Європейська угода про міжнародні перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами (ВОПНВ) (укр/рос)

ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПРАГНУЧИ встановити на основі загальної згоди однакові принципи і правила з метою:

а) підвищення безпеки міжнародних перевезень небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами;

b) ефективного сприяння охороні довкілля за допомогою запобігання забрудненню внаслідок аварій та подій у ході таких перевезень; і

с) полегшення транспортних операцій та сприяння розвитку міжнародної торгівлі,

ВВАЖАЮЧИ, що найліпшим способом досягнення цієї мети є укладення угоди, яка заміняє "Європейські приписи, що стосуються міжнародного перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами", які містяться в додатку до резолюції N 223 Комітету з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії, з унесеними до них змінами,

ДОМОВИЛИСЯ про таке:

1. Ця Угода застосовується до міжнародного перевезення небезпечних вантажів суднами внутрішніми водними шляхами.

2. Ця Угода не застосовується до перевезення небезпечних вантажів морськими суднами морськими судноплавними шляхами, які складають частину внутрішніх водних шляхів.

3. Ця Угода не застосовується до перевезення небезпечних вантажів військовими кораблями чи військово-допоміжними суднами або до інших суден, що належать державі або експлуатуються нею, коли вона використовує їх виключно для урядових і некомерційних цілей. Однак кожна Договірна сторона шляхом прийняття відповідних заходів, що не позначаються на експлуатації чи експлуатаційних можливостях таких кораблів і суден, які належать їй чи експлуатуються нею, забезпечує, щоб дії цих кораблів і суден були, наскільки це практично можливо, сумісні з цією Угодою.

1. Правила, додані до цієї Угоди, складають її невід'ємну частину. Будь-яке посилання на цю Угоду означає одночасно посилання на Правила, додані до неї.

2. Додані Правила включають:

а) приписи, що стосуються міжнародного перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами;

b) приписи й процедури, що стосуються огляду, видачі свідоцтв про допущення, визнання класифікаційних товариств, відступів, спеціальних дозволів, контролю, підготовки та екзаменування експертів;

с) загальні перехідні положення;

d) додаткові перехідні положення, застосовні на окремих внутрішніх водних шляхах.

Для цілей цієї Угоди:

a) "судно" означає судно внутрішнього плавання чи морське судно;

b) "небезпечні вантажі" означає речовини й вироби, міжнародне перевезення яких, відповідно до доданих Правил, заборонено або допускається на певних умовах;

c) "міжнародне перевезення небезпечних вантажів" означає будь-яке перевезення небезпечних вантажів, що здійснюється суднами внутрішніми водними шляхами на території принаймні двох Договірних сторін;

d) "внутрішні водні шляхи" означає усі внутрішні судноплавні шляхи, у тому числі морські судноплавні шляхи, на території Договірної сторони, відкриті для плавання суден відповідно до національного права;

e) "морські судноплавні шляхи" означає внутрішні водні шляхи, зв'язані з морем, використовувані в основному для руху морських суден і встановлені як такі відповідно до національного права;

f) "визнане класифікаційне товариство" означає класифікаційне товариство, що відповідає критеріям, установленим у доданих Правилах, і визнане відповідно до цих доданих Правил компетентним органом Договірної сторони, де видано свідоцтво про визнання;

g) "компетентний орган" означає орган, призначений чи визнаний як такий у кожній Договірній стороні й у кожному конкретному випадку у зв'язку з положеннями цієї Угоди;

h) "орган з огляду" означає орган, призначений чи визнаний Договірною стороною для цілей огляду суден відповідно до процедур, передбачених у доданих Правилах.

1. За умови дотримання положень статей 7 і 8 небезпечні вантажі, перевезення яких, відповідно до доданих Правил, не допускається, не повинні бути об'єктом міжнародного перевезення.

2. Без збитку для положень статті 6 міжнародне перевезення інших небезпечних вантажів дозволяється за дотримання умов, установлених у доданих Правилах.

3. Відповідно до положень доданих Правил, Договірні сторони стежать за дотриманням згаданих у пунктах 1 і 2, вище, заборон й умов.

Ця Угода не застосовується до перевезення небезпечних вантажів настільки, наскільки таке перевезення підпадає під вилучення відповідно до доданих Правил. Вилучення можуть передбачатися лише в тому випадку, коли кількість вантажів, що підпадають під вилучення, характер транспортної операції, що підпадає під вилучення, чи тара гарантують безпеку перевезення.

Кожна Договірна сторона зберігає право реґламентувати або забороняти ввіз на свою територію небезпечних вантажів з інших причин, ніж безпека перевезення.

1. Договірні сторони зберігають право домовлятися на обмежений період, установлений у доданих Правилах, шляхом укладання окремих двосторонніх чи багатосторонніх угод і без збитку для безпеки про те:

а) що небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких заборонене цією Угодою, можуть за певних умов прийматися для міжнародних перевезень їхніми внутрішніми водними шляхами; або

b) що небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких допускається цією Угодою тільки на встановлених умовах, можуть, проте, прийматися для міжнародних перевезень їхніми внутрішніми водними шляхами на умовах, відмінних від тих, які встановлені в доданих Правилах.

Згадані в цьому пункті окремі двосторонні чи багатосторонні угоди негайно доводяться до відома Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, який інформує про них Договірні сторони, що не беруть участь у цих угодах.

2. Кожна Договірна сторона зберігає право видавати спеціальні дозволи на міжнародне перевезення танкерами небезпечних вантажів, транспортування яких танкерами не дозволяється відповідно до приписів доданих Правил, які стосуються перевезення, за умови дотримання передбачених у доданих Правилах процедур, які стосуються спеціальних дозволів.

3. Договірні сторони зберігають право дозволяти міжнародне перевезення небезпечних вантажів на борту судна, що не задовольняє вимогам, установленим у доданих Правилах, за умови дотримання процедури, передбаченої у доданих Правилах, в таких випадках:

а) у разі використання на борту судна матеріалів, пристроїв чи устаткування, або застосування на борту судна певних конструктивних рішень або вжиття певних заходів, інших, ніж, ті, які зазначені у доданих Правилах;

b) у випадку судна з технічними нововведеннями, що є відхиленнями від положень доданих Правил.

1. Свідоцтва про допущення й інші документи, складені відповідно до вимог Правил перевезення небезпечних вантажів по Рейну (ППНВР), Правил перевезення небезпечних вантажів по Дунаю (ВОПНВ-Д) або національних правил, які ґрунтуються на Європейських приписах, що стосуються міжнародного перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, що містяться в додатку до резолюції N 223 Комітету з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії, або на варіанті цих Приписів зі змінами, що застосовувалися на дату введення в дію доданих Правил, у порядку, передбаченому в пункті 1 статті 11, залишаються дійсними до закінчення строку їхньої дії на тих самих умовах, зокрема стосовно їхнього визнання іншими державами, що існували до дати введення в дію доданих Правил. При цьому такі свідоцтва залишаються дійсними протягом одного року з дати введення в дію доданих Правил, якщо строк їхньої дії закінчується в цей період. Разом із тим термін їхньої дії у будь-якому разі не перевищує п'яти років із дати введення в дію доданих Правил.

2. Судна, які на дату введення в дію доданих Правил, у порядку, передбаченому в пункті 1 статті 11, допущені до перевезення небезпечних вантажів територією однієї з Договірних сторін і які відповідають вимогам доданих Правил з урахуванням, у разі необхідності, перехідних положень, що містяться в них, можуть одержати свідоцтво про допущення ВОПНВ на основі процедури, передбаченої в доданих Правилах.

3. Стосовно згаданих у пункті 2 суден, призначених виключно для здійснення перевезень тими внутрішніми водними шляхами, де відповідно до національного права до дати введення в дію доданих Правил у порядку, передбаченому в пункті 1 статті 11, положення ППНВР не застосовувалися, можуть застосовуватися крім загальних перехідних положень додаткові перехідні положення, що діють на окремих внутрішніх водних шляхах. Такі судна одержують свідоцтво про допущення ВОПНВ, дійсне для згаданих вище внутрішніх водних шляхів або їхньої частини.

4. У разі включення до доданих Правил нових положень Договірні сторони можуть передбачити нові загальні перехідні положення. У цих перехідних положеннях зазначаються судна, до яких вони застосовуються, і строк їхньої дії.

На перевезення, що підпадають під дію цієї Угоди, продовжує поширюватися дія місцевих, регіональних або міжнародних приписів, застосовних у цілому до перевезень вантажів внутрішніми водними шляхами.

1. Держави-члени Європейської економічної комісії, на території яких знаходяться водні шляхи, крім тих, що утворюють прибережні маршрути, які входять до мережі водних шляхів міжнародного значення, відповідно до визначення Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (УМВШ), можуть стати Договірними сторонами цієї Угоди шляхом:

a) її остаточного підписання;

b) здачі на зберігання ратифікаційної грамоти, документа про прийняття чи затвердження після її підписання з умовою ратифікації, прийняття чи затвердження;

c) здачі на зберігання документа про приєднання.

2. Ця Угода відкрита для підписання до 31 травня 2001 року в Канцелярії Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії в Женеві. Після цієї дати вона буде відкрита для приєднання.

3. Ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, затвердження чи приєднання здаються на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

1. Ця Угода набирає чинності через місяць після дати, на яку число згаданих у пункті 1 статті 10 держав, що підписали її остаточно або здали на зберігання свої ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, затвердження або приєднання, досягне семи.

Разом із тим додані Правила за винятком положень, що стосуються визнання класифікаційних товариств, уводяться в дію через дванадцять місяців після набуття цією Угодою чинності.

2. Для будь-якої держави, яка підпише цю Угоду остаточно або ратифікує, прийме або затвердить її чи приєднається до неї після того, як сім держав, згаданих у пункті 1 статті 10, підписали її остаточно або здали на зберігання свої ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, затвердження чи приєднання, ця Угода набирає чинності через місяць після її остаточного підписання цією державою або здачі на зберігання цією державою ратифікаційної грамоти, документа про її прийняття чи затвердження або про приєднання до неї.

Додані Правила вводяться в дію з тієї ж дати. Якщо строк, зазначений у пункті 1, стосовно введення в дію доданих Правил, ще не закінчився, то вони вводяться в дію після закінчення такого строку.

1. Будь-яка Договірна сторона може денонсувати цю Угоду шляхом направлення письмового повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.

2. Денонсація набуває чинності через дванадцять місяців після дати одержання Генеральним секретарем письмового повідомлення про денонсацію.

1. Якщо після набуття чинності цією Угодою протягом дванадцяти місяців поспіль число Договірних сторін складає менше п'яти, ця Угода припиняє свою дію після закінчення такого дванадцятимісячного періоду.

2. У разі укладення універсальної угоди, що регламентує змішане перевезення небезпечних вантажів, дія будь-якого положення цієї Угоди, крім тих, що стосуються виключно внутрішнього судноплавства, будування та устаткування суден, перевезення навалом чи насипом або перевезення танкерами, що суперечить якому-небудь положенню такої універсальної угоди, автоматично припиняється у відносинах між Сторонами цієї Угоди, що стали сторонами універсальної угоди, з дати набуття чинності останньою, і заміняється ipso facto відповідним положенням універсальної угоди.

1. Будь-яка держава може під час остаточного підписання цієї Угоди чи під час здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання чи будь-коли після цього зробити заяву шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про те, що ця Угода поширюється на всі чи деякі території, які вона представляє в міжнародних відносинах. Ця Угода застосовується до території чи територій, зазначених у повідомленні, через місяць після одержання такого повідомлення Генеральним секретарем.

2. Будь-яка держава, що зробила відповідно до пункту 1 цієї статті заяву про застосування цієї Угоди до якої-небудь території, яку вона представляє в міжнародних відносинах, може денонсувати цю Угоду стосовно такої території в порядку, передбаченому в статті 12.

3. а) Крім того, будь-яка держава може під час остаточного підписанні цієї Угоди чи під час здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання чи будь-коли після цього зробити заяву шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про те, що ця Угода не поширюється на певні внутрішні водні шляхи на її території, за умови, що такі водні шляхи не входять до мережі водних шляхів міжнародного значення, відповідно до визначення УМВШ. Якщо таку заяву зроблено після того, як держава остаточно підписала цю Угоду чи здала на зберігання свою ратифікаційну грамоту, документ про прийняття, затвердження чи приєднання, дія цієї Угоди припиняється стосовно відповідних внутрішніх водних шляхів через місяць після одержання такого повідомлення Генеральним секретарем.

b) Разом із тим будь-яка держава, на території якої знаходяться внутрішні водні шляхи, охоплені УМВШ, на яких на дату прийняття цієї Угоди діє обов'язковий міжнародно-правовий режим, що регулює перевезення небезпечних вантажів, може зробити заяву про те, що застосування цієї Угоди на таких шляхах залежить від дотримання процедур, передбачених у правовому інструменті, який установлює цей режим. Така заява робиться під час остаточного підписання цієї Угоди або під час здачі на зберігання ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження чи приєднання.

4. Будь-яка держава, що зробила заяву відповідно до пункту 3 а) або 3 b) цієї статті, може в подальшому шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй зробити заяву про те, що ця Угода поширюється на всі чи деякі внутрішні водні шляхи, зазначені в заяві, зробленій відповідно до пункту 3 а) або 3 b). Ця Угода застосовується до внутрішніх водних шляхів, зазначених у повідомленні, через місяць після одержання такого повідомлення Генеральним секретарем.

1. Будь-який спір між двома чи декількома Договірними сторонами, що стосується тлумачення чи застосування цієї Угоди, повинен по можливості вирішуватися шляхом переговорів між цими сторонами у спорі.

2. Будь-який спір, не врегульований шляхом прямих переговорів, може передаватися Договірними сторонами, які є сторонами у спорі, до Адміністративниого комітету, що розглядає цей спір і виносить рекомендації щодо його врегулювання.

3. Будь-який спір, не врегульований відповідно до положень пункту 1 або 2, виноситься на арбітражний розгляд на прохання будь-якої Договірної сторони, що є стороною в спорі, і, отже, передається одному чи декільком арбітрам, які обираються за спільною згодою Договірних сторін, що є сторонами у спорі. Якщо протягом трьох місяців після звернення з проханням про арбітражний розгляд такі Сторони не дійшли згоди щодо вибору арбітра чи арбітрів, будь-яка з цих Сторін може звернутися до Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй із проханням призначити одноособового арбітра, якому спір передається для винесення рішення.

4. Рішення арбітра чи арбітрів, призначених відповідно пункту 3 цієї статті, має обов'язкову силу для Договірних сторін, які є сторонами у спорі.

1. Будь-яка держава може під час остаточного підписання цієї Угоди або під час здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження чи приєднання зробити заяву про те, що вона не вважає себе зв'язаною статтею 15. Інші Договірні сторони не є зв'язаними статтею 15 стосовно будь-якої Договірної сторони, що зробила таке застереження.

2. Будь-яка Договірна держава, що зробила застереження відповідно до пункту 1 цієї статті, може будь-коли зняти його шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.

3. Застереження, не передбачені цією Угодою, не допускаються.

1. Для розгляду застосування цієї Угоди, вивчення будь-яких змін, що пропонуються до неї, а також заходів щодо забезпечення однаковості в тлумаченні та застосуванні її положень засновується Адміністративний комітет.

2. Договірні сторони є членами Адміністративного комітету. Комітет може прийняти рішення про те, що держави, згадані в пункті 1 статті 10 цієї Угоди, які не є Договірними сторонами, будь-яка інша держава-член Європейської економічної комісії чи Організації Об'єднаних Націй або представники міжнародних міжурядових чи неурядових організацій можуть бути присутніми на його сесіях як спостерігачі під час розгляду питань, що становлять для них інтерес.

3. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй і Генеральний секретар Центральної комісії судноплавства по Рейну забезпечують секретаріатське обслуговування Адміністративного комітету.

4. Щорічно на першій сесії Адміністративний комітет обирає свого Голову й заступника Голови.

5. Виконавчий секретар Європейської економічної комісії скликає Адміністративний комітет щорічно або з іншою періодичністю, визначеною Комітетом, а також на прохання принаймні п'яти Договірних сторін.

6. Для прийняття рішень необхідний кворум, що складає не менше половини Договірних сторін.

7. Пропозиції ставляться на голосування. Кожна представлена на сесії Договірна сторона має один голос. Застосовуються такі правила:

a) пропоновані зміни до цієї Угоди й пов'язані з ними рішення приймаються відповідно до положень пункту 2 статті 19;

b) пропоновані зміни до доданих Правил і пов'язані з ними рішення приймаються відповідно до положень пункту 4 статті 20;

c) пропозиції та рішення, які стосуються рекомендації про визнання класифікаційних товариств або відкликання такої рекомендації, приймаються відповідно до процедури, передбаченої в пункті 4 статті 20;

d) будь-яка пропозиція або рішення, крім тих, що згадані в підпунктах a) - c) вище, приймається більшістю голосів членів Адміністративного комітету, які присутні й беруть участь у голосуванні.

8. Адміністративний комітет може засновувати робочі групи, які він вважає необхідними для надання йому сприяння у виконанні його функцій.

9. У разі відсутності в цій Угоді відповідних положень застосовуються правила процедури Європейської економічної комісії, якщо тільки Адміністративний комітет не прийме іншого рішення.

Для розгляду будь-яких пропозицій про зміну доданих Правил, зокрема пропозицій, що стосуються безпеки судноплавства, будування, устаткування та екіпажів суден, засновується Комітет із питань безпеки. Комітет функціонує в межах діяльності органів Європейської економічної комісії, Центральної комісії судноплавства по Рейну та Дунайської комісії, що мають компетенцію в галузі перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами.

1. Зміни до цієї Угоди, за винятком доданих Правил, можуть вноситися за пропозицією будь-якої Договірної сторони відповідно до процедури, передбаченої в цій статті.

2. Будь-яка пропонована зміна до цієї Угоди, за винятком доданих Правил, розглядається Адміністративним комітетом. Будь-яка така зміна, розглянута чи підготовлена на нараді Адміністративного комітету і схвалена Адміністративним комітетом більшістю у дві третини його членів, які є присутніми та беруть участь у голосуванні, направляється Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй Договірним сторонам для прийняття.

3. Будь-яка пропонована зміна, направлена для прийняття відповідно до положень пункту 2, набуває чинності для всіх Договірних сторін через шість місяців після закінчення двадцяти чотирьох місяців із дати направлення повідомлення про таку зміну, якщо протягом цього періоду жодна з Договірних сторін не повідомить письмово Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про заперечення проти цієї зміни.

1. Зміни до доданих Правил можуть вноситися за пропозицією будь-якої Договірної сторони.

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй також може пропонувати зміни, спрямовані на приведення доданих Правил у відповідність з іншими міжнародними угодами, що стосуються перевезення небезпечних вантажів, або Рекомендаціями Організації Об'єднаних Націй щодо перевезення небезпечних вантажів, а також зміни, запропоновані допоміжним органом Європейської економічної комісії, який має компетенцію в галузі перевезення небезпечних вантажів.

2. Будь-яка пропонована зміна до доданих Правил у принципі подається на розгляд Комітету з питань безпеки, що передає прийняті ним проекти змін Адміністративному комітету.

3. На пряме прохання Договірної сторони або в тому випадку, коли секретаріат Адміністративного комітету вважатиме доцільним, пропоновані зміни можуть також подаватися на розгляд безпосередньо Адміністративному комітету. Такі пропоновані зміни розглядаються на першій сесії і, якщо вони визнані прийнятними, повторно на наступній сесії Комітету одночасно з будь-якими іншими пропозиціями, якщо тільки Комітет не прийме іншого рішення.

4. Рішення щодо проектів змін і пропонованих змін, поданих на розгляд Адміністративному комітету відповідно до пунктів 2 і 3, приймаються більшістю членів, які присутні й беруть участь у голосуванні. Однак зміна не вважається схваленою, якщо відразу після голосування п'ять присутніх членів заявляють про своє заперечення проти неї. Схвалені зміни направляються Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй Договірним сторонам для прийняття.

5. Будь-який проект зміни до доданих Правил, направлений для прийняття відповідно до пункту 4, вважається прийнятим, якщо тільки протягом трьох місяців із дати його розсилки Генеральним секретарем принаймні одна третина Договірних сторін чи п'ять із них, якщо одна третина перевищує цю цифру, не повідомлять письмово Генерального секретаря про своє заперечення проти пропонованої зміни. Якщо зміна вважається прийнятою, вона набуває чинності для всіх Договірних сторін після закінчення ще одного тримісячного періоду, за винятком наступних випадків:

a) у випадку, коли аналогічні зміни до інших міжнародних угод, що регулюють перевезення небезпечних вантажів, уже набули чинності або набувають чинності з іншої дати, Генеральний секретар може, на підставі письмового прохання Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, прийняти рішення про те, що ця зміна набуває чинності після закінчення іншого строку, щоб забезпечити одночасне набуття чинності цією зміною та змінами, які вносяться до інших таких угод, або, якщо це неможливо, якнайскоріше набуття чинності цією зміною після набуття чинності змінами до інших угод; такий строк, однак, не може складати менше одного місяця;

b) під час схвалення проекту зміни Адміністративний комітет може встановлювати строк, що перевищує три місяці, для цілей набуття чинності зміною в разі її прийняття.

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй інформує всі Договірні сторони й усі держави, згадані в пункті 1 статті 10 цієї Угоди, про будь-які прохання, повідомлення чи заперечення відповідно до статей 19 і 20 вище, а також про прийняття й дату набуття чинності змінами.

1. Незалежно від процедури, передбаченої в статтях 19 і 20, будь-яка Договірна сторона може шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй звернутися з проханням про скликання конференції для цілей перегляду цієї Угоди.

Конференція з перегляду, на яку запрошуються всі Договірні сторони й усі держави, згадані в пункті 1 статті 10, скликається Виконавчим секретарем Європейської економічної комісії, якщо протягом шести місяців починаючи з дати направлення повідомлення Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй принаймні чверть Договірних сторін повідомлять його про свою згоду з цим проханням.

2. Незалежно від процедури, передбаченої в статтях 19 і 20, конференція з перегляду, на яку запрошуються всі Договірні сторони й усі держави, згадані в пункті 1 статті 10, скликається також Виконавчим секретарем Європейської економічної комісії після одержання письмового повідомлення про відповідне прохання Адміністративного комітету. Адміністративний комітет приймає рішення про звернення з таким проханням більшістю членів Комітету, які присутні й беруть участь у голосуванні.

3. Якщо відповідно до пунктів 1 чи 2 цієї статті скликається конференція, Виконавчий секретар Європейської економічної комісії пропонує Договірним сторонам подати у тримісячний строк пропозиції, які вони мають намір винести на розгляд конференції.

4. Не менше ніж за шість місяців до відкриття конференції Виконавчий секретар Європейської економічної комісії направляє всім Договірним сторонам і всім державам, згаданим у пункті 1 статті 10, попередній порядок денний конференції, а також тексти таких пропозицій.

Депозитарієм цієї Угоди є Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй.

НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином на те вповноважені, підписали цю Угоду.

ВЧИНЕНО в Женеві двадцять шостого травня двохтисячного року в одному примірнику англійською, німецькою, російською та французькою мовами у випадку тексту самої Угоди й французькою мовою у випадку тексту доданих Правил, причому всі чотири тексти самої Угоди є однаково автентичними.

Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй пропонується підготувати переклад доданих Правил англійською та російською мовами.

Генеральному секретареві Центральної комісії судноплавства по Рейну пропонується підготувати переклад доданих Правил німецькою мовою.