Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026—2030 роки та затвердження операційного плану заходів з її реалізації

Посилення інституційної спроможності управління державним боргом здійснюватиметься шляхом забезпечення функціонування Боргового агентства.

На місцевому рівні заплановано посилення спроможності органів місцевого самоврядування щодо управління місцевим боргом шляхом методологічної підтримки із зазначеного питання.

Водночас будуть впроваджені заходи щодо удосконалення нормативно-правової бази стосовно залучення довгострокового пільгового фінансування, зокрема з метою ефективної підготовки та реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів, спрямованих на відновлення та відбудову України.

Розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів забезпечуватиметься, зокрема, шляхом підвищення привабливості державних цінних паперів та подальшого нормативного врегулювання запровадження активних інструментів управління державним боргом на внутрішньому ринку.

Виконання зазначеного завдання сприятиме зниженню боргового навантаження на державний та місцеві бюджети, уникненню емісійного фінансування та інфляційного тиску, поступовому відновленню боргової стійкості та реалізації прагнення України до членства в ЄС.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:

Мета - підвищення ефективності механізмів управління ліквідністю єдиного казначейського рахунка та валютних рахунків Казначейства та якості прогнозування руху коштів.

Для досягнення визначеної мети заплановано виконати завдання щодо удосконалення інструментів управління ліквідністю та прогнозування руху коштів на рахунках Казначейства.

Виконання цього завдання передбачає впровадження заходів, зокрема, щодо створення та впровадження в експлуатацію інформаційної системи прогнозування руху коштів на рахунках Казначейства "е-Ліквідність", посилення спроможності розпорядників та головних розпорядників коштів державного бюджету щодо прогнозування руху коштів єдиного казначейського рахунка.

Крім того, заплановано впровадження заходів з управління коштами на єдиному казначейському рахунку для уникнення накопичення надлишкової ліквідності на рахунках Казначейства, включно з розміщенням тимчасово вільних коштів на єдиному казначейському рахунку шляхом здійснення операцій РЕПО.

Також важливим елементом управління ліквідністю є встановлення буфера ліквідності - оптимального залишку коштів на єдиному казначейському рахунку та валютних рахунках Казначейства, що мінімізує ризики касових розривів.

Реалізація визначеного завдання сприятиме підвищенню точності помісячних і поденних прогнозів та обґрунтованості рішень у сфері управління ліквідністю, а також ефективності використання бюджетних коштів завдяки зниженню надмірних обсягів тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка та запобіганню касовим розривам.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Мета - створення ефективної, прозорої та конкурентної системи публічних закупівель, публічно-приватного партнерства та концесії в Україні, яка відповідає стандартам ЄС, забезпечує раціональне використання публічних коштів, ефективний державний фінансовий контроль, ефективну реалізацію публічних проектів та доброчесну конкуренцію.

Для досягнення визначеної мети заплановано виконати такі завдання:

приведення національного законодавства та практик з питань публічних закупівель, оборонних закупівель та концесії у відповідність з вимогами права ЄС;

удосконалення електронної системи закупівель з урахуванням вимог та стандартів ЄС;

удосконалення механізмів контролю за закупівлями.

Приведення національного законодавства та практик з питань публічних закупівель, оборонних закупівель та концесії у відповідність з вимогами права ЄС потребує розроблення відповідних законодавчих актів щодо внесення змін до Законів України "Про публічні закупівлі", "Про оборонні закупівлі", "Про концесію", а також інших законодавчих актів, що регулюють правовідносини у сфері концесії та публічно-приватного партнерства.

Завдання щодо удосконалення електронної системи закупівель з урахуванням вимог та стандартів ЄС передбачає впровадження в ній нового функціоналу, зокрема механізму формування та підписання договору про закупівлю у формі електронного документа. Крім того, передбачено вдосконалення інтеграції електронної системи закупівель з Єдиною цифровою інтегрованою інформаційно-аналітичною системою управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури (DREAM), а також з порталом Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Удосконалення механізмів контролю за закупівлями здійснюватиметься шляхом реалізації Дорожньої карти посилення контролю за публічними закупівлями, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2025 р. № 1390.

Крім того, передбачено розроблення акта щодо внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України в частині прискореного судового розгляду у справах про оскарження висновку про результати моніторингу закупівлі органів державного фінансового контролю.

Загалом виконання завдань щодо реформи публічних закупівель здійснюватиметься в рамках реалізації оновленої Стратегії публічних закупівель та з урахуванням завдань щодо підвищення ефективності державного управління, які будуть визначені в Стратегії реформування державного управління.

Виконання зазначених завдань сприятиме, зокрема, ефективній реалізації проектів, пов’язаних із закупівлями для відбудови зруйнованих внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації об’єктів, а також реалізації прагнення України до членства в ЄС.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:

Мета - забезпечення структурної реформи корпоративного управління суб’єктів господарювання державного сектору економіки відповідно до стандартів ОЕСР та ЄС для підвищення їх ефективності та прозорості, що вимагає, зокрема, запровадження нових спрощених та автоматизованих підходів до процесів збору та верифікації інформації про всі наявні державні активи, а також ті, що будуються і відновлюються, внаслідок пошкодження під час воєнних дій у зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну.

Для досягнення визначеної мети заплановано виконати такі завдання:

удосконалення процесів обліку державних активів та забезпечення їх цифровізації;

впровадження реформи корпоративного управління суб’єктів господарювання державного сектору економіки відповідно до стандартів ОЕСР та ЄС.

Виконання завдання щодо удосконалення процесів обліку державних активів та забезпечення їх цифровізації передбачає нормативно-правове врегулювання питань створення і функціонування Єдиного реєстру об’єктів державної власності та відповідно розроблення необхідних IT-рішень.

Впровадження реформи корпоративного управління суб’єктів господарювання державного сектору економіки відповідно до стандартів ОЕСР та ЄС здійснюватиметься шляхом імплементації уніфікованих процедур, що забезпечують прозору систему управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки на основі принципів ОЕСР та європейських стандартів, та забезпечення процесу корпоратизації (перетворення) всіх державних підприємств, єдиним учасником (засновником) яких є держава, в господарські товариства (акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі) або їх ліквідації відповідно до Закону України від 9 січня 2025 р. № 4196-IX "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб" (далі - Закон № 4196).

Виконання зазначених завдань сприятиме підвищенню фінансової ефективності та прозорості діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки, зменшенню фіскальних ризиків для державного бюджету, пов’язаних з їх неефективністю, та створенню інституційної основи для залучення інвестицій і подальшої реформи корпоративного управління.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:

Мета - оптимізація процесів обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, цифровізація процесу подання звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів зовнішнім користувачам, запровадження ефективної організаційної структури органів Казначейства.

Для досягнення визначеної мети заплановано виконати такі завдання:

автоматизація процесів казначейського обслуговування бюджетних коштів та подання звітності;

оптимізація структури територіальних органів Казначейства.

Завдання щодо автоматизації процесів казначейського обслуговування бюджетних коштів та подання звітності передбачає подальше підключення розпорядників та одержувачів бюджетних коштів до системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" та переведення розрахунково-касового обслуговування в електронну форму, а також удосконалення (розширення) функціональних можливостей системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство".

Крім того, передбачено внесення змін у Бюджетний кодекс України та інші нормативно-правові акти в частині визначення механізму подання та забезпечення подання Казначейством звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів в електронній формі Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Мінфіну, місцевим фінансовим органам та іншим органам.

Оптимізація структури територіальних органів Казначейства передбачає розроблення пропозицій щодо оптимальної моделі реорганізації структури територіальних органів Казначейства, підготовку необхідних змін до нормативно-правових актів та впровадження відповідних трансформаційних заходів.

Виконання зазначених завдань сприятиме забезпеченню ефективності та прозорості виконання бюджету, оптимізації процесів Казначейського обслуговування та звітності, якісному та ефективному виконанню органами Казначейства покладених на них обов’язків.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:

Мета - формування ефективної та дієвої системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, яка відповідає міжнародним стандартам у відповідній сфері.

Для досягнення визначеної мети заплановано виконати такі завдання:

удосконалення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі;

забезпечення підвищення якості фінансової звітності та створення передумов для запровадження звітності із сталого розвитку в державному секторі.

Удосконалення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі здійснюватиметься шляхом оновлення стратегічної рамки реформи системи бухгалтерського обліку в державному секторі, а саме розроблення та реалізації Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2030 року. В рамках цієї Стратегії також передбачено підтримку актуальності національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі з урахуванням змін у міжнародних стандартах та національному законодавстві.

Завдання щодо забезпечення підвищення якості фінансової звітності та створення передумов для запровадження звітності із сталого розвитку в державному секторі передбачає, зокрема, удосконалення методологічних засад щодо розкриття інформації про фінансові інвестиції в суб’єкти господарювання та пов’язані сторони, об’єднання в державному секторі.

Крім того, з огляду на міжнародні тенденції щодо звітування у сфері клімату, рекомендації міжнародних організацій про зміни клімату та їх вплив на державні фінанси заплановано створення передумов для запровадження звітності із сталого розвитку в державному секторі, яка передбачає, зокрема, прозоре розкриття інформації про кліматичні ризики, можливості та результати реалізації державних політик у цій сфері.

Виконання зазначених завдань сприятиме ефективному управлінню державними фінансами, сталому розвитку України, забезпеченню належної підзвітності в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, а також реалізації прагнень України до членства в ЄС.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:

Мета - забезпечення повноти та достовірності даних, на основі яких приймаються управлінські рішення в системі управління державними фінансами.

Для досягнення визначеної мети заплановано виконати завдання щодо забезпечення формування показників статистики державних фінансів (GFS) та процедури надмірного дефіциту (EDP) відповідно до вимог права ЄС.

Завдання передбачає, зокрема, затвердження методологічних положень із статистики державних фінансів (GFS) та процедури надлишкового дефіциту (EDP), укладення Угоди між відповідальними органами влади щодо забезпечення адміністративними даними для формування статистики державних фінансів та подальше формування і передачу Статистичному бюро ЄС повного набору даних із статистики державних фінансів (GFS) та процедури надлишкового дефіциту (EDP).

Виконання зазначеного завдання сприятиме підвищенню прозорості державних фінансів та реалізації прагнення України до членства в ЄС.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:

Мета - забезпечення повноти імплементації визначених нормативно-методологічних засад внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в практику роботи державних органів, підвищення ефективності та якості внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, їх гармонізація з вимогами ЄС для досягнення рівня, прийнятного для вступу до ЄС.

Для досягнення визначеної мети заплановано виконати такі завдання:

посилення внутрішнього контролю;

забезпечення підвищення якості, ефективності та спроможності внутрішнього аудиту;

підтримка розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю;

зміна нормативно-методологічної та інституційної рамки державного фінансового контролю (щодо ролі Держаудитслужби) для забезпечення синергії та взаємодоповнюваності між різними видами контролю.

Завдання щодо посилення внутрішнього контролю буде орієнтовано на його практичне застосування у діяльності розпорядників коштів державного бюджету, зокрема шляхом здійснення на постійній основі управлінських заходів, спрямованих на якісне виконання завдань та досягнення цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, та водночас забезпечить відповідальність і підзвітність, делегування повноважень, реагування на відхилення та інтеграцію управління ризиками в управлінські процеси. За результатом опрацювання звітної інформації державних органів про стан внутрішнього контролю відповідні пропозиції щодо удосконалення відображатимуться департаментом гармонізації державного внутрішнього контролю Мінфіну (центральний підрозділ гармонізації) в інформуванні Кабінету Міністрів України та/або державних органів, що формують політику у відповідних сферах.

З 2026 року передбачено запровадження подання декларацій з внутрішнього контролю, що також сприятиме посиленню управлінської відповідальності та підзвітності керівників розпорядників коштів державного бюджету центрального рівня.

Також Мінфін продовжить здійснення навчальних заходів з внутрішнього контролю та надаватиме підтримку щодо удосконалення практики внутрішнього контролю, зокрема шляхом впровадження пілотних проектів та поширення набутого досвіду.

Завдання щодо забезпечення підвищення якості, ефективності та спроможності внутрішнього аудиту передбачає імплементацію положень нових Глобальних стандартів внутрішнього аудиту (GIAS) шляхом оновлення національних Стандартів внутрішнього аудиту та відповідного перегляду методологічних документів і навчальних заходів. Зазначене сприятиме також розширенню практичного інструментарію внутрішнього аудиту та його подальшому переорієнтуванню для покращення ефективності та результативності діяльності установ.

Також будуть розширені підходи до проведення оцінок якості внутрішнього аудиту, зокрема шляхом створення можливості проведення таких оцінок незалежними оцінювачами та із застосуванням підходу peer review/peer to peer.

Заплановано підвищення професійної спроможності внутрішнього аудиту шляхом реалізації на постійній основі національної сертифікації працівників підрозділів внутрішнього аудиту та підтримки професійного розвитку внутрішніх аудиторів. Водночас кадрова спроможність внутрішнього аудиту буде посилена, зокрема, шляхом укомплектування відповідних вакантних посад в органах державної влади.

Виконання завдання щодо підтримки розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю здійснюватиметься шляхом утворення аудиторських комітетів у всіх головних розпорядників коштів державного бюджету як інструменту для удосконалення функціонування внутрішнього контролю та підтримки внутрішнього аудиту. Це сприятиме забезпеченню сталого розвитку внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту, їх гармонізації з практиками ЄС.

Також департамент гармонізації державного внутрішнього контролю Мінфіну (центральний підрозділ гармонізації) надаватиме підтримку державним органам у практичному запровадженні оновлених процесів і підходів у сфері внутрішнього контролю (зокрема бюджетної реформи, реформ державного управління, управління персоналом і стратегічного планування) щодо їх узгодженості в частині посилення управлінської відповідальності та підзвітності, інтеграції внутрішнього контролю з процесами планування і виконання бюджету, включно з розвитком підходів до делегування повноважень, координацією з відповідними підрозділами Мінфіну та державними органами, відповідальними за формування бюджетної політики і політики у сфері державного управління.

Для активного просування реформ на щорічній основі Кабінету Міністрів України подаватимуться пропозиції щодо удосконалення функціонування внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту з інформацією щодо питань узгодженості реформ із впровадженням передумов для ефективного державного внутрішнього фінансового контролю, а також регулярно проводитимуться конференції для вищого керівництва державних органів щодо важливості ролі та розвитку культури державного внутрішнього фінансового контролю.

Заходи щодо виконання зазначених завдань сприятимуть реалізації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо подальшого розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю шляхом гармонізації з міжнародно визнаними стандартами (Інститут внутрішніх аудиторів (IIA), Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC), INTOSAI) та методологіями, а також найкращою практикою ЄС щодо внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в державних органах.

Завдання щодо зміни нормативно-методологічної та інституційної рамки державного фінансового контролю (щодо ролі Держаудитслужби) для забезпечення синергії та взаємодоповнюваності між різними видами контролю передбачає уточнення ролі Держаудитслужби для ефективної сумісності її діяльності з державним внутрішнім фінансовим контролем (визначення механізму взаємодоповнюваності аудиторської діяльності Держаудитслужби та децентралізованих підрозділів внутрішнього аудиту ("гібридна модель внутрішнього аудиту") на основі проведеного Програмою SIGMA функціонального огляду Держаудитслужби, а також у співпраці з міжнародними експертами. За рекомендаціями SIGMA "гібридна модель внутрішнього аудиту" передбачає чітке структурне розмежування у діяльності Держаудитслужби щодо здійснення різних форм державного фінансового контролю (аудиту та інспектування), водночас аудиторська діяльність провадитиметься Держаудитслужбою як централізована функція внутрішнього аудиту додатково до децентралізованої функції внутрішнього аудиту в державних органах.

Також передбачено здійснити перегляд правил та процедур здійснення державного фінансового контролю, зокрема розширення можливості Держаудитслужби у захисті фінансових інтересів ЄС, з пріоритетом на превентивних аудитах на основі ризиків та ефективного реагування на виявлені порушення. Крім того, Держаудитслужба покращить процеси взаємодії з правоохоронними органами.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:

Мета - розбудова належних національних правових основ та механізмів для забезпечення захисту фінансових інтересів ЄС в Україні.

Для досягнення визначеної мети заплановано виконати такі завдання:

створення нормативно-правової бази щодо функціонування національної системи захисту фінансових інтересів ЄС в Україні;

розбудова інституційного потенціалу Держаудитслужби для захисту фінансових інтересів ЄС в Україні.

Виконання завдання щодо створення нормативно-правової бази щодо функціонування національної системи захисту фінансових інтересів ЄС в Україні передбачає розроблення законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи захисту фінансових інтересів ЄС в Україні.

Також необхідно розробити та реалізувати Національну стратегію боротьби з шахрайством з метою захисту фінансових інтересів ЄС, включно з відповідним планом заходів, що спрямовані на імплементацію права ЄС в національне законодавство України у відповідній сфері.

Розбудова інституційного потенціалу Держаудитслужби для захисту фінансових інтересів ЄС в Україні передбачає, зокрема, удосконалення методологічного інструментарію Держаудитслужби для забезпечення проведення аудитів з урахуванням міжнародних стандартів аудиту та забезпечення захисту фінансових інтересів ЄС, України та інших міжнародних партнерів відповідно до міжнародних угод; удосконалення методологічних засад у рамках Ukraine Facility в частині оцінки ризиків шахрайства, корупції, конфлікту інтересів та подвійного фінансування; посилення інституційної спроможності Держаудитслужби та Служби координації боротьби із шахрайством для запровадження аудиту та контролю в рамках структурних фондів ЄС.

Виконання зазначених завдань забезпечить можливість проведення перевірок на місцях та інспекцій Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) в Україні, ефективної співпраці та обміну інформацією органів державної влади України з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) та впровадження на законодавчому рівні ефективного механізму міжвідомчої взаємодії Служби координації боротьби із шахрайством та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями з метою боротьби із шахрайством, корупцією та будь-якою іншою незаконною діяльністю, що негативно впливає на фінансові інтереси України та ЄС.

Водночас заходи щодо виконання зазначених завдань сприятимуть імплементації окремих положень актів ЄС у відповідній сфері, зокрема Регламент Європейського Парламенту і Ради (Євратом, ЄС) № 883/2013 від 11 вересня 2013 року щодо розслідувань, які проводить Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), та про скасування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1073/1999 та Регламенту Ради (Євратом) № 1074/1999 CELEX: 32013R0883; Регламент Ради (Євратом, ЄС) № 2185/96 від 11 листопада 1996 р. про виїзні перевірки та інспектування, які проводить Європейська Комісія для захисту фінансових інтересів Європейських Співтовариств від шахрайства та інших порушень CELEX: 31996R2185; Регламент Ради (ЄК, Євратом) № 2988/95 від 18 грудня 1995 р. про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств CELEX: 31995R2988 Директиви (ЄС) 2017/1371 Європейського парламенту та Європейської ради від 5 липня 2017 р. про боротьбу з шахрайством, спрямованим проти фінансових інтересів Союзу, кримінально-правовими засобами CELEX: 32017L1371.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:

Мета - зміцнення незалежності зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та забезпечення проведення зовнішнього фінансового контролю (аудиту), що здійснює Рахункова палата відповідно до вимог Системи професійних документів INTOSAI (IFPP).

Для досягнення визначеної мети заплановано виконати завдання щодо посилення інституційного потенціалу та незалежності Рахункової палати відповідно до вимог Системи професійних документів INTOSAI (IFPP).

У межах реалізації визначеного завдання та відповідно до вимог Закону України "Про Рахункову палату" передбачено проведення зовнішнього оцінювання діяльності Рахункової палати, яке має підтвердити відповідність діяльності Рахункової палати принципам і стандартам INTOSAI.

Рахункова палата у 2025 році звернулася до Ініціативи розвитку INTOSAI (IDI), Національного аудиторського офісу Королівства Норвегія та Національного аудиторського офісу Великої Британії з пропозицією здійснити зовнішнє оцінювання діяльності у 2026 році, за результатами якого будуть визначені подальші кроки розвитку зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Подальше посилення інституційного потенціалу та незалежності Рахункової палати сприятиме підвищенню ефективності управління публічними фінансами, зростанню довіри громадян і міжнародних партнерів до системи державного управління та виконанню євроінтеграційних зобов’язань України.

Прогрес у посиленні зовнішнього фінансового контролю (аудиту) буде визначатися шляхом:

моніторингу стану реалізації Стратегії розвитку Рахункової палати на 2025-2029 роки та впровадження внутрішніх документів, пов’язаних з її реалізацією;

подання Верховній Раді України щорічного звіту про діяльність Рахункової палати;

періодичного зовнішнього оцінювання діяльності Рахункової палати, що проводиться міжнародними партнерами;

послідовного впровадження методологій проведення аудитів та системи управління якістю, що відповідають положенням системи професійних документів INTOSAI (IFPP), включаючи ISSAI 100 та ISSAI 140.

Мета - створення ефективної інституційної та правової основи щодо забезпечення проведення регулярної, неупередженої та комплексної оцінки макроекономічних та бюджетних прогнозів і планів України відповідно до кращих практик та стандартів ЄС.

Для досягнення визначеної мети заплановано виконати такі завдання:

створення нормативно-правової бази щодо запровадження незалежного нагляду за бюджетним процесом відповідно до стандартів ЄС;

впровадження ефективного нагляду за бюджетним процесом;

гармонізація норм національного законодавства стосовно числових фіскальних правил із законодавством ЄС.

Завдання щодо запровадження незалежного ефективного нагляду за бюджетним процесом передбачає проведення аналізу світового досвіду та кращих практик ЄС щодо утворення незалежної фіскальної установи та подальше нормативно-правове врегулювання питання утворення та функціонування незалежної фіскальної установи, відповідальної за проведення зовнішнього оцінювання макроекономічних та фіскальних прогнозів і планів.

Впровадження ефективного нагляду за бюджетним процесом здійснюватиметься шляхом імплементації ухвалених нормативно-правових актів та відповідно надання утвореною незалежною фіскальною установою незалежних висновків щодо дотримання фіскальних правил.

Водночас передбачено розроблення пропозицій щодо гармонізації національного законодавства до вимог законодавства ЄС, зокрема Директиви Ради 2011/85/ЄС від 8 листопада 2011 р. про вимоги до бюджетних рамок держав-членів у частині встановлення числових фіскальних правил щодо дотримання референтних значень дефіциту та боргу. За результатами виконання зазначеного заходу будуть визначені подальші заходи щодо встановлення процедури обміну інформацією всіма учасниками сектору загального державного управління стосовно практичного застосування фіскальних правил. Крім того, будуть визначені заходи щодо забезпечення інституційної спроможності Мінфіну стосовно координації фіскальної політики з установами ЄС.

Виконання зазначених завдань сприятиме реалізації прагнення України до членства в ЄС, підвищенню якості та обґрунтованості макроекономічного прогнозування та фіскального планування, підвищенню рівня прозорості та підзвітності в управлінні державними фінансами України.

Водночас заходи щодо виконання зазначених завдань сприятимуть імплементації окремих положень актів ЄС у відповідній сфері, зокрема Директива Ради (ЄС) 2011/85/ЄС від 8 листопада 2011 р. (з урахуванням змін, внесених Директивою Ради (ЄС) 2024/1265 від 29 квітня 2024 р.), Регламент (ЄС) 2024/1263 від 29 квітня 2024 р., Регламент Ради (ЄР) № 1467/97 від 7 липня 1997 р., Регламент (ЄС) № 473/2013 від 21 травня 2013 року.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:

Мета - створення сучасної, ефективної та централізованої системи управління інформаційними технологіями, у межах якої всі суб’єкти функціонують на основі уніфікованих архітектурних принципів, спільних стандартів, хмарної інфраструктури та публічних інтерфейсів прикладного програмування та яка забезпечує підтримку, прозорість та ефективність системи управління державними фінансами.

Для досягнення визначеної мети заплановано виконати завдання щодо розбудови та уніфікації цифрової екосистеми управління державними фінансами.

Завдання є комплексним та буде виконуватися в межах реалізації вже схвалених програмних документів та планів заходів: Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467; Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218; операційного плану реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2030 року, затвердженого рішенням Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами, яке реалізовано наказом Мінфіну від 30 вересня 2025 р. № 500; Довгострокового національного стратегічного плану цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної митної служби України та її територіальних підрозділів на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС (Multi-annual strategic plan for electronic customs, MASP-C), затвердженого рішенням Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами, яке реалізовано наказом Мінфіну від 9 лютого 2024 р. № 63, Плану цифрового розвитку Державної податкової служби України до 2030 року, затвердженого рішенням Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами, яке реалізовано наказом Мінфіну від 24 грудня 2024 р. № 660, та Плану цифрового розвитку Державної казначейської служби України до 2027 року, затвердженого рішенням Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами, яке реалізовано наказом Мінфіну від 30 вересня 2025 р. № 500.

Моніторинг та координація виконання зазначених програмних документів та планів заходів здійснюються в межах діяльності Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами.

Зазначені документи, спрямовані, зокрема, на:

створення уніфікованої цифрової платформи системи управління державними фінансами на базі хмарної інфраструктури із централізованим управлінням ресурсами та процесами;

впровадження комплексних цифрових рішень, які забезпечать автоматизацію процесів, що сприятиме підвищенню прозорості, зменшенню операційних витрат і забезпеченню якісної інформаційної підтримки управлінських рішень;

впровадження цифрових рішень для зміцнення системи державного фінансового контролю, покращення прогнозування руху бюджетних коштів, верифікації даних та забезпечення безперервної міжвідомчої взаємодії;

автоматизацію процесів і захист критичних функцій з обробки даних від впливу людського фактора шляхом впровадження проведення незалежного моніторингу;

розроблення методів залучення фахівців з інформаційних технологій до забезпечення адміністрування інформаційно-комунікаційних систем;

забезпечення надійного захисту інформаційних ресурсів системи управління державними фінансами шляхом впровадження високоефективної системи управління інформаційною безпекою.

Також в рамках Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467, та з метою здійснення заходів, визначених цієї Стратегією, передбачається впровадження в державній установі "Відкриті публічні фінанси" системи управління інформаційної безпеки, стандартів ISO/IEC 27001 і проведення сертифікаційного аудиту на відповідність системи управління інформаційної безпеки вимогам стандарту ISO.

Водночас Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної митної служби України та її територіальних підрозділів на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС (Multi-annual strategic plan for electronic customs, MASP-C) та План цифрового розвитку Державної податкової служби України до 2030 року будуть оновлені з урахуванням наданого Україні переліку митних IT-систем ЄС і національних IT-систем, необхідних під час набуття Україною членства в ЄС.

Виконання зазначеного завдання сприятиме, зокрема, підвищенню ефективності та прозорості процесів у системі управління державними фінансами, підвищенню рівня довіри населення до інституцій системи управління державними фінансами, зменшенню часу платників податків на виконання податкових і митних процедур, мінімізації впливу людського фактору в межах податкового та митного контролю.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими показниками:

Мета - підвищення прозорості в управлінні державними фінансами та доступності для громадян бюджетної інформації.

Для досягнення визначеної мети заплановано виконати завдання щодо забезпечення оприлюднення бюджетної інформації та макрофіскальних даних відповідно до міжнародних стандартів.

Завдання передбачає впровадження заходів щодо забезпечення підвищення позицій України у міжнародному дослідженні Open Budget Survey, зокрема шляхом відновлення оприлюднення бюджетної інформації відповідно до стандартів розкриття бюджетних даних організації International Budget Partnership та надання необхідної інформації в рамках участі у відповідному дослідженні.