Про затвердження Інструкції з підготовки пропозицій до Бюджетної декларації

Відповідно до статей 32, 33 Бюджетного кодексу України, пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з підготовки пропозицій до Бюджетної декларації, що додається.

2. Департаменту державного бюджету в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою та покладаю на заступників Міністра відповідно до розподілу обов’язків.

1. Ця Інструкція розроблена відповідно до статей 32, 33 Бюджетного кодексу України, пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, і визначає підходи до розрахунку та розподілу орієнтовних граничних показників видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період (далі - орієнтовні граничні показники), встановлює порядки складання та аналізу пропозицій до Бюджетної декларації.

2. Головний розпорядник коштів державного бюджету (далі - головний розпорядник) організовує та забезпечує підготовку пропозицій до Бюджетної декларації (далі - бюджетна пропозиція) і подає їх до Мінфіну.

3. Бюджетна пропозиція складається з використанням автоматизованої системи ведення державного бюджету (далі - АІС "Держбюджет") за такими формами:

Бюджетна пропозиція на 20___ - 20___ роки, Форма БП-1 (загальна) (далі - Форма БП-1) (додаток 1);

Бюджетна пропозиція на 20___ - 20___ роки, Форма БП-2 (індивідуальна) (далі - Форма БП-2) (додаток 2);

Бюджетна пропозиція на 20___ - 20___ роки, Форма БП-3 (додаткова) (далі - Форма БП-3) (додаток 3).

Форми БП-1 та БП-2 є обов’язковими для заповнення та подання, Форма БП-3 заповнюється і подається за потреби.

4. Головний розпорядник, який реалізує бюджетні програми за загальнодержавними видатками та кредитуванням, складає і подає до Мінфіну бюджетну пропозицію окремо за відповідним кодом відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету.

5. Бюджетні пропозиції подаються до Мінфіну в електронній або паперовій формі.

Бюджетна пропозиція в електронній формі подається через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади чи спеціальний вебмодуль системи взаємодії. Засоби кваліфікованого електронного підпису або кваліфікованої електронної печатки застосовуються для кожної із форм бюджетної пропозиції.

Бюджетна пропозиція у паперовій формі подається у разі, якщо:

у головного розпорядника відсутні система електронного документообігу, інтегрована до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, або спеціальний вебмодуль системи взаємодії;

бюджетна пропозиція містить інформацію з обмеженим доступом, вимогу щодо захисту якої встановлено законом.

Головний розпорядник забезпечує відповідність бюджетної пропозиції, складеної в АІС "Держбюджет", бюджетній пропозиції, поданій до Мінфіну.

6. Бюджетна пропозиція складається на середньостроковий період (плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди) відповідно до орієнтовних граничних показників, доведених Мінфіном, вимог цієї Інструкції та інших інструкцій, які за потреби доводяться Мінфіном, а також містить інформацію за попередній та поточний бюджетні періоди.

Бюджетна пропозиція показує зв’язок між:

бюджетними програмами та цілями державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію яких забезпечує головний розпорядник (далі - цілі державної політики). Це означає, що кожна бюджетна програма спрямована на досягнення певної цілі/цілей державної політики (характеристики бюджетної програми висвітлюють її спрямованість на досягнення відповідних цілей) і відповідно пов’язана з нею/ними у бюджетній пропозиції;

показниками досягнення цілей державної політики та коштами на реалізацію бюджетних програм, у тому числі за напрямами використання бюджетних коштів. Це означає, що обсяг коштів, використаний або який планується використати, забезпечив або зможе забезпечити досягнення результатів, визначених головним розпорядником як показники досягнення цілі державної політики. Такі показники враховують внесок кожної бюджетної програми.

Бюджетна пропозиція містить інформацію про усі бюджетні кошти, використані головним розпорядником у попередньому році, і які він планує використати у поточному році та у середньостроковому періоді, та усі бюджетні програми, які реалізовані, реалізуються та пропонуються до реалізації у відповідному бюджетному періоді.

7. Усі вартісні показники у формах наводяться у тисячах гривень з округленням до десятої.

Бюджетна пропозиція містить показники загального фонду державного бюджету (далі - загальний фонд) та спеціального фонду державного бюджету (далі - спеціальний фонд).

8. Для заповнення форм бюджетної пропозиції використовуються показники надходжень державного бюджету, видатків державного бюджету (далі - видатки) та надання кредитів з державного бюджету (далі - надання кредитів):

звіту про виконання Державного бюджету України за попередній бюджетний період (далі - звіт за попередній бюджетний період) - для зазначення показників за попередній бюджетний період;

закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період (зі змінами) з відповідними показниками розпису Державного бюджету України (далі - план на поточний бюджетний період) - для зазначення показників на поточний бюджетний період;

розраховані на середньостроковий період відповідно до положень розділу ІІІ цієї Інструкції,- для зазначення показників на середньостроковий період.

9. Показники доходів і фінансування державного бюджету, повернення кредитів до державного бюджету, видатків та надання кредитів за попередній та на поточний бюджетні періоди мають відповідати кодам класифікації доходів бюджету, класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання, економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету з урахуванням змін, внесених до відповідної бюджетної класифікації.

10. Разом з бюджетною пропозицією головний розпорядник подає потрібну для здійснення Мінфіном аналізу бюджетної пропозиції інформацію, до складу якої зокрема входять:

розрахунки показників, включених до бюджетної пропозиції, зокрема щодо капітальних видатків, із зазначенням факторів, що впливають на обсяг видатків та надання кредитів, визначених з урахуванням галузевих особливостей;

інформація щодо врахування результатів оглядів витрат державного бюджету у відповідних сферах;

інформація щодо врахування ґендерного аспекту під час формування бюджетних показників.

Мінфін за потреби доводить до головних розпорядників форми, за якими складається інформація, що подається разом з бюджетною пропозицією.

Інформація до бюджетної пропозиції подається до Мінфіну в електронній або паперовій формі у порядку подання бюджетної пропозиції відповідно до пункту 5 цього розділу.

Інформація до бюджетної пропозиції в електронній формі подається у форматах RTF, DOC(X), XLS(X), PDF (з текстовим змістом, нескановане зображення).

11. Мінфін встановлює строки подання бюджетних пропозицій та інформації, що подається разом з ними.

Головний розпорядник забезпечує своєчасність, достовірність та зміст поданих до Мінфіну бюджетних пропозицій та інформації, що подається разом з ними.

12. У разі подання головним розпорядником бюджетної пропозиції, складеної з порушенням вимог цієї Інструкції, Мінфін протягом трьох робочих днів з дня її отримання повідомляє відповідному головному розпоряднику про необхідність доопрацювання такої бюджетної пропозиції. Доопрацьовану з використанням АІС "Держбюджет" бюджетну пропозицію головний розпорядник подає до Мінфіну протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідного листа Мінфіну у порядку подання бюджетної пропозиції відповідно до пункту 5 цього розділу.

1. Мінфін визначає загальний орієнтовний граничний показник на кожний рік середньострокового періоду як обсяг видатків та надання кредитів, що відповідає ресурсним можливостям державного бюджету у відповідному бюджетному періоді, обсяг яких розрахований з урахуванням:

прогнозних обсягів доходів державного бюджету;

обсягів повернення кредитів до державного бюджету;

обсягів фінансування державного бюджету.

У межах загальних орієнтовних граничних показників Мінфін визначає, зокрема, орієнтовні граничні показники головним розпорядникам та обсяг державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів.

2. Орієнтовні граничні показники головним розпорядникам Мінфін розраховує на кожний рік середньострокового періоду на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період, аналізу виконання бюджету у попередніх і поточному бюджетних періодах та з урахуванням:

цілей та пріоритетів, визначених у щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних документах економічного і соціального розвитку;

положень та показників, визначених на відповідні бюджетні періоди Бюджетною декларацією, схваленою у попередньому бюджетному періоді;

розмірів прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення;

розмірів мінімальної заробітної плати та посадового окладу (тарифної ставки) працівників І тарифного розряду;

цін/тарифів на комунальні послуги та енергоносії;

звітів про виконання паспортів бюджетних програм;

результатів оцінки ефективності бюджетних програм, висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, та необхідності оптимізації видатків та надання кредитів головних розпорядників;

рішень Кабінету Міністрів України за результатами оглядів витрат державного бюджету;

інформації головних розпорядників щодо змін у структурі видатків та надання кредитів, в тому числі щодо нових (порівняно з поточним бюджетним періодом) видатків та надання кредитів;

консультацій (нарад) з членами Кабінету Міністрів України та незалежними експертами, які проводяться для узгодження бюджетної політики.

3. Орієнтовні граничні показники відповідному головному розпоряднику Мінфін доводить загальними сумами на кожний рік середньострокового періоду.

Разом з орієнтовними граничними показниками до головних розпорядників Мінфін доводить інструкції, які можуть запроваджувати додаткові фінансові обмеження, організаційні та інші вимоги.

1. Розрахунок обсягів видатків та надання кредитів на середньостроковий період здійснюється головним розпорядником з урахуванням кількісних та вартісних факторів, що впливають на обсяги видатків та надання кредитів у середньостроковому періоді.

До кількісних факторів належать: чисельність працівників бюджетних установ; чисельність студентів, осіб з інвалідністю, пенсіонерів; площа приміщення, території; кількість обладнання; обсяг виробленої продукції (наданих послуг) тощо.

До вартісних факторів належать: індекси споживчих цін та цін виробників, ціни/тарифи на товари (роботи, послуги), розмір прожиткового мінімуму та рівень його забезпечення, розміри мінімальної заробітної плати та посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду тощо.

Окремі фактори, що впливають на обсяг видатків та надання кредитів, щороку доводяться головним розпорядникам Мінфіном, решта - визначається головним розпорядником самостійно з урахуванням галузевих особливостей та підтверджується відповідними обґрунтуваннями та розрахунками.

2. Розрахунок обсягів видатків та надання кредитів на середньостроковий період здійснюються з урахуванням, зокрема:

інформації та показників, врахованих під час підготовки Бюджетної декларації, схваленої у попередньому бюджетному періоді, та закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період;

нормативно-правових актів, що регулюють діяльність головного розпорядника у відповідній сфері, в тому числі щодо надання публічних послуг;

зобов’язань, передбачених договорами (контрактами);

норм і нормативів, що застосовуються у відповідній сфері діяльності;

періодичності виконання окремих бюджетних програм, а також окремих заходів, що здійснюються в межах бюджетних програм;

необхідності зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих бюджетних періодів та недопущення утворення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями у середньостроковому періоді;

цін/тарифів на відповідні товари (роботи, послуги), закупівлю яких передбачається здійснювати для виконання бюджетної програми;

планів діяльності на середньостроковий період;

звітів про виконання паспортів бюджетних програм;

результатів оцінки ефективності бюджетних програм, у тому числі результатів моніторингу виконання бюджетної програми у поточному бюджетному періоді;

висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

рішень Кабінету Міністрів України за результатами огляду витрат державного бюджету;

результатів гендерного аналізу бюджетних програм;

вимог інструкцій, які за потреби доводяться Мінфіном.

3. Обсяг капітальних видатків визначається за результатами оцінки ефективності видатків, використаних на відповідні цілі у попередніх бюджетних періодах, та тих, що пропонуються на середньостроковий період, ураховуючи ступінь будівельної готовності об’єктів та необхідності поетапного їх завершення та введення в дію, кількість наявного та необхідного обладнання та предметів довгострокового користування, а також необхідність пріоритетного спрямування видатків на об’єкти (заходи), на які використано бюджетні кошти у попередніх бюджетних періодах.

4. Розрахунок показників спеціального фонду здійснюється відповідно до нормативно-правових актів, які передбачають утворення і використання спеціального фонду, та з урахуванням вимог інструкцій, які за потреби доводяться Мінфіном.

Розрахунок надходжень спеціального фонду здійснюється з урахуванням фактичного виконання надходжень у попередньому та поточному бюджетних періодах, а також очікуваного виконання у поточному бюджетному періоді.

5. Головний розпорядник забезпечує розподіл орієнтовних граничних показників, доведених Мінфіном, та надходжень спеціального фонду, розрахованих відповідно до пункту 4 цього розділу, за бюджетними програмами, реалізацію яких спрямовано на досягнення цілей державної політики, дотримуючись принципів, на яких ґрунтується бюджетна система (ефективності та результативності, справедливості і неупередженості), а також таких принципів:

пріоритетності, який передбачає спрямування видатків або надання кредитів за бюджетною програмою із урахуванням цілей та завдань, визначених програмними (стратегічними) документами, та реальних можливостей бюджету;

жорсткої економії бюджетних коштів, який передбачає вжиття заходів для планомірної мінімізації витрат усіх видів ресурсів з одночасним забезпеченням належного виконання завдань бюджетної програми;

обґрунтованості витрат "від першої гривні", який передбачає детальні розрахунки в межах коду економічної класифікації видатків бюджету / класифікації кредитування бюджету.

6. За кожною бюджетною програмою здійснюється розподіл видатків / надання кредитів за напрямами використання бюджетних коштів та кодами економічної класифікації видатків бюджету / класифікації кредитування бюджету як за загальним, так і за спеціальним фондами.

Обсяг видатків / надання кредитів за бюджетною програмою дорівнює сумі коштів за:

кодами економічної класифікації видатків бюджету / класифікації кредитування бюджету;

напрямами використання бюджетних коштів.

7. Якщо за результатами розрахунків головного розпорядника обсяг коштів за загальним фондом, необхідний для виконання заходів, передбачених бюджетними програмами, перевищує доведений орієнтовний граничний показник за загальним фондом, головний розпорядник заповнює Форму БП-3. При цьому головний розпорядник, дотримуючись принципу пріоритетності, включає у форми БП-1 і БП-2 видатки / надання кредитів, які забезпечують виконання першочергових та невідкладних завдань і заходів для досягнення цілей державної політики.

1. Структурні підрозділи Мінфіну (з урахуванням закріплення бюджетних програм та координації головних розпорядників за структурними підрозділами Мінфіну або функцій таких структурних підрозділів) здійснюють аналіз бюджетних пропозицій, отриманих від головних розпорядників, щодо їх відповідності орієнтовним граничним показникам, вимогам цієї Інструкції, інших інструкцій, доведених Мінфіном, а також ефективності використання бюджетних коштів, у тому числі на підставі звітів про виконання паспортів бюджетних програм, результатів оцінки ефективності бюджетних програм, висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, рішень Кабінету Міністрів України за результатами оглядів витрат державного бюджету, результатів гендерного аналізу бюджетних програм.

2. З метою усунення розбіжностей з головними розпорядниками та недоліків, виявлених під час аналізу бюджетних пропозицій, та узгодження бюджетної політики на середньостроковий період Мінфін може проводити:

погоджувальні наради або інші заходи (консультації, робочі зустрічі, у тому числі з використанням електронних комунікацій, зокрема через Інтернет) з головними розпорядниками;

консультації (наради) з членами Кабінету Міністрів України та незалежними експертами.

3. За результатами аналізу бюджетних пропозицій та вжитих заходів структурні підрозділи Мінфіну (з урахуванням закріплення бюджетних програм та координації головних розпорядників за структурними підрозділами Мінфіну або функцій таких структурних підрозділів) надають структурному підрозділу Мінфіну, який відповідає за підготовку Бюджетної декларації, відповідну інформацію за визначеною ним формою для узагальнення та подання Міністру фінансів України.

4. На основі інформації про результати аналізу бюджетних пропозицій та результати погоджувальних нарад, інших вжитих заходів Міністр фінансів України приймає рішення про включення бюджетних пропозицій головних розпорядників до Бюджетної декларації.

5. Структурний підрозділ, який відповідає за підготовку Бюджетної декларації, на основі отриманої від структурних підрозділів Мінфіну інформації про результати аналізу бюджетних пропозицій та результати погоджувальних нарад і прийнятих Міністром фінансів України рішень формує Бюджетну декларацію та готує інформацію з неузгоджених питань, що додається до Бюджетної декларації, яка подається Кабінету Міністрів України.

1. Форма БП-1 призначена для наведення інформації про досягнення цілей державної політики за рахунок коштів загального та спеціального фондів у межах орієнтовних граничних показників у середньостроковому періоді, доведених Мінфіном, та розрахованих головним розпорядником надходжень спеціального фонду.

2. У Форму БП-1 включаються цілі державної політики та показники їх досягнення, а також розподіл видатків та надання кредитів за бюджетними програмами.

Інформація, що наводиться у Формі БП-1, має у повній мірі характеризувати діяльність головного розпорядника та охоплювати всі сфери, в яких він забезпечує формування та/або реалізацію державної політики, висвітлювати найбільш суспільно значущі результати його діяльності та враховувати відповідні показники діяльності відповідальних виконавців бюджетних програм.

3. Цілі державної політики мають:

відповідати цілям та пріоритетам, визначеним у щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних документах економічного і соціального розвитку, актах законодавства;

охоплювати усю діяльність головного розпорядника, в тому числі ту, яка здійснюється в межах бюджетних програм за загальнодержавними видатками та кредитуванням;

спрямовуватись на досягнення певного результату;

оцінюватись за допомогою показників досягнення цілей;

давати розуміння кінцевого результату діяльності головного розпорядника у відповідній сфері, або чітко визначати напрям руху змін, спрямованих на покращення ситуації або вирішення проблем у сфері діяльності.

Не допускаються під час визначення цілей державної політики такі формулювання, як "реалізація державної політики", "забезпечення діяльності", "виконання зобов’язань".

4. Для кожної цілі державної політики визначаються показники її досягнення.

Показники досягнення цілей доцільно визначати як інтегровані показники, що враховують результати, отримані за рахунок реалізації усіх бюджетних програм, спрямованих на досягнення відповідної цілі, у тому числі бюджетних програм за загальнодержавними видатками та кредитуванням.

Показники досягнення цілей мають:

бути кількісно вимірюваними;

характеризувати прогрес у досягненні цілей державної політики у середньостроковому періоді;

характеризувати стан та зміни у сфері діяльності головного розпорядника;

висвітлювати ефект, який отримують економіка та суспільство завдяки діяльності головного розпорядника;

перевірятися та підтверджуватися офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

Під час визначення показників досягнення цілей державної політики враховуються усі витрати головного розпорядника на відповідну сферу діяльності, включаючи трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам.

Під час визначення показників досягнення цілей може використовуватися практичний досвід інших країн щодо визначення показників, які характеризують результати реалізації державної політики у відповідних сферах діяльності, що забезпечить можливість їх порівняння із показниками інших країн.

Кількість показників має бути мінімальною, але достатньою для висвітлення досягнення відповідної цілі.

Показники, визначені для однієї цілі державної політики, не мають дублюватися для іншої.

Для показників досягнення цілей, що потребують методологічних роз’яснень їх змісту, головний розпорядник розробляє методику їх розрахунку.

5. У пункті 1 Форми БП-1зазначаються код відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету та найменування головного розпорядника.

6. У пункті 2 Форми БП-1 зазначаються цілі державної політики та показники їх досягнення за рахунок коштів загального і спеціального фондів разом:

у графі 2 - фактичні за результатами попереднього бюджетного періоду (визначаються з урахуванням інформації про досягнення запланованої мети, завдань та результативних показників бюджетних програм, а також цілей державної політики з показниками їх досягнення за результатами звітного бюджетного періоду, включеної до звіту про виконання закону про Державний бюджет України за попередній бюджетний період);

у графі 3 - планові на поточний бюджетний період (визначаються з урахуванням показників, передбачених на відповідний бюджетний період Бюджетною декларацією, схваленою у попередньому бюджетному періоді, у бюджетному запиті, поданому до Мінфіну у попередньому бюджетному періоді, паспортах бюджетних програм на поточний бюджетний період);

у графах 4-6 - планові на середньостроковий період.

Якщо на середньостроковий період не передбачаються цілі державної політики, досягнення яких здійснюється в межах бюджетних програм поточного бюджетного періоду та/або здійснювалося в межах бюджетних програм попереднього бюджетного періоду, такі цілі включаються із зазначенням показників їх досягнення у відповідних бюджетних періодах.

Не включаються окремим рядком цілі державної політики поточного та попереднього бюджетних періодів, які по суті є тотожними до цілей на середньостроковий період (змінено їх формулювання) і показники їх досягнення аналогічні показникам досягнення цілей на середньостроковий період.

У разі зміни формулювання цілі державної політики, у цьому пункті наводиться ціль у редакції, що передбачається на середньостроковий період.

7. У Формі БП-1 за кодом відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету за загальнодержавними видатками та кредитуванням головний розпорядник зазначає цілі, на досягнення яких повністю або частково спрямовуються кошти за загальнодержавними видатками та кредитуванням, з переліку цілей, визначених відповідно до пункту 3 цього розділу у Формі БП-1 за кодом відомчої класифікації видатків та кредитування (не за загальнодержавними видатками та кредитуванням), а також зазначає показники досягнення цілей, на рівень яких впливають відповідні витрати.

8. У пункті 3 Форми БП-1 наводиться інформація щодо видатків та надання кредитів за усіма бюджетними програмами, що виконувалися у попередньому бюджетному періоді, виконуються у поточному бюджетному періоді і плануються на середньостроковий період:

у графі 1 - номер цілі державної політики, визначеної у пункті 2 цієї Форми;

у графах 2, 3 - код і найменування бюджетної програми;

у графі 4 - касові видатки / надання кредитів за бюджетними програмами відповідно до звіту за попередній бюджетний період;

у графі 5 - видатки / надання кредитів за бюджетними програмами відповідно до плану на поточний бюджетний період;

у графах 6-8 -видатки / надання кредитів за бюджетними програмами на середньостроковий період (розподіл головним розпорядником орієнтовних граничних показників, доведених Мінфіном, за бюджетними програмами).

У разі зміни назви бюджетної програми, за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету наводиться назва у редакції, що передбачається на середньостроковий період.

9. У пункті 4 Форми БП-1 наводиться інформація щодо відмінностей показників на перший та другий роки середньострокового періоду, включених до бюджетної пропозиції, від показників на другий та третій роки середньострокового періоду, передбачених Бюджетною декларацією, схваленою у попередньому бюджетному періоді.

У підпункті 4.1 Форми БП-1 зазначаються видатки та надання кредитів, цілі державної політики та показники їх досягнення:

у графах 2, 5 - передбачені Бюджетною декларацією, схваленою у попередньому бюджетному періоді;

у графах 3, 6 - включені до пунктів 2 і 3 цієї Форми.

У разі зміни формулювання цілі державної політики у цьому підпункті у відповідному рядку наводиться ціль у редакції, що відповідає пункту 2 цієї Форми, та у дужках - ціль у редакції, що відповідає Бюджетній декларації, схваленій у попередньому бюджетному періоді.

У підпункті 4.2 Форми БП-1 надаються пояснення відмінностей показників, включених до бюджетної пропозиції, від відповідних показників Бюджетної декларації, схваленої у попередньому бюджетному періоді, а також надаються обґрунтування щодо нових цілей державної політики та показників їх досягнення. У поясненнях зазначаються основні фактори та їх вплив на обсяг витрат і, відповідно, на цілі державної політики (наприклад, виключені цілі або включені нові цілі) та показники їх досягнення (наприклад, наближено або відтерміновано у часі їх досягнення). До таких факторів відносяться: прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України; рішення, враховані під час прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період; нові законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті після затвердження Бюджетної декларації у попередньому бюджетному періоді.

1. Форма БП-2 призначена для наведення детальної інформації про характеристики бюджетних програм, що пропонуються до виконання у середньостроковому періоді.

Форма БП-2 заповнюється за кожною бюджетною програмою окремо.

2. Інформація, що наводиться у Формі БП-2, має узгоджуватися з інформацією, наведеною у Формі БП-1. Характеристики бюджетної програми, що наводяться у Формі БП-2, повинні мати зв’язок з цілями державної політики та показниками їх досягнення, наведеними у пункті 2 Форми БП-1.

Мета, завдання бюджетної програми, напрями використання бюджетних коштів визначаються відповідно до Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року № 1098 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2008 року № 19), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 січня 2003 року за № 47/7368.

3. У пункті 1 Форми БП-2 зазначається найменування відповідального виконавця бюджетної програми.

4. У пункті 2 Форми БП-2 зазначаються код та найменування бюджетної програми, код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету.

За однією бюджетною програмою передбачаються або видатки, або надання кредитів, про що ставиться відповідна позначка.

5. У пункті 3 Форми БП-2 зазначаються ціль/цілі державної політики, на досягнення якої спрямовано реалізацію бюджетної програми, мета та завдання бюджетної програми:

у підпункті 3.1 - ціль/цілі державної політики, на досягнення якої спрямована бюджетна програма;

у підпункті 3.2 - мета бюджетної програми;

у підпункті 3.3 - завдання бюджетної програми.

6. У пункті 4 Форми БП-2 зазначаються усі надходження державного бюджету для виконання бюджетної програми.

У підпункті 4.1 цієї Форми зазначаються обсяги надходжень загального і спеціального фондів, а також обсяги за видами надходжень спеціального фонду:

у графі 3 - відповідно до звіту за попередній бюджетний період;

у графі 4 - відповідно до плану на поточний бюджетний період;

у графах 5-7 - розраховані відповідно до положень цього пункту та пункту 4 розділу ІІІ цієї Інструкції та/або доведені Мінфіном на середньостроковий період.

Доходи та фінансування спеціального фонду наводяться за класифікацією доходів бюджету та класифікацією фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання, повернення кредитів до спеціального фонду - за програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету у розрізі кодів класифікації кредитування бюджету (4120, 4220).

Під час заповнення пункту 4 Форми БП-2 в частині власних надходжень бюджетних установ головний розпорядник керується частиною четвертою статті 13 Бюджетного кодексу України. Власні надходження бюджетних установ визначаються головним розпорядником за наявності підстави, про яку обов’язково робиться посилання під час заповнення підпункту 4.2 цієї Форми.

Повернення кредитів до державного бюджету відображаються зі знаком "-".

Якщо за бюджетною програмою надходження за спеціальним фондом плануються на середньостроковий період, про це ставиться відповідна позначка у підпункті 4.2 цієї Форми і наводяться:

нормативно-правові акти з посиланням на конкретні статті (пункти), якими надано повноваження на отримання надходжень спеціального фонду;

основні підходи до розрахунку власних надходжень бюджетних установ, інших надходжень спеціального фонду на середньостроковий період.

7. У пункті 5 Форми БП-2 зазначаються видатки / надання кредитів у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету (2110, 2120, 2210, 2220, 2230, 2240, 2250, 2260, 2270, 2281, 2282, 2400, 2610, 2620, 2630, 2700, 2800, 3110, 3120, 3130, 3140, 3150, 3160, 3210, 3220, 3230, 3240, 9000)/ класифікації кредитування бюджету (4110, 4210):

у графі 3 - касові видатки / надання кредитів відповідно до звіту за попередній бюджетний період;

у графі 4 -видатки / надання кредитів відповідно до плану на поточний бюджетний період;

у графах 5-7 - розраховані видатки / надання кредитів на середньостроковий період.

8. У пункті 6 Форми БП-2 зазначаються видатки / надання кредитів за напрямами використання бюджетних коштів та обґрунтування їх розподілу.

У підпункті 6.1 цієї Форми:

у графі 3 - касові видатки / надання кредитів, визначені з урахуванням звіту за попередній бюджетний період;

у графі 4 -видатки / надання кредитів, визначені з урахуванням плану на поточний бюджетний період;

у графах 5-7 - розраховані видатки / надання кредитів на середньостроковий період.

У підпункті 6.2 цієї Форми наводяться обґрунтування розподілу видатків / надання кредитів на середньостроковий період за напрямами використання бюджетних коштів та підходи до їх розрахунку.

9. Якщо для виконання бюджетної програми залучаються працівники бюджетних установ, про це ставиться відповідна позначка у пункті 7 Форми БП-2 і наводиться інформація про їх чисельність у розрізі категорій працівників:

у графах 3, 5, 7, 8 - затверджена чисельність працівників;

у графах 4, 6 - чисельність працівників, фактично зайнятих у попередньому бюджетному періоді;

у графах 9-14 - чисельність працівників на середньостроковий період.

Затверджена чисельність працівників та фактично зайнятих працівників наводиться за загальним і спеціальним фондами окремо. Якщо згідно з чинним законодавством працівники, що отримують основну заробітну плату за рахунок загального фонду, отримують додаткову заробітну плату за рахунок коштів спеціального фонду або працюють за сумісництвом у підрозділі, що утримується зі спеціального фонду, чисельність таких працівників враховується і за загальним, і за спеціальним фондами, а також додатково зазначається в рядку "з них працівники, оплата праці яких здійснюється також із загального фонду" у графах 5, 6, 8, 10, 12, 14.

Показники чисельності працівників мають узгоджуватися з відповідними показниками видатків у пункті 5 цієї Форми.

10. Якщо в межах бюджетної програми виконуються державні цільові програми, про це ставиться відповідна позначка у пункті 8 Форми БП-2 і наводиться відповідна інформація.

У підпункті 8.1 цієї Форми:

у графах 1, 2 - код та назва державної цільової програми;

у графі 3 - касові видатки / надання кредитів на виконання державних цільових програм, визначені з урахуванням даних звіту за попередній бюджетний період;

у графі 4 - видатки / надання кредитів на виконання державних цільових програм, визначені з урахуванням плану на поточний бюджетний період;

у графах 5-7 - розраховані видатки / надання кредитів на виконання державних цільових програм на середньостроковий період.

У підпункті 8.2 цієї Форми наводяться нормативно-правові акти, які є підставами для реалізації державних цільових програм, а також обґрунтування обсягів видатків / надання кредитів на їх виконання.

11. У пункті 9 Форми БП-2 надається перелік нормативно-правових актів (закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України), на підставі яких головний розпорядник пропонує бюджетну програму до виконання у середньостроковому періоді (з посиланням на конкретні статті (пункти) нормативно-правового акта).

До переліку включаються виключно ті нормативно-правові акти, якими визначено, що заходи, які пропонуються в рамках бюджетної програми, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

1. Форма БП-3 призначена для представлення та обґрунтування пропозицій щодо додаткових коштів загального фонду, необхідних для виконання вимог нормативно-правових актів під час реалізації бюджетних програм, але не забезпечених орієнтовними граничними показниками, або для реалізації нових заходів державної політики, які сприятимуть покращенню показників досягнення цілей державної політики та/або наближенню їх досягнення у часі.

2. Пропозиції головного розпорядника щодо додаткових коштів розглядаються Мінфіном у межах загальних орієнтовних граничних показників у середньостроковому періоді.

3. У пункті 1 Форми БП-3 зазначаються код відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету та найменування головного розпорядника.

4. У пункті 2 Форми БП-3 наводяться обсяги коштів загального фонду за бюджетними програмами у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету:

у графах 3, 5, 7 - обсяги коштів загального фонду, визначених в межах орієнтовного граничного показника, доведеного Мінфіном, та які відповідають показникам, включеним до Форми БП-2;

у графах 4, 6, 8 - обсяги додаткових коштів загального фонду (збільшення проти обсягів, визначених в межах орієнтовного граничного показника).

За кожною бюджетною програмою надаються обґрунтування пропозицій та підходи до розрахунку додаткових коштів загального фонду, в тому числі зазначаються відповідні нормативно-правові акти, які є підставами для реалізації бюджетної програми.

5. У пункті 3 Форми БП-3 наводяться дані про зміну показників досягнення цілей державної політики у разі передбачення додаткових коштів:

у графах 2, 4, 6 - показники досягнення цілей державної політики, які відповідають показникам, включеним до граф 4-6 пункту 2 Форми БП-1;

у графах 3, 5, 7 - показники досягнення цілей державної політики, які головний розпорядник передбачає досягти у середньостроковому періоді під час виконання бюджетних програм у цілому за рахунок коштів загального та спеціального фондів, якщо додаткові кошти загального фонду буде враховано в граничному показнику видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, який визначається у Бюджетній декларації відповідному головному розпоряднику.