податку на додану вартість (крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків);
податку на прибуток підприємств;
плати (податку) за землю;
збору на спеціальне використання природних ресурсів;
комунального податку;
збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
плати за патенти згідно із Законом України від 23 березня 1996 року N 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Суб'єкт господарювання - юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:
6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";
10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Ведеться спрощений податковий облік. Суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді, а також касову книгу.
Подаються дві форми звітності - Розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ та декларація по податку на додану вартість (у разі коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків).
По іншіх податках та зборах (обов'язкових платежах), які визначені Законом України "Про систему оподаткування", платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік та подають звітність згідно з законодавством.
Новостворені суб'єкти малого підприємництва, які зареєстровані в установленому порядку, можуть подати заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з дати взяття їх на облік в органі державної податкової служби.
Юридичні особи, що застосовують загальноприйняту систему оподаткування, мають право перейти на спрощену систему оподаткування. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва - юридична особа подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви, в якій зазначає обрану ставку єдиного податку.
Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності незалежно від обраної ставки єдиного податку - 6 або 10 відсотків - може бути прийнято платником податку не більше одного разу на календарний рік.
Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів безоплатно видати Свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.
Свідоцтво видається суб'єкту малого підприємництва терміном на один рік і є документом суворої звітності. Після закінчення терміну дії Свідоцтва на право сплати єдиного податку, у разі відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, порушення вимог Порядку, а також ліквідації суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи у встановленому законодавством порядку Свідоцтво підлягає поверненню до органу державної податкової служби, який його видав.
За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, подають до органу державної податкової служби розрахунок про сплату єдиного податку і акцизного збору, розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ та декларацію по податку на додану вартість (якщо він є платником податку на додану вартість), розрахунок податку з власників транспортних засобів.
Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
3.3. Відмова платників єдиного податку від застосування спрощеної системи оподаткування
У разі порушення вимог, установлених статтею 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", зокрема, якщо обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік перевищує 500 тис. грн. для фізичних осіб - суб'єктів господарювання та 1 млн. грн. для юридичних осіб - суб'єктів господарювання, платники єдиного податку повинні перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Суб'єкт малого підприємництва - платник єдиного податку може самостійно прийняти рішення про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернутись до загальної системи оподаткування з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).
3.4. Застосування спрощеної системи оподаткування шляхом сплати фіксованого сільськогосподарського податку
Платниками фіксованого сільськогосподарського податку можуть бути сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.
Якщо особа створюється шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), перетворення або виділу згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання не менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу від реалізації (поставки) сільськогосподарської продукції (супутніх послуг) протягом останнього податкового періоду поширюється на:
усіх осіб солідарно, які зливаються або приєднуються;
кожну окрему особу, створену шляхом поділу або виділу;
особу, створену шляхом перетворення.
Не можуть бути платниками фіксованого сільськогосподарського податку суб'єкти господарювання, які реалізують інвестиційні або інноваційні проекти у спеціальних (вільних) економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в умовах технологічних парків, реалізують інноваційні проекти відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" або зареєстровані платниками єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва.
У разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.
Зміна порядку сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) протягом звітного (податкового) року не допускається.
Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):
податку на прибуток підприємств;
плати (податку) за землю;
податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
комунального податку;
збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;
збору за спеціальне водокористування.
Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.
Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).
У випадку коли у звітному періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських угідь, у зв'язку з набуттям права землевласника або землекористувача відповідно землевласник чи землекористувач зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку.
Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах:
для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,15;
для багаторічних насаджень - 0,09;
для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, - 0,45 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній Республіці Крим.
Для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на поліських територіях, ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах:
для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,09;
для багаторічних насаджень - 0,03.
Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.
Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:
I квартал - 10 відсотків;
II квартал - 10 відсотків;
III квартал - 50 відсотків;
IV квартал - 30 відсотків.
Порядок, який визначає єдині правила обчислення фіксованого сільськогосподарського податку і складання податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 27 квітня 1999 року N 230 "Про заходи щодо забезпечення виконання Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок".
( Абзац пункту 3.4 виключено на підставі Наказу Державної податкової адміністрація N 202 від 13.04.2006 )
РОЗДІЛ 4. ПАТЕНТУВАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ, ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ПОСЛУГ
Перелік нормативно-правових актів:
- Закон України від 4 грудня 1990 року N 509-ХII "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 23 березня 1996 року N 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (із змінами та доповненнями);
- Закон України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями);
- постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року N 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями);
- постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року "Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій";
- постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року N 601 "Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій";
- постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 року N 1077 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів" (із змінами та доповненнями);
- постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року N 576 "Про затвердження переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню";
- наказ Державної податкової адміністрації України від 13 березня 1998 року N 107 "Про затвердження форм бланків торгових патентів та змін до Порядку заповнення бланків торгових патентів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 березня 1998 року за N 195/2635 (із змінами і доповненнями);
- наказ Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за N 105/5296 (із змінами та доповненнями);
- наказ Державного комітету зв'язку України від 7 грудня 1998 року N 167 "Про затвердження бланків квитанційних книжок форм N 1, N 5, N 47, N П-2, вимог щодо виготовлення та Інструкції про порядок обліку та застосування квитанційних книжок у філіалах підприємства поштового зв'язку та їхніх структурних підрозділах", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 травня 1999 року за N 314/3607.
4.1. Патентування деяких видів господарської діяльності
Суб'єкти господарювання (юридичні особи та суб'єкти господарювання, що не мають статусу юридичної особи, резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), предметом діяльності яких є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, зобов'язані придбавати торговий патент.
Підставою для придбання торгового патенту є заявка суб'єкта господарювання, яка подається до органу державної податкової служби. Зазначена заявка повинна містити такі реквізити:
найменування суб'єкта господарювання;
витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта господарювання, а у випадках придбання патенту для структурного (відокремленого) підрозділу - довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;
вид господарської діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;
найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.
Торговий патент видається за плату суб'єктам господарювання органами державної податкової служби за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам господарювання, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам господарювання, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.
Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів в межах граничних рівнів, визначених Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
У разі придбання торгового патенту не з початку місяця (кварталу) розмір плати за торговий патент за перший звітний місяць (квартал) визначається пропорційно кількості календарних днів місяця (кварталу) починаючи з дня придбання торгового патенту.
У разі придбання торгового патенту після 15 числа звітного місяця (15 числа останнього місяця звітного кварталу) суб'єкт господарювання одночасно сплачує вартість торгового патенту за наступний звітний місяць (квартал).
Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців.
Термін дії короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить від 1 до 15 днів.
Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному, а оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.
Під час придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності суб'єкт господарювання вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній місяць його дії.
Вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження об'єкта з надання побутових послуг та виду побутових послуг в межах граничних рівнів, визначених Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Оплата вартості торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному.
Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями встановлюється у фіксованому розмірі, встановленому Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями становить 36 календарних місяців.
Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями здійснюється щоквартально до 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями суб'єкт господарювання вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На цю суму зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.
Щомісячне (щоквартальне) внесення плати за торговий патент відображається органом державної податкової служби за місцем його придбання в особовому рахунку платника.
Датою внесення чергового платежу за торговий патент є дата перерахування зазначених коштів до бюджету.
На суму сплаченої вартості торгового патенту за відповідний звітний період зменшується сума авансових внесків податку на прибуток або податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів господарювання.
Суб'єкт господарювання може зробити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за весь термін його дії. Суб'єкт господарювання має право придбати торгові патенти на здійснення торговельної діяльності на наступні за поточним роки, але не більше ніж на три роки, сплативши повну вартість цих патентів під час їх одержання. При цьому суб'єкт господарювання звільняється від обов'язків довнесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки нормативно-правовими актами буде збільшена вартість торгового патенту.
Торговий патент видається суб'єкту господарювання під розписку у триденний термін з дня подачі заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.
Якщо змінено юридичну адресу суб'єкта господарювання або місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу, пункту продажу товарів, пункту надання побутових послуг, обмінного пункту, грального місця протягом терміну дії торгового патенту, власник торгового патенту зобов'язаний повідомити про це письмово у триденний термін відповідний орган державної податкової служби. Ця інформація є підставою для внесення відповідних змін до торгового патенту.
Провадження торговельної діяльності, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг за адресою (місцезнаходженням), не зазначеною у торговому патенті, оцінюється як заняття діяльністю без патенту.
У разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів, суб'єкт господарювання придбаває короткотерміновий торговий патент за місцем провадження зазначеної діяльності.
У разі провадження господарської діяльності в одному пункті продажу товарів, в одному окремому приміщенні, будівлі або в їх частинах двох чи більше видів діяльності, що підлягають патентуванню (роздрібна торгівля, громадське харчування і надання побутових послуг), суб'єктом господарювання придбавається два торгових патенти - на торговельну діяльність і на діяльність з надання побутових послуг.
У разі провадження господарської діяльності в одному пункті продажу товарів двох або трьох видів торгівельної діяльності (роздрібна та оптова торгівля, громадське харчування) придбавається один торговий патент за максимальною вартістю, встановленою відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням місцезнаходження даного пункту та асортиментного переліку товарів.
Якщо суб'єкт господарювання в одному окремому приміщенні, будівлі або в їх частинах надає два і більше видів побутових послуг, які підлягають патентуванню, придбавається один торговий патент за максимальною вартістю, встановленою відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням місцезнаходження даного пункту і виду побутових послуг.
У разі коли суб'єкт господарювання має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).
Суб'єкти господарювання або їх структурні (відокремлені) підрозділи, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням видів товарів вітчизняного виробництва, визначених Законом України від 23 березня 1996 року N 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (із змінами та доповненнями), провадять таку діяльність без придбання торгового патенту або з придбанням пільгового торгового патенту.
Торговий патент має бути відкритим і доступним для огляду та розміщеним:
на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарата;
на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;
на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності;
у пунктах обміну іноземної валюти;
у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.
Торговий патент є чинним на території органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання чи з яким погоджено місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу за місцем видачі торгового патенту цьому суб'єкту. Передача торгового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому структурному (відокремленому) підрозділу суб'єкта господарювання не дозволяється.
Торговий патент, виданий для здійснення торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), дійсний на території України.
Суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог чинного законодавства несуть відповідальність в частині сплати штрафних санкцій, визначених Законом України від 23 березня 1996 року N 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (із змінами та доповненнями). Посадові особи та громадяни - суб'єкти господарювання у разі порушення вимог цього Закону притягаються до адміністративної відповідальності згідно із законодавством.
У разі втрати торгового патенту орган державної податкової служби видає безоплатно його дублікат на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання та довідки органу МВС України.
Суб'єкт господарювання, який припинив діяльність, що підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний орган державної податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню до органу державної податкової служби, що видав його, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.
4.2. Застосування платниками податків реєстраторів розрахункових операцій (РРО)
Фізичні особи - підприємці та юридичні особи (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи) (далі - суб'єкти господарювання), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноважені банки та суб'єкти господарювання, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
На території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Кабінетом Міністрів України затверджені Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій.
4.2.1. Порядок проведення розрахунків
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;
у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених чинним законодавством, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення;
забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;
подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця;
вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування у встановленому порядку;
надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року N 1023-ХII "Про захист прав споживачів".
Уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані:
проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти, змінювати курс валюти відповідно до порядку, встановленого Національним банком України;
проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;
зберігати протягом робочої зміни другий примірник розрахункового документа, що підтверджує здійснення операції;
застосовувати у встановленому порядку лише ті реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції;
здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку;
забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту;
проводити технічне обслуговування і ремонт реєстраторів розрахункових операцій у встановленому порядку;
забезпечувати цілісність пломб реєстраторів розрахункових операцій, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції.
4.2.2.Реєстрація реєстраторів розрахункових операцій та взяття на облік
Перед реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій центром сервісного обслуговування (далі - ЦСО) здійснюється їх опломбування.
Після перевірки відповідності конструкції та програмного забезпечення реєстратора до документації виробника опломбування може здійснюватися уповноваженим представником органу державної податкової служби.
При опломбуванні реєстраторів розрахункових операцій складається довідка у двох примірниках про опломбування реєстратора розрахункових операцій, один з яких надається суб'єкту господарювання, а другий зберігається у ЦСО (в органі державної податкової служби), що здійснив опломбування.
Копію кожної довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій, виданої ЦСО, суб'єкт господарювання повинен подати до органу державної податкової служби за місцем обліку реєстратора розрахункових операцій не пізніше настання найближчого терміну подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок.
Реєстрація реєстраторів розрахункових операцій здійснюється в органах державної податкової служби:
для юридичних осіб - суб'єктів господарювання - за їх місцезнаходженням;
для фізичних осіб - суб'єктів господарювання - за місцем їх проживання.
У разі використання реєстратора розрахункових операцій на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі державної податкової служби за місцем використання, крім реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервних реєстраторів розрахункових операцій.
Реєстрація реєстраторів розрахункових операцій проводиться безоплатно у строк не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання суб'єктом господарювання усіх необхідних для цього документів.
Підприємства, що мають мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на податковий облік у місцевих органах державної податкової служби та відповідно до чинного законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати реєстратори розрахункових операцій за місцезнаходженням цих філій.
Реєстрація реєстраторів розрахункових операцій здійснюється на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання довільної форми, в якій зазначені сфера застосування та реквізити реєстраторів розрахункових операцій (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, виробник або постачальник, дата виготовлення), а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою суб'єкта господарювання - юридичної особи або особистим підписом суб'єкта господарювання - фізичної особи:
свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання (якщо суб'єкт господарювання має зареєстровані в даному органі державної податкової служби реєстратори розрахункових операцій чи книги обліку розрахункових операцій, то копію свідоцтва надавати не треба);
документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання реєстраторів розрахункових операцій у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування реєстраторами розрахункових операцій;
паспорта (формуляра) на реєстратора розрахункових операцій;
дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею); для реєстрації резервного реєстратора розрахункових операцій слід надати такі документи на кожну господарську одиницю, де буде використовуватися реєстратор розрахункових операцій;
для суб'єкта господарювання, що надають послуги з перевезень пасажирів і багажу - ліцензії на право здійснення зазначеного виду діяльності;
у разі реєстрації реєстратора розрахункових операцій, що був раніше зареєстрований іншим суб'єктом господарювання, - довідки про скасування реєстрації.
Оригінали документів повертаються суб'єкту господарювання, копії залишаються в органі державної податкової служби.
Після отримання зазначених документів платникові податків виписується довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій або надсилається відмова в його реєстрації (перереєстрації).
Посадова особа органу державної податкової служби виписує реєстраційне посвідчення у двох примірниках; один примірник посвідчення надається суб'єкту господарювання, а другий - залишається в органі державної податкової служби.
Скасування реєстрації реєстраторів розрахункових операцій здійснюється на підставі подання суб'єктом господарювання заяви довільної форми до органу державної податкової служби, де зареєстровано цей реєстратор розрахункових операцій. При цьому у суб'єкта господарювання вилучаються реєстраційне посвідчення, довідка про опломбування та надається довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за встановленою формою.
4.2.3. Реєстрація книги обліку розрахункових операцій (книги ОРО)
На кожний реєстратор розрахункових операцій або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування реєстраторів розрахункових операцій, - на окрему господарську одиницю, депо підприємства електротранспорту, а при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом - на кожного кондуктора або, за рішенням суб'єкта господарювання, на кожний транспортний засіб реєструється книга обліку розрахункових операцій (книга ОРО).
Книга ОРО - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Платник податків зобов'язаний зберігати використані книги ОРО та розрахункові книжки протягом трьох років після їх закінчення.
Реєстрація книг ОРО здійснюється в органі державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта господарювання, а якщо суб'єкт господарювання обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків - за місцем обліку в органі державної податкової служби.
У разі використання книги ОРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці її необхідно до початку використання взяти на облік в органі державної податкової служби за місцем провадження господарської діяльності, крім книг ОРО, зареєстрованих на реєстратори розрахункових операцій, які використовуються на об'єкті виїзної торгівлі або на транспортному засобі.
Підприємства, що мають мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на облік у місцевих органах державної податкової служби та відповідно до чинного законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати книги ОРО за місцезнаходженням цих філій.
Реєстрація та взяття на облік книги ОРО здійснюються безоплатно, не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання суб'єктом господарювання наступних документів:
свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання (якщо суб'єкт господарювання має зареєстровані в даному органі державної податкової служби книги ОРО на інші господарські одиниці чи реєстратори розрахункових операцій, то копія свідоцтва не потрібна);
реєстраційного посвідчення на реєстратори розрахункових операцій;
дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею);
для суб'єктів господарювання, які надають послуги з перевезень пасажирів і багажу, - ліцензії на право здійснення зазначеного виду діяльності.
Оригінали документів повертаються суб'єктам господарювання, копії залишаються в органі державної податкової служби.
Реєстрація першої книги ОРО на господарську одиницю здійснюється на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання довільної форми, де зазначається сфера діяльності, а також надання ним вищезазначених документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою суб'єкта господарювання - юридичної особи або особистим підписом суб'єкта господарювання - фізичної особи.
Посадова особа органу державної податкової служби виписує довідку про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, що надається суб'єкту господарювання.
Взяття книги ОРО на облік в органах державної податкової служби за місцем провадження господарської діяльності здійснюється при поданні суб'єкту господарської діяльності довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій. Посадова особа органу державної податкової служби проставляє відмітку в довідці про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій.
Перереєстрація книги ОРО, яка зареєстрована на окрему господарську одиницю, з метою використання її в іншій господарській одиниці відбувається за умови подання суб'єкту господарської діяльності до відповідного органу державної податкової служби письмової заяви довільної форми, де зазначається сфера діяльності, та довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій з відміткою про зняття книги ОРО з обліку, усіх зазначених в довідці незакінчених книг ОРО та розрахункових книжок, а також відповідних документів на господарську одиницю.
Посадова особа органу державної податкової служби вилучає довідку про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та виписує нову довідку з таким самим номером, як у попередньої, у якій записуються дані про всі перереєстровані книги ОРО та розрахункові книжки.
Орган державної податкової служби повідомляє суб'єкт господарської діяльності про прийняте рішення щодо відмови у реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів від моменту подання ним документів для реєстрації книги ОРО.
Скасування реєстрації книги ОРО здійснюється за рішенням керівника органу державної податкової служби, де ця книга ОРО зареєстрована. При цьому посадова особа органу державної податкової служби робить відмітку про скасування реєстрації на титульній сторінці книги ОРО; у довідці про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій викреслює відповідний рядок у таблиці "Книги обліку розрахункових операцій", а також робить відмітку та викреслює відповідний запис у Книзі облікових форм. Відмітки, викреслювання, виправлення завіряються підписом зазначеної посадової особи.
4.2.4. Проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій
Згідно з чинним законодавством встановлено ряд вимог до суб'єктів господарювання щодо проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Постановою Кабінету Міністрів від 23 серпня 2000 року N 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями) установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.
Зокрема, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій у сумі 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг), встановлено для розрахункових операцій з:
роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва;
роздрібної торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села.
Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій у сумі 200 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг) встановлено для розрахункових операцій з:
роздрібної торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень;
роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу;
продажу страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ;
роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл;
надання послуг бібліотеками;
продажу предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями;
надання на вокзалах та у портах послуг носильниками з доставлення багажу пасажирів;
роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу;
провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єктами господарювання на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" надано статус гірських;
надання медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника;
приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.
Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг) для розрахункових операцій з:
роздрібної торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється:
1. суб'єктами господарювання - фізичними особами, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань обкладення прибутковим податком з громадян;
2. суб'єктами господарювання - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).
продажу товарів (за переліком, затвердженим Держкомзв'язку і погодженим із Мінекономіки та Державною податковою адміністрацією) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв'язку в селах;
продажу газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв'язку, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообороту за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів;
продажу квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському та міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті, на морських і річкових суднах, а також продаж у кіосках телефонних карток, що застосовуються у таксофонних мережах;
надання побутових послуг:
на території села;
вдома у замовника з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, дрібного ремонту квартир за переліком робіт, що встановлюється Мінекономіки та Державною податковою адміністрацією, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення меблів, килимів та інших килимових виробів (за умови проведення розрахунків на місці надання послуг);
з ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, радіоелектронної апаратури, побутових машин і приладів, металевих виробів та хімічного чищення структурними підрозділами підприємств і суб'єктами господарювання з 1 або 2 працюючими;
продажу товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, затвердженим Мінтрансом і погодженим з Мінекономіки та Державною податковою адміністрацією, а на повітряних суднах, задіяних у міжнародних повітряних сполученнях, також продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
реалізації білетів державних лотерей, крім продажу цих білетів через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України;
приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту);
страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами ("Зелена Картка");