Регламент Комісії (ЄС) № 633/2007 від 7 червня 2007 року про встановлення вимог до застосування протоколу передачі польотних повідомлень для цілей сповіщення, координації та передачі польотів між органами диспетчерського обслуговування повітряного руху

КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства,

Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 552/2004 від 10 березня 2004 року про взаємодійність Європейської мережі організації повітряного руху (Регламент про взаємодійність) (- 1), і зокрема його статтю 3(1),

Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 549/2004 від 10 березня року про встановлення рамки для створення Єдиного європейського неба (рамковий Регламент) (- 2), і зокрема його статтю 8(2),

Оскільки:

(1) Обмін інформацією між системами опрацювання польотних даних запроваджено між органами диспетчерського обслуговування повітряного руху для цілей сповіщення, координації та передачі польотів та для цілей цивільно-військової координації. Такий обмін інформацією має спиратися на належні та гармонізовані протоколи зв’язку для забезпечення їх взаємодійності.

(2) Європейська організація з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) отримала мандат відповідно до статті 8(1) Регламенту (ЄС) № 549/2004 на розробку вимог до протоколу передачі польотних повідомлень для цілей сповіщення, координації та передачі польотів. Цей Регламент ґрунтується на підсумковому звіті про виконання мандату від 31 березня року.

(3) Стандарт Євроконтролю для обміну польотними даними було включено до додатка до Регламенту Комісії (ЄС) № 2082/2000 від 6 вересня 2000 року про затвердження стандартів Євроконтролю та внесення змін до Директиви 97/15/ЄС, про затвердження стандартів Євроконтролю та про внесення змін до Директиви Ради 93/65/ЄЕС (- 3), відповідно до якого використання стандарту стало обов’язковим у рамках Співтовариства в разі закупівлі нових систем опрацювання польотних даних. Оскільки Регламент (ЄС) № 2082/2000 було скасовано з 20 жовтня 2005 року, необхідно оновити законодавство Співтовариства з тим, щоб забезпечити узгодженість відповідних нормативних положень.

(4) Стає все важче і дорожче обслуговувати обладнання зв’язку та програмне забезпечення, що відповідають стандарту Євроконтролю для обміну польотними даними. Тому слід затвердити новий належний стандарт для підтримки обміну польотними даними.

(5) Протокол управління передачею разом з Інтернет-протоколом (TCP/IP) на поточний час розглядається як найбільш прийнятна основа для задоволення вимог до зв’язку при обміні польотними даними між органами диспетчерського обслуговування повітряного руху.

(6) Цей Регламент має охоплювати застосування протоколу передачі польотних повідомлень, який використовують для обміну інформацією відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) № 1032/2006 від 6 липня 2006 року про встановлення вимог до автоматичних систем для обміну польотними даними для цілей сповіщення, координації та передачі польотів між органами диспетчерського обслуговування повітряного руху (- 4).

(7) Цей Регламент не має регулювати військові операції і навчання, згадані в статті 1(2) Регламенту (ЄС) № 549/2004.

(8) У заяві з військових питань, що стосуються Єдиного європейського неба (- 5), держави-члени взяли на себе зобов’язання співпрацювати одна з одною, беручи до уваги національні військові потреби, щоб забезпечити повне й однакове застосування концепції гнучкого використання повітряного простору в усіх державах-членах усіма користувачами повітряного простору.

(9) Застосування концепції гнучкого використання повітряного простору, як визначено в статті 2(22) Регламенту (ЄС) № 549/2004, вимагає створення систем для своєчасного обміну польотними даними між органами обслуговування повітряного руху та контролюючими військовими органами.

(10) Відповідно до статті 3(3)(d) Регламенту (ЄС) № 552/2004, імплементаційні правила щодо взаємодійності мають описувати конкретні процедури оцінювання відповідності, які будуть використані для оцінювання або відповідності, або придатності до використання компонентів, а також для перевірки систем.

(11) Відповідно до статті 10(2) Регламенту (ЄС) № 552/2004, дату застосування суттєвих вимог і перехідних положень може бути вказано у відповідних імплементаційних правилах щодо взаємодійності.

(12) Виробникам і провайдерам аеронавігаційного обслуговування має бути наданий певний період часу для розробки нових компонентів і систем відповідно до нових технічних вимог.

(13) Заходи, передбачені в цьому Регламенті, відповідають висновку Комітету Єдиного неба, заснованого відповідно до статті 5 Регламенту (ЄС) № 549/2004,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

1. Цей Регламент встановлює вимоги до застосування протоколу передачі польотних повідомлень для обміну інформацією між системами опрацювання польотних даних для цілей сповіщення, координації та передачі польотів між органами диспетчерського обслуговування повітряного руху та для цілей цивільно-військової координації згідно з Регламентом (ЄС) № 1032/2006.

2. Цей Регламент застосовують до:

(a) систем зв’язку, які підтримують процедури координації між органами диспетчерського обслуговування повітряного руху з використанням механізму зв’язку "рівний з рівним", та які надають послуги для загального повітряного руху;

(b) систем зв’язку, які підтримують процедури координації між органами обслуговування повітряного руху і контролюючими військовими органами з використанням механізму зв’язку "рівний з рівним".

Для цілей цього Регламенту застосовують терміни та означення, викладені в статті 2 Регламенту (ЄС) № 549/2004.

Також застосовують такі терміни та означення:

1. "протокол передачі польотних повідомлень" означає протокол для електронного зв’язку, що включає формати повідомлень, їх кодування для обміну і правила послідовності, які використовують для обміну інформацією між системами опрацювання польотних даних;

2. "система опрацювання польотних даних" означає частину системи обслуговування повітряного руху, яка отримує, автоматично опрацьовує та розповсюджує по робочих місцях органів диспетчерського обслуговування повітряного руху дані плану польоту і пов’язані з ним повідомлення;

3. "орган диспетчерського обслуговування повітряного руху" (далі - "орган диспетчерського ОПР") у відповідних випадках означає: районний диспетчерський центр, диспетчерський орган підходу, або аеродромну диспетчерську вишку;

4. "робоче місце" означає меблі та технічне обладнання, на якому член персоналу обслуговування повітряного руху виконує завдання, пов’язані з його посадовими обов’язками;

5. "районний диспетчерський центр" (далі - "РДЦ") означає орган, утворений для забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах, що перебувають під його відповідальністю;

6. "цивільно-військова координація" означає координацію між цивільними та військовими сторонами, уповноваженими ухвалювати рішення і погоджувати курс дій;

7. "орган обслуговування повітряного руху" (далі - "орган ОПР") означає цивільний або військовий орган, що відповідає за надання послуг з обслуговування повітряного руху;

8. "контролюючий військовий орган" означає будь-який стаціонарний або мобільний військовий орган, що здійснює управління військовим повітряним рухом та/або веде іншу діяльність, яка в силу свого специфічного характеру може вимагати резервування або обмеження повітряного простору;

9. механізм зв’язку "рівний з рівним" означає механізм зв’язку, запроваджений між двома органами орган диспетчерського ОПР або між органами ОПР та контролюючими військовими органами, в якому кожна сторона має однакові можливості зв’язку для обміну інформацією між системами опрацювання польотних даних, і будь-яка зі сторін може ініціювати такий зв’язок.

1. Провайдери аеронавігаційного обслуговування повинні забезпечити, щоб системи, зазначені у статті 1(2)(a), застосовували протокол передачі польотних повідомлень відповідно до вимог взаємодійності, вказаних у додатку I.

2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб системи, зазначені у статті 1(2)(b), застосовували протокол передачі польотних повідомлень відповідно до вимог взаємодійності, вказаних у додатку I.

Перед видачею декларації про відповідність вимогам ЄС, зазначеної у статті 5 Регламенту (ЄС) № 552/2004, виробники компонентів систем, вказаних у статті 1(2) цього Регламенту, які застосовують протокол передачі польотних повідомлень, повинні виконати оцінювання відповідності таких компонентів згідно з вимогами, визначеними у додатку II.

1. Провайдери аеронавігаційного обслуговування, які можуть продемонструвати, що вони відповідають умовам, визначеним у додатку III, повинні виконати перевірку систем, зазначених у статті 1(2)(a), відповідно до вимог, викладених у частині A додатка IV.

2. Провайдери аеронавігаційного обслуговування, які не можуть довести, що вони відповідають умовам, визначеним у додатку III, повинні доручити перевірку систем, зазначених у статті 1(2)(a), нотифікованому органу.

Таку перевірку виконують відповідно до вимог, визначених у частині B додатка IV.

3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб перевірка систем, зазначених у статті 1(2)(b), засвідчувала відповідність таких систем вимогам цього Регламенту щодо взаємодійності.

Держави-члени повинні вживати заходів, необхідних для забезпечення відповідності цьому Регламенту.

1. Суттєві вимоги, визначені в додатку II Регламенту (ЄС) № 552/2004, застосовують до введення в експлуатацію систем Європейської мережі організації повітряного руху (далі - "EATMN"), згаданих у статті 1(2) цього Регламенту, з 1 січня 2009 року.

2. Перехідні положення, передбачені статтею 10(3) Регламенту (ЄС) № 552/2004, застосовують у належних випадках з тієї самої дати.

3. Якщо держава-член або провайдер аеронавігаційного обслуговування розробляє протокол передачі польотних повідомлень між своїми системами у поєднанні з імплементацією Регламенту (ЄС) № 1032/2006, системи, згадані в статті 1(2)(a) і (b), повинні відповідати вимогам додатка I до 31 грудня 2012 року.

4. Якщо держава-член або провайдер аеронавігаційного обслуговування заявили або підписали відповідний контракт, що має обов’язкову силу, або розробили протокол передачі польотних повідомлень для систем, зазначених у статті 1(2)(a) і (b), до дати набуття чинності цим Регламентом, при чому відповідність вимогам пункту 6 додатка I не може бути гарантована, провайдер аеронавігаційного обслуговування або контролюючий військовий орган можуть використовувати інші варіанти Інтернет-протоколу для зв’язку "рівний з рівним" між їхніми системами до 31 грудня 2014 року.

Такі держави-члени і провайдери аеронавігаційного обслуговування повинні забезпечити, щоб весь зв’язок "рівний з рівним" від їхніх систем до систем інших держав-членів або провайдерів аеронавігаційного обслуговування відповідав вимогам, вказаним у додатку I, за винятком випадків, коли угода, укладена до 20 квітня 2011 року, дозволяє використання інших версій Інтернет-протоколу протягом перехідного періоду, який закінчується не пізніше 31 грудня 2014 року.

5. Держави-члени, згадані в параграфах 3 і 4, повинні надати Комісії до 20 квітня 2011 року детальну інформацію про заходи, які провайдер аеронавігаційного обслуговування або контролюючі військові органи застосовують в рамках EATMN для забезпечення взаємодійності систем, зазначених у статті 1(2)(a) і (b).

Цей Регламент набуває чинності на 20-ий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Його застосовують з 1 січня 2009 року до всіх систем EATMN, зазначених у статті 1(2), що були введені в експлуатацію після зазначеної дати.

Його застосовують з 20 квітня 2011 року до всіх систем EATMN, зазначених у статті 1(2), що були в експлуатації станом на зазначену дату.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.

1. Кожна рівна по статусу організація, що здійснює передачу польотних повідомлень, повинна мати ідентифікатор.

2. Функція ідентифікації повинна забезпечувати, щоб зв’язок міг відбуватись тільки між уповноваженими рівними по статусу організаціями з передачі польотних повідомлень.

3. Функція управління з’єднанням повинна встановлювати з’єднання і розривати з’єднання між рівними по статусу організаціями з передачі польотних повідомлень, забезпечуючи, щоб передача польотних даних могла бути досягнута тільки протягом часу дії з’єднання.

4. Функція передачі даних повинна надсилати та отримувати повідомлення з польотними даними між з’єднаними рівними по статусу організаціями з передачі польотних повідомлень.

5. Функція моніторингу повинна перевіряти безперервність обслуговування з’єднання між рівними по статусу організаціями з передачі польотних повідомлень.

6. Всі функції, якими обмінюються організації з передачі польотних повідомлень, повинні використовувати Протокол управління передаванням через Інтернет, ІР версії 6.

1. Заходи з перевірки повинні продемонструвати відповідність компонентів, що забезпечують роботу протоколу передачі польотних повідомлень, застосовним вимогам цього Регламенту щодо взаємодійності в ході експлуатації таких компонентів у тестовому середовищі.

2. Виробник здійснює управління діяльністю з перевірки та він повинен, зокрема:

(a) визначити належне тестове середовище;

(b) перевірити, що план тестування описує компоненти в тестовому середовищі;

(c) перевірити, що план тестування забезпечує повне покриття застосовних вимог;

(d) забезпечити узгодженість і якість технічної документації та плану тестування;

(e) планувати організацію тестування, персонал, встановлення та конфігурацію платформи тестування;

(f) проводити інспекційні перевірки і тести, як вказано в плані тестування;

(g) складати звіт, який відображає результати інспекційних перевірок і тестів.

3. Виробник повинен забезпечити, щоб компоненти, які забезпечують роботу протоколу передачі польотних повідомлень, інтегровані в тестове середовище, відповідали застосовним вимогам до взаємодійності цього Регламенту.

4. Після задовільного завершення перевірки відповідності, виробник під свою відповідальність складає декларацію про відповідність вимогам ЄС, в якій вказує, зокрема, що його компонент відповідає вимогам цього Регламенту, та що пов’язані з таким компонентом умови використання відповідають додатку III(3) до Регламенту (ЄС) № 552/2004.

1. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен мати в своєму розпорядженні такі методи звітності всередині організації, які забезпечують і демонструють неупередженість і незалежність суджень щодо заходів з перевірки.

2. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен забезпечити, щоб персонал, який бере участь у процесах перевірки, проводив контрольні перевірки з максимально можливою професійною доброчесністю і максимально можливою технічною компетентністю, та щоб він не зазнавав будь-якого тиску і стимулювання, зокрема фінансового характеру, що могли б вплинути на його судження або результати контрольних перевірок, зокрема, з боку осіб або груп осіб, яких можуть стосуватися результати перевірок.

3. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен забезпечити, щоб персонал, який бере участь у процесах перевірки, мав доступ до обладнання, що дозволяє йому належним чином виконувати необхідні контрольні перевірки.

4. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен забезпечити, щоб персонал, який бере участь у процесах перевірки, мав добру технічну і професійну підготовку, задовільні знання вимог до перевірок, які вони повинні проводити, достатній досвід таких операцій і здатність, необхідну для складання декларацій, записів і звітів, що підтверджують, що перевірку було проведено.

5. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен забезпечити, щоб персонал, який бере участь у процесах перевірки, міг проводити свої контрольні перевірки неупереджено. Розмір винагороди такого персоналу не повинен залежати від кількості проведених контрольних перевірок чи результатів таких контрольних перевірок.

1. Перевірка систем, що забезпечують роботу протоколу передачі польотних повідомлень, повинна продемонструвати відповідність таких систем вимогам цього Регламенту щодо взаємодійності в модельованому середовищі, що відображає умови експлуатації таких систем.

2. Перевірка систем, які забезпечують роботу протоколу передачі польотних повідомлень, повинна проводитись відповідно до належної і визнаної практики тестувань.

3. Інструменти тестування, що їх використовують для перевірки систем, які забезпечують роботу протоколу передачі польотних повідомлень, повинні мати належні функції для забезпечення всебічного покриття тестування.

4. Перевірка систем, які забезпечують роботу протоколу передачі польотних повідомлень, повинна сформувати елементи технічного файлу, як того вимагає додаток IV(3) Регламенту (ЄС) № 552/2004, а також такі елементи:

(a) опис функціонування протоколу передачі польотних повідомлень;

(b) звіт про проведені інспекційні перевірки і тести перед введенням системи в експлуатацію.

5. Провайдер аеронавігаційного обслуговування здійснює управління діяльністю з перевірки та він повинен, зокрема:

(a) визначати належне модельоване операційне і технічне середовище, що відображають операційне середовище;

(b) перевірити, що план тестування описує інтеграцію протоколу передачі польотних повідомлень в систему, протестовану в модельованому операційному та технічному середовищі;

(c) перевірити, що план тестування забезпечує повне покриття вимог цього Регламенту щодо взаємодійності;

(d) забезпечити узгодженість і якість технічної документації та плану тестування;

(e) планувати організацію тестування, персонал, встановлення та конфігурацію платформи тестування;

(f) проводити інспекційні перевірки і тести, як вказано в плані тестування;

(g) складати звіт, який відображає результати інспекційних перевірок і тестів.

6. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен забезпечити, щоб функціонування протоколу передачі польотних повідомлень, інтегрованого в системи, що працюють в модельованому операційному середовищі, відповідали вимогам цього Регламенту щодо взаємодійності.

7. Після задовільного завершення перевірки відповідності, провайдери аеронавігаційного обслуговування складають декларацію ЄС про перевірку системи і подають її національному наглядовому органу разом із технічним файлом, як того вимагає стаття 6 Регламенту (ЄС) № 552/2004.

1. Перевірка систем, що забезпечують роботу протоколу передачі польотних повідомлень, повинна продемонструвати відповідність таких систем вимогам цього Регламенту щодо взаємодійності в модельованому середовищі, що відображає умови експлуатації таких систем.

2. Перевірка систем, які забезпечують роботу протоколу передачі польотних повідомлень, повинна проводитись відповідно до належної і визнаної практики тестувань.

3. Інструменти тестування, що їх використовують для перевірки систем, які забезпечують роботу протоколу передачі польотних повідомлень, повинні мати належні функції для забезпечення всебічного покриття тестування.

4. Перевірка систем, які забезпечують роботу протоколу передачі польотних повідомлень, повинна сформувати елементи технічного файлу, як того вимагає додаток IV(3) Регламенту (ЄС) № 552/2004, а також такі елементи:

(a) опис функціонування протоколу передачі польотних повідомлень;

(b) звіт про проведені інспекційні перевірки і тести перед введенням системи в експлуатацію.

5. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен визначити належне модельоване операційне та технічне середовище, що відображає операційне середовище, і повинен доручити проведення перевірки нотифікованому органу.

6. Нотифікований орган здійснює управління діяльністю з перевірки та він повинен, зокрема:

(a) перевірити, що план тестування описує інтеграцію протоколу передачі польотних повідомлень в систему, протестовану в модельованому операційному та технічному середовищі;

(b) перевірити, що план тестування забезпечує повне покриття вимог цього Регламенту щодо взаємодійності;

(c) забезпечити узгодженість і якість технічної документації та плану тестування;

(d) планувати організацію тестування, персонал, встановлення та конфігурацію платформи тестування;

(e) виконувати інспекційні перевірки і тести, як вказано в плані тестування;

(f) складати звіт, який відображає результати інспекційних перевірок і тестів.

7. Нотифікований орган повинен забезпечити, щоб функціонування протоколу передачі польотних повідомлень, інтегрованого в системи, що працюють в модельованому операційному середовищі, відповідали вимогам цього Регламенту щодо взаємодійності.

8. Після задовільного завершення завдань перевірки, нотифікований орган складає сертифікат відповідності у частині завдань, які він виконав.

9. Після цього провайдер аеронавігаційного обслуговування складає декларацію ЄС про перевірку систем і подає її національному наглядовому органу разом з технічним файлом, як того вимагає стаття 6 Регламенту (ЄС) № 552/2004.