Продовжується впровадження моделі управління людськими ресурсами на основі компетенцій також у Мінфіні. Наказом Мінфіну від 26 березня 2024 р. № 145 затверджено Стратегію розвитку системи управління людськими ресурсами в Міністерстві фінансів України на 2024-2026 роки та Стратегічний план розвитку системи управління людськими ресурсами в Міністерстві фінансів України на 2024-2026 роки, одним із завдань якого визначено розроблення моделі управління людськими ресурсами на основі компетенцій.
Невирішеним за результатами реалізації Стратегії на 2022-2025 роки залишилося питання формування мережі внутрішніх тренерів у системі управління державними фінансами. На даний час потреби в навчанні, програми та методи розвитку не пов’язані з компетенціями працівників системи управління державними фінансами через відсутність моделі компетенцій, а також відсутність програм для внутрішніх тренерів.
Крім того, потребується посилення спроможності Державного податкового університету у забезпеченні розвитку персоналу в системі управління державними фінансами.
Стратегічні цілі та показники їх досягнення
Метою цієї Стратегії є побудова ефективної системи управління державними фінансами, яка гармонізована із стандартам ЄС, спрямована на забезпечення збалансованості, стабільності, стійкості державних фінансів, забезпечення сталого фінансового підґрунтя для захисту територіальної цілісності України, відновлення та відбудови України, а також розвитку її соціально-економічного потенціалу.
Результатами реалізації цієї Стратегії повинні стати належний рівень відповідності національного законодавства та практик управління державними фінансами в усіх її сферах законодавству та практикам ЄС, високий рівень ефективності та прозорості планування, мобілізації та використання державних фінансів, зміцнення потенціалу української економіки, зокрема забезпечення її конкурентоспроможності, покращення інвестиційного клімату з урахуванням соціального та екологічного виміру.
Для досягнення зазначеної мети визначено п’ять стратегічних цілей:
стратегічна ціль I. Національна податкова та митна системи відповідають стандартам ЄС та ОЕСР та є фіскально спроможними для забезпечення фінансування потреб національної безпеки і оборони та післявоєнного відновлення;
стратегічна ціль II. Система управління державними фінансами є передбачуваною, послідовною та стійкою, відповідає потребам воєнного часу, післявоєнного відновлення та стандартам ЄС;
стратегічна ціль III. Державний та місцевий бюджети ефективно виконуються в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення;
стратегічна ціль IV. Здійснюється ефективний та прозорий нагляд і контроль за державними фінансами відповідно до стандартів ЄС;
стратегічна ціль V. Система управління державними фінансами є прозорою, цифровізованою та інституційно спроможною.
Досягнення стратегічних цілей буде визначено з урахуванням комплексу таких показників:
для стратегічної цілі I:
- рівень перерозподілу валового внутрішнього продукту через доходи зведеного бюджету, відсотків;
- рівень підготовки щодо виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань за розділом 16 "Оподаткування" у 2030 році - 4 бали (за п’ятибальною шкалою);
- рівень підготовки щодо виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань за розділом 29 "Митний союз" у 2030 році - 5 балів (за п’ятибальною шкалою);
для стратегічної цілі II:
- дефіцит державного бюджету, відсотків валового внутрішнього продукту;
- рівень державного боргу, відсотків валового внутрішнього продукту;
- рівень підготовки щодо виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань за розділом 17 "Економічна та монетарна політика" у 2030 році - 4 бали (за п’ятибальною шкалою);
- рівень підготовки щодо виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань за розділом 22 "Регіональна політика та координація структурних інструментів" у 2030 році - 4 бали (за п’ятибальною шкалою);
для стратегічної цілі III:
- рівень підготовки щодо виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань за розділом 5 "Публічні закупівлі" у 2030 році - 4 бали (за п’ятибальною шкалою);
- рівень підготовки щодо виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань за розділом 18 "Статистика" у 2030 році - 4 бали (за п’ятибальною шкалою);
- кількість балів України в оцінці PULSAR у 2030 році (за результатами останньої проведеної оцінки) - "А";
для стратегічної цілі IV:
- рівень підготовки України щодо виконання євроінтеграційних зобов’язань за розділом 32 "Фінансовий контроль" у 2030 році - 4 бали (за п’ятибальною шкалою);
- рівень підготовки щодо виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань за розділом 33 "Фінансові та бюджетні положення" у 2030 році - 4 бали (за п’ятибальною шкалою);
для стратегічної цілі V:
- кількість балів України за компонентою "Бюджетна прозорість" дослідження Open Budget Survey у 2030 році (за результатами останньої проведеної оцінки) - 61 бал (із 100 можливих);
- рівень залученості працівників системи управління державними фінансами у результатах своєї діяльності та досягненні стратегічних цілей державного органу влади у 2030 році - 40 відсотків.
Базові значення до зазначених євроінтеграційних показників визначені у звітах Європейської Комісії щодо прогресу України в межах Пакету розширення. Зокрема, за результатами 2025 року Україна має:
початковий рівень підготовки щодо виконання євроінтеграційних зобов’язань (або 1 бал за п’ятибальною шкалою) за розділом 33 "Фінансові та бюджетні положення";
певний рівень підготовки щодо виконання євроінтеграційних зобов’язань (або 2 бали за п’ятибальною шкалою) за розділами 5 "Публічні закупівлі", 16 "Оподаткування", 18 "Статистика", 22 "Регіональна політика та координація структурних інструментів", 32 "Фінансовий контроль";
середній рівень підготовки щодо виконання євроінтеграційних зобов’язань (або 3 бали за п’ятибальною шкалою) за розділом 17 "Економічна та монетарна політика";
хороший рівень підготовки щодо виконання євроінтеграційних зобов’язань (або 4 бали за п’ятибальною шкалою) за розділом 29 "Митний союз".
Показник "рівень залученості працівників системи управління державними фінансами у результатах своєї діяльності та досягненні стратегічних цілей державного органу влади" у базовому 2024 році не оцінювався.
Базові значення за 2024 рік для інших показників досягнення стратегічних цілей наведені в розділах "Загальна частина" та "Аналіз поточного стану, тенденції та обґрунтування щодо необхідності розв’язання виявлених проблем".
Для бюджетних показників, що характеризують стан досягнення стратегічних цілей (зокрема, показників щодо рівня перерозподілу валового внутрішнього продукту через доходи зведеного бюджету, рівня дефіциту державного бюджету, відсотків валового внутрішнього продукту, та рівня державного боргу, відсотків валового внутрішнього продукту), цільові та фактичні значення будуть визначатися з урахуванням бюджетних показників, визначених у Бюджетній декларації, що охоплює відповідний період, та у відповідній Стратегії управління державним боргом.
Завдання, спрямовані на досягнення поставлених цілей
Стратегічна ціль I. Національна податкова та митна системи відповідають стандартам ЄС та ОЕСР та є фіскально спроможними для забезпечення фінансування потреб національної безпеки і оборони та післявоєнного відновлення
Податкова система
Мета - формування справедливої та передбачуваної податкової системи, яка відповідає високому рівню готовності України до виконання євроінтеграційних зобов’язань у сфері оподаткування, забезпечує стабільність та повноту сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, сприяє закріпленню інтегрованості України у світову економіку як надійної податкової юрисдикції.
Для досягнення визначеної мети заплановано виконання такого завдання - приведення національного податкового законодавства та механізмів податкового адміністрування і контролю у відповідність із стандартами ЄС та ОЕСР.
Завдання є комплексним та системним, виконання якого здійснюється шляхом реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року трьома етапами.
На першому етапі здійснюється внутрішня реформа податкових органів, спрямована на їх цифровізацію, удосконалення податкового адміністрування, впровадження системи управління податковими ризиками, здійснення антикорупційних заходів тощо.
Другий етап передбачає відновлення довіри платників податків, подальше посилення доброчесності податкових органів, що є критичним для успішності реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року.
Третій етап передбачає здійснення заходів щодо реалізації податкової політики.
Окремі заходи на різних етапах є взаємопов’язаними та здійснюються одночасно, зокрема відповідно до міжнародних зобов’язань України.
Ключовими пріоритетами реформування за цією сферою в середньостроковій перспективі є:
впровадження "Е-аудиту";
забезпечення гармонізації податкового законодавства України з питань акцизного податку, податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств із законодавством ЄС;
забезпечення необхідного рівня захисту національної системи оподаткування прибутку підприємств від практик ухилення чи уникнення сплати податків шляхом транспозиції положень відповідної директиви ЄС (ATAD, Anti-Tax Avoidance Directive);
розширення сфери міжнародного автоматичного обміну інформацією для податкових цілей, зокрема інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, шляхом транспозиції положень відповідної директиви ЄС (DAC 7, Directive on Administrative Cooperation) та Модельних правил ОЕСР щодо звітності цифрових платформ;
запровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої;
удосконалення правил трансфертного ціноутворення відповідно до рекомендацій ОЕСР та міжнародного досвіду оподаткування;
забезпечення функціонування інформаційних систем контролюючих органів у режимі обробки деперсоніфікованої інформації про платників податків;
впровадження інституційних трансформацій та посилення доброчесності податкових органів тощо.
Заходи щодо підготовки податкових IT-систем до вступу України до ЄС будуть здійснюватися в рамках виконання Плану цифрового розвитку Державної податкової служби України до 2030 року.
Виконання визначеного завдання сприятиме забезпеченню реалізації прагнення України до членства в ЄС та ОЕСР, підвищенню рівня довіри до податкових органів, створенню сприятливого бізнес-клімату в Україні, мобілізації стабільних податкових надходжень для забезпечення фінансування першочергових потреб, зокрема потреб національної безпеки і оборони, відновлення та відбудови.
Виконання визначеного завдання сприятиме імплементації окремих положень актів ЄС у відповідній сфері, зокрема Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 р.; Директиви Ради 2009/132/ЄС від 19 жовтня 2009 р.; Директиви Ради (ЄС) 2020/262 від 19 грудня 2019 р.; Директиви Ради (ЄС) 2022/543 від 5 квітня 2022 р. (зміни до Директиви Ради (ЄС) 2020/262); Директиви Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 р.; Директиви Ради 95/60/ЄС від 27 листопада 1995 р.; Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р.; Директиви Ради (ЄС) 2020/1151 від 29 липня 2020 р. (зміни до Директиви Ради 92/83/ЄЕС); Директиви Ради 2008/7/ЄС від 12 лютого 2008 р., Директиви Ради (ЄС) 2011/96/ЄС від 30 листопада 2011 р.; Директиви Ради 2003/49/ЄС від 3 червня 2003 р.; Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 р.; Директиви Ради (ЄС) 2022/2523 від 14 грудня 2022 р.; Конвенції про усунення подвійного оподаткування у зв’язку з коригуванням доходів асоційованих підприємств ( 90/463/ЄЕС) ("Арбітражна конвенція ЄС"); Кодексу поведінки для ефективної імплементації Конвенції про усунення подвійного оподаткування у зв’язку з коригуванням прибутків асоційованих підприємств ( 2009/С 322/01); Директиви Ради (ЄС) 2017/1852 від 10 жовтня 2017 р. про механізми вирішення податкових спорів у ЄС; Директиви Ради 2011/16/ЄС від 15 лютого 2011 р.; Директиви Ради 2010/24/ЄС від 16 березня 2010 року.
Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:
__________
* Значення показника на 2024-2025 роки відсутні, оскільки здійснення першого обміну звітами CbC відбудеться у 2026 році за перший звітний період - 2024 рік.
Митна система
Мета - розбудова передбачуваної та прогнозованої митної системи на основі практики ЄС, яка стимулює підвищення якості ведення зовнішньоекономічної діяльності, забезпечує баланс безпекової функції митниці та партнерських відносин з бізнесом, інтеграцію українських підприємств у міжнародні ланцюги постачання товарів.
Для досягнення визначеної мети заплановано виконати завдання щодо впровадження у національне митне законодавство стандартів та практик ЄС.
Завдання є комплексним та системним, виконання якого здійснюється шляхом реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218, та середньострокового плану заходів з досягнення цілей реформування митних органів у рамках реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2025 р. № 835.
Ключовими пріоритетами реформування за цією сферою в середньостроковій перспективі є:
гармонізація митного законодавства України до законодавства ЄС, зокрема шляхом підготовки нової редакції Митного кодексу України, що відповідає Митному кодексу ЄС, а також підзаконних актів для реалізації його положень з метою забезпечення їх відповідності положенням європейського законодавства в митній сфері;
посилення антикорупційних заходів та підвищення довіри до митних органів, зокрема шляхом проведення атестації посадових осіб митних органів, а також психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа, впровадження діяльності Дисциплінарного комітету та механізму ротації посадових осіб митних органів, утворення мобільного антикорупційного центру, запровадження використання індивідуальних портативних відеокамер під час виконання посадових обов’язків;
побудова сучасних, гнучких, надійних, сервісно орієнтованих інформаційно-комунікаційних систем, зокрема шляхом заміни та модернізації застарілих функціонуючих систем та сучасного технічного оснащення пунктів пропуску для оптимізації їх роботи.
Водночас передбачено посилення інституційної стійкості та ефективності Держмитслужби, зокрема шляхом призначення Голови Держмитслужби, розбудови правоохоронної функції митних органів, запровадження системи ключових показників ефективності тощо.
Важливим аспектом у реформуванні митної системи є розвиток міжнародного митного співробітництва, який передбачає обмін попередньою митною інформацією з іншими державами, подальший розвиток програми авторизованих економічних операторів, безперебійного функціонування митних процедур, зокрема в частині транзиту товарів територією України відповідно до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Заходи щодо підготовки митних IT-систем для вступу до ЄС будуть впроваджуватись також у рамках реалізації Довгострокового національного стратегічного плану цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної митної служби України та її територіальних підрозділів на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС (Multi-annual strategic plan for electronic customs, MASP-C).
Виконання визначеного завдання сприятиме активізації зовнішньоекономічної діяльності, мобілізації стабільних надходжень до державного бюджету митних платежів, забезпеченню реалізації прагнення України до членства в ЄС.
Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:
Стратегічна ціль II. Система управління державними фінансами є передбачуваною, послідовною та стійкою, відповідає потребам воєнного часу, післявоєнного відновлення та стандартам ЄС
Макроекономічне та бюджетне прогнозування
Мета - підвищення реалістичності та надійності прогнозів економічного і соціального розвитку України та прогнозів надходжень податків та зборів на середньострокову перспективу.
Для досягнення визначеної мети заплановано виконати такі завдання:
впровадження прозорого та обґрунтованого макроекономічного прогнозування;
удосконалення інструментів прогнозування надходжень податків і зборів.
Виконання зазначених завдань передбачає, зокрема, підвищення спроможності у сфері макроекономічного прогнозування, розширення практики проведення консультацій та обговорень з експертним середовищем як з вітчизняними, так і з іноземними експертами. Також заплановано здійснити перегляд методик прогнозування доходів бюджету, в рамках якого будуть актуалізовані вже затверджені методики прогнозування доходів бюджету, а також розроблені нові моделі на базі використання залежностей, виявлених методами регресійного аналізу, та затверджені відповідні нові методики.
Виконання визначених завдань сприятиме підвищенню ефективності бюджетного планування, а також послідовності та прозорості управління державними фінансами.
Водночас заходи щодо виконання визначених завдань сприятимуть імплементації окремих положень актів ЄС у відповідній сфері, зокрема Директиви Ради 2011/85/ЄС від 8 листопада 2011 р., а також забезпеченню дотримання процедур Європейського семестру щодо посилення об’єктивності та надійності макроекономічного прогнозування, що є ключовою умовою ефективності бюджетного планування та досягнення середньострокових фіскальних цілей Пакту стабільності та зростання.
Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:
__________
** Значення показника на 2028-2030 роки актуальні за умови скасування або припинення воєнного стану.
Стратегічне планування
Мета - формування комплексної, логічно пов’язаної архітектури національної системи стратегічного планування, що базується на єдиних та прозорих правилах, ключові елементи якої враховують ресурсні можливості держави та спрямовані на досягнення підтримуваних суспільством довгострокових орієнтирів і забезпечення сприятливого безпекового середовища.
Для досягнення визначеної мети заплановано виконати такі завдання:
розбудова національної системи стратегічного планування;
імплементація оновленої системи стратегічного планування.
Досягнення визначеної мети буде здійснюватися у два етапи шляхом реалізації Концепції національної системи стратегічного планування, Дорожньої карти з питань реформи державного управління, плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 р. № 588.
На першому етапі в рамках виконання завдання щодо розбудови національної системи стратегічного планування передбачено розроблення законопроекту, яким буде врегульовано правові і організаційні засади функціонування національної системи стратегічного планування. Даним законом визначатимуться принципи, на яких ґрунтуватиметься національна система стратегічного планування, та врегульовуватимуться проблемні питання у цій сфері, а саме поняття (термінологія) у сфері стратегічного планування; розподіл та закріплення повноважень між гілками влади, визначення і закріплення координуючої ролі, закріплення чіткої системи документів і принципів каскадування цілей, встановлення вимог до змісту, процедур перегляду документів та внесення змін до них, зв’язку з бюджетним плануванням, а також встановлюватимуться вимоги до моніторингу виконання документів, зокрема проведення такого моніторингу за допомогою впровадження єдиної інформаційної цифрової системи, оцінки прогресу досягнення цілей, публічного звітування, яке визначатиме правові наслідки у разі невиконання або неналежного виконання документів системи стратегічного планування.
Також законопроект передбачатиме норми щодо визнання такими, що втратили чинність, Законів України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про державні цільові програми"; внесення змін до Законів України "Про Кабінет Міністрів України" та "Про центральні органи виконавчої влади", які закріплюють завдання і повноваження відповідних суб’єктів національної системи стратегічного планування розвитку України; організації стратегічного планування у сфері соціально-економічного розвитку у перехідний період до прийняття всієї системи підзаконних актів.
Крім того, передбачено внесення змін до Бюджетного кодексу України з метою взаємоузгодження з майбутнім законом щодо розбудови національної системи стратегічного планування.
На другому етапі, після набрання чинності законом щодо розбудови національної системи стратегічного планування, зусилля будуть зосереджені на імплементації нової системи стратегічного планування. Цей процес передбачає кілька ключових заходів:
розроблення Стратегії розвитку України;
оцінку і перегляд всіх чинних стратегій та інших стратегічних документів з метою інкорпорації їх актуальних положень до нових секторальних або кроссекторальних стратегій, які розроблятимуться на виконання Стратегії розвитку України, проведення оцінки і збалансування фінансових потреб на їх реалізацію, скасування недієвих стратегічних документів;
внесення змін до законів України, що випливатимуть із закону;
прийняття підзаконних нормативно-правових актів, методичних рекомендацій та настанов, що випливають із закону;
впровадження програм розбудови спроможності та нарощування потенціалу з питань стратегічного планування для державних службовців.
Здійснення визначених заходів дасть змогу Україні діяти послідовно, цілеспрямовано та ефективно у досягненні своїх стратегічних орієнтирів та забезпечити ефективне використання ресурсів і задоволення суспільних потреб в умовах складних внутрішніх і зовнішніх викликів, майбутнього відновлення, сприятиме реалізації прагненню України до членства в ЄС.
Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:
__________
*** Значення показника на 2024-2027 роки відсутні, оскільки імплементація нової системи стратегічного планування здійснюватиметься з 2028 року - після прийняття відповідних нормативно-правових актів.
Середньострокове бюджетне планування
Мета - забезпечення послідовності та передбачуваності бюджетної політики на середньострокову перспективу, підвищення достовірності та якості бюджетного планування, посилення стратегічного підходу до бюджетного планування.
Для досягнення визначеної мети заплановано виконати такі завдання:
удосконалення середньострокового бюджетного планування на державному рівні;
удосконалення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні.
У межах реалізації завдання щодо удосконалення середньострокового бюджетного планування на державному рівні заплановано розроблення методичних підходів до розрахунку базового обсягу витрат, вартості нової політики, бюджетного простору.
Крім того, цією Стратегією передбачено впровадження заходів щодо удосконалення підходів до проведення фінансово-економічних розрахунків під час підготовки актів законодавства, розробником яких є Кабінет Міністрів України, підвищення достовірності середньострокового бюджетного планування, посилення бюджетної дисципліни, а також удосконалення національної бюджетної класифікації з урахуванням актів права ЄС та узгодження строків складання Бюджетної декларації та проекту закону про Державний бюджет України із циклом бюджетного планування ЄС.
Завдання щодо удосконалення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні буде реалізовано шляхом здійснення моніторингу за результатами стану складання прогнозів місцевих бюджетів у 2025 році і подальшого комплексного оновлення відповідної нормативно-правової бази, зокрема розроблення нормативно-правових актів щодо удосконалення показників гендерних та кліматичних аспектів у середньостроковому бюджетному плануванні. Також заплановано впровадження заходів щодо підвищення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування стосовно середньострокового бюджетного планування.
Виконання визначених завдань сприятиме реалізації прагнення України до членства в ЄС, підвищенню ефективності бюджетного планування, раціональному управлінню обмеженим бюджетним ресурсом в інтересах громадян та забезпеченню національної безпеки та сталому відновленню і розвитку України.
Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:
__________
**** Значення показника на 2026-2030 роки актуальні за умови скасування або припинення воєнного стану.
***** Значення показника на 2024-2025 роки відсутні, оскільки середньострокове бюджетне планування на місцевому рівні відновлено з 2025 року, в якому розпочато складання прогнозів місцевих бюджетів на 2026-2028 роки.
Програмно-цільовий метод
Мета - підвищення ефективності та результативності бюджетних витрат і якості надання публічних послуг.
Для досягнення визначеної мети заплановано виконати такі завдання:
удосконалення програмно-цільового методу у бюджетному процесі на державному рівні;
удосконалення програмно-цільового методу у бюджетному процесі на місцевому рівні.
У межах виконання завдання щодо удосконалення програмно-цільового методу у бюджетному процесі на державному рівні заплановано забезпечення щорічного проведення оглядів витрат у визначених сферах починаючи з 2026 року на основі оновленої з урахуванням рекомендацій ОЕСР методології їх проведення, а також розроблення орієнтовного плану проведення оглядів витрат державного бюджету на 2028-2032 роки з урахуванням необхідності проведення огляду витрат у сфері діяльності не рідше одного разу на п’ять років.
Заплановано удосконалення підходів щодо застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі за результатами впровадження пілотних проектів в окремих головних розпорядників коштів державного бюджету, а також впровадження заходів щодо посилення спроможності головних розпорядників коштів державного бюджету стосовно практичного застосування програмно-цільового методу.
Для посилення адресності надання державних виплат і, як наслідок, ефективності використання бюджетних коштів заплановано подальше проведення верифікації та моніторингу державних виплат і перевірки достовірності інформації та документів, що внесені до електронної системи охорони здоров’я, на підставі яких здійснюється оплата надання медичних послуг за програмою медичних гарантій.
Завдання щодо удосконалення програмно-цільового методу у бюджетному процесі на місцевому рівні буде реалізовано шляхом розроблення нормативно-правових актів щодо:
удосконалення застосування програмно-цільового методу на місцевому рівні;
удосконалення оцінки ефективності бюджетних програм на місцевому рівні;
затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування кодів Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету.
Крім того, заплановано впровадження заходів щодо посилення спроможності органів місцевого самоврядування стосовно практичного застосування програмно-цільового методу на місцевому рівні.
Виконання визначених завдань сприятиме посиленню програмно-цільового методу як дієвого інструменту управління бюджетними коштами, досягненню цілей державної політики та цілей громад у довгостроковій перспективі.
Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:
__________
****** Значення показника на 2024 рік відсутнє, оскільки оцінювання у базовому році не проводилося.
Управління публічними інвестиціями
Мета - формування цілісної, стійкої та ефективної системи управління публічними інвестиціями, яка забезпечує планування інвестиційних проектів на основі стратегічних пріоритетів та середньострокової бюджетної рамки, здійснення їх відбору відповідно до уніфікованих та прозорих процедур і чітких критеріїв та реалізація в межах запланованих строків та фінансування.
Для досягнення визначеної мети заплановано виконати завдання щодо імплементації нової моделі управління публічними інвестиціями та подальше її удосконалення.
Впровадження заходів щодо досягнення визначеної мети розпочате у 2024 році та здійснюється шляхом виконання плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки у два етапи.
Перший етап (2024-2025 роки) передбачає на створення необхідних передумов для переходу до нової моделі управління публічними інвестиціями.
Другий етап (2026-2028 роки) передбачає імплементацію нової моделі управління публічними інвестиціями, зокрема шляхом щорічного розроблення середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави, формування на його основі єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави, забезпечення доступу громадськості до інформації про хід реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій через Єдину інформаційну систему управління публічними інвестиційними проектами та Єдину цифрову інтегровану інформаційно-аналітичну систему управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури (DREAM).
Водночас другий етап реформи передбачає подальше удосконалення середньострокового бюджетного та стратегічного планування публічних інвестицій та управління пов’язаними з ними фіскальними ризиками, подальшу цифровізацію процесу управління публічними інвестиціями, посилення інституційної спроможності з управління публічними інвестиціями, включно з посиленням відповідних окремих підрозділів в органах на центральному та місцевому рівні, створення центрів експертизи щодо підготовки та реалізації проектів і механізмів залучення зовнішньої експертизи тощо.
За результатами реалізації другого етапу необхідне оновлення плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями.
Виконання визначеного завдання сприятиме ефективному використанню ресурсів для відновлення та відбудови України, своєчасному реагуванню на потреби негайного відновлення зруйнованих об’єктів, передусім критичної інфраструктури та житла, залученню іноземних і місцевих інвесторів, забезпеченню прозорості та підзвітності у процесах відновлення та відбудови України.
Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:
__________
******* Значення показника на 2024 рік відсутнє, оскільки перехід до нової моделі управління публічними інвестиціями розпочато з 2025 року (фінансове забезпечення проектів, передбачених у Єдиному проектному портфелі публічних інвестицій, вперше включено до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік").
Фіскальна децентралізація та міжбюджетні відносини
Мета - створення сталої, прозорої та справедливої системи розподілу фінансових ресурсів між рівнями влади шляхом забезпечення відповідності між обсягом повноважень, делегованих органам місцевого самоврядування, та закріпленими за відповідними місцевими бюджетами фінансовими ресурсами, та посилення фінансової спроможності територіальних громад.
Для досягнення визначеної мети заплановано виконати завдання щодо удосконалення механізму міжбюджетного вирівнювання.
Виконання зазначеного завдання здійснюватиметься шляхом розроблення законодавчих змін щодо формування ресурсної бази органів місцевого самоврядування відповідно до закріплених повноважень за принципом субсидіарності, а також щодо удосконалення механізму горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів.
Крім того, передбачено розроблення методичних підходів щодо запровадження системи бенчмаркінгу для місцевих бюджетів.
Здійснення зазначених заходів нерозривно пов’язане із виконанням Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695, та планом заходів на 2025-2027 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2025 р. № 1047, а також прийняттям Верховною Радою України закону України про засади розмежування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за принципом субсидіарності.
Виконання зазначеного завдання сприятиме зменшенню дисбалансів між громадами та підвищенню їх фінансової незалежності, забезпеченню можливості органів самоврядування якісно виконувати покладені на них функції, зокрема у сфері надання публічних послуг.
Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:
Управління фіскальними ризиками
Мета - формування ефективної та всеосяжної системи управління фіскальними ризиками, що забезпечує завчасне їх виявлення та вжиття заходів для уникнення або мінімізації їх впливу на бюджетні показники на центральному та місцевому рівні.
Для досягнення визначеної мети заплановано виконати такі завдання:
посилення системи управління фіскальними ризиками на центральному рівні;
запровадження управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів.
Виконання зазначених завдань здійснюватиметься шляхом подальшої імплементації оновленої системи управління фіскальними ризиками, що включає ризики, пов’язані з реалізацією публічних інвестиційних проектів, зокрема на умовах публічно-приватного партнерства.
Водночас заплановано розширення кількісної оцінки фіскальних ризиків у частині включення до неї прогнозів фіскальних змінних (дефіцит, борг) за певних шокових сценаріїв та започаткування проведення оцінки фіскальних ризиків, пов’язаних із зміною клімату.
Важливим кроком у побудові всеосяжної системи управління фіскальними ризиками є нормативне врегулювання здійснення управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів. Заплановано підготовку законопроекту щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині визначення порядку здійснення управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів, а також розроблення відповідних підзаконних нормативно-правових актів щодо затвердження методичних рекомендацій стосовно управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів.
Також заплановано заходи щодо посилення інституційної спроможності Мінфіну та інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування щодо управління фіскальними ризиками.
Виконання зазначеного завдання сприятиме підвищенню стійкості державних фінансів, забезпеченню макроекономічної стабільності та повного і вчасного фінансування основних зобов’язань держави.
Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:
__________
******** Значення показника на 2024-2027 роки відсутні, оскільки практичне впровадження управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів заплановано з 2028 року.
Управління боргом
Мета - підвищення ефективності управління державним боргом, гарантованим державою боргом та місцевим боргом, гарантованим Автономною Республікою Крим, обласними радами, міськими, селищними та сільськими територіальними громадами боргом, зокрема з урахуванням практик ЄС.
Для досягнення визначеної мети заплановано виконати такі завдання:
гармонізація управління державним боргом та місцевим боргом із стандартами ЄС;
посилення інституційної спроможності управління державним та місцевим боргом;
розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів.
Виконання завдання щодо гармонізації управління державним боргом та місцевим боргом із стандартами ЄС здійснюватиметься шляхом приведення законодавства України у відповідність із законодавством ЄС, зокрема в частині його гармонізації з вимогами Європейської системи рахунків (ESA), та відповідного оновлення Середньострокової стратегії управління державним боргом після внесення змін до законодавства.
