1. Митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України та поміщуються в митні режими, відмінні від режиму імпорту (крім митного режиму транзиту) зі справлянням митних платежів, здійснюється відповідно до глави 9 цього Кодексу.
2. При зміні митного режиму митна вартість, визначена при першому поміщенні товару в митний режим, підлягає заміні митною вартістю, визначеною відповідно до наступного митного режиму.
Стаття 66. Порядок визначення митної вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України
1. Митною вартістю товарів, що вивозяться за межі митної території України, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.
2. Митна вартість товарів, що вивозяться за межі митної території України, визначається при поміщенні цих товарів уперше в митний режим з наступним фактичним переміщенням їх через митний кордон України. При зміні митного режиму під час знаходження товарів за межами митної території України митною вартістю товарів є митна вартість, визначена на день прийняття митним органом митної декларації при їх першому поміщенні в митний режим.
Розділ IV
УКРАЇНСЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Глава 11. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, її структура та класифікація товарів
Стаття 67. Структура та застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
1. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
2. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
3. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев’ятий та десятий знаки цифрового коду.
4. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Стаття 68. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
1. Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Ведення УКТ ЗЕД передбачає:
1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;
2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;
3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;
4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів;
5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;
6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;
7) своєчасне ознайомлення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;
8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
Стаття 69. Класифікація товарів
1. Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
2. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
3. На вимогу посадової особи митного органу декларант зобов’язаний надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
( Частина третя статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
4. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
5. Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
( Абзац перший частини п'ятої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.
( Частину п'яту статті 69 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 )
6. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
7. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.
( Абзац перший частини сьомої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів.
( Частину сьому статті 69 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 )
У разі якщо рішення щодо класифікації товарів суперечить рішенню щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками, рішення щодо класифікації товарів підлягає скасуванню. У такому разі рішення щодо класифікації товарів втрачає чинність з моменту набрання чинності рішенням щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів, а підприємство не несе відповідальності за негативні наслідки застосування рішення щодо класифікації товарів з моменту його прийняття до моменту його скасування.
( Частину сьому статті 69 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 )( Частина сьома статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 )
8. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Розділ V
МИТНІ РЕЖИМИ
Глава 12. Загальні положення щодо митних режимів
Стаття 70. Види митних режимів
1. З метою застосування законодавства України з питань митної справи запроваджуються такі митні режими:
1) імпорт (випуск для вільного обігу);
2) реімпорт;
3) експорт (остаточне вивезення);
4) реекспорт;
5) транзит;
6) тимчасове ввезення;
7) тимчасове вивезення;
8) митний склад;
9) вільна митна зона;
10) безмитна торгівля;
11) переробка на митній території;
12) переробка за межами митної території;
13) знищення або руйнування;
14) відмова на користь держави.
2. Митні режими встановлюються виключно цим Кодексом.
Стаття 71. Вибір та зміна митного режиму
1. Декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.
2. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.
3. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим, та за умови пред’явлення товарів митному органу (крім випадків, коли товари знаходяться за межами митної території України).
( Частина третя статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 72. Митний статус товарів, що поміщуються у митний режим
1. За митним статусом товари поділяються на українські та іноземні.
2. Усі товари на митній території України (за винятком територій вільних митних зон) вважаються такими, що мають статус українських товарів, якщо відповідно до цього Кодексу не встановлено, що такі товари не є українськими.
3. Товари, поміщені у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, зберігають митний статус товарів, визначений відповідно до положень зазначеної Конвенції.
( Статтю 72 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 )
Стаття 73. Регулювання питань, пов’язаних із митним режимом
1. Умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України з питань митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
2. Питання, пов’язані з виконанням необхідних митних формальностей та здійсненням митного контролю товарів, поміщених у відповідний митний режим, регулюються цим Кодексом.
Стаття 73-1. Авторизація для поміщення товарів у митний режим
1. Поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території здійснюється за умови наявності у підприємства відповідної авторизації для поміщення товарів у митний режим.
2. Рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим приймаються митними органами на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації.
У разі прийняття рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі заяви підприємства такі рішення приймаються в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу.
У разі прийняття рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації такі рішення приймаються в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу, з урахуванням таких особливостей:
1) прийняття митної декларації до митного оформлення є рішенням, визначеним пунктом 1 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;
2) відмова у прийнятті митної декларації до митного оформлення є рішенням, визначеним пунктом 2 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;
3) продовження строку митного оформлення є рішенням, визначеним пунктом 3 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;
4) запит документів та/або інформації є рішенням, визначеним пунктом 4 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;
5) оформлення митної декларації є рішенням, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 19-2цього Кодексу;
6) відмова у митному оформленні є рішенням, визначеним пунктом 6 частини третьої статті 19-2цього Кодексу;
7) внесення змін до митної декларації є рішенням, визначеним пунктом 7 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу;
8) визнання митної декларації недійсною є рішенням, визначеним пунктом 12 або 13 частини третьої статті 19-2 цього Кодексу.
3. Умови надання авторизації для поміщення товарів у відповідний митний режим визначаються цим Кодексом.
4. У разі надання авторизації для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення на підставі митної декларації замість митної декларації можуть використовуватися інші документи, передбачені законодавством України з питань митної справи.
5. Заборонено надання авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації в разі:
1) передачі прав та обов’язків іншому підприємству відповідно до статті 73- 4цього Кодексу;
2) використання еквівалентних товарів відповідно до статті 73- 7цього Кодексу;
3) застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням";
4) застосування спрощення "процедура спрощеного декларування";
5) якщо підприємству було надано три або більше авторизацій для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації протягом одного місяця або підприємству було надано 20 чи більше авторизацій для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації протягом одного року;
6) поміщення в митний режим товарів вартістю понад 10000 євро.
Обмеження, встановлені цією частиною, не застосовуються, якщо товари переміщуються через митний кордон України із застосуванням книжки (карнета) А.Т.А., книжки (карнета) CPD.
6. Після надання авторизації для поміщення товарів у митний режим:
1) підприємство має дотримуватися умов, визначених в авторизації для поміщення товарів у митний режим, а також не допускати випадків невідповідності умовам надання такої авторизації;
2) митні органи проводять моніторинг відповідності відповідно до статті 19- 12 цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених статтею 73- 10 цього Кодексу.
7. Підприємство, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, є утримувачем відповідного митного режиму.
( Главу 12 доповнено статтею 73-1 згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 73-2. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим
1. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим, що надається на підставі заяви підприємства, встановлюється митним органом у такій авторизації, виходячи з кількості товарів, переліку операцій, які передбачається здійснювати з такими товарами, способу та тривалості їх здійснення, мети ввезення товарів, використання еквівалентних товарів, але не може перевищувати п’яти років з дня набрання чинності рішенням про надання авторизації.
За заявою підприємства строк дії такої авторизації може бути продовжено митним органом, але не більш як на 180 днів.
2. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), переробки на митній території, переробки за межами митної території, що надається на підставі митної декларації, встановлюється митним органом у такій митній декларації та не може перевищувати 180 днів з дня завершення митного оформлення.
3. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення, що надається на підставі митної декларації, не може перевищувати трьох років з дня завершення митного оформлення.
( Главу 12 доповнено статтею 73-2 згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 73-3. Зберігання документів та ведення облікових записів
1. Підприємство, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, має забезпечити зберігання документів та ведення облікових записів щодо товарів, поміщених у відповідний митний режим.
2. Облікові записи підприємства, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, мають містити інформацію та відомості, що дозволяють митним органам здійснювати контроль за відповідним митним режимом, зокрема щодо ідентифікації товарів, поміщених у відповідний митний режим, їх митного статусу та їх переміщення.
3. Підприємство має право вести облікові записи в паперовій або електронній формі.
4. Облікові записи підприємства, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, з урахуванням виду та характеру господарських операцій мають містити таку інформацію:
1) номер авторизації, на підставі якої товари поміщуються у митний режим;
2) номер митної декларації (декларації тимчасового зберігання) або документа, який відповідно до законодавства її замінює, на підставі якої здійснюється поміщення товарів у митний режим, та відомості про спосіб завершення митного режиму;
3) відомості щодо інших документів, крім митних декларацій, на підставі яких здійснюється поміщення товарів у митний режим та завершення митного режиму;
4) відомості, що дозволяють ідентифікувати товари:
а) ідентифікаційні номери, кількість і вид паковання (упаковки);
б) кількість товарів;
в) звичайний торговельний опис та/або технічний опис товару;
г) ідентифікаційні позначки та/або номер контейнера (за наявності), необхідні для ідентифікації товарів;
5) відомості про місцезнаходження товарів та відомості про переміщення товарів між різними місцями на митній території України;
6) відомості про митний статус товарів (у разі зберігання товарів з різним митним статусом облікові записи повинні забезпечувати можливість виокремлення відомостей про товари з різним митним статусом);
7) відомості про країну походження товарів (у разі якщо така інформація необхідна для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру);
8) відомості про передачу прав та обов’язків, зокрема відомості про підприємства, яким передавалися права та обов’язки в межах авторизації, із зазначенням прав та обов’язків, які передавалися;
9) відомості про здійснення звичайних операцій з товарами та відомості про новий код товарів згідно з УКТ ЗЕД (у разі здійснення звичайних операцій з товарами, які призводять до зміни коду товару згідно з УКТ ЗЕД);
10) відомості про використання еквівалентних товарів, зокрема перелік еквівалентних товарів, які були використані, їх код згідно з УКТ ЗЕД, кількість, опис, якісні та технічні характеристики;
11) відомості про використання замінних товарів, зокрема перелік замінних товарів, які були використані, їх код згідно з УКТ ЗЕД, кількість, опис, якісні та технічні характеристики (у разі поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території);
12) обсяг виходу продуктів переробки (у разі поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, переробки за межами митної території);
13) вартість послуг за зберігання та/або здійснення звичайних операцій з товарами;
14) відомості про місцезнаходження бухгалтерської, комерційної та транспортної документації підприємства.
5. Підприємство забезпечує фізичний та/або із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій доступ посадових осіб митних органів до облікових записів підприємства.
6. Підприємство, яке відповідає критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу, вважається таким, що відповідає умові зберігання документів та ведення облікових записів, зазначеній у цій статті.
( Главу 12 доповнено статтею 73-3 згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 73-4. Передача прав та обов’язків, визначених в авторизації для поміщення товарів у митний режим
1. Права та обов’язки, визначені в авторизації для поміщення товарів у митний режим, можуть бути повністю або частково передані іншому підприємству або підприємствам.
2. Підприємство може передати такі права:
1) здійснення операцій з товарами, поміщеними у відповідний митний режим, у тому числі звичайних операцій із товарами, передбачених статтею 73- 6 цього Кодексу, використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням;
2) переміщення товарів відповідно до статті 73- 5цього Кодексу;
3) завершення митного режиму відповідно до статті 73- 8 цього Кодексу;
4) повернення (вивільнення) забезпечення сплати митних платежів.
3. Разом із передачею прав підприємство може передати такі обов’язки:
1) здійснення операцій з товарами, поміщеними у відповідний митний режим, на умовах, визначених у авторизації;
2) зберігання документів та ведення записів щодо товарів, поміщених у відповідний митний режим відповідно до статті 73- 3 цього Кодексу;
3) подання звіту про завершення митного режиму відповідно до статті 73- 9 цього Кодексу;
4) надання забезпечення сплати митних платежів;
5) сплата митних платежів у разі невиконання умов відповідного митного режиму.
4. Передача прав та обов’язків може здійснюватися шляхом:
1) повної або часткової передачі прав та обов’язків іншому підприємству, але без передачі обов’язку щодо подання звіту про завершення митного режиму відповідно до статті 73- 8 цього Кодексу;
2) повної передачі всіх прав та обов’язків, включаючи передачу обов’язку щодо подання звіту про завершення митного режиму відповідно до статті 73-8 цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 1 цієї частини, підприємство, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, несе відповідальність за недотримання умов, визначених в авторизації, підприємством, якому передано права та обов’язки за такою авторизацією.
5. Передача прав та обов’язків підприємства, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, іншому підприємству здійснюється за заявою про передачу прав та обов’язків, яка подається до митного органу, який прийняв рішення про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим.
6. Заява про передачу прав та обов’язків подається до митного органу разом із заявою про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим або окремо після надання такої авторизації.
7. У разі якщо заява про передачу прав та обов’язків подається разом із заявою про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим, її розгляд здійснюється митним органом у межах строків, встановлених для прийняття рішення про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим.
У разі подання заяви про передачу прав та обов’язків після отримання авторизації для поміщення товарів у митний режим її розгляд здійснюється митним органом у строк не більше 30 днів з дати отримання такої заяви.
8. Під час розгляду заяви про передачу прав та обов’язків відповідно до пункту 1 частини четвертої цієї статті митний орган проводить перевірку відповідності підприємства, якому передаються права та обов’язки, умовам, визначеним в авторизації для поміщення товарів у митний режим, необхідним для реалізації відповідних прав або виконання відповідних обов’язків.
Під час розгляду заяви про передачу прав та обов’язків відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті митний орган проводить оцінку відповідності підприємства, якому передаються права та обов’язки, умовам надання авторизації для поміщення товарів у митний режим.
9. За результатом розгляду заяви митний орган приймає рішення про надання згоди на передачу прав та обов’язків або про відмову у наданні згоди на передачу прав та обов’язків.
10. У разі прийняття митним органом рішення про надання згоди на передачу прав та обов’язків відповідно до пункту 1 частини четвертої цієї статті в авторизації для поміщення товарів у митний режим зазначається перелік підприємств, яким передаються права та обов’язки, із зазначенням відповідних прав та обов’язків, які передаються, а також інші умови передачі таких прав та обов’язків.
У разі прийняття митним органом рішення про надання згоди на передачу прав та обов’язків відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті підприємство, яке передає права та обов’язки, зобов’язано подати звіт про завершення митного режиму (щодо товарів, з якими були здійснені операції із товарами) станом на дату, визначену митним органом як дата передачі прав та обов’язків іншому підприємству. Митні органи проводять моніторинг відповідності підприємства, якому передано права та обов’язки, з дати передачі прав та обов’язків, визначеної митним органом. Підприємство, якому передано права та обов’язки відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті, вважається утримувачем митного режиму з дати, визначеної митним органом як дата передачі прав та обов’язків.
11. У разі передачі прав та обов’язків отримання підприємством, якому передаються права та обов’язки, нової авторизації для поміщення товарів у митний режим не вимагається. Подання нової митної декларації щодо таких товарів здійснюється у разі застосування забезпечення сплати митних платежів, а також у разі повної передачі прав та обов’язків на товари, поміщені в митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування.
( Главу 12 доповнено статтею 73-4 згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 73-5. Переміщення товарів митною територією України без поміщення товарів у митний режим транзиту
1. З дозволу митного органу підприємство має право переміщувати товари, поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, переробки на митній території, переробки за межами митної території, з одного місця в інше місце на митній території України.
2. Переміщення товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, може здійснюватися між різними місцями на митній території України без застосування до них митних формальностей, крім тих, що стосуються зберігання документів та ведення облікових записів підприємства відповідно до статті 73- 3 цього Кодексу.
3. Переміщення товарів, поміщених у митний режим тимчасового вивезення або переробки за межами митної території, може здійснюватися від митного органу, який здійснив випуск товарів у митний режим, до пункту пропуску через державний кордон України.
4. Переміщення товарів, поміщених у митний режим митного складу, може здійснюватися без застосування до них митних формальностей, крім тих, що стосуються зберігання документів та ведення облікових записів підприємства відповідно до статті 73- 3 цього Кодексу, в таких випадках:
1) переміщення товарів між різними місцями зберігання товарів, які зазначені в одній авторизації;
2) переміщення товарів від митного органу, який здійснив випуск товарів у митний режим, до місць зберігання таких товарів;
3) переміщення товарів від місць зберігання таких товарів до пункту пропуску через державний кордон України чи до будь-якого митного органу, зазначеного в авторизації.
Строк переміщення товарів, поміщених у митний режим митного складу, не може перевищувати 30 днів з дня вивезення товарів з митного складу.
За заявою декларанта митні органи можуть продовжити строк, зазначений в абзаці п’ятому частини четвертої цієї статті, але не більш як на 30 днів.
5. Переміщення товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони або безмитної торгівлі, може здійснюватися у межах вільної митної зони або в межах магазину безмитної торгівлі.
6. Переміщення товарів, поміщених у митний режим знищення або руйнування, відмови на користь держави, може здійснюватися від митного органу, який здійснив випуск товарів у митний режим, до місця виконання операцій із знищення або руйнування товарів або до складу митного органу.
( Главу 12 доповнено статтею 73-5 згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 73-6. Звичайні операції з товарами
1. З товарами, поміщеними у митний режим митного складу, переробки на митній території, переробки за межами митної території, вільної митної зони, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, можуть проводитися звичайні операції для збереження таких товарів, покращення їх зовнішнього вигляду чи товарної якості або підготовки до розповсюдження чи продажу.
2. У разі якщо інше не передбачено цією статтею, звичайні операції з товарами не повинні вести до зміни коду товарів, з якими проводяться такі операції, згідно з УКТ ЗЕД.
3. Заборонено здійснення звичайних операцій з товарами у разі, якщо такі операції призводять до зміни коду таких товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або зміни їх країни походження, внаслідок чого до таких товарів не застосовуватимуться мито, акцизний податок, податок на додану вартість або застосовуватимуться менші ставки мита, акцизного податку або податку на додану вартість у разі їх випуску у вільний обіг на митній території України.
4. Звичайні операції з товарами включають такі операції:
1) навантаження, вивантаження, перевантаження, переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення, провітрювання, сушіння (у тому числі зі створенням потоку тепла), чищення, видалення пилу, усунення пошкодження упаковки, простий ремонт пошкоджень, що виникли під час транспортування або зберігання, нанесення або видалення захисного покриття для транспортування;
2) збірка, складання, монтаж товарів, що транспортувалися в розібраному стані;
3) інвентаризація, взяття проб та зразків, сортування, розкладання, просіювання, механічна фільтрація та зважування;
4) усунення пошкоджених або забруднених компонентів;
5) консервація шляхом пастеризації, стерилізації, опромінення або додавання консервантів;
6) боротьба із шкідниками, обробка від паразитів;
7) захист від корозії;
8) обробка шляхом підвищення температури, без подальшої обробки або процесу дистиляції чи шляхом зниження температури, навіть якщо це призводить до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД;
9) електростатична обробка, вирівнювання або прасування текстильних виробів;
10) обробка, що складається з видалення плодоніжок та/або кісточок з фруктів, розрізання та подрібнення сушених фруктів або овочів, регідратація, дегідратація фруктів, навіть якщо це призводить до зміни коду згідно з УКТ ЗЕД;
11) знесолення, чистка та вичинка шкур;
12) додавання товарів або додавання чи заміна комплектуючих, якщо таке додавання чи заміна є обмеженими, призначене для забезпечення відповідності технічним стандартам і не змінює характер та/або не покращує характеристики товарів, з якими проводяться такі операції, навіть якщо це призводить до зміни коду доданих або замінних товарів згідно з УКТ ЗЕД;
13) розбавлення або концентрування рідин без подальшої обробки або дистиляції, навіть якщо це призводить до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД;
14) змішування між собою товарів одного виду, але різної якості, з метою отримання постійної якості або якості, яка вимагається замовником, без зміни характеру товару;
15) поділ або розрізання за розміром товарів, якщо виконуються лише прості операції з поділу (розрізання);
16) пакування, розпакування, зміна упаковки, декантування, просте переміщення в контейнери або іншу тару, навіть якщо це призводить до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД, маркування, наклеювання, видалення та зміна позначень, пломб, етикеток, цінників або інших подібних розпізнавальних знаків;
17) випробування, налагодження, регулювання та приведення в робочий стан машин, апаратів і транспортних засобів, зокрема з метою контролю за дотриманням технічних стандартів, якщо це стосується лише простих операцій;
18) притуплення відбивної здатності (матування) трубної арматури з метою підготовки товарів до певних ринків;
19) будь-які інші звичайні операції з товарами, крім вищезазначених, призначені для їх збереження, покращення зовнішнього вигляду чи товарної якості або підготовки до розповсюдження чи продажу, за умови що такі операції не змінюють характер та/або не покращують характеристики товарів, з якими проводяться такі операції.
5. Про намір здійснення звичайних операцій з товарами підприємство зазначає у заяві про надання авторизації або заявляє про такий намір після отримання такої авторизації шляхом внесення змін до неї.
6. Звичайні операції з товарами, передбачені пунктами 1 (у частині простого ремонту пошкоджень, що виникли під час транспортування або зберігання), 5, 8, 10-14, 16 (у частині декантування) частини четвертої цієї статті, здійснюються за умови надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі якщо таке забезпечення не надавалося під час поміщення товарів у відповідний митний режим, вносяться зміни до митної декларації, за якою оформлено товари, з якими будуть проводитися звичайні операції.
7. З підакцизними товарами дозволяється здійснення звичайних операцій з товарами, визначеними пунктами 1-4, 6, 7 частини четвертої цієї статті.
( Главу 12 доповнено статтею 73-6 згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 73-7. Еквівалентні товари
1. Під еквівалентними товарами розуміються товари, які:
1) використовуються замість товарів, що поміщуються у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території, митного складу, вільної митної зони, у випадках та на умовах, передбачених цим Кодексом; та
2) є ідентичними за описовими, якісними та технічними характеристиками з товарами та класифікуються за однією товарною підкатегорією згідно з УКТ ЗЕД.
2. У разі використання еквівалентних іноземних товарів замість українських товарів, які будуть поміщені у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, митного складу, вільної митної зони, еквівалентні товари набувають статусу іноземних, а іноземні товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу українських товарів після завершення митного оформлення іноземних товарів, які замінюються еквівалентними товарами.
У разі використання еквівалентних українських товарів замість іноземних товарів, поміщених у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, митного складу, вільної митної зони, еквівалентні товари набувають статусу іноземних, а іноземні товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу українських товарів після завершення митного оформлення еквівалентних товарів.
У разі використання еквівалентних іноземних товарів замість українських товарів, які будуть поміщені у митний режим переробки за межами митної території, еквівалентні товари набувають статусу українських, а українські товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу іноземних товарів після завершення митного оформлення українських товарів, які замінюються еквівалентними.
У разі використання еквівалентних іноземних товарів замість українських товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, еквівалентні товари набувають статусу українських, а українські товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу іноземних товарів після завершення митного оформлення еквівалентних товарів.
3. Про намір використання еквівалентних товарів підприємство зазначає у заяві про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим або заявляє про такий намір після отримання авторизації шляхом внесення змін до неї.
4. Заборонено використовувати еквівалентні товари:
1) які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД, щодо яких застосовуються особливі види мита в разі їх випуску у вільний обіг на митній території України;
2) які є генетично модифікованими організмами або продукцією, виробленою із застосуванням генетично модифікованих організмів;
3) для заміни органічної продукції на неорганічну продукцію та/або для заміни неорганічної продукції на органічну продукцію, що поміщується в митні режими переробки на митній території, переробки за межами митної території, митного складу;
4) в інших випадках, встановлених цим Кодексом для відповідного митного режиму.
( Главу 12 доповнено статтею 73-7 згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 73-8. Завершення та припинення митних режимів транзиту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, переробки за межами митної території
1. Митні режими тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території завершуються у таких випадках:
1) вивезення (реекспорту) товарів та/або продуктів їх переробки за межі митної території України;
2) випуску у вільний обіг товарів та/або продуктів переробки товарів, що ввозилися в митному режимі переробки на митній території;
3) поміщення товарів та/або продуктів їх переробки в інший митний режим, що допускається цим Кодексом;
4) у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті.
2. Митні режими тимчасового вивезення, переробки за межами митної території завершуються у разі:
1) ввезення (реімпорту) товарів на митну територію України;
2) ввезення (імпорту) продуктів переробки;
3) експорту товарів та/або продуктів їх переробки, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території;
4) поміщення товарів та/або продуктів їх переробки в інший митний режим, що допускається цим Кодексом;
5) у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті.
3. Митний режим транзиту завершується з моменту встановлення митним органом належного виконання всіх визначених законодавством України з питань митної справи умов поміщення товарів у митний режим транзиту та вимог до переміщення товарів у цьому режимі на підставі порівняння даних митного органу відправлення з даними, наявними в митному органі призначення після пред’явлення товарів.
4. У разі встановлення обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання умов митних режимів, визначених частинами першою - третьою цієї статті, або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму, митні органи вживають заходів, передбачених цим Кодексом.
5. Особливості завершення митних режимів, визначених частинами першою - третьою, встановлюються цим Кодексом та іншим законодавством України з питань митної справи.
6. Митні режими транзиту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, переробки за межами митної території припиняються митним органом у таких випадках:
1) конфіскації товарів;
2) повної втрати товарів, транспортних засобів комерційного призначення внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу;
3) примусового відчуження або вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до законів України "Про правовий режим воєнного стану" і "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";
4) реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", та після надходження на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті у разі випуску таких товарів у вільний обіг на митній території України;
5) реалізації товарів відповідно до частини шостої статті 243 цього Кодексу;
6) з інших підстав, передбачених цим Кодексом.
7. У разі припинення митного режиму відповідно до частини шостої цієї статті поміщення товарів в інший митний режим, ввезення товарів та/або продуктів їх переробки на митну територію України або вивезення товарів та/або продуктів їх переробки за межі митної території України не вимагається, а забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється).
( Главу 12 доповнено статтею 73-8 згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 73-9. Звіт про завершення митного режиму
1. У разі поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) або переробки на митній території підприємство зобов’язане подати до митного органу звіт про завершення митного режиму для фактичного підтвердження:
1) завершення митного режиму переробки на митній території відповідно до статті 73- 8 цього Кодексу;
2) завершення митного режиму імпорту (у частині процедури кінцевого використання) відповідно до статті 76- 4цього Кодексу.
2. Звіт про завершення митного режиму подається протягом 30 днів з дня завершення строку переробки або строку використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням, зазначеного в авторизації.
3. За обґрунтованим зверненням підприємства строк подання звіту про завершення митного режиму продовжується митним органом, але не більш як на 60 днів з дня отримання такого звернення.
4. Митний орган розглядає звіт про завершення митного режиму та приймає рішення про:
1) дотримання вимог митного режиму - у разі якщо підприємством забезпечено дотримання умов, визначених в авторизації, та виконання положень, передбачених цим Кодексом для завершення відповідного митного режиму;
2) недотримання вимог митного режиму - у разі якщо підприємством не забезпечено дотримання умов, визначених в авторизації, та/або виконання положень, передбачених цим Кодексом для завершення відповідного митного режиму.
5. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини четвертої цієї статті, до прийняття рішення про недотримання вимог митного режиму митний орган застосовує правила, передбачені статтями 19- 9 і 19- 10 цього Кодексу.
6. Рішення, передбачені частиною четвертою цієї статті, митний орган приймає протягом 15 днів після отримання звіту про завершення митного режиму.
7. У разі якщо митний орган прийняв рішення, визначене пунктом 1 частини четвертої цієї статті, забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється).
У разі якщо митний орган прийняв рішення, визначене пунктом 2 частини четвертої цієї статті, митний орган вживає заходів, встановлених частиною сьомою статті 317 цього Кодексу.
8. У разі неподання підприємством звіту про завершення митного режиму в межах строку, визначеного відповідно до частин другої та третьої цієї статті, митний орган приймає рішення про недотримання вимог митного режиму.
9. У разі якщо авторизацію для поміщення товарів у митний режим було надано на підставі заяви підприємства, митний орган, крім рішення про недотримання вимог митного режиму, приймає рішення про зупинення авторизації відповідно до статті 19- 15 цього Кодексу.
( Главу 12 доповнено статтею 73-9 згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 73-10. Моніторинг відповідності умовам, визначеним в авторизації для поміщення товарів у митний режим
1. Митні органи мають право здійснювати виїзд на об’єкти підприємств, яким надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим та/або передано права та обов’язки за такою авторизацією, з метою перевірки дотримання умов, визначених в авторизації, у тому числі проводити перевірку:
1) товарів, поміщених у митний режим, їх обліку та зберігання;
2) зберігання документів та ведення облікових записів щодо таких товарів;
3) здійснення операцій із товарами, найменування та обов’язкового обсягу виходу продуктів виробництва або переробки, залишків та відходів, що утворюються в результаті здійснення операцій з виробництва або переробки товарів;
4) фактичного використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням.
2. Моніторинг відповідності умовам, визначеним в авторизації для поміщення товарів у митний режим, завершується в разі:
1) прийняття митним органом рішення про дотримання вимог митного режиму відповідно до частини четвертої статті 73- 9цього Кодексу - у разі поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання) або переробки на митній території;
2) завершення митного режиму відповідно до статті 73- 8цього Кодексу - у разі поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення або переробки за межами митної території.
У разі якщо товари, поміщені в митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), є товарами, які за своїми характеристиками придатні для багаторазового (повторного) використання, підприємство підлягає моніторингу відповідності щодо дотримання умови до використання таких товарів за кінцевим (цільовим) призначенням протягом двох років після прийняття митним органом рішення про дотримання вимог митного режиму відповідно до частини четвертої статті 73-9цього Кодексу.
( Главу 12 доповнено статтею 73-10 згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Глава 13. Імпорт (випуск для вільного обігу)
Стаття 74. Митний режим імпорту (випуску для вільного обігу)
1. Імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Стаття 75. Умови поміщення товарів у митний режим імпорту
1. Митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.
2. Законодавством України з питань митної справи можуть бути визначені документи, які використовуються для декларування товарів у митний режим імпорту замість митної декларації.
3. Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;