Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон від 16.04.1991 №959-XII

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки Закон від 16.04.1991 №959-XII
Остання редакція від 07.02.2019. Внесення змін (закон від 21.06.2018 N 2473-VIII /2473-19/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки

Тип Закон

Дата 16.04.1991

Номер 959-XII

Статус Діє

Редакції
07.02.2019 внесення змін (закон від 21.06.2018 N 2473-VIII /2473-19/) 03.02.2019 внесення змін (закон від 17.01.2019 N 2672-VIII /2672-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 19.12.2018 внесення змін (закон від 07.06.2018 N 2449-VIII /2449-19/) 04.10.2018 внесення змін (закон від 06.09.2018 N 2530-VIII /2530-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1792-VIII /1792-19/) 03.01.2017 внесення змін (закон від 03.11.2016 N 1724-VIII /1724-19/) 15.09.2016 внесення змін (закон від 12.07.2016 N 1455-VIII /1455-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 905-VIII /905-19/) 28.06.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 222-VIII /222-19/) 26.10.2014 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1697-VII /1697-18/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1170-VII /1170-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 17.11.2012 внесення змін (закон від 06.11.2012 N 5480-VI /5480-17/) 03.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5060-VI /5060-17/) 01.06.2012 внесення змін (закон від 13.03.2012 N 4496-VI /4496-17/) 22.03.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4436-VI /4436-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 23.12.2010 N 2856-VI /2856-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 01.07.2010 N 2388-VI /2388-17/) 23.06.2009 визнання неконституційними окремих положень (решение від 23.06.2009 N 15-рп/2009 /v015p710-09/) 01.07.1991 вводиться в дію (постановление від 16.04.1991 N 960-XII /960-12/) 06.03.2009 внесення змін (закон від 04.02.2009 N 923-VI /923-17/) 25.04.2008 внесення змін (закон від 10.04.2008 N 253-VI /253-17/) 09.12.2006 внесення змін (закон від 16.11.2006 N 360-V /360-16/) 08.12.2006 внесення змін (закон від 16.11.2006 N 358-V /358-16/) 04.10.2006 внесення змін (закон від 14.09.2006 N 139-V /139-16/) 19.04.2006 внесення змін (закон від 22.12.2005 N 3268-IV /3268-15/) 07.01.2006 внесення змін (закон від 15.11.2005 N 3078-IV /3078-15/) 01.09.2005 внесення змін (закон від 23.06.2005 N 2709-IV /2709-15/) 03.12.2004 внесення змін (закон від 04.11.2004 N 2157-IV /2157-15/) 18.02.2004 внесення змін (закон від 20.11.2003 N 1315-IV /1315-15/) 06.01.2004 внесення змін (закон від 20.11.2003 N 1294-IV /1294-15/) 20.06.2003 внесення змін (закон від 22.05.2003 N 860-IV /860-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 762-IV /762-15/) 17.01.2003 внесення змін (закон від 25.12.2002 N 362-IV /362-15/) 22.03.2002 внесення змін (закон від 07.02.2002 N 3047-III /3047-14/) 17.01.2002 внесення змін (закон від 17.01.2002 N 2953-III /2953-14/) 08.07.2000 внесення змін (закон від 08.06.2000 N 1807-III /1807-14/) 25.04.2000 внесення змін (закон від 23.03.2000 N 1595-III /1595-14/) 16.11.1999 внесення змін (закон від 21.10.1999 N 1182-XIV /1182-14/) 16.02.1999 внесення змін (закон від 22.12.1998 N 335-XIV /335-14/) 26.11.1998 тлумачення (решение від 26.11.1998 N 16-рп/98 /v016p710-98/) 20.04.1995 внесення змін (закон від 14.03.1995 N 90/95-ВР /90/95-ВР/) 02.03.1995 внесення змін (закон від 02.03.1995 N 82/95-ВР /82/95-ВР/) 28.02.1995 внесення змін (закон від 28.02.1995 N 75/95-ВР /75/95-ВР/) 15.02.1995 внесення змін (закон від 15.02.1995 N 68/95-ВР /68/95-ВР/) 01.02.1994 внесення змін (закон від 01.02.1994 N 3898-XII /3898-12/) 31.03.1993 внесення змін (декрет від 17.03.1993 N 25-93 /25-93/) 06.03.1993 внесення змін (декрет від 19.02.1993 N 15-93 /15-93/) 26.01.1993 внесення змін (декрет від 12.01.1993 N 6-93 /6-93/) 11.01.1993 внесення змін (декрет від 11.01.1993 N 4-93 /4-93/) 01.01.1993 внесення змін (декрет від 09.12.1992 N 6-92 /6-92/) 23.06.1992 внесення змін (постановление від 23.06.1992 N 2489-XII /2489-12/) 12.05.1992 внесення змін (постановление від 12.05.1992 N 2330-XII /2330-12/) 19.02.1992 внесення змін (закон від 19.02.1992 N 2139-XII /2139-12/) 16.04.1991 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про зовнішньоекономічну діяльність
(Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, № 29, ст. 377)
( Вводиться в дію Постановою ВР № 960-XII від 16.04.91 , ВВР, 1991, № 29, ст. 378 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2139-XII від 19.02.92 , ВВР, 1992, № 20, ст.276 Постановами ВР № 2330-XII від 12.05.92 , ВВР, 1992, № 31, ст.442 № 2489-XII від 23.06.92 , ВВР, 1992, № 36, ст.534 Декретами № 6-92 від 09.12.92 , ВВР, 1993, № 5, ст. 33 - втратив чинність на підставі Закону № 3898-XII від 01.02.94, ВВР, 1994, № 20, ст.120 № 4-93 від 11.01.93 , ВВР, 1993, № 12, ст.107 № 6-93 від 12.01.93 , ВВР, 1993, № 12, ст.109 № 15-93 від 19.02.93 , ВВР, 1993, № 17, ст.184 № 25-93 від 17.03.93 , ВВР, 1993, № 19, ст.209 Законами № 3898-XII від 01.02.94 , ВВР, 1994, № 20, ст.120 № 68/95-ВР від 15.02.95 , ВВР, 1995, № 11, ст. 66 № 75/95-ВР від 28.02.95 , ВВР, 1995, № 13, ст. 85 № 82/95-ВР від 02.03.95 , ВВР, 1995, № 14, ст. 90 № 90/95-ВР від 14.03.95 , ВВР, 1995, № 14, ст. 93 )
( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду № 16-рп/98 від 26.11.98 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 335-XIV від 22.12.98 , ВВР, 1999, № 7, ст.49 № 1182-XIV від 21.10.99 , ВВР, 1999, № 51, ст.447 № 1595-III від 23.03.2000 , ВВР, 2000, № 24, ст.186 № 1807-III від 08.06.2000 , ВВР, 2000, № 38, ст.318 № 2953-III від 17.01.2002 , ВВР, 2002, № 17, ст.121 № 3047-III від 07.02.2002 , ВВР, 2002, № 29, ст.194 № 362-IV від 25.12.2002 , ВВР, 2003, № 7, ст. 62 № 762-IV від 15.05.2003 , ВВР, 2003, № 30, ст.247 № 860-IV від 22.05.2003 , ВВР, 2003, № 37, ст.300 № 1294-IV від 20.11.2003 , ВВР, 2004, № 13, ст.181 № 1315-IV від 20.11.2003 , ВВР, 2004, № 14, ст.197 № 2157-IV від 04.11.2004 , ВВР, 2005, № 3, ст.78 № 2709-IV від 23.06.2005 , ВВР, 2005, № 32, ст.422 № 3078-IV від 15.11.2005 , ВВР, 2006, № 5-6, ст.74 № 3268-IV від 22.12.2005 , ВВР, 2006, № 15, ст.129 № 139-V від 14.09.2006 , ВВР, 2006, № 43, ст.419 № 358-V від 16.11.2006 , ВВР, 2007, № 2, ст.15 № 360-V від 16.11.2006 , ВВР, 2007, № 3, ст.29 № 253-VI від 10.04.2008 , ВВР, 2008, № 23, ст.216 № 923-VI від 04.02.2009 , ВВР, 2009, № 27, ст.349 )
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 15-рп/2009 від 23.06.2009 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2388-VI від 01.07.2010 , ВВР, 2010, № 37, ст.496 № 2856-VI від 23.12.2010 , ВВР, 2011, № 29, ст.272 № 3610-VI від 07.07.2011 , ВВР, 2012, № 7, ст.53 № 4436-VI від 23.02.2012 , ВВР, 2012, № 42, ст.527 № 4496-VI від 13.03.2012 , ВВР, 2013, № 2, ст.4 № 5060-VI від 05.07.2012 , ВВР, 2013, № 28, ст.295 № 5480-VI від 06.11.2012 , ВВР, 2013, № 50, ст.696 № 406-VII від 04.07.2013 , ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 1170-VII від 27.03.2014 , ВВР, 2014, № 22, ст.816 № 1697-VII від 14.10.2014 , ВВР, 2015, № 2-3, ст.12 № 222-VIII від 02.03.2015 , ВВР, 2015, № 23, ст.158 № 905-VIII від 24.12.2015 , ВВР, 2016, № 4, ст.46 № 1455-VIII від 12.07.2016 , ВВР, 2016, № 39, ст.600 № 1724-VIII від 03.11.2016 , ВВР, 2016, № 52, ст.860 № 1792-VIII від 20.12.2016 , ВВР, 2017, № 4, ст.43 № 2449-VIII від 07.06.2018 , ВВР, 2018, № 26, ст.219 № 2473-VIII від 21.06.2018 , ВВР, 2018, № 30, ст.239 № 2530-VIII від 06.09.2018 , ВВР, 2018, № 41, ст.320 № 2628-VIII від 23.11.2018 , ВВР, 2018, № 49, ст.399 № 2672-VIII від 17.01.2019 , ВВР, 2019, № 7, ст.43 )
( У назві та тексті Закону слова "Українська Радянська Соціалістична Республіка", "Українська РСР", "Уряд", "Рада Міністрів Української РСР", "Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків Української РСР", "Державне управління митного контролю Української РСР" та "судовому або арбітражному" в усіх відмінках замінено відповідно словами "Україна", "Кабінет Міністрів України", "Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України", "Державна митна служба України" та "судовому" у відповідних відмінках згідно із Законом № 335-XIV від 22.12.98 )
( У тексті Закону слова "Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі" в усіх відмінках замінено словами "Міністерство економіки" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1595-III від 23.03.2000 )
( У тексті Закону слова "Міністерство економіки України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" у відповідному відмінку згідно із Законом № 860-IV від 22.05.2003 )
( У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку" у відповідному відмінку згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
Верховна Рада України,
враховуючи, що однією з засад реалізації державного суверенітету України є її самостійність при здійсненні та регулюванні зовнішньоекономічних відносин,
беручи до уваги зобов'язання, взяті Україною в рамках міжнародних договорів України та інших угод,
( Абзац четвертий преамбули із змінами, внесеними згідно із Законом N 2157-IV від 04.11.2004 )
бажаючи всебічного розвитку економічних відносин з іншими державами на взаємовигідній основі,
маючи на меті запровадити правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг,
прийняла Закон про нижченаведене:
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам;
( Абзац другий статті 1 в редакції Закону N 90/95-ВР від14.03.95 )
Валютні кошти - валютні цінності:
- іноземна валюта готівкою,
- платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті,
- цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі та інші) в іноземній валюті,
- золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин та монет, а також сертифікати, облігації, варанти та інші цінні папери, номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені;
Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару;
Демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару;
( Абзац дев'ятий статті 1 в редакції Закону N 335-XIV від 22.12.98 )
Експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України;
( Абзац десятий статті 1 в редакції Закону N 335-XIV від 22.12.98 )
Експорт (імпорт) капіталу - вивезення за межі України (ввезення з-за меж України ) капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності;
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;
( Абзац дванадцятий статті 1 в редакції Закону N 2672-VIII від 17.01.2019 )
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;
( Абзац тринадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 )
Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами;
( Абзац чотирнадцятий статті 1 в редакції Закону N 335-XIV від 22.12.98 )
Іноземна валюта:
- валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу,
- платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях,
- кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами;
Іноземні інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними суб'єктами господарської діяльності в Україні, в результаті чого утворюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект;
Іноземні суб'єкти господарської діяльності - суб'єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України;
( Абзац двадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2157-IV від 04.11.2004 )
Квоти (контингенти) глобальні - квоти, що встановлюються по товару (товарах) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;
Квоти (контингенти) групові - квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;
Квота експортна (імпортна) - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях;
Квоти (контингенти) індивідуальні - квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортуватись;
( Абзац двадцять п'ятий статті 1 виключено на підставі Закону N 360-V від 16.11.2006 )( Абзац двадцять шостий статті 1 виключено на підставі Закону N 360-V від 16.11.2006 )
Квоти спеціальні - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру;
( Статтю 1 доповнено абзацом двадцять сьомим згідно із Законом N 335-XIV від 22.12.98 )( Абзац двадцять восьмий статті 1 виключено на підставі Закону N 360-V від 16.11.2006 )( Абзац двадцять дев'ятий статті 1 виключено на підставі Закону N 360-V від 16.11.2006 )
Ліцензія спеціальна - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів;
( Статтю 1 доповнено абзацом тридцятим згідно із Законом N 335-XIV від 22.12.98 )
Ліцензія відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;
Ліцензія генеральна - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах);
Ліцензія експортна (імпортна) - належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування;
Ліцензія разова (індивідуальна) - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.
Митне регулювання - регулювання питань, пов'язаних із встановленням мит та інших податків, що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України;
( Визначення терміна із змінами, внесеними згідно із Законом N 4496-VI від 13.03.2012 )
Міжнародна кооперація - взаємодія двох або більше суб'єктів господарської діяльності, серед яких хоча б один є іноземним, при якій здійснюється спільна розробка або спільне виробництво, спільна реалізація кінцевої продукції та інших товарів на основі спеціалізації у виробництві проміжної продукції (деталей, вузлів, матеріалів, а також устаткування, що використовується у комплексних поставках) або спеціалізації на окремих технологічних стадіях (функціях) науково-дослідних робіт, виробництва та реалізації з координацією відповідних програм господарської діяльності;
Момент здійснення експортного (імпортного) контракту - момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод;
Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця;
( Абзац тридцять восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2157-IV від 04.11.2004 )
Моральна шкода - шкода, яку заподіяно особистим немайновим правам суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та яка призвела або може призвести до збитків, що мають матеріальне вираження;
Обмежувальна ділова практика - здійснення індивідуальних або колективних заходів, спрямованих на обмеження конкуренції та монополізацію виробництва, розподілу, обміну, споживання товарів і одержання надприбутків;
Переказ валютних коштів за межі України - переказ грошових (валютних) коштів на користь (на рахунок) іноземного суб'єкта господарської діяльності або у банківсько-кредитну установу, що не є суб'єктом господарської діяльності України;
Попередні імпортні депозити - внесення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на безпроцентні рахунки у банках, які обслуговують їх на території України, на період від моменту набрання договорами (контрактами), що ними укладаються, юридичної сили до моменту проходження товарами, що поставляються згідно із зазначеними договорами (контрактами), через митний кордон України або передачі товарів іноземними суб'єктами господарської діяльності на території України, грошових коштів у валюті договору (контракту) в сумі, визначеній у встановлених процентах до вартості відповідного договору (контракту);
( Абзац сорок другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2157-IV від 04.11.2004 )
Постійне місцезнаходження - місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління (контори) суб'єкта господарської (зовнішньоекономічної) діяльності;
Постійне місце проживання - місце проживання на території якої-небудь держави не менше одного року фізичної особи, яка не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом);
Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності - установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження;
Спеціальна економічна зона - територія, в межах якої відповідним законом України встановлюється і діє спеціальний правовий режим господарської діяльності та спеціальний порядок застосування і дії законодавства України;
Спільна підприємницька (господарська) діяльність - діяльність, що базується на співробітництві між суб'єктами господарської діяльності України та іноземними суб'єктами господарської діяльності і на спільному розподілі результатів та ризиків від її здійснення;
Спільні підприємства - підприємства, які базуються на спільному капіталі суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків;
( Абзац сорок восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 2157-IV від 04.11.2004 )
Товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі);
Товарна група - група однорідних товарів за гармонізованою системою опису та кодування товарів;
Транзит товарів - переміщення товарів через територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній території;
( Визначення терміна в редакції Закону N 4496-VI від13.03.2012 )
Упущена вигода - доход або прибуток, який міг би одержати суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обгрунтувати;
( Визначення терміна "тимчасова надбавка до діючих ставок ввізного мита" виключено на підставі Закону N 4496-VI від 13.03.2012 )
Стаття 2. Принципи зовнішньоекономічної діяльності
Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:
Принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:
- виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України;
- обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;
Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:
- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;
- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;
- обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;
- виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;
Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:
- рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
- забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;
- неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;
Принципом верховенства закону, що полягає у:
- регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;
- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;
Принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:
- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України;
- здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;
- здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;
Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.
Стаття 3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
( Абзац другий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2157-IV від 04.11.2004 )
- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;
- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
( Абзац п'ятий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2157-IV від 04.11.2004 )
- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
державні замовники з державного оборонного замовлення;
( Частину першу статті 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 2672-VIII від 17.01.2019 )
- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону і законами України.
Стаття 4. Види зовнішньоекономічної діяльності
До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:
- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;
- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;
- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;
- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;
- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;
- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;
- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;
- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
- орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;
- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;
- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.
Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень.
Стаття 5. Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності
Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".
( Частина перша статті 5 в редакції Закону N 2473-VIIIвід 21.06.2018 )
Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України "Про підприємництво". Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.
( Частина третя статті 5 втратила чинність на підставі Закону N 139-V від 14.09.2006 )( Частина четверта статті 5 втратила чинність на підставі Закону N 139-V від 14.09.2006 )( Частина п'ята статті 5 втратила чинність на підставі Закону N 139-V від 14.09.2006 )( Частина шоста статті 5 втратила чинність на підставі Закону N 139-V від 14.09.2006 )( Частина сьома статті 5 втратила чинність на підставі Закону N 139-V від 14.09.2006 )( Частина восьма статті 5 втратила чинність на підставі Закону N 139-V від 14.09.2006 )( Частина дев'ята статті 5 втратила чинність на підставі Закону N 139-V від 14.09.2006 )
Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.
( Частину одинадцяту статті 5 виключено на підставі Закону N 2473-VIII від 21.06.2018 )
Ніякі положення цієї статті не можуть тлумачитись як заборона фізичним, юридичним особам та іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності здійснювати між собою будь-які відносини, які не підпадають під визначення зовнішньоекономічної діяльності.
Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяльності у власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші результати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними за своїм розсудом.
Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у будь-якій оплатній або неоплатній формі без його згоди забороняється, за винятком випадків, передбачених законами України.
Здійснення видів зовнішньоекономічної діяльності, зазначених у статті 4, за межами України підлягає регулюванню також законами відповідних держав.
Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно з законами цих держав.
Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на участь у міжнародних неурядових економічних організаціях.
Іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність". Реєстрацію представництв інших іноземних суб'єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб'єктом господарської діяльності документів на реєстрацію. Для реєстрації представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності на території України необхідно подати:
( Абзац перший частини вісімнадцятої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006 )
- заяву з проханням про реєстрацію представництва, яка складається у довільній формі;
- виписку з торговельного (банківського) реєстру країни, де іноземний суб'єкт господарської діяльності має офіційно зареєстровану контору;
- довідку від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок подавця;
- довіреність на здійснення представницьких функцій, оформлену згідно з законом країни, де офіційно зареєстровано контору іноземного суб'єкта господарської діяльності.
Документи, зазначені вище, мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі і легалізовані належним чином в консульських установах, які представляють Україну, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше. За реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності з них стягується плата у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України і який не повинен перевищувати фактичних витрат держави, пов'язаних з цією реєстрацією.
У разі відмови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, зареєструвати представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності або неприйняття рішення з цього питання у встановлений шістдесятиденний строк іноземний суб'єкт господарської діяльності може оскаржити таку відмову в судових органах України.
Забороняється вимагати від іноземного суб'єкта господарської діяльності повторної реєстрації (перереєстрації) раніше зареєстрованого представництва на території України.
У разі зміни назви, юридичного статусу, юридичної адреси чи оголошення іноземного суб'єкта господарської діяльності неплатоспроможним або банкрутом його представництво на території України зобов'язане повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у семиденний строк.
Господарська, в тому числі зовнішньоекономічна діяльність іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України, регулюється законами України щодо порядку здійснення іноземними особами господарської діяльності на території України. У разі, якщо зазначена діяльність пов'язана з іноземними інвестиціями, вона регулюється відповідними законами України.
Стаття 6. Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та право, що застосовується до них
Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
( Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5060-VI від 05.07.2012 )
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
( Частина друга статті 6 в редакції Закону N 1182-XIVвід 21.10.99; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 )
Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
( Частину шосту статті 6 виключено на підставі Закону N 2709-IV від 23.06.2005 )( Частину сьому статті 6 виключено на підставі Закону N 2709-IV від 23.06.2005 )( Частину восьму статті 6 виключено на підставі Закону N 2709-IV від 23.06.2005 )( Частину дев'яту статті 6 виключено на підставі Закону N 2709-IV від 23.06.2005 )( Частину десяту статті 6 виключено на підставі Закону N 2709-IV від 23.06.2005 )( Частину одинадцяту статті 6 виключено на підставі Закону N 2709-IV від 23.06.2005 )( Частину дванадцяту статті 6 виключено на підставі Закону N 2709-IV від 23.06.2005 )( Частину тринадцяту статті 6 виключено на підставі Закону N 2709-IV від 23.06.2005 )( Частину чотирнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону N 2709-IV від 23.06.2005 )( Частину п'ятнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону N 2709-IV від 23.06.2005 )
Товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому статтею 16 цього Закону.
( Щодо зупинення дії останньої частини статті 6 з 01.01.93 див.Декрет N 6-92 від 9.12.92; щодо відновлення дії частини в зв'язкуз втратою чинності Декрету N 6-92 див. Закон N 3898-12 від01.02.94 )
Розділ II
РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 7. Основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється згідно з принципами, визначеними у статті 2 цього Закону, з метою:
- забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;
- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;
- створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється:
- Україною як державою в особі її органів в межах їх компетенції;
- недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів;
- самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою:
- законів України;
- передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;
- економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України;
- рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;
- угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які не суперечать законам України.
Забороняється регулювання зовнішньоекономічної діяльності прямо не передбаченими у цій частині актами і діями державних і недержавних органів.
Нормативно-правові акти, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність і відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
( Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом N 2388-VI від 01.07.2010 )
На території України згідно з цим Законом запроваджуються такі правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності:
- національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів;
- режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мита, податки, збори та пільги по них встановлюються в рамках спеціального режиму, визначеного нижче. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб'єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;
- спеціальний режим, який застосовується до територій спеціальних економічних зон згідно із статтею 24 цього Закону, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України відповідно до статті 25 цього Закону.
В Україні згідно з цим Законом запроваджуються такі правові режими для товарів, що імпортуються з держав - членів Світової організації торгівлі (далі - СОТ):
національний режим, який означає, що стосовно імпортованих товарів походженням з держав - членів СОТ надається режим не менш сприятливий, ніж для аналогічних товарів українського походження щодо податків, зборів, встановлюваних законами та іншими нормативно-правовими актами правил та вимог до внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу або використання товарів, а також правил внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, переробки або використання товарів у певних кількостях чи пропорціях;
режим найбільшого сприяння, який стосується мита, правил його справляння, правил і формальностей у зв'язку з імпортом і означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав - членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння.
( Абзац третій частини сьомої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4496-VI від 13.03.2012 )( Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом N 360-Vвід 16.11.2006 )
Виключення щодо режиму найбільшого сприяння в формі преференцій можуть бути зроблені для товарів, що походять з держав, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю або митний союз чи проміжні угоди, що у майбутньому призведуть до створення зон вільної торгівлі або митних союзів у межах розумного періоду часу (10 років), чи угоди про прикордонну торгівлю та застосування генеральної системи преференцій.
( Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом N 360-Vвід 16.11.2006 )
Стаття 8. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території.
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забезпечувати:
- захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
- створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;
- заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з цим та іншими законами України.
Стаття 9. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. До компетенції Верховної Ради України належать:
- прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;
- затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;
- розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- укладання міжнародних договорів України відповідно до законів України про міжнародні договори України та приведення чинного законодавства України у відповідність з правилами, встановленими цими договорами;
( Зупинено дію абзацу шостого частини першої статті 9 у частині затвердження нормативів обов'язкового розподілу валютної виручки державі та місцевим Радам народних депутатів згідно з Декретом N 15-93 від 19.02.93 )
- затвердження нормативів обов'язкового розподілу валютної виручки державі та місцевим Радам народних депутатів України, ставок та умов оподаткування, митного тарифу, митних зборів та митних процедур України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
- встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України відповідно до статей 24, 25 цього Закону;
- затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких забороняється згідно із статтями 16, 17 цього Закону;
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про зовнішньоекономічну діяльність
Верховна Рада України,
враховуючи, що однією з засад реалізації державного суверенітету України є її самостійність при здійсненні та регулюванні зовнішньоекономічних відносин,
беручи до уваги зобов'язання, взяті Україною в рамках міжнародних договорів України та інших угод,
бажаючи всебічного розвитку економічних відносин з іншими державами на взаємовигідній основі,
маючи на меті запровадити правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг,
прийняла Закон про нижченаведене:
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам;
Валютні кошти - валютні цінності:
- іноземна валюта готівкою,
- платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті,
- цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі та інші) в іноземній валюті,
- золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин та монет, а також сертифікати, облігації, варанти та інші цінні папери, номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені;