Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським транспортом

Відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", підпункту 4.2.1 підпункту 4.2 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України , затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 581, Положення про Державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 447, та постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування"

1. Затвердити Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським транспортом, що додаються.

2. Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті забезпечити:

2.1. Подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Оприлюднення цього наказу на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Єфименка К.О.

1. Ці Ліцензійні умови визначають організаційні, кваліфікаційні та технологічні вимоги до суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським транспортом.

2. Ці Ліцензійні умови є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами господарювання (незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності), які здійснюють діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським транспортом і отримали ліцензію на цей вид господарської діяльності.

3. У цих Ліцензійних умовах терміни вживаються в такому значенні:

буксирувальні та маневрові операції - операції з буксирування та маневрування суден, що здійснюють перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу та є частиною виду господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським транспортом;

капітан судна - особа, на яку покладається управління судном, у тому числі судноводіння, вжиття всіх заходів, необхідних для забезпечення безпеки плавання, запобігання забрудненню морського середовища, підтримання порядку на судні, запобігання завданню будь-якої шкоди судну, людям і вантажу, що перебувають на ньому, та яка має відповідний документ на право управління цим судном;

ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським транспортом;

маломірне судно - судно, найбільша довжина корпусу якого 24 метри і менше, за винятком буксирів, штовхачів, криголамів, суден, які перевозять понад 12 пасажирів, вантажних суден, плавкранів і суден технічного флоту;

послуги з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським транспортом - здійснення юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем будь-якого переміщення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу за допомогою річкових, морських (змішаного плавання) і маломірних суден, а також буксирувальні, маневрові операції;

суб'єкт господарювання - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа - підприємець, а також інвестор, у тому числі іноземний, що є стороною угоди про розподіл продукції відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", його підрядник, субпідрядник, постачальник та інший контрагент, що виконує роботи, передбачені угодою про розподіл продукції, на основі договорів з інвестором;

судно - самохідна чи несамохідна плавуча споруда, що використовується для перевезення вантажів, пасажирів, а також буксирування інших суден.

4. Форми: заяви про видачу ліцензії; відомості про наявність матеріально-технічної бази та спеціалістів, необхідних для провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським транспортом; опису документів до заяви про видачу ліцензії, копії ліцензії на провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським транспортом; заяви про видачу копії ліцензії; заяви про переоформлення ліцензії; заяви про видачу дубліката ліцензії; заяви про анулювання ліцензії наведено у додатках 1-7 до цих Ліцензійних умов.

5. Ліцензіат повинен дотримуватись установленого чинним законодавством порядку прийняття та оформлення громадян на роботу відповідно до вимог глави ІІІ Кодексу законів про працю України.

6. Ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують такі зміни.

Суб'єкти господарювання повинні у своїй діяльності, з урахуванням типу, призначення та району плавання судна, дотримуватися відповідних кваліфікаційних, організаційних та технологічних вимог, керуватися міжнародними вимогами та вимогами чинного законодавства України, зокрема:

Конвенцією про міжнародні правила запобігання зіткненню суден в морі 1972 року з поправками (МПЗЗC 72);

Міжнародною конвенцією про запобігання забрудненню з суден 1973 року із змінами та доповненнями, внесеними Протоколом 1978 року (MAPПОЛ 73/78);

Міжнародною конвенцією про охорону людського життя на морі 1974 року з поправками (СОЛАС-74);

Афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 року;

Конвенцією Міжнародної організації праці № 147 про мінімальні норми в торговельних суднах 1976 року;

Міжнародною конвенцією про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року з поправками (ПДНВ);

Міжнародною конвенцією по пошуку і рятуванню на морі 1979 року з поправками (SAR 79);

Конвенцією про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки морського судноплавства 1988 року;

Базельською Конвенцією про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням 1989 року;

Міжнародним кодексом з охорони суден і портових засобів 2002 року (ОСПЗ);

Міжнародним морським кодексом з перевезення небезпечних вантажів (охоплюючи Поправки) та Додатком до IMDG Code, 2008 рік;

Рекомендаціями з перевезення небезпечних вантажів. Керівництво з випробовувань і критеріїв (ST/SG/AC.10/11/Rev.5) Організація Об'єднаних Націй, Нью-Йорк та Женева, 2009 рік;

Рекомендаціями з перевезення небезпечних вантажів. Типові правила. (ST/SG/AC.10/1/Rev.6) Організація Об'єднаних Націй, Нью-Йорк та Женева, 2009 рік;

Міжнародним кодексом з управління безпечною експлуатацією суден і запобіганням забрудненню, прийнятим резолюцією А.741(18) Міжнародної морської організації (далі - ІМО) (МКУБ), з поправками, внесеними до нього резолюцією MSC.104 (73) Комітету з безпеки на морі ІМО;

Кодексом торговельного мореплавства України;

Положенням про порядок підготовки та подання інформації про вантаж для його безпечного морського перевезення, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14 грудня 1998 року № 497, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 грудня 1998 року за № 848/3288 (із змінами);

Правилами перевезення наливних вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 18 квітня 2003 року № 299, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 7 липня 2003 року за № 558/7879 (із змінами);

Правилами пропуску суден через судноплавні шлюзи України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20 жовтня 2003 року № 809, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2003 року за № 1010/8331 (із змінами);

Положенням про порядок розслідування і обліку транспортних подій на внутрішніх водних шляхах України, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 5 листопада 2003 року № 857, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 року за № 84/8683 (із змінами);

Положенням про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20 листопада 2003 року № 904, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2003 року за № 1193/8514 (із змінами);

Правилами судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004 року № 91, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 12 липня 2004 року за № 872/9471;

Інструкцією з боротьби за живучість суден внутрішнього плавання, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 4 листопада 2004 року № 963, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2004 року за № 1483/10082;

Положенням про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29 травня 2006 року № 516, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 серпня 2006 року за № 959/12833 (із змінами);

Правилами перевезення небезпечних вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25 листопада 2008 року № 1430, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2009 року за № 180/16196 (із змінами).

Кваліфікація усіх фахівців, що залучаються до роботи, має відповідати вимогам чинного законодавства України і міжнародним вимогам з питань безпеки судноплавства і запобігання забрудненню довкілля з суден.

До роботи на суднах допускаються капітани та інші члени екіпажу, які мають відповідну кваліфікацію та стан здоров'я, що підтверджено документами, передбаченими та виданими відповідно до вимог чинного законодавства.

У складі суб'єкта господарювання, що володіє або оперує суднами, які мають відповідати вимогам Міжнародної конвенції про охорону людського життя на морі 1974 року з поправками (СОЛАС-74), Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів 2002 року (ОСПЗ), а також у складі кожної філії, іншого відокремленого підрозділу повинен працювати офіцер охорони компанії, а у складі екіпажу кожного судна - офіцер охорони портових засобів (суден) чи особа, що виконує ці обов'язки за сумісництвом (крім маломірних суден).

Посадові особи з морської безпеки, зокрема офіцери охорони компанії або портових засобів (суден) чи особа, що виконує ці обов'язки за сумісництвом (крім маломірних суден) повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, які передбачені Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 67. Водний транспорт, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 10 грудня 2001 року № 863.

Ліцензіат повинен призначити посадову особу, відповідальну за організацію робіт із забезпечення безпеки судноплавства, а також розроблення, підтримання та оновлення системи управління безпекою судноплавства.

Управління судном і судновим екіпажем повинна здійснювати спеціально призначена особа, відповідальна за безпеку судноплавства та запобігання забрудненню довкілля з суден.

Кожне судно, що використовується суб'єктом господарювання для провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським транспортом, повинно бути зареєстроване відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України, Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1997 року № 1069, мати назву, присвоєну йому відповідно до Порядку присвоєння судну назви, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 21 січня 1998 року № 19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 лютого 1998 року за № 97/2537 (із змінами), та ідентифікаційний номер ІМО, присвоєний відповідно до Міжнародної конвенції про охорону людського життя на морі 1974 року з поправками (СОЛАС-74) та Порядку присвоєння ідентифікаційного номера Міжнародної морської організації суднам, які мають право плавання під Державним прапором України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14 червня 2000 року № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 липня 2000 року за № 388/4609 (із змінами).

Судна, що експлуатуються, повинні мати основні суднові документи згідно зі статтею 35 Кодексу торговельного мореплавства України.

Усі судна повинні бути забезпечені відповідною кількістю спеціалістів, визначеною основними судновими документами.

На суднах, що експлуатуються, ліцензіат повинен забезпечити безпечні умови і режим праці на судні, охорону здоров'я членів екіпажу та обладнання судна всіма необхідними для цього засобами і устаткуванням, постачання продовольства і води в достатній кількості і належної якості, належні суднові приміщення.

У головному офісі, філії ліцензіата, іншому відокремленому підрозділі та на судні повинні бути доступними для використання нормативно-правові акти, зазначені у главі 1 цього розділу, а також актуалізовані копії основних суднових документів на кожне судно.

Ліцензіат повинен укласти в установленому Законом України "Про страхування" порядку наступні договори обов'язкового страхування:

страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

страхування засобів водного транспорту;

страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

страхування відповідальності морського судновласника.

Судна, що експлуатуються, повинні відповідати вимогам безпеки судноплавства згідно з чинним законодавством України, включаючи її міжнародні зобов'язання, у тому числі:

Міжнародну конвенцію про вантажну марку 1966 року та Протоколу 1988 року до неї з поправками;

Міжнародну конвенцію з обміру суден 1969 року;

Міжнародний кодекс морського перевезення небезпечних вантажів, прийнятого резолюцією MSC.122(75) Комітету з безпеки на морі ІМО;

Конвенцію про режим судноплавства на Дунаї 1948 року (Белградська конвенція) та додаткових протоколів до неї;

Європейську угоду про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами;

Правила реєстрації операцій зі шкідливими речовинами на суднах, морських установках і в портах України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10 квітня 2001 року № 205, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28 травня 2001 року за № 452/5643 (із змінами).

Суб'єкти господарювання повинні у своїй діяльності, з урахуванням типу, призначення та району плавання судна, дотримуватися відповідних кваліфікаційних, організаційних та технологічних вимог, керуватись міжнародними вимогами та вимогами чинного законодавства України, у тому числі:

Кодексом торговельного мореплавства України;

Водним кодексом України; Положенням про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20 листопада 2003 року № 904, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2003 року за № 1193/8514 (із змінами);

Правилами судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004 № 91, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 12 липня 2004 року за № 872/9471;

Правилами безпечної експлуатації баз для стоянки маломірних (малих) суден, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16 липня 2004 року № 642, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 23 липня 2004 року за № 915/9514 (із змінами);

правилами користування маломірними суднами на водних об'єктах, затвердженими відповідними рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад відповідно до вимог Водного кодексу України.

Кваліфікація усіх фахівців, що залучаються до роботи, має відповідати вимогам чинного законодавства України і міжнародним вимогам з питань безпеки судноплавства і запобігання забрудненню довкілля із суден.

До роботи на суднах допускаються капітани та інші члени екіпажу, які мають відповідну кваліфікацію та стан здоров'я, що підтверджено документами, передбаченими та виданими відповідно до вимог чинного законодавства.

Судновласники, судноводії маломірних суден та посадові особи, відповідальні за експлуатацію та користування цими суднами і базами для їх стоянок, зобов'язані дотримуватись вимог відповідних правил користування маломірними суднами на водних об'єктах, затверджених відповідними рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами відповідно до вимог Водного кодексу України та інших нормативно-правових актів з безпеки судноплавства, запобігання нещасним випадкам на воді та забрудненню довкілля із суден.

Управління суднами і судновими екіпажами повинна здійснювати спеціально призначена особа, відповідальна за безпеку судноплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден.

Ліцензіат повинен призначити посадових осіб, відповідальних за експлуатацію та користування суднами, розміщення їх на базах для стоянок маломірних (малих) суден, за організацію робіт із забезпечення безпеки судноплавства, а також розроблення, підтримання та оновлення системи управління безпекою судноплавства.

Кожне судно повинно бути зареєстроване відповідно до Порядку ведення Державного реєстру України і Суднової книги України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1997 року № 1069, мати назву, присвоєну йому відповідно до Порядку присвоєння судну назви, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 21 січня 1998 року № 19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 лютого 1998 року за № 97/2537 (із змінами).

Судна, що експлуатуються, повинні мати основні суднові документи згідно зі статтею 35 Кодексу торговельного мореплавства України.

Усі судна повинні бути забезпечені відповідною кількістю спеціалістів, визначеною основними судновими документами.

Ліцензіат повинен забезпечити на суднах, що експлуатуються, безпечні умови і режим праці на судні, охорону здоров'я членів екіпажу та обладнання судна всіма необхідними для цього засобами і устаткуванням, постачання продовольства і води в достатній кількості і належної якості, належні суднові приміщення.

Ліцензіат повинен укласти відповідні договори обов'язкового страхування, передбачені Законом України "Про страхування", а саме:

страхування засобів водного транспорту;

страхування відповідальності морського судновласника;

страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам.

У головному офісі, філії ліцензіата, іншому відокремленому підрозділі та на судні повинні бути доступними для використання нормативно-правові акти, зазначені у главі 1 цього розділу, а також актуалізовані копії основних суднових документів на кожне судно.

Судна, що експлуатуються, повинні відповідати вимогам безпеки судноплавства, передбаченими чинним законодавством України, зокрема вимогам Кодексу торговельного мореплавства України, постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 року № 814 "Про вдосконалення технічного, класифікаційного і судноплавного нагляду на морському і річковому транспорті".

Суб'єкти господарювання повинні у своїй діяльності з урахуванням району плавання судна дотримуватися відповідних організаційних, кваліфікаційних та технологічних вимог, керуючись чинним законодавством України, міжнародними вимогами, зокрема:

Міжнародної конвенції про охорону людського життя на морі 1974 року з поправками (СОЛАС 74);

Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків і несення вахти 1978 року з поправками (ПДНВ 78/95);

Конвенції про міжнародні правила запобігання зіткненню суден у морі 1972 року з поправками (МПЗЗС 72);

Міжнародної конвенції про пошук і рятування на морі 1979 року з поправками (SAR 79);

Міжнародної конвенції про запобігання забрудненню із суден 1973 року із змінами та доповненнями, внесеними Протоколом 1978 року (MAPПОЛ 73/78);

Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства 1988 року;

Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і запобіганням забрудненню, прийнятого резолюцією А.741(18) ІМО, з поправками, внесеними до нього резолюцією MSC.104(73) Комітету з безпеки на морі ІМО (МКУБ);

Міжнародного кодексу про охорону суден і портових засобів 2002 року (ОСПЗ);

Кодексу торговельного мореплавства України;

Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 17 липня 2003 року № 545, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 березня 2004 року за № 353/8952 (із змінами);

Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 20 листопада 2003 року № 904, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2003 року за № 1193/8514 (із змінами);

Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29 травня 2006 року № 516, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 9 серпня 2006 року за № 959/12833 (із змінами).

Кваліфікація усіх фахівців, що залучаються до роботи, має відповідати вимогам чинного законодавства України і міжнародним вимогам з питань безпеки судноплавства і запобігання забрудненню довкілля із суден.

До роботи на суднах допускаються капітани та інші члени екіпажу, які мають відповідну кваліфікацію та стан здоров'я, що підтверджено документами, передбаченими та виданими відповідно до вимог чинного законодавства.

У кожній компанії, що володіє або оперує суднами, які мають відповідати вимогам Міжнародної конвенції про охорону людського життя на морі 1974 року з поправками (СОЛАС-74), Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів 2002 року (ОСПЗ), у головному офісі повинен бути призначений офіцер охорони компанії, а на кожному судні - офіцер охорони портових засобів (судна) чи особа, що виконує ці обов'язки за сумісництвом.

Ліцензіат повинен призначити посадову особу, відповідальну за організацію робіт із забезпечення безпеки судноплавства, а також розроблення, підтримання та оновлення системи управління безпекою судноплавства.

Управління судном і судновим екіпажем повинна здійснювати спеціально призначена особа, відповідальна за безпеку судноплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден.

Кожне судно повинно бути зареєстроване відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України, Порядку ведення Державного реєстру України і Суднової книги України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1997 року № 1069, мати назву, присвоєну йому відповідно до Порядку присвоєння судну назви, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 21 січня 1998 року № 19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 лютого 1998 року за № 97/2537 (із змінами), та ідентифікаційний номер ІМО відповідно до вимог Міжнародної конвенції про охорону людського життя на морі 1974 рокуз поправками (СОЛАС-74) та Порядку присвоєння ідентифікаційного номера Міжнародної морської організації суднам, які мають право плавання під Державним Прапором України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14 червня 2000 року № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 липня 2000 року за № 388/4609 (із змінами).

Судна, що експлуатуються, повинні мати основні суднові документи згідно зі статтею 35 Кодексу торговельного мореплавства України.

Усі судна повинні бути забезпечені відповідною кількістю спеціалістів, визначеною основними судновими документами.

На суднах, що експлуатуються, ліцензіат повинен забезпечити безпечні умови і режим праці, охорону здоров'я членів екіпажу та обладнання судна всіма необхідними для цього засобами і устаткуванням, постачання продовольства і води в достатній кількості і належної якості, належні суднові приміщення.

У головному офісі, філії ліцензіата, іншому відокремленому підрозділі та на судні повинні бути доступними для використання нормативно-правові акти, зазначені у главі 1 цього розділу, а також актуалізовані копії основних суднових документів на кожне судно.

Ліцензіат повинен укласти відповідні договори обов'язкового страхування, передбачені Законом України "Про страхування", а саме:

страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

страхування засобів водного транспорту;

страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

страхування відповідальності морського судновласника.

Судна, що експлуатуються, повинні відповідати вимогам безпеки судноплавства згідно з чинним законодавством України, включаючи її міжнародні зобов'язання, зокрема:

Правилам реєстрації операцій зі шкідливими речовинами на суднах, морських установках і в портах України, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 10 квітня 2001 року № 205, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 травня 2001 року за № 452/5643 (із змінами);

Міжнародній конвенції про вантажну марку 1966 року та Протоколу 1988 року до неї з поправками;

Міжнародній конвенції з обміру суден 1969 року;

Міжнародному кодексу морського перевезення небезпечних вантажів, прийнятого резолюцією MSC.122(75) Комітету з безпеки на морі ІМО.