ядерними установками, джерелами іонізуючого випромінювання, ядерними матеріалами, об'єктами, призначеними для поводження з радіоактивними відходами, які перебувають у державній власності;
вирішення питань забезпечення захисту людей та навколишнього природного середовища від негативного впливу іонізуючого випромінювання;
розробка заходів щодо обліку та контролю ядерних матеріалів і джерел іонізуючого випромінювання, щодо фізичного захисту ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, ядерних матеріалів, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
визначення порядку розробки і затвердження норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;
визначення порядку ввезення в Україну та вивезення за її межі відпрацьованого ядерного палива;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії.
Стаття 19. Компетенція Автономної Республіки Крим у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
До відання Автономної Республіки Крим у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки належить:
участь у формуванні та здійсненні державної політики України у сфері використання ядерної енергії з питань, що стосуються інтересів Автономної Республіки Крим;
здійснення державного регулювання та управління у сфері використання ядерної енергії згідно з цим Законом, законодавством України та законодавством Автономної Республіки Крим;
здійснення заходів щодо ліквідації наслідків радіаційних аварій.
Стаття 20. Компетенція місцевих органів державної влади і самоврядування у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
Місцеві органи державної влади і самоврядування у межах своєї компетенції:
погоджують питання розміщення на своїй території підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, виходячи з інтересів громадян, які проживають на цій території, та соціально-економічного розвитку територій у порядку, визначеному законом;
( Абзац другий статті 20 в редакції Закону N 2637-IV від 02.06.2005 )
беруть участь в екологічній експертизі проектів розміщення, будівництва і зняття з експлуатації ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, розташованих на їх територіях;
організовують громадські слухання з питань захисту проектів щодо розміщення, спорудження, зняття з експлуатації підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
організовують, в разі необхідності, радіологічне обстеження територій навколо місць розташування ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
забезпечують інформування населення про радіаційну обстановку;
здійснюють контроль за забезпеченням безпеки населення та охороною навколишнього природного середовища на своїй території, за готовністю підприємств, установ, організацій та громадян до дій на випадок радіаційної аварії;
беруть участь у ліквідації наслідків радіаційних аварій;
забезпечують готовність до евакуації населення і у разі необхідності здійснюють її;
здійснюють контроль згідно з повноваженнями, передбаченими законодавством, за діяльністю юридичних та фізичних осіб, які використовують ядерні установки, джерела іонізуючого випромінювання та ядерні матеріали;
готують пропозиції щодо видів, обсягів, джерел надання соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження.
( Статтю 20 доповнено абзацом згідно із Законом N 232-V від 05.10.2006 )
Стаття 21. Державне управління у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
Державне управління у сфері використання ядерної енергії здійснюється міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, визначеним Президентом України.
( Частина перша статті 21 в редакції Закону N 2592-VIвід 07.10.2010 )