КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 25 лютого 2026 р. № 217-р
Київ
Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026-2030 роки та затвердження операційного плану заходів з її реалізації
1. Схвалити Стратегію реформування системи управління державними фінансами на 2026-2030 роки, що додається.
2. Затвердити операційний план заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026-2030 роки (далі - операційний план), що додається.
3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям), відповідальним за виконання завдань і заходів, передбачених операційним планом, забезпечити:
врахування положень Стратегії, схваленої цим розпорядженням, під час розроблення та реалізації програмних документів та планів діяльності;
своєчасне виконання операційного плану в межах і за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також за рахунок міжнародної технічної допомоги, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством;
подання щокварталу до 15 числа наступного місяця Міністерству фінансів інформації про хід виконання операційного плану для її узагальнення та подання у десятиденний строк Кабінету Міністрів України;
подання щороку до 1 березня року, що настає за звітним періодом, Міністерству фінансів звіту щодо стану досягнення стратегічного результату (мети) за кожною сферою системи управління державними фінансами та оцінки результативності виконання завдань для подальшої підготовки Міністерством фінансів узагальненого аналітичного звіту та подання його Кабінету Міністрів України та Координаційній раді з питань реформування державного управління щороку до 31 березня року, що настає за звітним періодом, починаючи з 2027 року.
| Прем'єр-міністр України | Ю. СВИРИДЕНКО |
| Інд. 67 | |
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 25 лютого 2026 р. № 217-р
СТРАТЕГІЯ
реформування системи управління державними фінансами на 2026-2030 роки
Загальна частина
Ефективне функціонування системи управління державними фінансами на основі європейських стандартів та принципів врядування є однією з ключових передумов вступу України до ЄС, забезпечення фінансової стабільності держави та підтримки стійкості державних фінансів до зовнішніх і внутрішніх загроз. Збалансовані та стабільні державні фінанси є запорукою для інклюзивного відновлення та сталого соціально-економічного розвитку України, а також підґрунтям для забезпечення її національної безпеки.
З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну збереження макроекономічної та фінансової стабільності стало безпрецедентним викликом для системи управління державними фінансами. Воєнні дії та постійні руйнування серйозно вплинули на стабільність державних фінансів. Водночас складна економічна ситуація та необхідність збільшення витрат на забезпечення захисту територіальної цілісності та суверенітету України призвели до трансформації структури бюджетних видатків: пріоритетними стали видатки на оборону, соціальний захист та захист і відновлення критичної інфраструктури.
Гостра потреба в додаткових ресурсах призвела до суттєвого збільшення дефіциту державного бюджету та рівня державного боргу. За результатами 2024 року дефіцит державного бюджету становив 17,7 відсотка валового внутрішнього продукту, тоді як у 2021 році він був на рівні 3,6 відсотка валового внутрішнього продукту. Аналогічно рівень державного боргу у 2024 році становив 87,4 відсотка валового внутрішнього продукту порівняно із 43,3 відсотка валового внутрішнього продукту у 2021 році.
Фінансова підтримка міжнародних партнерів дала змогу збалансувати бюджет, забезпечити фінансування потреб соціального захисту населення та інших видатків необоронного характеру, а також стала вагомим фактором покриття дефіциту платіжного балансу. Здійснені заходи фіскального характеру сприяли збільшенню мобілізації внутрішніх надходжень, що є основою для фінансування видатків на оборону.
У зв’язку з тривалістю воєнних дій потреби в збільшенні витрат на оборону, розв’язанні проблем, пов’язаних з пошкодженням критично важливої інфраструктури, а також вирішенні гуманітарних питань постійно зростають.
Незважаючи на безпрецедентні виклики, пов’язані із повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну, реформи, впроваджені у попередні роки, дали змогу підтримати стійкість системи управління державними фінансами та забезпечити безперервність її процесів.
Навіть в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації Україна підтвердила відданість євроінтеграційним прагненням та впровадженню задекларованих реформ. Як наслідок, 14 грудня 2023 р. Європейська Рада ухвалила історичне рішення розпочати переговори про вступ України до ЄС.
У 2025 році Україна разом з Європейською Комісією завершили двосторонні зустрічі в межах офіційного скринінгу національного законодавства на відповідність праву ЄС. Питання, що стосуються різних сфер системи управління державними фінансами, були предметом обговорення щонайменше 12 переговорних розділів. Ураховуючи фундаментальне значення системи управління державними фінансами в процесі євроінтеграції, подальші кроки щодо підвищення рівня готовності до наступних етапів переговорного процесу вимагають посилення зусиль та прискорення реформ, спрямованих, зокрема, на наближення національного законодавства у всіх сферах системи управління державними фінансами до стандартів ЄС.
У зв’язку з продовженням збройної агресії Російської Федерації проти України та мінливістю політичної ситуації країн-союзників зростає необхідність подальшого ефективного реагування системи управління державними фінансами України на постійні виклики, пов’язані із збереженням макроекономічної та фінансової стабільності, подоланням наслідків воєнних дій та забезпеченням післявоєнного відновлення, а також забезпечення послідовності державної політики в усіх її сферах.
Ця Стратегія є продовженням попередніх стратегій та враховує стан виконання Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки (далі - Стратегія на 2022-2025 роки), зокрема ключові її досягнення та невирішені під час її реалізації питання, які залишися актуальними.
Ця Стратегія розроблена з урахуванням потреби у розв’язанні актуальних проблем у різних сферах системи управління державними фінансами, пов’язаних із викликами та вимогами воєнного стану і післявоєнного відновлення та необхідністю приведення системи управління державними фінансами України у відповідність із стандартами ЄС.
Ця Стратегія розроблена у тісній координації із Стратегією реформування державного управління на 2026-2030 роки та Національною програмою адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) та є результатом комплексної та інклюзивної роботи широкого кола заінтересованих сторін, які були залучені, зокрема в рамках роботи Міжвідомчої робочої групи та робочих підгруп з питань розвитку системи управління державними фінансами.
Інструментом імплементації цієї Стратегії є операційний план з її реалізації, що визначає конкретні заходи, спрямовані на виконання завдань Стратегії.
Водночас заходи в окремих сферах здійснюватимуться шляхом впровадження схвалених у відповідній сфері документів стратегічного характеру (стратегій, концепцій, планів заходів тощо).
Опис проблем, які зумовили прийняття цієї Стратегії, і нормативно-правових актів, що діють у сферах управління державними фінансами
З метою виконання зобов’язань України, передбачених переговорною рамкою ЄС за кластером 1 "Основи процесу вступу до ЄС", схваленою рішенням Ради ЄС від 21 червня 2024 р., розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 р. № 475 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 49, ст. 3399) схвалено Дорожню карту з питань реформи державного управління.
Одним із ключових етапів реалізації Дорожньої карти з питань реформи державного управління є створення комплексної стратегічної рамки для реформи державного управління, включно із системою управління державними фінансами, що передбачає, зокрема, схвалення Кабінетом Міністрів України цієї Стратегії відповідно до європейських стандартів державного управління.
Реалізація цієї Стратегії спрямована на забезпечення виконання Україною інституційних зобов’язань щодо членства в ЄС.
Завдання цієї Стратегії спрямовані на розв’язання комплексу таких проблем у системі управління державними фінансами, зокрема:
у податковій та митній сферах:
- недостатній інституційний та операційний потенціал податкових та митних органів, зокрема щодо кадрового, технічного та IT-забезпечення, кібербезпеки;
- часткова інтеграція інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів із системами ЄС;
- низький рівень довіри до контролюючих органів, що викликано, зокрема, недосконалими формами взаємодії бізнесу та контролюючих органів та наявністю проблем із доброчесністю в податкових та митних органах;
- невідповідність національного податкового законодавства праву ЄС, неефективність інструментів пільгового та преференційного оподаткування та наявність прогалин у податковому законодавстві, що створюють можливості для ухилення або недоброчесного уникнення сплати податків;
- часткова інтеграція інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів із системами ЄС;
у сфері стратегічного планування - відсутність на загальнодержавному рівні простої та ефективної системи цілевизначення, цілепокладання та забезпечення цілеспрямованого розвитку, яка б реалізовувалася через взаємоузгоджену ієрархічну систему документів державного стратегічного планування, фрагментованість інституційних обов’язків з питань планування та процедури планування на різних рівнях державного управління;
у сфері середньострокового бюджетного планування:
- недостатня якість бюджетного планування головними розпорядниками коштів державного бюджету, що призводить до прийняття протягом бюджетного періоду значної кількості рішень про перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету та до зниження ефективності використання бюджетних коштів;
- недостатня інституційна спроможність органів місцевого самоврядування щодо впровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні, зокрема з питань урахування гендерних та кліматичних аспектів у прогнозах місцевих бюджетів;
- формальний підхід розробників нормативно-правових актів до здійснення фінансово-економічних розрахунків впливу виконання актів на надходження та витрати державного та/або місцевих бюджетів;
у сфері програмно-цільового методу:
- недостатня адресність надання державних виплат та недостатня ефективність використання бюджетних коштів, зокрема стосовно оплати надання медичних послуг за програмою медичних гарантій;
- наявність прогалин у практичному застосуванні програмно-цільового методу в бюджетному процесі, зокрема на місцевому рівні, що проявляється у нечіткому визначенні цілей, відсутності релевантних показників ефективності та недостатньому зв’язку між запланованими результатами і витратами, а також у слабкій інтеграції програмно-цільового методу з іншими елементами стратегічного планування, такими як місцеві стратегії розвитку чи плани соціально-економічного розвитку;
у сфері управління публічними інвестиціями - слабкий взаємозв’язок між публічними інвестиціями, бюджетним та стратегічним плануванням в умовах відновлення та відбудови, недостатня нормативна врегульованість окремих аспектів нової моделі управління публічними інвестиціями та слабка інституційна спроможність щодо її імплементації;
у сфері фіскальної децентралізації та міжбюджетних відносин:
- неефективність існуючої системи горизонтального вирівнювання з питань забезпечення повноцінного обліку фактичних потреб громад, зокрема в частині видатків, пов’язаних із географічними, демографічними та інфраструктурними особливостями;
- недостатньо розвинутий територіальний підхід до планування видатків державного бюджету для розвитку територій;
у сфері управління фіскальними ризиками - відсутність нормативно-правового врегулювання з питань управління фіскальними ризиками на місцевому рівні та необхідність удосконалення системи управління фіскальними ризиками з урахуванням нових надзвичайних викликів для державного та місцевих бюджетів, які пов’язані із збройним вторгненням Російської Федерації в Україну та невизначеністю щодо подальшого перебігу збройної агресії Російської Федерації;
у сфері управління боргом - невідповідність окремих аспектів боргового законодавства стандартам ЄС, зокрема в частині обліку, звітності, статистики, а також недостатня інституційна спроможність щодо впровадження ефективної боргової політики на місцевому рівні;
у сфері управління ліквідністю - недосконале управління ліквідністю єдиного казначейського рахунка та валютних рахунків державного бюджету в процесі виконання державного бюджету, що призводить до непередбачуваності фінансування бюджетних видатків, накопичення надлишкової ліквідності на рахунках Казначейства та посилення інфляційного тиску наприкінці року;
у сфері публічних закупівель - часткова відповідність законодавства та практики здійснення публічних закупівель в Україні процедурам та практикам ЄС;
у сфері управління державними активами - недостатня прозорість процедур управління об’єктами державної власності, відсутність актуальної поточної інформації про державні активи та обмежена функціональність інформаційно-комунікаційної системи Єдиного реєстру об’єктів державної власності;
у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів - відсутність нормативно-правового врегулювання механізму подання Казначейством та його територіальними органами звітності про виконання державного та місцевих бюджетів в електронній формі законодавчим, виконавчим органам влади, місцевим фінансовим органам та іншим органам;
у сфері бухгалтерського обліку - у зв’язку із змінами, що вносяться до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, потребують подальшого удосконалення національні положення (стандартів) у сфері бухгалтерського обліку в державному секторі;
у сфері статистики державних фінансів - неподання до Статистичного бюро ЄС наборів даних із статистики державних фінансів та процедури надмірного дефіциту відповідно до acquis ЄС у сфері статистики;
у сфері державного внутрішнього фінансового контролю - наявність відмінностей у рівні розвитку внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту серед різних державних органів, а також з питань забезпечення повноти імплементації визначених нормативно-методологічних засад внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в практику їх роботи;
у сфері захисту фінансових інтересів ЄС - неврегульованість на законодавчому рівні питання щодо створення механізму міжвідомчої взаємодії Служби координації боротьби із шахрайством з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями з метою боротьби із шахрайством, корупцією та будь-якою іншою незаконною діяльністю, що негативно впливає на фінансові інтереси України та ЄС;
у сфері державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) - частковий стан імплементації положень Системи професійних документів INTOSAI (IFPP), зокрема INTOSAI-P 1 "Лімська декларація" і INTOSAI-P 10 "Мексиканська декларація про незалежність ВОА", що стосуються забезпечення належної автономії органів зовнішнього аудиту;
у сфері незалежного нагляду в бюджетному процесі:
- неврегульованість питання незалежного зовнішнього оцінювання макроекономічних та фіскальних прогнозів та планів, що є одним з євроінтеграційних зобов’язань України;
- обмеженість фіскальних правил виключно державним бюджетом, що не відповідає вимогам ЄС у частині охоплення фіскальними правилами всього сектору загального державного управління;
у сфері цифровізації системи управління державними фінансами - невідповідність стану цифрового розвитку та цифровізації потребам системи управління державними фінансами: низький рівень автоматизації та інтеграції процесів між інформаційними системами суб’єктів системи управління державними фінансами, фрагментація інформаційного ландшафту інформаційних систем, часткове дублювання функціоналу,
рішень і відповідних інформаційних потоків в інформаційних системах, використання різних форматів обробки інформації, що призводить до неможливості реалізації принципу інтероперабельності інформаційних ресурсів;
у сфері прозорості в управлінні державними фінансами - зниження рівня прозорості та доступності бюджетних даних, зокрема позицій України у рейтингу Open Budget Survey за компонентою "Бюджетна прозорість", у зв’язку з введенням законодавчих обмежень щодо оприлюднення наборів бюджетної інформації;
у сфері інституційної спроможності органів системи управління державними фінансами - недостатня інституційна спроможність системи управління державними фінансами, яка проявляється, зокрема, фрагментованістю моделі компетенцій у системі управління людськими ресурсами; непослідовністю взаємодії процесів планування кадрового складу та кар’єрного розвитку, включно з оцінкою та розвитком компетенцій; відсутністю цілісного підходу до формування та оновлення навчальних програм для сфери управління державними фінансами тощо.
Загальною проблемою для системи управління державними фінансами є частковий та в окремих сферах низький рівень узгодженості національного законодавства із законодавством ЄС, про що свідчать, зокрема, Звіт щодо оцінки стану справ у системі державного управління у 2023 році (Звіт SIGMA), Звіт Європейської Комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення 2025 року, а також звіти за результатами проведення скринінгу національного законодавства на відповідність праву ЄС (2025 рік).
Ряд описаних проблем, зокрема щодо якості бюджетного планування головними розпорядниками коштів державного бюджету, адресності надання державних виплат та ефективності використання бюджетних коштів, розбудови системи стратегічного планування, управління ліквідністю, створення Агентства з управління державним боргом, впровадження незалежного нагляду за бюджетним процесом, інституційної спроможності органів місцевого самоврядування у здійсненні середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні, залишилися актуальними за результатами реалізації Стратегії на 2022-2025 роки.
Розв’язання зазначених у цій Стратегії проблем передбачено шляхом виконання комплексу завдань, які визначено для кожної сфери та наведено у розділі "Завдання, спрямовані на досягнення поставлених цілей".
Аналіз поточного стану справ у сферах системи управління державними фінансами, зокрема щодо реалізації Стратегії на 2022-2025 роки, наведено в розділі "Аналіз поточного стану справ, тенденції та обґрунтування щодо необхідності розв’язання виявлених проблем".
Правове регулювання системи управління державними фінансами забезпечують Конституція України, Бюджетний кодекс України, Податковий кодекс України, Митний кодекс України, Закони України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність", "Про публічні закупівлі", "Про Рахункову палату", "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", "Про концесію", "Про публічно-приватне партнерство" тощо.
Ця Стратегія узгоджується з такими документами стратегічного та євроінтеграційного характеру:
Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року, затвердженими Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722;
Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035), в рамках інструменту фінансової підтримки України від Європейського Союзу на 2024-2027 роки Ukraine Facility;
Дорожньою картою з питань реформи державного управління;
переговорною позицією України під час переговорів з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до Європейського Союзу за кластером 1 "Основи процесу вступу до ЄС", схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 р. № 475;
Національною стратегією доходів до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 11, ст. 722);
середньостроковим планом заходів з досягнення цілей реформування митних органів у рамках реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2025 р. № 835 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 71, ст. 4871);
Дорожньою картою реформування управління публічними інвестиціями, підтриманою рішенням Кабінету Міністрів України (пункт 3 розділу 6 протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 р. № 145);
планом заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 р. № 588 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 63, ст. 3773);
Стратегією здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 92, ст. 5987; 2025 р., № 46, ст. 3166);
Стратегією запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 р. № 1015 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 98, ст. 6271);
Концепцією національної системи стратегічного планування, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2025 р. № 853 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 73, ст. 5019) (далі - Концепція національної системи стратегічного планування);
Стратегією реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2024 р. № 76 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 18, ст. 1185), та операційним планом її реалізації у 2024-2025 роках, затвердженим зазначеним розпорядженням;
Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155; 2024 р., № 79, ст. 4627);
планом заходів на 2025-2027 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2025 р. № 1047 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 85, ст. 5836);
Дорожньою картою посилення контролю за публічними закупівлями, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2025 р. № 1390, та планом заходів з її реалізації на 2025-2027 роки, затвердженим зазначеним розпорядженням.
Стратегією розвитку Рахункової палати на 2025-2029 роки, затвердженою рішенням Рахункової палати від 19 березня 2025 р. № 6-4.
Аналіз поточного стану справ, тенденції та обґрунтування щодо необхідності розв’язання виявлених проблем
Незважаючи на наявність нерозв’язаних проблем та виникнення нових викликів, спричинених повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну, загалом протягом останніх років Кабінетом Міністрів України впроваджено ряд системних змін та досягнуто відчутного прогресу в реформуванні системи управління державними фінансами, зокрема в рамках реалізації Стратегії на 2022-2025 роки, програм фінансової підтримки України та євроінтеграційних процесів.
Відповідно до звіту щодо реалізації у 2024 році Стратегії на 2022-2025 роки, схваленого 25 листопада 2025 р. Координаційною радою з питань реформування державного управління, за результатами базового року здійснено 109 заходів. Водночас у зв’язку із воєнним станом здійснення деяких заходів Стратегії на 2022-2025 роки вимагає більше часу, ніж це передбачено під час її схвалення, тому більшість таких заходів зазначені у цій Стратегії (30 заходів). Окремі заходи Стратегії на 2022-2025 роки втратили актуальність, зокрема заходи щодо управління державними інвестиціями у зв’язку з впровадженням реформи публічних інвестицій.
Під час реалізації Стратегії на 2022-2025 роки для окремих сфер системи управління державними фінансами розроблено відповідні програмні (стратегічні) документи.
Зокрема, з метою забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності в період воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів податкового та митного адміністрування, адаптації національного податкового і митного законодавства до законодавства ЄС розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218 схвалено Національну стратегію доходів до 2030 року.
З метою реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2025 р. № 835 затверджено середньостроковий план заходів з досягнення цілей реформування митних органів у рамках реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року.
У рамках реалізації реформ у податковій та митній сферах здійснено ряд заходів, зокрема:
здійснено кроки з приведення національного податкового та митного законодавства у відповідність із законодавством ЄС;
створено передумови для приєднання України до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки та міжнародної системи автоматичного обміну звітами в розрізі країн для податкових цілей та проведено перший міжнародний автоматичний обмін даними за стандартом CRS;
здійснено інвентаризацію податкових пільг і затверджено методологію проведення оцінювання податкових видатків;
здійснено ряд заходів щодо удосконалення систем податкового та митного адміністрування, цифровізації ДПС та Держмитслужби;
забезпечено перехід на Фазу 5 NCTS (New Computerized Transit System) (митний безвіз);
досягнуто відчутного прогресу у впровадженні програми авторизованих економічних операторів;
запроваджено європейські практики у сфері боротьби з митними правопорушеннями;
встановлено нові підходи до проходження служби в митних органах, зокрема щодо оплати праці, запровадження митних компетенцій, використання поліграфа, ротації, дисциплінарного комітету, декларації доброчесності, атестації митників.
Верховна Рада України ратифікувала 29 червня 2023 р. Угоду між Україною та ЄС про участь України у програмі Європейського Союзу для співробітництва в галузі оподаткування "Fiscalis", а також Угоду між Україною та ЄС про участь України в "Митниці", Програмі Союзу для співробітництва в митній сфері.
У 2024 році Україна стала рівноправним та надійним партнером у міжнародній системі автоматичного обміну податковою інформацією, що об’єднує понад 100 країн (зокрема усі держави - члени ЄС).
Також у 2024 році Держмитслужба офіційно стала партнером Програми Всесвітньої митної організації з протидії корупції та сприяння доброчесності у митній сфері (A-CIP).
У рамках забезпечення узгодженості реформи системи управління державними фінансами із реформою державного управління здійснюється гармонізація національного податкового та митного законодавства із Законом України "Про адміністративну процедуру". Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру" схвалено Кабінетом Міністрів України та зареєстровано у Верховній Раді України. Положення, спрямовані на гармонізацію митного законодавства, відображені у проекті нової редакції Митного кодексу України, який проходить процедуру оцінювання в Європейській Комісії.
За результатами базового 2024 року рівень перерозподілу валового внутрішнього продукту через доходи зведеного бюджету становив 46,9 відсотка, з них 6,2 відсотка гранти та надходження в рамках програм допомоги та 10,6 відсотка власні надходження бюджетних установ.
У подальшому необхідно здійснити ряд системних заходів у податковій та митній сферах, забезпечити впровадження інституційних трансформацій ДПС та Держмитслужби, привести національне законодавство у податковій та митній сферах у відповідність із законодавством ЄС, підвищити рівень довіри громадян до контролюючих органів, зокрема в рамках реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року.
Стосовно макроекономічного прогнозування слід зазначити, що Україна продовжує прогнозувати економічний і соціальний розвиток на середньострокову перспективу, незважаючи на постійні виклики, які впливають на достовірність таких прогнозів. Ці виклики спричинені повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну та невизначеністю щодо його тривалості, що впливає на якість даних та повноту статистичної інформації, які використовуються в процесі прогнозування.
У таких умовах змінилися традиційні підходи до прогнозування економічного та соціального розвитку країни. На основі сформованої у 2022 році бази високочастотних даних (адміністративна інформація окремих органів влади про фінанси, монетарні процеси, демографію і ринок праці, ринок виробництва та споживання окремих товарів, ціни тощо) розроблено нові алгоритми розрахунку щомісячної динаміки валового внутрішнього продукту як ключового показника, що характеризує стан економіки країни. Водночас посилилася співпраця з експертним середовищем України з питань обміну інформацією та консультацій як державних, так і недержавних установ. В умовах високого ступеня невизначеності посилено саме сценарний підхід до прогнозування шляхом використання непрямих методів розрахунку та запровадження нових інструментів моделювання.
Ураховуючи постійну роботу з покращення прогнозування, відсоток відхилення звітних даних від прогнозних постійно зменшується. Так, у 2021 році фактичний обсяг номінального валового внутрішнього продукту відносно прогнозованого показника був більше на 21 відсоток, у 2022 році - менше на 2,4 відсотка, у 2023 році - більше на 5,6 відсотка, у 2024 році - більше на 0,2 відсотка.
На даний час все ще залишається актуальною проблема обмеженості технічних та кадрових можливостей, зокрема для проведення макроекономічного прогнозування на середньострокову перспективу.
Аналогічний вплив повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну проявляється і в питанні бюджетного прогнозування, адже аналіз впливу факторів на показники доходів бюджету здійснюється з урахуванням обмежень, викликаних, зокрема, тим, що органи державної статистики тимчасово зупинили оприлюднення окремої статистичної інформації.
У рамках реалізації Стратегії на 2022-2025 роки удосконалено такі методики: прогнозування надходжень плати за ліцензії на право провадження деяких видів господарської діяльності, видачу їх дублікатів та сертифікатів (наказ Мінфіну від 19 червня 2023 р. № 335); прогнозування надходжень акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) та із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (наказ Мінфіну від 28 грудня 2023 р. № 734); прогнозування доходів бюджету за кодами Класифікації доходів бюджету 14060000 "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування" та 14070000 "Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів" (наказ Мінфіну від 17 червня 2024 р. № 292); прогнозування надходжень акцизного податку з пива, лікеро-горілчаної продукції, електричної енергії, пального, тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (наказ Мінфіну від 15 серпня 2025 р. № 412).
Також триває робота з розроблення методик, які базуються на використанні залежностей, виявлених методами регресійного аналізу (в програмному середовищі EViews): затверджено методику прогнозування надходжень акцизного податку з пива та лікеро-горілчаної продукції (наказ Мінфіну від 11 жовтня 2024 р. № 504) та оновлено методику прогнозування надходжень ввізного мита (наказ Мінфіну від 20 травня 2025 р. № 261).
Завдяки здійсненим заходам протягом періоду реалізації Стратегії на 2022-2025 роки відхилення між прогнозними та фактичними показниками податкових надходжень зведеного бюджету, за винятком 2022 року, в якому фактичний обсяг надходжень відносно прогнозованого показника був менше 16,6 відсотка, оскільки прогноз податкових надходжень визначався до повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, були на відносно допустимому рівні: у 2023 році - менше 1,8 відсотка, у 2024 році - менше 2,4 відсотка.
Проте існує необхідність у подальшому підвищенні рівня обґрунтованості прогнозних надходжень податків та зборів на середньостроковий бюджетний період (плановий та наступні за плановим два бюджетних періоди), а також посиленні узгодженості рішень щодо прогнозних обсягів надходжень податків та зборів на стадії складання Бюджетної декларації та проекту Державного бюджету України на відповідний рік.
Для забезпечення відповідності вимогам законодавства ЄС макроекономічні та бюджетні прогнози підлягають оцінці незалежною фіскальною установою.
Питання макроекономічного та бюджетного прогнозування нерозривно пов’язані з питаннями стратегічного та бюджетного планування.
Реформи державного управління, системи управління державними фінансами та управління публічними інвестиціями є взаємопов’язаними та взаємодоповнюючими і мають на меті формування цілісної системи стратегічного та бюджетного планування.
Детальний огляд стану справ у сфері стратегічного планування та практики його застосування наведений у Концепції національної системи стратегічного планування.
На даний час система стратегічного планування соціально-економічного розвитку на загальнодержавному рівні характеризується наявністю широкого та неузгодженого правового поля, що спричинило формування в Україні значної кількості стратегічних документів різних типів. Станом на серпень 2025 р. на загальнодержавному рівні, за оцінкою Мінекономіки (відповідно до актів законодавства), прийнято 343 стратегічних документи різних типів (без урахування планів діяльності органів влади), з них 32 програми (зокрема дві загальнодержавні та 13 державних цільових програм), або 9,3 відсотка документів; 109 стратегій, або 32 відсотки документів; 94 плани, або 27,4 відсотка документів; 84 концепції (зокрема 19 концепцій державних цільових програм), або 24,4 відсотка документів; 24 інших програмних документи, або 6,9 відсотка документів.
Плановий обсяг фінансових ресурсів, необхідний для виконання стратегічних документів різних типів, визначених нормативно-правовими актами про їх затвердження/схвалення, становить 1116909,68 млн. гривень, зокрема за рахунок коштів державного бюджету 298242,82 млн. гривень.
Основними причинами, що призводять до наявності широкого неузгодженого правового поля у сфері стратегічного планування соціально-економічного розвитку на загальнодержавному рівні, є:
значна кількість законодавчих актів, що фрагментарно регулюють питання стратегічного планування, містять норми, що суперечать одна одній;
безмежна за можливостями визначення непов’язаних між собою цілей система, яка унеможливлює їх взаємоузгодження та створює умови для дублювання, розпорошення фінансових ресурсів та відповідно недосягнення переважної кількості цілей;
відсутність визначеного на законодавчому рівні довгострокового передбачення, характерного для практики інших країн, які на загальнодержавному рівні розробляють стратегії на 30-річний період та більше;
відсутність єдиного довгострокового документа розвитку України, відповідно до якого ієрархічно вибудовується вся система документів державного стратегічного планування, орієнтована на досягнення довгострокових цілей;
відсутність закріпленого на законодавчому рівні порядку координації процесів розроблення, моніторингу та оцінки стратегічних документів, практики публічного звітування про результати виконання і відповідальності за невиконання (або неналежне виконання) таких документів, а також наявність значної кількості непов’язаних систем моніторингу прогресу виконання різних стратегічних документів;
слабкий взаємозв’язок між процесами і документами стратегічного та бюджетного планування, зокрема з питань визначення пріоритетів для публічних інвестицій;
недостатній рівень інституційної спроможності з питань стратегічного планування.
Усунення зазначених недоліків та їх наслідків потребуватиме законодавчих, інституційних та методологічних змін, які передбачені Концепцією національної системи стратегічного планування.
Одним із ключових механізмів забезпечення передбачуваності та послідовності управління державними фінансами є середньострокове бюджетне планування.
У зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну норми Бюджетного кодексу України щодо складання Бюджетної декларації як документа середньострокового бюджетного планування тимчасово зупинено у 2022 і 2023 роках і відновлено з 2024 року. Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 р. № 751 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 63, ст. 3750), а Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки - постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2025 р. № 774 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 59, ст. 4068).
Незважаючи на тимчасове зупинення середньострокового бюджетного планування, здійснення кроків щодо його розвитку не припинялося. Зокрема, у 2022 році наказами Мінфіну затверджено інструкції щодо підготовки пропозицій до Бюджетної декларації та підготовки бюджетних запитів, які узгоджені між собою та висвітлюють зв’язок між середньостроковим та річним бюджетним плануванням, встановлюють підходи до розрахунку показників як Мінфіном, так і головними розпорядниками коштів державного бюджету (накази Мінфіну від 21 липня 2022 р. № 207 та від 21 грудня 2022 р. № 450).
У 2024 році за участю експертів МВФ проведено діагностичний огляд системи бюджетного планування в Україні, що дав змогу комплексно оцінити наявні прогрес та виклики, сильні та слабкі сторони бюджетного процесу. За результатами зазначеного діагностичного огляду наказом Мінфіну від 31 жовтня 2024 р. № 542 затверджено план удосконалення середньострокового бюджетного планування.
Нові підходи, передбачені зазначеним планом, наближають середньострокове планування до вимог законодавства ЄС. Під час складання Бюджетної декларації на 2026-2028 роки:
на рівні державного бюджету запроваджено розрахунок базового обсягу витрат (витрат за незмінної політики), бюджетного простору та оцінку вартості нових політик (наказ Мінфіну від 31 грудня 2024 р. № 675). Відповідна інформація зазначена у матеріалах до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки;
охоплено середньостроковим плануванням усі підсектори сектору загального державного управління - державний та місцеві бюджети, соціальні фонди. Відповідна інформація висвітлена у Бюджетній декларації на 2026-2028 роки.
Як перший крок у впровадженні нових підходів розрахунки базового обсягу витрат державного бюджету та планових показників сектору загального державного управління здійснювалися Мінфіном з використанням інформації, отриманої від головних розпорядників коштів державного бюджету. Наступним кроком заплановано запровадити ці підходи як обов’язковий елемент у систему планування головних розпорядників. Це дасть змогу узгоджувати оцінки Мінфіну та головних розпорядників і забезпечить більш достовірне планування.
Загалом приведення системи середньострокового бюджетного планування у відповідність із стандартами ЄС потребує імплементації ESA 2010.
Воєнний стан та постійно зростаюча потреба в додаткових фінансових ресурсах зумовлюють суттєві відхилення фактичних показників бюджету від планових. Тому питання посилення достовірності бюджетного планування залишається актуальним.
Також актуальним залишається питання посилення фінансово-економічної обґрунтованості рішень Кабінету Міністрів України та законодавчих актів. Зокрема, за результатами проведеного Мінфіном моніторингу проектів актів, що розглядалися у 2025 році на засіданнях урядових комітетів, Кабінету Міністрів України, комітетів Верховної Ради України, пленарних засіданнях Верховної Ради України, на предмет наявності фінансово-економічних розрахунків до них, виявлено, що із 4932 проектів актів, які розглянуті на відповідних засіданнях та потенційно можуть мати вплив на бюджетні показники, фінансово-економічні розрахунки містили лише 2309 проектів, або 46,81 відсотка.
Щодо середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні слід зазначити, що у зв’язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну та окупацією Російською Федерацією частини території України з 2022 року Законом України від 15 березня 2022 р. № 2134-IX "Про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України" було тимчасово зупинено складання прогнозів місцевих бюджетів.
Починаючи з 2025 року середньострокове бюджетне планування на місцевому рівні відновлено відповідно до норм Закону України від 18 вересня 2024 р. № 3979-IX "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні та приведення окремих його положень у відповідність із законами України".
Складання прогнозів місцевих бюджетів на 2026-2028 роки повинно здійснюватися з урахуванням нових тенденцій, які передбачають, зокрема, узгодження показників стратегічних документів з показниками бюджетного планування, удосконалення гендерних показників та врахування кліматичних аспектів.
Відповідно до норм Закону України від 16 січня 2025 р. № 4225-IX "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень" запроваджена нова модель управління публічними інвестиціями, відповідно до якої прогноз місцевого бюджету повинен включати обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій.
На даний час існує необхідність у здійсненні заходів щодо підвищення якості середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні, зокрема шляхом посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування стосовно практичного урахування сучасних тенденцій та вимог до середньострокового бюджетного планування.
Ефективність управління бюджетними коштами значною мірою залежить від належної практики застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі як на центральному, так і на місцевому рівні.
Мінфіном відповідно до визначених заходів Стратегії на 2022-2025 роки затверджено Методичні рекомендації щодо формування бюджетних програм головними розпорядниками коштів державного бюджету (наказ Мінфіну від 25 серпня 2023 р. № 465). Зазначені Методичні рекомендації систематизують вимоги до бюджетних програм, дають більш глибоке розуміння їх характеристик та закладають основу для підвищення якості результативних показників, які дають змогу оцінити ефективність та результативність використання бюджетних коштів та якість надання публічних послуг, а також висвітлюють зв’язок бюджетної програми із цілями державної політики та публічними послугами.
З метою забезпечення актуальності механізмів реалізації державної політики та відповідності результатів використання бюджетних коштів очікуванням суспільства Кабінетом Міністрів України запроваджено періодичність проведення оглядів витрат державного бюджету не рідше одного разу на п’ять років. Мінфіном підготовлено орієнтовний зведений план проведення оглядів витрат на 2025-2029 роки, який включено до матеріалів Бюджетної декларації на 2025-2027 роки як документ, що підтверджує наміри Кабінету Міністрів України щодо регулярного проведення оглядів витрат у середньостроковій перспективі.
Для прийняття управлінських рішень під час бюджетного планування Кабінетом Міністрів України запроваджено проведення моніторингу здійснення заходів, рекомендованих робочими групами у звітах про огляди витрат та підтриманих Кабінетом Міністрів України для досягнення цілей таких оглядів. Такий моніторинг сприятиме посиленню прозорості діяльності та відповідальності головного розпорядника коштів державного бюджету за вчасне та належне здійснення заходів, спрямованих на підвищення ефективності та результативності використання бюджетних коштів у відповідній сфері. Результати моніторингу на щорічній основі використовуватимуться у бюджетному плануванні під час складання Бюджетної декларації та проекту державного бюджету.
Також триває та має позитивну динаміку інтеграція гендерно орієнтованого підходу у бюджетний процес, що відповідає міжнародним зобов’язанням України та є свідченням послідовності дій Кабінету Міністрів України, спрямованих на підвищення ефективності та результативності видатків державного бюджету, зокрема з урахуванням гендерних аспектів.
Законом України від 16 січня 2025 р. № 4225-IX "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень" застосування гендерно орієнтованого підходу унормовано у Бюджетному кодексі України. Зазначені зміни, зокрема, передбачають врахування головними розпорядниками коштів державного бюджету та іншими учасниками бюджетного процесу гендерних аспектів у процесі планування, виконання та звітування про виконання бюджетних програм (статті 2, 7, 20 Бюджетного кодексу України).
Закріплення на законодавчому рівні гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі створило міцне підґрунтя для подальшого його практичного застосування, що набуло особливо важливого значення в умовах збройної агресії Російської Федерації та майбутньої відбудови країни.
Необхідно посилити практичне застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі на всіх рівнях та його зв’язок з іншими елементами стратегічного планування.
В умовах постійно зростаючих масштабів руйнувань, зокрема об’єктів критичної інфраструктури, та обмеженості бюджетних ресурсів на їх відновлення особливої актуальності набула побудова прозорої та стратегічно-орієнтованої системи управління публічними інвестиціями, спроможної на забезпечення ефективності та раціональності фінансування відновлення та відбудови України.
Кабінетом Міністрів України започатковано з 2024 року реформу управління публічними інвестиціями (Дорожня карта реформування управління публічними інвестиціями), ключовою метою якої є створення ефективної, прозорої та стратегічно орієнтованої системи планування, відбору, реалізації та моніторингу інвестиційних проектів для фінансування з державного та місцевих бюджетів.
У рамках реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 р. № 549 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 47, ст. 2926) утворено Стратегічну інвестиційну раду та наказом Мінфіну від 8 травня 2024 р. № 232 утворено Міжвідомчу робочу групу з питань реформування системи управління публічними інвестиціями, за результатами роботи якої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 р. № 588 затверджено план заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки.
Черговим етапом впровадження реформи стало затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2024 р. № 903 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 76, ст. 4489) Порядку підготовки, подання, оцінки та визначення критеріїв пріоритезації концепцій публічних інвестиційних проектів на 2025 рік. Відповідно до зазначеного Порядку Стратегічна інвестиційна рада схвалила 10 вересня 2024 р. перший Єдиний проектний портфель здійснення публічних інвестицій, для частини проектів якого в подальшому передбачено фінансування у Державному бюджеті України на 2025 рік.
Протягом 2025 року сформовано методологічну основу для проведення реформи управління публічними інвестиціями шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2025 р. № 294 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 30, ст. 2016), якою затверджено Порядок розроблення та моніторингу реалізації середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави, та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2025 р. № 527 "Деякі питання управління публічними інвестиціями" (Офіційний вісник України, 2025 р., № 45, ст. 3053), якою затверджено Порядок підготовки, публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, Порядок оцінки публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, Порядок формування єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади) і галузевого (секторального) проектного портфеля держави (регіону, територіальної громади), Порядок реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій на державному, регіональному та місцевому рівні.
