• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Митний кодекс України

Верховна Рада України  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 13.03.2012 № 4495-VI
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 13.03.2012
  • Номер: 4495-VI
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 13.03.2012
  • Номер: 4495-VI
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Частина перша статті 399 в редакції Закону № 202-IX від 17.10.2019 )
2. Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 10 робочих днів і в разі необхідності продовження цього строку не більш як на 10 робочих днів приймає керівник митного органу або його заступник.
( Частина друга статті 399 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
3. У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів митний орган засобами факсимільного та/або електронного зв’язку повідомляє правовласника про факт пред’явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та строк призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація.
4. У разі призупинення митного оформлення швидкопсувних товарів строк призупинення становить три робочі дні та не може бути продовжений. Під швидкопсувними товарами розуміються товари, строк придатності для споживання або використання яких у разі призупинення їх митного оформлення закінчиться протягом 20 днів з дня такого призупинення.
( Частина четверта статті 399 із змінами, внесеними згідно із Законом № 202-IX від 17.10.2019 )
5. Використання правовласником інформації, отриманої ним від митного органу, можливе лише для цілей, пов’язаних із призупиненням митного оформлення товарів.
6. Датою отримання повідомлення правовласником вважається день, коли митним органом таке повідомлення надіслано засобами факсимільного та/або електронного зв’язку.
7. У разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово не поінформує митний орган, що призупинив митне оформлення таких товарів, про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або не звернеться до такого митного органу з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, митне оформлення яких було призупинено, підлягають митному оформленню в установленому порядку.
8. У разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує митний орган про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого митного органу з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарів може бути продовжено митним органом, але не більш як на 10 робочих днів.
9. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, правовласник подасть митному органу, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, митний орган продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами.
( Частина дев'ята статті 399 в редакції Закону № 202-IX від 17.10.2019 )
10. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, до митного органу, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або відповідне рішення іншого уповноваженого державного органу, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку. У такому разі відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника.
11. У разі призупинення митним органом митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, правовласник протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, може звернутися до митного органу з письмовою заявою про надання згоди на поновлення виконання митних формальностей щодо таких товарів або поновлення їх митного оформлення. У такому разі правовласник не має права вимагати знищення такого товару від його власника.
( Частина одинадцята статті 399 із змінами, внесеними згідно із Законом № 202-IX від 17.10.2019 )
12. Правовласник та/або декларант можуть з дозволу митного органу брати проби (зразки) товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і передавати їх на експертизу. Один примірник висновку, отриманого за результатами експертизи, подається митному органу.
13. Зразки товарів разом із примірником висновку їх експертизи повинні бути повернені митному органу до завершення строків, зазначених у частині другій цієї статті. Правовласник зобов’язаний забезпечити проведення такої експертизи.
14. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим органом, то в установленому цим Кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення вилучаються.
( Частину п'ятнадцяту статті 399 виключено на підставі Закону № 202-IX від 17.10.2019 )
Стаття 400. Призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу
1. У разі підозри, що внаслідок переміщення через митний кордон України товарiв, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до статті 398 цього Кодексу, можуть бути порушені такі права, митний орган може за власною ініціативою призупинити митне оформлення зазначених товарiв, за винятком швидкопсувних.
( Частина перша статті 400 в редакції Закону № 202-IX від 17.10.2019 )
2. Митний орган вживає заходів щодо призупинення за власною ініціативою митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виключно за умови наявності відомостей про правовласника.
3. У разі ввезення на митну територію України або вивезення за її межі товарів, зазначених у частині першій цієї статті, митний орган, що здійснює митне оформлення таких товарів, у той же день засобами факсимільного та/або електронного зв’язку надсилає правовласнику та декларанту повідомлення, зазначене у частині третій статті 399 цього Кодексу. Датою отримання правовласником та декларантом повідомлення вважається день, коли таке повідомлення надіслано митним органом.
4. Перед повідомленням правовласника про можливе порушення його прав митний орган може запросити у правовласника будь-яку інформацію, яка може допомогти у підтвердженні або спростуванні наявності зазначеного порушення. Такий запит може містити виключно інформацію щодо фактичної або очікуваної кількості товарів, їх характеру, походження, а також зображення таких товарів.
( Частина четверта статті 400 із змінами, внесеними згідно із Законом № 202-IX від 17.10.2019 )
5. Якщо правовласник протягом трьох робочих днів подасть митному органу, що надіслав йому повідомлення, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, то митне оформлення таких товарів призупиняється на строк, передбачений частиною другою статті 399 цього Кодексу, а декларант невідкладно інформується про причини призупинення, після чого вчиняються дії згідно з положеннями частин сьомої - п’ятнадцятої статті 399 цього Кодексу.
( Частину шосту статті 400 виключено на підставі Закону № 202-IX від 17.10.2019 )
7. У разі якщо правовласник у визначений частиною п’ятою цієї статті строк не подасть митному органу заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, то митне оформлення товарів, що містять такий об’єкт права інтелектуальної власності, здійснюється в установленому порядку.
Стаття 400-1. Достроковий випуск товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності
1. Протягом строку призупинення митного оформлення товарів за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності власник товарів або уповноважена ним особа може звернутися до митного органу із заявою про випуск товарів, митне оформлення яких призупинено, до закінчення встановленого (у тому числі продовженого) строку призупинення.
2. Рішення про достроковий випуск товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, приймає керівник митного органу або його заступник за дотримання таких умов:
( Абзац перший частини другої статті 400-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
призупинено митне оформлення товарів, що містять такі об’єкти права інтелектуальної власності, як промислові зразки, винаходи, сорти рослин або компонування напівпровідникових виробів;
в митних органах відсутня інформація щодо рішень відповідних державних органів про заборону вчинення певних дій щодо таких товарів або застосування інших заходів щодо запобігання їх використанню;
декларантом або власником товарів надано митному органу документальне підтвердження досягнення згоди між правовласником та власником товарів щодо їх дострокового випуску;
виконано митні формальності, необхідні для випуску таких товарів.
( Кодекс доповнено статтею 400-1 згідно із Законом № 202-IX від 17.10.2019 )
Стаття 401. Знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності
1. У разі призупинення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, такі товари можуть бути знищені під митним контролем без необхідності встановлення порушення прав інтелектуальної власності.
2. Зазначена у частині першій цієї статті процедура застосовується у разі, якщо протягом 10 робочих днів або трьох робочих днів (у випадку швидкопсувних товарів) після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарiв:
правовласник у письмовому вигляді поінформує митний орган, який призупинив митне оформлення, про те, що наявні ознаки порушення його права інтелектуальної власності, та свій намір застосувати процедуру знищення таких товарів; та
декларант у письмовому вигляді надасть митному органу згоду власника товарів на їх знищення або не надасть заперечення власника товарів щодо їх знищення відповідно до частини третьої цієї статті.
3. У разі якщо протягом строку, зазначеного у частині другій цієї статті, декларант у письмовому вигляді не надав митному органу, який призупинив митне оформлення, заперечення власника товарів щодо їх знищення, митний орган вправі вважати, що тим самим надано згоду власника товарів на їх знищення.
4. За рішенням правовласника перед знищенням товарів може здійснюватися взяття їх проб (зразків), які можуть бути використані в навчальних цілях. Взяття проб (зразків) таких товарів здійснюється митним органом спільно з правовласником.
5. Знищення товарів здійснюється шляхом поміщення їх у митний режим знищення або руйнування відповідно до цього Кодексу. Організація та оплата процедури знищення, у тому числі вартість зберігання, перевезення, знищення, оформлення документів та інші витрати, пов’язані з дотриманням митного режиму знищення або руйнування, здійснюються за рахунок правовласника та під його відповідальність.
6. Поміщення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, у митний режим знищення або руйнування здійснюється власником товарів або уповноваженою ним особою у строк до 10 робочих днів з дня надання митному органу згоди власника товарів на їх знищення або після закінчення строку для надання заперечення власника товарів щодо їх знищення відповідно до частини третьої цієї статті.
7. Для цілей цієї статті допускається знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, підприємствами за межами зони діяльності митного органу, який здійснив таке призупинення.
8. У разі фактичного знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, власник таких товарів звільняється від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 476 цього Кодексу.
9. У разi відмови власника товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, від поміщення таких товарів у митний режим знищення або руйнування після надання митному органу згоди на їх знищення або ненадання заперечення щодо їх знищення відповідно до частини третьої цієї статті, у тому числі недотримання строку, встановленого частиною шостою цієї статті, правовласник вважається таким, що уповноважений власником товарів на поміщення таких товарів у митний режим знищення або руйнування.
( Стаття 401 в редакції Закону № 202-IX від 17.10.2019 )
Стаття 401-1. Особливості призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях
1. У разі призупинення митного оформлення невеликої партії товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, такі товари можуть бути знищені за процедурою, визначеною цією статтею, у разі дотримання таких умов:
є підозра, що такі товари можуть бути контрафактними або піратськими;
товари не є швидкопсувними;
інформацію про об’єкт права інтелектуальної власності, товари, що його містять, та згоду правовласника на застосування процедури знищення невеликих партій товарів внесено до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону.
2. Під невеликою партією товарів, щодо яких застосовується процедура знищення, визначена цією статтею, розуміються товари, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, у кількості не більше трьох одиниць за кожною товарною підкатегорією згідно з УКТ ЗЕД або загальною вагою брутто не більше двох кілограмів.
3. У разі наявності підстав та дотримання умов, визначених частинами першою та другою цієї статті, рішення про призупинення митного оформлення та намір застосувати процедуру знищення невеликих партій товарів, визначену цією статтею, приймає керівник митного органу або його заступник.
( Частина третя статті 401-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
4. У день прийняття рішення, визначеного частиною третьою цієї статті, митний орган засобами факсимільного та/або електронного зв’язку повідомляє декларанта про причини такого призупинення, намір застосувати процедуру знищення невеликих партій товарів, визначену цією статтею, та надає роз’яснення положень, зазначених у цій статті.
5. У разі якщо протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів декларант у письмовому вигляді надасть митному органу згоду власника товарів на їх знищення, знищення таких товарів здійснюється у порядку, визначеному частиною десятою цієї статті.
6. Якщо протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів декларант у письмовому вигляді не надав митному органу заперечення власника товарів щодо їх знищення, митний орган вправі вважати, що тим самим надано згоду власника товарів на їх знищення.
7. У разі якщо протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів декларант у письмовому вигляді надасть митному органу заперечення власника товарів щодо їх знищення, митний орган у той самий день повідомляє правовласника про відправника, одержувача, декларанта, власника товарів, їхні адреси, найменування, кількість, напрямок переміщення, країну походження, країну відправлення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, та надає зображення таких товарів.
8. У разі якщо протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення із запереченням власника товарів щодо їх знищення правовласником не буде подано митному органу ухвалу суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку.
9. Датою отримання повідомлень декларантом та/або правовласником вважається день, коли митним органом такі повідомлення надіслано засобами факсимільного та/або електронного зв’язку.
10. Організація та оплата процедури знищення, у тому числі вартість зберігання, перевезення, знищення, оформлення документів та інші витрати, пов’язані зі знищенням, здійснюються за рахунок правовласника та під його відповідальність.
Про проведення знищення товарів правовласник інформує митний орган шляхом надання документів, що підтверджують таке знищення.
( Кодекс доповнено статтею 401-1 згідно із Законом № 202-IX від 17.10.2019 )
Стаття 402. Зміна маркування на товарах та їх упаковці
1. У процесі здійснення митного оформлення допускається зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на товарах або їх упаковці з метою усунення ознак порушень прав інтелектуальної власності за умови узгодження таких операцій з правовласником або на його вимогу. Такі операції здійснюються за рахунок правовласника або інших осіб за домовленістю з ними.
2. За результатами операцій, зазначених у частині першій цієї статті, складається акт про відсутність ознак порушення прав інтелектуальної власності, який підписується, у тому числі правовласником.
Стаття 403. Взаємодія митних органів з іншими органами державної влади у сфері захисту права інтелектуальної власності
1. При здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, митні органи взаємодіють з іншими державними органами, уповноваженими у сфері захисту права інтелектуальної власності, в порядку, визначеному законодавством України.
Розділ XV
ЗДІЙСНЕННЯ МИТНИМИ ОРГАНАМИ КОНТРОЛЮ ЗА ОКРЕМИМИ ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
Глава 58. Загальні положення щодо здійснення митними органами контролю за окремими видами діяльності підприємств
Стаття 404. Види діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами
1. До видів діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами, належать:
1) митна брокерська діяльність;
2) відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі;
3) відкриття та експлуатація митного складу;
4) відкриття та експлуатація вільної митної зони комерційного або сервісного типу;
5) відкриття та експлуатація складу тимчасового зберігання;
6) відкриття та експлуатація вантажного митного комплексу.
Стаття 405. Дозволи, що надаються підприємствам
( Назва статті 405 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VIII від 02.03.2015 )
1. На провадження видів діяльності, зазначених у статті 404 цього Кодексу, надаються дозволи. Підприємства, які отримали такі дозволи, включаються до відповідних реєстрів, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до статті 415 цього Кодексу. Таким підприємствам видаються витяги із зазначених реєстрів.
( Частина перша статті 405 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VIII від 02.03.2015 )
2. Набуття права на провадження видів діяльності, зазначених у статті 404 цього Кодексу, без отримання відповідного дозволу не допускається.
( Частина друга статті 405 із змінами, внесеними згідно із Законами № 222-VIII від 02.03.2015, № 141-IX від 02.10.2019 )
Стаття 406. Органи, уповноважені надавати дозволи
1. Дозвіл на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, разом із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону.
( Абзац перший частини першої статті 406 із змінами, внесеними згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 )
Дозвіл на здійснення митної брокерської діяльності надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
( Частину першу статті 406 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 )( Частина перша статті 406 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4915-VI від 07.06.2012, № 222-VIII від 02.03.2015 )( Частину другу статті 406 виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012 )
3. Дозволи на провадження видів діяльності, зазначених у пунктах 3-6 статті 404 цього Кодексу, надаються митницями, в зонах діяльності яких розташовані відповідні території, приміщення, резервуари, холодильні чи морозильні камери, криті чи відкриті майданчики, які можуть використовуватися при провадженні цих видів діяльності, в порядку, визначеному цим Кодексом, з обов’язковим подальшим повідомленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Стаття 407. Форми, порядок подання та розгляду заяв, надання дозволів і контролю за діяльністю підприємств, які їх отримали
1. Форми, порядок подання та розгляду заяв, порядок надання, зупинення дії, анулювання дозволів на провадження видів діяльності, зазначених у статті 404 цього Кодексу, а також правила провадження зазначених видів діяльності та порядок контролю за їх провадженням затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Вимоги до територій, приміщень, резервуарів, холодильних чи морозильних камер, критих чи відкритих майданчиків, які можуть використовуватися при провадженні видів діяльності, зазначених у статті 404 цього Кодексу, встановлюються цим Кодексом та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Частина перша статті 407 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VIII від 02.03.2015 )
Стаття 408. Особливі умови отримання дозволів
( Назва статті 408 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VIII від 02.03.2015 )
1. Необхідною умовою для отримання дозволу на відкриття та експлуатацію вантажного митного комплексу є наявність у підприємства дозволу на здійснення митної брокерської діяльності, дозволів на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання відкритого типу та на відкриття та експлуатацію митного складу відкритого типу.
( Частина перша статті 408 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VIII від 02.03.2015 )( Частину другу статті 408 виключено на підставі Закону № 222-VIII від 02.03.2015 )
Стаття 409. Строк розгляду заяв про надання дозволів
1. Рішення про надання дозволу повинно бути прийнято протягом 20 робочих днів з дня надходження заяви до органу, уповноваженого на надання дозволу.
2. Витяг з відповідного реєстру видається підприємству протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу.
Стаття 410. Відмова у наданні дозволу
1. У наданні дозволу може бути відмовлено із дотриманням строку, встановленого статтею 409 цього Кодексу, у разі невиконання заявником вимог, встановлених для його отримання.
2. Мотивована відмова у наданні дозволу надсилається заявникові в письмовій формі.
3. Оскарження рішення про відмову у наданні дозволу здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 411. Безстроковість дії дозволів
1. Дозволи на провадження видів діяльності, зазначених у статті 404 цього Кодексу, діють безстроково.
( Частина перша статті 411 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VIII від 02.03.2015 )
Стаття 412. Зупинення дії та анулювання дозволу
1. Дозволи можуть бути анульовані або їх дія може зупинятися на строк до 30 днів органами, уповноваженими надавати ці дозволи.
2. Дія дозволу зупиняється:
1) у разі невиконання підприємством вимог, встановлених цим Кодексом, актами Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, - в межах строку, встановленого частиною першою цієї статті, але не більше, ніж до моменту виконання цих вимог;
2) у разі закінчення строків дії договорів оренди територій, приміщень, резервуарів, холодильних чи морозильних камер, критих чи відкритих майданчиків, які використовуються при провадженні видів діяльності, зазначених у статті 404 цього Кодексу, якщо такі договори укладалися;
3) за заявою підприємства, якому надано дозвіл.
3. Дозвіл анулюється:
1) у разі неусунення підприємством обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 частини другої цієї статті, протягом 30 днів, наступних за днем зупинення дії дозволу;
( Пункт 1 частини третьої статті 412 із змінами, внесеними згідно із Законом № 183-VII від 04.04.2013 )
2) у разі повторного протягом року виникнення підстав для зупинення дії дозволу, які призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
3) за заявою підприємства, якому надано дозвіл;
4) у разі припинення підприємства, якому надано дозвіл;
5) у разі встановлення факту надання особою під час отримання дозволу недостовірної інформації;
6) у разі анулювання іншого дозволу, наявність якого є необхідною відповідно до статті 408 цього Кодексу.
( Пункт 6 частини третьої статті 412 в редакції Закону № 222-VIII від 02.03.2015 )
4. Про зупинення дії або анулювання дозволу органами, зазначеними у статті 406 цього Кодексу, видається наказ.
5. Завірена копія наказу про зупинення дії або анулювання дозволу видається заявникові або надсилається йому рекомендованим листом протягом п’яти робочих днів з дати видання такого наказу.
6. Оскарження наказу про зупинення дії чи про анулювання дозволу здійснюється у порядку, встановленому законом.
Стаття 413. Переоформлення дозволу
1. Підставою для переоформлення дозволу є необхідність внесення змін у відомості, зазначені у дозволі (у тому числі зміна найменування юридичної особи або прізвища, ім’я, по батькові громадянина - підприємця, зазначених у дозволі, зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання громадянина - підприємця, яким надано дозвіл, зміна кількісних характеристик тощо).
2. Протягом 30 днів з дня виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, підприємство, якому надано дозвіл, зобов’язане звернутися до органу, який надав такий дозвіл, із заявою про його переоформлення.
3. Заява про переоформлення дозволу подається у тому ж порядку і розглядається у той же строк, що й заява про надання відповідного дозволу. При цьому дозвіл, що підлягає переоформленню, зберігає чинність протягом усього строку розгляду заяви.
Стаття 414. Безоплатність надання та переоформлення дозволів
1. Дозволи на провадження видів діяльності, зазначених у статті 404 цього Кодексу, надаються та переоформлюються безоплатно.
( Частина перша статті 414 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VIII від 02.03.2015 )
Стаття 415. Реєстри підприємств, яким надаються дозволи
( Назва статті 415 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VIII від 02.03.2015 )
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, веде реєстри підприємств, які провадять види діяльності, зазначені у статті 404 цього Кодексу, та забезпечує їх оприлюднення.
Глава 59. Митна брокерська діяльність
Стаття 416. Митний брокер
1. Митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
2. Митний брокер провадить митну брокерську діяльність у будь-якому митному органі України.
3. За вчинення правопорушень, пов’язаних з провадженням митної брокерської діяльності, митний брокер несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Стаття 417. Правове регулювання взаємовідносин митного брокера з особою, інтереси якої він представляє
1. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.
Стаття 418. Агент з митного оформлення
1. Агент з митного оформлення - це фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
2. Агент з митного оформлення має право виконувати свої функції з пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для їх митного контролю та митного оформлення, у будь-якому митному органі України.
Стаття 419. Інформація, отримана митним брокером та його працівниками - агентами з митного оформлення від особи, яку представляє митний брокер
1. Інформація, отримана митним брокером та його працівниками - агентами з митного оформлення від особи, яку представляє митний брокер, у процесі виконання митних формальностей, може використовуватися виключно для цілей виконання цих формальностей.
2. За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною, митний брокер та його працівники – агенти з митного оформлення несуть відповідальність відповідно до закону.
Глава 60. Відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі
Стаття 420. Магазин безмитної торгівлі
1. Магазин безмитної торгівлі - це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.
2. Магазини безмитної торгівлі здійснюють продаж товарів громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами. Реалізація магазинами безмитної торгівлі товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, підприємствам забороняється.
( Частину третю статті 420 виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012 )
4. Магазини безмитної торгівлі в установленому порядку здійснюють торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів, крім товарів, які відповідно до закону заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, та товарів за товарними позиціями 2701-2716 згідно з УКТ ЗЕД. Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі громадянам затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 421. Вимоги до облаштування та розташування магазину безмитної торгівлі
1. Приміщення магазину безмитної торгівлі може включати в себе:
1) торговельний зал (зали), у тому числі бари та пункти громадського харчування;
2) допоміжні приміщення;
3) склади магазину, в тому числі склади для товарів, що реалізуються в торговельних залах, розташованих у різних пунктах пропуску, та переміщуються між ними виключно під митним контролем, та для майна, яке використовується у таких залах для реалізації зазначених товарів.
2. Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митній території України.
( Частина друга статті 421 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012 )
3. У приміщенні магазину безмитної торгівлі створюється зона митного контролю.
Стаття 422. Права, обов’язки та відповідальність утримувача магазину безмитної торгівлі
1. Утримувач магазину безмитної торгівлі зобов’язаний:
1) своєчасно декларувати митному органу, в зоні діяльності якого знаходиться магазин, товари, що надходять до магазину чи вибувають з магазину, у тому числі товарні нестачі, що виникли не внаслідок умисних дій утримувача магазину, та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення цих товарів;
2) виключити можливість надходження товарів до магазину та вживати всіх можливих заходів щодо запобігання вилученню товарів з магазину поза митним контролем, у тому числі виникненню товарних нестач;
3) дотримуватися положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності магазинів безмитної торгівлі;
4) вести облік товарів, що надходять до магазину безмитної торгівлі та реалізуються ним, і щоквартально подавати митному органу, в зоні діяльності якого знаходиться магазин, звіт про рух товарів у магазині за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
2. Утримувачі магазинів безмитної торгівлі можуть у порядку, передбаченому цим Кодексом, отримати дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу або складу тимчасового зберігання закритого типу для зберігання та наступного постачання в ці магазини всіх видів товарів, у тому числі підакцизних, крім товарів, ввезення яких на митну територію України, вивезення за межі митної території України та/або переміщення митною територією України транзитом заборонено законом.
Стаття 423. Розпорядження товарами, які знаходяться в магазині безмитної торгівлі, у разі зупинення дії або анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію цього магазину
1. У разі зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі продаж (постачання) товарів цим магазином та розміщення у ньому нових партій товарів забороняються.
2. Протягом 30 днів з дня анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі товари, які знаходяться у цьому магазині та перебувають в митному режимі безмитної торгівлі, підлягають декларуванню утримувачем магазину до іншого митного режиму відповідно до частини першої статті 146 цього Кодексу або розміщенню в порядку, встановленому цим Кодексом, в іншому магазині безмитної торгівлі.
3. Передбачену цим Кодексом адміністративну відповідальність за порушення встановлених частинами першою та другою цієї статті порядку та строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі, у разі зупинення дії або анулювання дозволу на його відкриття та експлуатацію несе утримувач цього магазину.
Глава 61. Відкриття та експлуатація митного складу
Стаття 424. Митний склад
1. Митний склад - це відповідним чином облаштовані складське приміщення, резервуар, холодильна чи морозильна камера, критий чи відкритий майданчик, призначені для зберігання товарів під митним контролем.
2. Митний склад може бути закритого або відкритого типу.
3. Митний склад закритого типу призначається виключно для зберігання під митним контролем товарів, що переміщуються через митний кордон України згідно із зовнішньоекономічними договорами (контрактами), що укладаються утримувачем цього складу або учасниками об’єднання підприємств, учасником якого є утримувач складу.
4. Митний склад відкритого типу призначається для зберігання під митним контролем товарів, що переміщуються через митний кордон України згідно із зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними як утримувачем цього складу, так і будь-якими іншими особами.
Стаття 425. Правове регулювання взаємовідносин утримувача митного складу з іншими особами та митними органами
1. Взаємовідносини утримувача митного складу відкритого типу з особами, які розміщують товари на цьому складі, визначаються відповідним договором.
2. Взаємовідносини утримувача митного складу з митним органом визначаються затвердженою керівником митного органу або його заступником та погодженою утримувачем митного складу процедурою експлуатації такого складу, яка встановлює:
( Абзац перший частини другої статті 425 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
1) перелік посадових осіб, які мають право доступу на митний склад;
2) особу керуючого митним складом;
3) мінімальну кількість посадових осіб митного органу, які будуть залучені до здійснення митного контролю та митного оформлення;
4) режим роботи складу;
5) терміни подання утримувачем митного складу звітів про рух товарів на складі;
6) особливості функціонування митного складу (за наявності).
3. У разі розміщення товарів на митних складах з ініціативи митного органу взаємовідносини власника митного складу з митними органами визначаються у відповідному договорі, укладеному згідно з цивільним законодавством України.
Стаття 426. Розміщення товарів на митних складах
1. На митному складі можуть розміщуватися товари:
1) поміщені у митний режим митного складу (у тому числі консолідовані вантажі);
2) поміщені у митні режими транзиту, тимчасового ввезення, переробки на митній території, експорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території (без зміни цих митних режимів на митний режим митного складу);
3) призначені для тимчасового зберігання під митним контролем (на умовах, встановлених цим Кодексом для складів тимчасового зберігання).
Стаття 427. Зберігання товарів на митному складі
1. Товари, поміщені в різні митні режими, що знаходяться на одному митному складі, зберігаються на ньому окремо.
2. Товари можуть бути розміщені на митному складі без вивантаження їх з транспортних засобів за згодою утримувача такого складу та за умови погодження власником товару (або уповноваженою ним особою) таких дій із особою, відповідальною за транспортний засіб.
3. Небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам, або товари, що вимагають спеціальних умов зберігання, не можуть розміщуватися на митних складах, які не забезпечують відповідні умови для зберігання таких товарів.
Стаття 428. Облік товарів на митному складі
1. Утримувач митного складу веде облік товарів, що розміщуються на цьому складі та випускаються з нього, та щоквартально подає митному органу звіт про рух товарів на складі за попередній квартал за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Митний орган має право вимагати подання позачергового звіту не частіше, ніж один раз на рік.
2. Облік товарів на митному складі ведеться утримувачем митного складу з використанням звичайних правил складського обліку.
( Частина друга статті 428 із змінами, внесеними згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 )
3. Утримувач митного складу несе передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність:
1) за недодержання порядку зберігання товарів на митному складі та здійснення з цими товарами операцій, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 127 цього Кодексу;
2) за видачу товарів без дозволу митного органу;
3) за втрату товарів, крім втрати при здійсненні з цими товарами операцій, передбачених частиною другою статті 127 цього Кодексу.
4. Власник товарів або уповноважена ним особа несе передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність:
1) за недодержання порядку здійснення з товарами операцій, передбачених частиною другою статті 127 цього Кодексу;
2) за втрату товарів при здійсненні операцій, передбачених частиною другою статті 127 цього Кодексу.
5. У разі втрати чи видачі без дозволу митного органу товарів, крім втрати товарів при здійсненні операцій, передбачених частиною другою статті 127 цього Кодексу, утримувач митного складу зобов’язаний сплатити митні платежі, установлені законом на імпорт цих товарів.
6. У разі втрати товарів при здійсненні операцій, передбачених частиною другою статті 127 цього Кодексу, власник товарів зобов’язаний сплатити митні платежі, установлені законом на імпорт цих товарів.
7. Зазначені особи звільняються від обов’язку зі сплати митних платежів, установлених законом на імпорт товарів, якщо товари, що зберігаються на митному складі, втрачено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили, що підтверджено в установленому порядку, а також у разі природних втрат за нормальних умов зберігання.
8. Особи, які брали проби чи зразки товарів, несуть передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за недодержання встановленого законодавством порядку взяття проб та зразків товарів.
Стаття 429. Розпорядження товарами, які зберігаються на митному складі, в разі зупинення дії або анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу
1. У разі зупинення дії або анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу розміщення нових партій товарів на цьому складі не дозволяється.
2. Протягом 30 днів з дня анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу товари, які зберігаються на цьому складі, повинні бути переміщені під митним контролем їх власником, уповноваженою ним особою або утримувачем митного складу на інший митний склад, на склад митного органу чи заявлені в інший митний режим.
3. Передбачену цим Кодексом адміністративну відповідальність за порушення встановленого частиною другою цієї статті строку розпорядження товарами, які зберігаються на митному складі, несуть власник зазначених товарів, уповноважена ним особа або утримувач складу.
Глава 62. Відкриття та експлуатація вільної митної зони комерційного або сервісного типу
Стаття 430. Вільна митна зона
1. Вільна митна зона - це відповідним чином облаштована територія або склад, що призначені для зберігання товарів під митним контролем, їх переробки та/або виробництва нових товарів.
2. Вільні митні зони можуть бути комерційного, сервісного та промислового типів.
3. Вільні митні зони комерційного типу створюються з метою забезпечення вільного зберігання товарів без обмеження строків.
4. Вільні митні зони сервісного типу створюються з метою забезпечення вільної діяльності підприємств з ремонту, модернізації, будівництва повітряних, морських і річкових суден, інших плавучих засобів, їх складових частин.
5. Вільні митні зони промислового типу створюються для цілей переробки (виробництва) товарів на територіях відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон.
6. Вільні митні зони можуть створюватися у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, а також в інших місцях, у яких можливо забезпечити режим вільної митної зони відповідно до цього Кодексу.
7. Відкриття вільних митних зон комерційного та сервісного типів здійснюється відповідно до положень цього розділу.
8. Відкриття вільних митних зон промислового типу здійснюється окремими законами України.
Стаття 431. Правове регулювання діяльності вільної митної зони комерційного або сервісного типу
1. Вимоги до облаштування вільних митних зон комерційного та сервісного типів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
2. Взаємовідносини утримувача вільної митної зони комерційного або сервісного типу з особами, які розміщують товари у цих зонах, визначаються відповідним договором.
3. Взаємовідносини утримувача вільної митної зони комерційного або сервісного типу з митним органом визначаються затвердженою керівником митного органу або його заступником та погодженою утримувачем вільної митної зони процедурою експлуатації такої зони, що встановлює:
1) перелік категорій посадових осіб, які мають право доступу у вільну митну зону;
2) особу керуючого вільною митною зоною;
3) мінімальну кількість посадових осіб митного органу, які будуть залучені до здійснення митного контролю та митного оформлення;
4) режим роботи вільної митної зони;
5) терміни подання утримувачем вільної митної зони звітів про рух товарів у вільній митній зоні;
6) інші вимоги та умови, пов’язані з функціонуванням вільної митної зони.
( Частина третя статті 431 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 432. Повноваження митних органів щодо встановлення вимог до облаштування та організації роботи вільних митних зон
1. Митний орган, у зоні діяльності якого знаходиться вільна митна зона, з метою належної організації митного контролю вимагає від утримувача вільної митної зони та органів управління відповідної спеціальної (вільної) економічної зони забезпечення:
1) спорудження огорожі по периметру території вільної митної зони та належного обладнання пропускних пунктів (крім вільних митних зон сервісного типу);
( Пункт 1 частини першої статті 432 із змінами, внесеними згідно із Законом № 183-VII від 04.04.2013 )
2) встановлення обмежень щодо порядку та засобів доступу на зазначену територію, відповідних годин, протягом яких дозволяється доступ на цю територію;
3) охорони території вільної митної зони.
2. Будівництво (ремонт) господарських об’єктів на території вільної митної зони здійснюється на підставі дозволу митного органу. У разі відмови у наданні зазначеного дозволу митний орган зобов’язаний невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про причини і підстави такої відмови.
Стаття 433. Забезпечення митного контролю на територіях вільних митних зон
1. З метою забезпечення належного митного контролю на територіях вільних митних зон митні органи мають право:
1) здійснювати постійний нагляд за межами зазначених територій, а також за доступом на ці території;