Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330)

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:

1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських Рад народних депутатів;

2) виконавчими комітетами селищних, сільських Рад народних депутатів;

3) районними (міськими), районними в містах комісіями в справах неповнолітніх;

4) районними (міськими) судами (суддями);

5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, сільських, селищних Рад народних депутатів вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).

Виконавчі комітети сільських, селищних Рад народних депутатів, судді районних (міських) судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.

Адміністративні комісії утворюються відповідними Радами народних депутатів у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Районні (міські), районні в містах комісії в справах неповнолітніх утворюються відповідними Радами народних депутатів у складі голови, заступника голови, звільненого відповідального секретаря і членів комісії. При потребі до складу комісії може бути введено також посаду інспектора по роботі з дітьми. Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення у цих комісіях встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначається законодавчими актами України.

Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатів - при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.

Правомочність засідань інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавством України.

посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавчими актами України та постановами Кабінету Міністрів України.

Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 42-1, 45, 46, статтею 92, 97-1 - 105, частинами першою, третьою і четвертою статті 111 (за порушення, вчинені на аеродромах, не підвідомчих Міністерству цивільної авіації СРСР, або в районі таких аеродромів), статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, 154-156, 158, 159, 160-1, 164, 166, 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтями 181-1 - 183, 186, 186-1, 188, 189, 189-1, 196, 211-2 - 211-6, 212-1 цього Кодексу.

Адміністративні комісії при виконавчих комітетах селищних, сільських Рад народних депутатів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 і 100 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, 155, 156, 158, 159, 160-1, 166, 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтями 182, 183, 186, 186-1, 196, 211-2 - 211-6, 212-1 цього Кодексу. У випадках значної віддаленості населених пунктів від районного центру комісії можуть як виняток розглядати також справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 176, 177 і частинами першою та другою статті 178 цього Кодексу. Переліки таких населених пунктів установлюються виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів.

Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських Рад народних депутатів розглядають також справи про правопорушення, адміністративна відповідальність за які встановлюється рішеннями місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відповідно до статті 5 цього Кодексу.

Виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 і 100 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, статтями 141, 142, 152, 155, 156, 158, 159, 166, 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтями 182, 183, 186-1, а також про правопорушення, відповідальність за які встановлюється рішеннями місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відповідно до статті 5 цього Кодексу. У випадках значної віддаленості населених пунктів від районного центру виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатів можуть як виняток розглядати також справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 176, 177 і частинами першою та другою статті 178 цього Кодексу. Переліки таких населених пунктів установлюються виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів.

Районні (міські), районні у містах комісії в справах неповнолітніх розглядають справи про адміністративні правопорушення неповнолітніх, крім справ про правопорушення, передбачені статтею 185 цього Кодексу. Справи про правопорушення, передбачені статтями 51, 121-127, частинами першою і другою статті 130, частинами першою і другою статті 131, статтями 173, 174, 190-195 цього Кодексу, розглядаються ними лише в тих випадках, коли орган (посадова особа), до якого надійшла справа про зазначені правопорушення, передає справу на розгляд цих комісій. Комісії в справах неповнолітніх розглядають також справи щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють, про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 180, частинами першою, третьою, четвертою і п'ятою статті 184 цього Кодексу.

Комісії по боротьбі з пияцтвом при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 156 і 179 цього Кодексу.

Судді районних (міських) судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1, 41-2, 41-3, 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 51 - 51-2, частиною першою статті 106-1, частиною п'ятою статті 121, частиною другою статті 130, статтями 146, 157, 160, 160-2, 160-4, 164-3, 166-1 - 166-4, 173, 173-1, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, статтею 184-1, статтями 184 - 185-9, 186-2, 186-4, 186-5, 187, 188-1, 188-6 і 208-1 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, порушення правил про валютні операції, за порушення правил паспортної системи, правил прикордонного режиму, правил перебування в СРСР і транзитного проїзду через територію СРСР іноземних громадян і осіб без громадянства, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частина перша статті 44, частина друга статті 106-1, стаття 106-2, частини перша, друга, третя і четверта статті 109, статті 110, 111, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя і четверта статті 121, статті 122-128-1, статті 121 - 128-1, частини перша і друга статті 129, частина перша статті 130, статті 132, 133, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статті 137, 139, 140, 161, 162, 164-4, 173, 174, 176, 177, 178, 181-2, 190 - 195-4, статті 197-206).

Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, частиною другою статті 106-1, статтею 106-2, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115,статтею 116-2, частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 119, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 133, частиною другою статті 135, статтею 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статтями 137, 161, 162, статтями 164-4, 173, 174, статтями 202, 203 цього Кодексу, - начальники органів внутрішніх справ та їх заступники, а статтями 176, 177, 178, 181-2, 190 - 195-4, 197-202, 204-206 цього Кодексу - начальники або заступники начальників відділів (управлінь) внутрішніх справ виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів;

за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116-2, частиною другою статті 117, частинами першою, другою і третьою статті 133, частиною другою статті 135 цього Кодексу, крім того, - начальники лінійних пунктів міліції, а за порушення, передбачені частиною третьою статті 109, статтею 110 цього Кодексу, - також і інші працівники міліції, на яких покладено нагляд за додержанням відповідних правил. Розмір штрафу, що накладається начальниками лінійних пунктів міліції, не може перевищувати двадцяти карбованців;

за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 176, 177 і 178 цього Кодексу, крім того - начальники або заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті, інших органів внутрішніх справ, прирівнених до відділів (управлінь) внутрішніх справ виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів, начальники відділень міліції, що є в системі органів внутрішніх справ, а за правопорушення, передбачені статтею 177 і частинами першою та другою статті 178 цього Кодексу, - також дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції;

за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 181-2 цього Кодексу, крім того, - начальники або заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті, а також начальники відділень міліції, що є в системі органів внутрішніх справ;

2) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною четвертою статті 121, статтею 121-1, частиною четвертою статті 122, статтями 122-1, 122-2, 122-3, частинами першою і третьою статті 123, статтями 124, 124-1, частинами першою і другою статті 126, частинами третьою і четвертою статті 127, статтями 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129, частиною першою статті 130, статтею 132, частиною четвертою статті 133, статтями 139, 140 цього Кодексу, - начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, Головного управління) Державної автомобільної інспекції, начальник або заступник начальника відділу (управління, Головного управління) дорожньої міліції, командир або заступник командира окремого підрозділу дорожньо-патрульної служби. В разі відсутності у відділі внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів відділення (відділу) Державної автомобільної інспекції зазначені справи розглядаються начальником або заступником начальника відділу внутрішніх справ. У розгляді таких справ можуть брати участь представники трудових колективів і громадських організацій;

3) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 121, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною другою статті 123, статтею 125, частиною третьою статті 126, частинами першою і другою статті 127 цього Кодексу, - працівники Державної автомобільної інспекції, які мають спеціальні звання.

Органи державного пожежного нагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил пожежної безпеки (статті 120 і 175).

Від імені органів державного пожежного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) головний державний інспектор СРСР по пожежному нагляду та його заступники, головний державний інспектор Української РСР по пожежному нагляду та його заступники - штраф на громадян у розмірі до п'ятдесяти карбованців і на посадових осіб - до ста карбованців;

2) старші державні інспектори по пожежному нагляду - штраф на громадян у розмірі до двадцяти п'яти карбованців і на посадових осіб - до восьмидесяти карбованців;

3) державні інспектори по пожежному нагляду - штраф на громадян у розмірі до десяти карбованців і на посадових осіб - до сорока карбованців.

Органи залізничного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на залізничному транспорті (частина перша статті 43, статті 109, 110, частина перша статті 120, частина перша статті 133, частина перша статті 134, частини перша і третя статті 135, стаття 136).

Від імені органів залізничного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники станцій та їх заступники, начальники локомотивних (вагонних) депо, начальники пасажирських поїздів (механіки-бригадири пасажирських поїздів);

контролери-ревізори пасажирських поїздів, ревізори-інструктори пасажирських поїздів, ревізори по контролю доходів, дорожні майстри, начальники дистанцій колії, начальники дистанцій сигналізації та зв'язку;

начальник відділу Управління воєнізованої охорони Міністерства шляхів СРСР та його заступник, начальники відділів (загонів, команд, пожежних поїздів) та їх заступники, старші інструктори та інструктори по протипожежній профілактиці, начальники відділень (караулів) команд, пожежних поїздів воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, старші в місці розташування станцій посадові особи воєнізованої охорони;

головний санітарний лікар залізничного транспорту та його заступник, головні санітарні лікарі залізниць та їх заступники, головні санітарні лікарі метрополітенів, головні санітарні лікарі відділків залізниць, головні санітарні лікарі лінійних дільниць.

Розмір штрафу, що накладається начальниками пасажирських поїздів (механіками-бригадирами пасажирських поїздів), дорожніми майстрами, начальниками відділень (караулів) команд, пожежних поїздів воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, головними санітарними лікарями залізниць та їх заступниками, головними санітарними лікарями метрополітенів, головними санітарними лікарями відділків залізниць, головними санітарними лікарями лінійних дільниць, не може перевищувати двадцяти карбованців.

Органи морського транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на морському транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на морському транспорті (частина перша статті 43, статті 114, 115, частина перша статті 120, частина друга статті 133, частина перша статті 134, частини перша і третя статті 135, стаття 136).

Від імені органів морського транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники портів та їх заступники, начальники районів портів, капітани портів та їх заступники, начальники змін, старші капітани і капітани портового нагляду, начальники морських вокзалів та їх заступники, капітани суден;

начальники загонів та їх заступники, начальники окремих команд, старші інструктори та інструктори по протипожежній профілактиці загонів, окремих команд воєнізованої охорони, старші в місці розташування портів посадові особи воєнізованої охорони Міністерства морського флоту СРСР.

Розмір штрафу, що накладається начальниками змін, старшими капітанами і капітанами портового нагляду, не може перевищувати двадцяти карбованців.

Органи річкового транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на річковому транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на річковому транспорті (частина перша статті 43, частини перша, друга і четверта статті 116, частина перша статті 116-1, статті 116-2, 117, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130, частини перша і друга статті 131, частина друга статті 133, частина перша статті 134, частини перша і третя статті 135, стаття 136).

Від імені органів річкового транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Української республіканської інспекції судноплавства та його заступники, начальник служби безпеки судноводіння та його заступники, начальники лінійних інспекцій, старші капітани-інспектори і капітани-інспектори інспекцій судноплавства, начальники річкових портів та їх заступники, капітани річкових портів, начальники пристаней і вокзалів, начальники районів портів і начальники шлюзів, старші капітани і капітани портового нагляду, капітани суден, старша у місці розташування порту (пристані) посадова особа воєнізованої охорони виробничого об'єднання "Головрічфлот" Міністерства транспорту Української РСР (начальник об'єднаного загону, начальник загону, командир, пожежний інструктор) та ревізори цього виробничого об'єднання.

Державна інспекція по маломірних суднах Української РСР розглядає справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил реєстрації та обліку піднаглядних їй суден і правил користування цими суднами, а також базами (спорудами) для їх стоянок (частини перша, третя, четверта і п'ята статті 116, частина друга статті 116-1, частина третя статті 116-2, частина перша статті 117, стаття 118, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130, частини перша і друга статті 131).

Від імені Державної інспекції по маломірних суднах Української РСР розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) державні інспектори по маломірних суднах - штраф на громадян і посадових осіб у розмірі до тридцяти карбованців;

2) начальники державних інспекцій по маломірних суднах областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, начальники басейнових державних інспекцій по маломірних суднах та їх заступники, начальник Державної інспекції по маломірних суднах Української РСР та його заступник - штраф на громадян у розмірі до п'ятдесяти карбованців і на посадових осіб - до ста карбованців, позбавлення судноводіїв права керування суднами, піднаглядними інспекціям по маломірних суднах.

Органи повітряного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на повітряному транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на повітряному транспорті, правил про міжнародні польоти (частина друга статті 43, стаття 111 (крім порушень, вчинених на аеродромах, не підвідомчих Міністерству цивільної авіації СРСР, або в районі таких аеродромів), статті 112, 113, частина друга статті 120, частина третя статті 133, частина друга статті 135, стаття 137).

Від імені органів повітряного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 43, статтею 111 (крім порушень, вчинених на аеродромах, не підвідомчих Міністерству цивільної авіації СРСР, або в районі таких аеродромів), статтею 112, частиною другою статті 120, частиною третьою статті 133, частиною другою статті 135, статтею 137 цього Кодексу:

начальник Українського управління цивільної авіації та його заступники, командири об'єднаних авіазагонів (об'єднаних авіаескадрилей) та їх заступники, начальники аеропортів та їх заступники, начальники служби організації перевезень авіапідприємств (аеропортів), начальник Головної інспекції (по безпеці польотів) Міністерства цивільної авіації СРСР, начальник інспекції (по безпеці польотів) Українського управління цивільної авіації, командири повітряних суден;

начальник Контрольно-ревізійного управління Міністерства цивільної авіації СРСР та його заступник, начальники відділів, головні ревізори, старші ревізори, ревізори цього управління; начальник контрольно-ревізійного відділу Українського управління цивільної авіації та його заступник, старші ревізори, комерційні ревізори, ревізори цього відділу;

начальник санітарно-епідеміологічного відділу, головний санітарний лікар центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства цивільної авіації СРСР, головний лікар санітарно-епідеміологічної станції цивільної авіації;

начальники загонів і окремих команд воєнізованої охорони авіапідприємств (аеропортів).

Розмір штрафу, що накладається старшими ревізорами, комерційними ревізорами, ревізорами контрольно-ревізійного відділу Українського управління цивільної авіації, начальниками служби організації перевезень авіапідприємств (аеропортів), головним лікарем санітарно-епідеміологічної станції цивільної авіації, начальниками окремих команд воєнізованої охорони авіапідприємств (аеропортів), не може перевищувати двадцяти карбованців;

2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 113 цього Кодексу, - начальник Українського управління цивільної авіації та його заступники.

Органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина п'ята статті 133, частина друга статті 134, частина четверта статті 135).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) на пасажирському автомобільному транспорті - начальник пасажирського управління та його заступники, головні ревізори, ревізори Міністерства транспорту Української РСР; начальники територіально-виробничих (виробничих) об'єднань автомобільного транспорту, їх заступники, начальники пасажирських відділів і контрольних служб цих об'єднань; директори (начальники) автотранспортних підприємств, об'єднань автостанцій, автовокзалів (автостанцій) та їх заступники; контролери і ревізори територіально-виробничих (виробничих) об'єднань автомобільного транспорту та автотранспортних підприємств;

2) на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) - начальники трамвайно-тролейбусних управлінь, начальники трамвайно-тролейбусних депо, начальники служб руху і районів руху трамвайно-тролейбусних управлінь, контролери трамвайно-тролейбусних управлінь.

Правові і технічні інспектори праці професійних спілок розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням законодавства про працю і правил щодо охорони праці (стаття 41).

Розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за порушення законодавства про працю - правові інспектори праці - штраф у розмірі до десяти карбованців і головні правові інспектори праці - до п'ятдесяти карбованців;

2) за порушення правил щодо охорони праці - технічні інспектори праці - штраф у розмірі до десяти карбованців і головні технічні інспектори праці - до п'ятдесяти карбованців.

Органи Держнаглядохоронпраці України розглядають справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам Держнаглядохоронпраці України, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог органів Держнаглядохоронпраці України (частина друга статті 41, статті 47, 57, 58, 93, 94, 188-4).

Від імені органів Держнаглядохоронпраці України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам Держнаглядохоронпраці України, а також невиконання законних вимог органів Держнаглядохоронпраці України:

державні інспектори - штраф до чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати;

головні державні інспектори, начальники інспекцій Держнаглядохоронпраці України та їх заступники - штраф до шести мінімальних розмірів заробітної плати;

начальники управлінь і відділів Держнаглядохоронпраці України та їх заступники - штраф до восьми мінімальних розмірів заробітної плати;

Голова Держнаглядохоронпраці України та його заступники - штраф до десяти мінімальних розмірів заробітної плати;

2) за порушення законодавства про надра, нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам Держнаглядохоронпраці України, а також невиконання законних вимог органів Держнаглядохоронпраці України:

державні інспектори - штраф до шести мінімальних розмірів заробітної плати;

головні державні інспектори, начальники інспекцій Держнаглядохоронпраці України та їх заступники - штраф до дев'яти мінімальних розмірів заробітної плати;

начальники управлінь і відділів Держнаглядохоронпраці України та їх заступники - штраф до дванадцяти мінімальних розмірів заробітної плати;

Голова Держнаглядохоронпраці України та його заступники - штраф до п'ятнадцяти мінімальних розмірів заробітної плати

Органи держатоменергонагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил, норм та інструкцій по безпечному веденню робіт на об'єктах, підконтрольних органам держатоменергонагляду (стаття 95).

Від імені органів держатоменергонагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) начальники інспекцій держатоменергонагляду - штраф у розмірі до тридцяти карбованців;

2) начальники управлінь округів держатоменергонагляду та їх заступники - штраф у розмірі до п'ятдесяти карбованців;

3) Голова Державного комітету СРСР по нагляду за безпечним веденням робіт в атомній енергетиці та його заступники - штраф у розмірі до ста карбованців.

Органи інспекцій Міністерства машинобудування СРСР і Міністерства середнього машинобудування СРСР розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил, норм та інструкцій по безпечному веденню робіт на підконтрольних об'єктах.

Митні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням митних правил і контрабандою (статті 208, 208-1 і 209).

Від імені митних органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники митниць або їх заступники.

Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2).

Від імені державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: начальник Головного контрольно-ревізійного управління України та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники.

Органи державної податкової служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з реалізацією, прийняттям на комісію або зберіганням з метою продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка (стаття 164-5).

Від імені органів державної податкової служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Головної державної податкової інспекції України та його заступники, начальники державних податкових інспекцій Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст і районів у містах та їх заступники.

Органи Міністерства оборони СРСР розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними і призовниками правил військового обліку, встановлених статтями 89-92 Закону СРСР "Про загальний військовий обов'язок", а також про неявку на виклик у військовий комісаріат без поважних причин, про умисне зіпсуття або недбале зберігання військових квитків і посвідчень про приписку до призовних дільниць, яке спричинило їх втрату, про несвоєчасне подання в обліковий орган, де перебувають на військовому обліку, відомостей про зміни адреси місця проживання, освіти, місця роботи і посади (статті 210, 211, 211-1), а так само про вчинені водіями транспортних засобів Збройних Сил СРСР - військовослужбовцями і військовозобов'язаними, призваними на збори, правопорушення, передбачені статтею 125 цього Кодексу.

Від імені органів Міністерства оборони СРСР розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за правопорушення, передбачені статтями 210, 211, 211-1 цього Кодексу, - районні (міські) військові комісари;

2) за правопорушення, передбачені статтею 125 цього Кодексу, - посадові особи військової автомобільної інспекції (начальник інспекції, його заступник, голова військової кваліфікаційної комісії, старший інспектор, інспектор, а також офіцери, прапорщики і мічмани, які призначаються у встановленому порядку позаштатними інспекторами військової автомобільної інспекції) - у вигляді попередження.

Матеріали про вчинені водіями транспортних засобів Збройних Сил СРСР - військовослужбовцями і військовозобов'язаними, призваними на збори, порушення правил дорожнього руху, за які передбачено як адміністративне стягнення тільки штраф, передаються військовою автомобільною інспекцією відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності за Дисциплінарним статутом Збройних Сил СРСР.

Протоколи про вчинені водіями транспортних засобів Збройних Сил СРСР - військовослужбовцями і військовозобов'язаними, призваними на збори, порушення правил дорожнього руху, за які може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, разом з вилученим у водія посвідченням водія передаються військовою автомобільною інспекцією в порядку, встановленому Міністерством оборони СРСР спільно з Міністерством внутрішніх справ СРСР, у Державну автомобільну інспекцію.

Матеріали про вчинені військовослужбовцями і військовозобов'язаними, призваними на збори, порушення, передбачені статтями 126 і 128, частинами першою і другою статті 129 цього Кодексу, передаються військовою автомобільною інспекцією відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності за Дисциплінарним статутом Збройних Сил СРСР.

Порядок передачі матеріалів про порушення правил дорожнього руху для вирішення питання відповідними командирами (начальниками) про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності встановлюється Міністерством Оборони СРСР.

Органи та установи, що здійснюють державний санітарний нагляд, розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачені статтями 42, 43, статтями 78-83 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних правил і норм цього Кодексу.

Від імені органів та установ, що здійснюють державний санітарний нагляд, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (крім правил і норм по охороні атмосферного повітря):

головний державний санітарний лікар СРСР та його заступники - штраф на громадян у розмірі до десяти карбованців і на посадових осіб - до п'ятдесяти карбованців, а на повітряному транспорті - на громадян у розмірі до тридцяти карбованців і на посадових осіб - до п'ятдесяти карбованців;

головний державний санітарний лікар Української РСР та його заступники - штраф на громадян у розмірі до десяти карбованців і на посадових осіб - до тридцяти карбованців, а на повітряному транспорті - на громадян у розмірі до двадцяти карбованців і на посадових осіб - до тридцяти карбованців;

головні державні санітарні лікарі областей та їх заступники, головні державні санітарні лікарі міст, що мають районний поділ, і головні державні санітарні лікарі басейнів на водному транспорті - штраф на громадян у розмірі до десяти карбованців і на посадових осіб - до двадцяти карбованців;

головні державні санітарні лікарі міст, що не мають районного поділу, районів і головні державні санітарні лікарі портів та лінійних дільниць на водному транспорті - штраф на громадян і посадових осіб - до десяти карбованців;

2) за порушення санітарно-гігієнічних правил і норм по охороні атмосферного повітря:

головний державний санітарний лікар СРСР та його заступники, головний державний санітарний лікар Української РСР та його заступники - штраф на громадян у розмірі до п'ятдесяти карбованців і на посадових осіб - до ста карбованців;

головні державні санітарні лікарі областей та їх заступники, головні державні санітарні лікарі міст, що мають районний поділ, головні державні санітарні лікарі басейнів на водному транспорті - штраф на громадян у розмірі до десяти карбованців і на посадових осіб - до тридцяти карбованців;

головні державні санітарні лікарі міст, що не мають районного поділу, районів і головні державні санітарні лікарі портів та лінійних дільниць на водному транспорті - штраф на громадян у розмірі до десяти карбованців і на посадових осіб - до двадцяти карбованців.

Медичні служби Міністерства оборони СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР, що здійснюють санітарний нагляд, розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (в тому числі по охороні атмосферного повітря) відповідно на об'єктах, розташованих на території військових містечок і навчальних центрів Міністерства оборони СРСР, та на об'єктах, підвідомчих Міністерству внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР (стаття 42).

Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення на посадових осіб мають право:

1) головний епідеміолог Міністерства оборони СРСР та його заступник - штраф у розмірі до тридцяти карбованців; начальник Центральної санітарно-епідеміологічної лабораторії Міністерства оборони СРСР, а також головні епідеміологи видів Збройних Сил СРСР, військових округів, округів ППО, груп військ і флотів - штраф у розмірі до двадцяти карбованців;

2) начальник Центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства внутрішніх справ СРСР та його заступник, а також начальник санітарно-епідеміологічного загону внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ СРСР - штраф у розмірі до тридцяти карбованців;

3) начальники санітарно-епідеміологічних станцій Міністерства внутрішніх справ Української РСР і управлінь внутрішніх справ виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, а також начальники санітарно-епідеміологічних станцій виправно-трудових установ - штраф у розмірі до двадцяти карбованців;

4) начальник санітарно-епідеміологічної станції Комітету державної безпеки СРСР та його заступник, а також головний епідеміолог військ Комітету державної безпеки СРСР - штраф у розмірі до тридцяти карбованців;

5) начальник медичної служби Комітету державної безпеки Української РСР, начальники медичних служб управлінь Комітету державної безпеки Української РСР по областях, а також начальники санітарно-епідеміологічних загонів військ Комітету державної безпеки СРСР - штраф у розмірі до двадцяти карбованців.

Органи державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107).