продовжити виконання заходів щодо здійснення офіційного перекладу нормативних документів НАТО, які необхідні для досягнення Цілей партнерства в рамках участі Збройних Сил України у Процесі планування та оцінки сил;
завершити формування інформаційної системи управління військовою стандартизацією;
розробити проект Програми Міністерства оборони України з військової стандартизації на 2010-2012 роки;
завершити створення системи впорядкування та стандартизації сучасної військової термінології, формування бази термінів та визначень, що можуть використовуватися в діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України;
продовжити роботу із застосування у Збройних Силах України документів НАТО з кодифікації;
завершити кодифікацію за стандартами НАТО зразків озброєння та військової техніки, які внесені до Класифікатора озброєння, військової техніки та майна Міністерства оборони України (ВК-001-2000).
2.3.6. Підвищення ефективності системи кадрового менеджменту, продовження процесу професіоналізації армії
Удосконалення кадрового менеджменту у Збройних Силах України здійснюється в рамках реалізації Концепції кадрової політики щодо переходу військ на професійну основу, розробленої за участю експертів Альянсу. Кадрові центри, утворені в Генеральному штабі Збройних Сил України та видах Збройних Сил України, дали змогу значно підвищити якість роботи з персоналом.
Комплектування військових частин і підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування та Повітряних Сил Збройних Сил України здійснюється виключно військовослужбовцями, що проходять військову службу за контрактом.
Утворено 25 територіальних центрів комплектування військовослужбовців за контрактом.
За сприяння компанії "MPRI" на базі Центру підготовки сержантів Збройних Сил України у м. Харкові розпочато підготовку професійного сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. У 2009 році Центр передбачається перетворити у коледж.
Середньострокові цілі:
завершити проведення організаційних заходів щодо реформування кадрових органів, запровадити підготовку фахівців для таких органів;
завершити створення системи управління кар'єрою осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу, що проходять військову службу за контрактом;
здійснити перехід до управління кар'єрою осіб офіцерського складу в єдиному кадровому центрі Збройних Сил України;
забезпечити приєднання окремих військових частин до мережі Інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом "Персонал" та забезпечити функціонування на її базі автоматизованої бази даних штатно-посадового та персонального обліку всіх військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
завершити розроблення проектів нормативно-правових актів Міністерства оборони України для забезпечення функціонування нової системи кадрового менеджменту централізованого типу;
забезпечити функціонування системи управління кар'єрою осіб офіцерського складу в рамках нової системи кадрового менеджменту централізованого типу;
продовжити виконання заходів щодо ефективного використання за службовим призначенням найбільш підготовлених військовослужбовців, молодих офіцерів, створити умови для залишення їх на військовій службі та запобігання відпливу кадрів;
запровадити системний підхід до управління кар'єрою осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;
ужити організаційно-штатних заходів для забезпечення виконання першого етапу реалізації Концепції створення та розвитку професійного сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Продовжити процес професіоналізації Збройних Сил України з одночасним переглядом відомчих документів з урахуванням фактичних показників ресурсного забезпечення;
забезпечити функціонування Інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом "Персонал".
2.3.7. Удосконалення системи військової освіти та підготовки професійних кадрів
Система військових навчальних закладів включає Національний університет оборони України, Українську військово-медичну академію, три вищі військові навчальні заклади видів Збройних Сил України, чотири військові інститути, три факультети військової підготовки, п'ятнадцять кафедр військової підготовки, п'ятнадцять кафедр медицини катастроф та військової медицини, Київський військовий ліцей.
У Збройних Силах України проведено за видовим принципом структурну оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів. Здійснено перехід на дворічний строк навчання офіцерів оперативно-тактичного рівня підготовки у Національному університеті оборони України, збільшено строк навчання офіцерів оперативно-стратегічного рівня підготовки.
Підготовка офіцерського складу до виконання миротворчих завдань здійснюється на базі Центру підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів Національного університету оборони України (співдиректор Центру - офіцер Збройних Сил Франції), а також у Яворівському міжнародному центрі миротворчості та безпеки на базі Яворівського загальновійськового полігона.
Вивчення іноземних мов офіцерами Збройних Сил України здійснюється на 13 постійно діючих курсах в Україні та за кордоном. Пріоритет у вивченні іноземних мов надається представникам підрозділів, що визначені для участі у Процесі планування та оцінки сил та Концепції оперативних можливостей НАТО.
Для підготовки цивільного персоналу, який працює у сферах безпеки і оборони, за допомогою Альянсу була започаткована та на цей час успішно реалізується під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи Програма з питань професійного розвитку цивільного персоналу.
Необхідно вжити невідкладних заходів для вдосконалення системи вивчення іноземних мов насамперед службовцями, які працюють на ключових посадах у Міністерстві фінансів України, Міністерстві економіки України та Міністерстві оборони України.
Середньострокові цілі:
завершити у 2011 році оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;
продовжити формування системи багаторівневої підготовки осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та офіцерських кадрів Збройних Сил України. Систему освіти та підготовки майбутніх офіцерів спрямувати на оволодіння практичними навичками управління підрозділами, в тому числі багатонаціональними;
розробити до кінця 2010 року проекти нормативно-правових актів щодо вдосконалення системи вивчення іноземних мов у Збройних Силах України та сприяти їх прийняттю;
забезпечувати функціонування курсів підвищення кваліфікації, в тому числі Вищих академічних курсів на базі Національного університету оборони України, для офіцерського складу Збройних Сил України та державних службовців Міністерства оборони України. Забезпечити проведення тематичних навчальних курсів на базі Центру підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів при Національному університеті оборони України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та забезпечити функціонування курсів підвищення кваліфікації офіцерського складу та державних службовців Міністерства оборони України;
завершити розроблення та забезпечити реалізацію Концепції вивчення іноземних мов особовим складом Збройних Сил України, продовжити здійснення заходів з удосконалення системи мовного тестування;
продовжити підготовку державних службовців Міністерства оборони України на курсах іноземних мов в Україні без відриву від службової діяльності в рамках виконання Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу*;
організувати вивчення іноземних мов керівним складом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України*;
забезпечити вивчення особовим складом Збройних Сил України англійської, французької, німецької, арабської, турецької мов на курсах інтенсивного вивчення іноземних мов при вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України, в експериментальних військових частинах та на курсах у вищих навчальних закладах Канади і США*;
продовжити підготовку особового складу та підрозділів Збройних Сил України до участі в діяльності багатонаціональних військових формувань (підрозділів) під егідою НАТО.
2.3.8. Удосконалення системи підготовки військ та забезпечення їх взаємосумісності
Базовими принципами підготовки військ є розвиток їх багатофункціональності, мобільності та взаємосумісності. Пріоритетом підготовки військ є розвиток оперативних спроможностей Об'єднаних сил швидкого реагування та Сил спеціальних операцій, забезпечення їх готовності до виконання завдань у складі багатонаціональних міжвидових угруповань.
Плани підготовки видів Збройних Сил України у 2008 році були виконані. Необхідного рівня взаємосумісності військові підрозділи Збройних Сил України набувають шляхом практичної реалізації 70 цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил (загальних цілей - 36, цілей для Сухопутних військ - 19, цілей для Повітряних Сил - 7, цілей для Військово-Морських Сил - 8) та продовження підготовки і сертифікації визначених підрозділів для Програми перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО.
Усі заплановані заходи оцінки за Програмою перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО були виконані, що дало змогу провести до кінця 2008 року оцінку НАТО першого рівня більш ніж 90 відсотків сил та засобів, які заявлені для включення до складу Спільного фонду оперативних сил і можливостей і розглядаються для залучення у перспективі до чергових ротацій складу Сил реагування НАТО.
У 2008 році Україна приєдналася до Програми обміну даними про повітряну обстановку (ASDE), опрацьовуються питання розширення території, на яку поширюється дія Програми.
Протягом 2008 року підрозділи Збройних Сил України взяли участь у 16 міжнародних навчаннях, 7 з яких було проведено на території України.
Для виконання за стандартами Альянсу програм підготовки підрозділів, заявлених для участі у Процесі планування та оцінки сил, у Збройних Силах України створено фонд нормативних документів (близько 2000 документів, у тому числі 1227 документів НАТО). Здійснено переклад на українську мову 111 нормативних документів НАТО, що використовуються для досягнення цілей партнерства.
Водночас низькі темпи впровадження стандартів НАТО у програми підготовки підрозділів, заявлених для участі у Процесі планування та оцінки сил, не дають змоги здійснювати підготовку за єдиною програмою.
З метою скорочення витрат на польову та льотну підготовку відповідно в командуваннях Сухопутних військ та Повітряних Сил Збройних Сил України активно запроваджується підготовка фахівців за окремими спеціальностями на тренажерах. На базі Національного університету оборони України у 2007 році розпочали діяльність центри імітаційного моделювання та дистанційного навчання.
Середньострокові цілі:
продовжити оснащення Сухопутних військ Збройних Сил України системами імітації тактичних дій MILES 2000 та MILES IWS, забезпечити вивчення зазначених систем, порядку їх експлуатації, обслуговування та ремонту*;
завершити розробку обладнання для системи радіолокаційного розпізнавання "свій - чужий", взаємосумісної з відповідною системою НАТО;
створити програмно-апаратний комплекс для інформаційного забезпечення спільних дій літальних апаратів армійської авіації та рухомих об'єктів механізованих підрозділів Збройних Сил України з використанням супутникових та геоінформаційних систем;
створити спеціалізований навчальний тренажерний комплекс для підготовки інженерно-технічного складу Повітряних Сил Збройних Сил України до експлуатації літаків, обладнаних навігаційно-посадковими засобами згідно з вимогами ІКАО;
забезпечувати обмін інформацією з НАТО про повітряну обстановку, поширити дію Програми з обміну даними про повітряну обстановку на південні регіони України*;
забезпечити участь представників України в роботі Комітету протиповітряної оборони НАТО та його робочих органів, зокрема форуму представників протиповітряної оборони держав - партнерів, а також відповідних семінарів з тематики протиповітряної оборони під керівництвом Комітету з протиповітряної оборони НАТО*;
підвищувати рівень взаємосумісності військових частин і підрозділів Збройних Сил України шляхом їх залучення до участі в багатонаціональних навчаннях НАТО та навчаннях у рамках Програми "Партнерство заради миру" під егідою НАТО, включаючи навчання Сил реагування НАТО;
продовжити участь представників України в засіданнях органів НАТО для забезпечення досягнення цілей партнерства*;
забезпечувати системну участь військових частин і підрозділів Збройних Сил України, заявлених для включення до складу Спільного фонду оперативних сил і можливостей, у заходах Програми перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей для досягнення ними необхідного рівня взаємосумісності згідно зі стандартами НАТО;
започаткувати роботу міжнародних курсів підготовки спеціалістів з протидії саморобним вибуховим пристроям на базі 143 центру розмінування (м. Кам'янець-Подільський), забезпечити їх сертифікацію в НАТО*.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
завершити розроблення проекту Концепції підготовки Збройних Сил України відповідно до їх перспективної моделі з урахуванням переходу на комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, та стандартів НАТО. Розробити нову редакцію відповідних нормативних документів щодо організації бойової підготовки у видах Збройних Сил України;
уточнити перелік сил та засобів Збройних Сил України для участі у Процесі планування та оцінки сил, визначених для включення до складу Спільного фонду оперативних сил та можливостей;
провести уточнення планів досягнення обраних Україною Цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил, а також календарних планів участі визначених підрозділів у Програмі перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО;
ужити заходів для досягнення взаємосумісності визначених сил і засобів Збройних Сил України в рамках Концепції оперативних можливостей. Продовжити нарощування оперативних можливостей підрозділами, що залучаються до чергових ротацій у складі Сил реагування НАТО;
забезпечити участь у багатонаціональних військових навчаннях у рамках Програми НАТО "Партнерство заради миру", військових навчаннях НАТО та держав - членів НАТО, відкритих для партнерів. Визначити разом із НАТО можливості залучення військових частин та органів військового управління Збройних Сил України до участі в навчаннях Сил реагування НАТО*;
забезпечити участь представників України в заходах Індивідуальної програми партнерства України з НАТО*;
опрацювати з Комітетом НАТО з протиповітряної оборони та Турецькою Республікою питання розширення співробітництва в рамках Програми обміну даними про повітряну обстановку*;
продовжити роботу щодо складання топографічних карт України у масштабі 1:250000 відповідно до стандартів НАТО.
2.4. Національна система реагування на кризові ситуації техногенного та природного характеру
Стратегічний курс України на вступ до європейських та євроатлантичних організацій потребує вдосконалення та розвитку національної системи реагування на кризові ситуації природного та техногенного характеру.
Для досягнення зазначеної мети Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи визначило пріоритетні напрями роботи на середньострокову перспективу, які передбачають реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення управління діяльністю єдиної системи цивільного захисту населення і територій (єдина система цивільного захисту), поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки.
З метою реалізації зазначених пріоритетів Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи забезпечує виконання низки програм, зокрема Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, затвердженої Законом України від 15 січня 2009 року N 886-VI, Програми пожежної безпеки на період до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2002 року N 870, Державної цільової соціальної програми протимінної діяльності на 2009-2014 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року N 131, Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року N 156, а також розробило проект Кодексу цивільного захисту України.
Зазначені програми спрямовані на впорядкування структури єдиної системи цивільного захисту та оптимізацію управління процесами цивільного захисту, очищення територій колишніх військових полігонів від вибухонебезпечних предметів та їх використання в господарських цілях, розв'язання проблеми законодавчого врегулювання відносин у сфері цивільного захисту та уніфікації нормативно-правових актів із зазначених питань та проблеми довготривалого (протягом 100 років) зберігання відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС, на організацію взаємодії щодо попередження про виникнення надзвичайних ситуацій та подолання їх наслідків із міжнародними організаціями (НАТО, ООН, ЄС).
Для розв'язання проблемних питань визначено середньострокові цілі та завдання до кінця поточного року.
Середньострокові цілі:
удосконалювати організаційно-управлінську структуру єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;
підвищувати ефективність реагування сил цивільного захисту, в тому числі із залученням міжнародної допомоги, в разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
завершити створення єдиної системи цивільного захисту та в її складі системи управління процесами цивільного захисту, ефективних та уніфікованих сил цивільного захисту;
визначити комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів протимінної діяльності з метою забезпечення безпеки населення;
створити єдину систему забезпечення пожежної безпеки в державі та забезпечити її розвиток;
усунути протиріччя в законодавстві у сфері цивільного захисту, забезпечити його уніфікацію, впорядкування та систематизацію, сформувати належні правові, економічні та організаційні засади захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період для підвищення ефективності державної політики у зазначеній сфері;
підготувати до зняття та забезпечити зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, а також перетворити об'єкт "Укриття" на екологічно безпечну систему;
забезпечити будівництво нового безпечного конфайнменту над об'єктом "Укриття";
забезпечити будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС;
поглиблювати міжнародне співробітництво у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити реорганізацію аварійно-рятувальних (спеціальних) загонів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у спеціальні територіальні центри швидкого реагування;
забезпечити виконання заходів щодо створення у складі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Державного центру управління у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;
забезпечити виконання заходів, передбачених Загальнодержавною програмою зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, Державною цільовою соціальною програмою протимінної діяльності на 2009-2014 роки, Державною цільовою соціальною програмою розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки;
забезпечити координацію та контроль за виконанням заходів у рамках Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року;
сприяти забезпеченню прийняття Кодексу цивільного захисту України;
продовжити виконання плану заходів на об'єкті "Укриття";
здійснити заходи щодо забезпечення будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС;
забезпечити виконання відповідних міжнародних договорів України і планів спільних дій на 2009 рік.
2.5. Подолання негативних наслідків реформи в галузі безпеки і оборони
2.5.1. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей
У період інтенсифікації військової реформи Збройних Сил України питання соціального захисту військовослужбовців набуває важливого значення.
Найбільш проблемними залишаються питання забезпечення військовослужбовців житлом і адаптації колишніх військовослужбовців до умов цивільного життя. Розв'язання цих проблем здійснюється шляхом більш раціонального використання коштів державного бюджету та внутрішніх ресурсів і резервів, а також за рахунок міжнародної допомоги.
Забезпечення житлом військовослужбовців здійснюється відповідно до Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, службових осіб митних органів та членів їх сімей, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1999 року N 2166, та Програми забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року N 114.
Соціальна адаптація та перекваліфікація військовослужбовців, звільнених у запас, здійснюється із залученням міжнародної допомоги.
Середньострокові цілі:
запровадити, починаючи з 2010 року, виплату грошової компенсації військовослужбовцям за належне їм для отримання жиле приміщення;
розробити до кінця 2010 року проекти нормативно-правових актів, необхідних для забезпечення виконання Державної програми соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, що підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби, на період до 2011 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року N 720;
забезпечити реалізацію проекту Трастового фонду НАТО в рамках Програми "Партнерство заради миру" із соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених з військової служби (Хмельницький центр перепідготовки)*;
забезпечити виконання програми співробітництва з НАТО, ОБСЄ та Королівством Норвегія щодо соціальної адаптації і перепідготовки військовослужбовців, які звільняються в запас*.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити координацію і організацію виконання програм, спрямованих на соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та тих, що підлягають звільненню*;
продовжити консультації між Експертною групою НАТО з питань соціальної адаптації та відповідними підрозділами Міністерства оборони України стосовно виконання заходів, передбачених на 2009 рік Державною програмою соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, що підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби, на період до 2011 року, і розробити рекомендації для її дальшого виконання*.
2.5.2. Мінімізація шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок провадження військової діяльності
З метою приведення військових об'єктів у екологічно безпечний стан з урахуванням реальних можливостей держави виконується Програма реабілітації територій, забруднених внаслідок військової діяльності, на 2002-2015 роки, схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року N 916.
Для розв'язання екологічних проблем, пов'язаних із провадженням військової діяльності, Україна залучає міжнародну допомогу.
У рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" продовжується реалізація спільного українсько-канадського екологічного проекту на колишньому військовому аеродромі у м. Прилуках.
На вдосконалення системи поводження з радіоактивними відходами у Збройних Силах України та перетворення пунктів тимчасового зберігання радіоактивних відходів в екологічно безпечні системи спрямовано українсько-шведський проект, що реалізується за участю Національного інституту радіаційного захисту Королівства Швеція.
Середньострокові цілі:
забезпечити до кінця 2011 року формування нормативно-правової бази з питань військової діяльності у галузі забезпечення екологічної безпеки та її адаптацію до європейських норм і стандартів держав - членів НАТО;
створити до кінця 2011 року систему управління довкіллям для типових військових об'єктів відповідно до вимог міжнародного екологічного стандарту ISO 14001;
забезпечити виконання у повсякденній діяльності військ (сил) положень Стратегії екологічної політики Міністерства оборони України та Збройних Сил України на 2007-2011 роки, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12 грудня 2007 року N 681.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити виконання заходів у рамках спільних українсько-канадського та українсько-шведського проектів ліквідації негативних наслідків військово-господарської діяльності;
продовжити екологічні дослідження впливу воєнно-технічних факторів на навколишнє природне середовище під час проведення військових навчань, випробувань озброєння і військової техніки, повсякденної діяльності військ (сил);
продовжити створення елементів системи екологічного управління на військових об'єктах Збройних Сил України у повсякденній діяльності військ (сил);
сприяти реалізації проекту створення фільму з проблем охорони навколишнього природного середовища на військових об'єктах Збройних Сил України і забезпечити його показ в Україні;
провести екологічні обстеження та роботи з відновлення довкілля на територіях військових об'єктів (містечок), що вивільняються у ході реформування та плануються до передачі органам місцевого самоврядування;
продовжити роботи з розмінування територій колишніх військових полігонів.
2.5.3. Утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, компонентів ракетного палива
Обсяги надлишкових і непридатних боєприпасів та компонента рідкого ракетного палива (меланжу), що підлягають утилізації, становлять понад 460 тис. тонн та 16 тис. тонн відповідно.
Утилізація боєприпасів здійснюється за Державною цільовою оборонною програмою утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання, на 2008-2017 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року N 940. Державними замовниками робіт за цією Програмою в Україні є Міністерство оборони України, Національне космічне агентство України та Міністерство промислової політики України.
Протягом 2008 року утилізовано 14 тис. тонн боєприпасів, у тому числі за замовленням Міністерства оборони України - 3,44 тис. тонн.
Для утилізації запасів меланжу спільно з ОБСЄ започатковано проект "Допомога Уряду України у знищенні запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива)", в рамках якого 5 березня 2008 року підписано Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива), який ратифіковано Законом України від 15 квітня 2009 року N 1264-VI.
Метою зазначеного проекту є поетапне знищення всіх запасів меланжу із застосуванням технічно прийнятного та економічно ефективного безпечного способу.
Опрацьовуються питання залучення допомоги інших держав, зокрема Республіки Польща, до утилізації меланжу.
Середньострокові цілі:
розробити до кінця 2012 року технології, необхідні для утилізації боєприпасів, створити виробничі потужності та провести утилізацію 295,72 тис. тонн боєприпасів;
продовжити реалізацію в рамках Програми НАТО "Партнерство заради миру" проекту Трастового фонду щодо знищення надлишкових боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї та переносних зенітних ракетних комплексів*;
досягнути якісних зрушень в утилізації меланжу шляхом реалізації проектів міжнародної допомоги.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити виконання заходів Державної цільової оборонної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання, на 2008-2017 роки;
продовжити виконання заходів, передбачених Імплементаційною угодою між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з питань матеріально-технічного забезпечення і постачання (NAMSO) щодо утилізації переносних зенітно-ракетних комплексів, легких озброєнь, стрілецької зброї та звичайних боєприпасів*;
розпочати перший етап реалізації Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива);
сприяти забезпеченню належної діяльності українсько-польського консорціуму з утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива) в Україні*.
Розділ III
РЕСУРСНІ ПИТАННЯ
У зв'язку зі світовою фінансовою кризою надзвичайного значення набувають питання підвищення стійкості фінансової системи України, активізації кредитування реального сектору економіки, реформування податкової системи та підвищення ефективності бюджетних коштів, створення сприятливого регуляторного середовища для розвитку підприємництва, стимулювання попиту на товари, що виробляються вітчизняними товаровиробниками.
З метою мінімізації впливу наслідків світової фінансової кризи на економіку України прийнято низку законів, спрямованих на запобігання негативним наслідкам фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості, сферу зайнятості населення, розвиток будівельної галузі та житлового будівництва, поліпшення стану платіжного балансу, розвиток агропромислового комплексу.
Президентом України з метою забезпечення стабілізації економіки України в умовах світової фінансової кризи, забезпечення економічної безпеки держави видано низку указів, зокрема, з питань забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку підприємницької діяльності, поліпшення фінансового стану аграрного сектора економіки та розвитку тваринництва, посилення фінансово-бюджетної дисципліни.
Кабінетом Міністрів України прийнято низку рішень щодо подолання негативних наслідків світової фінансової кризи для економіки України, зокрема щодо організації бюджетного процесу в умовах кризи та запровадження жорсткого режиму економії бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади, а також наповнення державного бюджету.
Україна дотримується принципу публічності та прозорості Державного бюджету України і місцевих бюджетів як одного з основних принципів, на якому ґрунтується національна бюджетна система.
3.1. Бюджетна політика. Загальні положення Державного бюджету України на 2009 рік
У 2009 році державна бюджетна політика спрямована на стабілізацію соціально-економічної ситуації в Україні, підвищення ефективності проведення податкової політики, розроблення збалансованого Державного бюджету України на 2010 рік, спрямованого на подолання кризових явищ.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" доходи Державного бюджету України на 2009 рік затверджені у сумі 239,2 млрд. гривень, видатки - 274,0 млрд. гривень, що відповідно на 13,8 млрд. гривень (або 3,2 відсотка) та 26,2 млрд. гривень (або 10,8 відсотка) більше порівняно з фактичними показниками на 2008 рік.
Граничний розмір дефіциту Державного бюджету України на 2009 рік затверджено у сумі 31,2 млрд. гривень (2,98 відсотка валового внутрішнього продукту), що на 18,7 млрд. гривень більше фактичного показника минулого року.
Середньострокові цілі:
забезпечити:
- збалансованість та стійкість бюджетної системи;
- оптимальність витрачання бюджетних коштів;
- державні соціальні стандарти на досягнутому рівні;
сформувати прогнозовану, раціональну податкову та митну політику, що сприятиме економічному зростанню, створенню єдиного правового поля для діяльності суб'єктів господарювання.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
утримати загальний обсяг державного боргу відносно валового внутрішнього продукту на економічно безпечному рівні;
поетапно, системно знизити рівень податкового навантаження на економіку в умовах забезпечення збалансованості бюджетної системи;
підвищити фіскальну ефективність податків шляхом розширення податкової бази та вдосконалення системи адміністрування податків;
посилити конкурентоспроможність національних підприємств шляхом зменшення податкового навантаження;
забезпечити поетапне підвищення розміру заробітної плати працівників;
розробити проект Державного бюджету України на 2010 рік.
3.2. Обсяг бюджетного ресурсу сектору безпеки і оборони
Видатки з державного бюджету на забезпечення безпеки і оборони України здійснюються відповідно до законодавчо визначених пріоритетів розвитку та реформування Збройних Сил України та інших військових формувань з урахуванням можливостей дохідної частини державного бюджету.
У 2008 році видатки з державного бюджету на фінансування безпеки і оборони України становили 30,3 млрд. гривень (у тому числі із загального фонду - 25,6 млрд. гривень, спеціального фонду - 4,7 млрд. гривень), або 12,6 відсотка всіх видатків державного бюджету і 3,2 відсотка валового внутрішнього продукту.
Крім того, на виплату військових пенсій у 2008 році спрямовано 12,9 млрд. гривень (5,3 відсотка видатків державного бюджету або 1,36 відсотка валового внутрішнього продукту).
Видатки з Державного бюджету України на 2009 рік на фінансування оборони та безпеки з урахуванням коштів Стабілізаційного фонду затверджені у сумі 35,4 млрд. гривень (у тому числі із загального фонду - 24,7 млрд. гривень, спеціального фонду - 10,7 млрд. гривень), що становить 12,9 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету або 3,4 відсотка валового внутрішнього продукту. Це на 5,1 млрд. гривень (16,8 відсотка) більше порівняно з фактичними витратами у 2008 році.
При цьому видатки на утримання та розвиток Збройних Сил України (з урахуванням коштів Стабілізаційного фонду) у Державному бюджеті України на 2009 рік передбачені в обсязі 13,1 млрд. гривень (4,8 відсотка видатків державного бюджету або 1,3 відсотка валового внутрішнього продукту), що на 3,2 млрд. гривень (або 32,7 відсотка) більше порівняно з фактичними витратами у 2008 році.
Крім того, видатки на виплату військових пенсій у 2009 році затверджені в обсязі 13,1 млрд. гривень, що на 0,2 млрд. гривень більше фактичних видатків минулого року.
Середньострокові цілі:
забезпечувати пріоритетне спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків;
удосконалити механізм реалізації військового майна, що вивільняється у ході реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів;
звільнити Збройні Сили України, інші військові формування та правоохоронні органи від виконання функцій, які не передбачені законодавством.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
передбачити у проекті Державного бюджету України на 2010 рік пріоритетне спрямування бюджетних коштів на забезпечення безпеки і оборони держави, насамперед на матеріально-технічне забезпечення військ, розвиток озброєння та військової техніки;
забезпечити реалізацію надлишкового військового майна (крім озброєння та військової техніки) лише на аукціонах, спрямовувати отримані кошти на реформування та розвиток Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів.
3.3. Менеджмент ресурсів, у тому числі оборонних
Формування та виконання державного бюджету здійснюється за програмно-цільовим методом відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Запроваджено такі елементи застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі на державному рівні - середньострокове прогнозування, бюджетні програми, паспорти бюджетних програм, прозорість бюджетного процесу та залучення громадськості.
В Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджетів. Україна має певний досвід в управлінні коштами (платежі проводяться після отримання товарів (робіт, послуг), ведеться облік зобов'язань, установлено процедури перерозподілу бюджетних асигнувань за напрямами).
На даний час в Україні здійснюється середньострокове бюджетне прогнозування шляхом щорічного визначення Кабінетом Міністрів України середньострокових показників зведеного бюджету за основними видами доходів, видатків і фінансування на три наступні роки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2008 року N 828 схвалено Прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2010-2012 роки, яким визначені основні напрями змін у податково-бюджетній політиці в середньостроковій перспективі, що здійснюватимуться для досягнення довгострокових стратегічних цілей, а також наведені прогнозні середньострокові бюджетні показники. Цей документ визначає, зокрема, прогнозні видатки на оборону на три наступні роки.
Продовжується робота з удосконалення програмно-цільового методу формування бюджету шляхом розвитку нормативно-правової та методологічної бази для оптимізації бюджетних програм відповідно до стратегічних завдань урядової політики та стратегічних планів головних розпорядників бюджетних коштів, визначення системи результативних показників виконання зазначених програм, створення системи оцінки ефективності і результативності використання бюджетних коштів у рамках таких програм.
Запроваджено практику затвердження Кабінетом Міністрів України порядків використання бюджетних коштів, в яких визначається механізм реалізації бюджетних програм.
Створено систему постійного моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм: запроваджено щоквартальне звітування головних розпорядників бюджетних коштів про виконання паспортів бюджетних програм відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року N 1098 "Про паспорти бюджетних програм".
Планування та використання коштів державного бюджету відповідно до принципів програмно-цільового методу дає змогу підвищити ефективність бюджетних витрат, у тому числі для забезпечення безпеки і оборони держави.
Середньострокові цілі:
забезпечувати дальший розвиток та модернізацію системи управління державними фінансами;
підвищувати ефективність використання бюджетних ресурсів;
забезпечувати публічність та прозорість бюджетів.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити визначення в установленому порядку порядків використання головними розпорядниками бюджетних коштів у 2009 році;
здійснювати щоквартальний моніторинг бюджетних програм відповідно до затверджених паспортів;
забезпечити прозорість та контрольованість потоків фінансових ресурсів головними розпорядниками бюджетних коштів;
забезпечувати публікацію в засобах масової інформації звітів про виконання бюджетів.
Розділ IV
ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ
4.1. Законодавство
Питання забезпечення безпеки інформації, обмін якою здійснюється у процесі співробітництва між Україною та НАТО, регулюються Угодою про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору 1995 року, ратифікованою Законом України від 12 вересня 2002 року N 160-IV.
Наказом Голови Служби безпеки України від 4 червня 2002 року введено в дію Правила поводження та забезпечення охорони Інформації НАТО з обмеженим доступом в Україні, погоджені з Офісом безпеки НАТО.
З метою визначення правових засад обміну інформацією з обмеженим доступом розробляються проекти та готуються до підписання двосторонні міжнародні угоди щодо взаємного захисту секретної інформації з державами - членами Альянсу (на 1 січня 2009 року підписано та ратифіковано 17 угод).
У 2006 році утворено Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, на яку покладено виконання завдань щодо забезпечення функціонування і розвитку Національної системи конфіденційного зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації.
Середньострокова ціль - привести законодавство України з питань захисту та охорони інформації з обмеженим доступом у відповідність із стандартами НАТО.
Пріоритетне завдання на поточний рік - внести зміни до законодавства України з питань захисту та охорони інформації з обмеженим доступом, державної таємниці.
4.2. Спеціально уповноважений орган державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці
В Україні питання, пов'язані з охороною державної таємниці, регулюються Законом України "Про державну таємницю". Відповідно до цього Закону спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України. Служба безпеки України також здійснює заходи щодо охорони інформації НАТО з обмеженим доступом в Україні.
Так, Служба безпеки України забезпечує постійний контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, що користуються такою інформацією, здійснює оформлення сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО, вживає заходів щодо забезпечення функціонування центрів реєстрації документів НАТО в органах державної влади України тощо.
Середньострокова ціль - вдосконалити систему контролю за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом в органах державної влади України.
Пріоритетне завдання на поточний рік - провести планові заходи щодо контролю за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом.
4.3. Інформаційна безпека
З метою забезпечення обміну інформацією з обмеженим доступом між державними органами України та НАТО в Міністерстві закордонних справ України створено Головний центр реєстрації документів НАТО.
В органах державної влади, які беруть участь у реалізації програм співробітництва з НАТО, створено 23 центри реєстрації документів НАТО, на які покладено забезпечення відповідного режиму роботи з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Середньострокова ціль - забезпечувати дотримання вимог законодавства України при поводженні з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити роботу зі створення в органах державної влади України центрів реєстрації документів НАТО з обмеженим доступом.
4.3.1. Діловодство (організація роботи з документами)
Єдині вимоги до виготовлення, обліку, користування, зберігання, схоронності, передачі та транспортування матеріальних носіїв секретної інформації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Контроль за забезпеченням охорони державної таємниці здійснюється керівниками органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Середньострокова ціль - забезпечити дотримання вимог законодавства України при поводженні з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Пріоритетне завдання на поточний рік - здійснити плановий контроль за дотриманням вимог законодавства України при поводженні з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
4.3.2. Інформаційна безпека у сфері криптографічного та технічного захисту інформації
Між Міністерством закордонних справ України та Місією України при НАТО здійснюється обмін інформацією з грифом обмеження доступу "Для службового користування" з використанням криптографічної системи захисту інформації.
Середньострокові цілі:
забезпечити порівнянність рівнів захисту відповідної інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах України та держав - членів Альянсу;
удосконалити систему контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом в органах державної влади;
удосконалити захист інформації з обмеженим доступом, що передається між Україною та НАТО, запобігати її витоку технічними каналами.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
створити міжвідомчу робочу групу за участю представників Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади для розроблення проекту концепції створення спеціальної телекомунікаційної системи захищеного зв'язку між Україною та державами - членами Альянсу;
провести планові заходи контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом, що передається між Україною та НАТО;
оновити апаратні засоби криптографічного та технічного захисту інформації, що передається між Місією України при НАТО та Міністерством закордонних справ України.
4.4. Допуск та доступ до секретної інформації (безпека персоналу)
Відповідно до вимог НАТО опрацьовано порядок допуску та доступу посадових осіб до інформації НАТО з обмеженим доступом.
Сертифікати перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО оформлюються лише за наявності у громадян допуску до державної таємниці.
На базі Інституту захисту інформації з обмеженим доступом Національної академії Служби безпеки України організовано підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Середньострокова ціль - підвищувати кваліфікацію працівників органів державної влади, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу, пов'язану з оформленням сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО;
продовжити роботу щодо підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом;
опрацювати згідно з рекомендаціями Офіса безпеки НАТО питання щодо збільшення строку перевірки осіб, яким оформлюється допуск до державної таємниці.
4.5. Забезпечення режиму секретності (фізична безпека)
Результати перевірок стану поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом свідчать, що в державних органах України створені необхідні умови для роботи із зазначеною інформацією. Зокрема, у структурі режимно-секретних органів створено центри реєстрації документів НАТО з обмеженим доступом. Посадовим особам, які опрацьовують документи НАТО, оформлено відповідні сертифікати. Виділено окремі обладнані місця для зберігання документів НАТО, заведено відповідні облікові форми тощо.
Результати інспектування експертами Офіса безпеки НАТО свідчать, що система охорони секретної інформації НАТО в Україні повністю відповідає стандартам НАТО. Стан охорони інформації НАТО з обмеженим доступом в Україні визнано задовільним.
Середньострокова ціль - удосконалити систему контролю за функціонуванням центрів реєстрації документів НАТО в органах державної влади України.
Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити перевірку Офісом безпеки НАТО стану поводження з переданою до України інформацією НАТО з обмеженим доступом.
4.6. Дозвільна система провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності України (індустріальна безпека)
На підставі вимог Закону України "Про державну таємницю" підприємства, установи, організації мають право провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після надання спеціального дозволу Службою безпеки України.