Митний кодекс України

6. Порядок розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов’язуючої інформації визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

1. Будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки.

2. Для цілей застосування цієї глави:

1) предмет оскарження - рішення, дії або бездіяльність митних органів, які оскаржуються;

2) дії митних органів - вчинки посадових осіб та інших працівників митних органів, пов’язані з виконанням обов’язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України;

3) бездіяльність митних органів - невиконання посадовими особами та іншими працівниками митних органів обов’язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їхніх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством;

4) митний орган вищого рівня - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

5) митний орган, якого стосується предмет оскарження, - митний орган, який прийняв оскаржуване рішення, вчинив оскаржувані дії або допустив бездіяльність.

3. Положення цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження підприємствами або громадянами рішень, дій або бездіяльності митних органів, крім випадків, якщо законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності.

4. Положення цієї глави не застосовуються у випадках оскарження постанов у справах про порушення митних правил, податкових повідомлень - рішень митних органів.

5. Оскарження постанов у справах про порушення митних правил здійснюється в порядку, встановленому главою 72 цього Кодексу. Оскарження податкових повідомлень-рішень митних органів здійснюється в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

6. Під час оскарження громадянами рішень, дій або бездіяльності митних органів положення Закону України "Про звернення громадян" застосовуються в частині, що не суперечить цій главі.

7. Процедура оскарження, передбачена цією главою, вважається досудовим порядком вирішення спору.

1. Скарга до митного органу вищого рівня подається в один із таких способів:

1) у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення;

2) в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

2. Скарга складається державною мовою та підписується особою, яка її подає, або уповноваженою нею особою.

У разі якщо скарга підписується уповноваженою особою, до неї долучається оригінал або належним чином завірена копія документа, що засвідчує повноваження такої уповноваженої особи.

3. Скарга має містити:

1) найменування митного органу, до якого подається скарга;

2) контактні дані особи, яка подає скаргу (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти тощо), а в разі подання скарги уповноваженою особою - також контактні дані такої уповноваженої особи;

3) інформацію про предмет оскарження та обставини, якими обґрунтовується порушення прав особи, яка подає скаргу;

4) вимоги особи, яка подає скаргу;

5) дату складення скарги;

6) поштову адресу або адресу електронної пошти, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;

7) перелік документів, що додаються до скарги.

4. Особа, яка подає скаргу, може додати до скарги документи та/або інформацію, які вона вважає за необхідне подати.

У разі якщо особа під час подання скарги не може подати відповідні документи та/або інформацію, такі документи та/або інформація можуть бути подані пізніше, але в межах строку розгляду скарги, передбаченого статтею 26-3 цього Кодексу.

5. Скарга, оформлена без дотримання вимог, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, повертається особі, яка її подала, на підставі мотивованого рішення митного органу вищого рівня не пізніш як через 10 днів з дня її надходження.

Повернення скарги не позбавляє особу права на повторне її подання у встановленому цим Кодексом порядку.

Перебіг строку подання скарги зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення особі, яка її подала.

1. Скарга може бути подана протягом 30 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності митного органу, але не пізніше шести місяців з дня прийняття відповідного рішення, вчинення дії або бездіяльності.

У разі якщо останній день строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Строк подання скарги не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу подано до установи зв’язку чи направлено засобами електронних комунікацій.

2. У разі пропуску строку подання скарги такий строк за заявою особи може бути поновлений, якщо митний орган вищого рівня визнає причини такого пропуску поважними.

3. Заява про поновлення пропущеного строку подання скарги та документи, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку (за наявності), подаються разом із скаргою.

4. Митний орган вищого рівня приймає скаргу до розгляду у разі, якщо причини пропуску строку подання скарги будуть визнані поважними.

5. У разі пропуску особою строку подання скарги, встановленого частиною першою цієї статті, або якщо причини для поновлення строку подання скарги визнані неповажними, митний орган вищого рівня залишає скаргу без розгляду та повідомляє про це особу, яка подала скаргу, а також про підстави визнання причин такого пропуску неповажними.

1. Особа, яка подала скаргу, має право:

1) брати участь у розгляді скарги особисто або через уповноважену особу, у тому числі в режимі відеоконференції;

2) подавати заяви, надавати пояснення, наводити свої доводи з питань, що виникають під час розгляду скарги, і заперечення проти заяв та доводів інших осіб;

3) надавати додаткові документи та/або інформацію або наполягати на їх запиті митним органом, який розглядає скаргу;

4) до прийняття рішення за результатами розгляду скарги відкликати її шляхом направлення письмової заяви до митного органу, який розглядає скаргу;

5) отримувати інформацію про розгляд скарги та одержувати рішення за результатами розгляду скарги;

6) висловлювати усно або письмово вимогу щодо забезпечення конфіденційності та нерозголошення певних відомостей під час розгляду скарги;

7) вимагати відшкодування збитків, якщо вони завдані внаслідок порушення встановленого порядку розгляду скарг;

8) користуватися іншими правами, визначеними законодавством.

1. Під час розгляду скарги митний орган вищого рівня перевіряє правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення митного органу, правомірність вчинених дій або відсутність факту бездіяльності митного органу.

2. Митний орган вищого рівня за заявою особи, яка подала скаргу, залучає до розгляду скарги митний орган, якого стосується предмет оскарження.

3. Скарга розглядається митним органом вищого рівня протягом 30 днів з дня її отримання.

4. За необхідності отримання позиції щодо предмета оскарження від митного органу, якого стосується предмет оскарження, митний орган вищого рівня може направити до митного органу, якого стосується предмет оскарження, копії скарги та доданих до неї документів (у разі їх подання).

У разі отримання копії скарги відповідно до абзацу першого цієї частини митний орган, якого стосується предмет оскарження, зобов’язаний надіслати до митного органу вищого рівня свою позицію та наявні в нього документи щодо предмета оскарження протягом п’яти робочих днів з дня отримання копії скарги.

5. У разі якщо під час розгляду скарги встановлено, що в митному органі вищого рівня відсутні документи та/або інформація, що мають значення для розгляду скарги, митний орган вищого рівня має право направити особі, яка подала скаргу, запит із зазначенням документів та/або інформації, які необхідно надати.

Особа, яка подала скаргу, зобов’язана надати митному органу вищого рівня на його запит документи та інформацію, необхідні для розгляду скарги, протягом 15 днів з дня отримання такого запиту.

6. У разі направлення запиту, передбаченого частиною п’ятою цієї статті, строк розгляду скарги зупиняється до надання митному органу вищого рівня документів та/або інформації, зазначених у запиті, але не більше ніж на 20 днів з дня направлення такого запиту.

7. У разі якщо особа, яка подала скаргу, не надала документів та/або інформації на запит митного органу вищого рівня, рішення за результатами розгляду скарги приймається з урахуванням наявних у такого органу документів та/або інформації.

8. Строк розгляду скарги, зазначений у частині третій цієї статті, може бути продовжений за рішенням митного органу вищого рівня, але не більше ніж на 20 днів.

9. Повідомлення про продовження строку розгляду скарги надсилається особі, яка подала скаргу, у паперовій або електронній формі.

10. У разі якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу одночасно оскаржуються до митного органу вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги митним органом вищого рівня припиняється.

1. Подання скарги не призводить до зупинення виконання оскаржуваного рішення.

2. За заявою особи, яка подала скаргу, митний орган вищого рівня на час розгляду скарги має право зупинити повністю або частково виконання оскаржуваного рішення у разі, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що оскаржуване рішення не відповідає законодавству України з питань митної справи або що існує ризик заподіяння значної шкоди особі, яка подала скаргу.

3. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, якщо внаслідок виконання оскаржуваного рішення в особи, яка подала скаргу, виникає зобов’язання із сплати митних платежів, виконання такого рішення може бути зупинено, за умови надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу. Забезпечення сплати митних платежів надається на суму митних платежів, зобов’язання із сплати яких виникає внаслідок виконання оскаржуваного рішення.

4. За результатами розгляду скарги забезпечення сплати митних платежів, надане відповідно до частини третьої цієї статті, повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

1. За результатами розгляду скарги митний орган вищого рівня приймає одне з таких рішень, яким:

1) повністю задовольняє скаргу;

2) частково задовольняє скаргу;

3) залишає скаргу без задоволення.

2. У разі прийняття рішення, передбаченого пунктом 1 або 2 частини першої цієї статті, митний орган вищого рівня:

1) скасовує оскаржуване рішення повністю або частково; або

2) скасовує оскаржуване рішення та самостійно приймає нове рішення; або

3) скасовує оскаржуване рішення та зобов’язує відповідний митний орган прийняти нове рішення відповідно до законодавства; або

4) вносить зміни до оскаржуваного рішення; або

5) визнає дії або факт бездіяльності відповідного митного органу неправомірними та зобов’язує цей митний орган вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.

3. Рішення за результатами розгляду скарги складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

У рішенні за результатами розгляду скарги також зазначається про право особи, яка подала скаргу, у разі її незгоди з прийнятим рішенням оскаржити його в судовому порядку.

4. Рішення за результатами розгляду скарги приймається від імені митного органу вищого рівня та підписується керівником цього митного органу або уповноваженою ним посадовою особою цього органу.

5. Рішення за результатами розгляду скарги протягом трьох робочих днів з дати його прийняття надсилається особі, яка подала скаргу, у паперовій або електронній формі на адресу, зазначену у скарзі.

6. У разі прийняття рішень, передбачених пунктами 3 і 5 частини другої цієї статті, митний орган, якого стосується предмет оскарження, зобов’язаний прийняти нове рішення або вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень, у найкоротший можливий строк, але не більше п’яти робочих днів з дати прийняття рішення за результатами розгляду скарги.

7. Митний орган вищого рівня, який прийняв рішення за результатами розгляду скарги, залишає без розгляду повторні скарги, подані тією самою особою щодо того самого предмета оскарження, та повідомляє особу про таке прийняте рішення.

1. У разі якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів пов’язано з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду або рішення митного органу вищого рівня про задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, має право в порядку контролю за діяльністю підпорядкованих митних органів або їх посадових осіб скасовувати або змінювати їхні неправомірні рішення, а також вживати передбачених законом заходів за фактами неправомірних рішень, дій або бездіяльності зазначених органів або осіб.

2. Керівник митниці має право в порядку контролю за діяльністю підпорядкованих структурних підрозділів та митних постів, які входять до складу митниці, скасовувати або змінювати їхні неправомірні рішення, а також вживати передбачених законом заходів за фактами неправомірних рішень, дій або бездіяльності зазначених органів.

1. Посадові особи та інші працівники митних органів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність при виконанні ними своїх службових (трудових) обов’язків, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.

2. Шкода, заподіяна особам та їхньому майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, відшкодовується у порядку, визначеному законом.

1. Митна справа здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засобів їх забезпечення, що функціонують на національному та/або міжнародному рівні.

2. Впровадження систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, здійснюється відповідно до законодавства. Під час їх впровадження митні органи проводять консультації з усіма безпосередньо заінтересованими сторонами.

3. У митній справі можуть застосовуватися системи, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані митними органами.

4. Системи, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані митними органами, є державною власністю і закріплюються за відповідними митними органами.

5. Можливість використання для здійснення митної справи систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засобів їх забезпечення, а також порядок і умови їх застосування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

6. Створення та функціонування єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, автоматизованої системи митного оформлення та єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, також забезпечує функціонування на національному рівні електронної транзитної системи та їх складових, що використовуються для цілей процедури спільного транзиту, передбаченої Конвенцією про процедуру спільного транзиту.

7. Власне розроблення програмного забезпечення для митних органів здійснюється спеціалізованим підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

8. Для виконання передбачених цим Кодексом митних формальностей використовується автоматизована система митного оформлення, що входить до складу єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України. У разі виходу з ладу автоматизованої системи митного оформлення або єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів митні формальності виконуються в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для виконання митних формальностей, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, обміну інформацією та взаємодії між митними органами, у тому числі іноземних держав, використовується електронна транзитна система, що входить до складу інформаційних систем митних органів.

Електронна транзитна система, що функціонує на національному рівні, може використовуватися для виконання митних формальностей та забезпечення контролю за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення внутрішнім транзитом.

9. З метою забезпечення взаємодії між єдиною автоматизованою інформаційною системою митних органів та інформаційними системами декларантів, митних брокерів та інших осіб у процесі здійснення митних формальностей центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, надає можливість використання відповідних веб-сервісів та інших електронних сервісів, доступних через мережу Інтернет.

1. Заяви, звернення, запити, скарги, інші документи, подання яких до митних органів передбачено цим Кодексом, можуть подаватися в електронному вигляді.

2. У випадках, якщо цим Кодексом встановлено вимогу щодо накладення електронного підпису на необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом в електронній формі, таке накладення здійснюється шляхом використання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

При цьому електронна ідентифікація користувачів систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, для отримання ними електронних послуг, доступу до сервісів може бути виконана з використанням електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Рішення та інші документи, передбачені цим Кодексом, які створюються митними органами під час реалізації повноважень, можуть видаватися у вигляді електронних документів відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У випадках, встановлених законодавством з питань митної справи, електронні документи перетворюються у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до них. Рішення та інші документи, що надаються митними органами в електронній формі у випадках, передбачених цим Кодексом, підлягають засвідченню уповноваженою посадовою особою митного органу шляхом накладення кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої особи, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

4. Формати, структура документів, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, протоколи обміну даними та інші технічні специфікації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, з оприлюдненням відповідної інформації на своєму офіційному веб-сайті.

5. Митні органи та їх посадові особи для виконання завдань, визначених цим Кодексом, мають право на безоплатне отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, які надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

1. Підтвердження відповідності систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засобів їх забезпечення здійснюється відповідно до законодавства.

2. За експлуатацію в митних органах систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, без застосування комплексної системи захисту інформації або системи управління інформаційною безпекою з підтвердженою відповідністю відповідно до вимог законодавства про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах та про забезпечення кібербезпеки, керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, несе відповідальність згідно із законом.

3. Необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи (крім документів, що містять таємну інформацію), подання яких митним органам передбачено цим Кодексом та іншими законами України, надаються митним органам іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до цього Кодексу у формі електронних документів, на які накладено електронний підпис.

Замість документа, що містить таємну інформацію, з використанням механізму "єдиного вікна" у формі електронного документа, на який накладено електронний підпис, передаються відкриті відомості про такий документ: назва (тип) документа, ким виданий (орган, установа, організація), ступінь секретності, дата видачі, реєстраційний номер.

4. Порядок використання електронних інформаційних ресурсів митних органів визначається цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

1. Взаємодія між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється з використанням механізму "єдиного вікна" згідно з цим Кодексом.

2. Для здійснення взаємодії, передбаченої частиною першою цієї статті, використовується єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", що входить до складу систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів. Адміністратором та держателем єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Для функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформаційно-комунікаційна система митних органів забезпечує можливість обміну інформацією з відповідними інформаційними, електронними комунікаційними, інформаційно-комунікаційними та інформаційно-телекомунікаційними системами інших державних органів, установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

3. Для забезпечення та контролю за дотриманням вимог щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, використовується набір гармонізованих відомостей.

4. Документи та відомості, надання яких митним органам передбачено цим Кодексом та іншими законами України від інших державних органів, установ та організацій, уповноважених на здійснення відповідних дозвільних або контрольних функцій стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, для здійснення митних формальностей надаються одноразово у формі електронного документа, на який накладено електронний підпис, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" та не потребують дублювання в паперовій формі, крім випадків надання відкритих відомостей про документи, що містять таємну інформацію. Надання митним органам для здійснення митних формальностей паперового примірника документа, що містить таємну інформацію, здійснюється у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

5. Під час взаємодії між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму "єдиного вікна" забезпечується додержання вимог щодо конфіденційності інформації.

Інформація, надана декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", може використовуватися державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, виключно відповідно до компетенції та не може розголошуватися без дозволу особи, якою надано таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим державним органам, установам та організаціям, крім випадків, визначених цим Кодексом.

6. Гармонізація відомостей, що надаються через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", здійснюється з метою уникнення необхідності неодноразового надання декларантом, його представником та іншою заінтересованою особою одних і тих самих відомостей різним державним органам, установам та організаціям, уповноваженим на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Гармонізацію відомостей, що надаються через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, відповідно до рекомендацій та на основі моделі даних Всесвітньої митної організації.

Для гармонізації відомостей, що надаються через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, затверджує нормативно-технічний документ - набір гармонізованих відомостей для надання через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" та забезпечує його систематичний перегляд.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, для забезпечення гармонізації відомостей, що надаються через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", здійснює:

1) збір та узагальнення даних та супровідних документів, які згідно з цим Кодексом, іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також нормативно-правовими актами, виданими на основі та на виконання цього Кодексу та інших законів України, підлягають поданню відповідними особами до державних органів, установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) обробку узагальнених даних відповідно до рекомендацій Всесвітньої митної організації;

3) зберігання даних, що надаються через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі";

4) визначення змісту та формату даних для подання через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" відповідно до моделі даних Всесвітньої митної організації;

5) відстеження змін і доповнень до моделі даних Всесвітньої митної організації та рекомендацій Всесвітньої митної організації для подальшого їх використання;

6) розміщення на своєму офіційному сайті інформації про функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі";

7) інші функції, передбачені законодавством, необхідні для забезпечення функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі".

7. Єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" забезпечує:

1) обмін документами та відомостями стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України між особами, зазначеними у частині першій цієї статті;

2) передавання державними органами, установами і організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, відповідних дозвільних документів та/або відомостей про включення (виключення) товару до (з) відповідного реєстру митним органам, декларантам, їх представникам та іншим заінтересованим особам у формі електронних документів, на які накладено електронний підпис;

3) передавання уповноваженими державними органами митним органам, декларантам, їх представникам та іншим заінтересованим особам інформації про встановлені ними відповідно до законів чи міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, заборон на переміщення у відповідному напрямку товарів через митний кордон України;

3-1) передавання Міністерством оборони України інформації про військову техніку та інші товари підрозділів збройних сил, переміщення яких через митний кордон здійснюється з використанням Форми 302;

4) використання митними органами відомостей з відповідних реєстрів та/або документів для контролю за дотриманням встановлених заборон та/або обмежень на переміщення товарів через митний кордон України;

5) надання уповноваженими органами, які проводять заходи офіційного контролю щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), відомостей про результати проведення таких заходів митним органам, декларантам, їх представникам та іншим заінтересованим особам;

6) використання митними органами інформації, наданої декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, для прийняття відповідних рішень щодо пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, їх випуску у відповідний митний режим;

7) регулярне інформування відповідних державних органів, установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, про здійснення митних формальностей на підставі відповідних дозвільних документів або відомостей про наявність (відсутність) товару у відповідному реєстрі, внесеному до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", шляхом надання інформації про товари, переміщені через митний кордон України за відповідний період (відомості про дозвільний документ або реєстр, митний режим, декларанта, відправника, одержувача, назву країни походження товарів (за наявності), відправлення та призначення, найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, відомості про кількість товару в кілограмах (вага брутто та вага нетто) та в інших одиницях виміру);

8) багаторазове використання одноразово внесеної інформації;

9) можливість координації митними органами проведення заходів офіційного контролю уповноваженими органами;

10) можливість здійснення декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами сплати відповідних митних платежів, єдиного збору, плати за здійснення митних формальностей митними органами, плати за проведення заходів офіційного контролю уповноваженими органами;

11) передавання декларантами, їх представниками та іншими заінтересованими особами до митних органів передбачених законодавством України з питань митної справи документів, відомостей, заяв, запитів тощо та отримання зворотної інформації та відповідей від митних органів;

12) розмежування доступу до інформації згідно з компетенцією державних органів, інших установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

13) безстрокове збереження інформації, її архівацію та відновлення.

8. Єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" працює постійно (24 години щоденно), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.

Технічне обслуговування єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" проводиться у часові проміжки з незначною кількістю звернень до порталу декларантів, їх представників, інших заінтересованих осіб.

Інформація про запланований час технічного обслуговування єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, не пізніше, ніж за 24 години до початку його проведення.

У разі виходу з ладу єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" строки, визначені цим Кодексом, що пов’язані з його роботою, призупиняються на період до відновлення його роботи.

Інформація про вихід з ладу єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" та відновлення його роботи невідкладно розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

9. Порядок взаємодії між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму "єдиного вікна" затверджується Кабінетом Міністрів України.

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює вимоги до інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем і засобів їх забезпечення, що використовуються:

1) суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності при застосуванні спрощень відповідно до цього Кодексу;

2) утримувачами складів тимчасового зберігання, митних складів, митними брокерами, іншими суб’єктами господарювання за їх бажанням для подання документів і відомостей, передбачених цим Кодексом.

2. Використання для митних цілей зазначених систем допускається тільки після проведення перевірки відповідності таких систем вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, а також після проведення консультацій за участю всіх безпосередньо заінтересованих сторін. Перевірка організується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

3. Митні органи та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності відповідно до закону можуть обмінюватися будь-якою інформацією, обмін якою прямо не передбачений законодавством України з питань митної справи, зокрема, з метою налагодження співробітництва з питань ідентифікації та протидії ризикам. Такий обмін може відбуватися на основі письмової угоди та передбачати доступ митних органів до електронних інформаційних систем суб’єкта господарювання. Будь-яка інформація, що надається сторонами у ході співробітництва, є конфіденційною, якщо сторони не домовилися про інше.

1. Захист електронної інформації в системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, та в інформаційних системах суб’єктів, що беруть участь в інформаційних відносинах, здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

2. Обробка інформації в системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, здійснюється із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

Обробка інформації в системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, може здійснюватися без застосування комплексної системи захисту інформації лише у разі виконання умов, визначених Законом України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", та дотримання інших вимог законодавства про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах та про забезпечення кібербезпеки.

3. Контроль за здійсненням захисту електронної інформації в системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, а також за дотриманням правил користування засобами захисту інформації здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та інші уповноважені державні органи.

1. Положення цього Кодексу встановлюють непреференційні правила щодо визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, з метою застосування:

1) ставок мита, правил щодо його справляння до товарів, яким надається режим найбільшого сприяння, крім тарифних пільг (преференцій), встановлених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

2) заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) інших заходів відповідно до вимог Світової організації торгівлі, пов’язаних із визначенням країни походження товару.

2. Країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Якщо стосовно конкретного товару критерії достатньої переробки не встановлено, застосовується правило, згідно з яким країна походження товару визначається за країною походження використаних при переробці матеріалів з найбільшою вартістю.

4. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.