Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті. Закон від 23.09.1994 №185/94-ВР

Верховна Рада України Закон від 23.09.1994 №185/94-ВР
Остання редакція від 07.02.2019 втрата чинності (закон від 21.06.2018 N 2473-VIII /2473-19/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 23.09.1994

Номер 185/94-ВР

Статус Не діє

Редакції
07.02.2019 втрата чинності (закон від 21.06.2018 N 2473-VIII /2473-19/) 03.01.2017 внесення змін (закон від 03.11.2016 N 1724-VIII /1724-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1792-VIII /1792-19/) 15.10.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1669-VII /1669-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 02.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5463-VI /5463-17/) 17.11.2012 внесення змін (закон від 06.11.2012 N 5480-VI /5480-17/) 07.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5406-VI /5406-17/) 01.06.2012 внесення змін (закон від 13.03.2012 N 4496-VI /4496-17/) 11.02.2010 внесення змін (закон від 20.01.2010 N 1814-VI /1814-17/) 24.11.2009 внесення змін (закон від 23.06.2009 N 1533-VI /1533-17/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 31.05.2007 N 1108-V /1108-16/) 01.01.2005 внесення змін (закон від 15.06.2004 N 1766-IV /1766-15/) 26.02.2004 внесення змін (закон від 05.02.2004 N 1454-IV /1454-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 762-IV /762-15/) 25.04.2000 внесення змін (закон від 16.03.2000 N 1559-III /1559-14/) 08.10.1999 внесення змін (закон від 10.09.1999 N 1034-XIV /1034-14/) 25.05.1996 внесення змін (закон від 07.05.1996 N 184/96-ВР /184/96-ВР/) 23.09.1994 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Закон втратив чинність на підставі Закону N 2473-VIII від 21.06.2018, ВВР, 2018, N 30, ст.239 )
Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 40, ст.364 )( Вводиться в дію Постановою ВР N 187/94-ВР від 23.09.94, ВВР, 1994, N 40, ст.365 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 184/96-ВР від 07.05.96, ВВР, 1996, N 28, ст. 135 N 1034-XIV від 10.09.99, ВВР, 1999, N 44, ст.390 N 1559-III від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 22, ст.172 N 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 1454-IV від 05.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.270 N 1766-IV від 15.06.2004, ВВР, 2005, N 3, ст.77 N 1108-V від 31.05.2007, ВВР, 2007, N 44, ст.510 N 1533-VI від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 52, ст.763 N 1814-VI від 20.01.2010, ВВР, 2010, N 10, ст.101 N 4496-VI від 13.03.2012, ВВР, 2013, N 2, ст.4 N 5406-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 41, ст.551 N 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 4, ст.61 N 5480-VI від 06.11.2012, ВВР, 2013, N 50, ст.696 N 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.712 N 1669-VII від 02.09.2014, ВВР, 2014, N 44, ст.2040 N 1724-VIII від 03.11.2016, ВВР, 2016, N 52, ст.860 N 1792-VIII від 20.12.2016, ВВР, 2017, N 4, ст.43 ) ( У тексті Закону: слова "індивідуальної ліцензії Національного банку України" замінено словами "висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики"; слово "термін" в усіх відмінках і числах замінено словом "строк" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 1108-V від 31.05.2007 ) ( У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку" у відповідному відмінку згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
Стаття 1. Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації (z0374-12)) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
( Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1108-V від 31.05.2007, N 1533-VI від 23.06.2009, N 1814-VI від 20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI від 20.01.2010; із змінами, внесеними згідно із Законами N 1724-VIII від 03.11.2016, N 1792-VIII від 20.12.2016 )
Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.
( Статтю 1 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 )
Банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойсу), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою.
( Статтю 1 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 )( Частину статті 1 виключено на підставі Закону N 1108-V від 31.05.2007 )
При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.
( Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом N 4496-VI від 13.03.2012 )
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
( Статтю 1 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5480-VI від 06.11.2012 )
Стаття 2. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
( Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1108-V від 31.05.2007, N 1533-VI від23.06.2009, N 1814-VI від 20.01.2010 - норма змінзастосовується починаючи з податкового періоду, на який припадаєдень опублікування Закону N 1814-VI від 20.01.2010 )
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
( Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом N 184/96-ВРвід 07.05.96 )
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
( Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1108-V від 31.05.2007 )
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
( Статтю 2 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 5480-VI від 06.11.2012 )
Стаття 3. Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.
( Стаття 3 в редакції Закону N 1108-V від 31.05.2007 )
Стаття 4. Порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
( Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1108-V від 31.05.2007, N 5480-VI від 06.11.2012; в редакції Закону N 1669-VII від 02.09.2014 )
У разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов'язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов'язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення).
( Статтю 4 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1792-VIII від 20.12.2016 )
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
( Частина статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 762-IV від 15.05.2003, N 1108-V від 31.05.2007, N 5480-VI від 06.11.2012 )
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
( Частина статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 762-IV від 15.05.2003, N 5480-VI від 06.11.2012 )
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
( Частина статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 762-IV від 15.05.2003, N 5480-VI від 06.11.2012 )
Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
( Частина статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )( Стаття 4 в редакції Закону N 184/96-ВР від 07.05.96 )
Стаття 5. У разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1108-V від 31.05.2007 )
Стаття 6. Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
( Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 184/96-ВР від 07.05.96; в редакції Закону N 1108-Vвід 31.05.2007; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5480-VI від 06.11.2012 )
Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
( Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 184/96-ВР від 07.05.96; в редакції Закону N 1108-Vвід 31.05.2007; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5480-VI від 06.11.2012 )
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.
( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1108-V від 31.05.2007; із змінами, внесеними згідно ізЗаконами N 5463-VI від 16.10.2012, N 406-VII від 04.07.2013 )
Розрахунки за експортно-імпортними операціями суб'єктів космічної діяльності, визначених відповідно до статті 1 Закону України "Про космічну діяльність", а також суб'єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", після перерахування авансових платежів за виконання робіт з виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих, а також з розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів здійснюються у строк до 500 календарних днів. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1559-III від 16.03.2000; із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 1814-VI від 20.01.2010 - норма змінзастосовується починаючи з податкового періоду, на який припадаєдень опублікування Закону N 1814-VI від 20.01.2010 )
Вимоги, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не поширюються на розрахунки за експортно-імпортними операціями інвестора (представництва іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції, які здійснюються для потреб такої угоди (у тому числі пов'язані з придбанням обладнання, матеріалів, устаткування та інших товарів, робіт і послуг, необхідних для провадження робіт чи здійснення іншої діяльності, передбаченої угодою про розподіл продукції, у тому числі розпорядження частиною виробленої продукції, належною інвестору (представництву іноземного інвестора на території України), іншому інвестору чи державі).
( Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5406-VI від 02.10.2012; із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 5480-VI від 06.11.2012 )
Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1454-IV від 05.02.2004 )
Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1454-IV від 05.02.2004; із змінами, внесеними згідно ізЗаконами N 1108-V від 31.05.2007, N 1669-VII від 02.09.2014 )
Стаття 7. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 17-93 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 17, ст.186, N 49, ст.462).
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ,
23 вересня 1994 року
N 185/94-ВР
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті
Стаття 1. Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації (z0374-12)) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.
Банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойсу), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою.
При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Стаття 2. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.