Директива Ради (ЄС) 2020/1151 від 29 липня 2020 року про внесення змін до Директиви 92/83/ЄС про гармонізацію структур акцизних податків на спирт та алкогольні напої

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 113,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проєкту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (- 1),

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 2),

Діючи згідно зі спеціальною законодавчою процедурою,

Оскільки:

(1) Деякі положення Директиви Ради 92/83/ЄЕС (- 3) застаріли та виявилися недостатньо чіткими, що призвело до зайвої обтяжливості адміністративних процедур як для податкових адміністрацій, так і для суб’єктів господарювання. Витрати суб’єктів господарювання на дотримання таких процедур обмежують участь малих та середніх підприємств у торгівлі спиртом та алкогольними напоями на внутрішньому ринку. Крім того, необхідно оновити покликання на законодавство Союзу, яке втратило чинність.

(2) Для забезпечення однакового застосування умов щодо встановлення акцизного податку на пиво, необхідно визначити умови для вимірювання міцності у градусах Плато. Конкретніше, стосовно вимірювання міцності у градусах Плато для підсолодженого або ароматизованого пива важливо зазначити, що інгредієнти пива, що додаються після завершення бродіння, також повинні враховуватися для цілей вимірювання міцності у градусах Плато. У світлі практичних труднощів, пов’язаних із ідентифікацією та вимірюванням сухого екстракту оригінального сусла у готовому продукті, така специфікація є необхідною та обґрунтовується потребою формування гармонізованого підходу, який забезпечить правильне та просте застосування таких правил відповідними оподатковуваними особами та податковими адміністраціями, а також сприятиме підвищенню ефективності фіскального нагляду у зв’язку із ризиками розмивання податкової бази, ухилення від сплати податків або зловживань.

(3) Для полегшення переходу на гармонізовану методологію для вимірювання міцності у градусах Плато у пиві, доцільно дозволити державам-членам, які станом на 29 липня 2020 року не враховували для цілей вимірювання міцності у градусах Плато інгредієнти пива, які додаються після бродіння, продовжувати використовувати методологію, яку вони застосовують зараз, протягом перехідного періоду.

(4) Міцність пива, до якого можуть застосовуватися знижені ставки для пива з низькою міцністю, загалом є надто низькою, щоб слугувати для пивоварень відчутним стимулом до інновацій та створення нових продуктів із низькою міцністю. Для заохочення до створення нових видів пива з низькою міцністю, порогове значення ставок для продуктів із низькою міцністю необхідно знизити.

(5) Держави-члени можуть застосовувати знижені ставки до пива та етилового спирту, виробленого в невеликих об’ємах незалежними малими виробниками. Щоб уникнути практики застосування до інших алкогольних напоїв інших умов, ніж до пива та етилового спирту, держави-члени повинні мати повноваження застосовувати знижені ставки до інших алкогольних напоїв, що виробляються у невеликих об’ємах незалежними малими виробниками. У держав-членів має бути змога обмежувати застосування знижених ставок до проміжних продуктів та інших зброджених напоїв, беручи до уваги різні критерії, такі як алкогольна міцність готового продукту або якість та тип сировини, яку використали для його виробництва.

(6) Щоб сприяти визнанню статусу незалежного малого виробника у державі-члені, зокрема, для цілей застосування знижених ставок акцизного податку, Комісії мають бути надані виконавчі повноваження щодо встановлення форми єдиного сертифіката на підтвердження обсягу річного виробництва незалежного малого виробника та дотримання ним критеріїв, встановлених у Директиві 92/83/ЄЕС . Такі повноваження необхідно здійснювати згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (- 4). Хоча бажано організувати сертифікацію незалежних малих виробників державами-членами, у яких незалежні малі виробники мають осідок, доцільно також скоротити адміністративний тягар, дозволивши самосертифікацію самими незалежними малими виробниками. Держави-члени, у яких незалежні малі виробники мають осідок, мають визначити умови для забезпечення правильного і однозначного застосування таких положень та для запобігання розмиванню податкової бази, ухиленню від сплати податків або зловживанням. Держави-члени повинні дозволяти застосування знижених ставок акцизного податку на основі сертифіката, виданого іншими державами-членами, крім як за належним чином обґрунтованих обставин, наприклад, у разі ризику розмивання податкової бази, ухилення від сплати податків або зловживань. Держави-члени, які застосовують до малих виробників вищі порогові значення, повинні застосовувати такі самі порогові значення до виробників із інших держав-членів.

(7) У світлі особливої ситуації у секторі вина в Республіці Мальта, ця держава-член має отримати змогу застосовувати вище порогове значення у зв’язку з механізмом знижених ставок, передбаченим у цій Директиві для незалежних малих виробників вина.

(8) Державам-членам має бути дозволено застосовувати знижені ставки до етилового спирту, виробленого спиртовими заводами садівників із фруктів (як-от яблук, груш, виноградної м’язги та ягід).

(9) Директива 92/83/ЄЕС дозволяє державам-членам звільняти від акцизного податку пиво, вино та інші зброджені напої, вироблені в домашніх умовах не для комерційного використання. Однак, Директива 92/83/ЄС не дозволяє такого дискреційного звільнення для етилового спирту, виробленого з фруктів (як-от яблук, груш, виноградної м’язги та ягід) для приватного споживання. Оскільки в кількох державах-членах існує довгострокова традиція вироблення таких продуктів, у держав-членів повинна бути можливість застосовувати знижені ставки чи звільнення до продуктів етилового спирту регіонального та традиційного характеру, які виробляють не для комерційних цілей. Тому доцільно передбачити можливість для держав-членів, за чітко визначених умов, звільняти від акцизного податку чи застосовувати знижені ставки акцизного податку стосовно обмеженого об’єму фруктових спиртів, вироблених із фруктів (як-от яблук, груш, виноградної м’язги та ягід), що перебувають у власності, вирощені та постачені приватною особою із земельної ділянки, на яку приватна особа має право власності. Держави-члени, що застосовують такі знижені ставки або звільнення, повинні вживати необхідних заходів для попередження розмиванню податкової бази, ухиленню від сплати податків чи зловживанням. Такі заходи повинні охоплювати, наприклад, реєстрацію фізичних осіб, які виробляють такі напої, реєстрацію спиртогінних апаратів, включно з їх розміром та розміщенням, звітування про вироблені об’єми та інші заходи контролю, що забезпечуватимуть відповідність умовам, передбаченим у зв’язку із застосуванням знижених ставок чи звільнень. Такі держави-члени повинні також запровадити вимоги та процедури для забезпечення контролю виробництва та споживання з метою запобігання транскордонним наслідкам і впливу на торгівлю. Держави-члени також повинні встановити правила щодо санкцій за порушення таких національних положень та забезпечити примусове виконання таких санкцій. Хоча вибір санкцій залишається на розсуд держав-членів, передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.

(10) Зважаючи на те, що держави-члени не повинні застосовувати знижені ставки акцизних податків або звільнення від них до напоїв, вироблених у домашніх умовах, на додаток до знижених ставок для етилового спирту, виробленого спиртовими заводами малих садівників, у світлі специфічних для країни традицій та пов’язаних заходів стосовно спиртових заводів малих садівників у Республіці Болгарія, після того, як держава-член скористалася доступною можливістю щодо фруктових спиртів, дистильованих для домогосподарств садівників спиртовими заводами малих садівників, така можливість повинна продовжувати застосовуватися до Республіки Болгарія з одночасним виключенням можливості застосування будь-яких інших знижених ставок чи звільнень від них.

(11) Доцільно оновити покликання на коди комбінованої номенклатури, що використовуються для опису алкогольних продуктів.

(12) Державам-членам потрібно дозволити, за дотримання встановлених умов, звільняти від гармонізованого акцизного податку продукти, охоплені Директивою 92/83/ЄЕС , якщо такі продукти використовуються при виробництві дієтичних добавок.

(13) Доцільно оновити положення Директиви 92/83/ЄЕС стосовно застосування знижених ставок до певних продуктів, які дистильовані у Грецькій Республіці в традиційних мідних спиртогінних установках та у простих традиційних спиртогінних апаратах.

(14) Для зниження тягаря забезпечення відповідності суб’єктів господарювання та підвищення юридичної визначеності, необхідно переглянути умови, що застосовуються до звільнень для будь-яких типів денатурованого спирту.

(15) Для забезпечення однакового застосування звільнень для повністю денатурованого спирту необхідно додатково уточнити умови для спільного визнання повністю денатурованого сприту. Держави-члени повинні звільняти від акцизного податку повністю денатурований спирт, який було повністю денатуровано в іншій державі-члені, згідно з методом, дозволеним такою іншою державою-членом. Для підвищення правової визначеності також необхідно роз’яснити процедури щодо повідомлення змін у вимогах щодо повної денатурації спирту.

(16) Для встановлення процедур для оцінювання вимог держав-членів щодо повної денатурації спирту, Комісії необхідно надати виконавчі повноваження щодо прийняття чи відхилення вимог щодо повної денатурації спирту, поданих державами-членами. Такі повноваження повинні здійснюватися відповідно до Регламенту (ЄС) № 182/2011.

(17) Для забезпечення однакового застосування звільнень для частково денатурованого спирту необхідно уточнити умови для спільного визнання частково денатурованого сприту, та передбачити, що технічне обслуговування й очищення виробничого обладнання становить частину виробничого процесу, та що частково денатурований спирт, що використовується для відповідного виробничого процесу, відповідно, охоплюється таким звільненням. Щоб знизити рівень шахрайського використання такого звільнення, необхідно встановити додаткові умови його застосування.

(18) Звільнення для Сполученого Королівства, передбачені стосовно двох конкретних алкогольних напоїв, відображають звільнення, передбачені у національному законодавстві Сполученого Королівства. Оскільки такі звільнення від гармонізованого акцизного податку були скасовані у законодавстві Сполученого Королівства, вони втратили свою актуальність, тож їх може бути скасовано на рівні Союзу.

(19) Оскільки мета цієї Директиви, а саме зниження тягаря забезпечення відповідності суб’єктів господарювання та адміністративного тягаря податкових адміністрацій, не може бути достатньою мірою досягнута державами-членами, а радше, з огляду на її наслідки, може бути краще досягнута на рівні Союзу, Союз може ухвалювати інструменти відповідно до принципу субсидіарності, як зазначено в статті 5 Договору про Європейський Союз. Відповідно до принципу пропорційності, встановленого в зазначеній статті, ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення таких цілей.

(20) Таким чином, до Директиви 92/83/ЄЕС повинні бути внесені відповідні зміни,

УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

До Директиви 92/83/ЄС внести такі зміни:

(1) статтю 3(1) доповнити підпараграфами такого змісту:

"Всі інгредієнти пива, в тому числі й ті, що додаються після завершення бродіння, враховуються для цілей вимірювання міцності у градусах Плато.

Як відступ від другого підпараграфа, держави-члени, які станом на 29 липня 2020 року не враховували для цілей вимірювання міцності у градусах Плато інгредієнти пива, які додаються після бродіння, можуть залишити таку практику без змін до 31 грудня 2030 року.";

(2) у статті 5 параграф 1 викласти у такій редакції:

"1. Держави-члени можуть застосовувати знижені ставки податку, нижчі за мінімальну ставку податку, для пива з алкогольною міцністю, що не перевищує 3,5 % за об’ємом.";

(3) у пункті 2 статті 8 вступну частину викласти в такій редакції:

"2. Термін "ігристе вино" стосується всіх продуктів, що підпадають під коди КН 2204 10, 2204 21 06, 2204 21 07, 2204 21 08, 2204 21 09, 2204 29 10 і 2205, які:";

(4) доповнити статтею такого змісту:

"Стаття 9a

1. Держави-члени можуть застосувати зменшені ставки податку до вина, виробленого незалежними малими виробниками вина, в таких межах:

- зменшені ставки не застосовуються до підприємств, що виробляють в середньому більше 1000 гл або, у випадку Республіки Мальта, в середньому більше 20000 гл вина на рік,

- зменшені ставки не можуть встановлюватися на рівні, нижчому ніж 50 % від стандартної національної ставки акцизного податку.

2. Для цілей застосування зниженої ставки термін "незалежний малий виробник вина" означає такого виробника вина, який є юридично й економічно незалежним від будь-якого іншого виробника вина, розташований на території, що є фізично відокремленою від території будь-якого іншого виробника вина, та не є підприємством, що працює за ліцензією. Однак, якщо два або більше виробників вина співпрацюють, і їхній об’єднаний річний обсяг виробництва не перевищує 1000 або 20000 гл, залежно від випадку, такі виробники вина можуть розглядатися як єдиний незалежний малий виробник вина.

3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб будь-які зменшені ставки податку, які вони можуть вводити, однаково застосовувалися до вина, яке постачається на їхні території незалежними малими виробниками вина, розташованими в інших державах-членах. Зокрема, вони повинні забезпечити, щоб жодне окреме постачення з інших держав-членів не підлягало оподаткуванню за ставкою, більшою за ту, яка застосовується до еквівалентного продукту, виробленого в такій державі-члені.";

(5) у пункті 2 статті 12 вступну частину викласти в такій редакції:

"2. Термін "інші ігристі зброджегні напої" охоплює всі продукти, що підпадають під коди КН 2206 00 31 і 2206 00 39, а також продукти, що підпадають під коди КН 2204 10, 2204 21 06, 2204 21 07, 2204 21 08, 2204 21 09, 2204 29 10 і 2205, не зазначені в статті 8, які:";

(6) у статті 13 параграф 2 викласти в такій редакції:

"2. За винятком положень параграфа 3 цієї статті та статті 13a, держави-члени застосовують однакову ставку акцизного податку до всіх продуктів, що підпадають під оподаткування інших неігристих зброджених напоїв. Подібним чином вони застосовують однакову ставку акцизного податку до всіх продуктів, що підпадають під оподаткування інших ігристих зброджених напоїв. Вони можуть застосовувати одну ставку акцизного податку і до інших неігристих зброджених напоїв, і до інших ігристих зброджених напоїв.";

(7) доповнити статтею такого змісту:

"Стаття 13a

1. Держави-члени можуть застосовувати менші ставки податку, які можуть диференціюватися згідно з річним обсягом виробництва відповідних виробників, до інших зброджених напоїв, що виготовляються незалежними малими виробниками, в таких межах:

- зменшені ставки не застосовуються до підприємств, що виробляють сумарно більше 15000 гл таких напоїв на рік,

- зменшені ставки не можуть встановлюватися на рівні, нижчому ніж 50 % від стандартної національної ставки акцизного податку, для інших зброджених напоїв.

2. Для цілей цієї статті інші зброджені напої повинні бути отримані шляхом бродіння фруктів, ягід, овочів, розчину меду у воді або шляхом бродіння свіжих соків або концентрованих соків, отриманих із зазначених вище продуктів. Держави-члени повинні забороняти додавання будь-якого іншого спирту або алкогольних напоїв з метою виробництва інших зброджених напоїв. Для цілей цієї статті додавання спирту для розбавлення або розчинення смако-ароматичних добавок у дозах, що є суворо необхідними, і в кількостях, за яких алкогольна міцність не збільшується більш ніж на 1,2 % за об’ємом, не вважається додаванням спирту з метою виробництва інших зброджених напоїв. Додавання таких смако-ароматичних добавок не повинне суттєво змінювати характеристик початкового продукту.

3. Держави-члени можуть обмежувати застосування цієї статті до окремих типів інших зброджених напоїв.

4. Для цілей цієї статті термін "незалежний малий виробник" означає такого виробника інших зброджених напоїв, який є юридично й економічно незалежним від будь-якого іншого виробника інших зброджених напоїв, розташований на території, що є фізично відокремленою від території будь-якого іншого виробника, та не є підприємством, що працює за ліцензією. Однак, якщо два або більше малих виробників співпрацюють, і їхній об’єднаний річний обсяг виробництва не перевищує 15000 гл, такі виробники можуть розглядатися як єдиний незалежний малий виробник.

5. Держави-члени повинні забезпечувати, щоб будь-які зменшені ставки податку, які вони можуть вводити, однаково застосовувалися до інших зброджених напоїв, які постачаються на їхні території незалежними малими виробниками, розташованими в інших державах-членах. Зокрема, вони повинні забезпечити, щоб жодне окреме постачення з інших держав-членів не підлягало оподаткуванню за ставкою, більшою за ту, яка застосовується до еквівалентного продукту, виробленого в такій державі-члені.";

(8) статтю 15 викласти у такій редакції:

"Стаття 15

Для цілей застосування Директиви 92/84/ЄЕС та Директиви Ради 2008/118/ЄС (*) поняття "вино" вважається однаково застосовним до інших зброджених напоїв, які визначено в цьому розділі.

(9) у статті 18(4) перший підпараграф викласти у такій редакції:

"4. Держави-члени можуть застосувати єдину зменшену ставку податку до проміжних продуктів, визначених у частині II додатка VII до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013 (*).

(10) доповнити статтею такого змісту:

"Стаття 18a

1. Держави-члени можуть застосовувати менші ставки податку, які можуть диференціюватися згідно з річним обсягом виробництва відповідних виробників, до проміжних продуктів, що виготовляються незалежними малими виробниками, у таких межах:

- зменшені ставки не застосовуються до підприємств, що виробляють сумарно більше 250 гл таких напоїв на рік,

- зменшені ставки, які можуть бути нижчими за мінімальну ставку, не можуть встановлюватися на рівні, нижчому ніж 50% від стандартної національної ставки для проміжних продуктів.

2. Держави-члени можуть обмежувати застосування цієї статті до окремих типів проміжних продуктів.

3. Для цілей цієї статті термін "незалежний малий виробник" означає такого виробника проміжних продуктів, який є юридично й економічно незалежним від будь-якого іншого виробника проміжних продуктів, розташований на території, що є фізично відокремленою від території будь-якого іншого виробника, та не є підприємством, що працює за ліцензією. Однак, якщо два або більше малих виробників співпрацюють, і їхній об’єднаний річний обсяг виробництва не перевищує 250 гл, такі виробники можуть розглядатися як єдиний незалежний малий виробник.

4. Держави-члени повинні забезпечити, щоб будь-які зменшені ставки податку, які вони можуть вводити, однаково застосовувалися до проміжних продуктів, які постачаються на їхні території незалежними малими виробниками, розташованими в інших державах-членах. Зокрема, вони повинні забезпечити, щоб жодне окреме постачення з інших держав-членів не підлягало оподаткуванню за ставкою, більшою за ту, яка застосовується до еквівалентного продукту, виробленого в такій державі-члені.";

(11) До статті 22 внести такі зміни:

(a) параграф 6 викласти у такій редакції:

"6. Республіка Болгарія може застосовувати зменшену ставку акцизного податку, яка становить не менше ніж 50 % стандартної національної ставки акцизного податку на етиловий спирт, до етилового спирту, який виробляється спиртовими заводами садівників в обсязі більше ніж 10 гл етилового спирту на рік із фруктів, які постачаються до них із домогосподарств садівників. Застосування зменшеної ставки повинне обмежуватися 30 л фруктових спиртів на рік на домогосподарство садівника, який їх виробляє, за умови що цей обсяг призначається винятково для особистого споживання. Після реалізації цього положення Республіка Болгарія більше не застосовує параграф 8 цієї статті.";

(b) доповнити параграфом такого змісту:

"6a. Чеська Республіка та Республіка Польща можуть застосовувати зменшену ставку акцизного податку, яка становить не менше ніж 50 % стандартної національної ставки акцизного податку на етиловий спирт, до етилового спирту, який виробляється спиртовими заводами садівників, які виробляють більше ніж 10 гл етилового спирту на рік із фруктів, які постачаються до них із домогосподарств садівників. Застосування зменшеної ставки повинне обмежуватися 30 л фруктових спиртів на рік на домогосподарство садівника, який їх виробляє, за умови що цей обсяг призначається винятково для особистого споживання.";

(c) доповнити параграфом такого змісту:

"8. З урахуванням таких умов, які вони повинні встановити, щоб забезпечити справедливе застосування цього параграфа, держави-члени можуть звільняти від акцизного податку етиловий спирт (або застосовувати до нього зменшені ставки акцизного податку), який споживається приватною особою, членами його сім’ї або його гостями, за умови що продаж не мав місця, та який:

(a) вироблений такою приватною особою з фруктів, якими така приватна особа володіє, які вона вирощує або постачає із земельної ділянки, на яку така приватна особа має права власності, з використанням простого невеликого спиртогінного апарата, зареєстрованого в компетентному органі відповідної держави-члена;

та/або

(b) вироблений для такої приватної особи на спиртових заводах, авторизованих компетентним органом відповідної держави-члена, з фруктів, якими така приватна особа володіє, які вона вирощує або постачає із земельної ділянки, на яку така приватна особа має права власності.

Держави-члени повинні обмежувати застосування зменшених ставок податку або звільнення від оподаткування обсягами, які не перевищують 50 л фруктових спиртів на рік на домогосподарство садівника, який їх виробляє.

Держави-члени, які застосовують таке звільнення від оподаткування або зменшені ставки податку, повинні:

(a) визначити умови з метою запобігання будь-яким ухилянням, уникненням або зловживанням;

(b) запровадити вимоги та процедури для забезпечення контролю виробництва та споживання з метою запобігання транскордонним наслідкам і впливу на торгівлю; та

(c) встановити правила щодо санкцій, застосовних до порушень національних положень, ухвалених відповідно до цієї статті, та вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення виконання таких правил. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.

Держави-члени не повинні застосовувати ці положення у доповнення положень параграфа 6, 6a або 7.";

(12) Статтю 23 викласти в такій редакції:

"Стаття 23

1. Французька Республіка може застосовувати зменшену ставку податку, яка може бути нижчою за мінімальну, але не менше ніж 50 % від стандартної національної ставки акцизного податку на етиловий спирт, до рому, який визначено в пункті 1 додатка II до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 110/2008 (*), який виготовлено із цукрової тростини, зібраної на місці виробництва, як визначено в пункті 13 додатка I до зазначеного Регламенту , що має вміст летких речовин, окрім етилового та метилового спиртів, який дорівнює або перевищує 225 г на гл чистого спирту, а також фактичну алкогольну міцність, що дорівнює або перевищує 40 % за об’ємом.

2. Грецька Республіка може застосовувати зменшену ставку податку, яка може бути нижчою за мінімальну ставку:

(a) але не менше ніж 50 % від стандартної національної ставки акцизного податку на етиловий спирт, до спиртних напоїв із додаванням анісу, які визначено в пункті 29 додатку II до Регламенту (ЄС) № 110/2008, які не мають кольору, містять 50 г на л або менше цукру, і при цьому кінцевий продукт щонайменше на відсоток, встановлений у зазначеному положенні, складається зі спирту, до якого додані смако-ароматичні властивості в результаті дистиляції у традиційних мідних спиртогінних установках місткістю до 1000 л, а також до спиртних напоїв з виноградної м’язги, які визначено в пункті 6 додатка II до Регламенту (ЄС) № 110/2008 , та які отримуються в результаті дистиляції у традиційних спиртогінних установках;

(b) але не менше ніж 85 % від стандартної національної ставки акцизного податку на етиловий спирт, до етилового спирту з фруктів, що постачаються з домогосподарства виробника та які дистилюються у простих традиційних мідних спиртогінних апаратах місткістю до 130 л або в традиційних керамічних спиртогінних апаратах місткістю до 40 л, які в обох випадках працюють не довше 8 днів на рік і виробляють не більше 5 гл чистого спирту на рік.

(13) секцію VI доповнити статтею такого змісту:

"Стаття 23a

1. З урахуванням таких умов, які вони повинні встановити, щоб забезпечити справедливе застосування статей 4, 9a, 13a, 18a і статті 22(1), (2) і (3) цієї Директиви, держави-члени повинні надавати незалежним малим виробникам, що ведуть господарську діяльність на їхній території, на їхню вимогу річні сертифікати, що підтверджують їхні річні обсяги виробництва, як визначено у згаданих статтях, якщо застосовно, та відповідність незалежного малого виробника критеріям, визначеним у статтях 4(2), 9a(2), 13a(4), 18a(3) і 22(2) цієї Директиви, якщо застосовно. Адміністративні документи про рух товарів згідно з главою IV або V Директиви 2008/118/ЄС повинні посилатися на такі сертифікати, зазначені в цьому параграфі.

2. Незважаючи на параграф 1 цієї статті, держави-члени можуть згідно з умовами, які вони повинні встановити, щоб забезпечити чітке та справедливе застосування цієї статті та запобігання будь-яким ухилянням, уникненням або зловживанням, дозволяти незалежним малим виробникам, згаданим у статтях 4(1), 9a(1), 13a(1), 18a(1) і 22(1), які ведуть господарську діяльність на їхній території, проводити самостійну сертифікацію своєї відповідності критеріям, визначеним у статтях 4(2), 9a(2), 13a(4), 18a(3) і 22(2), якщо застосовно, а також своїх загальних річних обсягів виробництва, зазначених у цих статтях.

3. Держави-члени, згідно з умовами, які вони повинні встановити, щоб забезпечити чітке та справедливе застосування цієї статті та запобігання будь-яким ухилянням, уникненням або зловживанням, повинні визнавати сертифікати виробників, згаданих у статтях 4(1), 9a(1), 13a(1), 18a(1) і 22(1), видані іншою державою-членом, окрім як за належно обґрунтованих обставин.

4. Комісія ухвалює імплементаційні акти, якими встановлює:

(a) форму сертифіката, згаданого у параграфі 1;

(b) форму покликання на такий сертифікат в адміністративному документі про рух товарів згідно з главою IV або V Директиви 2008/118/ЄС; та

(c) вимоги щодо складання адміністративного документа про рух товарів згідно з главою IV або V Директиви 2008/118/ЄС у випадку самостійної сертифікації.

Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 28a(2).";

(14) Статтю 26 викласти в такій редакції:

"Стаття 26

Покликання у цій Директиві на коди КН є покликаннями на коди Комбінованої номенклатури Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2018/1602 (*), яким внесені зміни до додатка I до Регламенту Ради (ЄЕС) № 2658/87 (**).

__________

(*) Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2018/1602 від 11 жовтня 2018 року про внесення змін до додатка I Регламенту Ради (ЄЕС) № 2658/87 про тарифну і статистичну номенклатуру та про спільний митний тариф (ОВ L 273, 31.10.2018, с. 1).

(**) Регламент Ради (ЄЕС) № 2658/87 від 23 липня 1987 року про тарифну і статистичну номенклатуру та про спільний митний тариф (ОВ L 256, 07.09.1987, с. 1).";

(15) До статті 27 внести такі зміни:

(a) до параграфа 1 внести такі зміни:

(i) пункти (а) та (b) викласти в такій редакції:

"(a) якщо вони розповсюджуються у вигляді спирту, який є повністю денатурованим згідно з вимогами будь-якої держави-члена, в якій вони випускаються для споживання, та яка належним чином видала письмове повідомлення про такі вимоги, і такі вимоги отримали схвалення згідно з положеннями пунктів 3 та 4 цієї статті.

Держави-члени застосовують главу V Директиви 2008/118/ЄС;

(b) якщо вони використовуються в процесі виробництва будь-якого продукту, не призначеного для споживання людьми, за умови що спирт є денатурованим згідно з вимогами будь-якої держави-члена щодо такого використання.

Таке звільнення застосовується, коли такий денатурований спирт:

- додано до складу продукту, не призначеного для споживання людьми,

або

- використовується для технічного обслуговування й очищення виробничого обладнання, яке використовується для конкретно цього виробничого процесу.

Держави-члени застосовують главу IV Директиви 2008/118/ЄС до руху денатурованого спирту, який ще не було додано до продукту, не призначеного для споживання людиною;";

(ii) пункт (d) викласти в такій редакції:

"(d) якщо вони використовуються для виробництва лікарських засобів, зазначених у директивах Європейського Парламенту і Ради 2001/82/ЄС (*) та 2001/83/ЄС (**).

(b) параграф 2 доповнити пунктом такого змісту:

"(f) у виробництві дієтичних добавок, визначених у Директиві Європейського Парламенту і Ради 2002/46/ЄС (*), які містять етиловий спирт, якщо розмір одиничної пачки дієтичної добавки, випущеної для споживання, не перевищує 0,15 л, і дієтичні добавки вводяться в обіг згідно зі статтею 10 зазначеної Директиви.

(c) параграфи 3, 4 і 5 викласти у такій редакції:

"3. Держава-член, що бажає внести зміни до вимог щодо повної денатурації спирту, про яку згадується в пункт (а) параграфа 1, письмово повідомляє Комісію про такі нові вимоги разом з усією пов’язаною інформацією про денатуранти, які вона збирається застосовувати.

Якщо Комісія вважає, що вона не має всієї необхідної інформації, вона зв’язується з відповідною державою-членом впродовж одного місяця з моменту отримання повідомлення та вказує, яка додаткова інформація їй необхідна. Після отримання всієї інформації, яку вона вважає необхідною, Комісія впродовж одного місяця передає сповіщення іншим державам-членам.

4. Комісія ухвалює імплементаційні акти, якими ухвалює або відхиляє вимоги, про які було повідомлено згідно з параграфом 3 цієї статті. Такі імплементаційні акти необхідно ухвалювати згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 28a(2).

5. Якщо держава-член встановлює, що продукт, який було звільнено від оподаткування згідно з пунктом (а) або (b) параграфа 1 цієї статті, пов’язаний із ухиляннями, уникненнями або зловживаннями, вона може відмовити у наданні звільнення або відкликати вже надане звільнення. Така держава-член негайно повідомляє в письмовій формі про таку відмову чи відкликання Комісію із наданням всієї пов’язаної інформації про таке ухиляння, уникнення або зловживання. Якщо Комісія вважає, що вона не має всієї необхідної інформації, вона зв’язується з відповідною державою-членом впродовж одного місяця з моменту отримання такої інформації та вказує, яка додаткова інформація їй необхідна. Після отримання всієї інформації, яку вона вважає необхідною, Комісія впродовж одного місяця передає сповіщення іншим державам-членам. Остаточне рішення ухвалюється згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 28a(2), не пізніше ніж протягом чотирьох місяців після передачі повідомлення іншим державам-членам. Держави-члени не зобов’язані надавати такому рішенню зворотної сили.";

(16) Статтю 28 вилучити;

(17) секцію VIII доповнити такими статтями:

"Стаття 28a

1. Комісії надає допомогу Комітет з акцизного податку. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) 182/2011.

Стаття 28b.

Кожні п’ять років Комісія повинна подавати звіт про імплементацію цієї Директиви Європейському Парламенту й Раді. Перший такий звіт повинен бути поданий до 31 грудня 2024 року.

Зокрема, такий звіт повинен містити:

(a) оцінку застосування та наслідків національних положень, ухвалених і застосовуваних згідно зі статтями 5 і 9a, статтею 22(8), статтею 23a та пунктом (f) статті 27(2);

(b) факти відповідних доказів наявності наслідків положень, ухвалених і застосовуваних згідно з тими статтями, як-от негативні транскордонні впливи, зростання шахрайства, завади для безперешкодного функціонування внутрішнього ринку та наслідки для громадського здоров’я; а також

(c) у разі застосування державами-членами національних положень, ухвалених згідно зі статтею 22(8), оцінку належності:

- умов, визначених цими державами-членами для цілей запобігання будь-яким ухиленням, уникненням чи зловживанням, та

- вимог і процедур, запроваджених цими державами-членами для забезпечення контролю виробництва та споживання, а також запобігання транскордонним впливам.

Держави-члени на вимогу передають Комісії інформацію, необхідну для складання звіту.

Держави-члени, які застосовують національні положення, ухвалені згідно зі статтею 22(8), не пізніше ніж через три місяці після першого року застосування таких положень передають Комісії всію інформацію, необхідну для проведення оцінювання, згаданого в пункті (c) параграфа 2 цієї статті.

За потреби, звіт повинен супроводжуватися законодавчою пропозицією.".

1. Держави-члени ухвалюють та оприлюднюють закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви, не пізніше 31 грудня 2021 року. Вони повинні негайно надіслати Комісії текст таких положень.

Вони повинні застосовувати такі інструменти з 01 січня 2022 року.

Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційного опублікування. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено.

2. Держави-члени надсилають Комісії текст основних положень національного права, ухвалених ними у сфері регулювання цієї Директиви.

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після дня її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цю Директиву адресовано державам-членам.