Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1139 від 4 липня 2018 року про спільні правила у галузі цивільної авіації та про створення Агентства з безпеки польотів Європейського Союзу, та про внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2111/2005, (ЄС) № 1008/2008, (ЄС) № 996/2010, (ЄС) № 376/2014 та директив Європейського Парламенту і Ради 2014/30/ЄС та 2014/53/ЄС, а також про скасування регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 552/2004 та (ЄС) № 216/2008 та Регламенту Ради (ЄЕС) № 3922/91

Такий запит також може бути поданий двома чи більше організаціями, які є частиною однієї групи підприємств, основне місце діяльності кожної з яких розташоване в іншій державі-члені, та кожна з яких має сертифікат або має право подати заявку на отримання сертифіката згідно з главою III щодо такого самого виду авіаційної діяльності.

2. Відповідні організації надсилають запит, зазначений у параграфі 1, Агентству і національним компетентним органам держав-членів, у яких розташовані їхні основні місця діяльності.

Після отримання такого запиту Агентство і відповідні національні компетентні органи повинні без невиправданої затримки провести консультації та, якщо це необхідно, дізнатися позицію організацій, які подали запит. Під час таких консультацій Агентство і національні компетентні органи повинні приділяти особливу увагу залученню інспекторів та іншого персоналу, доступного відповідним національним компетентним органам у разі укладення угоди щодо перерозподілу.

Якщо після таких консультацій Агентство або відповідний національний компетентний орган вважають, що задоволення запиту матиме негативні наслідки для їхньої здатності ефективно виконувати завдання, пов’язані з сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, відповідно до цього Регламенту або відповідно до делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі, або матиме інші негативні наслідки для ефективного функціонування органу, вони повідомляють протягом максимум 180 днів з дати отримання такого запиту відповідні організації про те, що вони вважають, що запит може мати такі негативні наслідки, та надають свої обґрунтування. Такий інформаційний лист надсилають також іншій стороні. У такому разі запит вважається відхиленим.

3. Якщо запит не був відхилений згідно з параграфом 2, Агентство і відповідні національні компетентні органи укладають детальні угоди щодо перерозподілу відповідальності за виконання відповідних завдань. Необхідно проконсультуватися щодо таких детальних угод з організаціями, які звернулися до Агентства із запитом про те, щоб Агентство діяло як їхній компетентний орган, до того, як вони будуть укладені. Такі детальні угоди повинні щонайменше чітко визначати перерозподілені завдання та включати інформацію щодо юридичних, практичних і адміністративних заходів, необхідних для забезпечення впорядкованої передачі та ефективного і безперервного продовження виконання таких завдань відповідно до цього Регламенту та делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі, а також для безперебійного продовження діяльності, здійснюваної відповідними організаціями. Детальні угоди повинні також включати положення щодо передачі релевантних технічних облікових записів і документації.

Агентство і відповідна держава-член або держави-члени, якщо застосовно, забезпечують, щоб перерозподіл відповідальності за виконання завдань був здійснений відповідно до таких детальних угод. У процесі імплементації таких угод Агентство залучає, наскільки це можливо, інспекторів та інший доступний персонал держав-членів.

4. Після укладання детальних угод відповідно до параграфа 3 Агентство стає компетентним органом, відповідальним за виконання завдань, охоплених таким запитом, та відповідна держава-член або держави-члени повинні бути звільнені від відповідальності за виконання таких завдань. Щодо відповідальності Агентства за виконання перерозподілених завдань застосовуються глави IV і V.

5. Стаття 64(3), (6) і (7) застосовується mutatis mutandis щодо будь-якого перерозподілу відповідальності за виконання завдань відповідно до цієї статті.

6. Організації, щодо яких Агентство діє як компетентний орган відповідно до цієї статті, можуть звернутися до держав-членів, у яких розташовані основні місця діяльності таких організацій, із запитом про відновлення їхньої відповідальності за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, щодо таких організацій. У такому разі статті 64(4)-(7) застосовуються mutatis mutandis.

1. Якщо виконуються всі наведені нижче умови:

(a) результати інспектувань та інших заходів моніторингу, здійснюваних Агентством згідно зі статтею 85, вказують на значну тривалу нездатність держави-члена ефективно виконувати певні або всі покладені на неї завдання, пов’язані з сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, відповідно до цього Регламенту;

(b) Комісія звернулася до держави-члена із запитом щодо усунення недоліків, виявлених згідно з пунктом (a);

(c) держава-член не усунула недоліки задовільним чином, та ситуація, що склалася, загрожує безпеці цивільних польотів,

за запитом Комісії відповідні держави-члени і Агентство спільно запроваджують тимчасову програму технічної допомоги з метою усунення виявлених недоліків та допомоги відповідній державі-члену у відновленні її здатності виконувати завдання, пов’язані з сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, охоплені цим Регламентом, до закінчення фази підтримки. Така програма технічної допомоги повинна включати, зокрема, графік програми, планування і виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, у випадках, якщо недоліки були виявлені, підготовку і кваліфікації відповідних інспекторів і персоналу та організацію роботи національного компетентного органу відповідної держави-члена, якщо він має безпосередній вплив на виявлені недоліки.

2. Відповідна держава-член несе відповідальність за імплементацію програми технічної допомоги для усунення виявлених недоліків. З цією метою відповідна держава-член співпрацює з Агентством у процесі імплементації такої програми технічної допомоги, у тому числі шляхом видання необхідних інструкцій національному компетентному органу та надання всіх необхідних матеріальних об’єктів для успішного виконання програми допомоги.

У процесі імплементації програми технічної допомоги відповідна держава-член продовжує нести відповідальність за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, відповідно до статті 62(2). Агентство несе витрати у процесі надання допомоги відповідній державі-члену.

У процесі імплементації програми технічної допомоги відповідна держава-член, якщо це доцільно з огляду на характер недоліків, залучає об’єднання європейських інспекторів з авіаційного нагляду, створене відповідно до статті 63, кваліфікованих суб’єктів відповідно до статті 69, та використовує можливості підготовки, передбачені статтею 92.

3. Агентство повідомляє Комісію та інші держави-члени про прогрес, досягнутий у імплементації програми технічної допомоги.

4. Відповідна держава-член докладає всіх можливих зусиль для відновлення своєї здатності виконувати завдання, пов’язані з сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, відповідно до цього Регламенту. Якщо відповідна держава-член визнає, що програма технічної підтримки не може бути імплементована, як було заплановано, вона повідомляє про це Комісію та може перерозподілити свої обов’язки щодо виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, Агентству чи іншій державі-члену згідно зі статтею 64 або вжити інших заходів для усунення недоліків. Обсяг перерозподілу обмежується строго необхідним для усунення виявлених недоліків. Агентство вносить до репозиторію, створеного відповідно до статті 74, інформацію щодо перерозподілених завдань та оприлюднює таку інформацію.

5. Застосування цієї статті не обмежує застосування інших заходів, у тому числі статті 67 цього Регламенту і Регламенту (ЄС) № 2111/2005.

1. Сертифікати, видані Агентством або національними компетентними органами, та декларації, подані фізичними і юридичними особами згідно з цим Регламентом та делегованими і імплементаційними актами, ухваленими на його підставі, підпадають виключно під дію правил, умов і процедур, встановлених цим Регламентом, і національних адміністративних вимог та є дійсними і визнаними у всіх державах-членах без додаткових вимог чи оцінювання.

2. Якщо Комісія вважає, що юридична чи фізична особа, якій був виданий сертифікат або яка подала декларацію, більше не відповідає застосовним вимогам цього Регламенту або делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі, Комісія на підставі рекомендації Агентства вимагає, щоб держава-член, відповідальна за нагляд за такою особою, вжила належних коригувальних дій і запобіжних заходів, у тому числі обмеження чи призупинення сертифіката. Комісія ухвалює імплементаційні акти, що містять таке рішення. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 127(2). У разі існування належним чином підтвердженої нагальної необхідності, пов’язаної з безпекою польотів, Комісія ухвалює негайно застосовні імплементаційні акти відповідно до процедури, зазначеної в статті 127(4).

Починаючи з дати набуття чинності таким імплементаційним актом відповідні сертифікат чи декларація, як відступ від параграфа 1, більше не є дійсними і визнаними у всіх державах-членах.

3. Якщо Комісія вважає, що держава-член, згадана у параграфі 2, вжила належних коригувальних дій і запобіжних заходів, вона ухвалює на підставі рекомендації Агентства рішення про те, що відповідний сертифікат чи декларація знову є дійсними і визнаними у всіх державах-членах згідно з параграфом 1.

Комісія ухвалює імплементаційні акти, що містять таке рішення. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 127(2). У разі існування належним чином підтвердженої нагальної необхідності, пов’язаної з безпекою польотів, Комісія ухвалює негайно застосовні імплементаційні акти відповідно до процедури, зазначеної в статті 127(4).

4. Застосування цієї статті не обмежує застосування Регламенту (ЄС) № 2111/2005.

1. Агентство і національні компетентні органи можуть видавати сертифікати, передбачені цим Регламентом та делегованими і імплементаційними актами, ухваленими на його підставі, на підставі сертифікатів, виданих згідно із законами третьої країни, або приймати сертифікати й іншу релевантну документацію, що засвідчує відповідність правилам цивільної авіації, видані згідно із законами третьої країни, якщо така можливість передбачена:

(a) міжнародними угодами щодо визнання сертифікатів, укладеними між Союзом і третьою країною;

(b) делегованими актами, ухваленими на підставі параграфа 3; або

(c) за відсутності міжнародної угоди або відповідного делегованого акту, як зазначено у пунктах (a) і (b) цього параграфа відповідно, та без обмеження дії статті 140(6) цього Регламенту, угоди щодо визнання сертифікатів, укладеної між державою-членом і третьою країною до набуття чинності Регламентом (ЄС) № 1592/2002, про що Комісія та інші держави-члени були повідомлені згідно з пунктом (a) статті 9(2) Регламенту (ЄС) № 1592/2002 або пункту (a) статті 12(2) Регламенту (ЄС) № 216/2008.

2. Щоб досягти впевненості у регуляторних системах третіх країн та зберегти її, Агентство уповноважене проводити необхідні технічні оцінювання та аналіз законів третіх країн і іноземних авіаційних органів. Для цілей проведення таких оцінювань та аналізу Агентство може укладати робочі угоди згідно зі статтею 90(2).

3. Комісія уповноважена ухвалювати згідно зі статтею 128 делеговані акти про встановлення детальних правил щодо прийняття сертифікатів та іншої документації, що засвідчує відповідність правилам цивільної авіації, видані згідно із законами третьої країни, що забезпечують рівень безпеки, еквівалентний рівню, передбаченому в цьому Регламенті, у тому числі щодо умов і процедур досягнення і збереження необхідної впевненості у регуляторних системах третіх країн.

1. Агентство та національні компетентні органи можуть розподіляти свої завдання, пов’язані з сертифікацією і наглядом, згідно з цим Регламентом кваліфікованим суб’єктам, які були акредитовані згідно з делегованими актами, зазначеними в пункті (f) статті 62(13), або імплементаційними актами, зазначеними в пункті (e) першого підпараграфа статті 62(14), як такі, що відповідають критеріям, визначеним у додатку VI.

Без обмеження параграфа 4 Агентство та національні компетентні органи, які залучають кваліфікованих суб’єктів, встановлюють систему такої акредитації та оцінювання відповідності кваліфікованих суб’єктів таким критеріям як на момент акредитації, так і постійно після цього.

Кваліфіковані суб’єкти акредитуються окремо Агентством чи національним компетентним органом або спільно двома чи більше національними компетентними органами або Агентством і одним чи більше національних компетентних органів.

2. Агентство або національний компетентний орган чи органи, якщо застосовно, вносять зміни, обмежують, призупиняють або відкликають акредитацію кваліфікованого суб’єкта, яку вони надали, якщо такий суб’єкт більше не відповідає критеріям, визначеним у додатку VI.

3. Агентство або компетентний національний орган чи органи, які акредитували кваліфікованого суб’єкта, можуть надати йому привілей видавати, поновлювати, вносити зміни, обмежувати, призупиняти чи відкликати сертифікати або приймати декларації від імені Агентства або національного компетентного органу. Такий привілей необхідно включити до сфери застосування акредитації.

4. Агентство і національні компетентні органи визнають без додаткових технічних вимог чи оцінювання акредитації кваліфікованих суб’єктів, надані Агентством та іншими національними компетентними органами згідно з параграфом 1.

Проте Агентство і національні компетентні органи не зобов’язані використовувати в повному обсязі акредитацію, надану іншим національним компетентним органом чи Агентством, або привілеї, надані такому кваліфікованому суб’єкту іншим національним компетентним органом чи Агентством згідно з параграфом 3.

5. Агентство і національні компетентні органи обмінюються інформацією щодо наданих, обмежених, призупинених і відкликаних акредитацій, у тому числі інформацією щодо сфери застосування наданих акредитацій і привілеїв. Агентство забезпечує доступ до такої інформації за допомогою репозиторію, згаданого у статті 74.

1. Цей Регламент та делеговані і імплементаційні акти, ухвалені на його підставі, не повинні перешкоджати негайному реагуванню держави-члена на проблему, пов’язану з безпекою цивільних польотів, якщо виконуються всі наведені нижче умови:

(a) проблема пов’язана з серйозним ризиком для безпеки польотів, та негайне реагування такої держави-члена необхідне для її вирішення;

(b) держава-член не має можливості належним чином вирішити проблему відповідно до цього Регламенту та делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі;

(c) вжиті заходи є пропорційними тяжкості проблеми.

У такому разі відповідна держава-член негайно інформує за допомогою репозиторію, створеного згідно зі статтею 74, Комісію, Агентство та інші держави-члени про вжиті заходи, їхню тривалість та причини їх вжиття.

2. Після того, як Агентство отримує повідомлення, зазначене у параграфі 1 цієї статті, воно повинне без невиправданої затримки оцінити, чи виконувалися умови, визначені в параграфі 1 цієї статті. Агентство вносить результати такого оцінювання до репозиторію, створеного відповідно до статті 74.

Якщо Агентство вважає, що такі умови не виконувалися, воно повинне без невиправданої затримки оцінити, чи може воно вирішити проблему, виявлену державою-членом, шляхом ухвалення рішень, зазначених у першому підпараграфі статті 76(4), уникаючи необхідності вжиття заходів, вжитих державою-членом. Якщо Агентство вважає, що воно може вирішити проблему таким чином, воно ухвалює необхідні для такої цілі рішення та інформує держави-члени про це за допомогою репозиторію, створеного відповідно до статті 74. Якщо Агентство вважає, що проблему не можна вирішити таким чином, воно рекомендує Комісії внести зміни до будь-яких делегованих актів чи імплементаційних актів, ухвалених на підставі цього Регламенту, які воно вважає необхідними з огляду на застосування параграфа 1 цієї статті.

Якщо Агентство вважає, що такі умови не виконувалися, воно без невиправданої затримки надає рекомендацію Комісії щодо результатів такого оцінювання. Агентство вносить таку рекомендацію до репозиторію, створеного відповідно до статті 74.

3. Комісія, враховуючи рекомендацію Агентства, згадану в третьому підпараграфі параграфа 2, оцінює, чи виконувалися умови, визначені у параграфі 1.

4. Якщо Комісія вважає, що такі умови не виконувалися, або якщо її рішення відрізняється від результатів оцінювання Агентства, Комісія без невиправданої затримки ухвалює імплементаційні акти, що містять її рішення і відповідні виявлені факти. Такі імплементаційні акти публікують в Офіційному віснику Європейського Союзу, а Агентство вносить їх до репозиторію, створеного відповідно до статті 74.

Після повідомлення про імплементаційний акт, який підтверджує, що такі умови не виконувалися, відповідна держава-член повинна негайно відкликати захід, вжитий відповідно до параграфа 1.

1. Держави-члени можуть надавати будь-якій фізичній чи юридичній особі, яка підлягає вимогам цього Регламенту, звільнення від суттєвих вимог, що застосовуються до такої особи згідно з главою III, окрім суттєвих вимог, встановлених у зазначеній главі, або згідно з делегованими чи імплементаційними актами, ухваленими на підставі зазначеної глави, у разі термінових непередбачуваних обставин, що впливають на таких осіб, або нагальних експлуатаційних потреб таких осіб, якщо виконуються всі наведені нижче умови:

(a) належним чином подолати такі обставини або задовольнити такі потреби відповідно до застосовних вимог неможливо;

(b) безпека, охорона довкілля і дотримання застосовних суттєвих вимог забезпечуються, якщо необхідно, за допомогою застосування заходів із пом’якшення наслідків;

(c) держава-член забезпечила пом’якшення будь-яких можливих викривлень ринкових умов унаслідок надання такого звільнення, наскільки це можливо; та

(d) сфера застосування і строк дії звільнення обмежені тією мірою, у якій є нагальна необхідність, і таке звільнення застосовується у недискримінаційний спосіб.

У такому разі відповідна держава-член негайно інформує за допомогою репозиторію, створеного згідно зі статтею 74, Комісію, Агентство та інші держави-члени про надане звільнення, його строк дії, причину його надання та, якщо застосовно, необхідні заходи із пом’якшення наслідків, які вона застосувала.

2. Якщо звільнення, згадане у параграфі 1 цієї статті, було надане на строк, який перевищує вісім послідовних місяців, або якщо держава-член повторно надала таке саме звільнення, і його загальний строк дії перевищує вісім місяців, Агентство оцінює, чи виконуються умови, визначені в параграфі 1 цієї статті, та видає протягом трьох місяців з дати отримання останнього повідомлення, згаданого в параграфі 1 цієї статті, рекомендацію Комісії щодо результатів оцінювання. Агентство вносить таку рекомендацію до репозиторію, створеного відповідно до статті 74.

У такому разі Комісія, беручи до уваги рекомендацію, повинна оцінити, чи виконувалися такі умови. Якщо Комісія вважає, що такі умови не виконувалися, або якщо її рішення відрізняється від результатів оцінювання Агентства, Комісія ухвалює протягом 3 місяців з дати отримання такої рекомендації імплементаційний акт, що містить її рішення. Такі імплементаційні акти публікують в Офіційному віснику Європейського Союзу, а Агентство вносить їх до репозиторію, створеного відповідно до статті 74.

Після повідомлення про імплементаційний акт, який підтверджує, що такі умови не виконувалися, відповідна держава-член повинна негайно відкликати звільнення, надане відповідно до параграфа 1 цієї статті.

3. Якщо держава-член вважає, що дотримання застосовних суттєвих вимог, визначених у додатках, можна довести іншими методами, окрім методів, встановлених делегованими і імплементаційними актами, ухваленими на підставі цього Регламенту, та що такі методи мають істотні переваги, пов’язані з безпекою цивільних польотів чи ефективністю, для осіб, що підпадають під дію цього Регламенту, або для відповідних органів, вона може звернутися до Комісії або Агентства із запитом про внесення змін до відповідного делегованого чи імплементаційного акту, щоб передбачити використання таких інших методів, за допомогою репозиторію, створеного відповідно до статті 74.

У такому разі Агентство без невиправданої затримки видає Комісії рекомендацію щодо того, чи відповідає запит держави-члена умовам, визначеним у першому підпараграфі. Якщо це необхідно внаслідок застосування цього параграфа, Комісія, без затримки та з огляду на таку рекомендацію, розглядає питання щодо внесення змін до відповідного делегованого чи імплементаційного акту.

1. Комісія, Агентство та національні компетентні органи обмінюються інформацією, доступною їм у контексті застосування цього Регламенту та делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі, яка є релевантною для інших сторін для виконання їхніх завдань відповідно до цього Регламенту. Компетентні органи держав-членів, яким доручене розслідування нещасних випадків та інцидентів у цивільній авіації або аналіз подій, також мають право доступу до такої інформації для виконання своїх завдань. Така інформація також може бути поширена серед зацікавлених сторін згідно з імплементаційними актами, зазначеними у параграфі 5.

2. Без обмеження Регламентів (ЄС) № 996/2010 і (ЄС) № 376/2014, Агентство координує на рівні Союзу збір, обмін і аналіз інформації щодо питань, які підпадають під сферу застосування цього Регламенту, у тому числі експлуатаційних польотних даних. З цією метою Агентство може укладати угоди щодо збору, обміну і аналізу інформації з фізичними і юридичними особами, які підпадають під сферу застосування цього Регламенту, або з об’єднаннями таких осіб. У процесі збору, обміну і аналізу інформації та при укладенні і імплементації таких угод Агентство обмежує, наскільки це можливо, адміністративний тягар на відповідних осіб та забезпечує належний захист інформації, у тому числі будь-яких персональних даних, які містяться в ній, відповідно до параграфа 6 цієї статті та статей 73(1), 123 і 132 цього Регламенту.

3. За запитом Агентство допомагає Комісії в управлінні Європейським центральним репозиторієм, згаданим у статті 8 Регламенту (ЄС) № 376/2014.

4. За запитом Комісії Агентство проводить аналіз нагальних або важливих питань, які підпадають під сферу застосування цього Регламенту. У відповідних випадках національні компетентні органи співпрацюють з Агентством для проведення такого аналізу.

5. Комісія ухвалює імплементаційні акти про встановлення детальних правил щодо обміну інформацією, згаданою в параграфі 1 цієї статті, між Комісією, Агентством і національними компетентними органами та розповсюдження такої інформації серед зацікавлених сторін. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 127(3).

Детальні правила, згадані в першому підпараграфі цього параграфа, повинні враховувати потребу у:

(a) наданні фізичним і юридичним особам, які підпадають під сферу застосування цього Регламенту, інформації, яка необхідна їм для забезпечення дотримання і сприяння досягненню цілей, визначених у статті 1;

(b) обмеженні розповсюдження і використання інформації строго необхідним для досягнення цілей, визначених у статті 1;

(c) запобіганні доступу до інформації або використанню інформації для накладання провини чи відповідальності, без обмеження застосовного національного кримінального права.

6. Комісія, Агентство та національні компетентні органи, а також фізичні і юридичні особи та об’єднання таких осіб, згадані у параграфі 2 цієї статті, вживають, згідно з правом Союзу і національним правом, необхідних заходів, щоб гарантувати належну конфіденційність інформації, отриманої ними відповідно до цієї статті. Цей параграф не обмежує застосування будь-яких суворіших вимог конфіденційності, передбачених Регламентами (ЄС) № 996/2010, (ЄС) № 376/2014 та іншим законодавством Союзу.

7. З метою інформування широкої громадськості про загальний рівень безпеки цивільних польотів у Союзі Агентство публікує звіт щодо безпеки щорічно та за особливих обставин. Такий звіт повинен включати аналіз загальної ситуації з безпекою, бути написаним простою і зрозумілою мовою та вказувати на те, чи зросли ризики для безпеки.

1. Якщо інформація, згадана у статті 72(1) і (2), була надана національному компетентному органу, джерело такої інформації повинно бути захищене відповідно до застосовного права Союзу і національного права щодо захисту джерел інформації, пов’язаної з безпекою цивільних польотів. Якщо така інформація надана Комісії або Агентству фізичною особою, джерело такої інформації не розкривають, та персональні дані такого джерела не записують разом із наданою інформацією.

2. Без обмеження застосовного національного кримінального права, держави-члени повинні утримуватися від подання судових позовів щодо неумисних порушень закону чи порушень закону через необережність, про які їм стало відомо тільки завдяки тому, що інформація про такі порушення була надана відповідно до цього Регламенту та делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі.

Перший підпараграф не застосовується в разі умисних порушень, у випадках, в яких мало місце явне, грубе і серйозне ігнорування очевидного ризику та суттєве невиконання професійного обов’язку вжити заходів, яких очевидно вимагають обставини, що призвело до завдання передбачуваної шкоди особі чи майну, або які ставлять під серйозну загрозу рівень безпеки цивільних польотів.

3. Держави-члени можуть зберігати заходи або вживати заходів для посилення захисту джерел інформації, зазначених у параграфі 1.

4. Права найманих працівників і персоналу, який працює за контрактом, які надають інформацію на виконання цього Регламенту та делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі, не повинні обмежуватися їхнім працедавцем чи організацією, якій вони надають послуги, на підставі наданої інформації.

Перший підпараграф не застосовується в разі умисних порушень, у випадках, в яких мало місце явне, грубе і серйозне ігнорування очевидного ризику та суттєве невиконання професійного обов’язку вжити заходів, яких очевидно вимагають обставини, що призвело до завдання передбачуваної шкоди особі чи майну, або які ставлять під серйозну загрозу безпеку польотів.

5. Ця стаття не перешкоджає Комісії, Агентству і державам-членам вживати будь-яких необхідних заходів для підтримання чи покращення безпеки цивільних польотів.

6. Ця стаття не обмежує правил щодо захисту джерел інформації, визначених у Регламентах (ЄС) № 996/2010 і (ЄС) № 376/2014.

1. Агентство у співпраці з Комісією і національними компетентними органами створює репозиторій інформації, необхідної для забезпечення ефективної співпраці між Агентством і національними компетентними органами, яка стосується виконання їхніх завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, відповідно до цього Регламенту та здійснює управління таким репозиторієм.

Такий репозиторій повинен містити інформацію щодо:

(a) сертифікатів і декларацій, виданих та отриманих Агентством і національними компетентними органами відповідно до глави III, статей 64 і 65 та статей 77-82;

(b) сертифікатів і декларацій, виданих та отриманих кваліфікованими суб’єктами від імені Агентства і національних компетентних органів відповідно до статті 69(3);

(c) акредитацій, наданих Агентством і національними компетентними органами кваліфікованим суб’єктам відповідно до статті 69, у тому числі інформацію щодо сфери застосування акредитації і наданих привілеїв;

(d) заходів, вжитих державами-членами відповідно до статті 2(6) і (7), а також відповідних рішень Комісії;

(e) рішень держав-членів, ухвалених згідно зі статтею 2(8);

(f) рішень держав-членів, ухвалених згідно зі статтею 41(5);

(g) перерозподілу державами-членами відповідальності за виконання завдань Агентству або іншій державі-члену відповідно до статей 64 і 65, у тому числі деталей щодо перерозподілених завдань;

(h) рішень Комісії, ухвалених згідно зі статтею 67;

(i) повідомлень національних компетентних органів щодо індивідуальних схем специфікацій польотного часу, поданих до Агентства на підставі делегованих актів, ухвалених згідно з пунктом (b) статті 32(1), та відповідних висновків Агентства, виданих згідно зі статтею 76(7);

(j) повідомлень держав-членів щодо заходів, вжитих з метою негайного реагування на проблему, пов’язану з безпекою цивільних польотів, і щодо надання звільнень та відповідні рекомендації Агентства і рішення Комісії, згідно зі статтями 70(1) і 71(1);

(k) запитів держав-членів щодо інших методів відповідності суттєвим вимогам та відповідні рекомендації Агентства згідно зі статтею 71(3);

(l) повідомлень Агентства та відповідних рішень Комісії згідно зі статтею 76(4);

(m) інформації, доступної національним компетентним органам, яка пов’язана з діяльністю повітряних суден, залучених до інших видів експлуатації, окрім експлуатації комерційного авіаційного транспорту;

(n) інформації, пов’язаної з імплементацією міжнародних стандартів та рекомендованої практики, згаданих у статті 90(4);

(o) рішень держав-членів і Комісії, про які було повідомлено згідно зі статтею 62(5), у тому числі інформацію щодо завдань, які виконуються спільно;

(p) звільнень, наданих державами-членами відповідно до статті 41(6), та відповідних рішень Комісії;

(q) заходів Агентства щодо польотів над зонами конфлікту, застосовуваних згідно зі статтею 88(3);

(r) іншої інформації, яка може бути необхідна для забезпечення ефективної співпраці між Агентством і національними компетентними органами, яка стосується виконання їхніх завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, відповідно до цього Регламенту.

2. Національні компетентні органи, авіамедичні екзаменатори і авіамедичні центри також обмінюються за допомогою репозиторію інформацією щодо придатності пілотів за станом здоров’я. Будь-яка така інформація, що є персональними даними, у тому числі дані про стан здоров’я, обмежується тим, що є строго необхідним для забезпечення ефективної сертифікації і нагляду за пілотами відповідно до статті 21.

3. Будь-які персональні дані, у тому числі дані про стан здоров’я, внесені до репозиторію, повинні зберігатися не довше, ніж потрібно для цілей, для яких ці дані були зібрані або для яких їх надалі опрацьовують.

4. Держави-члени і Агентство забезпечують, щоб суб’єкти даних, чиї персональні дані опрацьовують в репозиторії, були повідомлені про це ex ante.

5. Держави-члени і Агентство можуть обмежувати обсяг прав суб’єкта даних на доступ, уточнення і видалення персональних даних, внесених до репозиторію, тією мірою, якою це строго необхідно для захисту безпеки цивільних польотів, відповідно до статті 23 Регламенту (ЄС) № 2016/679 і статті 20 Регламенту (ЄС) № 45/2001.

6. Без обмеження параграфа 7, Комісія, Агентство, національні компетентні органи та будь-які компетентні органи держав-членів, уповноважені розслідувати нещасні випадки та інциденти в цивільній авіації, для виконання своїх завдань повинні мати безпечний онлайновий доступ до всієї інформації, внесеної до репозиторію.

У відповідних випадках Комісія і Агентство можуть поширювати певну інформацію, внесену до репозиторію, окрім інформації, зазначеної у параграфі 2, серед зацікавлених сторін або оприлюднювати її.

Агентство у будь-якому разі повинне оприлюднювати інформацію щодо:

(a) будь-яких виданих сертифікатів та будь-яких отриманих декларацій відповідно до статті 2(4);

(b) будь-яких рішень Комісії або держави-члена, про які йому було повідомлено згідно зі статтею 2(6) і (7);

(c) будь-яких рішень держави-члена, про які йому було повідомлено згідно з другим підпараграфом статті 2(11).

7. Інформація, внесена до репозиторію, повинна бути захищена від несанкціонованого доступу за допомогою відповідних інструментів і протоколів. Доступ до інформації, зазначеної у параграфі 2, та розкриття такої інформації повинні обмежуватися особами, відповідальними за сертифікацію і нагляд за придатністю пілотів за станом здоров’я, для цілей виконання їхніх завдань відповідно до цього Регламенту. Обмежений доступ до такої інформації може бути наданий також іншим уповноваженим особам з метою забезпечення належного функціонування репозиторію, зокрема його технічного обслуговування. Особи, уповноважені мати доступ до інформації, яка містить персональні дані, повинні пройти попередню підготовку щодо застосовного законодавства про охорону персональних даних та пов’язаних гарантій.

8. Комісія ухвалює імплементаційні акти про встановлення необхідних правил щодо функціонування і управління репозиторієм та детальних вимог щодо:

(a) технічних аспектів створення і технічного обслуговування репозиторію;

(b) класифікації інформації, яка передається Комісією, Агентством і національних компетентних органів для внесення до репозиторію, у тому числі щодо форми і способу передачі такої інформації;

(c) регулярних і стандартизованих оновлень інформації, внесеної до репозиторію;

(d) детальних правил поширення і оприлюднення певної інформації, внесеної до репозиторію згідно з параграфом 6 цієї статті;

(e) класифікації інформації щодо придатності пілотів за станом здоров’я, яка передається національними компетентними органами, авіамедичними екзаменаторами і авіамедичними центрами, для внесення до репозиторію, у тому числі щодо форми і способу передачі такої інформації;

(f) детальних правил захисту інформації, внесеної до репозиторію, від несанкціонованого доступу, обмеження доступу до інформації та захисту будь-яких персональних даних, внесених до репозиторію, відповідно до застосовного права Союзу щодо захисту персональних даних, зокрема від випадкового або неправомірного знищення, втрати, зміни або розкриття;

(g) максимального дозволеного строку зберігання персональних даних, внесених до репозиторію, у тому числі інформації щодо придатності пілотів за станом здоров’я, що є персональними даними;

(h) детальних умов, згідно з якими держави-члени і Агентство можуть обмежувати права суб’єкта даних на доступ, уточнення і видалення персональних даних, внесених до репозиторію, для цілей параграфа 5 цієї статті.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 127(3).

1. Цим документом створюється Агентство з безпеки польотів Європейського Союзу.

2. Для цілей забезпечення належного функціонування та розвитку цивільної авіації в Союзі відповідно до цілей, визначених у статті 1, Агентство:

(a) виконує будь-які завдання та формулює висновки щодо всіх питань, які регулюються цим Регламентом;

(b) надає допомогу Комісії у підготуванні заходів, яких повинно бути вжито відповідно до цього Регламенту. Якщо такі заходи включають технічні правила, Комісія не може змінювати їхній зміст без попереднього узгодження з Агентством;

(c) надає Комісії необхідну технічну, наукову і адміністративну підтримку у виконанні її завдань;

(d) вживає необхідних заходів у межах повноважень, наданих йому відповідно до цього Регламенту або іншого законодавства Союзу;

(e) проводить інспектування, інші заходи моніторингу і розслідування, необхідні для виконання його завдань відповідно до цього Регламенту або за запитом Комісії;

(f) у межах сфери своєї компетенції виконує від імені держав-членів функції і завдання, приписані їм застосовними міжнародними конвенціями, зокрема Чиказькою конвенцією;

(g) надає допомогу національним компетентним органам у виконанні їхніх завдань, зокрема надаючи форум для обміну інформацією і експертними знаннями;

(h) що стосується питань, які підпадають під дію цього Регламенту, за запитом Комісії сприяє встановленню, вимірюванню, повідомленню та аналізу показників ефективності, якщо правом Союзу встановлені схеми ефективності щодо цивільної авіації;

(i) сприяє авіаційним стандартам і правилам Союзу на міжнародному рівні шляхом налагодження належної співпраці з компетентними органами третіх країн та міжнародними організаціями;

(j) співпрацює з іншими установами, органами, офісами та агентствами Союзу у сферах, у яких їхня діяльність пов’язана з технічними аспектами цивільної авіації.

1. За запитом Агентство надає допомогу Комісії у підготовці пропозицій щодо внесення змін до цього Регламенту та у підготовці делегованих і імплементаційних актів, які повинні бути ухвалені на підставі цього Регламенту, згідно з принципами, встановленими у статті 4. Документи, які Агентство подає Комісії для таких цілей, повинні бути представлені у формі висновків.

2. Агентство видає рекомендації, адресовані Комісії, для застосування статей 70 і 71.

3. Агентство видає, відповідно до статті 115 та застосовних делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на підставі цього Регламенту, сертифікаційні специфікації та інші детальні специфікації, прийнятні методи відповідності і керівні матеріали для застосування цього Регламенту та делегованих і імплементаційних актів, ухвалених на його підставі.

4. Агентство ухвалює відповідні рішення для застосування параграфа 6 цієї статті, статей 77- 83, 85 і 126, та якщо завдання були покладені на нього відповідно до статей 64 і 65.

Агентство може надавати звільнення будь-якій юридичній чи фізичній особі, якій воно видало сертифікат, у ситуаціях та згідно з умовами, визначеними у статті 71(1).

У такому разі Агентство негайно інформує за допомогою репозиторію, створеного згідно зі статтею 74, Комісію та держави-члени про надані звільнення, причини їх надання та, якщо застосовно, необхідні заходи із пом’якшення наслідків, які воно застосувало.

Якщо звільнення було надане на строк, який перевищує вісім послідовних місяців, або якщо Агентство повторно надало таке саме звільнення, і його загальний строк дії перевищує вісім місяців, Комісія оцінює, чи виконувалися умови, визначені у статті 71(1). Якщо Комісія вважає, що такі умови не виконувалися, вона ухвалює імплементаційні акти, що містять таке рішення. Такі імплементаційні акти публікують в Офіційному віснику Європейського Союзу, а Агентство вносить їх до репозиторію, створеного відповідно до статті 74.

Після повідомлення про такий імплементаційний акт Агентство повинне негайно відкликати рішення.

5. Агентство видає звіти щодо інспектувань та інших заходів моніторингу, проведених згідно зі статтею 85.

6. Агентство без невиправданої затримки реагує на нагальні проблеми з безпекою, на які поширюється сфера застосування цього Регламенту:

(a) визначаючи коригувальні дії, яких повинні вжити фізичні і юридичні особи, щодо яких Агентство діє як компетентний орган, та розповсюджуючи пов’язану інформацію серед таких осіб, у тому числі директиви або рекомендації, якщо це необхідно для гарантування цілей, визначених у статті 1; також Агентство може видавати бюлетені про стан безпеки, які містять незобов’язальну інформацію або рекомендації, адресовані іншим фізичним чи юридичним особам, залученим до авіаційної діяльності;

(b) визначаючи цілі безпеки, що повинні бути досягнуті, рекомендуючи коригувальні дії, яких повинні вжити національні компетентні органи, та розповсюджуючи пов’язану інформацію серед таких національних компетентних органів, якщо це необхідно для гарантування цілей, визначених у статті 1.

Що стосується пункту (b), національні компетентні органи без невиправданої затримки повідомляють Агентство про вжиті заходи для досягнення таких цілей безпеки, визначених Агентством. Крім того, якщо проблема впливає більше ніж на одну державу-члена, відповідні національні компетентні органи повинні співпрацювати з Агентством для забезпечення того, щоб заходів, необхідних для досягнення таких цілей безпеки, було вжито скоординовано.

7. Агентство видає висновки щодо індивідуальних схем специфікацій польотного часу, запропонованих державами-членами відповідно до делегованих актів, ухвалених згідно з пунктом (b) статті 32(1), що відрізняються від сертифікаційних специфікацій, ухвалених Агентством.

1. Щодо продуктів, частин, невстановленого обладнання та обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном, зазначених у пунктах (a) і (b)(i) статті 2(1), Агентство, якщо застосовно та як зазначено в Чиказькій конвенції або додатках до неї, виконує від імені держав-членів функції і завдання держави проектування, виробництва або реєстрації, якщо такі функції і завдання пов’язані з сертифікацією проекту та обов’язковою інформацією щодо підтримання льотної придатності. З цією метою воно, зокрема:

(a) встановлює сертифікаційну базу для кожної конструкції продукту і обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном, щодо яких застосовувалися сертифікат типу, обмежений сертифікат типу, зміни до сертифіката типу або до обмеженого сертифіката типу, у тому числі додаткового сертифіката типу, затвердження проекту ремонту або затвердження даних щодо експлуатаційної придатності відповідно до статті 11 або статті 56(1), та повідомляє про це заявника;

(b) встановлює сертифікаційну базу для кожної конструкції частини або невстановленого обладнання, щодо яких сертифікат застосовувався відповідно до статті 12, 13 або статті 56(1) відповідно, та повідомляє про це заявника;

(c) стосовно повітряних суден, щодо яких застосовувався дозвіл на політ відповідно до пункту (b) першого підпараграфа статті 18(2) або статті 56(1), видає затвердження щодо пов’язаних умов польоту, пов’язаних із конструкцією;

(d) встановлює та забезпечує доступність специфікацій екологічної сумісності, що застосовуються до проектування продуктів, частин, невстановленого обладнання та обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном, які підлягають поданню декларації відповідно до пункту (a) статті 18(1) або статті 56(5);

(e) відповідає за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом та правозастосуванням, відповідно до статті 62(2) щодо сертифікатів типу, обмежених сертифікатів типу, сертифікатів про зміни, у тому числі додаткових сертифікатів типу, та затверджень проектів ремонту і затверджень даних про експлуатаційну придатність щодо конструкцій продуктів відповідно до статті 11, пункту (b) статті 18(1) або статті 56(1);

(f) відповідає за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом та правозастосуванням, відповідно до статті 62(2) стосовно сертифікатів щодо проектування частин, невстановленого обладнання та обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном відповідно до статей 12, 13 і 56(1);

(g) видає відповідні екологічні паспорти щодо проектування продуктів, які Агентство сертифікує відповідно до статей 11 і 56(1);

(h) гарантує функції підтримання льотної придатності, пов’язані з проектуванням продуктів, проектуванням частин, невстановленого обладнання, обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном, які Агентство сертифікує та за якими воно здійснює нагляд, у тому числі реагування без невиправданої затримки на проблеми безпеки й захищеності та видачу і поширення застосовної обов’язкової інформації.

2. Агентство відповідає за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом та правозастосуванням, відповідно до статті 62(2) щодо:

(a) затверджень організацій, відповідальних за проектування продуктів, частин, невстановленого обладнання, обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном, та декларацій, поданих такими організаціями, відповідно до статті 15(1), пункту (g) статті 19(1) та статті 56(1) і (5);

(b) затверджень організацій, відповідальних за виробництво, технічне обслуговування та підтриманням льотної придатності продуктів, частин, невстановленого обладнання, обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном, і організацій, залучених до підготовки персоналу, відповідального за випуск продукту, частини, невстановленого обладнання чи обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном після технічного обслуговування, та декларацій, поданих такими організаціями, відповідно до статті 15, пункту (g) статті 19(1) та статті 56(1) і (5), якщо основне місце діяльності таких організацій розташоване поза межами територій, за які відповідають держави-члени відповідно до Чиказької конвенції.

3. Агентство відповідає за виконання завдань, пов’язаних із наглядом та правозастосуванням, відповідно до статті 62(2), щодо декларацій, поданих організаціями відповідно до пункту (a) статті 18(1) і статті 56(5), та щодо відповідності конструкції продукту, частини, невстановленого обладнання чи обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном детальним технічним специфікаціям.

1. Агентство відповідає за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, відповідно до статті 62(2) щодо затверджень організацій з підготовки пілотів, організацій з підготовки кабінного екіпажу і аеромедичних центрів та поданих ними декларацій, згаданих у статті 24 та статті 56(1) і (5), якщо основне місце діяльності таких організацій і центрів розташоване поза межами територій, за які відповідають держави-члени відповідно до Чиказької конвенції.

2. Агентство відповідає за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом та правозастосуванням, відповідно до статті 62(2), стосовно сертифікатів і декларацій щодо тренажерів відтворення умов польоту згідно зі статтею 25 та статтею 56(1) і (5), у кожному з таких випадків:

(a) тренажер експлуатується організацією, основне місце діяльності якої розташоване поза межами територій, за які відповідають держави-члени відповідно до Чиказької конвенції;

(b) тренажер розташований поза межами територій, за які відповідають держави-члени відповідно до Чиказької конвенції;

Щодо аеродромного обладнання забезпечення безпеки, зазначеного у статті 35, Агентство:

(a) встановлює детальні специфікації щодо аеродромного обладнання забезпечення безпеки, яке підлягає сертифікації згідно зі статтею 35, та повідомляє про це заявника;

(b) встановлює детальні специфікації щодо аеродромного обладнання забезпечення безпеки, яке підлягає поданню декларації згідно зі статтею 35, та забезпечує їхню доступність;

(c) відповідає за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом та правозастосуванням, відповідно до статті 62(2) стосовно сертифікатів та поданих декларацій щодо аеродромного обладнання забезпечення безпеки згідно зі статтею 35.

1. Агентство відповідає за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом та правозастосуванням, відповідно до статті 62(2) щодо:

(a) сертифікатів провайдерів ОрПР/АНО, згаданих у статті 41, якщо основне місце діяльності таких провайдерів розташоване поза межами територій, за які відповідають держави-члени відповідно до Чиказької конвенції, та вони відповідають за надання ОрПР/АНО у повітряному просторі над територією, до якої застосовуються Договори;

(b) сертифікатів провайдерів ОрПР/АНО, згаданих у статті 41, якщо такі провайдери надають загальноєвропейські ОрПР/АНО;

(c) сертифікатів організацій, згаданих у статті 42, та декларацій, поданих такими організаціями, якщо такі організації залучені до проектування, виробництва і технічного обслуговування систем ОрПР/АНО і компонентів ОрПР/АНО, у тому числі якщо вони беруть участь в імплементації Дослідної програми організації повітряного руху в рамках Єдиного європейського неба (SESAR), що використовуються у наданні послуг, зазначених у пункті (b) цього параграфа;

(d) декларацій, поданих провайдерами ОрПР/АНО, яким Агентство видало сертифікат відповідно до пунктів (a) і (b) цього параграфа, щодо систем ОрПР/АНО і компонентів ОрПР/АНО, що їх вводять в експлуатацію такі провайдери згідно зі статтею 45(1).

2. Щодо систем ОрПР/АНО і компонентів ОрПР/АНО, зазначених у статті 45, у тому числі якщо вони беруть участь в імплементації SESAR, якщо це передбачено делегованими актами, зазначеними у статті 47, Агентство:

(a) встановлює детальні специфікації щодо систем ОрПР/АНО і компонентів ОрПР/АНО, які підлягають сертифікації згідно зі статтею 45(2), та повідомляє про це заявника;

(b) встановлює детальні специфікації щодо систем ОрПР/АНО і компонентів ОрПР/АНО, які підлягають поданню декларації згідно зі статтею 45(2), та забезпечує їхню доступність;

(c) відповідає за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом та правозастосуванням, відповідно до статті 62(2) стосовно сертифікатів та поданих декларацій щодо систем ОрПР/АНО і компонентів ОрПР/АНО згідно зі статтею 45(2).

Агентство відповідає за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом і правозастосуванням, відповідно до статті 62(2) щодо сертифікатів організацій з підготовки диспетчерів управління повітряним рухом, згаданих у статті 51, якщо основне місце діяльності таких організацій розташоване поза межами територій, за які відповідають держави-члени відповідно до Чиказької конвенції, та, якщо застосовно, щодо їх персоналу.

1. Агентство відповідає за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом та правозастосуванням, відповідно до статті 62(2) стосовно дозволів і декларацій щодо експлуатації повітряних суден і щодо експлуатантів повітряних суден, згаданих у статті 60, якщо держава-член не виконує функції та обов’язки держави експлуатанта щодо відповідних експлуатантів повітряних суден.

2. Агентство відповідає за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією, наглядом та правозастосуванням, відповідно до статті 62(2) щодо дозволів для повітряних суден і пілотів, згаданих у пункті (a) статті 61(1).

3. За запитом Агентство надає допомогу Комісії в імплементації Регламенту (ЄС) № 2111/2005 шляхом проведення усіх необхідних оцінювань безпеки, у тому числі перевірок на місці, щодо експлуатантів та відповідальних за нагляд за ними органів третьої країни. Агентство надає Комісії результати таких оцінювань з відповідними рекомендаціями.