ЗАКОН УКРАЇНИ
Про рекламу
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 39, ст. 181)( Вводиться в дію Постановою ВР № 271/96-ВР від 03.07.96, ВВР, 1996, № 39, ст. 182 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, № 10, ст. 36 № 783-XIV від 30.06.99, ВВР, 1999, № 34, ст.274 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік № 2438-III від 24.05.2001, ВВР, 2001, № 31, ст.150 № 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247 )( В редакції Закону № 1121-IV від 11.07.2003, ВВР, 2004, № 8, ст.62 )( Із змінами, внесеними згідно з Законами № 1407-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, № 16, ст.238 № 3099-IV від 17.11.2005, ВВР, 2005, № 52, ст.566 № 3253-IV від 21.12.2005, ВВР, 2006, № 5-6, ст.75 № 3480-IV від 23.02.2006, ВВР, 2006, № 31, ст.268 № 1033-V від 17.05.2007, ВВР, 2007, № 34, ст.445 № 145-VI від 18.03.2008, ВВР, 2008, № 18, ст.197 № 800-VI від 25.12.2008, ВВР, 2009, № 19, ст.257 № 1465-VI від 04.06.2009, ВВР, 2009, № 44, ст.655 № 2367-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010, № 34, ст.486 № 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160 № 3235-VI від 19.04.2011, ВВР, 2011, № 42, ст.434 № 3530-VI від 16.06.2011, ВВР, 2012, № 2-3, ст.3 № 3610-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 7, ст.53 № 3778-VI від 22.09.2011, ВВР, 2012, № 21, ст.196 № 4196-VI від 20.12.2011, ВВР, 2012, № 30, ст.348 № 4316-VІ від 12.01.2012, ВВР, 2012, № 39, ст.463 № 5029-VI від 03.07.2012, ВВР, 2013, № 23, ст.218 № 5042-VI від 04.07.2012, ВВР, 2013, № 26, ст.264 № 5067-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 24, ст.243 № 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 4, ст.61 № 5481-VI від 06.11.2012, ВВР, 2014, № 1, ст.1 № 642-VII від 10.10.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.773 № 1193-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.873 № 1322-VII від 05.06.2014, ВВР, 2014, № 30, ст.1010 № 386-VIII від 12.05.2015, ВВР, 2015, № 28, ст.248 № 422-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 29, ст.265 № 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44 № 1977-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2017, № 20, ст.240 № 2118-VIII від 22.06.2017, ВВР, 2017, № 33, ст.359 № 2210-VIII від 16.11.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.38 № 2484-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 34, ст.259 № 2704-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 21, ст.81 № 122-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 44, ст.278 № 139-IX від 02.10.2019, ВВР, 2019, № 47, ст.310 № 199-IX від 17.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.377 № 286-IX від 12.11.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.10 № 293-IX від 14.11.2019, ВВР, 2020, № 6, ст.32 Кодексом № 396-IX від 19.12.2019, ВВР, 2020, № 7, № 8, № 9, ст.48 Законами № 692-IX від 16.06.2020, ВВР, 2020, № 43, ст.371 № 738-IX від 19.06.2020 № 768-IX від 14.07.2020 № 1520-IX від 02.06.2021 № 1591-IX від 30.06.2021, ВВР, 2023, № 10-11, ст.26 - вводиться в дію з 01.08.2022 № 1750-IX від 10.09.2021, ВВР, 2021, № 50, ст.400 № 1822-IX від 21.10.2021, ВВР, 2022, № 1, ст.2 № 1953-IX від 14.12.2021, ВВР, 2023, № 3-4, ст.10 № 1978-IX від 16.12.2021, ВВР, 2023, № 7, ст.20 № 2253-IX від 12.05.2022 № 2392-IX від 09.07.2022, ВВР, 2023, № 17, ст.76 № 2518-IX від 15.08.2022, ВВР, 2023, № 23-24, ст.90 № 2834-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, № 46, ст.116 № 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120 № 3136-IX від 30.05.2023, ВВР, 2023, № 76, ст.268 № 3498-IX від 22.11.2023 № 3585-IX від 22.02.2024 № 4017-IX від 10.10.2024 )
( У тексті Закону слова "органи державної влади України", "органи державної влади" в усіх відмінках і числах замінено словами "державні органи" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 )
( У тексті Закону слово "передача" у всіх відмінках і числах виключено, а слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
Цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) аудіовізуальна комерційна комунікація - реклама в аудіовізуальних медіа, а саме зображення із звуком або без нього, яка створюється для прямого або опосередкованого просування особи, ідеї та/або товару та розповсюджується за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами. До форм аудіовізуальної комерційної комунікації, зокрема, належать пряма реклама (рекламні ролики), спонсорство, телепродаж та розміщення товару (продакт-плейсмент);
2) афілійована особа суб’єкта у сфері аудіальних чи аудіовізуальних медіа - будь-яка юридична особа, що має істотну участь у суб’єкті у сфері аудіальних чи аудіовізуальних медіа або в якій такий суб’єкт має істотну участь, або з якою такий суб’єкт перебуває під спільним контролем третьої юридичної або фізичної особи;
3) виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами;
4) внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних заходів та спортивних змагань, що проводяться у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), в яких може розміщуватися інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;
5) дискримінаційна реклама - реклама, що містить чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознакою раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного чи соціального походження, громадянства, сімейного чи майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками стосовно особи та/або групи осіб;
6) дискримінаційна реклама за ознакою статі - реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипних ролей чоловіка та жінки, яка пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання;
7) заходи рекламного характеру - заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне поширення зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший;
8) знижка - тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам);
9) зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;
10) користувацький контент - інформація (у тому числі користувацьке відео), що створюється та/або поширюється особами на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації або з використанням електронних комунікацій;
11) недобросовісна реклама - реклама, що вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження;
12) особа - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа незалежно від форми власності, представництво нерезидента в Україні;
13) порівняльна реклама - реклама, що містить порівняння з іншими особами та/або товарами (діяльністю) іншої особи, прямо чи опосередковано ідентифікує конкурента або товари чи послуги, що пропонуються конкурентом;
14) прихована реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду у програмі аудіального чи аудіовізуального медіа, матеріалах в іншому медіа, за допомогою інших рекламних засобів, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може ввести в оману споживачів реклами щодо справжньої мети таких програм чи інших матеріалів;
15) реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару;
16) реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену;
17) рекламний ролик - форма розповсюдження реклами, що становить сюжетно завершений аудіальний, візуальний або аудіовізуальний твір;
18) рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до споживачів реклами;
19) рекламодавець - особа, яка є замовником виробництва та/або розповсюдження реклами;
20) розміщення товару (продакт-плейсмент) - форма розповсюдження реклами, яка полягає у включенні за грошову або іншу винагороду безпосередньо товару, послуги, торговельної марки, іншого об’єкта права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність, або рекомендації щодо них до будь-якої відмінної від реклами програми аудіовізуального медіа, включаючи фільми, або користувацького контенту;
21) розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами;
22) соціальна реклама - вид реклами, що охоплює суспільно корисну інформацію, спрямовану на розвиток особистості та суспільства, на популяризацію загальнолюдських цінностей, здорового способу життя, інклюзивного суспільства, на охорону природи, збереження енергоресурсів, профілактику правопорушень, на забезпечення державного суверенітету, безпеки та оборони, патріотичного виховання, освіти, науки, культури, фізичної культури, спорту, історії тощо, розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку та/або не спонукає виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу. До соціальної реклами може відноситися інформація про висвітлення державних програм, спрямованих на захист державності, громадського порядку, підвищення обороноздатності держави тощо;
23) спеціальні виставкові заходи - заходи, які здійснюються з метою просування відповідного товару на ринок, проводяться організовано у певному приміщенні або на огородженому майданчику (у тому числі в місцях реалізації товару) у визначені строки, розраховані на зацікавлених та/або професійних відвідувачів, організатор яких обмежив відвідування заходу тими особами, яким відповідно до законодавства дозволено продаж товару, що демонструється;
24) споживачі реклами - невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама;
25) спонсорство - добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно власного імені, найменування, комерційного (фірмового) найменування, найменування товару, торговельної марки, яка знаходиться у власності таких осіб або правомірно ними використовується;
26) телепродаж - форма розповсюдження реклами в аудіовізуальних медіа, що становить безпосередню публічну пропозицію укласти договір (оферту) щодо оплатного надання визначеного товару;
27) товар - будь-який предмет господарського обігу, у тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, торговельні марки, інші об’єкти права інтелектуальної власності.
2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях:
терміни "професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків", "оператор організованого ринку", "фінансові інструменти", "деривативний контракт", "ринки капіталу" - у значеннях, наведених у Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
терміни "медіа", "аудіовізуальні медіа", "аудіальні медіа", "лінійні аудіовізуальні медіа", "лінійні аудіальні медіа", "платформи спільного доступу до відео", "платформи спільного доступу до інформації", "користувацьке відео", "програма новин", "програма про поточні події" - у значеннях, наведених у Законі України "Про медіа";
термін "спам" - у значенні, наведеному в Законі України "Про електронні комунікації".
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 145-VI від 18.03.2008, № 642-VII від 10.10.2013, № 1193-VII від 09.04.2014, № 1322-VII від 05.06.2014, № 286-IX від 12.11.2019, № 738-IX від 19.06.2020, № 1750-IX від 10.09.2021, № 2849-IX від 13.12.2022; в редакції Закону № 3136-IX від 30.05.2023 )
Стаття 2. Сфера застосування Закону
1. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.
2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані з розповсюдженням інформації, обов'язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України.
3. Дія цього Закону не поширюється на оголошення фізичних осіб, не пов’язані з підприємницькою діяльністю, крім випадків, прямо передбачених цим Законом.
( Частина третя статті 2 в редакції Закону № 3136-IX від 30.05.2023 )
4. Дія цього Закону не поширюється на передвиборну агітацію.
( Статтю 2 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
5. Для цілей цього Закону реклама вважається такою, що розповсюджується та споживається на території України, за сукупності таких обставин:
1) розповсюджувачем реклами не обмежено доступ до неї з території України;
2) рекламовані товари пропонуються до продажу особам, які перебувають на території України.
При оцінці зазначених у цій частині обставин орган державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, має встановити відповідність трьом або більше таким ознакам:
зміст реклами призначений повністю або переважно для осіб, які перебувають на території України;
реклама здійснюється державною мовою;
продавець рекламованого товару чи рекламодавець має в Україні зареєстроване місцезнаходження, постійне або тимчасове представництво, офіс, філію, складське або торговельне приміщення;
доступна послуга з доставки товару в Україну або по Україні, яка пропонується продавцем рекламованого товару чи рекламодавцем;
доступна послуга з сервісного обслуговування або супутні послуги щодо рекламованого товару, які пропонуються продавцем рекламованого товару чи рекламодавцем;
іншим ознакам, встановленим законодавством для визначення місцезнаходження отримувача електронних послуг.
( Статтю 2 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 )
6. Положення частини п’ятої цієї статті не застосовуються до реклами, яка розповсюджується офіційними мовами Європейського Союзу юридичною особою, яка має місцезнаходження в одній чи кількох державах - членах Європейського Союзу.
( Статтю 2 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 )
Стаття 3. Законодавство про рекламу
1. Законодавство України про рекламу складається з Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів.
( Частина перша статті 3 в редакції Закону № 1750-IX від 10.09.2021 )
2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 3-1. Спільне регулювання та саморегулювання у сфері реклами
1. Держава відповідно до розділу VII Закону України "Про медіа" заохочує спільне регулювання та сприяє розвитку саморегулювання у сфері реклами, у тому числі щодо визначення вимог до реклами, шляхом прийняття кодексів (правил) створення та розповсюдження реклами, зокрема:
1) шляхом спільного регулювання:
щодо спонсорства виробниками алкогольних напоїв, найменуваннями алкогольних напоїв (виключно для вина, пива, сидру і перрі (без додавання спирту), торговельними марками, під якими вони випускаються, та продакт-плейсменту з використанням алкогольних напоїв, торговельних марок, під якими вони випускаються;
щодо реклами азартних ігор та спонсорства з використанням торговельних марок, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор;
щодо розміщення товару (продакт-плейсменту) в аудіовізуальних медіа;
щодо вимог до розповсюдження в медіа інформації про спонсора, його імені (найменування), комерційного (фірмового) найменування, найменування товару та/або торговельної марки;
щодо особливостей спонсорства дитячих, документальних та релігійних програм;
щодо критеріїв визначення програми програмою про поточні події;
2) шляхом саморегулювання:
щодо реклами алкогольних напоїв - з метою зменшення впливу такої реклами на дітей;
щодо реклами, яка супроводжує або включена у дитячі програми аудіальних чи аудіовізуальних медіа, а також розповсюджується на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації щодо харчових продуктів та напоїв, які містять нутрієнти та речовини з поживним або фізіологічним впливом, зокрема жири, трансжирні кислоти, сіль, соду або цукор, надмірне споживання яких у загальній дієті не рекомендується. Таке регулювання здійснюється з метою запобігання створенню оманливого враження про позитивні якості поживної цінності таких харчових продуктів та напоїв;
щодо реклами, спонсорства та розміщення товару (продакт-плейсменту) лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, дозволених до рекламування;
щодо реклами, спонсорства та розміщення товару (продакт-плейсменту) харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок;
щодо вимог до розміщення всіх форм реклами на платформах спільного доступу до відео та платформах спільного доступу до інформації;
щодо інших питань.
2. Виробники товарів, особи, які здійснюють їх реалізацію, виробники реклами, рекламодавці та розповсюджувачі реклами, які не є суб’єктами у сфері медіа, у порядку саморегулювання, тобто на принципах добровільності, самоврядності та невтручання держави, мають право шляхом прийняття відповідних кодексів (правил) визначати вимоги до виробництва та розповсюдження реклами. Такі вимоги не мають суперечити законодавству і повинні відповідати таким критеріям:
1) враховувати найкращі практики застосування законодавства;
2) бути загальноприйнятими основними заінтересованими сторонами, а саме виробниками відповідних товарів, особами, які здійснюють їх реалізацію, рекламодавцями та розповсюджувачами реклами;
3) чітко та однозначно визначати цілі, для досягнення яких вони запроваджуються, та забезпечувати можливість здійснення регулярного, прозорого і незалежного моніторингу та оцінювання рівня досягнення поставлених цілей;
4) передбачати ефективні та пропорційні заходи реагування органами саморегулювання.
3. Органи спільного регулювання у сфері медіа шляхом прийняття відповідних кодексів (правил) у порядку, передбаченому Законом України "Про медіа", визначають вимоги до розповсюдження в медіа реклами у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про медіа".
( Закон доповнено статтею 3-1 згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 )
Стаття 4. Використання об’єктів права інтелектуальної власності в рекламі
Використання об’єктів права інтелектуальної власності в рекламі здійснюється відповідно до вимог законодавства України про інтелектуальну власність.
( Стаття 4 в редакції Законів № 1407-IV від 03.02.2004, № 3136-IX від 30.05.2023 )
Стаття 5. Спонсорство
1. У програмах аудіальних та аудіовізуальних медіа, матеріалах в інших медіа, на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації, видовищних та інших заходів, проектів тощо, які створені і проводяться за участю спонсорів, наведення будь-якої інформації рекламного характеру про спонсора та/або його товари, крім імені або найменування спонсорів, комерційного (фірмового) найменування, найменування товару та/або торговельної марки, які виступають спонсорами, забороняється.
У програмах аудіовізуальних медіа (крім аудіальних), у матеріалах онлайн-медіа, на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації наведення будь-якої інформації рекламного характеру, яка подається у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу, про спонсора - виробника алкогольних напоїв, його ім’я (найменування), найменування товару та/або торговельну марку, що належить спонсору, забороняється.
2. Не можуть виступати спонсорами комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки, під якими виробляють чи розповсюджують товари, реклама яких заборонена законом, та найменування товарів, реклама яких заборонена законом.
3. Не можуть виступати спонсорами комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки, під якими виробляють чи розповсюджують товари, виробництво та/або обіг яких заборонено законом, або особи, які виробляють чи розповсюджують товари, виробництво та/або обіг яких заборонено законом.
4. Програми аудіальних та аудіовізуальних медіа, матеріали онлайн-медіа, користувацький контент та інші матеріали на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації, підготовлені за підтримки спонсора, повинні бути означені особою, яка здійснила виготовлення (створення) такої програми, користувацького контенту або матеріалу (якщо підтримка надавалася для виготовлення (створення) або здійснює розповсюдження такої програми, користувацького контенту або матеріалу (якщо підтримка надавалася для розповсюдження), за допомогою звукових, візуальних, комбінованих засобів або титрів на початку, під час та/або наприкінці програми, користувацького контенту або матеріалу як такі, що підготовлені за підтримки спонсора.
5. Спонсор не має права впливати на зміст та час виходу в ефір програми в лінійному аудіальному чи аудіовізуальному медіа або зміст програми чи матеріалів іншого медіа, користувацького контенту, проекту тощо, виготовлення (створення)/розповсюдження яких він підтримує, а також на редакційну відповідальність і незалежність суб’єкта у сфері медіа.
6. Спонсорство програм новин та програм про поточні події забороняється.
7. Спонсорами програм аудіальних чи аудіовізуальних медіа не вважаються виробники таких програм, суб’єкти у сфері медіа, які розповсюджують такі програми, платформи спільного доступу до відео та платформи спільного доступу до інформації, на яких розповсюджуються такі програми або користувацький контент.
8. Органи спільного регулювання у сфері медіа шляхом прийняття відповідних кодексів (правил) визначають вимоги до розповсюдження в медіа інформації про спонсора, його ім’я (найменування), комерційного (фірмового) найменування, найменування товару та/або торговельної марки, що виступає спонсором, зокрема критерії визначення програми програмою про поточні події, особливості спонсорства дитячих, документальних та релігійних програм в аудіальних та аудіовізуальних медіа.
9. На програми аудіальних та аудіовізуальних медіа, матеріали онлайн-медіа, користувацьке відео та інші матеріали на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації, які виготовлені або розповсюджуються за підтримки спонсора, не поширюється вимога щодо розміщення попереджень та іншої обов’язкової інформації, передбачених розділом III цього Закону.
( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 145-VI від 18.03.2008, № 2849-IX від 13.12.2022; в редакції Закону № 3136-IX від 30.05.2023 )
Стаття 5-1. Телепродаж
1. Телепродаж повинен містити необхідну, доступну, достовірну аудіовізуальну інформацію про товар, що пропонується.
2. На телепродаж поширюються вимоги, визначені частинами першою - четвертою, восьмою і дев’ятою статті 13 цього Закону.
3. Телепродаж не повинен спонукати дітей до укладення договору про продаж чи оренду товарів.
4. Обмеження, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, не поширюються на спеціалізовані з телепродажу, реклами або самореклами лінійні аудіовізуальні медіа, а також на трансляцію телепродажу у вигляді окремої програми (телемагазину) іншими, ніж спеціалізовані з телепродажу, лінійними аудіовізуальними медіа, за умови дотримання вимог, передбачених частиною п’ятою цієї статті.
5. Трансляція телепродажу, що здійснюється іншими, ніж спеціалізовані з телепродажу, лінійними аудіовізуальними медіа, у вигляді окремої програми (телемагазину) повинна мати безперервну мінімальну тривалість 15 хвилин.
6. Забороняється здійснення телепродажу послуг з ворожіння та гадання, народної чи нетрадиційної медицини, а також товарів, пов’язаних з такими послугами.
7. Телепродаж у лінійних аудіовізуальних медіа має бути відокремлений від інших програм на його початку і наприкінці за допомогою звукових, візуальних, комбінованих засобів, титрів або коментарів ведучих з використанням слів "телепродаж" або "телемагазин".
( Закон доповнено статтею 5-1 згідно із Законом № 1322-VII від 05.06.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 386-VIII від 12.05.2015, № 2849-IX від 13.12.2022; в редакції Закону № 3136-IX від 30.05.2023 )
Стаття 5-2. Розміщення товару (продакт-плейсмент) в аудіовізуальних медіа, на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації
1. В аудіовізуальних медіа, на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації дозволяється розміщення товару (продакт-плейсмент) у всіх програмах аудіовізуальних медіа та користувацьких відео, крім програм новин, програм про поточні події, програм щодо захисту прав споживачів, релігійних та дитячих програм.
2. Програми аудіовізуальних медіа та користувацькі відео, які містять розміщення товару (продакт-плейсмент), повинні відповідати таким вимогам:
1) рекламодавець не має права впливати на зміст та час виходу в ефір програми в лінійному аудіовізуальному медіа, на зміст та розміщення програми в каталозі нелінійного аудіовізуального медіа або на зміст користувацького контенту, відео, а також на обов’язки, редакційну відповідальність та незалежність суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа;
2) такі програми та користувацький контент не повинні прямо заохочувати купівлю чи оренду товарів, зокрема шляхом розміщення спеціальних рекламних рекомендацій щодо цих товарів;
3) такі програми та користувацький контент не повинні надавати надмірного значення товару, який розміщується (демонструється);
4) у разі створення програми самостійно суб’єктом у сфері аудіовізуальних медіа (його афілійованою особою) або на його замовлення (на замовлення його афілійованої особи), а також у разі створення користувацького контенту фізичною особою глядачі мають бути чітко поінформовані про наявність у програмі або у користувацькому контенті продакт-плейсменту за допомогою відповідної ідентифікації програми або користувацького контенту на початку та наприкінці, а також після закінчення реклами, що розміщується у таких програмі чи контенті, таким чином, щоб уникнути введення глядача в оману.
3. Забороняється розміщення товару (продакт-плейсмент) в аудіовізуальних медіа, на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації:
1) тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, а також розміщення товарів осіб, основною діяльністю яких є виробництво та/або продаж таких товарів;
2) лікарських засобів, реалізація (відпуск) яких здійснюється за рецептом лікаря та/або заборонених до рекламування, а також медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, застосування яких потребує спеціальних знань та підготовки;
3) товарів, реклама, виробництво або розповсюдження яких заборонені законом.
4. Органи спільного регулювання у сфері медіа шляхом прийняття відповідних кодексів (правил) визначають вимоги до розміщення товару (продакт-плейсменту) в аудіовізуальних медіа.
5. Положення цієї статті застосовуються виключно до програм аудіовізуальних медіа та користувацьких відео, створених після 1 січня 2024 року.
6. На програми аудіовізуальних медіа та користувацький контент, у яких має місце розміщення товару (продакт-плейсмент), не поширюється вимога щодо розміщення попереджень та іншої інформації, передбачених розділом III цього Закону.
( Закон доповнено статтею 5-2 згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 )
Стаття 6. Мова реклами
1. Мовою реклами є державна мова.
2. Об’єкти права інтелектуальної власності у рекламі використовуються мовою, якою їм наданий правовий захист відповідно до законодавства про охорону прав інтелектуальної власності.
3. Особливості використання у рекламі мов корінних народів і національних меншин України визначаються законом, що регулює порядок реалізації прав корінних народів, національних меншин України.
4. Адреси веб-сайтів, онлайн-медіа, а також інші ідентифікатори в мережі Інтернет та адреси для електронних комунікацій можуть наводитися в рекламі літерами латинського алфавіту.
( Статтю 6 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 )
5. Зображення товару в рекламі наводиться у вигляді, в якому він пропонується споживачам в Україні, з дотримання вимог законів України "Про захист прав споживачів" і "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
( Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 )
6. Мова реклами є складовою змісту реклами.
( Статтю 6 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 3136-IX від 30.05.2023 )( Стаття 6 в редакції Закону № 1407-IV від 03.02.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008; в редакції Законів № 5029-VI від 03.07.2012, № 2704-VIII від 25.04.2019 )
Розділ II
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РЕКЛАМИ
Стаття 7. Принципи реклами
1. Основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
2. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.
3. Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.
4. Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.
Стаття 8. Загальні вимоги до реклами
1. У рекламі забороняється:
1) поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;
2) наводити твердження та/або зображення, які є дискримінаційними та/або розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою походження людини, її соціального чи майнового стану, віку, расової, етнічної чи національної належності, статі, сексуальної орієнтації, освіти, інвалідності, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовною ознакою, родом і характером занять, місцем проживання, за іншими ознаками, а також такими, що дискредитують товари інших осіб;
3) надавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людини та/або довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;
4) використовувати засоби і технології, які справляють вплив на підсвідомість споживачів реклами;
5) наводити твердження, дискримінаційні стосовно осіб, які не користуються рекламованим товаром;
6) використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів іноземних держав та міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, якщо такі використання або імітація пропагують неповагу до них або вводять споживачів в оману;
7) використовувати офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, крім випадків, якщо:
згадування в рекламі відповідного органу, організації чи об’єднання є вимогою закону;
орган, організація чи об’єднання є рекламодавцем відповідної реклами чи таке використання відбувається з його дозволу чи на його замовлення;
таке використання передбачено законодавством України про авторське право та суміжні права;
8) рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації, товари, для виробництва чи реалізації яких необхідна наявність спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності у виробника чи особи, що реалізує товари, відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії;
9) використовувати зображення або ім’я фізичної особи без її згоди, наданої в письмовій (електронній) формі, або згоди інших осіб, отриманої у порядку, передбаченому законодавством. Згода на використання зображення фізичної особи не вимагається, якщо фізична особа позувала чи виконувала роль для створення реклами за грошову або іншу винагороду та/або брала участь у створенні (зйомках) аудіовізуального твору, програми, її зображення використовується в рекламі (анонсі) такого аудіовізуального твору, програми, і рекламодавець має обсяг прав інтелектуальної власності на таку рекламу, достатній для обраного виду її розповсюдження. Вимога отримання згоди фізичної особи не поширюється на показ у рекламі грошових знаків із зображенням на них фізичних осіб;
10) імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що використовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;
11) рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Така інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;
12) розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), що містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, що мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів;
13) розповсюджувати рекламу про спорудження об’єкта житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління:
без наявності у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт, що рекламується;
без наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об’єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
без наявності у суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об’єктів;
якщо залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів здійснюється без дотримання вимог Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому";
без розміщення на веб-сайті замовника будівництва, девелопера будівництва (за наявності), управителя фонду фінансування будівництва (за наявності) інформації, визначеної Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" (у разі продажу житлових приміщень);
14) рекламувати послуги з ворожіння та гадання;
15) наводити твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипних ролей чоловіка та жінки, що пропагують принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання. Ця вимога не поширюється на соціальну рекламу, спрямовану на засудження відповідних явищ.
2. Рекламодавці - резиденти України не мають права замовляти розповсюдження реклами, якщо відповідно до законодавства України провадження видів діяльності або виробництво чи обіг товарів, що рекламуються, вимагають наявності відповідного дозволу або ліцензії, але у відповідних реєстрах, що ведуться органами ліцензування та дозвільними органами, відсутні відомості про видачу відповідної ліцензії чи дозволу особі, що провадить діяльність, виробнику товарів чи особі, яка здійснює їх реалізацію.
Рекламодавці - нерезиденти України не мають права замовляти розповсюдження реклами, якщо відповідно до законодавства держави, в якій вони здійснюють свою діяльність, провадження видів діяльності або виробництво чи обіг товарів, що рекламуються, вимагають наявності відповідного дозволу чи ліцензії, але у такого рекламодавця відсутній дозвіл або ліцензія, видані у державі здійснення діяльності.
Рекламодавцем не може бути резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (державою-окупантом).
Рекламодавець самостійно несе відповідальність за наявність у нього ліцензій та/або дозволів, необхідних згідно із законодавством держави, на території якої здійснюється діяльність, виробництво чи реалізація товарів.
Для цілей цієї частини рекламодавцем не вважається рекламне агентство - особа, яка замовляє розповсюдження реклами на замовлення іншого рекламодавця.
3. Реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо повинна містити інформацію про строки та місце проведення таких заходів, а також зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови та місце проведення таких заходів. В аудіальних медіа така реклама повинна містити зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови, строки та місце проведення таких заходів.
Інформація про будь-яку зміну умов, місця та строків проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо має подаватися у тому самому порядку, в якому вона була розповсюджена.
4. Реклама про зниження ціни на товар, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки.
В аудіальних медіа така реклама повинна містити зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови надання знижок або проведення розпродажу.
5. Гучність звуку реклами, що транслюється лінійними аудіальними та аудіовізуальними медіа, не повинна перевищувати гучність звуку програми, після або під час якої вона поширюється.
6. Розміщення реклами та/або рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення забороняється.
7. Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких цей товар реалізується чи надається споживачам, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці не вважається рекламою. Не вважається рекламою показ інформації про виробника товару та/або товар у процесі оформлення споживачем придбання такого товару на веб-сайтах інтернет-магазинів у мережі Інтернет, через які цей товар реалізується чи надається споживачам.
8. Інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, які реалізуються/надаються на території України, зазначається виключно у гривні.
Інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, які реалізуються/надаються поза межами України або її митної території, може зазначатися в іноземній валюті, крім валюти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (державою-окупантом).
9. Розповсюдження на території України реклами, яка не відповідає вимогам цього Закону, забороняється.
10. Розміщення реклами в мережі Інтернет на веб-сайті, інтернет-адреса (доменне ім’я, уніфікований локатор ресурсу (URL) або адреса інтернет-протоколу) якого відповідно до відомостей Всесвітньої організації інтелектуальної власності включена від України до національного переліку веб-сайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності (далі - національний перелік), забороняється.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, визначає порядок формування, ведення національного переліку та розгляду звернень про включення веб-сайту до національного переліку (далі у цій частині - звернення), повідомляє Всесвітній організації інтелектуальної власності відомості із зазначеного національного переліку, а також оприлюднює національний перелік на своєму офіційному веб-сайті.
Веб-сайт включається до національного переліку за результатами розгляду звернення суб’єкта авторського права або суб’єкта суміжних прав (далі - заявник), яке подається від імені заявника його представником - адвокатом або представником у справах інтелектуальної власності (патентним повіреним), за умови надання належних доказів того, що власник веб-сайту протягом останніх 365 днів вчинив:
три і більше порушень прав інтелектуальної власності, які не було усунуто власником веб-сайту станом на дату подання такого звернення; або
два і більше порушень прав інтелектуальної власності, які було зафіксовано заявником до дати такого звернення, і при цьому має місце невиконання вимог частини одинадцятої статті 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
За умови виконання власником веб-сайту вимог частини одинадцятої статті 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до звернення про включення веб-сайту до національного переліку представник заявника додає докази, які підтверджують, що заявник вжив заходів для припинення порушень авторського права та/або суміжних прав з використанням мережі Інтернет, передбачених статтею 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права", але ці заходи не привели до припинення відповідного порушення, і при цьому власником веб-сайту дотримано вимоги частини четвертої статті 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Інші вимоги до звернення та документів, що додаються до нього, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Звернення про включення веб-сайту до національного переліку розглядається в порядку, передбаченому абзацом другим цієї частини. Під час розгляду перевіряються відомості, викладені у зверненні, а також за можливості ідентифікації контактних даних власника відповідного веб-сайту йому надсилається повідомлення з пропозицією про надання пояснень по суті наведених у зверненні доказів. Якщо під час розгляду звернення не вдалося встановити актуальні контактні дані (поштова адреса, адреса електронної пошти) власника веб-сайту, про внесення якого до переліку подано звернення, таке повідомлення не надсилається.
До національного переліку не можуть бути включені веб-сайти платформ спільного доступу до відео, аудіовізуальних медіа, друкованих та онлайн-медіа, які зареєстровані відповідно до Закону України "Про медіа".
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виключає веб-сайт з національного переліку у таких випадках: