6) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або про обмеження його цивільної дієздатності, або про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього у зв’язку з вчиненням злочину чи кримінального проступку;
8) набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за пов’язане з корупцією правопорушення, яким на нього накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
9) припинення громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;
10) встановлення факту наявності громадянства (підданства) іноземної держави або набуття громадянства (підданства) іноземної держави під час обіймання посади;
11) невідповідності обмеженням щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбаченим Законом України "Про запобігання корупції", встановленої рішенням суду, що набрало законної сили;
12) наявності висновку Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, передбаченої частиною дев’ятою цієї статті, про неефективність діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та неналежне виконання обов’язків його керівником;
13) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
14) наявності заборгованості із сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.
7. Керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, має право ініціювати перед Кабінетом Міністрів України звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, виключно з підстав неналежного виконання основних показників роботи у порядку, передбаченому Законом України "Про державну службу".
8. У разі звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, з посади або його відсутності повноваження керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, виконує його перший заступник, а в разі відсутності першого заступника - заступник, але не більше одного року.
9. Через один рік та через три роки з дня призначення керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, проводиться зовнішня незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Зовнішня незалежна оцінка (аудит), передбачена абзацом першим цієї частини, проводиться Комісією з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику (далі - Комісія з проведення оцінки), у складі трьох осіб, які призначаються Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх трьох років до проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сферах проведення структурних реформ, фінансової та технічної підтримки України, запобігання та протидії корупції.
Рішення про початок формування Комісії з проведення оцінки приймається Кабінетом Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до спливу, відповідно, одного та трьох років з дня призначення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Міністерство закордонних справ України визначає перелік відповідних міжнародних та іноземних організацій протягом 10 календарних днів з дня прийняття рішення про початок формування Комісії з проведення оцінки. Зазначені міжнародні та іноземні організації погоджують пропозицію спільного списку кандидатів до складу Комісії з проведення оцінки у складі не менше трьох осіб та не менше одного кандидата на заміну у разі дострокового припинення повноважень члена Комісії з проведення оцінки.
Рішення про визначення членів Комісії з проведення оцінки приймається на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України не пізніше ніж через 14 календарних днів з дня надходження пропозицій міжнародних та іноземних організацій. Таке рішення повинно містити перелік визначених членів Комісії з проведення оцінки, а також перелік кандидатів на заміну членів Комісії з проведення оцінки у разі дострокового припинення їх повноважень (у кількості не менше одного кандидата).
Комісія з проведення оцінки затверджує і оприлюднює критерії та методику проведення оцінки (аудиту) ефективності діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, виходячи із завдань, покладених на митні органи відповідно до статті 544 цього Кодексу, у тому числі критерії визнання неналежним виконання обов’язків керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та критерії неефективності діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Членом Комісії з проведення оцінки може бути особа, яка має вищу освіту, досвід роботи у сфері митної справи та/або зовнішньоекономічної діяльності та/або досвід протидії корупції в Україні, за кордоном чи в міжнародних організаціях не менше п’яти років, володіє необхідними знаннями та навичками для проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту), а також має бездоганну ділову репутацію, високі професійні і моральні якості та відповідає критерію доброчесності.
Не може бути членом Комісії з проведення оцінки особа, зазначена вабзацах третьому - сьомому частини четвертої статті 570-2 цього Кодексу.
Члени Комісії з проведення оцінки діють незалежно та не повинні виконувати доручення чи вказівки, надані будь-якою особою.
Для проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) члени Комісії з проведення оцінки мають право:
1) доступу до інформації щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, матеріалів справ про порушення митних правил, особових справ посадових осіб, іншої інформації та документів, які є у володінні центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, з урахуванням обмежень, передбачених Законом України "Про державну таємницю";
2) проводити конфіденційні інтерв’ю з посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та його територіальних органів, працівниками інших органів державної влади, а також з іншими особами, які володіють інформацією (документами), необхідними для проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту), з дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю";
3) звертатися до органів державної влади, будь-яких фізичних чи юридичних осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації, необхідних для проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту). Орган або особа, які отримали запит Комісії з проведення оцінки, зобов’язані надати необхідні пояснення та/або документи (їх копії) чи інформацію протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту;
4) користуватися допомогою помічників.
Члени Комісії з проведення оцінки, їхні помічники мають право збирати, зберігати та аналізувати інформацію, необхідну для проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту), у тому числі персональні дані, інформацію з обмеженим доступом. Порядок доступу та обробки інформації з обмеженим доступом (крім інформації, віднесеної до державної таємниці відповідно до закону) визначає Комісія з проведення оцінки.
Члени Комісії з проведення оцінки та їхні помічники зобов’язані забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стали їм відомі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень. Членам Комісії з проведення оцінки, їхнім помічникам забороняється втручатися у дії посадових осіб митних органів, які здійснюють митний контроль та митне оформлення, а також вчиняти будь-які дії щодо товарів, транспортних засобів або інших осіб, які знаходяться у зонах митного контролю.
У висновку Комісії з проведення оцінки повинен міститися обґрунтований висновок щодо ефективності діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а також рекомендації щодо підвищення ефективності його діяльності та усунення виявлених недоліків у роботі.
Висновок Комісії з проведення оцінки про неефективність діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та неналежне виконання обов’язків його керівником є підставою для звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Висновок Комісії з проведення оцінки вважається ухваленим, якщо за нього проголосували всі члени Комісії з проведення оцінки.
Висновок Комісії з проведення оцінки оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України протягом п’яти календарних днів з дня його затвердження.
Організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України. Фінансування, організаційно-технічне та експертне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, її членів та їхніх помічників може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.
( Кодекс доповнено статтею 570-1 згідно із Законом № 3977-IX від 17.09.2024 )
Стаття 570-2. Порядок призначення та звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику
1. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за пропозицією комісії з проведення конкурсу (далі - конкурсна комісія).
Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України з підстав, визначених частинами шостою і сьомою статті 570-1 цього Кодексу, а також з інших підстав, визначених Законом України "Про державну службу".
2. Організацію та проведення конкурсу на зайняття посади керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, здійснює конкурсна комісія відповідно до цього Кодексу.
3. До складу конкурсної комісії включаються шість осіб, які визначаються Кабінетом Міністрів України, з них:
три особи - на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх трьох років до дня закінчення строку повноважень керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до дня дострокового припинення його повноважень (звільнення) надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сферах проведення структурних реформ, фінансової та технічної підтримки України, запобігання і протидії корупції;
три особи - на підставі пропозицій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Міністерство закордонних справ України визначає перелік відповідних міжнародних та іноземних організацій не пізніше ніж за три місяці до дня закінчення строку повноважень керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або протягом трьох робочих днів з дня дострокового припинення його повноважень у порядку, встановленому цим Кодексом. Зазначені міжнародні та іноземні організації погоджують пропозицію спільного списку кандидатів до складу конкурсної комісії у складі не менше трьох осіб.
Рішення про визначення членів конкурсної комісії приймається на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України.
Конкурсна комісія формується Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому цим Кодексом, не пізніше ніж за два місяці до завершення строку повноважень керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або протягом 14 календарних днів з дня дострокового припинення його повноважень.
4. Членом конкурсної комісії може бути особа, яка має вищу освіту, бездоганну ділову репутацію, високі професійні і моральні якості, необхідні для належного виконання повноважень члена конкурсної комісії, та відповідає критерію доброчесності.
Не може бути членом конкурсної комісії особа, яка:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена;
2) має судимість за вчинення кримінального правопорушення, не погашену або не зняту в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;
3) відповідно до обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади;
4) уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
5) входить до складу керівного органу політичної партії.
Конкурсна комісія вважається повноважною у разі її затвердження в повному складі, передбаченому частиною третьою цієї статті.
Повноваження членів конкурсної комісії припиняються у день набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про призначення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Повноваження члена конкурсної комісії припиняються достроково у разі:
подання особистої заяви про припинення повноважень;
внесення конкурсною комісією пропозиції про дострокове припинення повноважень її члена;
набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього;
набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або про обмеження його цивільної дієздатності, або про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
його смерті.
Рішення про дострокове припинення повноважень члена конкурсної комісії приймає Кабінет Міністрів України та при цьому визначає члена конкурсної комісії на заміну в порядку, встановленому цією статтею для визначення членів конкурсної комісії.
5. Рішення конкурсної комісії приймаються на її засіданні. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох членів конкурсної комісії, у тому числі не менше двох членів конкурсної комісії, визначених Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій.
У разі однакової кількості членів конкурсної комісії, які підтримали рішення, та кількості членів конкурсної комісії, які не підтримали його або утрималися під час голосування, або не брали участі у голосуванні незалежно від причини, голосування з відповідного питання проводиться повторно до прийняття рішення відповідно до абзацу першого цієї частини.
Якщо при проведенні повторних голосувань з відповідного питання рішення відповідно до абзацу першого цієї частини не прийнято протягом 24 годин з моменту першого голосування, вважається прийнятим рішення, за яке проголосувало не менше трьох членів конкурсної комісії, у тому числі не менше двох членів конкурсної комісії, визначених Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій.
Член конкурсної комісії може брати участь у її засіданні в режимі відеоконференції, про що зазначається у відповідному протоколі засідання.
6. Голова та секретар конкурсної комісії обираються шляхом відкритого голосування з числа членів конкурсної комісії.
7. Засідання конкурсної комісії є відкритими для представників міжнародних організацій, громадськості, медіа і журналістів. Забезпечуються відео- та аудіофіксація, а також трансляція в режимі реального часу засідань конкурсної комісії на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.
Інформація про час і місце проведення засідання конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за 24 години до його початку.
8. Роботу та організаційно-технічне забезпечення конкурсної комісії та її членів забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України. Фінансування діяльності конкурсної комісії, її членів та їхніх помічників може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.
9. Конкурсна комісія:
1) визначає та оприлюднює регламент своєї роботи, порядок проведення конкурсу, а також критерії та методику оцінювання кандидатів на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
2) визначає умови та строки проведення конкурсу в частині, не визначеній цим Кодексом, розміщує оголошення про проведення конкурсу на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України;
3) розглядає документи, подані особами для участі в конкурсі, досліджує матеріали стосовно кандидатів, оцінює професійний досвід, знання та особисті якості кандидатів;
4) проводить тестування кандидатів на знання законодавства, тестування загальних здібностей, виконання практичних завдань та інших тестувань або завдань (у разі їх призначення конкурсною комісією);
5) за результатами тестувань відбирає кандидатів, з якими на своєму засіданні проводить співбесіду щодо відповідності критеріям доброчесності та професійної компетентності;
6) відбирає із загального числа кандидатів осіб, стосовно яких проводяться спеціальна перевірка, передбачена Законом України "Про запобігання корупції", і перевірка, передбачена Законом України "Про очищення влади";
7) з числа кандидатів, які пройшли тестування, співбесіду та перевірки, передбачені пунктами 4-6 цієї частини, шляхом відкритого голосування окремо стосовно кожного кандидата відбирає двох кандидатів, які згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії мають найкращі професійний досвід, знання та особисті якості для виконання посадових обов’язків керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а також відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності; вносить керівнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику подання стосовно цих двох кандидатів;
8) оприлюднює інформацію про осіб, які подали заяву про участь у конкурсі, результати тестування та виконання завдань стосовно кожного кандидата (у тому числі оцінки, виставлені кожним членом конкурсної комісії кожному кандидату, якщо виставлення оцінок передбачено методикою оцінювання), інформацію про кандидатів, відібраних для проведення співбесіди та перевірок, передбачених пунктами 4-6 цієї частини, та про кандидатів (кандидата), включених до подання для призначення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а також іншу інформацію про конкурсний відбір та діяльність конкурсної комісії, передбачену цим Кодексом та актами конкурсної комісії;
9) проводить повторний конкурс у разі відхилення всіх кандидатів у зв’язку з їх невідповідністю вимогам до керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, передбаченим цим Кодексом, або у зв’язку з непроходженням спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", чи перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
10. Члени конкурсної комісії з метою здійснення своїх повноважень мають право:
1) збирати, перевіряти та аналізувати інформацію, у тому числі з обмеженим доступом (крім інформації, віднесеної до державної таємниці відповідно до закону), про кандидатів на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та їхніх близьких осіб;
2) мати на період проведення конкурсу тимчасовий безоплатний доступ до реєстрів, баз даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи;
3) брати участь у засіданнях та інших заходах, що проводяться конкурсною комісією;
4) звертатися до кандидатів на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, органів державної влади, а також будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації, необхідних для розгляду кандидатів на цю посаду на відповідність критеріям доброчесності та професійної компетентності. Орган або особа, які отримали запит конкурсної комісії, зобов’язані надати необхідні пояснення та/або відповідні документи (їх копії) чи інформацію протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту;
5) з метою збирання, перевірки та аналізу інформації, у тому числі з обмеженим доступом, користуватися допомогою помічників.
Члени конкурсної комісії зобов’язані:
забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку із здійсненням повноважень;
брати участь у роботі конкурсної комісії особисто, без делегування своїх повноважень іншим особам, у тому числі іншим членам конкурсної комісії;
не використовувати в інших цілях, ніж для здійснення своїх повноважень як членів конкурсної комісії, персональні дані та іншу інформацію, що стала їм відома у зв’язку з участю в роботі конкурсної комісії;
повідомляти конкурсну комісію про те, що член конкурсної комісії перебуває чи перебував в особистих чи ділових стосунках із кандидатом на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та/або про наявність іншого конфлікту інтересів або обставин, що можуть вплинути на об’єктивність та безсторонність під час прийняття таким членом рішення стосовно відповідного кандидата, та відмовлятися (заявляти самовідвід) від участі у збиранні та розгляді інформації про такого кандидата і голосуванні стосовно нього. Порядок врегулювання конфлікту інтересів члена конкурсної комісії, помічника члена конкурсної комісії визначається регламентом конкурсної комісії.
Помічники членів конкурсної комісії виконують доручення членів конкурсної комісії щодо одержання за письмовим зверненням члена конкурсної комісії, перевірки та аналізу інформації, у тому числі з обмеженим доступом (крім інформації, віднесеної до державної таємниці відповідно до закону), необхідної для здійснення повноважень конкурсної комісії, а також мають інші права та обов’язки, визначені цим Кодексом та регламентом конкурсної комісії.
Помічники членів конкурсної комісії зобов’язані забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку із здійсненням повноважень.
11. Особа, яка претендує на участь у конкурсі, подає у зазначений в оголошенні строк такі документи:
1) заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", та на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
2) автобіографію, що містить прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, відомості про громадянство, освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство в політичних партіях, у тому числі в минулому, наявність трудових або будь-яких інших договірних відносин з політичною партією протягом двох років, що передують поданню заяви, незалежно від тривалості, контактний номер телефону та адресу електронної пошти, а також відомості про наявність чи відсутність судимості;
3) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, в якому оприлюднено оголошення про конкурс, у порядку, встановленому законом. Якщо особою, яка бажає взяти участь у конкурсі, незалежно від обставин подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, її повторне подання не вимагається;
4) заяву про відсутність заборгованості із сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;
5) мотиваційний лист, у якому викладаються мотиви призначення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та власне бачення можливої майбутньої діяльності на цій посаді;
6) інші документи, передбачені законами України "Про державну службу" і "Про запобігання корупції".
Відомості з поданих відповідно до цієї частини документів підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України протягом трьох робочих днів після закінчення строку для подання заяв на конкурс, крім відомостей, які відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомостей про контактний номер телефону і адресу електронної пошти кандидата.
12. Кандидат на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, вважається таким, що відповідає критерію доброчесності, якщо є незалежним, чесним, неупередженим, непідкупним, сумлінним, дотримується етичних норм та демонструє бездоганну поведінку у професійній діяльності та особистому житті, а також стосовно якого та його близьких осіб немає сумнівів щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу.
Оцінювання конкурсною комісією відповідності кандидатів критерію доброчесності здійснюється з урахуванням такого:
оцінювання спирається на інформацію без часових або територіальних обмежень;
кандидат вважається таким, що не відповідає критерію доброчесності, у разі доведення невідповідності або наявності в конкурсної комісії обґрунтованого сумніву у відповідності;
будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу щодо доброчесності кандидата, наявності чи відсутності порушень у його рішеннях, діях чи бездіяльності не є наперед визначальними та обов’язковими для конкурсної комісії.
Кандидат на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, вважається таким, що відповідає критерію професійної компетентності, якщо має необхідні знання та досвід для виконання відповідних повноважень, продемонстрував аналітичні здібності, усні та письмові комунікаційні навички, лідерські здібності та спроможність наполегливо працювати.
13. Керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, вносить на розгляд Кабінету Міністрів України подання про призначення відібраного з числа учасників конкурсу кандидата на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Кабінет Міністрів України протягом 10 днів з дня внесення керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, подання про призначення кандидата на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, на відкритому засіданні призначає таку особу на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
14. Рішення конкурсної комісії може бути оскаржено до суду лише кандидатом, якого не визначено переможцем конкурсу.
Оскарження рішення конкурсної комісії не зупиняє призначення переможця конкурсу на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Рішення конкурсної комісії можуть бути оскаржені до суду лише з питань додержання встановленого цим Кодексом порядку організації та проведення конкурсу на зайняття посади керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
( Кодекс доповнено статтею 570-2 згідно із Законом № 3977-IX від 17.09.2024 )
Стаття 570-3. Особливості проходження служби в митних органах
1. З метою оцінювання рівня професійної компетентності та планування професійного розвитку посадових осіб митних органів один раз на рік проводиться перевірка рівня митних компетенцій таких осіб.
За результатами такої перевірки для кожної посадової особи формується індивідуальна програма професійного розвитку.
У разі встановлення за результатами перевірки рівня митних компетенцій недостатнього рівня відповідної митної компетенції для займаної посади посадова особа зобов’язана пройти підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.
Порядок проведення перевірки рівня митних компетенцій, форма та порядок складання індивідуальної програми професійного розвитку посадових осіб митних органів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
2. До посадової особи митного органу з урахуванням положень контракту щодо надання згоди на ротацію може бути застосована ротація. Періодичність проведення ротації визначається порядком проведення ротації посадових осіб митних органів, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Ротація - це тимчасове, строком не більше ніж на три місяці, переміщення посадової особи митного органу на іншу посаду державної служби (у межах однієї категорії посад державної служби) шляхом оформлення рішення про направлення з метою вирівнювання навантаження, вирішення тимчасових завдань, пов’язаних із забезпеченням діяльності митного органу, у межах зони діяльності однієї митниці або до зони діяльності іншої митниці.
Ротація у межах зони діяльності однієї митниці або до зони діяльності іншої митниці проводиться за рішенням керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, який може делегувати право на прийняття рішення щодо ротації в межах зони діяльності однієї митниці керівнику митниці.
3. У разі поновлення на посаді за рішенням суду особи, яка станом на дату поновлення більше одного року не проходила перевірку рівня митних компетенцій, така особа поновлюється на відповідній посаді шляхом укладення контракту про проходження служби в митних органах строком до трьох місяців.
З метою оцінювання рівня професійної компетентності та планування професійного розвитку така особа протягом 20 робочих днів з дня укладення контракту зобов’язана пройти перевірку рівня митних компетенцій.
У разі встановлення достатнього рівня митних компетенцій для займаної посади строк дії контракту такої особи продовжується шляхом укладення додаткової угоди до контракту, у тому числі щодо уточнення завдань та ключових показників ефективності, а також строку (періоду) їх виконання.
У разі встановлення за результатами перевірки недостатнього рівня відповідної митної компетенції для займаної посади такій особі пропонується переведення на нижчу посаду, а в разі її незгоди із запропонованою посадою така особа підлягає звільненню з посади шляхом розірвання контракту про проходження служби в митних органах.
( Кодекс доповнено статтею 570-3 згідно із Законом № 3977-IX від 17.09.2024 )
( Статтю 571 виключено на підставі Закону № 405-VII від 04.07.2013 )
Стаття 572. Обмеження, пов’язані з проходженням державної служби посадовими особами митних органів
( Назва статті 572 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 )
1. Обмеження, пов’язані з проходженням державної служби посадовими особами митних органів, визначаються законом.
2. Посадові особи митних органів не можуть обіймати посади, перебування на яких передбачає прийняття рішень з питань діяльності підприємств, контроль за діяльністю яких відповідно до розділу XV цього Кодексу покладено на митні органи, а також службові зносини з такими підприємствами, якщо у штаті цих підприємств перебувають близькі особи зазначених посадових осіб.
( Частина друга статті 572 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3977-IX від 17.09.2024 )
Стаття 572-1. Проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа
1. Кандидати на зайняття посад державної служби в митних органах, а також посадові особи митних органів під час проходження служби в таких органах за рішенням керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та за їхньою згодою можуть проходити психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа.
Психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа полягає у проведенні нешкідливого для життя і здоров’я людини опитування з використанням поліграфа - багатоканального пристрою, призначеного для реєстрації та запису в реальному часі показників емоційного напруження особи, що виникає як реакція на інформацію у вигляді слів, зображень тощо.
2. Результати психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа використовуються виключно як інформація ймовірного характеру, що сприяє формуванню характеристики кандидата на зайняття посади державної служби в митному органі або посадової особи митного органу.
3. Результати психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа не можуть бути підставою для ініціювання кримінального провадження, дисциплінарного провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення чи для прийняття рішення про відмову особі у зайнятті посади.
4. Результати психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа посадової особи митних органів під час проходження служби в таких органах підлягають обов’язковому знищенню через сім днів після проведення такого опитування.
Результати психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа кандидата на зайняття посади в митних органах підлягають обов’язковому знищенню через 14 календарних днів після оголошення результатів конкурсу на зайняття відповідної посади.
Виготовлення та збереження копій результатів психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа забороняються.
5. Психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа проводять посадові особи митних органів, на яких покладено обов’язки з проведення таких досліджень. Для проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа дозволяється залучати інших осіб, які мають відповідні знання та відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам, на підставі відповідних договорів (меморандумів).
6. Порядок проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа, а також умови зберігання та використання результатів такого опитування, порядок доступу до інформації, що міститься в них, визначаються Кабінетом Міністрів України.
( Кодекс доповнено статтею 572-1 згідно із Законом № 3977-IX від 17.09.2024 )
Стаття 572-2. Проведення перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя посадових осіб митних органів
1. Посадові особи митних органів під час проходження служби підлягають перевірці на доброчесність та моніторингу способу життя, періодичність та порядок проведення яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи митних органів зобов’язані подавати декларацію доброчесності, форма та порядок подання якої визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. Перевірка на доброчесність та моніторинг способу життя здійснюються з метою забезпечення доброчесності посадових осіб митних органів та дотримання вимог, встановлених законами України "Про запобігання корупції", "Про державну службу", запобігання порушенню такими посадовими особами правил етичної поведінки, запобігання конфлікту інтересів, скоєнню вчинків, які можуть негативно вплинути на репутацію посадової особи та авторитет митних органів.
3. У разі виявлення під час перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя ознак недоброчесної поведінки, у тому числі невідповідності рівня життя посадової особи митного органу задекларованому нею майну і доходам, наявності конфлікту інтересів, незаконного збагачення чи необґрунтованих активів відповідна інформація є підставою для звернення митного органу до відповідного спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції для вжиття ним необхідних заходів у межах компетенції та є обов’язковою підставою для відкриття дисциплінарного провадження стосовно такого працівника.
4. Матеріали перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя посадових осіб митних органів належать до інформації з обмеженим доступом у митних органах.
( Кодекс доповнено статтею 572-2 згідно із Законом № 3977-IX від 17.09.2024 )
Стаття 572-3. Дисциплінарний комітет
1. Дисциплінарний комітет утворюється з метою сприяння митним органам в організації проведення перевірки посадових осіб митних органів на доброчесність та моніторингу способу життя.
2. До складу Дисциплінарного комітету входять:
1) три посадові особи митних органів, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, мають досвід роботи не менше семи років у системі митних органів або на посадах державної служби;
2) три особи, визначені міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх трьох років надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сферах проведення структурних реформ, фінансової та технічної підтримки України, запобігання та протидії корупції, з числа відібраних ними представників громадських об’єднань, спілок, асоціацій та інших об’єднань юридичних осіб, що протягом останніх трьох років здійснюють діяльність, спрямовану на покращення бізнес-клімату, захисту прав та інтересів бізнесу в Україні (за згодою);
3) одна особа, визначена Радою бізнес-омбудсмена.
Положення про Дисциплінарний комітет та його персональний склад затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Організаційно-технічне забезпечення діяльності Дисциплінарного комітету здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
З метою підтримки діяльності та роботи членів Дисциплінарного комітету можуть залучатися експерти, фахівці міжнародних та іноземних організацій (за згодою).
( Кодекс доповнено статтею 572-3 згідно із Законом № 3977-IX від 17.09.2024 )
Стаття 573. Спеціальні звання посадових осіб митних органів
1. Посадовим особам митних органів присвоюються такі спеціальні звання:
1) дійсний державний радник митної служби;
2) державний радник митної служби I рангу;
3) державний радник митної служби II рангу;
4) державний радник митної служби III рангу;
5) радник митної служби I рангу;
6) радник митної служби II рангу;
7) радник митної служби III рангу;
8) інспектор митної служби I рангу;
9) інспектор митної служби II рангу;
10) інспектор митної служби III рангу;
11) інспектор митної служби IV рангу;
12) молодший інспектор митної служби.
( Частина перша статті 573 в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
2. Положення про спеціальні звання посадових осіб митних органів, порядок присвоєння цих звань та їх співвідношення з рангами державних службовців, а також розміри надбавок до посадового окладу за спеціальні звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
( Частина друга статті 573 в частині встановлення співвідношення спеціальних звань податкової та митної служби з рангами державних службовців набирає чинності одночасно із Законом України від 17 листопада 2011 року "Про державну службу" - див. пункт 1 розділу II Закону № 405-VII від 04.07.2013 )
3. Спеціальні звання митної служби присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
( Частина третя статті 573 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )( Стаття 573 в редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013 )
Стаття 574. Робочий час посадових осіб митних органів
1. Тривалість та режим роботи, час відпочинку посадових осіб митних органів встановлюються відповідно до законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
2. Для виконання митних формальностей поза робочим часом, установленим для митних органів, а також для виконання невідкладних або непередбачуваних заходів з митного контролю, митного оформлення, боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил та інших службових завдань посадові особи митних органів на підставі наказу (розпорядження) керівника митного органу або іншої уповноваженої ним особи зобов’язані з’явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час.
Залучення до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час окремих категорій посадових осіб митних органів здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
За роботу в зазначені дні (час) посадовим особам митних органів надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку.
( Частина друга статті 574 в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
Глава 80. Професійна освіта та науково-дослідна діяльність у сфері митної справи
Стаття 575. Система професійної освіти у сфері митної справи
1. Система професійної освіти у сфері митної справи включає:
1) підготовку фахівців з вищою освітою;
2) перепідготовку працівників митних органів;
3) підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів;
4) підвищення кваліфікації працівників митних органів;
5) організацію навчання працівників митних органів без відриву від роботи.
2. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників митних органів здійснюються у спеціалізованих навчальних закладах митних органів та у спеціалізованому органі з питань спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. Підготовка фахівців з вищою освітою для митних органів за окремими напрямами може здійснюватися також у вищих навчальних закладах іншого галузевого підпорядкування за державним замовленням.
( Частина друга статті 575 в редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013 )
3. Спеціалізовані навчальні заклади митних органів можуть надавати освітні послуги за кошти фізичних та юридичних осіб згідно із законодавством.
Стаття 576. Науково-дослідна діяльність у сфері митної справи
1. Науково-дослідна діяльність, спрямована на забезпечення митних інтересів України, розвитку митної справи та професійної освіти в митних органах, здійснюється науково-дослідною установою митних органів та науково-дослідними підрозділами спеціалізованого вищого навчального закладу митних органів.
2. Координація науково-дослідної діяльності у сфері митної справи здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Стаття 577. Особливості правового статусу осіб, які навчаються у спеціалізованому вищому навчальному закладі митних органів
1. Особам, які навчаються у спеціалізованому вищому навчальному закладі митних органів за денною формою, на період навчання керівником зазначеного навчального закладу присвоюються звання "курсант", "старший курсант".
2. Особам, які навчаються у спеціалізованому вищому навчальному закладі митних органів за денною формою, надається право носіння форменого одягу, встановленого для працівників митних органів, з відповідними знаками розрізнення.
( Частина друга статті 577 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 )
3. Особам, які навчаються у спеціалізованому вищому навчальному закладі митних органів за денною формою, на весь період навчання відповідно до закону надається відстрочка у призові до Збройних Сил України.
Стаття 578. Фінансування професійної освіти та науково-дослідної діяльності у сфері митної справи
1. Фінансування професійної освіти та науково-дослідної діяльності у сфері митної справи здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством.
Глава 81. Правовий захист працівників митних органів
Стаття 579. Обов’язковість законних розпоряджень та вимог посадових осіб митних органів
1. Законні розпорядження та вимоги посадових осіб митних органів, надані під час виконання ними службових обов’язків, є обов’язковими для виконання фізичними та юридичними особами.
Стаття 580. Гарантування захисту життя, здоров’я і майна посадових осіб митних органів
1. Посадові особи митних органів перебувають під захистом закону. Захист життя, здоров’я, честі, гідності, майна цих посадових осіб та членів їхніх сімей від кримінально-протиправних посягань, інших протиправних дій здійснюється відповідно до Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" та забезпечується мірами відповідальності, передбаченими Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
( Стаття 580 із змінами, внесеними згідно із Законом № 924-IX від 29.09.2020 )
Глава 82. Застосування фізичної сили, спеціальних засобів та зброї посадовими особами митних органів
Стаття 581. Право посадових осіб митних органів застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю
1. У випадках, передбачених цим Кодексом, посадові особи митних органів під час виконання службових обов’язків можуть застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю.
2. Для забезпечення правильного та ефективного застосування фізичної сили, спеціальних засобів, вогнепальної зброї з посадовими особами митних органів проводяться заняття із спеціальної підготовки та періодичні перевірки придатності до зазначених дій. Порядок проведення таких занять та перевірок затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
3. За неправомірне застосування фізичної сили, спеціальних засобів, вогнепальної зброї посадові особи митних органів несуть відповідальність, передбачену законом.
Стаття 582. Застосування фізичної сили
1. Посадові особи митних органів під час виконання службових обов’язків мають право застосовувати фізичну силу для:
1) припинення порушень митних правил, затримання осіб, які їх вчинили, подолання опору законним розпорядженням або вимогам посадових осіб митних органів;
2) забезпечення доступу до приміщень або на території, де знаходяться товари, що перебувають під митним контролем;
3) припинення інших дій, що перешкоджають виконанню обов’язків, покладених на посадових осіб митних органів, якщо ненасильницькі засоби впливу не забезпечують виконання цих обов’язків.
Стаття 583. Застосування спеціальних засобів
1. Посадові особи митних органів під час виконання службових обов’язків мають право застосовувати наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, обладнання для відкриття приміщень, засоби для примусової зупинки транспортних засобів та інші спеціальні засоби для:
1) відбиття нападу безпосередньо на них або на інших осіб;
2) відбиття нападу на будинки, будівлі, споруди, транспортні засоби, що належать митним органам, спеціалізованим навчальним закладам та науково-дослідній установі митних органів або використовуються ними, на підприємства, установи та організації, в приміщеннях та/або на території яких здійснюється митний контроль, на товари, що перебувають під митним контролем, а також для звільнення зазначених об’єктів у разі їх захоплення;