Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1139 від 4 липня 2018 року про спільні правила у галузі цивільної авіації та про створення Агентства з безпеки польотів Європейського Союзу, та про внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2111/2005, (ЄС) № 1008/2008, (ЄС) № 996/2010, (ЄС) № 376/2014 та директив Європейського Парламенту і Ради 2014/30/ЄС та 2014/53/ЄС, а також про скасування регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 552/2004 та (ЄС) № 216/2008 та Регламенту Ради (ЄЕС) № 3922/91

(b) передбачають повідомлення про рішення фізичних чи юридичних осіб та його публікацію відповідно до вимог статей 123 і 132(2);

(c) передбачають повідомлення фізичної чи юридичної особи, якій адресоване рішення, та будь-яких інших сторін провадження про засоби правового захисту, доступні їм згідно з цим Регламентом;

(d) забезпечують, щоб рішення включало зазначення підстав.

2. Правління встановлює процедури із зазначенням умов, за яких про рішення повідомляють відповідним особам, у тому числі інформацію щодо доступних процедур оскарження, як передбачено в цьому Регламенті.

1. До 31 грудня кожного року, згідно з пунктом (c) статті 98(2), Правління ухвалює програмний документ з річною і багаторічною програмою на основі проекту, поданого Виконавчим директором за шість тижнів до його ухвалення, з урахуванням висновку Комісії та стосовно багаторічного програмування після консультацій з Європейським Парламентом. Правління передає документ Європейському Парламенту, Раді та Комісії. Програмний документ стає остаточним після того, як буде ухвалено остаточну редакцію загального бюджету, за потреби до нього вносять відповідні зміни.

2. Річна робоча програма містить детальні цілі та очікувані результати, у тому числі показники ефективності, та враховує цілі Європейського плану безпеки польотів. Вона також містить опис заходів, які повинні отримати фінансування, та визначення фінансових і людських ресурсів, розподілених для кожної дії, відповідно до принципів бюджетування та управління кожного виду діяльності, із зазначенням видів діяльності, які повинні отримати фінансування з регулятивного бюджету, та видів діяльності, які повинні бути профінансовані за рахунок зборів і тарифів, отримуваних Агентством. Річна робоча програма повинна узгоджуватися з багаторічною робочою програмою, згаданою в параграфі 4 цієї статті. У ній мають бути чітко вказані завдання, які були додані, змінені або вилучені порівняно з попереднім фінансовим роком. Річне планування включає стратегію Агентства стосовно його діяльності, пов’язаної з міжнародною співпрацею згідно зі статтею 90, та дії Агентства, пов’язані з такою стратегією.

3. Правління вносить зміни до ухваленої річної робочої програми, якщо на Агентства покладено виконання нового завдання. Будь-які істотні зміни до річної робочої програми ухвалюють за тією самою процедурою, що і початкову річну робочу програму. Правління може делегувати Виконавчому директору повноваження вносити неістотні зміни до річної робочої програми.

4. Багаторічна робоча програма визначає загальне стратегічне програмування, у тому числі цілі, очікувані результати та показники ефективності. Вона також визначає програмування ресурсів, у тому числі багаторічного бюджету і персоналу.

Програмування ресурсів оновлюється щорічно. Стратегічне програмування оновлюється залежно від випадку, зокрема, з метою врахування результатів оцінювання, згаданого у статті 124.

1. Консолідований річний звіт про діяльність містить опис способу імплементації Агентством його річної робочої програми, застосування бюджету та кадрових ресурсів. У ньому чітко зазначають, які повноваження і завдання Агентства було додано, змінено або вилучено порівняно з попереднім роком.

2. У такому звіті окреслюють діяльність, здійснену Агентством, та оцінюють результати такої діяльності з огляду на цілі, показники ефективності та встановлений графік, ризики, пов’язані з такою діяльністю, використання ресурсів і загальні операції Агентства та ефективність і дієвість внутрішніх систем контролю. Також у звіті зазначають, які види діяльності були профінансовані з регулятивного бюджету, та які види діяльності були профінансовані за рахунок зборів і тарифів, отриманих Агентством.

1. Регламент (ЄС) № 1049/2001 застосовується до документів, які зберігає Агентство. Це положення не обмежує правил щодо доступу до даних і інформації, визначених у Регламенті (ЄС) № 376/2014 та в імплементаційних актах, ухвалених на підставі статей 72(5) і 74(8) цього Регламенту.

2. Агентство може брати учать у комунікаційній діяльності за власною ініціативою в межах своєї компетенції. Воно, зокрема, забезпечує, на додаток до публікації, зазначеної у статті 115(3), щоб широка громадськість та будь-які зацікавлені сторони своєчасно отримували об’єктивну, достовірну і зрозумілу інформацію про результати його роботи. Агентство забезпечує, щоб розподілення його ресурсів для комунікаційної діяльності не мало негативного впливу на виконання завдань, зазначених у статті 75.

3. Агентство перекладає матеріали для сприяння підвищенню рівня безпеки офіційними мовами Союзу, у відповідних випадках.

4. Національні компетентні органи надають допомогу Агентству шляхом ефективного повідомлення релевантної інформації щодо безпеки в межах своєї юрисдикції.

5. Будь-яка фізична чи юридична особа має право письмово звернутися до Агентства будь-якою офіційною мовою Союзу та отримати відповідь тією ж мовою.

6. Послуги з перекладу, необхідні для функціонування Агентства, надає Центр перекладу для органів Європейського Союзу.

1. Без обмеження інших доходів, дохід Агентства охоплює:

(a) внесок Союзу;

(b) внесок будь-якої європейської третьої країни, з якою Союз уклав міжнародні угоди, як зазначено у статті 129;

(c) збори, сплачені заявниками на отримання та володільцями сертифікатів, виданих Агентством, та особами, які зареєстрували декларації в Агентстві;

(d) тарифи за публікації, підготовку і будь-які інші надані послуги та за опрацювання апеляцій Агентством;

(e) будь-які добровільні фінансові внески держав-членів, третіх країн чи інших суб’єктів, за умови, що такі внески не ставлять під загрозу незалежність і неупередженість Агентства;

(f) гранти.

2. Видатки Агентства включають видатки на персонал, адміністративні, інфраструктурні та операційні видатки. Що стосується операційних видатків, бюджетні зобов’язання стосовно заходів, що тривають довше одного фінансового року, можуть, за необхідності, бути розділені на декілька років на щорічні платежі.

3. Доходи і видатки повинні бути збалансованими.

4. Регулятивні бюджети, встановлені і зібрані збори за діяльність із сертифікації та тарифи, стягнуті Агентством, обробляються окремо на рахунках Агентства.

5. Протягом фінансового року Агентство адаптує своє кадрове планування та управління видами діяльності, які фінансуються за рахунок ресурсів, пов’язаних зі зборами і тарифами, таким чином, що дозволяє швидко реагувати на робоче навантаження та коливання таких доходів.

6. Кожного року Виконавчий директор складає проект кошторису доходів і видатків Агентства на наступний фінансовий рік, у тому числі проект штатного розпису, і надсилає його Правлінню разом із пояснювальним матеріалом щодо стану бюджету. Такий проект штатного розпису стосовно посад, які фінансуються за рахунок зборів і тарифів, повинен ґрунтуватися на обмеженій низці показників, схвалених Комісією для вимірювання робочого навантаження й ефективності Агентства, та у ньому повинні бути визначені ресурси, необхідні для ефективного і своєчасного задоволення попиту на сертифікацію та інші види діяльності Агентства, у тому числі ті, що є результатом перерозподілу відповідальності згідно зі статтями 64 і 65.

Правління, на основі такого проекту, ухвалює попередній проект кошторису доходів і видатків Агентства на наступний фінансовий рік. Попередній проект кошторису доходів і видатків Агентства надсилається Комісії не пізніше 31 січня кожного року.

7. Правління надсилає остаточний проект кошторису доходів і видатків Агентства, який повинен включати проект штатного розпису разом із тимчасовою робочою програмою, до Комісії та до європейських третіх країн, із якими Союз уклав міжнародні угоди, як зазначено у статті 129, не пізніше 31 березня.

8. Комісія надсилає кошторис доходів і видатків Європейському Парламенту і Раді разом із проектом загального бюджету Європейського Союзу.

9. На основі кошторису доходів і видатків Комісія включає у проект загального бюджету Європейського Союзу суми, які вона вважає необхідними з огляду на штатний розпис та розмір внеску, який підлягає стягненню, до загального бюджету, який вона подає на розгляд Європейському Парламенту і Раді згідно зі статтями 313 і 314 ДФЄС.

10. Європейський Парламент і Рада затверджують розподіл внесків, передбачений для Агентства, та ухвалюють штатний розпис Агентства, враховуючи показники, пов’язані з робочим навантаженням і ефективністю Агентства, зазначені у параграфі 6.

11. Бюджет затверджує Правління. Він стає остаточним після ухвалення загального бюджету Союзу. Якщо є належним, він відповідним чином коригується.

12. Правління якомога оперативніше повідомляє Європейському Парламенту і Раді про свій намір реалізувати будь-який проект, який може призвести до істотних фінансових витрат за рахунок бюджету, зокрема, про будь-які проекти з нерухомим майном, як, наприклад, купівля або оренда будівель, а також повідомляє про це Комісії. До будь-якого будівельного проекту, який матиме значний вплив на бюджет Агентства, застосовується Делегований регламент Комісії (ЄС) № 1271/2013 (- 43).

Якщо Європейський Парламент чи Рада повідомили про намір видати висновок щодо певного проекту, вони надсилають такий висновок Правлінню протягом шести тижнів з дати повідомлення про проект.

1. За виконання бюджету Агентства відповідає Виконавчий директор.

2. До 1 березня після завершення кожного фінансового року, бухгалтер Агентства передає робочу фінансову звітність бухгалтеру Комісії і Рахунковій Палаті. Бухгалтер Агентства також надсилає звіт про бюджетне і фінансове управління за фінансовий рік бухгалтеру Комісії до 1 березня після завершення кожного фінансового року. Бухгалтер Комісії консолідує робочу фінансову звітність установ і децентралізованих органів відповідно до статті 147 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 966/2012 (- 44).

3. До 31 березня після завершення кожного фінансового року виконавчий директор передає звіт про бюджетне і фінансове управління за відповідний фінансовий рік Європейському Парламенту, Раді, Комісії і Рахунковій Палаті.

4. Згідно зі статтею 148 Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012, після отримання зауважень Рахункової палати до робочої фінансової звітності Агентства бухгалтер складає остаточну фінансову звітність Агентства під свою відповідальність, та виконавчий директор подає її на розгляд Правлінню.

5. Правління видає висновок щодо остаточної фінансової звітності Агентства.

6. До 1 липня після завершення кожного фінансового року бухгалтер Агентства надсилає остаточну фінансову звітність до Європейського Парламенту, Комісії і Рахункової палати разом із висновком Правління.

7. Остаточну звітність публікують в Офіційному віснику Європейського Союзу до 15 листопада після завершення кожного фінансового року.

8. Виконавчий директор надсилає Рахунковій палаті відповідь на її зауваження до 30 вересня після завершення кожного фінансового року. Він також надсилає таку відповідь Правлінню і Комісії.

9. Виконавчий директор подає до Європейського Парламенту, на вимогу останнього, будь-яку необхідну інформацію для застосування процедури звільнення від відповідальності за виконання бюджету за відповідний фінансовий рік, як передбачено статтею 165(3) Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012.

10. Європейський Парламент за рекомендацією Ради кваліфікованою більшістю до 15 травня року n + 2 ухвалює рішення щодо звільнення Виконавчого директора від відповідальності за виконання бюджету за рік n.

1. З метою боротьби із шахрайством, корупцією та іншою незаконною діяльністю, Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 883/2013 (- 45) застосовується без обмежень.

2. Агентство приєднується до Міжінституційної угоди від 25 травня 1999 року між Європейським Парламентом, Радою Європейського Союзу та Комісією Європейських співтовариств щодо внутрішніх розслідувань Європейського бюро боротьби із шахрайством (OLAF) (- 46) протягом шести місяців з 11 вересня 2018 року та ухвалює відповідні положення, застосовні до його персоналу, використовуючи зразок, визначений у додатку до зазначеної угоди.

3. Рахункова палата має повноваження проводити аудит, - на підставі документів та виїзних інспектувань, - усіх бенефіціарів грантів, підрядників і субпідрядників, які отримали кошти Союзу від Агентства.

4. Європейське бюро боротьби із шахрайством може проводити розслідування, у тому числі виїзні перевірки та інспектування, відповідно до положень і процедур, установлених у Регламенті (ЄС, Євратом) № 883/2013 та Регламенті Ради (Євратом, ЄС) № 2185/96 (- 47), з метою встановлення факту шахрайства, корупції або будь-якої іншої незаконної діяльності, що негативно впливає на фінансові інтереси Союзу, у зв’язку з грантом або договором, що фінансується Агентством.

5. Без обмеження параграфів 1-4, угоди про співпрацю з третіми країнами або міжнародними організаціями, договори, грантові угоди та грантові рішення Агентства повинні містити положення, які прямо уповноважують Рахункову Палату та Європейське бюро боротьби із шахрайством здійснювати такі аудити і розслідування відповідно до їхніх компетенцій.

Агентство ухвалює власні правила безпеки, які є еквівалентними правилам безпеки Комісії для захисту секретної інформації Європейського Союзу (EUCI) та чутливої незасекреченої інформації, як визначено в Рішеннях Комісії (ЄС, Євратом) 2015/443 (- 48) і (ЄС, Євратом) 2015/444 (- 49). Правила безпеки Агентства повинні охоплювати, між іншим, положення про обмін такою інформацією, її опрацювання та зберігання.

1. Не пізніше ніж 12 вересня 2023 року та один раз на п’ять років у подальшому Комісія проводить оцінювання відповідно до настанов Комісії, щоб оцінити ефективність Агентства стосовно його цілей, повноважень і завдань. Таке оцінювання має на меті оцінити вплив цього Регламенту, Агентства і його робочих практик на встановлення високого рівня безпеки цивільних польотів. У межах оцінювання розглядають можливу необхідність зміни повноважень Агентства, а також фінансові наслідки будь-якої такої зміни. Оцінювання повинне враховувати позиції Правління та стейкхолдерів як на рівні Союзу, так і на національному рівні.

2. Якщо Комісія вважає, що продовження діяльності Агентства більше не є обґрунтованим з огляду на поставлені цілі, повноваження і завдання, вона може запропонувати внести до цього Регламенту відповідні зміни або скасувати його.

3. Комісія передає результати оцінювання разом зі своїми висновками Європейському Парламенту, Раді та Правлінню. План дій з графіком додають у відповідних випадках. Результати оцінювання та рекомендації підлягають оприлюдненню.

Фінансові правила, які застосовуються до Агентства, ухвалює Правління після консультацій із Комісією. Такі фінансові правила не повинні відступати від Делегованого регламенту (ЄС) № 1271/2013, окрім випадків, коли такий відступ є особливо необхідним для ведення діяльності Агентства, та Комісія попередньо надала згоду на такий відступ.

1. Збори і тарифи стягуються за:

(a) видачу і поновлення сертифікатів та реєстрацію декларацій Агентством відповідно до цього Регламенту, а також діяльність Агентства, пов’язану з наглядом, щодо видів діяльності, яких стосуються такі сертифікати і декларації;

(b) публікації, підготовку та надання будь-яких інших послуг Агентством, що повинні відображати фактичні витрати на кожну окрему надану послугу;

(c) опрацювання апеляцій.

Усі збори і тарифи повинні бути виражені і сплачені в євро.

2. Сума зборів і тарифів повинна бути встановлена на такому рівні, щоб забезпечити, що відповідний дохід покриває всі витрати на діяльність, пов’язані з наданими послугами, та щоб уникнути значного накопичення надлишку. Усі видатки Агентства, нараховані персоналу, залученому до діяльності, зазначеної у параграфі 1, зокрема пропорційний внесок працедавця до пенсійної програми, повинні бути відображені у таких витратах. Збори і тарифи повинні бути доходами Агентства від діяльності, пов’язаної з послугами, за які збори і тарифи повинні бути сплачені.

3. Бюджетні надлишки, отримані за рахунок зборів і тарифів, використовують для фінансування подальшої діяльності, пов’язаної зі зборами і тарифами, або для покриття збитків. У разі регулярного значного позитивного чи негативного результату бюджету рівень зборів і тарифів переглядають.

4. Після консультацій з Агентством відповідно до пункту (i) статті 98(2) Комісія ухвалює імплементаційні акти про встановлення детальних правил стосовно зборів і тарифів, які стягує Агентство, із зазначенням, зокрема, дій, за які, згідно з пунктами (c) і (d) статті 120(1), стягуються такі збори і тарифи, та суми зборів і тарифів і способу їх сплати. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 127(3).

1. Комісії допомагає комітет. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

3. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

4. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 8 Регламенту (ЄС) №182/2011 у поєднанні зі статтею 4 того самого Регламенту.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надається Комісії за умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статтях 19, 28, 32, 39, 47, 54, 58, 61, 62(13), 68(3), 84(4), 105 і 106, надається Комісії на 5 років, починаючи з 11 вересня 2018 року. Комісія складає звіт про здійснення делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до кінця п’ятирічного періоду. Делегування повноважень автоматично подовжується на терміни такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого терміну.

3. Делегування повноважень, зазначених у статтях 19, 28, 32, 39, 47, 54, 58, 61, 62(13), 68(3), 84(4), 105 і 106, може бути в будь-який час відкликане Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делегування повноважень, зазначених у такому рішенні. Таке рішення набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу, або з пізнішої дати, вказаної у ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, що вже набули чинності.

4. Перед ухваленням делегованого акту Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, встановлених у Міжінституційній угоді про краще законотворення від 13 квітня 2016 року.

5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона повинна одночасно повідомити про це Європейський Парламент і Раду.

6. Делегований акт, зазначений у статтях 19, 28, 32, 39, 47, 54, 58, 61, 62(13), 68(3), 84(4), 105 і 106, набуває чинності, лише якщо з боку Європейського Парламенту чи Ради впродовж двох місяців з дати повідомлення Європейського Парламенту й Ради про цей акт не було висловлено жодних заперечень, або якщо ще до закінчення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не заперечуватимуть. Такий період подовжують на два місяці за ініціативи Європейського Парламенту чи Ради.

Агентство є відкритим до участі європейських третіх країн, які є сторонами Чиказької конвенції, або які уклали міжнародні угоди з Союзом, на підставі яких вони ухвалили або застосовують право Союзу у сферах дії цього Регламенту.

Такі міжнародні угоди можуть включати положення, які визначають, зокрема, характер і обсяг участі відповідної європейської третьої країни у роботі Агентства, у тому числі положення про фінансові внески та персонал. Агентство може укладати згідно зі статтею 90(2) робочі угоди з компетентним органом відповідної європейської третьої країни для реалізації таких положень.

1. Необхідні домовленості стосовно розміщення, передбаченого для Агентства в державі-члені ведення діяльності, та обладнання, яке має бути надано такою державою-членом, разом зі спеціальними правилами, застосовними у державі-члені ведення діяльності до Виконавчого директора, членів Правління, персоналу Агентства і членів їхніх родин, повинні бути встановлені в угоді про штаб- квартиру між Агентством і державою-членом, у якій розташований офіс Агентства.

2. Держава-член ведення діяльності Агентства забезпечує необхідні умови для безперебійного функціонування Агентства, у тому числі належне багатомовне шкільне навчання та належне транспортне сполучення.

Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, застосовних у разі порушення положень цього Регламенту й імплементаційних актів, ухвалених на його підставі, та вживають усіх необхідних заходів для забезпечення їх виконання. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.

1. Що стосується опрацювання персональних даних у рамках цього Регламенту, держави-члени повинні виконувати свої завдання відповідно до цього Регламенту згідно з національними законами, регламентами чи адміністративними положеннями відповідно до Регламенту (ЄС) № 2016/679.

2. Що стосується опрацювання персональних даних у рамках цього Регламенту, Комісія і Агентство повинні виконувати свої завдання відповідно до цього Регламенту згідно з Регламентом (ЄС) № 45/2001.

У статті 15 Регламенту (ЄС) № 2111/2005 параграфи 1-3 викласти у такій редакції:

"1. Комісії допомагає комітет ("Комітет ЄС з безпеки польотів"). Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

3. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.".

Внести до Регламенту (ЄС) № 1008/2008 такі зміни:

(1) у статті 4 пункт (b) викласти у такій редакції:

"(b) він має дійсний сертифікат експлуатанта, виданий згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1139 (*1) національним органом держави-члена, декількома національними органами держав-членів, що діяли спільно відповідно до статті 62(5) зазначеного Регламенту, або Агентством з безпеки польотів Європейського Союзу.

(2) Статтю 6 викласти у такій редакції:

"Стаття 6

Сертифікат експлуатанта

1. Умовою надання і дійсності ліцензії експлуатанта є наявність дійсного сертифіката експлуатанта із зазначенням діяльності, охопленої такою ліцензією експлуатанта.

2. Усі зміни, внесені до сертифіката експлуатанта повітряного перевізника Співтовариства, повинні бути відображені, залежно від випадку, у його ліцензії експлуатанта.

Орган, відповідальний за сертифікат експлуатанта, якомога швидше повідомляє компетентному органу ліцензування про будь-які релевантні пропоновані зміни до сертифіката експлуатанта.

3. Орган, відповідальний за сертифікат експлуатанта, та компетентний орган ліцензування погоджують заходи для проактивного обміну інформацією, релевантною для оцінювання та збереження сертифіката експлуатанта і ліцензії експлуатанта.

Такий обмін може включати, але не обмежуватися нею, інформацію стосовно фінансових, організаційних заходів і заходів щодо власності повітряного перевізника Співтовариства, які можуть вплинути на безпечність чи платоспроможність його експлуатації, або які можуть сприяти здійсненню органом, відповідальним за сертифікат експлуатанта, його діяльності з нагляду, пов’язаної з безпекою. Якщо інформація надається на умовах конфіденційності, необхідно вжити заходів для забезпечення належного захисту інформації.

3a. Якщо існує ймовірність того, що необхідне буде вжиття заходів правозастосування, орган, відповідальний за сертифікат експлуатанта, та компетентний орган ліцензування повинні якомога швидше проконсультуватися перед вжиттям таких заходів та співпрацювати для вирішення питання до вжиття заходів. У разі вжиття заходів орган, відповідальний за сертифікат експлуатанта, та компетентний орган ліцензування якомога швидше повідомляють один одному про вжиття таких заходів.";

(3) у статті 12 параграф 1 викласти у такій редакції:

‘1. Повітряне судно, що його використовує повітряний перевізник Співтовариства, підлягає реєстрації, на вибір держави-члена, компетентний орган якої видає ліцензію експлуатанта, у її власному національному реєстрі або в національному реєстрі іншої держави-члена. Проте у разі використання повітряного судна за договором оренди повітряного судна без екіпажу чи за договором оренди повітряного судна з екіпажом згідно зі статтею 13, таке повітряне судно може бути зареєстроване у національному реєстрі будь-якої держави-члена або третьої країни.".

Статтю 5 Регламенту (ЄС) №996/2010 викласти у такій редакції:

"Стаття 5

Обов’язок проводити розслідування

1. Щодо кожного нещасного випадку чи серйозного інциденту, який стосується повітряного судна, до якого застосовується Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1139 (*2), проводять розслідування щодо безпеки у державі-члені, у якій стався нещасний випадок чи серйозний інцидент.

2. Якщо місце нещасного випадку чи серйозного інциденту, який стосується повітряного судна, до якого застосовується Регламент (ЄС) 2018/1139, та яке зареєстроване у державі-члені, неможливо точно встановити як розташоване на території будь-якої держави, розслідування щодо безпеки проводить орган розслідувань щодо безпеки держави-члена реєстрації.

3. Обсяг розслідувань щодо безпеки, згаданих у параграфах 1, 2 і 4, та процедуру проведення таких розслідувань щодо безпеки визначає орган розслідувань щодо безпеки з урахуванням наслідків нещасного випадку чи серйозного інциденту та досвіду, який він очікує отримати з таких розслідувань для підвищення рівня безпеки польотів.

4. Органи розслідувань щодо безпеки можуть розслідувати інші нещасні випадки, ніж згадані у параграфах 1 і 2, а також нещасні випадки чи серйозні інциденти, які стосуються інших типів повітряних суден, згідно з національним законодавством держав-членів, якщо вони очікують отримати з таких розслідувань досвід для підвищення рівня авіаційної безпеки.

5. Як відступ від параграфів 1 і 2 цієї статті, відповідальний орган розслідувань щодо безпеки, з урахуванням очікуваного досвіду для підвищення рівня безпеки польотів, який можна отримати з такого розслідування, може не ініціювати розслідування щодо безпеки, якщо нещасний випадок чи серйозний інцидент стосується безпілотного повітряного судна, щодо якого не вимагається сертифікат чи декларація згідно зі статтею 56(1) і (5) Регламенту (ЄС) 2018/1139, або пілотованого повітряного судна з максимальною злітною масою нижче чи на рівні 2250 кг, або якщо жодна особа не отримала смертельних чи серйозних поранень.

6. Розслідування щодо безпеки, згадані у параграфах 1, 2 і 4, не мають на меті встановлення винних осіб чи відповідальності. Вони проводяться незалежно і окремо від та без обмеження будь-яких судових чи адміністративних проваджень, які мають на меті встановлення винних осіб чи відповідальності.

У статті 3 Регламенту (ЄС) №376/2014 параграф 2 викласти у такій редакції:

"2. Цей Регламент застосовується до подій та іншої інформації, пов’язаної з безпекою, що стосується цивільних повітряних суден, до яких застосовується Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1139 (*3).

Проте зазначений Регламент не застосовується до подій та іншої інформації, пов’язаної з безпекою, що стосується безпілотних повітряних суден, щодо яких не вимагається сертифікат чи декларація згідно зі статтею 56(1) і (5) Регламенту (ЄС) 2018/1139, якщо результатом таких події або іншої інформації, пов’язаної з безпекою, що стосується таких безпілотних повітряних суден, не стало смертельне чи серйозне поранення особи, або якщо вони не стосуються повітряних суден, окрім безпілотних повітряних суден.

Держави-члени можуть вирішити застосовувати цей Регламент також до подій та іншої інформації, пов’язаної з безпекою, що стосується цивільних повітряних суден, до яких не застосовується Регламент (ЄС) 2018/1139.

У статті 2(2) Директиви 2014/30/ЄС пункт (b) викласти у такій редакції:

"(b) Таке авіаційне обладнання, якщо воно підпадає під дію Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1139 (*4) та призначене виключно для використання в повітрі:

(i) повітряні судна, окрім безпілотних повітряних суден, а також пов’язані з ними двигуни, повітряні гвинти, частини і невстановлене обладнання;

(ii) безпілотні повітряні судна, а також пов’язані з ними двигуни, повітряні гвинти, частини і невстановлене обладнання, конструкції яких сертифіковані згідно зі статтею 56(1) зазначеного Регламенту, та які призначені для експлуатації тільки на частотах, встановлених Регламентом радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку для захищеного використання в аеронавігації.

У додатку до Директиви 2014/53/ЄС пункт 3 викласти в такій редакції:

"3. Таке авіаційне обладнання, якщо воно підпадає під дію Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1139 (*5) та призначене виключно для використання в повітрі:

(a) повітряні судна, окрім безпілотних повітряних суден, а також пов’язані з ними двигуни, повітряні гвинти, частини і невстановлене обладнання;

(b) безпілотні повітряні судна, а також пов’язані з ними двигуни, повітряні гвинти, частини і невстановлене обладнання, конструкції яких сертифіковані згідно зі статтею 56(1) зазначеного Регламенту, та які призначені для експлуатації тільки на частотах, встановлених Регламентом радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку для захищеного використання в аеронавігації.

1. Регламент (ЄС) № 216/2008 скасувати з 11 вересня 2018 року.

2. Регламент (ЄС) № 552/2004 скасувати з 11 вересня 2018 року. Проте статті 4, 5, 6, 6a і 7 зазначеного Регламенту та додатки III і IV до нього залишаються чинними до дати початку застосування делегованих актів, зазначених у статті 47 цього Регламенту, та тією мірою, якою такі акти охоплюють предмет відповідних положень Регламенту (ЄС) № 552/2004, та у будь-якому разі не пізніше ніж до 12 вересня 2023 року.

3. Регламент (ЄЕС) № 3922/91 скасувати з дати початку застосування детальних правил, ухвалених згідно з пунктом (a) статті 32(1), щодо обмежень часу польоту і службового часу та вимог щодо часу відпочинку для авіатаксі, екстреної медичної служби та експлуатації комерційного авіаційного транспорту, що здійснюються літаками з одним пілотом.

4. Покликання на скасовані Регламенти, зазначені у параграфах 1, 2 і 3, необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент і, залежно від випадку, читати відповідно до кореляційної таблиці удодатку X.

1. Сертифікати та певні специфікації льотної придатності, видані або визнані згідно з Регламентом (ЄС) № 216/2008, та декларації, подані або визнані згідно із зазначеним Регламентом, і його імплементаційні правила залишаються чинними та вважаються виданими, поданими і визнаними згідно з відповідними положеннями цього Регламенту, у тому числі для цілей застосування статті 67.

2. Не пізніше ніж 12 вересня 2023 року імплементаційні правила, ухвалені на підставі Регламентів (ЄС) № 216/2008 і (ЄС) № 552/2004, повинні бути адаптовані до цього Регламенту. До адаптації будь-які покликання у таких імплементаційних правилах на:

(a) "комерційну експлуатацію" тлумачать як покликання на пункт (i) статті 3 Регламенту (ЄС) № 216/2008;

(b) "моторизоване повітряне судно складної конструкції" тлумачать як покликання на пункт (i) статті 3 Регламенту (ЄС) № 216/2008;

(c) "прилади" тлумачать як покликання на пункт (29) статті 3 цього Регламенту;

(d) "свідоцтво приватного пілота" тлумачать як покликання на свідоцтво, згадане у статті 7(7) Регламенту (ЄС) № 216/2008.

3. Агентство видає, не пізніше, ніж через два роки після 11 вересня 2018 року, згідно зі статтею 76(1) і 76(3) цього Регламенту, висновки стосовно пропозицій щодо внесення змін до Регламентів Комісії (ЄС) № 748/2012 (- 50), (ЄС) № 1321/2014 (- 51), (ЄС) № 1178/2011 (- 52), і (ЄС) № 965/2012 (- 53) та до застосовних сертифікаційних специфікацій з метою їх адаптації, що стосується повітряних суден, призначених головним чином для спортивного і рекреаційного використання, до цього Регламенту.

4. До 12 вересня 2021 року Агентство видає керівні матеріали для добровільного використання державами-членами з метою сприяння розробленню пропорційних національних правил стосовно проектування, виробництва, технічного обслуговування та експлуатації повітряних суден, перелічених у додатку I.

5. Як відступ від статей 55 і 56, відповідні положення Регламенту (ЄС) № 216/2008 залишаються чинними до набуття чинності делегованими актами, зазначеними у статті 58, та імплементаційними актами, зазначеними у статті 57 цього Регламенту.

6. Держави-члени скасовують або коригують чинні двосторонні угоди, укладені з третіми країнами, у сферах, охоплених цим Регламентом, якомога швидше після набуття чинності цим Регламентом та в будь-якому разі до 12 вересня 2021 року.

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.