• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Бюджетний кодекс України

Верховна Рада України  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 08.07.2010 № 2456-VI
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 08.07.2010
  • Номер: 2456-VI
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 08.07.2010
  • Номер: 2456-VI
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Підпункт "а" пункту 4 частини першої статті 90 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
б) республіканські Автономної Республіки Крим та обласні програми і заходи з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, в тому числі утримання та програми республіканського Автономної Республіки Крим і обласних центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
в) інші державні соціальні програми;
5) культуру і мистецтво:
а) державні культурно-освітні програми (національні, державні, республіканські Автономної Республіки Крим та обласні заповідники, бібліотеки, музеї та виставки, включаючи заклади та установи комунальної власності, яким надано статус національних);
( Підпункт "а" пункту 5 частини першої статті 90 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
б) державні театрально-видовищні програми (філармонії, художні, музичні колективи і ансамблі, театри, концертні і циркові організації, палаци, будинки культури, інші заклади національного, державного, республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, інші заклади та заходи в галузі мистецтва, включаючи заклади та установи комунальної власності, яким надано статус національних);
( Підпункт "б" пункту 5 частини першої статті 90 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
в) інші державні культурно-мистецькі програми;
6) фізичну культуру і спорт:
а) програми з розвитку фізичної культури і спорту (утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення (крім шкіл, визначених у підпункті "б" цього пункту), шкіл вищої спортивної майстерності, центрів олімпійської підготовки, центрів фізичного здоров’я населення республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, штатних спортивних команд резервного спорту, заходи з фізичної культури і спорту республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, включаючи підготовку збірних команд регіону до участі у спортивних змаганнях державного рівня, фінансова підтримка республіканського Автономної Республіки Крим та обласних осередків всеукраїнських громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення);
б) програми з розвитку фізичної культури, спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю (центри республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи для осіб з інвалідністю усіх типів; проведення заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, навчально-тренувальних зборів і змагань республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, підготовка збірних команд регіону до участі у спортивних змаганнях державного рівня);
( Пункт 6 частини першої статті 90 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 2011-VIII від 12.04.2017 )
7) програми природоохоронних заходів місцевого значення, проекти реструктуризації та ліквідації об’єктів підприємств гірничої хімії, підземного видобутку залізної руди, консервації ртутного виробництва, утримання водовідливних комплексів.
( Частину першу статті 90 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 914-VIII від 24.12.2015, № 2233-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 2621-VIII від 22.11.2018 )
Стаття 91. Видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів
( Назва статті 91 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
1. До видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на:
1) місцеву пожежну охорону;
1-1) муніципальні формування з охорони громадського порядку;
( Частину першу статті 91 доповнено пунктом 1-1згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
2) органи місцевого самоврядування;
( Пункт 2 частини першої статті 91 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
3) соціальний захист та соціальне забезпечення:
а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, у тому числі на підтримку діяльності молодіжних центрів;
( Підпункт "а" пункту 3 частини першої статті 91 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )
б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;
в) програми соціального захисту малозабезпеченої категорії учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
( Підпункт "в" пункту 3 частини першої статті 91 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 )
г) центри обліку та заклади соціального захисту для бездомних осіб, центри соціальної адаптації осіб, звільнених з установ виконання покарань;
( Підпункт "г" пункту 3 частини першої статті 91 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4318-VI від 12.01.2012 )
ґ) компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;
д) компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги;
е) надання фінансової підтримки громадським об’єднанням ветеранів на виконання програм (проектів, заходів) відповідного адміністративно-територіального рівня;
( Підпункт "е" пункту 3 частини першої статті 91 в редакції Закону № 2621-VIII від 22.11.2018 )( Пункт 4 частини першої статті 91 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
5) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;
6) культурно-мистецькі програми місцевого значення;
( Пункт 6 частини першої статті 91 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
7) програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації;
( Пункт 7 частини першої статті 91 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
8) місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;
9) типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури;
( Пункт 9 частини першої статті 91 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
10) транспорт, дорожнє господарство:
а) регулювання цін (тарифів) на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті за рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування відповідно до наданих повноважень;
б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення (у тому числі роботи, що проводяться спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами);
в) будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, а також капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах);
( Підпункт "в" пункту 10 частини першої статті 91 із змінами, внесеними згідно із Законами № 79-VIII від 28.12.2014, № 491-VIII від 02.06.2015 )
11) заходи з організації рятування на водах;
12) обслуговування місцевого боргу;
13) програми природоохоронних заходів місцевого значення, заходи програм у сфері житлово-комунального господарства з будівництва та реконструкції водопровідних та каналізаційних очисних споруд, доочищення питної води, модернізації систем теплопостачання, заміни природного газу альтернативними видами палива, модернізації та ремонту ліфтового господарства, реконструкції та ремонту житлових будинків, оснащення житлового фонду будинковими засобами обліку енергоносіїв та споживання води, капітального ремонту, реконструкції, будівництва мереж зовнішнього освітлення вулиць, капітального ремонту гуртожитків, що передаються у власність територіальних громад, впровадження енергозберігаючих технологій;
( Пункт 13 частини першої статті 91 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 118-VIII від 15.01.2015 )
14) управління комунальним майном;
15) регулювання земельних відносин;
16) заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в межах повноважень, встановлених законом;
17) заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення;
( Пункт 17 частини першої статті 91 в редакції Закону № 2621-VIII від 22.11.2018 )
18) проведення місцевих виборів у випадках, передбачених законом, та республіканських Автономної Республіки Крим і місцевих референдумів;
19) членські внески до асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об'єднань;
20) підвищення кваліфікації депутатів місцевих рад та посадових осіб місцевого самоврядування;
( Пункт 20 частини першої статті 91 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )( Пункт 20-1 частини першої статті 91 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
20-2) реалізацію програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;
( Частину першу статті 91 доповнено пунктом 20-2 згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 2233-VIII від 07.12.2017 )
20-3) програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;
( Частину першу статті 91 доповнено пунктом 20-3 згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
20-4) пільги з послуг зв’язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім’ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім’ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування;
( Частину першу статті 91 доповнено пунктом 20-4 згідно із Законом № 1789-VIII від 20.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2233-VIII від 07.12.2017, № 2621-VIII від 22.11.2018 )
20-5) місцеві програми підтримки здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти на умовах регіонального замовлення у відповідних закладах освіти;
( Частину першу статті 91 доповнено пунктом 20-5 згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 )
21) інші програми, пов'язані з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом.
( Частина перша статті 91 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 92 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 93. Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів
( Назва статті 93 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
1. Місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету.
( Частина перша статті 93 в редакції Законів № 79-VIII від 28.12.2014, № 837-VIII від 26.11.2015 )( Частину другу статті 93 виключено на підставі Закону № 837-VIII від 26.11.2015 )
3. Передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору.
( Частина третя статті 93 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )( Частину четверту статті 93 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
5. Якщо на території міста (республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення), району, відповідної об’єднаної територіальної громади недостатньо бюджетних установ, інших суб'єктів господарювання комунальної власності, які забезпечують надання публічних послуг, визначених пунктом 2 частини першої статті 86 цього Кодексу, в обсязі, визначеному фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості, обрахований обсяг видатків на здійснення цих послуг враховується при визначенні міжбюджетного трансферту бюджету, з якого утримуються бюджетні установи, що надають публічні послуги.
( Частина п'ята статті 93 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2233-VIII від 07.12.2017, № 2646-VIII від 06.12.2018 )
Глава 15. ФІНАНСОВІ НОРМАТИВИ БЮДЖЕТНОЇ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ
( Назва глави 15 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 94. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості
1. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості використовується для визначення розподілу міжбюджетних трансфертів, визначених пунктами 6-8 частини першої статті 97 цього Кодексу.
( Частина перша статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
2. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості визначається шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість населення чи споживачів публічних послуг тощо.
( Частина друга статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2646-VIII від 06.12.2018 )
3. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості, що використовується для розподілу освітньої субвенції, визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням параметрів, встановлених статтею 103-2 цього Кодексу.
( Статтю 94 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )
4. Загальний обсяг фінансових ресурсів за кожним видом міжбюджетних трансфертів, визначених пунктами 6-8 частини першої статті 97 цього Кодексу, розраховується на підставі державних соціальних стандартів і нормативів, які встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
( Частина статті 94 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
5. При розрахунку фінансового нормативу бюджетної забезпеченості може передбачатися обсяг нерозподілених видатків, який об'єднує види видатків на ті повноваження, встановлення нормативів за якими є недоцільним.
Стаття 95. Коригуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченості
1. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання публічних послуг залежно від:
1) кількості населення та споживачів публічних послуг;
2) соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць.
( Частина перша статті 95 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2646-VIII від 06.12.2018 )
2. Коригуючі коефіцієнти затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Глава 16. МІЖБЮДЖЕТНІ ТРАНСФЕРТИ
Стаття 96. Види міжбюджетних трансфертів
1. Міжбюджетні трансферти поділяються на:
1) базову дотацію (трансферт, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);
( Пункт 1 частини першої статті 96 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
2) субвенції;
3) реверсну дотацію (кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);
( Пункт 3 частини першої статті 96 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
4) додаткові дотації.
Стаття 97. Трансферти, що надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам
1. У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам:
1) базова дотація;
( Пункт 1 частини першої статті 97 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Пункт 2 частини першої статті 97 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
3) субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;
4) додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання пільг, встановлених державою;
( Пункт 4 частини першої статті 97 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )( Пункт 4-1 частини першої статті 97 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
4-2) додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я;
( Частину першу статті 97 доповнено пунктом 4-2 згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )
5) субвенція на виконання інвестиційних проектів;
6) освітня субвенція;
( Пункт 6 частини першої статті 97 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3614-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
6-1) субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами;
( Частину першу статті 97 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018 )( Пункт 7 частини першої статті 97 виключено на підставі Закону № 914-VIII від 24.12.2015 )
8) медична субвенція;
( Пункт частини першої статті 97 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Пункт 9 частини першої статті 97 виключено на підставі Закону № 914-VIII від 24.12.2015 )
10) субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження;
( Пункт частини першої статті 97 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
11) субвенція на проекти ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування (50 відсотків);
( Пункт частини першої статті 97 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
11-1) субвенція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;
( Частину першу статті 97 доповнено пунктом 11-1 згідно із Законом № 1763-VIII від 17.11.2016 )
12) інші додаткові дотації та інші субвенції.
( Пункт частини першої статті 97 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
2. Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний бюджет України, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності.
Розподіл додаткових дотацій між місцевими бюджетами здійснюється на підставі критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України.
( Частину другу статті 97 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3614-VI від 07.07.2011 )
3. У Державному бюджеті України затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.
( Частина третя статті 97 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )( Частину четверту статті 97 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 98. Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності обласних бюджетів
1. Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності обласних бюджетів здійснюється окремо за надходженнями податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб з урахуванням таких параметрів:
1) кількість населення;
2) надходження податку на прибуток підприємств, визначеного пунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу, за останній звітний бюджетний період;
3) надходження податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 1 частини першої статті 66 цього Кодексу, за останній звітний бюджетний період;
4) індекси податкоспроможності відповідного обласного бюджету, що визначаються окремо за надходженнями податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб.
2. Індекс податкоспроможності відповідного обласного бюджету є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності такого бюджету порівняно з аналогічним середнім показником по всіх обласних бюджетах України у розрахунку на одну людину.
3. При здійсненні вирівнювання враховується значення індексу податкоспроможності відповідного обласного бюджету.
Якщо значення індексу:
в межах 0,9-1,1 - вирівнювання не здійснюється;
менше 0,9 - надається базова дотація відповідному обласному бюджету в обсязі 80 відсотків суми, необхідної для досягнення значення такого індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9;
більше 1,1 - передається реверсна дотація з відповідного обласного бюджету в обсязі 50 відсотків суми, що перевищує значення такого індексу 1,1.
( Стаття 98 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5428-VI від 16.10.2012, № 1592-VII від 04.07.2014; в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 99. Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності бюджетів міст обласного значення, бюджетів об’єднаних територіальних громад, районних бюджетів
( Назва статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законами № 837-VIII від 26.11.2015, № 2233-VIII від 07.12.2017 )
1. Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності бюджетів міст обласного значення, бюджетів об’єднаних територіальних громад, районних бюджетів, здійснюється з урахуванням таких параметрів:
( Абзац перший частини першої статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законом № 837-VIII від 26.11.2015 )
1) кількість населення;
2) надходження податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 1 частини першої статті 64 цього Кодексу, за останній звітний бюджетний період;
3) індекс податкоспроможності відповідного бюджету.
( Частина перша статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )
2. Індекс податкоспроможності є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності зведеного бюджету міста обласного значення, бюджету об’єднаної територіальної громади, районного бюджету порівняно з аналогічним середнім показником по всіх зведених бюджетах міст обласного значення, районів і бюджетах об’єднаних територіальних громад в Україні у розрахунку на одну людину.
( Частина друга статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законами № 837-VIII від 26.11.2015, № 2233-VIII від 07.12.2017 )
3. При здійсненні вирівнювання враховується значення індексу податкоспроможності відповідного бюджету.
Якщо значення індексу:
в межах 0,9-1,1 - вирівнювання не здійснюється;
менше 0,9 - надається базова дотація відповідному бюджету в обсязі 80 відсотків суми, необхідної для досягнення значення такого індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9;
більше 1,1 - передається реверсна дотація з відповідного бюджету в обсязі 50 відсотків суми, що перевищує значення такого індексу 1,1.
( Стаття 99 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 100. Індекс податкоспроможності місцевого бюджету
1. Індекси податкоспроможності місцевих бюджетів не можуть змінюватися і переглядатися частіше, ніж один раз на рік, крім випадків:
виділення нових або зміни статусу вже існуючих адміністративно-територіальних одиниць;
зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків;
зміни податкового законодавства.
Зміна обсягу надходжень податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб за відповідний бюджетний період повинна бути підтверджена органами стягнення.
( Стаття 100 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 101. Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами
( Частину першу статті 101 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів:
1) субвенції на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування;
( Пункт 2 частини другої статті 101 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Пункт 3 частини другої статті 101 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
4) субвенції на виконання інвестиційних проектів, у тому числі на будівництво або реконструкцію об'єктів спільного користування;
5) дотації та інші субвенції.
( Пункт 5 частини другої статті 101 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
Умови надання субвенцій, зазначених у цій частині статті, визначаються відповідним договором сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
( Частину третю статті 101 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Частину четверту статті 101 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 102 виключено на підставі Закону № 293-IX від 14.11.2019 )
Стаття 103. Додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг
( Назва статті 103 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
1. Надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.
( Частина перша статті 103 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 103-1 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 103-1. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах
1. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах надається за рахунок джерел формування спеціального фонду державного бюджету, визначених пунктами 1-3, 6 та 6-2 частини третьої статті 29 цього Кодексу, з урахуванням положень частини четвертої статті 24-2 цього Кодексу.
У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги зазначеної субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя.
2. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах розподіляється таким чином:
90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету;
( Абзац другий частини другої статті 103-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018 )
10 відсотків загального обсягу субвенції надається бюджету міста Києва на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання вулиць і доріг комунальної власності у місті Києві.
( Частина друга статті 103-1 в редакції Закону № 2233-VIII від 07.12.2017 )
3. Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
( Частина третя статті 103-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )
4. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання зазначеної субвенції.
( До Кодексу включено статтю 103-1 згідно із Законом № 1763-VIII від 17.11.2016 )
Стаття 103-2. Освітня субвенція
1. Освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах закладів освіти:
1) початкові школи, гімназії, ліцеї (крім дошкільних підрозділів (відділень, груп);
2) спеціальні школи, санаторні школи;
3) спеціалізовані мистецькі школи (школи-інтернати), школи-інтернати (ліцеї-інтернати) спортивного профілю, військові (військово-морські) ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, наукові ліцеї, наукові ліцеї-інтернати, гімназії та ліцеї, у складі яких є інтернати з частковим або повним утриманням учнів;
4) дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри;
5) заклади професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти;
6) заклади фахової передвищої освіти і коледжі державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.
( Частина перша статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1789-VIII від 20.12.2016, № 1794-VIII від 20.12.2016, № 2233-VIII від 07.12.2017, № 2621-VIII від 22.11.2018; в редакції Закону № 293-IX від 14.11.2019 )
2. У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги освітньої субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.
3. Освітня субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:
1) кількість учнів закладів загальної середньої освіти, учнів, які здобувають повну загальну середню освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності, студентів, які здобувають повну загальну середню освіту в закладах фахової передвищої освіти і коледжах державної та комунальної власності, у міській та сільській місцевості, гірських населених пунктах;
( Абзац другий частини третьої статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1789-VIII від 20.12.2016, № 2621-VIII від 22.11.2018; в редакції Закону № 293-IX від 14.11.2019 )
2) розрахункова наповнюваність класів;
( Пункт 2 частини третьої статті 103-2 в редакції Закону № 2233-VIII від 07.12.2017 )
3) навчальні плани.
( Абзац четвертий частини третьої статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1789-VIII від 20.12.2016; пункт 3 частини третьої статті 103-2 в редакції Закону № 2233-VIII від 07.12.2017 )
При цьому у складі зазначеної субвенції передбачається резерв коштів, обсяг якого не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенції.
( Абзац п'ятий частини третьої статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1789-VIII від 20.12.2016 )
Кабінет Міністрів України здійснює розподіл резерву освітньої субвенції та може визначати напрями використання таких коштів.
( Частину третю статті 103-2 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1789-VIII від 20.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )
4. Залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти державної та комунальної власності, зазначених у частині першій цієї статті.
( Частина четверта статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 )( Кодекс доповнено статтею 103-2 згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 103-3 виключено на підставі Закону № 914-VIII від 24.12.2015 )
Стаття 103-3. Субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами
1. Субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами спрямовується на надання державної підтримки для здобуття освіти дітьми сліпими та із зниженим зором, глухими та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням інтелектуального розвитку, із складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектра) у закладах та установах освіти відповідно до частини другої цієї статті.
2. За рахунок субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами здійснюються видатки на:
1) оплату праці фахівців (перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України) на основі укладених цивільно-правових договорів за:
проведення (надання) психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) відповідно до індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах) закладів дошкільної та загальної середньої освіти (крім закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу, спеціальних шкіл, санаторних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів);
надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг із забезпечення освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів позашкільної, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти державної та комунальної власності;
( Абзац третій пункту 1 частини другої статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 )
2) придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, що дають змогу опанувати навчальну програму, для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів дошкільної та загальної середньої освіти (крім закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу, спеціальних шкіл, санаторних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів), закладів позашкільної, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти державної та комунальної власності. Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти;
( Пункт 2 частини другої статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 )
3) оснащення кабінетів та/або ресурсних кімнат у відповідних закладах освіти та інклюзивно-ресурсних центрах для надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг особам з особливими освітніми потребами (придбання методичного, навчального та програмного забезпечення, предметів, матеріалів і обладнання, у тому числі довгострокового користування).
3. У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги зазначеної субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя відповідно до кількості осіб з особливими освітніми потребами.
Розподіл субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами здійснюється між місцевими бюджетами у порядку, визначеному Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями відповідно до кількості осіб з особливими освітніми потребами, та затверджується рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, рішенням про обласний бюджет.
4. Залишки коштів за субвенцією на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції.
( До Кодексу включено статтю 103-3 згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018 )
Стаття 103-4. Медична субвенція
1. Медична субвенція спрямовується на видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 3 частини першої статті 89 (крім підпункту "г") та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, для оплати поточних видатків, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
( Частина перша статті 103-4 в редакції Законів № 914-VIII від 24.12.2015, № 1789-VIII від 20.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )
2. У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги медичної субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і районних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.
3. Медична субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:
1) кількість населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
2) коригуючі коефіцієнти, що враховують відмінності у вартості надання медичної допомоги;
3) особливості надання медичної допомоги у гірських населених пунктах.
При цьому у складі зазначеної субвенції передбачається резерв коштів, обсяг якого не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенції.
( Абзац п'ятий частини третьої статті 103-4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1789-VIII від 20.12.2016 )
Кабінет Міністрів України здійснює розподіл резерву медичної субвенції та може визначати напрями використання таких коштів.
( Частину третю статті 103-4 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1789-VIII від 20.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )
4. Залишки коштів за медичною субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і можуть використовуватися у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я.
( Частина четверта статті 103-4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1789-VIII від 20.12.2016 )( Кодекс доповнено статтею 103-4 згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 103-5 виключено на підставі Закону № 914-VIII від 24.12.2015 )
Стаття 103-6. Додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я
1. Додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я спрямовується на:
1) видатки закладів освіти, визначених у частині першій статті 103-2 цього Кодексу (крім видатків на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників закладів освіти, визначених пунктами 1-4 частини першої статті 103-2 цього Кодексу, а також закладів освіти, визначених пунктами 5 і 6 частини першої статті 103-2 цього Кодексу, в частині здобуття повної загальної середньої освіти);
( Пункт 1 частини першої статті 103-6 в редакції Закону № 293-IX від 14.11.2019 )
2) видатки закладів охорони здоров’я, визначених у пункті 3 частини першої статті 89 та у пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
2. У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я для обласних бюджетів.
3. Додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я розподіляється між обласними бюджетами з урахуванням таких параметрів:
1) кількість населення;