Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Закон від 08.07.2010 №2464-VI

Верховна Рада України Закон від 08.07.2010 №2464-VI
Увага! Не остання редакція від 01.01.2015. Внесення змін (закон від 28.12.2014 N 77-VIII /77-19/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 08.07.2010

Номер 2464-VI

Статус Діє

Редакції
09.08.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2745-VІІІ /2745-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2476-VIII /2476-19/) 19.12.2018 внесення змін (закон від 07.06.2018 N 2449-VIII /2449-19/) 15.08.2018 внесення змін (закон від 10.07.2018 N 2497-VIII /2497-19/) 19.04.2018 внесення змін (закон від 22.03.2018 N 2373-VIII /2373-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2148-VIII /2148-19/) 15.12.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2147-VIII /2147-19/) 11.10.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2148-VIII /2148-19/) 26.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1977-VIII /1977-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1774-VIII /1774-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 17.05.2016 N 1369-VIII /1369-19/) 10.11.2016 внесення змін (закон від 19.10.2016 N 1692-VIII /1692-19/) 12.05.2016 внесення змін (закон від 19.04.2016 N 1109-VIII /1109-19/) 01.05.2016 внесення змін (закон від 10.12.2015 N 889-VIII /889-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 911-VIII /911-19/) 07.01.2016 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 903-VIII /903-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 909-VIII /909-19/) 09.12.2015 внесення змін (закон від 10.11.2015 N 766-VIII /766-19/) 13.03.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 219-VIII /219-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 77-VIII /77-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 76-VIII /76-19/) 15.10.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1669-VII /1669-18/) 27.09.2014 внесення змін (закон від 12.08.2014 N 1636-VII /1636-18/) 03.08.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 07.07.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1258-VII /1258-18/) 01.07.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 08.06.2014 внесення змін (закон від 20.05.2014 N 1275-VII /1275-18/) 30.05.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1262-VII /1262-18/) 01.05.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1170-VII /1170-18/) 17.10.2013 внесення змін (закон від 18.06.2013 N 332-VII /332-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 01.07.2013 внесення змін (закон від 14.05.2013 N 231-VII /231-18/) 28.04.2013 внесення змін (закон від 04.04.2013 N 184-VII /184-18/) 19.11.2012 внесення змін (кодекс украины від 13.04.2012 N 4651-VI /4651-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5455-VI /5455-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5410-VI /5410-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5209-VI /5209-17/) 09.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5462-VI /5462-17/) 16.12.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4839-VI /4839-17/) 06.12.2012 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5492-VI /5492-17/) 07.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5406-VI /5406-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5316-VI /5316-17/) 30.10.2012 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5213-VI /5213-17/) 13.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5292-VI /5292-17/) 12.06.2012 внесення змін (закон від 22.05.2012 N 4814-VI /4814-17/) 12.06.2012 внесення змін (закон від 15.05.2012 N 4676-VI /4676-17/) 01.10.2011 внесення змін (закон від 08.07.2011 N 3668-VI /3668-17/) 06.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 07.05.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3205-VI /3205-17/) 01.04.2011 внесення змін (кодекс украины від 02.12.2010 N 2755-VI /2755-17/) 01.01.2011 внесення змін (кодекс украины від 02.12.2010 N 2755-VI /2755-17/) 08.07.2010 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
|------------------------------------+---------------------------|
| 32 | 37,65 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 33 | 37,66 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 34 | 37,77 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 35 | 37,78 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 36 | 37,86 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 37 | 37,87 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 38 | 37,96 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 39 | 37,97 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 40 | 37,99 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 41 | 38 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 42 | 38,03 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 43 | 38,05 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 44 | 38,1 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 45 | 38,11 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 46 | 38,19 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 47 | 38,24 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 48 | 38,26 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 49 | 38,28 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 50 | 38,45 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 51 | 38,47 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 52 | 38,52 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 53 | 38,54 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 54 | 38,57 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 55 | 38,66 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 56 | 38,74 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 57 | 39,01 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 58 | 39,02 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 59 | 39,1 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 60 | 39,48 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 61 | 39,76 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 62 | 39,9 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 63 | 40,19 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 64 | 40,4 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 65 | 42,61 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 66 | 42,72 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 67 | 49,7 |
------------------------------------------------------------------
Для бюджетних установ єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,3 відсотка визначеної бази нарахування.
Для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, єдиний внесок встановлюється у розмірі 45,96 відсотка визначеної бази нарахування для цих осіб.
Для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами.
Суб'єкт господарської діяльності, який провадить господарську діяльність у декількох видах економічної діяльності, під час визначення розміру єдиного внеску відноситься до класу професійного ризику виробництва за основним видом його економічної діяльності.
Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія або представництво), розрахунки з оплати праці якого проводяться нецентралізовано, під час визначення розміру єдиного внеску відноситься до того виду економічної діяльності, якому відповідає його діяльність.
Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія або представництво), який провадить свою діяльність у декількох видах економічної діяльності, відноситься до класу професійного ризику виробництва за основним видом його економічної діяльності.
На період до 1 січня 2023 року для підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010) розмір єдиного внеску встановлюється у розмірі 33,2 відсотка визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
( Частину п'яту статті 8 доповнено абзацом згідно із Законом N 5209-VI від 06.09.2012 - діє до 1 січня 2023 року )
У разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
( Частину п'яту статті 8 доповнено абзацом згідно із Законом 77-VIII від 28.12.2014 )
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування.
( Частину п'яту статті 8 доповнено абзацом згідно із Законом 77-VIII від 28.12.2014 )
6. Єдиний внесок для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону (військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення особам, зазначеним у пункті 9 частини першої статті 4 цього Закону), встановлюється у розмірі 34,7 відсотка суми грошового забезпечення.
Єдиний внесок для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону (крім військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення особам, зазначеним у пункті 9 частини першої статті 4 цього Закону), встановлюється у розмірі 33,2 відсотка визначеної абзацом другим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
( Частину шосту статті 8 доповнено абзацом згідно із Законом 77-VIII від 28.12.2014 )
7. Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6-8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Для найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС, єдиний внесок встановлюється у розмірі 2,85 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
8. Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 3 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2,6 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами.
9. Для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року, а також для льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, встановлюється єдиний внесок у розмірі 6,1 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
10. Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 9 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2,6 відсотка грошового забезпечення.
11. Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі бажання осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, брати участь на добровільних засадах:
у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,6 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;
у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,21 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.
У разі бажання зазначених осіб бути застрахованими за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
( Частину одинадцяту статті 8 доповнено абзацом згідно із Законом 77-VIII від 28.12.2014 )
12. Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 11 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2 відсотки суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
( Частина дванадцята статті 8 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 231-VII від 14.05.2013 )
13. Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.
14. Єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.
( Частину п'ятнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 1621-VII від 31.07.2014 )
( Частину шістнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )
( Частину сімнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )
( Частину вісімнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 1621-VII від 31.07.2014 )
( Частину дев'ятнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )
( Частину двадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )
( Частину двадцять першу статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )
( Частину двадцять другу статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )
( Частину двадцять третю статті 8 виключено на підставі Закону N 1621-VII від 31.07.2014 )
( Частину двадцять четверту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )
( Частину двадцять п'яту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )
( Частину двадцять шосту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )
27. Суми фінансових санкцій розподіляються відповідно до пропорцій, визначених для розподілу єдиного внеску.
28. У разі необхідності центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, правлінь відповідних фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування подає узгоджені зі сторонами соціального діалогу зміни розміру єдиного внеску для внесення їх на розгляд Верховної Ради України та пропорції розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування для їх затвердження Кабінетом Міністрів України.
( Абзац перший частини двадцять восьмої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013; в редакції Закону N 1621-VII від 31.07.2014 )
Пропозиції щодо змін розміру єдиного внеску вносяться Кабінетом Міністрів України одночасно з проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.
( Абзац другий частини двадцять восьмої статті 8 в редакції Закону N 1621-VII від 31.07.2014 )
Розрахунок розподілу єдиного внеску за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування проводиться на підставі звітності про нарахування єдиного внеску за результатами попереднього року.
( Частину двадцять восьму статті 8 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 5455-VI від 16.10.2012 )
Стаття 9. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску
1. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим - четвертим частини п’ятої цієї статті), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.
( Абзац другий частини першої статті 9 в редакції Закону N 184-VII від 04.04.2013 )
2. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
3. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках,передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
( Частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 406-VII від 04.07.2013 )
4. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
( Частина четверта статті 9 в редакції Закону N 184-VIIвід 04.04.2013 )
5. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
( Абзац перший частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзацах четвертому і п’ятому частини першої статті 10 цього Закону (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених частиною дев’ятою статті 10 цього Закону, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок органу доходів і зборів , відкритий в уповноваженому банку України.
( Абзац другий частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті, після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуються на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
( Абзац третій частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Державного реєстру здійснюються у гривнях органами доходів і зборів за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску.
( Абзац четвертий частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )( Частина п'ята статті 9 в редакції Закону N 184-VII від 04.04.2013 )
6. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску;
( Абзац перший частини шостої статті 9 в редакції Закону N 406-VII від 04.07.2013 )
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Абзац другий частини шостої статті 9 в редакції Закону N 406-VII від 04.07.2013 )
Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.
( Абзац третій частини п'ятої статті 9 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
7. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.
8. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
( Абзац перший частини восьмої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4676-VI від 15.05.2012; в редакції Закону N 5292-VI від 18.09.2012 )
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
( Абзац другий частини восьмої статті 9 в редакції Закону N 406-VII від 04.07.2013 )
Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
( Абзац третій частини восьмої статті 9 в редакції Закону N 5292-VI від 18.09.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 77-VIII від 28.12.2014 )
Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.
( Абзац частини восьмої статті 9 в редакції Закону N 5292-VI від 18.09.2012 )
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
( Абзац п'ятий частини восьмої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4676-VI від 15.05.2012; в редакції Закону N 5292-VI від 18.09.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами N 406-VII від 04.07.2013, N 1258-VII від 13.05.2014 )
9. Обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований.
10. Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;
( Пункт 1 частини десятої статті 9 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 406-VII від 04.07.2013 )
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів .
( Частину десяту статті 9 доповнено пунктом 3 згідно із Законом N 184-VII від 04.04.2013; із змінами, внесеними згідноіз Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
11. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
12. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
13. Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Частина 13 статті 9 в редакції Закону N 406-VIIвід 04.07.2013 )
14. Єдиний внесок, що відповідно до цього Закону підлягає сплаті із сум виплат за період з дня виникнення у платника відповідного зобов'язання до дня включення органом доходів і зборів даних про такого платника до реєстру страхувальників Державного реєстру , сплачується (стягується) на загальних підставах відповідно до цього Закону за зазначений період.
( Частина 14 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
Стаття 10. Добровільна сплата єдиного внеску
1. Платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є:
особи, зазначені у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та/або від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
члени фермерського господарства, особистого селянського господарства - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування;
громадяни України, які працюють за межами України, - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
( Абзац четвертий частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 184-VII від 04.04.2013 )
особи, які досягли 16-річного віку та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 2-14 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
( Частину першу статті 10 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 184-VII від 04.04.2013 )
2. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року.
3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування .
( Абзац перший частини третьої статті 10 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
( Абзац другий частини третьої статті 10 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування .
( Абзац третій частини третьої статті 10 із змінами, внесенимизгідно із Законами N 184-VII від 04.04.2013, N 406-VII від 04.07.2013 )
4. У договорі про добровільну участь зазначаються:
назва документа;
відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку (частина третя статті 20 цього Закону);
вид (види) загальнообов'язкового державного соціального страхування, в якому особа братиме участь;
строк дії договору;
порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися;
умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону;
умови розірвання договору;
права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.
5. Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору (крім осіб, зазначених в абзацах другому - четвертому частини першої цієї статті).
( Абзац перший частини п’ятої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 77-VIII від 28.12.2014 )
Одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою цієї статті.
( Статтю 10 доповнено новою частиною згідно із Законом N 184-VII від 04.04.2013 )
6. Єдиний внесок для осіб, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі, визначеному частиною одинадцятою статті 8 цього Закону.
( Абзац перший частини шостої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами N 184-VII від 04.04.2013, N 1621-VII від 31.07.2014 )
Для осіб, зазначених в абзацах третьому - п’ятому частини першої цієї статті, які виявили бажання брати участь в одному з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, розмір єдиного внеску визначається у таких відсотках до бази нарахування єдиного внеску, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 7 цього Закону:
( Абзац другий частини шостої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 184-VII від 04.04.2013 )
на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування - 34,3 відсотка, на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - 0,5 відсотка, на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - 1,7 відсотка, на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - 1,61 відсотка;
( Абзац третій частини шостої статті 10 в редакції Закону N 1166-VII від 27.03.2014 )
єдиний внесок для осіб, зазначених в абзацах третьому - п’ятому частини першої цієї статті, які виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов’язкового державного соціального страхування, єдиний внесок до частини бази нарахування єдиного внеску, що не перевищує двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць нарахування, встановлюється у розмірі:
( Абзац четвертий частини шостої статті 10 в редакції Закону N 184-VII від 04.04.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1621-VII від 31.07.2014; в редакції Закону N 77-VIII від 28.12.2014 )
у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні та загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,8 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;
( Абзац п’ятий частини шостої статті 10 в редакції Закону N 77-VIII від 28.12.2014 )
у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття та загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,5 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;
( Абзац шостий частини шостої статті 10 в редакції Закону N 77-VIII від 28.12.2014 )
у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,41 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;
( Абзац сьомий частини шостої статті 10 в редакції Закону N 77-VIII від 28.12.2014 )
у разі якщо зазначені особи виявили бажання бути застрахованими за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.
( Абзац восьмий частини шостої статті 10 в редакції Закону N 77-VIII від 28.12.2014 )
У разі якщо база нарахування єдиного внеску для випадків, зазначених у цій частині, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та обраної ставки єдиного внеску.
( Абзац дев'ятий частини шостої статті 10 в редакції Закону N 77-VIII від 28.12.2014 )
7. Орган доходів і зборів відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа:
( Абзац перший частини сьомої статті 10 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
не відповідає іншим вимогам, визначеним частиною першою цієї статті;
подала неповні або недостовірні відомості;
раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови;
бажає укласти договір на строк менше одного року.
В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається.
8. Договір про добровільну участь може бути достроково розірваний:
1) застрахованою особою:
за її бажанням, якщо договір діяв не менше одного року;
у разі систематичного порушення умов договору територіальним органом Пенсійного фонду;
2) органом доходів і зборів у разі:
( Абзац перший пункту 2 частини восьмої статті 10 із змінами,внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
набуття застрахованою особою відповідно до цього Закону зобов'язань щодо участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
виникнення обставин, що не відповідають визначеним цим Законом вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
систематичного порушення застрахованою особою умов договору;
смерті застрахованої особи;
3) за згодою сторін, якщо договір діяв не менше одного року.
В інших випадках дострокове розірвання договору про добровільну участь не допускається.
9. Участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (крім загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) громадян України, які працюють у розташованих за межами України підприємствах, установах, організаціях (у тому числі міжнародних), може здійснюватися відповідно до договорів про добровільну участь, укладених Пенсійним фондом з такими підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними).
У договорі про добровільну участь, крім відомостей, передбачених частиною четвертою цієї статті, зазначаються:
порядок обліку платежів в органах доходів і зборів;
( Абзац третій частини дев’ятої статті 10 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
дата набрання чинності договором.
Єдиний внесок для осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, встановлюється у розмірі, визначеному абзацами третім і четвертим частини шостої цієї статті.
( Статтю 10 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом N 184-VII від 04.04.2013 )
Стаття 11. Порядок розподілу страхових коштів за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування
1. Страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках органів доходів і зборів, автоматично перераховуються не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування на централізовані рахунки Пенсійного фонду, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, на рахунки Накопичувального пенсійного фонду (далі - Накопичувальний фонд), а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до визначених законом пропорцій.
Обмін інформацією щодо перерахованих на рахунки органів доходів і зборів страхових коштів здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів
( Частина перша статті 11 в редакції Закону N 406-VIIвід 04.07.2013 )
2. Із страховими коштами, акумульованими на рахунках органів доходів і зборів , здійснюються такі операції:
( Абзац перший частини 2 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
1) перерахування на рахунки Пенсійного фонду фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до встановлених законом пропорцій розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
( Пункт 1 частини другої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3668-VI від 08.07.2011, N 406-VII від 04.07.2013 )
2) повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум;
3) повернення безпідставно стягнених сум єдиного внеску (абзац другий частини третьої статті 26 цього Закону).
3. Кошти фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування обслуговуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на безоплатній основі.
Розділ IV
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ, ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ЩОДО ЗБОРУ ТА ОБЛІКУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ
( Назва розділу IV в редакції Закону N 406-VII від04.07.2013 )
Стаття 12. Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику
1. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
1) Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб;
2) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
3) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;
3-1) органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.
4) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок;