Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

5. Відчуження земельних ділянок державної власності здійснюється за договорами купівлі-продажу, укладеними з урахуванням вимог Земельного кодексу України";

7) частину четверту статті 23 викласти у такій редакції:

"4. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, зараховуються державними органами приватизації до державного та місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом про Державний бюджет України";

8) у статті 27:

а) абзац тринадцятий частини другої викласти у такій редакції:

"подальшого використання земельної ділянки відповідно до вимог Земельного кодексу України";

б) абзац другий частини четвертої викласти у такій редакції:

"Право власності на приватизований об'єкт та земельну ділянку переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації та земельної ділянки";

в) частину дев'яту викласти у такій редакції:

"9. У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку";

9) частину четверту статті 29 викласти у такій редакції:

"4. Покупці, що не сплатили за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про викуп об'єкта приватизації, включаючи земельну ділянку, або результати конкурсу, аукціону в таких випадках анулюються".

23. У Законі України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 35, ст. 411; 2006 р., NN 9-11, ст. 96; 2007 р., N 7-8, ст.66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78):

1) останній абзац статті 6 викласти у такій редакції:

"земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти";

2) частину першу статті 8 викласти у такій редакції:

"Кабінет Міністрів України здійснює визначення меж земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що належать до сфери управління Президента України, Верховної Ради України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, Генеральної прокуратури України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук, інших державних наукових установ та організацій, меж земельних ділянок, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також меж земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що перебувають у сфері управління Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, за погодженням з ними".

24. Пункт "г" частини четвертої статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 41, ст. 546; 1998 р., N 34, ст. 230; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"г) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством".

25. У Законі України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 37, ст. 237; 1998 р., N 42, ст. 257, N 49, ст. 303; 1999 р., N 38, ст. 349, N 52, ст. 465; 2000 р., N 13, ст. 104; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 7, ст. 65, N 10-11, ст. 86, N 33-34, ст. 267; 2004 р., N 2, ст. 6, N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78):

1) у статті 1:

а) пункти 4 і 5 частини першої викласти у такій редакції:

"4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу тощо;

5) юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Платниками збору з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню є юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, банки (у тому числі уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами) та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню. Банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі, встановленому цим Законом, від суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України має право на отримання від Національного банку України інформації щодо обсягів купівлі уповноваженими банками безготівкової іноземної валюти за гривню на міжбанківському валютному ринку України в порядку, обумовленому двостороннім договором між Національним банком України та Пенсійним фондом України";

б) доповнити частиною другою такого змісту:

"Суб'єкти підприємницької діяльності, які застосовують спрощений режим оподаткування (єдиний податок, фіксований податок та фіксований сільськогосподарський податок), та юридичні і фізичні особи, що розташовані (проживають) у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, при відчуженні легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку на загальних підставах";

2) пункт 4 статті 2 викласти у такій редакції:

"4) для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону, - сума операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню";

3) частину третю статті 3 викласти у такій редакції:

"Платники збору, визначені пунктами 5-7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України";

4) у статті 4:

абзаци другий, четвертий та п'ятий пункту 1 викласти у такій редакції:

"33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами першим і другим пункту 1 статті 2 цього Закону";

"Для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 статті 1 цього Закону, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 42 відсотки від об'єкта оподаткування для осіб льотних екіпажів (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, та за ставкою 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування для інших працівників.

Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства";

пункти 2 та 3 викласти у такій редакції:

"2) для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону;

3) для платників збору, визначених пунктами 1, 2 та 3 статті 1 цього Закону, - 33,2 відсотка суми винагород, які виплачуються фізичним особам за договорами цивільно-правового характеру";

абзаци перший та другий пункту 4 викласти у такій редакції:

"4) для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону (крім платників, зазначених у пункті 5 цієї статті):

2 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону";

пункт 6 викласти у такій редакції:

"6) для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону, а з 2008 року - 0,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону".

26. Розділ II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 49, ст. 303; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування".

27. Пункт 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 38, ст. 349; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267; 2006 р., NN 9-11, ст. 96; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування".

28. У Законі України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 11, ст. 47; 2002 р., N 17, ст. 124, N 30, ст. 210; 2003 р., N 16, ст. 116; 2004 р., N 17-18, ст. 250, N 32, ст. 385; 2005 р., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78):

1) у статті 1:

абзаци другий та третій пункту 1 викласти у такій редакції:

"для роботодавців - 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

для роботодавців - на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, - окремо 0,7 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів та 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці інших працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб";

абзац другий пункту 2 викласти у такій редакції:

"для роботодавців - 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб";

пункт 3 викласти у такій редакції:

"3) для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, а також громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі обов'язкового державного соціального страхування країни, в якій вони перебувають, - 3,8 відсотка суми оподатковуваного доходу (прибутку), у тому числі:

2,0 відсотка - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

1,8 відсотка - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

2) статтю 4 виключити;

3) у тексті Закону слова "народженням та" виключити.

29. Статтю 1 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 17, ст. 80; 2003 р., N 26, ст. 192; 2006 р., NN 9-11, ст. 96; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"Стаття 1. Встановити відповідно до класів професійного ризику виробництва такі страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування від нещасного випадку):

30. Частину другу статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 14, ст. 71; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"2. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах".

31. Частину другу статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"2. Страхові внески нараховуються на зазначені у цій статті фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб".

32. У Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49-51, ст. 376; 2005 р., NN 17-19, ст. 267; 2007 р., N 27, ст. 361; 2008 р., NN 5-8, ст. 78):

1) пункт 18 статті 11 викласти у такій редакції:

"18) батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства";

2) пункт 2 статті 14 викласти у такій редакції:

"2) підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7-9, 12-14, 17 і 18 статті 11 цього Закону";

3) частину другу статті 15 викласти у такій редакції:

"2. Платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону";

4) абзац шостий частини першої та частину четверту статті 19 викласти у такій редакції:

"на суми грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам, якщо вони не працюють, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

"4. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, що дорівнюють п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб";

5) частину другу статті 20 викласти у такій редакції:

"2. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески";

6) частину шосту статті 21 викласти у такій редакції:

"6. Відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-10, 12-15, 18 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу. Відомості про застрахованих осіб, зазначених у пунктах 3 і 4 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду безпосередньо цими особами, про осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону, - Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про осіб, які підлягали загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та отримували допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, - Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються правлінням Пенсійного фонду";

7) останній абзац підпункту 1 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" викласти у такій редакції:

"страхові внески за осіб, зазначених у пункті 18 статті 11 цього Закону, сплачуються з Державного бюджету України як страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на умовах і в порядку, встановлених цим Законом, та за ставками, визначеними Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для підприємств, установ та організацій, які використовують працю найманих працівників".

33. Частину четверту статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 46-47, ст. 403; 2001 р., N 17, ст. 80) викласти у такій редакції:

"Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат".

35. Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 10, ст. 189; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) визнати таким, що втратив чинність.

36. Частину першу статті 24 Закону України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 4, ст. 20; Відомості Верховної Ради України, 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"Фінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів, які надходять на підставі договорів від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян, а також інших джерел, не заборонених законодавством".

37. У статті 43 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 38, ст. 324; 2008 р., NN 5-8, ст. 78):

частини першу та четверту викласти у такій редакції:

"1. Фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов'язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством";

"4. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують районні (міські) військові комісаріати службовими будинками, підсобними господарськими приміщеннями і приміщеннями для призовних пунктів (дільниць) згідно із законодавством";

частину п'яту виключити.

38. Друге речення частини першої статті 15 Закону України "Про розвідувальні органи України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 19, ст. 94; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції: "Розрахунково-касове обслуговування розвідувальних органів України здійснюється органами Державного казначейства України".

39. Частину першу статті 24 Закону України "Про пожежну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 5, ст. 21; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"Фінансове та матеріально-технічне забезпечення державної пожежної охорони, будівництво її об'єктів і споруд здійснюються за рахунок державного бюджету, а також коштів, що надходять на підставі договорів від промислових та інших об'єктів, відрахувань від платежів з майнових видів страхування на фінансування запобіжних заходів, та за рахунок пожертвувань юридичних осіб і громадян".

40. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 23, ст. 323; 2005 р., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267; 2006 р., NN 9-11, ст. 96; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) визнати таким, що втратив чинність.

41. У частині другій статті 50 Закону України "Про професійно-технічну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 32, ст. 215; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) слова "у державних професійно-технічних" замінити словами "у державних або комунальних професійно-технічних", а слова "Державного бюджету України" замінити словами "державного або місцевих бюджетів".

42. Статтю 43 Закону України "Про загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 28, ст. 230; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"Стаття 43. Фінансово-господарська діяльність загальноосвітніх навчальних закладів

1. Фінансово-господарська діяльність загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до цього Закону, законів України "Про освіту", "Про місцеве самоврядування в Україні", Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

2. Утримання та розвиток матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів фінансуються за рахунок коштів засновників (власників) цих закладів".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., NN 5-8, ст. 78).

У зв'язку з цим пункти 1, 3-9, 11-19 статті 67 розділу I та пункти 2-4, 6-16, 18-19, підпункт 8 пункту 25, підпункт 4 пункту 26, пункти 30-33, підпункти 1-6, абзаци третій та четвертий підпункту 12 пункту 35, пункт 43, підпункт 2 пункту 47, пункти 48, 50, абзац другий підпункту 2 пункту 68, підпункт 2 пункту 75, підпункт "а" підпункту 1 пункту 76, абзац другий підпункту 3 пункту 78, пункти 83, 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" виключити.

2. До прийняття Податкового кодексу України зупинити дію:

1) частини шостої статті 30 (в частині встановлення Кабінетом Міністром України базових і диференційованих нормативів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин) Кодексу України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 36, ст. 340 із наступними змінами);

2) частини третьої статті 43 (в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базових і диференційованих нормативів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин та нормативів збору за спеціальне водокористування) Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 41, ст. 546; 1998 р., N 34, ст. 230; 2008 р., NN 5-8, ст. 78);

3) пункту 8 статті 14 (в частині встановлення Кабінетом Міністрів України нормативів збору за спеціальне водокористування, крім встановлення нормативів збору, які справляються за скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти) Водного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 24, ст. 189 із наступними змінами).

4. Установити, що у кожному податковому (звітному) періоді, що дорівнює календарному місяцю, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України:

1) рентну плату за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ):

а) який реалізується у звітному податковому періоді, коли такий газ був видобутий, суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення:

у розмірі 50 гривень за 1000 куб.метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;

у розмірі 40 гривень за 1000 куб.метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;

у розмірі 10 гривень за 1000 куб.метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;

б) який реалізується або використовується у звітному податковому періоді для інших цілей, ніж передбачено у підпункті "а" цього підпункту, в тому числі для формування запасів у підземних сховищах газу:

у розмірі 200 гривень за 1000 куб.метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу);

у розмірі 100 гривень за 1000 куб.метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України.

У кожному податковому (звітному) періоді до визначеної у підпункті "б" цього підпункту ставки рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) застосовується коригуючий коефіцієнт.

Величина коригуючого коефіцієнта обчислюється Міністерством фінансів України за даними Державної митної служби України для кожного податкового (звітного) періоду шляхом ділення середньої митної вартості імпортного природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що склалася в процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за звітний (податковий) період на базову ціну, яка дорівнює 179,5 долара США за 1000 куб. метрів.

Величина коригуючого коефіцієнта обчислюється десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків відповідно до актів законодавства з питань проведення статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку споживчих цін.

Інформацію про результати обчислення коригуючого коефіцієнта за динамікою митної вартості природного газу Міністерство фінансів України подає щомісяця до 5 числа наступного звітного (податкового) періоду Міністерству економіки України.

Міністерство економіки України щомісяця до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду розміщує визначену величину коригуючого коефіцієнта на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію Державній податковій адміністрації України;

2) рентну плату за нафту:

у розмірі 1529,9 гривень за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;

у розмірі 566,1 гривні за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів;

3) рентну плату за газовий конденсат:

у розмірі 1529,9 гривень за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;

у розмірі 566,1 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів.

Протягом року в кожному податковому (звітному) періоді до затверджених цим пунктом ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється Міністерством економіки України для кожного звітного (податкового) періоду шляхом ділення середньої ціни одного бареля нафти "Urals", перерахованої у гривні за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за звітним періодом, яка склалася на момент завершення проведення торгів нафтою на Лондонській біржі протягом поточного звітного (податкового) періоду, на базову ціну нафти. Під базовою ціною нафти розуміється ціна нафти "Urals", яка становить 560 гривень за барель.

Величина коригуючого коефіцієнта обчислюється десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків відповідно до актів законодавства з питань проведення статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін.

Міністерство економіки України щомісяця до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду розміщує визначену величину коригуючого коефіцієнта на своєму офіційному сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію Міністерству фінансів України та Державній податковій адміністрації України.

Якщо величина коригуючого коефіцієнта, який застосовується до ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат, є меншою від одиниці, такий коригуючий коефіцієнт застосовується із значенням 1 (одиниця).

У разі якщо у звітному (податковому) періоді митне оформлення природного газу під час ввезення на територію України не здійснювалося, до ставки рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) застосовується коригуючий коефіцієнт, який діяв у останньому звітному (податковому) періоді, коли здійснювалося таке митне оформлення.

5. Установити, що у кожному податковому (звітному) періоді, що дорівнює календарному місяцю, суб'єкти господарювання, які надають транспортні послуги з транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, нафти, нафтопродуктів та аміаку, вносять до Державного бюджету України:

1) рентну плату за транзитне транспортування природного газу в розмірі 1,67 гривні за 1000 куб.метрів газу за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування;

2) рентну плату за транспортування нафти магістральними нафтопроводами в розмірі 4,5 гривні за одну тонну нафти, що транспортується;

3) рентну плату за транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопродуктоводами в розмірі 4,5 гривні за одну тонну нафтопродуктів, що транспортуються;

4) рентну плату за транзитне транспортування аміаку в розмірі 5,1 гривні за одну тонну на кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування.

Сплата зазначених платежів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, авансовими платежами щодекади (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця) виходячи з обсягів природного газу і аміаку та відстані відповідних маршрутів їх транспортування територією України та виходячи з обсягів нафти і нафтопродуктів, що транспортуються територією України.

Розрахунки з рентної плати за транзитне транспортування природного газу, аміаку через територію України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами подаються до органів стягнення за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі під час сплати місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума рентної плати, яка була нарахована за звітний період і не була внесена в установлений строк (протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації), сплачується до Державного бюджету України з нарахуванням пені у порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 10, ст. 44 із наступними змінами).

7. Запроваджуються базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком N 1 до цього Закону, який є його невід'ємною частиною.

8. Запроваджуються нормативи збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод згідно з додатком N 2 до цього Закону, який є його невід'ємною частиною.

8-1. Установити, що у 2009 році до визначених у додатках N 1 і 2 до цього Закону нормативів, що належать до абсолютних, застосовується коефіцієнт 1,439 та запроваджується базовий норматив платежів за користування надрами для видобування глинистих порід у розмірі 5 відсотків до вартості таких видобутих порід замість нормативів у грошовому розмірі.

8-2. Щороку наростаючим підсумком проводиться індексація нормативів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, визначених в абсолютних значеннях, нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та нормативів збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод за формулою:

Ні = Нб х дІ,

де Ні - проіндексований норматив платежу (збору) у поточному році, гривень за 1 куб. метр (1 тонну, 1 кілограм, 1 грам, 1 карат, 1 тоннаж-добу експлуатації, 1 місце-добу експлуатації);

Нб - базовий норматив платежу (збору), гривень за 1 куб. метр (1 тонну, 1 кілограм, 1 грам, 1 карат, 1 тоннаж-добу експлуатації, 1 місце-добу експлуатації);

дІ - добуток індексів цін виробників промислової продукції за попередні роки починаючи з 2010 року, а для нововведених нормативів платежу (збору) - починаючи з року їх введення, десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків;

І - офіційно оприлюднений індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік, відсотків.

У разі якщо індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100 відсотків.

Індекс цін виробників промислової продукції розраховується центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, а інформація про його розмір подається щороку до 1 лютого центральному органу державної податкової служби та оприлюднюється у засобах масової інформації.

Під час проведення індексації базовими вважаються нормативи:

платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, визначені в абсолютних значеннях, та збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод, що встановлені у додатках N 1 і N 2 до цього Закону, із застосуванням коефіцієнта 1,6448 та округлені до кількості знаків, скільки містила його початкова величина, зазначена у додатках N 1 і N 2;

збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року N 115, із застосуванням коефіцієнта 3,19 та округлені до кількості знаків, скільки містила його початкова величина, зазначена у додатку до Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого цією постановою.

9. Установити, що суб'єкти господарювання, які здійснюють експорт:

газу, природного газу в газоподібному стані, сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 35 відсотків митної вартості таких товарів, але не менш як 400 гривень за 1000 куб.метрів;

природного газу у скрапленому стані, сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 35 відсотків митної вартості таких товарів, але не менш як 400 гривень за одну тонну,

якщо більші розміри не встановлені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.