Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України

Відповідно до статей 7, 15, 25 та 56 Закону України "Про Національний банк України", з метою подальшого вдосконалення механізмів та інструментів регулювання грошово-кредитним ринком й ефективного їх використання для регулювання ліквідності банків України Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Правління Національного банку України від 24.12.2003 N 584 "Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 22.01.2004 за N 97/8696;

постанову Правління Національного банку України від 18.02.2004 N 52 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 04.03.2004 за N 290/8889;

постанову Правління Національного банку України від 19.05.2004 N 222 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 07.06.2004 за N 696/9295;

постанову Правління Національного банку України від 30.11.2004 N 577 "Про внесення зміни до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1520/10119;

постанову Правління Національного банку України від 31.03.2005 N 102 "Про затвердження Змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 18.04.2005 за N 415/10695;

постанову Правління Національного банку України від 12.07.2005 N 251 "Про затвердження Змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.07.2005 за N 828/11108;

постанову Правління Національного банку України від 25.08.2005 N 312 "Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування депозитних та інших операцій", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за N 945/11225;

постанову Правління Національного банку України від 12.10.2005 N 372"Про внесення змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування депозитних та інших операцій", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.11.2005 за N 1328/11608;

постанову Правління Національного банку України від 23.12.2005 N 494 "Про затвердження Змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 18.01.2006 за N 36/11910;

постанову Правління Національного банку України від 06.07.2006 N 251 "Про затвердження Змін до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24.07.2006 за N 863/12737.

3. Кредитні договори, договори застави, договори про депозит, за якими оформлені взаємовідносини між Національним банком України та банками відповідно до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 24.12.2003 N 584, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2004 за N 97/8696, діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

4. Департаменту інформатизації (А.С.Савченко) унести відповідні зміни до програмно-технологічного забезпечення "КредЛайн", "Депозитний сертифікат" та "АРМ репо-тендер".

5. Департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на валютному ринку (М.О.Мельничук) щокварталу надавати Департаменту монетарної політики уточнені реквізити рахунків Національного банку України для зарахування іноземної валюти за операціями своп.

6. Департаменту монетарної політики (Н.І.Гребеник) після державної реєстрації цієї постанови довести її зміст до відома Операційного та територіальних управлінь Національного банку України, Центральної розрахункової палати та банків для використання в роботі.

7. Постанова набирає чинності через 30 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови А.В.Шаповалова.

Це Положення розроблено відповідно до статей 6, 7, 25, 42 та 56 Закону України "Про Національний банк України", Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про обіг векселів в Україні", "Про іпотеку", "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", "Про іпотечні облігації", Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі й нормативно-правових актів Національного банку України.

Національний банк України (далі - Національний банк) здійснює регулювання ліквідності банків шляхом проведення:

операцій з рефінансування банків;

операцій репо;

операцій з обміну іноземної валюти на національну валюту з метою підтримання ліквідності банків (своп);

операцій з власними борговими зобов'язаннями (депозитними сертифікатами Національного банку);

інших операцій (операцій на відкритому ринку).

1. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

вексельне досьє - інформація, яка містить відомості про платоспроможність, характер діяльності зобов'язаних за векселем осіб, а також своєчасність здійснення ними розрахунків;

відкритий ринок - ринок, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу цінних паперів між особами, що не є первинними кредиторами та позичальниками, і кошти внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента, а також операції з рефінансування;

дата дострокового погашення депозитного сертифіката - дата дострокового повернення банкам коштів за ініціативою Національного банку або банку;

дата зворотної купівлі - дата здійснення розрахунків між банком і Національним банком за другою частиною операції репо відповідно до визначеної договором на початку операції ціною зворотної купівлі та розблокування рахунку в цінних паперах продавця;

дата купівлі - дата здійснення розрахунків між Національним банком та банком за операцією репо відповідно до визначеної договором ціни купівлі та блокування на рахунку в цінних паперах продавця державних облігацій України, що є предметом цього договору;

дата погашення депозитного сертифіката - дата повернення банкам коштів депозиту і процентів, яка визначається згідно з умовами проведення тендера з розміщення депозитних сертифікатів;

дата розміщення депозитного сертифіката - дата набуття банком права власності на депозитний сертифікат на умовах проведення тендера, яка повідомлена банкам за допомогою засобів електронної пошти Національного банку;

депозитний сертифікат Національного банку (далі - депозитний сертифікат) - це один з монетарних інструментів, що є борговим цінним папером Національного банку в бездокументарній формі (з іменною ідентифікацією власників на підставі реєстру власників системи кількісного обліку СЕРТИФ), який свідчить про розміщення в Національному банку коштів банків та їх право на отримання внесеної суми і процентів після закінчення встановленого строку;

депозитний сертифікат овернайт - борговий цінний папір Національного банку, який свідчить про розміщення банком коштів через постійно діючу лінію проведення тендерів з розміщення депозитних сертифікатів строком на один день;

кількісний тендер - тендер, на якому Національний банк наперед установлює ціну (процентну ставку), за якою банки можуть одержати кредити рефінансування або розмістити в Національному банку кошти. Сума коштів, що пропонується для рефінансування або для розміщення, може оголошуватися або не оголошуватися;

кредит овернайт - кредит, який наданий банку Національним банком за оголошеною процентною ставкою через постійно діючу лінію рефінансування строком на один робочий день;

номінальна вартість депозитного сертифіката - вартість одного депозитного сертифіката, зазначена та оголошена в умовах його розміщення;

операція зворотного репо - це депозитна операція, що ґрунтується на двосторонньому договорі між Національним банком та банком про продаж Національним банком зі свого портфеля державних облігацій України з одночасним зобов'язанням зворотного їх викупу в банків за обумовленою в договорі ціною та на обумовлену дату;

операція прямого репо - це кредитна операція, що ґрунтується на двосторонньому договорі між Національним банком та банком про купівлю Національним банком державних облігацій України з портфеля банку або банківських металів (далі - перша частина договору репо) з подальшим зобов'язанням банку викупити державні облігації України або банківські метали (далі - друга частина договору репо) за обумовленою ціною на обумовлену дату;

позабіржовий ринок - ринок з необмеженою кількістю учасників, на якому правила здійснення договорів з купівлі (продажу) цінних паперів та вирішення спірних питань регулюються законодавством України;

постійно діюча лінія регулювання ліквідності банків (постійно діюча лінія рефінансування/постійно діюча лінія проведення тендерів з розміщення депозитних сертифікатів) - оперативне надання/вилучення Національним банком коштів за умови виконання банками вимог, зазначених у цьому Положенні;

процентна ставка (процентна плата) за депозитним сертифікатом - це фіксована процентна ставка річних, яку оголошує Національний банк для залучення коштів від банків;

процентна ставка (процентна плата) за операцією своп - це процентна ставка за користування національною валютою в розмірі, установленому на рівні процентної ставки, що визначена за результатами проведення останнього тендера з підтримання ліквідності банків строком до 14 днів, та процентної ставки за коштами в іноземній валюті, що визначається Національним банком у співвідношенні до середньозваженої ставки міжбанківського кредитування (в іноземній валюті);

процентні витрати - це витрати продавця державних облігацій України або банківських металів у разі здійснення операції репо, які визначаються як різниця між ціною зворотної купівлі державних облігацій України або банківських металів і ціною їх продажу;

процентний дохід за операціями репо - це дохід, який отримує покупець державних облігацій України або банківських металів у разі здійснення операції репо, що визначається як різниця між ціною зворотного продажу (викупу) державних облігацій України або банківських металів та ціною їх купівлі;

процентний тендер - тендер, під час оголошення якого банки у своїх заявках до Національного банку зазначають ціну (процентну ставку), за якою вони погоджуються одержати кредит рефінансування або розмістити кошти;

рефінансування банків - операції з надання банкам кредитів у встановленому Національним банком порядку;

своп - це операція, що ґрунтується на двосторонньому договорі між банком і Національним банком щодо обміну іноземної валюти на національну валюту за офіційним курсом на дату здійснення операції на визначений строк та за відповідною процентною ставкою;

система кількісного обліку СЕРТИФ - це комп'ютеризована дворівнева (Національний банк і банки) система, що обслуговує розміщення, обіг та погашення емітованих Національним банком депозитних сертифікатів;

стабілізаційний кредит - кредит Національного банку, що може надаватися банку на підтримку здійснення заходів фінансового оздоровлення для забезпечення його ліквідності на визначений Національним банком строк;

ставка KIACR - середньозважена ставка міжбанківського кредитування, яка розраховується на підставі фактичних даних за міжбанківськими договорами щодо процентних ставок за кредитами, фактично наданими за відповідними строками;

строк репо (щодо конкретної операції репо) - це строк у календарних днях між датами виконання першої та другої частин операції репо;

тендер з підтримання ліквідності банків - це форма задоволення попиту на грошові кошти під час рефінансування, яка передбачає надання Національним банком кредитів банкам, що потребують підтримання ліквідності, через їх відбір за встановленими критеріями;

тендер з розміщення депозитних сертифікатів - це механізм, через який банки розміщують у Національному банку тимчасово вільні кошти згідно з визначеними умовами;

ціна зворотної купівлі (щодо конкретної операції репо) - це сума коштів, яка сплачується продавцем відповідно до другої частини договору репо в день зворотної купівлі за відповідні державні облігації України або банківські метали;

ціна купівлі (щодо конкретної операції репо) - це сума коштів, яка сплачується покупцем відповідно до першої частини договору репо на дату купівлі за отримані від продавця державні облігації України або банківські метали;

ціна тендера - ціна надання кредитів Національним банком або ціна залучення Національним банком коштів, яка сформована в процесі проведення тендера на пропозицію його учасників і з якою погодився організатор тендера.

Інші терміни та поняття, які вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.

2. Для ефективного регулювання ліквідності банків, виконання функції кредитора останньої інстанції Національний банк з урахуванням поточної ситуації на грошово-кредитному ринку застосовує такі інструменти:

операції рефінансування (постійно діюча лінія рефінансування для надання банкам кредитів овернайт, кредити рефінансування строком до 14 днів та до 365 днів);

операції репо (операції прямого репо, операції зворотного репо);

операції з обміну іноземної валюти на національну валюту з метою підтримання ліквідності банків (своп);

надання стабілізаційного кредиту;

операції з власними борговими зобов'язаннями (депозитні сертифікати Національного банку строком на один день (овернайт), до 14 днів та до 365 днів);

операції з державними облігаціями України.

3. Операції, пов'язані з наданням Національним банком кредитів рефінансування, операції репо, операції з обміну іноземної валюти на національну, операції з власними борговими зобов'язаннями здійснюються Департаментом монетарної політики, Департаментом з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку Національного банку України (далі - відповідний структурний підрозділ) згідно з функціональними обов'язками, які визначаються в положеннях про ці департаменти.

4. У разі потреби в підтриманні ліквідності банки за своєю ініціативою можуть звертатися до Національного банку відповідно до інструментів, викладених у цьому Положенні.

5. Національний банк може здійснювати емісію власних боргових зобов'язань на відповідний період.

6. Базовою кількістю днів для нарахування процентів за операціями, що визначені в цьому Положенні, уважається 365 днів.

7. З метою регулювання грошово-кредитного ринку, активізації проведення міжбанківських операцій з державними облігаціями України, а також для сприяння встановленню котирувальних цін на цінні папери Національний банк здійснює операції з державними облігаціями України.

8. Національний банк може розглядати питання про надання стабілізаційного кредиту банку, який розробив програму фінансового оздоровлення, або банку, який узяв на себе борг банку, що працює за програмою фінансового оздоровлення, за наявності його клопотання та висновків відповідного територіального управління Національного банку (далі - територіальне управління).

1.1. Національний банк може прийняти рішення про підтримання ліквідності банку через відповідні інструменти рефінансування, якщо банк дотримується таких основних вимог:

строк діяльності - не менше ніж один рік після отримання ліцензії Національного банку на здійснення банківських операцій і відповідного письмового дозволу;

має ліцензію Національного банку на здійснення відповідних банківських операцій і письмовий дозвіл, у тому числі за операціями з валютними цінностями та з цінними паперами за дорученням клієнтів або від свого імені;

має активи, які можуть бути прийняті Національним банком у заставу;

здійснює своєчасне погашення одержаних від Національного банку кредитів та сплату процентів за користування ними.

1.2. Національний банк відповідно до своїх розпорядчих документів у разі коливань на грошово-кредитному ринку може встановлювати додаткові вимоги до банків залежно від інструментів, строків рефінансування, виду забезпечення кредиту рефінансування.

1.3. Обсяг наданого Національним банком банку кредиту рефінансування (крім кредиту овернайт), у тому числі за кредитами з урахуванням поданої заявки, не повинен перевищувати 50 процентів розміру регулятивного капіталу банку, розрахованого за даними останнього балансу.

1.4. Національний банк здійснює рефінансування банків за процентною ставкою, що не нижча, ніж облікова ставка Національного банку і яка протягом дії кредитного договору не підлягає коригуванню.

1.5. Національний банк щоденно засобами електронної пошти оголошує банкам процентні ставки за зазначеними в цьому Положенні операціями.

1.6. Один банк не може одержати більше ніж 50 процентів обсягу коштів, запропонованих на тендері з підтримання ліквідності банків.

1.7. Для нарахування процентів строк користування кредитом згідно з умовами кредитного договору між Національним банком та банком починається з дня надходження коштів на кореспондентський рахунок банку і закінчується в день, який передує даті повернення коштів.

1.8. Отримана застава за договорами, укладеними територіальними управліннями, обліковується на балансі територіального управління.

Після погашення кредитів територіальні управління списують предмети застави, що обліковуються на позабалансових рахунках.

Застава (отримана та надана) за договорами, укладеними відповідним структурним підрозділом, обліковується на балансі Операційного управління Національного банку України (далі - Операційне управління).

1.9. З метою здійснення контролю за наданими кредитами територіальні управління обліковують ці кредити на підставі повідомлення відповідного структурного підрозділу, а також одержаних від Операційного управління виписок за операціями за рахунками класу 8 розділу 88 Плану рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 23.12.2005 N 496.

1.10. Територіальне управління протягом дії кредитного договору між банком і Національним банком може здійснювати перевірки банку (це передбачається в кредитному договорі) щодо правильності відображення в бухгалтерському обліку предметів застави, наданих під забезпечення кредитів рефінансування.

2.1. Національний банк здійснює рефінансування банків лише під відповідне забезпечення:

державними облігаціями України (облігації внутрішньої державної позики України, облігації зовнішньої державної позики України, цільові облігації внутрішньої державної позики України);

державними облігаціями України, які перебувають у довірчій власності банку (далі - державні облігації України, які перебувають у довірчій власності) згідно з договором управління майном між установником управління і банком-управителем (далі - договір управління майном) та письмовою згодою установника управління на заставу державних облігацій України, які перебувають у довірчій власності, під забезпечення кредиту рефінансування Національного банку;

депозитними сертифікатами;

векселями суб'єктів господарювання - резидентів України, що враховані банком за дисконтною ставкою, не нижчою, ніж облікова ставка Національного банку. Національний банк в окремих випадках може здійснювати рефінансування банків під забезпечення векселями нерезидентів, авальованими іноземними банками з рейтингом, не нижчим, ніж "інвестиційний клас";

векселями банків, авальованими іншим банком;

гарантіями іншого банку-резидента;

облігаціями місцевих позик, що вільно обертаються на ринку;

цінними паперами Державної іпотечної установи, у тому числі розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України та підтверджено коштами в Державному бюджеті України (далі - цінні папери ДІУ);

облігаціями підприємств, що вільно обертаються на ринку (крім цільових), у тому числі розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України (далі - облігації підприємств);

іпотечними облігаціями (лише звичайні), що вільно обертаються на ринку (далі - іпотечні облігації);

іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю (лише іменні документарні);

подвійними складськими свідоцтвами, що містять складські свідоцтва та заставні свідоцтва, за умови надання банком кредиту під їх забезпечення (далі - подвійні складські свідоцтва);

заставними;

заставою майнових прав, що виникли в банку в результаті укладення кредитного договору між ним та відповідним суб'єктом господарювання [(далі - майнові права) тільки для кредитів рефінансування понад 14 днів]. Національний банк приймає в заставу майнові права за кредитами, які визначені як стандартні та під контролем відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань формування та використання резерву для відшкодування можливих утрат за кредитними операціями банків;

акціями власників істотної участі в банку (тільки для кредитів рефінансування понад 14 днів).

2.2. Під забезпечення кредиту банк може запропонувати лише однорідну заставу (або державні облігації України, або державні облігації України, які перебувають у довірчій власності, або депозитні сертифікати, або враховані векселі суб'єктів господарювання, або векселі банків, авальовані іншим банком, або гарантію іншого банку-резидента, або облігації місцевих позик, або цінні папери ДІУ, або облігації підприємств, або іпотечні облігації, або іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, або акції власників істотної участі в банку, або подвійні складські свідоцтва, або заставні, або майнові права).

2.3. Розмір співвідношення кредиту рефінансування до наданого банком забезпечення встановлюється розпорядчими документами Національного банку.

2.4. У повідомленні про проведення тендера Національний банк визначає перелік видів забезпечення, виходячи із ситуації на грошово-кредитному ринку.

2.5. Національний банк щокварталу на підставі результатів моніторингу цінних паперів, які подає Управління контролю ризиків Національного банку України (далі - Управління контролю ризиків), визначає та оголошує перелік цінних паперів, що можуть прийматися під забезпечення кредитів рефінансування.

Під час розгляду заявки на одержання кредиту рефінансування враховується інформація Управління контролю ризиків щодо можливих ризиків прийняття під забезпечення кредитів рефінансування цінних паперів, визначених Національним банком, та щодо можливої зміни їх справедливої вартості.

2.6. Під забезпечення кредиту рефінансування приймаються державні облігації України (усіх випусків), строк погашення яких настає не раніше ніж через 10 днів після строку погашення кредиту, за умови, що вони перебувають у власності банку - клієнта депозитарію державних цінних паперів Національного банку (або депонента клієнта депозитарію) і не обтяжені будь-якими іншими зобов'язаннями.

2.7. Під забезпечення державними облігаціями України, які перебувають у довірчій власності банку, кредит рефінансування може надаватися, якщо:

строк погашення державних облігацій України настає не раніше ніж через 10 днів після строку погашення кредиту;

державні облігації України, які перебувають у довірчій власності банку - клієнта депозитарію державних цінних паперів Національного банку (депонента клієнта депозитарію), є вільними від застави чи інших обмежень в обігу;

строк дії договору управління майном не менший, ніж строк дії кредитного договору;

банк-управитель відповідно до договору управління майном є довірчим власником державних облігацій України, якими він володіє, користується і розпоряджається, та має право відчужувати їх третім особам, укладати щодо них договори застави;

установник управління надав письмову згоду на заставу державних облігацій України, які перебувають у довірчій власності банку, під забезпечення кредиту рефінансування Національного банку.

Територіальне управління одночасно з укладенням кредитного договору, договору застави приймає на зберігання нотаріально посвідчені копію договору управління майном та письмову згоду установника управління на заставу державних облігацій України, які перебувають у довірчій власності банку, під забезпечення кредиту рефінансування Національного банку.

2.8. Національний банк надає кредит рефінансування під забезпечення депозитними сертифікатами на строк, зазначений у договорі, але не більший, ніж строк, що залишився до погашення депозитних сертифікатів.

Депозитні сертифікати приймаються під забезпечення кредиту рефінансування за умови, що вони перебувають у власності банку-позичальника і не обтяжені будь-якими іншими зобов'язаннями.

2.9. Національний банк приймає під забезпечення кредиту враховані банком векселі, строк пред'явлення яких до платежу настає не раніше ніж через 30 днів після строку погашення кредиту.

Умовою для прийняття врахованих банками векселів є наявність у банків достовірного вексельного досьє на векселедавця та зобов'язаних за векселем осіб.

2.10. У разі надання під забезпечення кредиту Національного банку векселя нерезидента вексель має бути перекладений на українську мову і засвідчений нотаріально в установленому законодавством України порядку.

2.11. Векселі суб'єктів господарювання, що приймаються під забезпечення кредиту рефінансування, мають відповідати вимогам законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, а також таким вимогам:

строк урахування векселя банком до дати звернення до Національного банку за кредитом рефінансування строком до 14 днів має бути не меншим, ніж 10 днів, а строком до 365 днів - не меншим, ніж 30 днів;

сума, що підлягає утриманню на користь банку як дисконт (процентний дохід), має розраховуватися за ставкою, не нижчою, ніж облікова ставка Національного банку;

строк платежу за векселем, що надається під забезпечення кредиту рефінансування строком до 14 днів, не повинен перевищувати 365 днів з дати складання векселя;

строк платежу за векселем, що надається під забезпечення кредиту рефінансування строком до 365 днів, не повинен перевищувати 430 днів з дати складання векселя;

вексель повинен мати не менше двох індосаментів, уключаючи бланковий індосамент банку, який урахував вексель;

вексель повинен мати визначений строк платежу;

вексель має бути оригіналом, що виданий в одному примірнику, і не повинен мати будь-яких застережних написів;

переказний вексель має бути акцептованим.

2.12. За умови отримання під забезпечення кредиту врахованих банком векселів суб'єктів господарювання відповідне територіальне управління в межах узгодженої суми складає реєстр векселів, який має містити таку інформацію:

дату і місце складання векселя;

номер бланка векселя;

найменування векселедавця, його місцезнаходження;

місце платежу;

строк платежу;

кількість днів від дня складання зазначеного реєстру до часу платежу за векселем;

номінальну суму векселя;

дисконт, який утриманий банком;

найменування індосантів, авалістів за векселем, а також акцептантів (для переказних векселів).

Векселі в реєстрах розміщуються в порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого.

Реєстр складається у двох примірниках - по одному для кожної із сторін договору.

2.13. Національний банк може приймати під забезпечення кредиту рефінансування вексель банку, авальований іншим банком, строк пред'явлення якого до платежу настає не раніше ніж через 10 днів після строку погашення кредиту.

2.14. Під забезпечення кредиту рефінансування банк може надати оформлену відповідно до законодавства України гарантію іншого банку-резидента, строк дії якої має перевищувати строк повернення кредиту на 15 днів.

Кредит рефінансування під забезпечення гарантією іншого банку-резидента може надаватися, якщо банк-гарант забезпечує стабільну роботу і задовільний фінансовий стан протягом останніх двох років до дати надання гарантії, виконує нормативи обов'язкового резервування та економічні нормативи.

2.15. Кредит рефінансування під забезпечення облігаціями місцевих позик, облігаціями підприємств, іпотечними облігаціями може надаватися банку, якщо:

строк погашення облігацій настає не раніше ніж через 10 днів після строку погашення кредиту;

облігації випущені або переведені в бездокументарну форму, вільно обертаються на фондовому ринку і їх розміщення та обіг обслуговуються відповідним суб'єктом депозитарної діяльності в Україні;

облігації обліковуються на балансі банку не менше ніж один місяць і не обтяжені будь-якими іншими зобов'язаннями.

2.16. Кредит рефінансування під забезпечення цінними паперами ДІУ, які випущені під гарантії Кабінету Міністрів України, надається за умови, якщо такі гарантії підтверджені коштами Державного бюджету України.

Розміщення та обіг цінних паперів ДІУ має обслуговуватися відповідним суб'єктом депозитарної діяльності в Україні.

2.17. Підтвердженням права власності на облігації місцевих позик, цінні папери ДІУ, облігації підприємств, акції власників істотної участі в банку має бути оформлена відповідно до законодавства України виписка з рахунків у цінних паперах відповідного суб'єкта депозитарної діяльності в Україні, що подається до Національного банку.

2.18. Кредит рефінансування під забезпечення іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю може надаватися банку лише за умови, що банк надав кредит позичальнику під забезпечення цими іпотечними сертифікатами, які оформлені відповідно до законодавства України.

2.19. Кредит рефінансування під забезпечення подвійними складськими свідоцтвами може надаватися банку лише за умови, якщо банк надав кредит позичальнику під забезпечення подвійного складського свідоцтва, виданого сертифікованим товарним складом як підтвердження прийняття товару (зерна) на зберігання і не більше ніж на строк зберігання товару (зерна).

2.20. Кредит рефінансування під забезпечення заставними може надаватися банку лише за умови, що банк надав кредит позичальнику під забезпечення заставними, які оформлені відповідно до законодавства України.

2.21. Кредит рефінансування під забезпечення майновими правами може надаватися банку, якщо:

заборгованість суб'єкта господарювання за наданим кредитом обліковується за відповідним балансовим рахунком банку не менше ніж 30 днів і не підлягала пролонгації;

строк дії кредитного договору між банком і суб'єктом господарювання не менший, ніж строк, на який Національний банк надає кредит рефінансування;

кредит банку, що наданий суб'єкту господарювання, забезпечений заставою, яка не обтяжена іншими зобов'язаннями і щодо якої немає будь-яких спорів;

суб'єкт господарювання за наданим банком кредитом не є інсайдером або пов'язаною особою;

банки здійснили оцінку майна, майнові права за яким надаються під забезпечення кредиту рефінансування відповідно до законодавства України.

Територіальне управління одночасно з укладенням кредитного договору, договору застави майнових прав приймає на зберігання нотаріально посвідчені копії кредитного договору та договору застави (іпотеки) між банком-позичальником і суб'єктом господарювання.

2.22. Кредит рефінансування під забезпечення акціями власників істотної участі в банку може надаватися банку лише за умови, що акції існують у бездокументарній формі, не обтяжені будь-якими іншими зобов'язаннями, їх розміщення та обіг обслуговуються відповідним суб'єктом депозитарної діяльності в Україні та за наявності згоди власника акцій надати акції під забезпечення кредиту рефінансування.

2.23. Отримана за кредитами рефінансування застава в документарній формі має зберігатися в грошовому сховищі територіального управління, про що зазначається в договорі застави.

2.24. Територіальні управління мають перевіряти заставу, надану банками під забезпечення кредитів Національного банку, а саме правильність:

визначення банками справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, а також у разі потреби вимагати від банків приведення у відповідність суми за наданими цінними паперами до суми одержаного кредиту рефінансування Національного банку і процентів за користування ним;

оформлення договору управління майном та письмової згоди установника управління на заставу державних облігацій України, які перебувають у довірчій власності банку;

оформлення та збереження майна, наданого суб'єктом господарювання банку під забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, майнові права за яким передані банком під забезпечення кредиту рефінансування.

3.1. Національний банк здійснює підтримку короткострокової (миттєвої) ліквідності банку в національній валюті через постійно діючу лінію рефінансування (далі - лінія рефінансування).

3.2. Кредит строком на один робочий день (далі - кредит овернайт) надається на умовах, які визначаються цим Положенням і генеральним кредитним договором.

Кошти кредиту перераховуються в день отримання Національним банком заявки від банку.

3.3. Національний банк може надавати банкам кредити овернайт:

під забезпечення державними облігаціями України (крім облігацій зовнішньої державної позики України) або депозитними сертифікатами (далі - кредит овернайт під забезпечення);

без забезпечення (далі - кредит овернайт бланковий).

3.4. Обов'язковою умовою для подання банком заявки на одержання кредиту овернайт є укладення генерального кредитного договору з Національним банком.

3.5. Банки можуть подавати до Національного банку заявки на одержання кредиту овернайт під забезпечення державними облігаціями України та депозитними сертифікатами за умови, що вони перебувають у власності банку - клієнта депозитарію державних цінних паперів (або депонента - клієнта депозитарію) Національного банку і не обтяжені будь-якими зобов'язаннями.

3.6. Умовою розгляду заявки банку на одержання кредиту овернайт бланкового є його згода на застосування Національним банком режиму блокування коштів на кореспондентському рахунку банку-позичальника в сумі наданого кредиту та процентів за користування ним на строк до його повернення.

3.7. Національний банк може встановлювати згідно зі своїми розпорядчими документами частоту звернень банків до Національного банку та максимальний розмір кредиту овернайт бланкового.

3.8. Генеральний кредитний договір (додаток 1) про надання Національним банком кредитів овернайт укладається банком з відповідним територіальним управлінням на відповідний календарний рік незалежно від періодичності користування таким кредитом і наявності забезпечення.

3.9. У генеральному кредитному договорі між банком і Національним банком передбачається, що в разі недостатності коштів на кореспондентському рахунку банку для одночасного погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним та можливої пені в першу чергу погашається заборгованість за кредитом, у другу - проценти за користування ним і можлива пеня.

3.10. Відповідні територіальні управління за допомогою засобів електронної пошти надають відповідному структурному підрозділу інформацію про укладені з банками генеральні кредитні договори та додаткові договори до них щодо використання лінії рефінансування протягом двох робочих днів після їх укладення.

3.11. У разі виникнення потреби підтримання ліквідності банк може протягом будь-якого робочого дня тижня до часу, зазначеного в розпорядчих документах Національного банку, подати до відповідного структурного підрозділу та відповідного територіального управління заявку на одержання кредиту овернайт (додаток 2 або 3).

3.12. Відповідне територіальне управління перевіряє виконання банком вимог цього Положення (залежно від виду кредиту овернайт), оперативно розглядає можливість надання банку кредиту овернайт і за допомогою програмно-технологічного забезпечення протягом дня звернення банку в термін, визначений у розпорядчому документі, повідомляє про своє рішення відповідний структурний підрозділ (додаток 4 або 5).

3.13. Відповідний структурний підрозділ на підставі висновку територіального управління готує пропозиції для подання на розгляд керівництва Національного банку для прийняття рішення.

3.14. Відповідний структурний підрозділ надсилає банку повідомлення (додаток 6) і на підставі генерального кредитного договору та задоволеної заявки до закінчення операційного дня Національного банку забезпечує перерахування банку коштів за наданим кредитом овернайт.

3.15. У разі часткового задоволення заявки відповідний структурний підрозділ повідомляє банку-позичальнику та відповідному територіальному управлінню суму наданого кредиту.

3.16. Повернення банком кредиту овернайт здійснюється наступного робочого дня одночасно з процентною платою.

3.17. Наступний кредит овернайт може надаватися лише за умови погашення попереднього.

4.1. Національний банк здійснює рефінансування банків строком до 14 днів та до 365 днів шляхом проведення кількісного або процентного тендера.

4.2. Національний банк повідомляє банкам про проведення кількісного або процентного тендера щотижня у п'ятницю засобами електронної пошти.

За умови, що п'ятниця оголошується неробочим днем, повідомлення про проведення тендера надсилається банкам у четвер того тижня, що передує дню проведення тендера.

4.3. Тендери проводяться щосереди з такою періодичністю:

три середи підряд - рефінансування строком до 14 днів;

одна середа - рефінансування строком до 365 днів.

4.4. На початку року Національний банк оголошує графік проведення тендерів з підтримання ліквідності банків.

4.5. Залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку та стану ліквідності банків Національний банк може змінювати періодичність і черговість проведення тендерів, а також оголошувати позачергові тендери, про що повідомляється банкам за допомогою засобів електронної пошти.

4.6. Банк, який, виходячи з прогнозу своєї ліквідності, планує взяти участь у тендері, має заздалегідь, орієнтуючись на терміни проведення тендерів Національним банком, подавати до територіального управління документи для здійснення перевірки запропонованого ним виду забезпечення, що приймається Національним банком.

Територіальне управління приймає до розгляду лише ті документи, які дають змогу зробити висновок про можливе прийняття запропонованого виду забезпечення, і не менше ніж за один робочий день до оголошення про проведення чергового тендера має повідомити банк щодо прийнятності забезпечення.

4.7. У повідомленні про проведення Національним банком тендера (додаток 7) зазначаються умови його проведення.

4.8. Протягом понеділка банк, який потребує підтримання своєї ліквідності, узгоджує з відповідним територіальним управлінням свою участь у тендері. Також здійснюється перевірка застави, яка надається під забезпечення кредиту рефінансування, готується заявка на участь у тендері (кількісному або процентному) на одержання кредиту від Національного банку (далі - заявка).

4.9. Банк за допомогою засобів програмно-технологічного забезпечення "КредЛайн" може подати до відповідного структурного підрозділу лише одну заявку, яка має містити перелік забезпечення, що приймається Національним банком, без подальшого внесення до неї будь-яких змін (додаток 8 або 9).

4.10. Заявки, які надійшли пізніше встановленого для участі в тендері часу, відповідно до режиму, зазначеного в розпорядчих документах Національного банку (далі - режим), не приймаються, за винятком причин технічного характеру.

4.11. За умови надання під забезпечення кредиту рефінансування державних облігацій України, депозитних сертифікатів Національний банк перевіряє наявність у банку вільних від зобов'язань державних облігацій України, депозитних сертифікатів, їх кількість, номінальну вартість, строки погашення, і відповідний структурний підрозділ передає копію заявки до відповідного територіального управління для подальшої перевірки виконання банком вимог цього Положення.

4.12. За умови надання під забезпечення кредиту рефінансування державних облігацій України, які перебувають у довірчій власності, Національний банк перевіряє наявність у банку-управителя на рахунку в цінних паперах вільних від зобов'язань державних облігацій України, які перебувають у довірчій власності, та строки їх погашення, і відповідний структурний підрозділ передає копію заявки до відповідного територіального управління для подальшої перевірки виконання банком вимог цього Положення.

Територіальне управління має перевірити оригінал договору управління майном, відповідність переліку і характеристики державних облігацій України, які перебувають у довірчій власності, запропонованому забезпеченню, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на предмет відсутності обтяжень державних облігацій України, які перебувають у довірчій власності, письмову згоду установника управління на заставу державних облігацій України, які перебувають у довірчій власності, під забезпечення кредиту рефінансування Національного банку, інші документи, що свідчать про управління державними облігаціями України, які перебувають у довірчій власності.

4.13. У разі надання кредиту рефінансування під забезпечення облігаціями місцевих позик, цінними паперами ДІУ, облігаціями підприємств, іпотечними облігаціями Національний банк на підставі виписки з рахунку в цінних паперах, що надається уповноваженим суб'єктом депозитарної діяльності в Україні, перевіряє наявність у банку-позичальника облігацій і сертифікатів, які передаються під забезпечення кредиту рефінансування, і передає заявку територіальному управлінню для здійснення подальшої перевірки виконання банком вимог цього Положення.

4.14. За умови надання під забезпечення кредиту рефінансування акцій власників істотної участі в банку Національний банк перевіряє наявність у власника вільних від обтяжень акцій на певну суму, і відповідний структурний підрозділ передає копію заявки до відповідного територіального управління для подальшої перевірки виконання банком вимог цього Положення.

Територіальне управління має перевірити письмову згоду власника акцій надати акції під забезпечення кредиту рефінансування, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо відсутності обтяжень цих акцій, їх характеристики й інші документи, які дають змогу зробити висновок про можливе прийняття акцій під забезпечення кредиту рефінансування.

4.15. Відповідний структурний підрозділ без перевірки передає заявку відповідному територіальному управлінню для здійснення подальшої перевірки: