Про затвердження Річної національної програми на 2009 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору

З метою забезпечення реалізації нового етапу співробітництва між Україною та Організацією Північноатлантичного договору відповідно до рішень, прийнятих під час засідань Комісії Україна - НАТО 4 квітня 2008 року у м. Бухаресті та 3 грудня 2008 року у м. Брюсселі, створення належних умов для ефективного виконання пріоритетних завдань у сфері євроатлантичної інтеграції України та підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору

1. Затвердити Річну національну програму на 2009 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору (далі - Річна національна програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України:

розробити та затвердити у місячний строк план заходів з виконання у 2009 році Річної національної програми;

подати до 1 грудня 2009 року проект Річної національної програми на 2010 рік та в подальшому подавати проекти річних національних програм на наступні роки до 1 грудня року, що передує плановому.

3. Центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам, відповідальним за виконання завдань Річної національної програми, подавати щокварталу до 5 числа місяця, наступного за звітним періодом, Кабінету Міністрів України та Національному центру з питань євроатлантичної інтеграції України звіти про стан виконання плану заходів з виконання у 2009 році Річної національної програми для дальшого інформування Президента України.

4. Державному комітету телебачення та радіомовлення України за участю Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Міністерства закордонних справ України, інших державних органів, відповідальних за виконання завдань Річної національної програми, забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати виконання у 2009 році Річної національної програми.

5. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 2 березня 2009 року N 116 "Про Цільовий план Україна - НАТО на 2009 рік у рамках Плану дій Україна - НАТО".

6. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування, крім статті 5 Указу, яка набирає чинності одночасно з актом Кабінету Міністрів України про затвердження плану заходів з виконання у 2009 році Річної національної програми.

Україна високо цінує спільне рішення Бухарестського саміту Організації Північноатлантичного договору (2 - 4 квітня 2008 року) та проведеного в його рамках засідання Комісії Україна - НАТО на найвищому рівні щодо перспектив членства України в НАТО, а також рішення стосовно переходу до якісно нового формату співробітництва між Україною та НАТО шляхом підготовки та виконання річних національних програм з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору, прийняте Північноатлантичною Радою НАТО та Комісією Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ (2 - 3 грудня 2008 року).

Стратегічний курс євроатлантичної інтеграції України, спрямований на набуття членства в Організації Північноатлантичного договору, залишається незмінним.

Річну національну програму на 2009 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору (далі - Річна національна програма) спрямовано на активізацію проведення внутрішньодержавних реформ та досягнення Україною стандартів, необхідних для вступу в НАТО. Досягнення цілей та виконання визначених Річною національною програмою пріоритетних завдань у поточному році забезпечуватиметься шляхом розроблення та виконання відповідного плану заходів.

Контроль за станом виконання Річної національної програми та відповідного плану заходів з виконання Річної національної програми, оцінка досягнутих Україною результатів здійснюватиметься у рамках роботи Комісії Україна - НАТО.

З метою забезпечення належної взаємодії органів державної влади, відповідальних за реалізацію політики євроатлантичної інтеграції України, вживатимуться заходи щодо дальшого вдосконалення Національної системи координації співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору.

Україна розраховує на продовження взаємовигідного співробітництва з НАТО та отримання консультативно-дорадчої, іншої допомоги з боку Альянсу і держав - членів Альянсу щодо досягнення передбачених Річною національною програмою цілей та завдань.

1.1. Внутрішня політика

1.1.1. Демократичні реформи

Україна продовжуватиме проводити політику щодо зміцнення демократії, забезпечення верховенства права, прав і свобод людини, дотримання принципу здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, принципів незалежності суддів, поваги до прав національних меншин, недопущення дискримінації особи за політичними, релігійними або етнічними ознаками.

1.1.1.1. Проведення вільних і чесних виборів

Одним з основних пріоритетів України на шляху до зміцнення демократії є створення дієвої та прозорої виборчої системи. Президентські вибори 2004 року, парламентські вибори 2006 та 2007 років стали важливим показником прагнень українського суспільства до чесних і прозорих виборів. Під час зазначених виборів до України було запрошено спостерігачами більш як 20 тисяч представників із різних держав та міжнародних організацій, які засвідчили чесність і прозорість проведених виборів.

Україна і надалі розбудовуватиме свою виборчу систему з урахуванням рекомендацій Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія) та Місії ОБСЄ/БДІПЛ, зокрема, під час проведення президентських виборів у наступному році.

Робота з удосконалення законодавчої бази з питань проведення виборів та референдумів в Україні триває.

Середньострокові цілі:

продовжити роботу з удосконалення законодавства про вибори в Україні;

здійснити заходи, спрямовані на підвищення ефективності виборчої системи України та створення сприятливих умов для проведення майбутніх парламентських і президентських виборів відповідно до міжнародних стандартів;

удосконалити законодавство щодо участі громадян у формуванні та реалізації державної політики.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити ведення Державного реєстру виборців відповідно до вимог Закону України "Про Державний реєстр виборців";

забезпечити внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" щодо дальшого вдосконалення механізму забезпечення демократичності та прозорості виборчого процесу;

забезпечити участь міжнародних та українських офіційних спостерігачів у спостереженні за організацією і проведенням виборів Президента України;

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроектів з питань виборів та референдумів.

1.1.1.2. Зміцнення демократичних інститутів

Зміцнення демократії в Україні неможливе без удосконалення системи функціонування органів влади. Для цього необхідно усунути правові суперечності, на законодавчому рівні забезпечити чітке розмежування повноважень органів державної влади та прозорість їх діяльності, визначити відповідальність цих органів, провести судову реформу та реформу місцевого самоврядування.

Значні зусилля спрямовуватимуться на підвищення рівня довіри з боку суспільства до органів сектору безпеки та оборони України шляхом посилення демократичного цивільного контролю за функціонуванням цього сектору.

Середньострокові цілі:

продовжити здійснення заходів, спрямованих на створення збалансованої системи органів державної влади та чітке розмежування їх повноважень;

продовжити роботу з удосконалення засад здійснення місцевого самоврядування з урахуванням стандартів, визначених Європейською хартією місцевого самоврядування;

сприяти утвердженню партнерських відносин між державою та громадянином.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Адміністративно-процедурного кодексу України з урахуванням європейських норм і стандартів;

забезпечити підготовку та супроводження у Верховній Раді України проекту закону щодо організації, повноважень і порядку діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України.

1.1.1.3. Захист прав і свобод людини

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина гарантовано Конституцією України.

На сьогодні Україна приєдналася до більшості найважливіших міжнародних договорів у сфері захисту прав і свобод людини, зокрема до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї, Конвенції про права дитини та факультативних протоколів до неї, Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок тощо.

У 1997 році Україна взяла на себе зобов'язання щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини. У 2006 році прийнято Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Міністерством юстиції України через Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини здійснюється представництво України в Європейському суді з прав людини.

Середньострокові цілі:

продовжити впровадження міжнародних, у тому числі регіональних, стандартів у галузі прав і свобод людини, зокрема, шляхом проведення навчальних заходів з працівниками правоохоронних органів та суддями;

удосконалити порядок виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини;

реформувати Державну кримінально-виконавчу службу України з метою створення нових моделей установ відбування покарань та служби пробації, які відповідатимуть європейським вимогам і стандартам та гарантуватимуть право засуджених осіб на захист людської гідності, належні умови утримання, реалізацію інших прав і свобод;

продовжувати роботу із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню з особами, які тримаються в установах виконання покарань, поступового наближення умов тримання осіб, узятих під варту, та осіб, які відбувають покарання, до європейських норм;

вдосконалити систему професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників кримінально-виконавчої служби;

створити систему безоплатного надання правової допомоги населенню.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

створити умови для виправлення засуджених, здобуття ними освіти та набуття професії, їх соціальної адаптації у суспільстві, розвитку матеріально-технічної бази установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, створення правових засад діяльності служби пробації (у рамках виконання плану-графіка імплементації Плану дій Україна - ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 року N 36-р) ;

визначити на законодавчому рівні механізм реалізації права на безоплатну правову допомогу для вразливих верств населення.

1.1.1.4. Захист прав національних меншин

Українська держава гарантує громадянам України незалежно від їх етнічного походження, раси, релігійних переконань, мови або інших ознак рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права.

Гарантії прав і свобод національних меншин закріплені у Конституції України, Законі України "Про національні меншини в Україні", Декларації прав національностей України, інших нормативно-правових актах, а також Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин, ратифікованій Законом України від 9 грудня 1997 року N 703/97-ВР, Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, ратифікованій Законом України від 15 травня 2003 року N 802-IV, які є частиною національного законодавства України. Україна дотримується зобов'язань щодо захисту прав національних меншин, узятих відповідно до конвенцій і декларацій ООН, документів ОБСЄ та Ради Європи.

Держава надає підтримку громадським організаціям національних меншин під час проведення культурно-мистецьких і мовно-просвітницьких заходів.

Щороку в державному бюджеті передбачаються асигнування на фінансування заходів із задоволення культурних, мовних та інформаційних потреб національних меншин. Ці асигнування виділяються з державного бюджету відповідним розпорядникам бюджетних коштів за окремими бюджетними програмами.

Україна реалізовує своє суверенне право зміцнювати позиції української мови як державної в усіх сферах публічного життя, враховуючи при цьому зобов'язання України перед ОБСЄ, зобов'язання за Рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин.

Україна забезпечує створення необхідних умов для повернення, облаштування, соціальної адаптації та інтеграції депортованих кримських татар, болгар, вірмен, греків, німців, а також соціальних стандартів, що є важливими напрямами державної політики та мають велике значення для збереження соціально-економічної стабільності, забезпечення національної безпеки та зміцнення міжнародного авторитету України.

Після розпаду Радянського Союзу саме Україна взяла на себе практично всі зобов'язання щодо виконання Угоди з питань, пов'язаних із відновленням прав депортованих осіб, національних меншин і народів.

Починаючи з 1991 року, в Державному бюджеті України передбачаються видатки на облаштування депортованих осіб. Відповідні бюджетні кошти спрямовуються в основному на будівництво житла, інженерних комунікацій, об'єктів соціально-культурного призначення.

Середньострокова ціль - продовжити роботу з удосконалення нормативно-правової бази у сфері забезпечення прав національних меншин з метою приведення її у відповідність із положеннями міжнародних договорів у цій сфері.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону про Концепцію державної етнонаціональної політики України;

розробити проект Закону про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (нова редакція).

1.1.1.5. Свобода слова

Неухильне забезпечення принципів свободи слова та відкритості діяльності органів державної влади, безперешкодний доступ громадян до інформації, недопущення будь-яких проявів політичної цензури та перешкоджання професійній діяльності журналістів є серед пріоритетних напрямів інформаційної політики України, що реалізуються у постійному конструктивному діалозі з громадськістю.

Політичні зміни, які нещодавно відбулися в Україні, дали змогу створити умови для діяльності вільних, незалежних і плюралістичних засобів масової інформації, зробити вагомі кроки для впровадження європейських стандартів свободи слова та інформації, утвердження відкритого, прозорого, конкурентного інформаційного простору. Держава докладає максимум зусиль для того, щоб позитивні суспільні зрушення стали незворотними і всебічно розвивалися.

Останнім часом до актів законодавства внесено низку змін та доповнень у частині забезпечення захисту та безперешкодної реалізації прав людини на свободу слова, вільний доступ до інформації, на захист честі і гідності, а також у частині встановлення відповідальності за порушення законодавства щодо діяльності засобів масової інформації.

Законом України від 17 грудня 2008 року N 687-VI ратифіковано Європейську конвенцію про транскордонне телебачення.

Державна інформаційна політика спрямована на розв'язання таких проблем, як непрозорість відносин власності щодо засобів масової інформації; недосконалість механізмів доступу до інформації; порушення професійних прав журналістів, втручання в редакційну політику з боку власників засобів масової інформації, адміністративний тиск працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування на журналістів державних і комунальних засобів масової інформації; відсутність достатніх правових, організаційних підстав та фінансово-матеріальних ресурсів для створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України та роздержавлення друкованих засобів масової інформації.

Середньострокові цілі:

удосконалити законодавчу та адміністративну складові з метою підвищення рівня доступу громадян до інформації, забезпечення захисту гарантованих державою прав на свободу думки і слова, зокрема прав журналістів на вільне висловлювання поглядів і переконань, та широкого залучення до цього процесу українських громадських організацій;

створити систему Суспільного телебачення і радіомовлення України, яка відповідатиме світовим стандартам;

внести зміни до законодавства щодо забезпечення прозорості функціонування засобів масової інформації всіх форм власності.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

завершити розроблення проекту Концепції створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України;

розробити проект Закону про внесення змін до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" (нова редакція);

розробити проект Закону про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації;

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроектів про доступ до публічної інформації та про захист професійної діяльності журналістів.

1.1.1.6. Сприяння розвитку громадянського суспільства

Рівень розвитку громадянського суспільства та його демократичних інститутів в Україні потребує розроблення та впровадження дієвого механізму залучення громадськості до системи управління державою, в тому числі здійснення демократичного цивільного контролю за сектором безпеки і оборони України.

Україна і надалі максимально залучатиме громадські організації до процесу проведення внутрішньодержавних реформ щодо підвищення прозорості та посилення громадського контролю.

У 2007 році схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року N 1035-р та розпочато реалізацію Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства.

Для вдосконалення механізму громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, підвищення рівня довіри населення до влади впроваджено механізми громадських консультацій, слухань, громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади.

Середньострокові цілі:

удосконалити нормативно-правову базу щодо підтримки діяльності громадських організацій;

залучати громадян до процесу державного управління та прийняття відповідних рішень;

продовжити залучення громадських організацій до процесу проведення внутрішньодержавних реформ.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити вдосконалення та дальший розвиток Мережі партнерства Україна - НАТО щодо підвищення обізнаності громадянського суспільства під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи (СРГ ВР) (далі - Мережа партнерства Україна - НАТО);

забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону про громадські організації;

забезпечити дальшу реалізацію інформаційної політики з питань євроатлантичної інтеграції щодо представників військових формувань, правоохоронних та інших заінтересованих державних органів України.

1.1.2. Забезпечення верховенства права

1.1.2.1. Боротьба з корупцією

Україна продовжуватиме здійснювати заходи у сфері боротьби з корупцією, яка є однією з найнебезпечніших загроз правам людини, правопорядку, демократії та соціальній справедливості.

Здобуття довіри громадськості та відданості суспільним інтересам є одним з основних завдань держави. Україна має сфокусувати свою увагу на проведенні системних змін з метою зменшення проявів корупції, забезпеченні прозорості процесу прийняття рішень та альтернативних, законних засобах впливу з боку громадян та суб'єктів підприємницької діяльності на процес прийняття управлінських рішень.

У 2009 році прийнято законодавчі акти з питань запобігання та протидії корупції, запроваджено відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень, кримінальну відповідальність за вчинення корупційних діянь. Зазначені акти відповідають положенням Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією та Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією.

В Україні запроваджено інститут Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, на якого покладається виконання завдань з підготовки пропозицій щодо формування та забезпечення реалізації державної антикорупційної політики.

Зазначена політика ґрунтуватиметься на міжнародних стандартах протидії корупції, що містяться у конвенціях Організації Об'єднаних Націй та Ради Європи, і враховуватиме рекомендації, напрацьовані в рамках участі України у Групі держав Ради Європи проти корупції (GRECO), а також рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), у тому числі План дій по боротьбі з корупцією, прийнятий 10 вересня 2003 року в м. Стамбулі (Турецька Республіка).

Україна бере участь в Ініціативі НАТО в рамках Програми "Партнерство заради миру" щодо побудови системи прозорості та довіри в безпекових і оборонних інституціях. Україна направила для участі в навчаннях 25 представників від різних установ сектору безпеки та залучила їх до заповнення запитальника самооцінки.

Середньострокові цілі:

забезпечувати виконання рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO);

продовжити дальше вдосконалення нормативно-правової бази з питань запобігання та протидії корупції;

забезпечити формування негативного ставлення суспільства до корупції шляхом проведення у засобах масової інформації кампаній з підвищення рівня обізнаності громадян із цим явищем та здійснення відповідних заходів;

запровадити чіткі та прозорі правила фінансування політичних партій, створити можливості для здійснення відповідного громадського контролю;

забезпечити виконання заходів з боротьби з корупцією в рамках реалізації Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 12 лютого 2007 року N 105;

упроваджувати в установах сектору безпеки принципи та практику реалізації Ініціативи НАТО в рамках Програми "Партнерство заради миру" щодо створення системи прозорості та довіри в безпекових і оборонних інституціях.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

створити належні правові та організаційні механізми реалізації положень прийнятих у 2009 році Законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення", "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень", "Про засади запобігання та протидії корупції", спрямованих на реалізацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, ратифікованої Законом України від 18 жовтня 2006 року N 251-VI, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, ратифікованої Законом України від 18 жовтня 2006 року N 252-VI, та Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, ратифікованої Законом України від 16 березня 2005 року N 2476-IV;

згідно з Ініціативою НАТО в рамках Програми "Партнерство заради миру" щодо побудови системи прозорості та довіри в безпекових і оборонних інституціях провести відповідний навчальний курс на території України та забезпечити заповнення запитальників самооцінки;

забезпечити участь заінтересованих державних органів у реалізації в Україні міжнародних проектів технічної допомоги з антикорупційної тематики ("Підтримка належного урядування: Проект протидії корупції в Україні (UPAC)" (Рада - Європейська Комісія); "Розвиток спеціалізованих служб по боротьбі з корупцією в Україні" (ОЕСР, Американська асоціація юристів); Порогова програма Корпорації "Виклики тисячоліття"; Антикорупційна координаційна ініціатива Американської асоціації юристів);

розробити пропозиції щодо забезпечення прозорості фінансування іноземними резидентами програм в Україні, які стосуються реформування сектору безпеки, зокрема програм міжнародної технічної допомоги.

1.1.2.2. Судова реформа та незалежність суддів

Реформування системи судочинства та кримінальної юстиції є одним із ключових напрямів внутрішньої політики України, реалізація якого потребує злагоджених, чітких, комплексних дій усіх правових інститутів та приведення їх у відповідність із міжнародними стандартами.

Середньострокові цілі:

продовжити реформування судової системи та посилення реалізації гарантій незалежності діяльності суддів;

забезпечити дальшу реалізацію Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 року N 311, яка передбачає комплексне реформування кримінального, кримінально-процесуального законодавства та системи органів юстиції і правоохоронних органів відповідно до міжнародних стандартів;

сприяти вдосконаленню альтернативних (позасудових) способів врегулювання спорів, у тому числі інституту третейських судів та процедури медіації.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

внести зміни до актів законодавства щодо вдосконалення системи судів, порядку призначення суддів на адміністративні посади, процедури формування корпусу професійних суддів, механізму притягнення суддів до відповідальності;

продовжити роботу з реформування інституту адвокатури та приведення законодавства у сфері провадження адвокатської діяльності у відповідність з європейськими стандартами.

1.1.2.3. Реформа державного управління

Одним з основних інструментів виконання функцій та завдань держави є інститут державного управління. Україна на постійній основі здійснює заходи, спрямовані на вдосконалення системи державного управління, зокрема, шляхом запровадження європейських стандартів державної служби, підвищення престижності державної служби, розмежування політичних посад та посад державних службовців, підвищення якості державних послуг тощо.

Середньострокові цілі:

сприяти забезпеченню суспільно орієнтованого та прозорого механізму державного управління, чесності, відповідальності та професіоналізму державних службовців шляхом реформування державної служби та створення належної правової бази у цій сфері відповідно до європейських стандартів;

забезпечити впровадження норм етики поведінки державних службовців.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

завершити розроблення проекту концепції реформування публічної адміністрації;

розробити проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (нова редакція).

1.1.2.4. Боротьба з відмиванням коштів

Україна і надалі проводитиме активну боротьбу з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму, цілеспрямовану політику протидії відмиванню таких доходів, зокрема, шляхом вивчення найкращого міжнародного досвіду та вдосконалення законодавства України.

Середньострокові цілі:

здійснити заходи щодо набрання чинності для України Конвенцією Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму та її подальшого впровадження;

забезпечити впровадження рекомендацій, наданих експертами Спеціального комітету експертів Ради Європи з питань взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів (MONEYVAL) за результатами III раунду оцінки України;

продовжити здійснення заходів щодо забезпечення неухильного виконання Міжнародної конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму, ратифікованої Законом України від 12 вересня 2002 року N 149-IV.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити впровадження в національне законодавство міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема забезпечивши супроводження у Верховній Раді України проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом";

продовжити поглиблення співпраці з міжнародними організаціями (FATF, Егмонтська група, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд) з метою закріплення іміджу України як надійного партнера світової спільноти у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;

сприяти організації спільних конференцій та тренінгів з питань боротьби з відмиванням доходів, запрошенню українських експертів на семінари, що проводяться на міжнародному, в тому числі регіональному, рівні;

підготувати проекти нормативно-правових актів, необхідних для впровадження рекомендацій, наданих експертами Спеціального комітету експертів Ради Європи з питань взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів (MONEYVAL) за результатами III раунду оцінки України;

продовжити роботу з укладення двосторонніх міжнародних договорів України про співробітництво у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму.

1.2. Економічні питання

Україна, як і більшість держав світу, зазнала значного негативного впливу внаслідок погіршення економічної ситуації, пов'язаного зі світовою фінансовою кризою. Спад світової економіки, зменшення попиту та падіння цін на світовому товарному ринку позначилися на розвитку економіки України. Основними проблемами, з якими зіткнулась Україна, були обвал фондового та валютного ринків, погіршення стану справ у банківській системі, падіння позицій основних українських експортерів на світовому ринку.

Як наслідок, валовий внутрішній продукт у 2008 році збільшився порівняно з 2007 роком лише на 2,1 відсотка, в той час як у 2007 році відповідний показник становив 7,9 відсотка. Разом із тим за підсумками 2008 року рівень інфляції в Україні становив 22,3 відсотка, реальний приріст середньомісячної заробітної плати - 6,3 відсотка, рівень безробіття - 6,9 відсотка (за методологією Міжнародної організації праці), а дефіцит зведеного бюджету - 1,5 відсотка валового внутрішнього продукту. Поглиблення дисбалансів в Україні позначилося на зниженні активності іноземних інвесторів. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій за 2008 рік становив 6,2 млрд. доларів США.

За підсумками першого півріччя 2009 року ситуація в економіці держави залишається складною.

Україна докладатиме зусиль для підвищення адаптованості національної економіки до нових викликів шляхом розвитку внутрішнього потенціалу, а також адекватного захисту національних інтересів від наявних та потенційних загроз.

Заходи, спрямовані на подолання кризи та відновлення економічного зростання, здійснюватимуться в напрямі досягнення макроекономічної стабілізації, стимулювання інвестиційної діяльності, підтримки реального сектору економіки.

Передбачається приділити увагу диверсифікації джерел енергії та безпеці постачання енергоресурсів, модернізації енергетичної галузі, забезпеченню ефективного використання енергетичних ресурсів та відновлюваних джерел енергії.

В умовах фінансової кризи основними завданнями залишаються мінімізація її негативних наслідків та забезпечення стабільного соціально-економічного розвитку у посткризовий період 2010-2012 років.

1.2.1. Досягнення макроекономічної стабільності

Основною умовою мінімізації негативних наслідків впливу світової фінансової кризи є здійснення збалансованої державної політики економічного і соціального розвитку.

В Україні продовжуватиметься розбудова соціально орієнтованої ринкової економіки, поглиблення інституційних перетворень та структурних реформ, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності економіки держави.

Середньострокові цілі:

довести рівень індексу споживчих цін до 7 - 8 відсотків (в період від грудня до грудня);

оптимізувати податкову систему в частині зниження податкового навантаження, розширити базу оподаткування, скасувати малоефективні податки і збори;

повернути заощадження населення у банківську систему та відновити кредитування реального сектору економіки.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

зменшити рівень інфляції (менш як 16 відсотків);

зберегти стабільність національної валюти;

відновити довіру до банківської системи.

1.2.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності

Здійснюватимуться заходи, спрямовані на вдосконалення державного регулювання господарської діяльності, розв'язання проблем підприємництва, спрощення процедури реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та видачі їм документів дозвільного характеру, пошук нових форм фінансової та матеріально-технічної підтримки, навчання та підвищення кваліфікації населення з орієнтацією на підприємницьку діяльність.

Середньострокові цілі:

зняти невиправдані адміністративні та регуляторні бар'єри на шляху розвитку малого та середнього бізнесу;

зменшити кількість документів дозвільного характеру на провадження господарської діяльності на 10 відсотків;

зменшити кількість видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

збільшити кількість новоутворюваних малих підприємств;

запровадити європейські підходи до контролю безпеки продукції;

гармонізувати нормативно-правову базу у сфері захисту прав споживачів з європейською.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

створити сприятливі умови для започаткування підприємницької діяльності;

упорядкувати та спростити процедуру отримання документів дозвільного характеру;

розширити застосування декларативного принципу та запровадити принцип мовчазної згоди при започаткуванні та провадженні господарської діяльності, підвищити гнучкість державного регулювання;

більш активно використовувати міжнародний досвід з питань технічного регулювання та ринкового нагляду;

забезпечувати на належному рівні захист прав споживачів.

1.2.3. Енергетична безпека

Україна продовжуватиме здійснення заходів, спрямованих на диверсифікацію джерел і шляхів постачання енергоресурсів, диверсифікацію технологій енергозабезпечення, забезпечення безпеки та надійності функціонування ядерної енергетичної галузі, реформування енергетичного сектору, підвищення енергоефективності та енергозбереження, збільшення обсягу використання альтернативних і відновлюваних джерел енергії.

Відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року N 145-р, а також у рамках співробітництва з європейськими інституціями в енергетичній сфері здійснюватиметься дальша інтеграція об'єднаної електроенергетичної системи України до європейської енергосистеми UCTE.

Україна дотримуватиметься положень Спільної заяви від 23 березня 2009 року за результатами Спільної ЄС - Україна міжнародної конференції щодо модернізації газотранзитної системи України, яка підписана Урядом України, ЄБРР, ЄІБ, СБ та ЄК, зокрема, щодо:

забезпечення незалежності оператора газотранзитної системи України стосовно його юридичної і організаційної форми, процедур прийняття рішень та складання бухгалтерської звітності шляхом надання операторові газотранзитної системи можливості використовувати доходи, що надійшли від транспортування газу трубопроводами високого тиску та збереження газу;

забезпечення відповідно до міжнародних фінансових стандартів прозорості та відкритості позичальника, призначеного для здійснення модернізації газотранзитної системи;

дозволу операторові газотранзитної системи України працювати на комерційних засадах;

забезпечення формування тарифів на доступ до газотранспортної системи України з урахуванням потреби забезпечення цілісності та вдосконалення системи, відображення дійсних понесених витрат, включаючи належну дохідність інвестицій, а також оприлюднення оператором газотранспортної системи детальної інформації про тарифні розрахунки, їх методології та структури;

надання третім сторонам доступу до сховищ на прозорих комерційних умовах і під контролем регуляторного органу;

гарантування дотримання позичальником кращих міжнародних правил проведення закупівель, найвищих стандартів щодо охорони природи, управління, охорони здоров'я, безпеки і соціального захисту.

Середньострокові цілі:

забезпечити реформування та розвиток газо- та нафтотранспортної системи України відповідно до зобов'язань, узятих Україною в контексті євроінтеграційних процесів;

створити сприятливі умови для залучення інвестицій у розвиток енергетичної галузі України;

здійснити інтеграцію об'єднаної електроенергетичної системи України до європейської енергосистеми UCTE;

здійснити практичні заходи з реалізації проекту Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору на базі аверсного використання нафтопроводу "Одеса - Броди".

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розробити проекти нормативно-правових актів з питань формування єдиного енергетичного балансу з метою створення стабільних, економічно ефективних умов для задоволення потреб економіки в енергетичних ресурсах;

продовжити роботу з інтеграції об'єднаної енергетичної системи України до європейської енергосистеми;

розробити проект Концепції створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів на 2010-2020 роки;

ужити заходів щодо набуття Україною повноправного членства в Енергетичному Співтоваристві;

розробити проект Програми реформування газового сектору для реалізації заходів з реформування газового сектору на 2009-2011 роки;

забезпечити впровадження прийнятного для України досвіду держав - членів НАТО щодо забезпечення енергетичної безпеки, зокрема, шляхом продовження співробітництва у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки.

1.3. Зовнішня політика

Україна, виходячи зі своїх національних інтересів, проводить збалансовану зовнішню політику, що ґрунтується на принципах міжнародного права, зокрема принципах рівноправності та взаємовигідного співробітництва.

Україна продовжуватиме політичний діалог та розвиватиме практичне співробітництво з Альянсом, що сприятиме продовженню процесу внутрішньодержавних демократичних перетворень, зміцненню її позицій на міжнародній арені.

1.3.1. Співпраця з НАТО у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь і підтримка миротворчих операцій і місій під егідою НАТО

Україна продовжуватиме робити свій внесок у справу підтримки миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами, братиме активну участь в операціях та місіях під егідою НАТО в Ісламській Республіці Афганістан, Косово та Республіці Ірак.

Триватиме військово-морське співробітництво України та Альянсу в рамках антитерористичної операції НАТО в Середземному морі "Активні зусилля". Здійснюватимуться дальші кроки для практичної реалізації висловленого Україною бажання щодо участі Збройних Сил України в Силах реагування НАТО.

Україна і надалі готова надавати підтримку миротворчим та гуманітарним місіям і операціям НАТО, зокрема, шляхом залучення свого авіаційного транспортного потенціалу до перевезення вантажів та особового складу збройних сил держав-членів і держав-партнерів Альянсу.

Середньострокові цілі:

проводити засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони держав - членів НАТО та глав дипломатичних представництв держав - членів НАТО, а також у разі досягнення домовленості - на рівні глав держав і урядів*;

забезпечити дальшу ефективну участь українського миротворчого контингенту та миротворчого персоналу у миротворчих місіях та операціях НАТО;

розглянути можливість збільшення чисельності військовослужбовців у складі Тренувальної місії НАТО в Республіці Ірак*;

забезпечити участь підрозділів Збройних Сил України у багатонаціональних навчаннях та заходах, що здійснюються за планами міжнародного співробітництва у рамках Робочої програми євроатлантичного партнерства, зокрема Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО*.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

проводити експертні консультації Україна - НАТО на високому рівні та консультації спільних робочих груп з питань воєнної реформи, економічної безпеки, планування дій на випадок надзвичайної ситуації цивільного характеру, науки і захисту довкілля та з питань оборонно-технічного співробітництва в рамках Комісії Україна - НАТО*;

проводити в рамках Інтенсифікованого діалогу засідання Комісії Україна - НАТО за участю керівників центральних органів виконавчої влади України*;

проводити з Політичним комітетом НАТО консультації з актуальних питань зовнішньої політики України, які є важливими для НАТО в контексті державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції;

залучати авіаційний транспортний потенціал до перевезення вантажів та особового складу збройних сил держав-членів і держав-партнерів Альянсу, які беруть участь у миротворчих місіях і операціях НАТО;

забезпечувати діяльність українського миротворчого контингенту у складі українсько-польської оперативної групи військ Українсько-польського батальйону Міжнародних сил безпеки в Косово;

продовжити участь миротворчого персоналу України в операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан;

надавати повітряний коридор для здійснення перельотів літаками військово-транспортної авіації збройних сил держав - членів НАТО через територію України в рамках участі в операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан;

забезпечити участь кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у військово-морських операціях на Середземному морі в рамках операції "Активні зусилля", а також діяльність первинного національного Контактного пункту та обмін інформацією щодо підозрілих суден;

продовжити забезпечувати участь миротворчого персоналу України у складі Тренувальної місії НАТО в Республіці Ірак.

1.3.1.1. Забезпечення національного представництва в органах Північноатлантичного Альянсу

Місія України при НАТО відіграє важливу роль у забезпеченні ефективної взаємодії міністерств, інших державних органів України з відповідними органами НАТО. Особливого значення набуде роль Місії України при НАТО під час здійснення заходів щодо виконання річних національних програм.

На сьогодні Україна представлена у військових штабах Альянсу двома військовослужбовцями Збройних Сил України, які відряджені до Управління військового співробітництва стратегічних командувань НАТО.

Збройні Сили України представлені шістьма офіцерами на посадах штабних елементів військових штабів НАТО: один - у Міжнародному військовому штабі НАТО (м. Брюссель, Королівство Бельгія), два - у Стратегічному командуванні НАТО з операцій (м. Монс, Королівство Бельгія), один - у Стратегічному командуванні НАТО з трансформації (м. Норфолк, Сполучені Штати Америки), один - у штабі Об'єднаного командування збройних сил НАТО (м. Брюнссум, Королівство Нідерланди) та один - у штабі сухопутного компонента НАТО (м. Мадрид, Королівство Іспанія).

Україна на постійній основі представлена на засіданнях агенцій, комісій, комітетів, груп і підгруп НАТО, її представники залучаються до роботи в органах Альянсу на контрактній основі.

Середньострокові цілі:

оптимізувати разом із представниками Альянсу структуру представництв Міністерства оборони України та Збройних Сил України в органах Альянсу*;

забезпечити підготовку фахівців для заміщення посад у складі Місії України при НАТО, штабних елементів військових штабів НАТО з метою виконання ними обов'язків на високому рівні;

продовжити практику стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах НАТО*.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести консультації з представниками штаб-квартири НАТО та підготувати пропозиції щодо можливої квоти українського персоналу в органах Альянсу в разі набуття Україною членства в НАТО, а також установити вимоги щодо підготовки персоналу*;

забезпечити участь офіцерів Збройних Сил України в конкурсі на заміщення вакантних посад штабних елементів військових штабів НАТО, проведення планових ротацій, формування резерву та вдосконалення системи оплати їх праці.

1.3.2. Інтеграція до Європейського Союзу

У контексті реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в Європейському Союзі (ЄС) буде продовжено переговори щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, включаючи створення зони вільної торгівлі з ЄС.

Буде продовжено активне співробітництво з ЄС у сфері зовнішньої політики та політики безпеки, у торговельно-економічній сфері, у сфері юстиції, а також щодо інтеграції енергетичного сектору України до загальноєвропейського.

Середньострокові цілі:

продовжити переговори з ЄС з метою укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;

забезпечити виконання документа "Порядок денний асоціації Україна - ЄС";

забезпечити розвиток двостороннього і багатостороннього співробітництва в рамках ініціативи ЄС "Східне партнерство";

розвивати співробітництво з ЄС у галузі енергетики відповідно до положень Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі;

продовжити діалог між Україною та ЄС з метою лібералізації візового режиму та його скасування у майбутньому.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

визначити перелік проектів, що реалізовуватимуться на двосторонній і багатосторонній основі в рамках ініціативи ЄС "Східне партнерство";

підготувати та затвердити умови запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС з визначенням критеріїв, виконання яких дасть змогу скасувати візовий режим з державами - членами ЄС;

забезпечити належне виконання Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, продовжити підготовку до укладення імплементаційних протоколів з державами - членами ЄС для виконання положень зазначеної Угоди;

продовжити діяльність Спільного візового комітету Україна - ЄС з метою проведення моніторингу виконання Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз;