Про карантин рослин

У разі здійснення фітосанітарної експертизи (аналізів) фітосанітарною лабораторією приватної форми власності відбір зразків здійснює фахівець такої лабораторії, а в разі здійснення фітосанітарної експертизи (аналізів) державною фітосанітарною лабораторією відбір зразків здійснює державний фітосанітарний інспектор.

Відібрані зразки запаковуються у сейф-пакети, про що складається акт, який підписується державним фітосанітарним інспектором (якщо фітосанітарна експертиза (аналізи) буде здійснюватися у державній фітосанітарній лабораторії) або фахівцем фітосанітарної лабораторії приватної форми власності, який здійснював відбір зразків. Фахівець фітосанітарної лабораторії приватної форми власності, який проводив відбір зразків, направляє зразки до фітосанітарної лабораторії приватної форми власності, яка буде проводити фітосанітарну експертизу (аналізи). Державний фітосанітарний інспектор направляє зразки до державної фітосанітарної лабораторії, яка буде проводити фітосанітарну експертизу (аналізи). Форма акта та вимоги до сейф-пакетів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність державного фітосанітарного інспектора під час відбору зразків фахівцями фітосанітарної лабораторії приватної форми власності не є підставою для відмови у проведенні фітосанітарної експертизи (аналізів), а також видачі фітосанітарного сертифіката.

Систематичне (п’ять і більше разів протягом року) порушення методів відбору зразків є підставою для звернення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, до Національного органу України з акредитації з письмовим вмотивованим клопотанням щодо розгляду питання про тимчасове зупинення дії або скасування атестата про акредитацію фітосанітарної лабораторії.

Фітосанітарна експертиза (аналізи) об’єктів регулювання проводиться відповідно до міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій з метою виявлення та/або ідентифікації шкідливих організмів фітосанітарною лабораторією за вибором власника вантажу або уповноваженої ним особи. Фітосанітарна експертиза (аналізи) у випадках, прямо передбачених міжнародними договорами та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами), здійснюється державними фітосанітарними лабораторіями.

Фітосанітарна експертиза (аналізи) об’єктів регулювання включає:

здійснення аналізу фітосанітарного стану об’єктів регулювання з метою виявлення шкідливих організмів;

визначення видів шкідливих організмів, їхнього стану, стадії розвитку та кількості;

формування зразка-документа (за наявності).

Фітосанітарна лабораторія проводить фітосанітарну експертизу (аналізи) об’єктів регулювання для цілей експорту з метою виявлення та визначення видів шкідливих організмів з урахуванням фітосанітарних вимог країни-імпортера. Фітосанітарна лабораторія приватної форми власності для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) для цілей експорту повинна мати уповноваження та акредитацію ISO/IEC 17025, ДСТУ ISO 17025 або інших стандартів, якими їх замінено, у галузі застосування методів діагностики шкідливих організмів за тими видами аналізів (експертиз), які вимагаються країною-імпортером для визначення фітосанітарного стану відповідної партії вантажу.

За результатами проведеної фітосанітарної експертизи (аналізів) фітосанітарна лабораторія надає висновок фітосанітарної експертизи (аналізів), який встановлює фітосанітарний стан всієї партії вантажу.

У разі надходження до фітосанітарної лабораторії зразка з порушенням цілісності сейф-пакета фітосанітарна лабораторія надає висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) щодо фітосанітарного стану виключно цього зразка.

Строк дії висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) становить 14 днів.

Порядок проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Державний фітосанітарний інспектор на підставі висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) встановлює карантинне значення виявлених шкідливих організмів, на основі якого приймає рішення про застосування фітосанітарних заходів та видачу або відмову у видачі сертифікатів, передбачених цим Законом.

Лабораторія уповноважується на проведення огляду в частині відбору зразків та фітосанітарної експертизи (аналізів), якщо вона:

акредитована відповідно до стандартів ISO/IEC 17025, ДСТУ ISO 17025 або інших стандартів, якими їх замінено, на проведення робіт з визначення фітосанітарного стану рослин і продукції рослинного походження у галузі застосування методів діагностики шкідливих організмів за одним або кількома видами аналізів (експертиз): ентомологія, мікологія, бактеріологія, фітогельмінтологія, вірусологія, гербологія;

не порушувала протягом останніх шести місяців вимог нормативно-правових актів та стандартів ISO/IEC 17025, ДСТУ ISO 17025 або інших стандартів, якими їх замінено, на відповідність яким вона акредитована.

Для отримання уповноваження на проведення огляду в частині відбору зразків та фітосанітарної експертизи (аналізів) лабораторія подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, заяву у довільній формі. До заяви додаються такі документи:

копія атестата про акредитацію;

інформація про наявну матеріально-технічну базу для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) та копії документів, що засвідчують право власності або користування лабораторним обладнанням;

інформація про відсутність порушень вимог нормативно-правових актів та стандартів ISO/IEC 17025, ДСТУ ISO 17025 або інших стандартів, якими їх замінено, на відповідність яким вона акредитована, протягом останніх шести місяців;

заява у довільній формі про відсутність реального конфлікту інтересів, що впливає на об’єктивність або неупередженість при проведенні огляду в частині відбору зразків та фітосанітарної експертизи (аналізів).

Лабораторія уповноважується на проведення огляду в частині відбору зразків та фітосанітарної експертизи (аналізів) на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, про уповноваження. Рішення про уповноваження або відмову в уповноваженні приймається протягом десяти робочих днів з дня подачі заяви.

Виключними підставами для відмови в уповноваженні є невідповідність лабораторії вимогам, встановленим цією статтею.

Фітосанітарна лабораторія позбавляється уповноваження на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, у разі:

ліквідації;

тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію;

повторного протягом 12 місяців порушення нею законодавства про карантин рослин в частині проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), що мало наслідком отримання двох та більше нотифікацій про невідповідність фітосанітарним заходам відповідно до Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів № 13. До такого порушення належить виявлення регульованих шкідливих організмів у вантажі, щодо якого надано висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) про відсутність таких організмів;

виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих із заявою на уповноваження;

приватизації державної фітосанітарної лабораторії.

Фітосанітарна лабораторія зобов’язана:

дотримуватися вимог нормативно-правових актів та стандартів ISO/IEC 17025, ДСТУ ISO 17025 або інших стандартів, якими їх замінено, на відповідність яких вона акредитована;

надавати державним фітосанітарним інспекторам на їх запит інформацію, необхідну для з’ясування обставин, що призвели до отримання нотифікації про невідповідність фітосанітарним заходам.

Повторна фітосанітарна (арбітражна) експертиза (аналізи) проводиться державною фітосанітарною лабораторією, уповноваженою на проведення такої експертизи (аналізів) (далі - арбітражна фітосанітарна лабораторія).

Державна фітосанітарна лабораторія уповноважується на проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів) на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, якщо вона:

відповідає вимогам до фітосанітарних лабораторій;

має досвід проведення робіт з визначення фітосанітарного стану рослин і продукції рослинного походження не менше ніж два роки.

Арбітражна фітосанітарна лабораторія позбавляється уповноваження на проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів) на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, у разі позбавлення уповноваження на проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) або її приватизації.

Повторна фітосанітарна (арбітражна) експертиза (аналізи) проводиться на вимогу особи, яка оскаржує результати фітосанітарної експертизи (аналізів). Результати фітосанітарної експертизи (аналізів) можуть оскаржуватися лише особою, яка є власником вантажу, або уповноваженою нею особою протягом строку дії висновку фітосанітарної експертизи (аналізів).

Об’єктами повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів) є арбітражний зразок або зразок-документ. Зразок-документ, сформований під час проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), є об’єктом фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів) у разі відсутності арбітражного зразка.

Арбітражний зразок за кількістю, якістю та часом відбору має бути рівноцінним зразку. Арбітражний зразок передається на зберігання особі, яка є власником вантажу, або її уповноваженому представнику. Арбітражний зразок зберігається протягом строку дії висновку фітосанітарної експертизи (аналізів).

Зразки для повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів) запаковуються у сейф-пакети, про що складається акт за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України. Акт підписується державним фітосанітарним інспектором або фахівцем фітосанітарної лабораторії, який здійснював відбір зразків.

Зразок-документ, відібраний під час проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), запаковується у сейф-пакет, про що складається відповідний акт з описом вкладення у довільній формі, що підписується представником лабораторії, яка проводила фітосанітарну експертизу (аналізи).

Якщо результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів) відрізняються від результатів фітосанітарної експертизи (аналізів), застосовуються результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів).

Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, забезпечує ведення в електронній формі та є держателем Реєстру уповноважених фітосанітарних лабораторій.

Підставою для включення до Реєстру уповноважених фітосанітарних лабораторій є рішення про уповноваження.

Підставою для виключення з Реєстру уповноважених фітосанітарних лабораторій є рішення про позбавлення уповноваження.

До Реєстру уповноважених фітосанітарних лабораторій включаються відомості про:

назву та адресу фітосанітарної лабораторії із зазначенням строку дії її атестата про акредитацію;

номер та дату видачі висновку фітосанітарної експертизи (аналізів).

Відомості, що містяться у Реєстрі уповноважених фітосанітарних лабораторій, є відкритими і загальнодоступними.

За оновлення інформації в Реєстрі уповноважених фітосанітарних лабораторій фітосанітарні лабораторії (крім державних фітосанітарних лабораторій) вносять плату за кожен включений до цього Реєстру висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка зараховується до спеціального фонду державного бюджету.

Порядок ведення Реєстру уповноважених фітосанітарних лабораторій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, забезпечує ведення в електронній формі та є держателем Реєстру виданих фітосанітарних сертифікатів.

У Реєстрі виданих фітосанітарних сертифікатів відкритою і загальнодоступною є інформація про:

назву об’єкта регулювання та його обсяг;

номер та дату видачі висновку фітосанітарної експертизи (аналізів);

номер та дату видачі фітосанітарних сертифікатів.

Порядок ведення Реєстру виданих фітосанітарних сертифікатів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Органи, що здійснюють державне управління у сфері карантину рослин, вживають необхідні фітосанітарні заходи з метою досягнення таких цілей:

захист життя та здоров’я рослин на території України від ризиків внаслідок занесення та/або поширення регульованих шкідливих організмів в Україні або зменшення цих ризиків;

запобігання або обмеження будь-якої шкоди внаслідок занесення та/або поширення регульованих шкідливих організмів.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин, визначає належний рівень фітосанітарного захисту.

Належний рівень фітосанітарного захисту визначається на підставі:

підтвердженої наявності регульованих шкідливих організмів в Україні;

прогнозованої оцінки економічних витрат для сільськогосподарського та/або лісового виробництва, пов’язаних з занесенням або подальшим поширенням регульованих шкідливих організмів в Україні;

визначення рівня ризику, прийнятного для сусідніх країн та заінтересованих партнерів;

міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій;

мінімізації негативного впливу фітосанітарних заходів на міжнародну та внутрішню торгівлю.

Фітосанітарні заходи розробляються та/або переглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, і приймаються відповідними органами державної влади згідно з їх повноваженнями.

Розробка та перегляд фітосанітарних заходів проводиться на підставі:

наукових принципів, відповідних процесів та методів виробництва;

відповідності методам інспектування, відбору зразків та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів);

рівня поширеності регульованих шкідливих організмів, наявності зон, у яких відсутні регульовані шкідливі організми, або зон з незначною їх кількістю;

екологічних умов та умов навколишнього природного середовища;

методів обробки;

міжнародних стандартів у сфері карантину та захисту рослин;

результатів аналізу ризику, проведеного за методикою, розробленою міжнародними організаціями;

інформації, отриманої від міжнародних організацій, що використовується заінтересованими партнерами.

Під час розроблення та здійснення фітосанітарних заходів щодо імпортованих об’єктів регулювання необхідно враховувати статус регульованих шкідливих організмів в Україні порівнюючи із статусом регульованих шкідливих організмів у країні походження.

Забороняється дискримінація заінтересованих партнерів, що імпортують до України об’єкти регулювання з країн, у яких статус регульованого шкідливого організму такий, як в Україні.

Фітосанітарні заходи, які здійснюються в іншій країні, вважаються еквівалентними тим, що застосовуються в Україні, якщо така країна на основі науково обґрунтованої інформації доведе, що ці заходи відповідають рівню захисту рослин або перевищують його порівняно з тими, що здійснюються в Україні.

Фітосанітарні заходи, включаючи фітосанітарні правила, підлягають перегляду та оновленню в міру надходження нової науково обґрунтованої інформації або важливих (істотних) коментарів від заінтересованих партнерів.

Фітосанітарні заходи переглядаються не пізніше ніж протягом шести місяців після їх прийняття або останнього перегляду.

Усі фітосанітарні заходи, прийняті за надзвичайних обставин, переглядаються та оновлюються не пізніше 6 місяців від дати їх прийняття або останнього перегляду, з метою забезпечення того, щоб такі заходи досягали, але не перевищували належний рівень фітосанітарного захисту.

Проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної (арбітражної) фітосанітарної експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених цим Законом, контроль за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибірковий контроль за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів) здійснюються у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

Результати аналізу ризику об’єктів регулювання оформляються письмово і повинні містити таку інформацію:

мета проведення аналізу;

факти виявлення регульованих шкідливих організмів та шляхи їх проникнення (носії, тип передачі), укорінення та поширення;

джерела інформації;

висновки щодо оцінки фітосанітарного ризику, включаючи вірогідність заподіяння шкоди рослинам та наслідки, що можуть бути цим викликані;

варіанти управління ризиком та причини, за якими відхиляються альтернативні варіанти.

Результати аналізу ризику розміщуються на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, протягом трьох робочих днів із дня затвердження висновків.

Проведення аналізу ризику здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.

Управління ризиком полягає у зменшенні ризику для життя та здоров’я рослин відповідно до належного рівня фітосанітарного захисту, який встановлений в Україні.

При розгляді альтернативних варіантів зменшення ризику занесення карантинних організмів визначені фітосанітарні заходи не повинні обмежувати торгівлю більше, ніж необхідно для досягнення належного рівня фітосанітарного захисту, враховуючи технічну та економічну доцільність запропонованих альтернативних заходів.

Визначення ефективності іноземної національної організації захисту рослин ґрунтується на об’єктивних критеріях, встановлених Секретаріатом Міжнародної конвенції з захисту рослин.

При визначенні ефективності іноземної національної організації захисту рослин також враховується періодичність визнання недійсними фітосанітарних сертифікатів, які засвідчують відсутність регульованих шкідливих організмів у вантажі з об’єктами регулювання, що імпортується і які були видані уповноваженою посадовою особою іноземної національної організації захисту рослин на вантаж з об’єктами регулювання, що імпортується, але були визнані недійсними в результаті фітосанітарної експертизи (аналізів) зразків цього вантажу.

Усі розглянуті фактори та відповідні висновки, зроблені під час оцінки ефективності іноземної національної організації захисту рослин, документуються та надаються іноземній національній організації захисту рослин за її запитом. У разі якщо іноземна країна звертається із запитом про проведення консультацій та надання коментарів щодо оцінки її ефективності, розпочинаються консультації, а результати та пояснення аналізуються на предмет наявності підстав перегляду оцінки ефективності іноземної національної організації захисту рослин.

Для повідомлення про здійснення фітосанітарних заходів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин:

у триденний строк після завершення розроблення фітосанітарних заходів розміщує відповідне повідомлення у періодичних виданнях, а також на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин;

інформує про фітосанітарні заходи Центр обробки запитів країн - членів Світової організації торгівлі і Світової організації торгівлі (далі - Центр обробки запитів), який доводить їх до країн - членів цієї організації з метою зменшення впливу на експортні можливості заінтересованих партнерів.

Повідомлення публікується не пізніше ніж за 60 днів до здійснення фітосанітарного заходу. Повідомлення складається за формою та вимогами відповідних міжнародних організацій або міжнародних договорів. У повідомленні зазначаються об’єкти регулювання, яких стосується та/або на які вплине фітосанітарний захід, з коротким змістом та обґрунтуванням щодо здійсненого заходу.

На письмовий запит осіб чи заінтересованих партнерів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, надає інформацію щодо фітосанітарних заходів із зазначенням у разі потреби положень, що істотно відрізняються від міжнародних стандартів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, розглядає письмові коментарі щодо надзвичайного фітосанітарного заходу, отримані від заінтересованих партнерів та осіб, і за їх письмовим запитом обговорює такі коментарі і враховує їх та результати обговорень при розгляді питання про внесення змін до надзвичайного фітосанітарного заходу.

У разі виникнення надзвичайних обставин та, як наслідок, здійснення фітосанітарного заходу повідомлення публікується в офіційних друкованих виданнях органів державної влади і на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, визначає вплив надзвичайного фітосанітарного заходу на експортні можливості заінтересованих партнерів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, протягом 10 календарних днів відповідає на всі питання та запити, пов’язані з фітосанітарними заходами, що включають:

ухвалені або запропоновані фітосанітарні заходи;

процедури контролю, інспектування та ухвалення;

процедури оцінки фітосанітарного ризику, фактори, що беруться до уваги, та методи визначення належного рівня фітосанітарного захисту;

членство та участь України у відповідних міжнародних організаціях або відповідних міжнародних договорах стосовно фітосанітарних заходів та тексти таких договорів.

Кабінет Міністрів України встановлює розмір плати, що стягується, за надання інформації заінтересованим партнерам та особам.

Фітосанітарні заходи в триденний термін після їх прийняття публікуються в офіційних друкованих виданнях відповідних органів державної влади і на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.

Фітосанітарні заходи здійснюються не раніше ніж через 6 місяців після опублікування, за винятком надзвичайних фітосанітарних заходів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, під час здійснення фітосанітарних заходів враховує:

обсяги, необхідні для досягнення мети, зазначеної у статті 15 цього Закону;

недопущення прихованого обмеження для міжнародної торгівлі;

уникнення довільного їх встановлення або дискримінації міжнародної торгівлі.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, на вимогу заінтересованих партнерів проводить консультації про визнання еквівалентності фітосанітарних заходів з метою подальшого укладення договорів про таку еквівалентність відповідно до закону.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, готує перелік регульованих шкідливих організмів, який включає:

карантинні організми, відсутні в Україні (список 1);

карантинні організми, обмежено поширені в Україні (список 2);

регульовані некарантинні шкідливі організми.

Перелік регульованих шкідливих організмів встановлюється на основі переліків шкідливих організмів, які занесені до списків А1 та А2 Європейської та Середземноморської організації захисту рослин та/або списків інших відповідних міжнародних організацій, якщо на основі оцінки фітосанітарного ризику встановлено високий рівень загрози занесення або поширення таких шкідливих організмів для рослин на території України.

Рівень присутності регульованих некарантинних шкідливих організмів, який становить зараження, визначається для кожного виду насіннєвого та садивного матеріалу.

Перелік регульованих шкідливих організмів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин, та публікується в офіційних друкованих виданнях органів державної влади і на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.

Перелік регульованих шкідливих організмів поновлюється за необхідності відповідно до статусу шкідливих організмів в Україні та змін у переліках А-1 та А-2 Європейської та Середземноморської організації захисту рослин та затверджується у термін, що не перевищує 30 днів, і публікується в офіційних друкованих виданнях органів державної влади та на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.

Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин, затверджує окремі переліки об’єктів регулювання:

для цілей імпорту, експорту та реекспорту;

для цілей контролю за переміщенням територією України.

Перелік об’єктів регулювання для цілей контролю за переміщенням територією України складається відповідно до міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій на основі проведення аналізу ризиків відповідно до вимог статті 17 цього Закону.

У переліку об’єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту визначаються:

об’єкти регулювання для цілей імпорту із зазначенням конкретних країн-експортерів або зон країн походження, які заборонені для імпорту внаслідок статусу регульованих шкідливих організмів на території, з якої походять такі об’єкти регулювання;

об’єкти регулювання для цілей експорту та реекспорту із зазначенням конкретних країн-імпортерів, які вимагають супроводження фітосанітарними документами.

Зміни до переліків об’єктів регулювання вносяться відповідно до зміни статусу регульованих шкідливих організмів іноземної держави та/або України, нової науково обґрунтованої інформації, повідомлень країн-імпортерів та міжнародних стандартів.

Переліки об’єктів регулювання розміщуються на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, протягом трьох робочих днів із дня набрання ними чинності.

На рослини, продукти рослинного походження, місця зберігання, упаковки, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об’єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми, не включені до переліку об’єктів регулювання для цілей імпорту, експорту, реекспорту та контролю за переміщенням територією України, за запитом особи, яка здійснює переміщення вантажу з такими об’єктами, поширюється правовий режим об’єктів регулювання, встановлений цим Законом.

Реєстрації у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, підлягають особи, які:

здійснюють господарську діяльність з обігу об’єктів регулювання у карантинній та регульованій зонах;

виробляють насіннєвий та садивний матеріал;

здійснюють біологічний контроль з використанням біологічних контрольних організмів;

здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев’яного пакувального матеріалу;

здійснюють зберігання та переробку зерна.

Реєстрація проводиться протягом 10 робочих днів на основі заяви, поданої особою, яка здійснює господарську діяльність, пов’язану з виробництвом та обігом об’єктів регулювання, відповідно до закону за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин.

Особам, зареєстрованим в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, надається реєстраційний номер.

Плата за реєстрацію не стягується.

Порядок реєстрації осіб визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин.

Особи проводять інспектування рослин, що ростуть на землях сільськогосподарського призначення, у розсадниках, садах, лісах, відкритому ґрунті, теплицях та в інших місцях, включаючи місця для зберігання, переробки і транспортні засоби для переміщення об’єктів регулювання.

У разі виявлення підозри зараження об’єктів регулювання регульованими шкідливими організмами особа повинна протягом доби повідомити державного фітосанітарного інспектора.

Державний фітосанітарний інспектор здійснює фітосанітарні процедури з метою перевірки підозри наявності регульованого шкідливого організму. У разі підтвердження такої підозри державний фітосанітарний інспектор визначає фітосанітарні заходи, спрямовані на запобігання поширення, локалізації та/або ліквідації регульованих шкідливих організмів, які повинні здійснюватися особами.

Об’єкти регулювання, включені до переліку об’єктів регулювання для цілей контролю за переміщенням територією України, переміщуються територією України за наявності карантинного сертифіката у разі вивезення з карантинної зони об’єктів регулювання, які здатні поширювати карантинний організм, щодо якого запроваджено карантинний режим.

Карантинний сертифікат також може видаватися на рослини, продукти рослинного походження, місця зберігання, упаковки, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об’єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми, не включені до переліку об’єктів регулювання для цілей контролю за переміщенням територією України, за запитом особи, яка здійснює переміщення вантажу з такими об’єктами.

Державний фітосанітарний інспектор зобов’язаний видати заявнику карантинний сертифікат або прийняти рішення про відмову в його видачі на підставі заяви власника вантажу або уповноваженої ним особи на оформлення карантинного сертифіката та висновку фітосанітарної експертизи (аналізів). Державний фітосанітарний інспектор зобов’язаний видати заявнику карантинний сертифікат чи прийняти рішення про відмову в його видачі протягом 8 робочих годин після отримання ним висновку фітосанітарної експертизи (аналізів). Висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) надається за результатами аналізу щодо наявності шкідливих організмів протягом 24 годин з моменту завершення завантаження транспортного засобу. Початок та завершення завантаження транспортного засобу фіксуються шляхом направлення власником вантажу або уповноваженою ним особою письмового повідомлення до фітосанітарної лабораторії, яка за вибором власника вантажу або уповноваженої ним особи здійснюватиме фітосанітарну експертизу (аналізи). Повідомлення має містити інформацію про транспортний засіб, вантаж, заплановані час та дату початку і завершення завантаження. У разі проведення складного аналізу (мікологічного, бактеріологічного, вірусологічного, гельмінтологічного), залежно від виявленого виду організму, строк видачі висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) може бути продовжено, але не більше ніж на 30 днів з дня подання зразка об’єкта регулювання на аналіз.

Рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката надається особі у письмовій формі.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката є:

невідповідність об’єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів;

виявлення зараження об’єктів регулювання регульованими шкідливими організмами;

відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону;

невідповідність наявних об’єктів регулювання, заявлених особою для переміщення територією України;

невиконання розпоряджень державного фітосанітарного інспектора щодо застосування фітосанітарних заходів;

відсутність оплати за видачу карантинного сертифіката.

Виключними підставами для анулювання карантинного сертифіката є:

порушення особою вимог фітосанітарних заходів, які визначені у карантинному сертифікаті;

повідомлення особи про втрату карантинного сертифіката;

пошкодження карантинного сертифіката, що не дає можливості визначити фітосанітарний стан об’єктів регулювання;

підробка карантинного сертифіката.

Порядок оформлення карантинних сертифікатів визначається Кабінетом Міністрів України.

Плата за видачу карантинного сертифіката справляється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особа, яка у встановленому порядку надала державному фітосанітарному інспектору усі необхідні документи та провела оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі карантинного сертифіката, має право здійснити задеклароване переміщення об’єктів регулювання.

Об’єкти регулювання можуть переміщуватися територією України без наявності карантинного сертифіката у разі їх переміщення в межах та за межі:

зони, вільної від регульованих шкідливих організмів;

місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів.

Рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, або до суду.

Заява про оскарження рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, у строк, що не перевищує 10 днів після одержання відповідного рішення. Заява розглядається не пізніше двох робочих днів після її подання.

Про результати розгляду заявник повідомляється у письмовій формі.

Об’єкти регулювання підлягають інспектуванню з метою перевірки їх фітосанітарного стану.

У разі якщо під час інспектування виявляється загроза поширення регульованих шкідливих організмів, державний фітосанітарний інспектор видає розпорядження про здійснення особою відповідних фітосанітарних процедур.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, визначає методи інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Місце виробництва або виробничі ділянки, вільні від регульованих шкідливих організмів, є виробництво або ділянки, де на підставі інспектування офіційно встановлена відсутність регульованих шкідливих організмів і за необхідності їх відсутність офіційно підтримується протягом визначеного періоду.

Місця виробництва або виробничі ділянки, вільні від регульованих шкідливих організмів, встановлюються на вимогу особи, що займається виробництвом об’єктів регулювання.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, та особа, що займається виробництвом об’єктів регулювання, виконують процедури для встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів.

Порядок офіційного встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, позбавлення такого статусу, його поновлення та інші умови офіційного встановлення місця виробництва або виробничої ділянки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин.

Кабінет Міністрів України встановлює розмір платежів за надання послуг, зазначених у цій статті, згідно з чинним законодавством.

Біологічні контрольні організми, що можуть бути використані з метою біологічного контролю за регульованими шкідливими організмами, а також вимоги до об’єктів та обладнання, що використовуються особами, які здійснюють біологічний контроль, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин.

Використання біологічних контрольних організмів може вважатися фітосанітарними заходами з локалізації та ліквідації карантинних організмів, що здійснюється під контролем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, веде облік імпорту та використання біологічних контрольних організмів.

У разі виявлення карантинних організмів на території України карантинний режим запроваджується: у межах декількох областей Кабінетом Міністрів України за поданням Головного державного фітосанітарного інспектора України; на території Автономної Республіки Крим, областей, декількох районів, району, населеного пункту чи території окремого господарства - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією за поданням відповідно головних державних фітосанітарних інспекторів чи державних фітосанітарних інспекторів з карантину рослин.

Карантинний режим запроваджується протягом доби з моменту виявлення карантинного організму.

Орган, що приймає рішення про запровадження або скасування карантинного режиму, протягом доби оприлюднює таке рішення в офіційних друкованих виданнях та на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин. Рішення про запровадження або скасування карантинного режиму набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування в офіційному друкованому виданні та на офіційній інтернет-сторінці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин.

У рішенні про запровадження карантинного режиму обов’язково зазначається таке:

обставини, що спричинили запровадження карантинного режиму, включаючи ідентифікацію конкретного карантинного організму;

межі карантинної зони, в якій запроваджується карантинний режим;

час, з якого запроваджується карантинний режим;

фітосанітарні заходи, що здійснюються в карантинній зоні, та органи, що їх здійснюють.

Карантинний режим скасовується органом, що прийняв рішення про його запровадження, за поданням відповідних головних державних фітосанітарних інспекторів чи державних фітосанітарних інспекторів.

У рішенні про скасування карантинного режиму обов’язково зазначаються:

обставини, що спричинили скасування карантинного режиму;

час, з якого скасовується карантинний режим.

На підставі та в порядку, встановлених законом, у карантинних зонах здійснюються такі спеціальні заходи:

інспектування та фітосанітарна експертиза (аналізи) об’єктів регулювання;

здійснення контролю за проведенням локалізації та ліквідації карантинних організмів особами;

заборона вивезення з карантинних зон заражених карантинними організмами об’єктів регулювання;

фумігація об’єктів регулювання у разі їх вивезення з карантинної зони у зону, вільну від регульованих шкідливих організмів;

технічна переробка об’єктів регулювання, заражених карантинними організмами.

Рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти регулювання, заражені карантинними організмами, які неможливо знезаразити або направити на технічну переробку, підлягають знищенню в порядку, встановленому законом.

Місцеві державні адміністрації, власники (уповноважені ними органи) морських і річкових портів (пристаней), залізничних станцій, аеропортів (аеродромів), підприємств поштового зв’язку, автовокзалів (автостанцій), посадові особи митниць та пунктів пропуску на державному кордоні України, на автомобільних шляхах сполучення повинні сприяти державним фітосанітарним інспекторам у здійсненні карантинних заходів.

Відшкодування збитків, що заподіяні внаслідок неправомірних дій органів та посадових осіб, які забезпечують виконання карантинних заходів, здійснюється відповідно до закону.