Помилково та/або надміру сплачені суми платежів зараховуються в рахунок погашення податкових зобов'язань з тих податків, зборів (обов'язкових платежів), на розрахунковий рахунок яких проведено таку помилкову та/або надмірну сплату.
Повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється виключно на підставі заяви платника податків, яка може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати. Повернення коштів за заявою платника податків здійснюється з державного бюджету протягом 10 робочих днів, а з місцевих бюджетів - протягом 13 робочих днів, за винятком надміру утриманої (сплаченої) суми податку з доходів фізичних осіб, повернення якої здійснюється протягом 60 календарних днів від дня отримання органом державної податкової служби податкової декларації.
Заява на повернення надміру сплачених податків подається платником податків до органу державної податкової служби за місцем перебування на обліку у довільній формі.
При цьому у заяві має бути визначено напрями зарахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені:
- на поточний (вкладний) рахунок платника податку в установі банку;
- на погашення податкового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби;
- шляхом оформлення чека на одержання готівки в разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Після отримання зазначеної заяви орган державної податкової служби перевіряє за даними особових рахунків платника податків наявність зазначеної у заяві помилково та/або надміру сплаченої суми, готує висновок про повернення коштів, який передає до органу Державного казначейства України. Висновок на повернення коштів з місцевого бюджету попередньо погоджується з відповідним районним (міським) фінансовим органом.
Повернення сум надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів відповідно до закону здійснюється органами Державного казначейства України безготівково на банківські рахунки платників податків, відкриті в установах банків, та готівкою фізичним особам, що не мають рахунків в установах банків:
з відповідних рахунків, відкритих органами Державного казначейства України в установах банків, уповноважених згідно з укладеними договорами здійснювати виплату готівки на підставі чека, виписаного на ім'я фізичної особи;
з рахунків установ банків, уповноважених згідно з укладеними договорами здійснювати виплату готівки за реєстром одержувачів коштів, підготовленим органом державної податкової служби України;
поштовим переказом на адресу, визначену у заяві платника або у річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації), через підприємства поштового зв'язку за реєстром одержувачів коштів, підготовленим органом державної податкової служби.
За неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються штрафи у розмірах, передбачених Законом України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями). Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного казначейства України.
Днем отримання платником податків суми надміру сплаченого податку вважається день зарахування коштів на його рахунок, відкритий в установі банку, або на рахунок підприємства поштового зв'язку. Якщо останній день терміну виплати зазначеної суми надміру сплаченого платежу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то днем закінчення терміну такої виплати є перший робочий день, що настає за ним.
Орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів повідомляє орган державної податкової служби України про перерахування сум помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) на банківські рахунки платників податків та до підприємств поштового зв'язку, уповноважених здійснювати готівкові розрахунки з платниками податків, після чого орган державної податкової служби у термін не пізніше п'яти робочих днів повідомляє платників податків про можливість отримання належних коштів.
РОЗДІЛ 7. ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Перелік нормативно-правових актів:
- Закон України від 4 грудня 1990 року N 509-ХII "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 2 жовтня 1996 року N 393/96-ВР "Про звернення громадян" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 11 вересня 2003 року N 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (із змінами та доповненнями);
- Указ Президента України від 19 березня 1997 року N 241/97 "Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення";
- Указ Президента України від 13 серпня 2002 року N 700/2002 "Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення";
- Указ Президента України від 14 квітня 2004 року N 434 "Про невідкладні заходи з удосконалення організації прийому громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування та посадовими і службовими особами цих органів" (із змінами та доповненнями);
- постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 року N 3 "Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" (із змінами та доповненнями);
- постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1302 "Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади";
- наказ Державної податкової адміністрації України від 12 квітня 2003 року N 176 "Про затвердження Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2003 року за N 326/7647;
- наказ Державної податкової адміністрації України від 27 лютого 2004 року N 112 "Щодо затвердження Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 березня 2004 року за N 366/8965.
7.1. Послуги, що надаються платникам податків
Надання послуг платникам податків здійснюється шляхом:
надання консультацій платникам податків через інформаційно-довідкову службу;
надання консультацій при відвідуванні платниками податків органів державної податкової служби;
надання відповідей на письмові запити платників податків;
організації та проведення навчання платників податків з питань застосування чинного податкового законодавства;
організації та проведення засідань "круглого столу" з питань обговорення чинного податкового законодавства;
організації та проведення сеансів телефонного зв'язку "гаряча лінія";
оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів державної податкової служби та порядок застосування чинного податкового законодавства;
організації особистого прийому громадян керівниками та спеціалістами органів державної податкової служби.
7.2. Надання відповідей платникам податків, які звернулися до інформаційно-довідкової служби "007"
Однією із складових частин роботи серед платників податків є діяльність телефонної інформаційно-довідкової служби органів державної податкової служби, яка безкоштовно надає:
довідки з питань організації роботи органів державної податкової служби;
консультації з питань обчислення та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Користувач оплачує лише вартість послуг зв'язку телефонної компанії.
7.3. Надання відповідей на письмові запити платників податків
З метою надання відповідей на письмові запити платників податків надаються податкові роз'яснення та узагальнюючі податкові роз'яснення.
Узагальнюючі податкові роз'яснення надаються Державною податковою адміністрацією України і затверджуються її наказами. Через них оприлюднюється офіційне розуміння органами державної податкової служби окремих положень законодавства з метою обґрунтування їх рішень у разі проведення апеляційних процедур.
Податкові роз'яснення - відповіді органів державної податкової служби всіх рівнів з питань оподаткування, надані безоплатно на запити зацікавлених осіб у строки, встановлені законом для надання відповідей на звернення громадян до органів державної влади.
Узагальнюючі податкові роз'яснення мають пріоритет над податковими роз'ясненнями.
Податкові роз'яснення, надані Державною податковою адміністрацією України, мають пріоритет над податковими роз'ясненням, наданими державними податковими адміністраціями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державними податковими інспекціями.
Податкові роз'яснення, надані державними податковими адміністраціями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, мають пріоритет над податковими роз'ясненнями, наданими підпорядкованими державними податковими інспекціями.
Підставами для надання податкового роз'яснення є:
- необхідність обґрунтування рішення органу державної податкової служби відповідного рівня під час проведення апеляційних процедур;
запровадження нового виду податку, збору (обов'язкового платежу) або внесення зміни до правил оподаткування;
випадки, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або органів державної податкової служби, унаслідок чого може бути прийняте рішення як на користь платника податків, так і на користь органу державної податкової служби;
необхідність зміни виданого раніше податкового роз'яснення у зв'язку з виданням податкового роз'яснення, що має пріоритет.
Податкове роз'яснення видається у тому разі, якщо не існує податкового роз'яснення з порушеного платником податків питання, що має пріоритет. В іншому разі у відповіді, що направляється органом державної податкової служби платнику податків, робиться посилання на податкове роз'яснення, що має пріоритет.
Підставами для надання узагальнюючих податкових роз'яснень є рішення (резолюція) керівника Державної податкової адміністрації України про необхідність надання узагальнюючого податкового роз'яснення за результатами:
- розгляду запитів, що надійшли до Державної податкової адміністрації України від платників податків;
- розгляду запитів, що надійшли до Державної податкової адміністрації України від державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
- проведення аналізу законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування;
- запровадження нового виду податку, збору (обов'язкового платежу) або внесення змін до правил оподаткування.
Узагальнюючі податкові роз'яснення і податкові роз'яснення застосовуються протягом терміну дії відповідної норми податкового законодавства.
7.4. Надання консультацій при відвідуванні платниками податків органів державної податкової служби
При зверненні платників податків безпосередньо до органу державної податкової служби за усним роз'ясненням податкового законодавства прийом провадиться у спеціально обладнаних для цього приміщеннях.
Усні консультації надаються також через консультаційні пункти. Вони розташовуються, як правило, в безпосередній близькості від місць постійної роботи платників податків: на ринках, підприємствах, у приміщеннях органів місцевої влади, у великих населених пунктах, де немає органів державної податкової служби.
7.5. Організація та проведення навчання платників податків з питань застосування чинного податкового законодавства
Заходи щодо організації та проведення навчання платників податків з питань застосування чинного податкового законодавства включають:
розробку методичних рекомендацій з організації процесу навчання платників податків;
розробку та організацію видання пам'яток для новостворених суб'єктів господарювання щодо їх прав та порядку роботи з органами державної податкової служби;
щоквартальне визначення тематики загальнодержавних семінарів та пріоритетних напрямків роботи з платниками податків;
розробку та тиражування роздаткових матеріалів для семінарів по найбільш актуальних питаннях, а також законодавчо-нормативних матеріалів по конкретній тематиці семінару;
безпосередню організацію та проведення семінарів з платниками податків;
створення та підтримування в актуальному стані інформаційних стендів в органах державної податкової служби та їх відділеннях.
Головною формою навчання платників податків є проведення провідними фахівцями органів державної податкової служби за попередньо визначеною темою семінарів не рідше одного разу на квартал.
7.6. Організація та проведення засідань "круглого столу" з питань обговорення чинного податкового законодавства
Ініціаторами проведення "круглих столів", як правило, виступають редакції засобів масової інформації та громадські організації. Участь у таких зустрічах керівників та фахівців органів державної податкової служби дає змогу донести до громадськості точку зору державної податкової служби на ту чи іншу проблему. За необхідності, за результатами засідання "круглого столу" може бути зроблена заява для представників засобів масової інформації, які були присутні на цьому заході.
Засідання "круглого столу" проводяться не рідше одного разу на квартал, за необхідності - щомісячно.
7.7. Оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів державної податкової служби та порядку застосування чинного податкового законодавства
Для забезпечення права громадян на отримання інформації про діяльність органів державної податкової служби та стосовно застосування норм чинного податкового законодавства у мережі Інтернет функціонує веб-сайт Державної податкової адміністрації України (http://www.sta.gov.ua/) (є українська, російська та англійська версії) та 27 веб-сайтів державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Для зручності отримання зазначеної інформації користувачами мережі Інтернет кожний веб-сайт містить відповідні тематичні рубрики.
На веб-сайтах розміщено чинні законодавчі та нормативно-правові акти з питань оподаткування, інформація стосовно публічних заходів, що проводяться керівництвом органів державної податкової служби; забезпечується зворотний зв'язок з громадянами через відповідну рубрику, в якій містяться відповіді на запитання користувачів.
З метою реалізації громадянами прав на участь у регуляторній політиці та для забезпечення відкритості та прозорості Державна податкова адміністрація України відповідно до положень Закону України від 11 вересня 2003 року N 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розміщує на веб-сайтах проекти регуляторних актів.
7.8. Організація розгляду звернень громадян
Кожен громадянин має право звернутися до органу державної податкової служби із зауваженнями пропозиціями, що стосуються його статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Звернення може бути викладено у письмовій (надіслано поштою або передано до органу державної податкової служби) або усній формі (викладено громадянином і записано посадовою особою). Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою (колективне).
Звернення розглядаються і вирішуються у місячний термін від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо у місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу державної податкової служби або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особа, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
7.9. Організація особистого прийому громадян
Керівники органів державної податкової служби та начальники структурних підрозділів проводять особистий прийом громадян.
Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години. Графіки особистого прийому доводяться до відома громадян через засоби масової інформації та розміщаються на стендах при вході до органу державної податкової служби.
Порядок прийому громадян в органах державної податкової служби визначається їх керівниками.
Усі звернення на особистому прийомі реєструються.
Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення.
РОЗДІЛ 8. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ
Перелік нормативно-правових актів:
- Закон України від 4 грудня 1990 року N 509-ХII "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями);
- Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";
- Закон України від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті";
- Закон України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 15 вересня 1995 року N 327 "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" в редакції Закону України від 4 жовтня 2001 року N 2761-III;
- Закон України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 23 грудня 1998 року N 351-XIV "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності";
- Закон України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями);
- Указ Президента України від 16 березня 1995 року N 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" (із змінами та доповненнями);
- Указ Президента України від 12 червня 1995 року N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (із змінами та доповненнями);
- Указ Президента України від 23 липня 1998 року N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (із змінами та доповненнями);
- Указ Президента України від 27 червня 1999 року N 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства";
- постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року N 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями);
- постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (із змінами та доповненнями);
- постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року N 199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування".
- постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1315 "Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій";
- постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 619 "Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів)";
- наказ Державної податкової адміністрації України від 4 жовтня 1999 року N 542 "Про затвердження порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 1999 року за N 712/4005 (із змінами і доповненнями);
- наказ Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за N 105/5296 (із змінами і доповненнями);
- наказ Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року N 110 "Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за N 268/5459 (із змінами та доповненнями);
- наказ Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій)", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за N 567/5758 (із змінами та доповненнями);
- наказ Державної податкової адміністрації України від 25 лютого 2002 року N 83 "Про затвердження Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 березня 2002 року за N 248/6536 (із змінами і доповненнями);
- наказ Державної податкової адміністрації України від 31 березня 2003 року N 148 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток банку та Порядку її складання", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2003 року за N 281/7602 (із змінами і доповненнями);
- наказ Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за N 522/7843 (із змінами та доповненнями);
- наказ Державної податкової адміністрації України від 26 серпня 2003 року N 404 "Про затвердження Порядку повідомлення органів державної податкової служби суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності про здійснення товарообмінних операцій на виконання частини 4 статті 3 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2003 року за N 778/8099;
- наказ Державної податкової адміністрації України від 20 жовтня 2003 року N 494 "Про затвердження Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2003 року за N 1016/8337;
- наказ Державної податкової адміністрації України від 2 грудня 2003 року N 583 "Про затвердження форми повідомлення", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2003 року за N 1157/8478;
- наказ Державної податкової адміністрації України від 12 лютого 2004 року N 87 "Про затвердження Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 2004 року за N 234/8833;
- наказ Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2004 року N 326 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 червня 2004 року за N 803/9402;
- наказ Державної податкової адміністрації України від 15 жовтня 2004 року N 599 "Про затвердження Методичних рекомендацій та нової редакції зразків форм актів перевірок";
- наказ Державної податкової адміністрації України від 27 жовтня 2004 року N 616 "Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) по окремих загальнодержавних і місцевих податках і зборах";
- наказ Державної податкової адміністрації України від 10 листопада 2004 року N 636 "Про затвердження форми Посвідчення на право проведення контрольних перевірок ринків органами державної податкової служби, форми Акта контрольної перевірки ринку та форми Акта контрольної перевірки платника ринкового збору";
- наказ Державної податкової адміністрації України від 26 травня 2005 року N 187 "Про затвердження змін до наказу ДПА України від 24 квітня 2003 року N 196/ДСК "Щодо здійснення змін ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам";
- наказ Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N 925/11205;
- наказ Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року N 350 "Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації і проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість";
- наказ Державної податкової адміністрації України від 11 жовтня 2005 року N 441 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіку перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні".
8.1. Типи перевірок
Органи державної податкової служби в межах компетенції та у порядку, встановленому законодавством України, мають право здійснювати такі перевірки:
документальні невиїзні;
планові виїзні;
позапланові виїзні.
8.2. Підстави для проведення перевірок
Документальні невиїзні перевірки проводяться у разі виявлення органом державної податкової служби арифметичної або методологічної помилки у поданих платниками податків податкових деклараціях, звітах та інших документах, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також у випадках заявленого до відшкодування податку на додану вартість. Для проведення невиїзної документальної перевірки платники податків або їх представники можуть запрошуватися до органу державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків). Невиїзна документальна перевірка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби, в якому платник податків стоїть на обліку.
Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками й кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Позапланова виїзна перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі коли орган державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за достовірністю висновків органу державної податкової служби нижчого рівня здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного органом державної податкової служби нижчого рівня, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Позаплановою виїзною перевіркою (документальною) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість вважається перевірка платника податку на додану вартість, яка проводиться на підставі підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та поєднує в собі комплекс заходів, направлених на визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень органів державної податкової служби, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Обмеження у термінах та підставах проведення перевірок платників податків не поширюються на перевірки, що проводяться на особисте прохання суб'єкта господарювання, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства, а також на перевірки суб'єктів господарювання, які мають заборгованість із заробітної плати працівникам.
8.3. Періодичність і терміни проведення перевірок
Невиїзні документальні перевірки проводяться після подання до органів державної податкової служби податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).
Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Позапланова перевірка, в межах повноважень органів державної податкової служби, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", проводиться за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, а в інших випадках - за рішенням суду та рішенням керівника органу державної податкової служби.
Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.
Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.
Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.
Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочих дні.
8.4. Порядок надання документів для перевірки
Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника органу державної податкової служби про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Керівники підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, на вимогу органів державної податкової служби зобов'язані провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів. У разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів органи державної податкової служби мають право звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі.
У разі відмови платника податків у допуску до перевірки, посадовими особами органів державної податкової служби складається акт відмови від допуску до перевірки за встановленою формою.
8.5. Оформлення результатів перевірок
Будь-яка перевірка оформляється актом (довідкою) відповідно до порядку та форми оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог чинного законодавства суб'єктами господарювання, затверджених Державною податковою адміністрацією України.
До підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані платником податків (посадовими особами платника податків) в ході перевірки.
При виникненні спірних питань та зауважень щодо встановлених порушень під час здійснення перевірки такі питання та заперечення виносяться на розгляд постійних комісій при обласних державних податкових адміністраціях (державних податкових інспекціях, спеціалізованих державних податкових інспекціях по роботі з великими платниками податків).
Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів від дня закінчення установленого для проведення перевірки терміну (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Термін складання акта перевірки не зараховується до терміну проведення перевірки з урахуванням його продовження.
Підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок, - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта.
У разі незгоди платника податків (посадових осіб платника податків) із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів від дня отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.
При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку.
Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів від дня їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб'єкта господарювання.
Після реєстрації акта перевірки у встановленому порядку (у той же день) один його примірник (з відповідними додатками) передається суб'єкту господарювання або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.
У разі відмови платника податків (посадових осіб платника податків), що перевірений, від підписання акта перевірки, службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови.
Не пізніше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок реєструється в єдиному журналі реєстрації актів та в той же день один його примірник (з відповідними додатками) передається суб'єкту господарювання або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.
При відмові посадових осіб суб'єкта господарювання від отримання одного примірника акта перевірки з відповідними додатками робиться відповідний запис на останній сторінці обох примірників, складається акт відмови від отримання та один примірник акта перевірки з відповідними додатками направляється платнику податків поштою з повідомленням про вручення.
При цьому, до примірника акта, який зберігається в органі державної податкової служби, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення акта адресату.
У разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання до органу державної податкової служби для ознайомлення та підписання акта невиїзної документальної перевірки у визначені терміни, складається акт щодо неявки посадових осіб суб'єкта господарювання до органу державної податкової служби.
Не пізніше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок реєструється в єдиному журналі реєстрації актів перевірок та один його примірник (з відповідними додатками) надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка.
Податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником органу державної податкової служби (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень суб'єкта господарювання до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.
Податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) вручається суб'єкту господарювання у порядку та строки, визначені чинним законодавством.
Один примірник акта після реєстрації та прийняття за ним відповідного рішення передається до структурного підрозділу, у якому зберігається справа платника.
РОЗДІЛ 9. АПЕЛЯЦІЇ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Перелік нормативно-правових актів:
- Закон України від 4 грудня 1990 року N 509-ХII "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 2 жовтня 1996 року N 393/96-ВР "Про звернення громадян" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями);
- наказ Державної податкової адміністрації України від 2 березня 2001 року N 82 "Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за N 238/5429 (із змінами та доповненнями);
- наказ Державної податкової адміністрації України від 26 квітня 2001 року N 182 "Про затвердження Порядку застосування податкового компромісу органами державної податкової служби в межах адміністративної апеляційної процедури", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 травня 2001 року за N 437/5628.
9.1. Порядок подання скарги (заяви)
Органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків стосовно податкових повідомлень про суми податкових зобов'язань з податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок їх стягнення або контролю покладається на органи державної податкової служби), ввізного та вивізного мита та інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку).
З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді рішення органу державної податкової служби про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення органу державної податкової служби не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти орган державної податкової служби про кожний випадок судового оскарження його рішень.
Відмова в прийнятті скарги (заяви) платника податків забороняється. Реєстрація скарги (заяви) повинна відбуватися в день її подання або надходження до органу державної податкової служби.
9.2. Вимоги до скарги (заяви)
У скарзі (заяві) має бути зазначено:
- прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи - платника податку, а для юридичної особи - платника податку - її назва, місцезнаходження, а також адресу, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) за скаргою (заявою);
- найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення, рішення або постанова по справі про адміністративне правопорушення, що оскаржується, дата і номер; назва податку, збору (обов'язкового платежу) або штрафної (фінансової) санкції та сума;
- суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою податкового зобов'язання, визначеною органом державної податкової служби в податковому повідомленні, або незгоди з іншим рішенням органу державної податкової служби;
- про подання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу державної податкової служби, а також про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу державної податкової служби про подання повторної скарги (заяви) органу державної податкової служби вищого рівня;
- підпис фізичної особи-платника податку, а для юридичної особи-платника податку - підпис керівника або особи, яка виконує обов'язки керівника юридичної особи - платника податку. Якщо скарга (заява) в інтересах фізичної особи-платника податку або юридичної особи-платника податку подається її представником, то до скарги (заяви) долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства, і підпис представника юридичної особи-платника податку на скарзі (заяві) повинен бути скріплений печаткою юридичної особи - платника податку;
- перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги (заяви), у разі надсилання скарги (заяви) поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення.
Скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення або передана фізичною чи юридичною особою - платником податку через представника.