Директива Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії

Держави-члени повинні запровадити оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії відповідно до цієї Директиви.

1. Для цілей цієї Директиви термін "енергетичні продукти" застосовується до таких продуктів:

(a) що підпадають під коди КН 1507-1518, якщо вони призначені для використання як опалювальне паливо або моторне пальне;

(b) що підпадають під коди КН 2701, 2702 та 2704-2715;

(c) що підпадають під коди КН 2901 та 2902;

(d) що підпадають під код КН 2905 11 00, не є продуктами синтетичного походження, якщо вони призначені для використання як опалювальне паливо або моторне пальне;

(e) що підпадають під код КН 3403;

(f) що підпадають під код КН 3811;

(g) що підпадають під код КН 3817;

(h) що підпадають під коди КН 3824 99 86, 3824 99 92 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розріджувачів для лаків; та подібні продукти), 3824 99 93, 3824 99 96 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розчинників для лаків; та подібні продукти), 3826 00 10 та 3826 00 90, якщо вони призначені для використання як опалювальне паливо або моторне пальне.

2. Ця Директива також застосовується до:

електричної енергії, що підпадає під код КН 2716.

3. Інші енергетичні продукти, призначені для використання, пропоновані до продажу або використовувані як моторне пальне чи опалювальне паливо, крім тих, для яких рівень оподаткування встановлений у цій Директиві, оподатковуються за ставками, що застосовуються до еквівалентного опалювального палива чи моторного пального.

На додаток до оподатковуваних продуктів, перелічених у параграфі 1, будь-які продукти, призначені для використання, пропоновані до продажу або використовувані як моторне пальне, або як добавка чи наповнювач у моторних пальних, підлягають оподаткуванню за ставками, що застосовуються до еквівалентного моторного пального.

На додаток до оподатковуваних продуктів, перелічених у параграфі 1, будь-які інші вуглеводні, крім торфу, призначені для використання, пропоновані до продажу або використовувані для цілей опалення, підлягають оподаткуванню за ставками, що застосовуються до еквівалентного енергетичного продукту.

4. Ця Директива не застосовується до:

(a) оподаткування тепла на виході та оподаткування продуктів, що підпадають під коди КН 4401 та 4402;

(b) таких використань енергетичних продуктів та електроенергії:

- енергетичних продуктів, що використовуються для інших цілей, ніж як моторне пальне або як опалювальне паливо,

- подвійного використання енергетичних продуктів.

- Енергетичний продукт має подвійне використання, якщо його використовують і як опалювальне паливо, і для інших цілей, ніж як моторне пальне або опалювальне паливо. Використання енергетичних продуктів для хімічного перетворення та в електролітичних і металургійних процесах вважається подвійним використанням,

- електроенергії, що використовується суто для цілей хімічного перетворення та в електролітичних і металургійних процесах,

- електроенергії, якщо вона становить понад 50% вартості продукту. "Вартість продукту" означає суму закуплених товарів і послуг плюс витрати на персонал плюс споживання основних засобів, на рівні бізнесу, як визначено у статті 11. Такі витрати обчислюють в середньому на одиницю. "Вартість електроенергії" означає фактичну закупівельну вартість електроенергії або вартість виробництва електроенергії, якщо її генерує підприємство,

- мінералогічні процеси,

- "Мінералогічні процеси" означає процеси, класифіковані згідно з номенклатурою NACE під кодом DI 26 "виробництво інших неметалічних мінеральних продуктів" у Регламенті Ради (ЄЕС) № 3037/90 від 09 жовтня 1990 року про статистичну класифікацію видів господарської діяльності в Європейському Співтоваристві (- 1).

- Однак, до таких енергетичних продуктів застосовуються положення статті 20.

5. Покликання у цій Директиві на коди комбінованої номенклатури відсилають до кодів, що містяться у Регламенті Комісії (ЄС) № 2031/2001 від 06 серпня 2001 року про внесення змін до додатка I Регламенту Ради (ЄЕС) № 2658/87 про тарифну і статистичну номенклатуру та про спільний митний тариф (- 2).

Рішення про оновлення кодів комбінованої номенклатури для продуктів, зазначених у цій Директиві, повинне ухвалюватися щороку відповідно до процедури, встановленої у статті 27. Таке Рішення не повинне призводити до будь-яких змін у мінімальних податкових ставках, що застосовуються в цій Директиві, або до додавання чи вилучення будь-яких енергетичних продуктів та електроенергії.

Покликання у Директиві 92/12/ЄЕС на "мінеральні оливи" та "акцизний податок" (коли він застосовується до мінеральних олив) необхідно тлумачити як такі, що охоплюють всі енергетичні продукти, електроенергію та національні непрямі податки, зазначені відповідно у статтях 2 та 4(2) цієї Директиви.

1. Рівні оподаткування, які держави-члени повинні застосовувати до енергетичних продуктів та електроенергії, наведених у переліку в статті 2, не повинні бути меншими за мінімальні рівні оподаткування, передбачені цією Директивою.

2. Для цілей цієї Директиви "рівень оподаткування" означає сумарне значення усіх стягуваних непрямих податків (крім ПДВ), обчислених прямо чи непрямо на основі обсягу енергетичних продуктів та електроенергії на момент випуску для споживання.

За умови дотримання мінімальних рівнів оподаткування, передбачених цією Директивою, та за умови їх відповідності праву Співтовариства, держави-члени можуть, під фіскальним контролем, застосовувати диференційовані ставки оподаткування у таких випадках:

- коли диференційовані ставки прямо пов’язані з якістю продукту;

- коли диференційовані ставки залежать від кількісних рівнів споживання електроенергії та енергетичних продуктів, що використовуються для цілей опалення;

- для таких способів використання: місцеві громадські пасажирські перевезення (включно з таксі), збирання відходів, збройні сили та публічне адміністрування, особи з інвалідністю, швидка медична допомога;

- для комерційного і некомерційного використання стосовно енергетичних продуктів та електроенергії, зазначених у статтях 9 та 10.

Держави-члени повинні бути вільними у запровадженні звільнень або знижень стосовно рівня оподаткування, передбаченого цією Директивою:

(a) безпосередньо,

(b) шляхом диференціювання ставок,

або

(c) шляхом відшкодування повної чи часткової суми податків.

1. Із 01 січня 2004 року та із 01 січня 2010 року мінімальні рівні оподаткування, що застосовуються до моторного пального, повинні бути встановлені на рівні, передбаченому в таблиці A додатка I.

Не пізніше 01 січня 2012 року Рада, діючи одностайно після консультацій із Європейським Парламентом, повинна на основі звіту та пропозиції від Комісії ухвалити рішення про мінімальні рівні оподаткування для газойлю на наступний період із 01 січня 2013 року.

2. Держави-члени можуть диференціювати комерційне і некомерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що дотримано відповідність мінімальним рівням Співтовариства та за умови що ставка на комерційне використання газойлю як палива не падає нижче національного рівня оподаткування, чинного станом на 01 січня 2003 року, незважаючи на будь-які відступи для такого використання, встановлені цією Директивою.

3. "Комерційний газойль, що використовується як паливо" означає газойль, що використовується як паливо для таких цілей:

(a) перевезення товарів за наймом або за винагороду, або за власний рахунок, моторними транспортними засобами або зчленованими комбінаціями транспортних засобів, призначеними винятково для перевезення товарів дорогами або з максимальною допустимою спорядженою масою брутто не менше ніж 7,5 тонн;

(b) перевезення пасажирів регулярним чи нерегулярним сполученням моторними транспортними засобами категорії М2 або категорії М3, як визначено у Директиві Ради 70/156/ЄЕС від 06 лютого 1970 року про наближення законодавств держав-членів стосовно схвалення типу моторних транспортних засобів та причепів до них (- 3).

4. Незважаючи на положення параграфа 2, держави-члени, які запроваджують систему стягнення зборів з користувачів доріг для моторних транспортних засобів або зчленованих комбінацій транспортних засобів, призначених винятково для перевезення товарів дорогами, можуть застосовувати знижену ставку на газойль, що використовується такими транспортними засобами, що є нижчою національного рівня оподаткування, який є чинним на 01 січня 2003 року, допоки загальне податкове навантаження в цілому залишається еквівалентним, за умови що дотримано відповідність мінімальним рівням Співтовариства та що чинний на 01 січня 2003 року національний рівень оподаткування для газойлю, що використовується як паливо, щонайменше вдвічі вищий за мінімальний рівень оподаткування, що підлягає застосуванню з 01 січня 2004 року.

1. Із 01 січня 2004 року, незважаючи на статтю 7, мінімальні рівні оподаткування, що застосовуються до продуктів, які використовуються як моторне пальне для цілей, визначених у параграфі 2, повинні бути зафіксовані на рівні, передбаченому в таблиці B додатка I.

2. Ця стаття застосовується до таких промислових та комерційних цілей:

(a) сільськогосподарських та садівничих, у рибництві та в лісництві;

(b) стаціонарні двигуни;

(c) обладнання та машини, що використовуються при будівництві, у цивільній інженерії та при публічних роботах;

(d) транспортні засоби, призначені для використання поза дорогами загального користування або яким не було надано дозвіл на користування переважно на дорогах загального користування.

1. Із 01 січня 2004 року мінімальні рівні оподаткування, що застосовуються до опалювальних палив, повинні бути встановлені на рівні, передбаченому в таблиці C додатка I.

2. Держави-члени, які з 01 січня 2003 року отримали право застосовувати контрольний збір за опалювальний газойль, можуть продовжувати застосовувати знижену ставку 10 євро за 1000 літрів зазначеного продукту. Таке право повинне бути скасоване з 01 січня 2007 року, якщо Рада, діючи одностайно на основі звіту та пропозиції від Комісії, ухвалить відповідне рішення, спираючись на те, що рівень зниженої ставки надто низький для уникнення проблем, пов’язаних із викривленням торгівлі між державами-членами.

1. Із 01 січня 2004 року мінімальні рівні оподаткування, що застосовуються до електроенергії, повинні бути встановлені на рівні, передбаченому в таблиці C додатка I.

2. На додаток до мінімальних рівнів оподаткування, зазначених у параграфі 1, у держав-членів є можливість визначати базу оподаткування, яка буде використовуватися, за передумови дотримання положень Директиви 92/12/ЄЕС.

1. У цій Директиві "комерційне використання" означає використання суб’єктом господарювання, визначеним відповідно до параграфа 2, який здійснює у будь-якому місці незалежну діяльність із постачання товарів та надання послуг, незалежно від того, якою є мета або результат такої господарської діяльності.

До господарської діяльності входить будь-яка діяльність виробників, торговців та осіб, що надають послуги, включаючи гірничодобувну та сільськогосподарську діяльність, а також професійну діяльність.

Держави, регіональні та місцеві органи влади та інші органи, що регулюються публічним правом, не повинні вважатися суб’єктами господарювання стосовно видів діяльності чи операцій, у яких вони беруть участь як публічні органи. Однак якщо вони беруть участь у таких видах діяльності або операціях, вони повинні вважатися суб’єктами господарювання стосовно таких видів діяльності або операцій у випадках, коли поводження з ними як із суб’єктами господарювання призведе до суттєвих викривлень конкуренції.

2. Стосовно цієї Директиви, суб’єкт господарювання не може вважатися меншими, ніж частина підприємства або юридичний суб’єкт, що з організаційної точки зору є незалежним бізнесом, який як суб’єкт спроможний функціонувати самостійно за рахунок власних засобів.

3. Якщо виникає змішане використання, оподаткування застосовують пропорційно до кожного типу використання, хоча у випадках, коли комерційне чи некомерційне використання має незначну частку, ним може бути знехтувано.

4. Держави-члени можуть обмежити сферу застосування зниженого рівня оподаткування для комерційного використання.

1. Держави-члени можуть виражати свої національні рівні оподаткування в інших одиницях, крім встановлених у статтях 7-10, за умови що відповідні рівні оподаткування після конвертації у такі одиниці не є нижчими ніж мінімальні рівні, передбачені цією Директивою.

2. Для енергетичних продуктів, зазначених у статтях 7, 8 та 9, рівні оподаткування ґрунтуються на об’ємі, і такий об’єм повинен вимірюватися при температурі 15° C.

1. Для держав-членів, які не використовують євро, для визначення розмірів рівнів оподаткування повинна використовуватися вартість євро в національних валютах, що фіксується раз на рік. Застосовуються обмінні курси, отримані в перший робочий день жовтня й опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу. Вони застосовуються з 01 січня наступного календарного року.

2. Держави-члени можуть продовжити застосовувати суми податків, дійсні на момент щорічного коригування, передбаченого у параграфі 1, якщо конвертація сум рівня оподаткування, виражених у євро, призвела би до підвищення суми рівня оподаткування, вираженої в національній валюті, менше ніж на 5% або 5 євро, залежно від того, яка сума є меншою.

1. На додаток до загальних положень, визначених у Директиві 92/12/ЄЕС стосовно звільнення для конкретних використань оподатковуваних продуктів, та без обмеження інших положень Співтовариства, держави-члени повинні звільнити наведені нижче використання від оподаткування на умовах, які вони повинні встановити для забезпечення правильного й прямого застосування таких звільнень та запобігання будь-яким ухиленням, уникненням чи зловживанням:

(a) енергетичні продукти та електроенергія, що використовуються для виробництва електроенергії, та електроенергія, що використовується для підтримання спроможності виробляти електроенергію. Однак, держави-члени можуть з причин, пов’язаних із екологічною політикою, обкладати такі продукти оподаткуванням без взяття до уваги мінімальних рівнів оподаткування, встановлених у цій Директиві. У таких випадках оподаткування таких продуктів не повинне враховуватися для цілей визначення відповідності мінімальному рівню оподаткування електроенергії, встановленому в статті 10;

(b) енергетичні продукти, що постачаються для використання як паливо для цілей повітряної навігації, крім приватних прогулянкових польотів.

Для цілей цієї Директиви під "приватними прогулянковими польотами" слід розуміти використання повітряного судна його власником або фізичною чи юридичною особою, яка отримала його за наймом чи в інший спосіб, для інших цілей, крім комерційних, та зокрема для інших цілей, крім перевезення пасажирів або товарів чи надання послуг в інтересах або на користь органів публічної влади.

Держави-члени можуть обмежити сферу застосування цього звільнення лише постачанням пального для реактивних двигунів (КН 2710 19 21);

(c) енергетичні продукти, що постачаються для використання як паливо для цілей навігації у межах територіальних вод Співтовариства (включно з рибальством), крім приватних прогулянкових суден, та електроенергія, що виробляється на борту суден.

Для цілей цієї Директиви під "приватними прогулянковими суднами" слід розуміти використання будь-якого судна його власником або фізичною чи юридичною особою, яка отримала його за наймом чи в інший спосіб, для інших цілей, крім комерційних, та зокрема для інших цілей, крім перевезення пасажирів або товарів чи надання послуг в інтересах або на користь органів публічної влади.

2. Держави-члени можуть обмежити сферу застосування звільнень, передбачених параграфом 1(b) та (c), лише міжнародним транспортом та перевезеннями у межах Співтовариства. Крім того, якщо держава-член укладає двосторонню угоду з іншою державою-членом, вона також може відмовитися від застосування звільнень, передбачених у параграфі 1(b) та (c). У таких випадках держави-члени можуть застосовувати рівень оподаткування, що є нижчим від мінімального рівня, встановленого у цій Директиві.

1. Без обмеження інших положень Співтовариства держави-члени можуть застосовувати, під фіскальним контролем, повні або часткові звільнення чи зниження стосовно рівня оподаткування до:

(a) оподаткованих продуктів, що використовуються, під фіскальним контролем, у сфері пілотних проєктів технологічного розвитку або більш екологічно дружніх продуктів, або стосовно палив із відновлюваних джерел;

(b) електроенергії:

- сонця, вітру, хвиль, припливів або геотермального походження;

- гідравлічного походження, виробленої на гідроелектричних установках;

- згенерованої з біомаси або з продуктів, що вироблені з біомаси;

- згенерованої з метану, що виділяється закинутими вугільними шахтами;

- згенерованих паливними елементами;

(c) енергетичних продуктів та електроенергії, що використовуються для когенерації тепла та електроенергії;

(d) електроенергії, що виробляється у результаті когенерації тепла та електроенергії, за умови що комбіновані генератори є екологічно дружніми. Держави-члени можуть застосовувати національні означення для поняття "екологічно дружній" або (висока ефективність) стосовно когенераційного виробництва до моменту одностайного ухвалення Радою спільного означення цього поняття на основі звіту та пропозицій від Комісії.

(e) енергетичних продуктів та електроенергії, що використовуються для перевезення товарів та пасажирів залізничним транспортом, метром, трамваями або тролейбусами;

(f) енергетичних продуктів, що постачаються для використання як паливо для навігації внутрішніми водними шляхами (включно з рибальством), окрім як для приватних про прогулянкових суден, та електроенергія, що виробляється на борту суден;

(g) природного газу в державах-членах, у яких частка природного газу в кінцевому енергоспоживанні становить менше ніж 15% у 2000 році;

Повні або часткові звільнення чи зниження можуть застосовуватися протягом максимального періоду не довше ніж 10 років після набуття чинності цією Директивою або до того моменту, поки національна частка природного газу в кінцевому енергоспоживанні досягне 25%, залежно від того, що настане раніше. Однак як тільки національна частка природного газу в кінцевому енергоспоживанні досягне 20%, відповідні держави-члени повинні ухвалити чітко позитивний рівень оподаткування, який повинен підвищуватися на щорічній основі для досягнення щонайменше мінімальної ставки наприкінці зазначеного вище періоду.

Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії може застосовувати повні або часткові звільнення чи зниження для природного газу окремо для Північної Ірландії;

(h) електроенергії, природного газу, вугілля та твердих палив, що використовуються домогосподарствами та/або організаціями, які визнані відповідними державами-членами як благодійні. У випадку таких благодійних організацій держави-члени можуть встановлювати звільнення чи зниження стосовно використання для цілей, які не пов’язані з комерційною діяльністю. Якщо виникає змішане використання, оподаткування застосовують пропорційно до кожного типу використання. Якщо частка такого використання є незначною, ним може бути знехтувано;

(i) природного газу та скрапленого нафтового газу (LPG), що використовуються як паливо;

(j) моторного пального, що використовується у сфері виробництва, розробки, випробування та обслуговування повітряних суден та морських і річкових суден;

(k) моторного пального, що використовується для днопоглиблювальних робіт у судноплавних водних шляхах та у портах;

(l) продуктів, що підпадають під код КН 2705, що використовуються для цілей опалення.

2. Держави-члени можуть також відшкодовувати виробникам певні або всі суми податків, сплачених споживачами стосовно електроенергії, виробленої з продуктів, зазначених у параграфі 1(b).

3. Держави-члени можуть застосовувати рівень оподаткування, що дорівнює 0, до енергетичних продуктів та електроенергії, що використовуються у сільському господарстві, садівництві, рибництві та лісництві.

На основі пропозиції Комісії Рада до 01 січня 2008 року повинна вивчити можливість скасування можливості застосування рівня оподаткування, що дорівнює 0.

1. Держави-члени можуть, без обмеження параграфа 5, застосовувати звільнення або зниження ставок оподаткування, під фіскальним контролем, стосовно оподаткованих продуктів, зазначених у статті 2, якщо такі продукти складаються з одного або більше наведених нижче продуктів чи містять один або більше наведених нижче продуктів:

- продукти, що підпадають під коди КН 1507-1518;

- продукти, що підпадають під коди КН 3824 99 55 та 3824 99 80, 3824 99 85, 3824 99 86, 3824 99 92 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розріджувачів для лаків; та подібні продукти), 3824 99 93, 3824 99 96 (за винятком: антиіржавних присадок, що містять аміни як активні складники; інорганічних композитних розчинників; розчинників для лаків; та подібні продукти), 3826 00 10 та 3826 00 90 стосовно їхніх складників, що вироблені з біомаси;

- продукти, що підпадають під коди КН 2207 20 00 та 2905 11 00, які не мають синтетичного походження;

- продукти, вироблені з біомаси, включно з продуктами, що підпадають під коди КН 4401 та 4402.

Держави-члени можуть також застосовувати знижені ставки оподаткування, під фіскальним контролем, стосовно оподаткованих продуктів, зазначених у статті 2, якщо такі продукти містять воду (коди КН 2201 та 2853 90 10).

"Біомаса" означає біорозкладану фракцію продуктів, відходів і залишків сільського господарства (зокрема, речовин рослинного і тваринного походження), лісового господарства та суміжних галузей, а також біорозкладану фракцію промислових і побутових (муніципальних) відходів.

2. Звільнення або зниження оподаткування, що є результатом застосування знижених ставок, передбачених у параграфі 1, не може бути більшим за суму податків, що підлягають сплаті стосовно об’єму продуктів, зазначених у параграфі 1, присутніх у продуктах, до яких таке зниження може бути застосоване.

Рівні оподаткування, що застосовуються у державах-членах стосовно продуктів, що складаються із продуктів або містять продукти, зазначені у параграфі 1, можуть бути нижчими за мінімальні рівні, встановлені у статті 4.

3. Звільнення або зниження оподаткування, що застосовуються в державах-членах, можуть бути скориговані з метою врахування змін у цінах на сировину для уникнення надмірної компенсації за додаткові витрати, пов’язані з виробництвом продуктів, зазначених у параграфі 1.

4. До 31 грудня 2003 року держави-члени можуть звільняти або продовжувати звільняти продукти, що винятково або майже повністю складаються із продуктів, зазначених у параграфі 1.

5. Звільнення або зниження, передбачені для продуктів, зазначених у параграфі 1, можуть надаватися згідно з багаторічною програмою шляхом надання дозволу, що видається адміністративним органом суб’єкту господарювання на більше ніж 1 календарний рік. Звільнення або зниження, на які надано дозвіл, не можуть застосовуватися протягом довше ніж 6 послідовних років. Цей період може бути поновлено.

У рамках багаторічної програми, дозволеної адміністративним органом до 31 грудня 2012 року, держави-члени можуть застосовувати звільнення або зниження згідно з параграфом 1 після 31 грудня 2012 року та до завершення багаторічної програми. Такий період не може бути поновлено.

6. Якщо право Співтовариства вимагає від держав-членів дотримуватися юридичного зобов’язання щодо розміщення на своїх ринках мінімальної частки продуктів, зазначених у параграфі 1, параграфи 1-5 перестають застосовуватися з дати, коли таке зобов’язання набуває обов’язкової сили для відповідних держав-членів.

7. До 31 грудня 2004 року та кожні 12 місяців після того держави-члени повинні надавати Комісії план-графік, згідно з яким здійснюватиметься застосування звільнень від оподаткування або знижень податків, що застосовуються відповідно до цієї статті.

8. Не пізніше ніж 31 грудня 2009 року Комісія повинна подати до Ради звіт стосовно фіскальних, економічних, сільськогосподарських, енергетичних, промислових та екологічних аспектів, що стосуються звільнень, наданих відповідно до цієї статті.

1. За умови дотримання мінімальних рівнів оподаткування, передбачених цією Директивою, в середньому стосовно кожного підприємства, держави-члени можуть застосовувати податкові зниження стосовно споживання енергетичних продуктів, що використовуються для цілей опалення або для цілей статті 8(2)(b) та (c), та електроенергії у таких випадках:

(a) в інтересах енергоємних підприємств

Під поняттям "енергоємне підприємство" слід розуміти суб’єкт господарювання, зазначений у статті 11, який або придбаває енергетичні продукти та електроенергію в обсязі щонайменше 3,0% від вартості виробництва, або сплачує національний енергетичний податок в розмірі щонайменше 0,5% доданої вартості. Держави-члени можуть включати у це означення суворіші критерії, як-от стосовно обсягів продажів, процесів або секторів.

Під "придбаванням енергетичних продуктів та електроенергії" слід розуміти фактичні витрати на закупівлю енергії або на її генерацію у межах підприємства. Сюди включено лише електроенергію, теплову енергію та енергетичні продукти, що використовуються для цілей опалення або для цілей, визначених у статті 8(2)(b) та (c). Сюди також включені всі податки, крім вираховуваного ПДВ (ПДВ, що підлягає віднесенню на зменшення податкового зобов’язання).

Під "вартістю виробництва" слід розуміти оборот, включно із субсидіями, безпосередньо пов’язаними з ціною продукту, плюс або мінус зміни запасів готової продукції, незавершене виробництво та товари і послуги, придбані для перепродажу, мінус товари і послуги, придбані для перепродажу.

Під "доданою вартістю" слід розуміти сумарний оборот, на який нараховується ПДВ, включно з продажами на експорт, мінус сумарні закупівлі, на які нараховується ПДВ, включно з імпортом.

Держави-члени, які на поточний момент застосовують системи національних енергетичних податків, у яких існує означення енергоємного підприємства відповідно до інших критеріїв, ніж за співвідношенням витрат на енергію і вартістю виробництва та співвідношенням національного енергетичного податку і доданої вартості, повинні мати змогу скористатися перехідним періодом до 01 січня 2007 року для адаптації означення, наведеного у пункті (a) першого підпараграфа;

(b) коли між підприємствами та асоціаціями підприємств укладені угоди, або коли імплементовано схеми торгівлі дозволами на викиди чи еквівалентні механізми, якщо вони призводять до досягнення цілей захисту довкілля або підвищення енергоефективності.

2. Незважаючи на статтю 4(1), держави-члени можуть застосовувати рівень оподаткування, що дорівнює 0, до енергетичних продуктів та електроенергії, визначених у статті 2, якщо вони використовуються енергоємними підприємствами, означеними у параграфі 1 цієї статті.

3. Незважаючи на статтю 4(1), держави-члени можуть застосовувати оподаткування на рівні 50% від мінімальних рівнів, передбачених у цій Директиві, до енергетичних продуктів та електроенергії, визначених у статті 2, які використовуються суб’єктами господарювання, зазначеними у статті 11, які не єнергоємними підприємствами, означеними у параграфі 1 цієї статті.

4. Підприємства, які користуються перевагами, зазначеними у параграфах 2 та 3, повинні укласти угоди, стати членами схем торгівлі дозволами на викиди або стати учасниками еквівалентних схем, як зазначено в параграфі 1(b). Угоди, схеми торгівлі дозволами на викиди або еквівалентні механізми повинні призводити до досягнення екологічних цілей або підвищення енергоефективності, які в цілому є еквівалентними тим, яких було б досягнуто, якби застосовувалися мінімальні ставки згідно зі стандартами Співтовариства.

1. Як відступ від положень цієї Директиви, державам-членам, зазначеним у додатку II, дозволено продовжувати застосовувати зниження рівнів оподаткування або звільнення, визначені у зазначеному додатку.

За передумови попереднього перегляду Радою, на основі пропозиції від Комісії, цей дозвіл припиняє дію 31 грудня 2006 року або в дату, зазначену в додатку II.

2. Незважаючи на періоди, визначені в параграфах 3-13, та за умови, що це не призводить до значного викривлення конкуренції, держави-члени, що зазнають труднощів при імплементації нових мінімальних рівнів оподаткування, можуть отримати дозвіл на застосування перехідного періоду до 01 січня 2007 року, зокрема з метою уникнення цінової нестабільності.

3. Королівство Іспанія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2007 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. До 31 грудня 2009 року воно також може застосовувати спеціальну знижену ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 287 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2003 року. Із 01 січня 2010 року до 01 січня 2012 року воно може використовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 302 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2010 року. Спеціальна знижена ставка на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, може також застосовуватися до таксі до 01 січня 2012 року. Стосовно статті 7(3)(a), у частині визначення комерційного використання до 01 січня 2008 року воно може використовувати максимальну допустиму споряджену масу брутто не менше ніж 3,5 тонн.

4. Республіка Австрія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2007 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. До 31 грудня 2009 року вона також може застосовувати спеціальну знижену ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 287 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2003 року. Із 01 січня 2010 року до 01 січня 2012 року вона може використовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 302 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2010 року.

5. Королівство Бельгія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2007 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. До 31 грудня 2009 року вона також може застосовувати спеціальну знижену ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 287 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2003 року. Із 01 січня 2010 року до 01 січня 2012 року вона може використовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 302 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2010 року.

6. Велике Герцогство Люксембург може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. До 31 грудня 2009 року воно також може застосовувати спеціальну знижену ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 272 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2003 року. Із 01 січня 2010 року до 01 січня 2012 року воно може використовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 302 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2010 року.

7. Португальська Республіка може застосовувати рівні оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії, що споживаються в автономних регіонах Азорських островів та Мадейри нижче, ніж мінімальні рівні оподаткування, встановлені у цій Директиві, щоб компенсувати витрати на транспортування, що виникли з причин віддаленості або розосередженості цих регіонів.

Португальська Республіка може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. До 31 грудня 2009 року вона також може застосовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 272 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2003 року. Із 01 січня 2010 року до 01 січня 2012 року вона може використовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 302 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2010 року. Диференційована ставка на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, може також застосовуватися до таксі до 01 січня 2012 року. Стосовно статті 7(3)(a), у частині визначення комерційного використання до 01 січня 2008 року вона може використовувати максимальну допустиму споряджену масу брутто не менше ніж 3,5 тонн.

Португальська Республіка може застосовувати повні чи часткові звільнення стосовно рівня оподаткування електроенергії до 01 січня 2010 року.

8. Грецька Республіка може застосовувати рівні оподаткування до 22 євро за 1000 л нижче мінімальних ставок, встановлених у цій Директиві, щодо газойлю, що використовується як паливо, та щодо бензину, що споживається у департаментах Лесбос, Хіос, Самос, Додеканес та Кіклади, а також на таких островах Егейського моря: Тасос, Північні Споради, Самотракія та Скірос.

Грецька Республіка може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для зміни своєї поточної системи оподаткування електроенергії на вході на систему оподаткування електроенергії на виході, та для досягнення нового мінімального рівня оподаткування для бензину.

Грецька Республіка може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро за 1000 л, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. До 31 грудня 2009 року вона також може застосовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 264 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2003 року. Із 01 січня 2010 року до 01 січня 2012 року вона може використовувати диференційовану ставку на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, за умови що це не призводить до оподаткування нижче 302 євро за 1000 л, та що не знижено національні рівні оподаткування, чинні на 01 січня 2010 року. Диференційована ставка на комерційне використання газойлю, що використовується як паливо, може також застосовуватися до таксі до 01 січня 2012 року. Стосовно статті 7(3)(a), у частині визначення комерційного використання до 01 січня 2008 року вона може використовувати максимальну допустиму споряджену масу брутто не менше ніж 3,5 тонн.

9. Ірландія може застосовувати повні чи часткові звільнення чи зниження стосовно рівня оподаткування електроенергії до 01 січня 2008 року.

10. Французька Республіка може застосовувати повні або часткові звільнення чи зниження для енергетичних продуктів та електроенергії, що використовуються державою, регіональними та місцевими органи влади та іншими органами, що регулюються публічним правом, стосовно видів діяльності чи операцій, у яких вони беруть участь як публічні органи, до 01 січня 2009 року.

Французька Республіка може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для адаптації своєї наявної системи оподаткування електроенергії до положень, визначених у цій Директиви. Протягом цього періоду для оцінки дотримання мінімальних ставок, встановлених у цій Директиви, до уваги береться глобальний середній рівень наявного місцевого оподаткування електроенергії.

11. До 01 січня 2008 року Італійська Республіка у частині визначення комерційного використання, як передбачено статтею 7(3)(a), може застосовувати максимальну допустиму споряджену масу брутто не менше ніж 3,5 тонн.

12. До 01 січня 2008 року Федеративна Республіка Німеччина у частині визначення комерційного використання, як передбачено статтею 7(3)(a), може застосовувати максимальну допустиму споряджену масу брутто не менше ніж 12 тонн.

13. До 01 січня 2008 року Королівство Нідерланди у частині визначення комерційного використання, як передбачено статтею 7(3)(a), може застосовувати максимальну допустиму споряджену масу брутто не менше ніж 12 тонн.

14. У рамках встановлених перехідних періодів держави-члени повинні поступово скорочувати відповідні розриви між національними рівнями та новими мінімальними рівнями оподаткування. Однак, якщо відмінність між національним рівнем та мінімальним рівнем не перевищує 3% такого мінімального рівня, відповідна держава-член може дочекатися до кінця періоду, і вже потім коригувати свій національний рівень.

1. Як відступ від положень цієї Директиви, державам-членам, зазначеним у додатку III, дозволено продовжувати застосовувати зниження рівнів оподаткування або звільнення, визначені у зазначеному додатку.

За передумови попереднього перегляду Радою, на основі пропозиції від Комісії, цей дозвіл припиняє дію 31 грудня 2006 року або в дату, зазначену в додатку III.

2. Незважаючи на періоди, визначені в параграфах 3-11, та за умови, що це не призводить до значного викривлення конкуренції, держави-члени, що зазнають труднощів при імплементації нових мінімальних рівнів оподаткування, можуть отримати дозвіл на застосування перехідного періоду до 01 січня 2007 року, зокрема з метою уникнення цінової нестабільності.

3. Чеська Республіка може застосовувати повні чи часткові звільнення чи зниження стосовно рівня оподаткування твердих палив та природного газу до 01 січня 2008 року.

4. Республіка Естонія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 330 євро за 1000 л. Однак, із 01 травня 2004 року рівень оподаткування газойлю, що використовуються як паливо, не повинен становити менше ніж 245 євро за 1000 л.

Республіка Естонія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно неетилованого бензину, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 359 євро за 1000 л. Однак, із 01 травня 2004 року рівень оподаткування неетилованого бензину, що використовуються як паливо, не повинен становити менше ніж 287 євро за 1000 л.

Республіка Естонія може застосовувати загальне звільнення від оподаткування горючих сланців до 01 січня 2009 року. До 01 січня 2013 року вона може продовжувати застосовувати знижену ставку стосовно рівня оподаткування горючих сланців, за умови що після 01 січня 2011 року це не призведе до оподаткування нижче 50% відповідної мінімальної ставки Співтовариства.

Республіка Естонія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно горючих сланців, що використовуються для цілей централізованого теплопостачання, до мінімального рівня оподаткування.

Республіка Естонія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для зміни своєї поточної системи оподаткування електроенергії на вході на систему оподаткування електроенергії на виході.

5. Республіка Латвія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2011 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю та гасу, що використовуються як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро за 1000 л, та до 01 січня 2013 року - для досягнення рівня 330 євро. Однак, рівень оподаткування газойлю та гасу, що використовуються як паливо, не повинен становити менше ніж 245 євро за 1000 л із 01 травня 2004 року, та з 01 січня 2008 року - не менше ніж 274 євро за 1000 л.

Республіка Латвія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2011 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно неетилованого бензину, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 359 євро за 1000 л. Однак, рівень оподаткування неетилованого бензину не становити менше ніж 287 євро за 1000 л із 01 травня 2004 року, та з 01 січня 2008 року - не менше ніж 323 євро за 1000 л.

Республіка Латвія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно палива пічного побутового, що використовується для цілей централізованого теплопостачання, до мінімального рівня оподаткування.

Республіка Латвія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно електроенергії до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 травня 2007 року рівень оподаткування електроенергії не повинен становити менше ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

Республіка Латвія може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно вугілля та коксу до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 травня 2007 року рівень оподаткування вугілля та коксу не повинен становити менше ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

6. Республіка Литва може застосовувати перехідний період до 01 січня 2011 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю та гасу, що використовуються як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро за 1000 л, та до 01 січня 2013 року - для досягнення рівня 330 євро. Однак, рівень оподаткування газойлю та гасу, що використовуються як паливо, не повинен становити менше ніж 245 євро за 1000 л із 01 травня 2004 року, та з 01 січня 2008 року - не менше ніж 274 євро за 1000 л.

Республіка Литва може застосовувати перехідний період до 01 січня 2011 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно неетилованого бензину, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 359 євро за 1000 л. Однак, рівень оподаткування неетилованого бензину не повинен становити менше ніж 287 євро за 1000 л із 01 травня 2004 року, та з 01 січня 2008 року - не менше ніж 323 євро за 1000 л.

7. Республіка Угорщина може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування свого національного рівня оподаткування стосовно електроенергії, природного газу, вугілля та коксу, що використовуються для цілей централізованого теплопостачання, до мінімальних рівнів оподаткування.

8. Республіка Мальта може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно електроенергії. Однак, із 01 травня 2007 року рівні оподаткування електроенергії не повинні бути меншими ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

Республіка Мальта може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю та гасу, що використовуються як паливо, до мінімальних рівнів 330 євро за 1000 л. Однак, із 01 травня 2004 року рівні оподаткування газойлю та гасу, що використовуються як паливо, не повинні бути меншими ніж 245 євро за 1000 л.

Республіка Мальта може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно неетилованого бензину та етилованого бензину, що використовуються як паливо, до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 травня 2004 року рівні оподаткування неетилованого бензину та етилованого бензину, що використовуються як паливо, не повинні бути меншими ніж 287 євро за 1000 л та 337 євро за 1000 л відповідно.

Республіка Мальта може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно природного газу, що використовується як опалювальне паливо, до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 січня 2007 року ефективні ставки податків, що застосовуються до природного газу, не повинні бути меншими ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

Республіка Мальта може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно твердого палива до мінімальних рівнів оподаткування. Однак, із 01 січня 2007 року ефективні ставки податків, що застосовуються до відповідних енергетичних продуктів, не повинні бути меншими ніж 50% відповідних мінімальних ставок Співтовариства.

9. Республіка Польща може застосовувати перехідний період до 01 січня 2009 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно неетилованого бензину, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 359 євро за 1000 л. Однак, із 01 травня 2004 року рівень оподаткування неетилованого бензину, що використовуються як паливо, не повинен становити менше ніж 287 євро за 1000 л.

Республіка Польща може застосовувати перехідний період до 01 січня 2010 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно газойлю, що використовується як паливо, до нового мінімального рівня 302 євро за 1000 л, та до 01 січня 2012 року - для досягнення рівня 330 євро. Однак, рівень оподаткування газойлю, що використовується як паливо, не повинен становити менше ніж 245 євро за 1000 л із 01 травня 2004 року, та з 01 січня 2008 року - менше ніж 274 євро за 1000 л.

Республіка Польща може застосовувати перехідний період до 01 січня 2008 року для поступового коригування своїх національних рівнів оподаткування стосовно палива пічного побутового до нового мінімального рівня 15 євро за 1000 л. Однак, із 01 травня 2004 року рівень оподаткування палива пічного побутового не повинен становити менше ніж 13 євро за 1000 л.

Республіка Польща може застосовувати перехідний період до 01 січня 2012 року для поступового коригування свого національного рівня оподаткування стосовно вугілля та коксу, що використовуються для цілей централізованого теплопостачання, до мінімального рівня оподаткування.

Республіка Польща може застосовувати перехідний період до 01 січня 2012 року для поступового коригування свого національного рівня оподаткування стосовно вугілля та коксу, що використовуються для опалення, крім як для централізованого теплопостачання, до мінімальних рівнів оподаткування.

Республіка Польща може до 01 січня 2008 року застосовувати повні або часткові звільнення або зниження для газойлю, що використовується як опалювальне паливо школами, дошкільними закладами та іншими комунальними службами, стосовно видів діяльності чи операцій, у яких вони беруть участь як публічні органи.

Республіка Польща може застосовувати перехідний період до 01 січня 2006 року для приведення у відповідність своєї системи оподаткування електроенергії до рамки Співтовариства.

10. Республіка Словенія може застосовувати, під фіскальним контролем, повне або часткове звільнення чи зниження стосовно рівня оподаткування природного газу. Повне або часткове звільнення чи зниження може застосовуватися до травня 2014 року або до того моменту, поки національна частка природного газу в кінцевому енергоспоживанні досягне 25%, залежно від того, що настане раніше. Однак як тільки національна частка природного газу у кінцевому енергоспоживанні досягне 20%, вона повинна ухвалити чітко позитивний рівень оподаткування, який повинен підвищуватися на щорічній основі для досягнення щонайменше мінімальної ставки наприкінці зазначеного вище періоду.