8.4. Експлуатант повітряного судна повинен розробити і підтримувати програми безпеки, адаптовані до повітряного судна і типу експлуатації, які включають, зокрема:
(a) захист кабіни льотного екіпажу;
(b) карту перевірок процедури огляду повітряного судна;
(c) програми підготовки; та
(d) захист електронних і комп’ютерних систем для запобігання навмисному і ненавмисному втручанню і пошкодженню системи.
8.5. Якщо заходи безпеки можуть негативно вплинути на безпечність експлуатації, необхідно оцінити ризики та розробити відповідні процедури для пом’якшення таких ризиків для безпеки, що може потребувати використання спеціалізованого обладнання.
8.6. Експлуатант повітряного судна призначає одного пілота з льотного екіпажу командиром повітряного судна.
8.7. Запобігання втомі здійснюється за допомогою системи управління втомою. Для польоту або серії польотів така система повинна враховувати час польоту, службовий польотний час, періоди роботи та пристосовані періоди відпочинку. Обмеження, встановлені в рамках системи управління втомою, повинні враховувати всі релевантні фактори, які впливають на втому, такі як, зокрема, кількість секторів, які пролетіло повітряне судно, перетин часових поясів, нестачу сну, порушення добових ритмів, нічний час, розташування, сукупний службовий час у межах певного періоду часу, обмін призначеними завданнями між членами екіпажу та забезпечення наявності посиленого екіпажу.
8.8. Експлуатант повітряного судна повинен забезпечити, щоб завдання, зазначені в пункті 6.1 та описані в пунктах 6.4 і 6.5, контролювалися організацією, відповідальною за управління підтриманням льотної придатності, яка повинні відповідати вимогам додатка II, пункту 3.1, і додатка III, пунктів 7 і 8.
8.9. Експлуатант повітряного судна повинен забезпечити, щоб допуск до експлуатації, який вимагається згідно з пунктом 6.3, був виданий організацією, яка має кваліфікацію для технічного обслуговування продуктів, частин і невстановленого обладнання. Організація повинна відповідати вимогам додатка II, пункту 3.1.
8.10. Організація, згадана в пункті 8.8, створює керівництво організації з описом усіх процедур організації для підтримання льотної придатності для їх використання відповідним персоналом та керівництва таким персоналом.
8.12. Карта перевірок повинна бути доступна для використання за потреби членами екіпажу на всіх етапах експлуатації повітряного судна за нормальних, аномальних та аварійних умов і ситуацій. Необхідно встановити процедури для будь-яких обґрунтовано передбачуваних аварійних ситуацій.
8.13. Аварійні чи аномальні ситуації не повинні імітуватися, якщо на борту перебувають пасажири чи вантаж.
ДОДАТОК VI
Суттєві вимоги
до кваліфікованих суб’єктів
1. Кваліфікований суб’єкт, його директор і персонал, відповідальний за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією і наглядом, не можуть безпосередньо або як уповноважені представники брати участь у проектуванні, виробництві, реалізації або технічному обслуговуванні продуктів, частин, невстановленого обладнання, компонентів чи систем або у їх експлуатації, наданні послуг чи використанні. Це не виключає можливості обміну технічною інформацією між залученими організаціями та кваліфікованим суб’єктом.
Перший підпараграф не перешкоджає організації, створеній з метою просування повітряного спорту чи авіації дозвілля, мати право на акредитацію як кваліфікований суб’єкт, за умови, що вона підтвердить, згідно з вимогами органу з акредитації, що вона вжила належних заходів для запобігання конфлікту інтересів.
2. Кваліфікований суб’єкт і персонал, відповідальний за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією і наглядом, повинен виконувати свої обов’язки з максимально можливою професійною сумлінністю і максимально можливою технічною компетентністю та повинен бути вільним від будь-якого тиску і стимулів будь-якого, зокрема фінансового, типу, які могли б вплинути на його судження і рішення або результати сертифікації і нагляду, зокрема, з боку осіб або груп осіб, яких стосуються такі результати.
3. Кваліфікований суб’єкт повинен наймати персонал і мати у своєму розпорядженні засоби, необхідні для належного виконання технічних і адміністративних завдань, пов’язаних із процесами сертифікації і нагляду; він також повинен мати доступ до обладнання, необхідного для проведення виняткових перевірок.
4. Кваліфікований суб’єкт і його персонал, відповідальний за проведення розслідувань, повинен мати:
(a) належну технічну і професійну підготовку або достатні експертні знання, отримані в ході досвіду відповідної діяльності;
(b) задовільні знання вимог щодо сертифікації і нагляду, які вони здійснюють, та належний досвід таких процесів;
(c) здатність, необхідну для складання заяв, протоколів та звітів для підтвердження того, що сертифікація і нагляд були здійснені.
5. Необхідно гарантувати неупередженість персоналу, відповідального за виконання завдань, пов’язаних із сертифікацією і наглядом. Винагорода такого персоналу не повинна залежати від кількості проведених розслідувань або результатів таких розслідувань.
6. Кваліфікований суб’єкт повинен здійснювати страхування відповідальності, за винятком випадків, коли одна держава-член взяла на себе відповідальність згідно з її національним правом.
7. Персонал кваліфікованого суб’єкта повинен дотримуватись професійної таємниці стосовно всієї інформації, отриманої під час виконання своїх завдань згідно з цим Регламентом.
ДОДАТОК VII
Суттєві вимоги
до аеродромів
1. ФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ІНФРАСТРУКТУРА ТА ОБЛАДНАННЯ
1.1. Зона руху
1.1.1. Аеродроми повинні мати визначену зону для посадки і зльоту повітряних суден, яка відповідає таким умовам:
(a) злітно-посадкова зона повинна мати розміри і характеристики, придатні для повітряних суден, призначених для використання об’єкта;
(b) за необхідності злітно-посадкова зона повинна мати тримкість, достатню для витримування повторюваних операцій цільових повітряних суден. Від зон, які не призначені для повторюваних операцій, вимагається тільки здатність витримувати повітряне судно;
(c) злітно-посадкова зона повинна бути спроектована таким чином, щоб забезпечити відтік води та запобігти застою води, що може становити неприйнятний ризик для експлуатації повітряних суден;
(d) нахил та зміни нахилу злітно-посадкової зони не повинні створювати неприйнятний ризик для експлуатації повітряних суден;
(e) характеристики поверхні злітно-посадкової зони повинні бути належними для використання цільовими повітряними суднами; та
(f) злітно-посадкова зона повинна бути вільною від об’єктів, які можуть створювати неприйнятний ризик для експлуатації повітряних суден.
1.1.2. Якщо існує декілька призначених злітно-посадкових зон, вони не повинні створювати неприйнятний ризик для експлуатації повітряних суден.
1.1.3. Призначені злітно-посадкові зони повинні бути оточені певними зонами. Такі зони призначені для захисту повітряних суден, які пролітають над ними під час операцій зльоту чи посадки, або пом’якшення наслідків недольоту до злітно-посадкової зони чи викочування за її межі та повинні відповідати таким умовам:
(a) розміри таких зон повинні відповідати цільовій експлуатації повітряного судна;
(b) нахил та зміни нахилу таких зон не повинні створювати неприйнятний ризик для експлуатації повітряного судна;
(c) такі зони повинні бути вільними від об’єктів, які можуть створювати неприйнятний ризик для експлуатації повітряних суден. Це положення не виключає можливості розташування в таких зонах крихкого обладнання, якщо це необхідно для сприяння експлуатації повітряного судна; та
(d) кожна з таких зон повинна мати достатню тримкість для здійснення свого призначення.
1.1.4. Такі зони аеродрому, а також пов’язані з ними прилеглі території, які використовуватимуться для вирулювання чи паркування повітряних суден, повинні бути спроектовані таким чином, щоб забезпечити безпечну експлуатацію повітряних суден, які використовуватимуть певний об’єкт, за всіх запланованих умов та відповідати таким умовам:
(a) такі зони повинні мати тримкість, достатню для витримування повторюваних операцій цільових повітряних суден, за винятком зон, які призначені тільки для нерегулярного використання, від яких вимагається тільки здатність витримувати повітряне судно;
(b) такі зони повинні бути спроектовані таким чином, щоб забезпечити відтік води та запобігти застою води, що може становити неприйнятний ризик для експлуатації повітряних суден;
(c) нахил та зміни нахилу таких зон не повинні створювати неприйнятний ризик для експлуатації повітряного судна;
(d) характеристики поверхні таких зон повинні бути належними для використання цільовими повітряними суднами; та
(e) такі зони повинні бути вільними від об’єктів, які можуть створювати неприйнятний ризик для повітряних суден. Це положення не виключає розміщення паркувального обладнання, необхідного для такої зони, у спеціально визначених місцях чи зонах.
1.1.5. Інша інфраструктура, призначена для використання повітряними суднами, також повинна бути спроектована таким чином, щоб використання такої інфраструктури не створювало неприйнятного ризику для повітряного судна, що її використовує.
1.1.6. Конструкції, будівлі, обладнання чи зони для зберігання повинні бути розташовані та спроектовані таким чином, щоб не створювати неприйнятний ризик для експлуатації повітряних суден.
1.1.7. Повинні бути передбачені відповідні засоби запобігання проникненню в зону руху несанкціонованих осіб, несанкціонованих транспортних засобів чи тварин, які є достатньо великими, щоб створити неприйнятний ризик для експлуатації повітряних суден, без обмеження національних і міжнародних положень про захист тварин.
1.2. Висота над перешкодами
1.2.1. Щоб захистити повітряні судна, які наближаються до аеродрому для посадки або для відправлення з аеродрому, необхідно встановити маршрути або зони прибуття і відправлення. Такі маршрути або зони повинні забезпечувати повітряним суднам необхідну висоту над перешкодами, розташованими у зоні, прилеглій до аеродрому, з урахуванням фізичних характеристик місцевості.
1.2.2. Така висота над перешкодами повинна відповідати етапу польоту та типу здійснюваної експлуатації. Необхідно також враховувати обладнання, яке використовують для визначення положення повітряного судна.
1.3. Аеродромне обладнання забезпечення безпеки, у тому числі візуальні і невізуальні засоби
1.3.1. Засоби повинні відповідати призначенню, бути розпізнаваними та надавати однозначну інформацію користувачам за всіх цільових умов експлуатації.
1.3.2. Аеродромне обладнання забезпечення безпеки повинне функціонувати належним чином за передбачуваних умов експлуатації. В умовах експлуатації чи у разі несправності аеродромне обладнання забезпечення безпеки не повинне спричиняти неприйнятний ризик для безпеки польотів.
1.3.3. Засоби та їхня система електропостачання повинні бути спроектовані таким чином, щоб такі несправності не призводили до надання користувачам неналежної, оманливої чи недостатньої інформації або до переривання надання основної послуги.
1.3.4. Необхідно забезпечити належні засоби захисту, щоб уникнути пошкодження чи порушення роботи таких засобів.
1.3.5. Джерела випромінювання або наявність рухомих чи нерухомих об’єктів не повинні заважати чи негативно впливати на ефективність аеронавігаційних систем зв’язку, навігації і нагляду.
1.3.6. Необхідно забезпечити доступ відповідного персоналу до інформації про експлуатацію і використання аеродромного обладнання забезпечення безпеки, у тому числі до чітких показників умов, які можуть створити неприйнятні ризики для безпеки польотів.
1.4. Дані про аеродром
1.4.1. Потрібно сформувати та постійно оновлювати дані, пов’язані з аеродромом і доступними послугами.
1.4.2. Дані повинні бути точними, читабельними, повними і недвозначними. Необхідно підтримувати належний рівень дійсності і цілісності таких даних.
1.4.3. Користувачам та відповідним провайдерам АНО повинен бути забезпечений своєчасний доступ до даних із використанням достатньо надійного і швидкого способу зв’язку.
2. ЕКСПЛУАТАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ
2.1. Обов’язки оператора аеродрому
Оператор аеродрому відповідає за експлуатацію аеродрому. Обов’язки оператора аеродрому:
(a) оператор аеродрому повинен мати, безпосередньо або через домовленості з третіми сторонами, усі засоби, необхідні для забезпечення безпечної експлуатації повітряного судна на аеродромі. Такі засоби включають, але не обмежуються об’єктами, персоналом, обладнанням і матеріалами, документами щодо завдань, зобов’язань і процедур, доступом до релевантних даних та веденням записів;
(b) оператор аеродрому перевіряє, щоб вимоги пункту 1 виконувалися в будь-який час, або вживає належних заходів для пом’якшення ризиків, пов’язаних із недотриманням таких вимог. Повинні бути встановлені та застосовані процедури для своєчасного доведення таких заходів до відома всіх користувачів;
(c) оператор аеродрому встановлює та імплементує відповідну програму аеродрому щодо управління ризиками для дикої природи безпосередньо або через домовленості з третіми сторонами;
(d) оператор аеродрому забезпечує, безпосередньо або через домовленості з третіми сторонами, щоб рух транспортних засобів і осіб у зоні руху та інших експлуатаційних зонах узгоджувався з рухом повітряних суден для уникнення зіткнень і пошкодження повітряних суден;
(e) оператор аеродрому забезпечує, щоб процедури для пом’якшення ризиків, пов’язаних з експлуатацією аеродрому в зимовий період, за несприятливих погодних умов, в умовах обмеженої видимості чи вночі, якщо застосовно, були встановлені та імплементовані;
(f) оператор аеродрому укладає домовленості з іншими релевантними організаціями для забезпечення постійного дотримання суттєвих вимог до аеродромів, визначених у цьому додатку. Такі організації включають, але не виключно, експлуатантів повітряних суден, провайдерів АНО, провайдерів послуг наземного обслуговування, провайдерів ПУП та інші організації, діяльність чи продукти яких можуть впливати на безпеку повітряного судна;
(g) оператор аеродрому перевіряє, щоб організації, залучені до зберігання і розподілення палива/енергії для рушійної установки повітряного судна, мали процедури для забезпечення того, щоб повітряне судно було забезпечене паливом/енергією без домішок та правильної специфікації для рушійної установки;
(h) керівництва з експлуатації і технічного обслуговування обладнання аеродрому повинні бути доступними, застосовуватися на практиці та охоплювати інструкції з технічного обслуговування і ремонту, інформацію про обслуговування, процедури виявлення і усунення несправностей та інспектування;
(i) оператор аеродрому встановлює, безпосередньо або через домовленості з третіми сторонами, та імплементує план дій аеродрому в аварійних ситуаціях, який охоплює сценарії аварійних ситуацій, які можуть виникнути на аеродромі чи на прилеглих територіях. Такий план повинен узгоджуватися, у відповідних випадках, з планом дій населення в аварійних ситуаціях;
(j) оператор аеродрому забезпечує, безпосередньо або через домовленості з третіми сторонами, наявність на аеродромі відповідних рятувальних і протипожежних служб. Такі служби повинні реагувати на інцидент чи нещасний випадок із належною терміновістю та включати щонайменше обладнання, вогнегасні речовини і належну кількість персоналу;
(k) оператор аеродрому повинен залучати до експлуатації та технічного обслуговування аеродрому тільки підготовлений і кваліфікований персонал, а також безпосередньо або через домовленості з третіми сторонами імплементувати і підтримувати програми підготовки і перевірки для забезпечення підтримання компетентності всього відповідного персоналу;
(l) оператор аеродрому забезпечує, щоб будь-яка особа, яка має дозвіл на доступ без супроводу в зону руху чи інші експлуатаційні зони, мала належну підготовку і кваліфікацію для такого доступу;
(m) рятувальний і протипожежний персонал повинен мати належну підготовку і кваліфікацію для роботи на аеродромі. Оператор аеродрому імплементує і підтримує, безпосередньо або через домовленості з третіми сторонами, програми підготовки і перевірки для забезпечення підтримання компетентності такого персоналу; та
(n) весь рятувальний і протипожежний персонал, від якого потенційно може вимагатися діяти в авіаційних аварійних ситуаціях, повинен періодично підтверджувати свою придатність за станом здоров’я для задовільного виконання своїх посадових обов’язків, з урахуванням виду діяльності. У цьому контексті придатність за станом здоров’я, що включає фізичну і розумову придатність, означає, що персонал не страждає від жодних захворювань або не має інвалідності, що можуть призводити до нездатності такого персоналу:
- виконувати завдання, необхідні для роботи у разі авіаційних аварійних ситуацій;
- виконувати свої призначені обов’язки у будь-який час; або
- правильно сприймати своє оточення.
2.2. Системи управління
2.2.1. Залежно від типу здійснюваної діяльності і розміру організації, оператор аеродрому імплементує та підтримує систему управління для забезпечення дотримання суттєвих вимог, визначених у цьому додатку, здійснює управління ризиками для безпеки та прагне до постійного вдосконалення такої системи.
2.2.2. Оператор аеродрому запроваджує систему повідомлення про події в рамках системи управління відповідно до пункту 2.2.1 для сприяння постійному вдосконаленню безпеки. У відповідних випадках сторони, перелічені в пункті 2.1(f), повинні брати участь у аналізі інформації такої системи повідомлення про події. Система повідомлення про події повинна відповідати застосовному праву Союзу.
2.2.3. Оператор аеродрому розробляє керівництво аеродрому та діє згідно з таким керівництвом. Такі керівництва повинні включати всі необхідні інструкції, інформацію та процедури для аеродрому, системи управління та для оперативного і для виконання сервісним персоналом своїх обов’язків.
3. ПРИЛЕГЛІ ДО АЕРОДРОМУ ТЕРИТОРІЇ
3.1.1. Повітряний простір навколо зон руху аеродрому повинен бути захищеним від перешкод таким чином, щоб забезпечити відповідну експлуатацію повітряних суден на аеродромах без створення неприйнятного ризику, спричиненого виникненням перешкод навколо аеродрому. Таким чином, потрібно розробити і імплементувати поверхні для моніторингу перешкод та здійснювати постійний моніторинг для виявлення будь-яких правопорушних проникнень.
3.1.2. Будь-які посягання на такі поверхні вимагають оцінювання, щоб виявити, чи створює об’єкт неприйнятний ризик. Будь-який об’єкт, який становить неприйнятний ризик, повинен бути вилучений, або повинно бути вжито відповідних пом’якшувальних заходів для захисту повітряних суден, які користуються аеродромом.
3.1.3. Інформація щодо будь-яких неусунених перешкод повинна бути опублікована, за потреби такі перешкоди повинні бути позначені та, якщо необхідно, освітлені вогнями.
3.2. Необхідно здійснювати моніторинг загроз, пов’язаних із людською діяльністю та землекористуванням, таких як, але не виключно, елементи з переліку, наведеного нижче. Ризик, спричинений такими загрозами, повинен бути оцінений та пом’якшений залежно від випадку:
(a) будь-які розробки чи зміни в землекористуванні у зоні аеродрому;
(b) можливість турбулентності, викликаної перешкодою;
(c) використання небезпечних, нечітких чи оманливих вогнів;
(d) засліплення, викликане великими поверхнями з високою відбивною здатністю;
(e) створення зон, які можуть сприяти активності дикої природи на територіях, прилеглих до зони руху аеродрому; та
(f) джерела невидимого випромінювання або наявність рухомих чи нерухомих об’єктів, які можуть заважати чи негативно впливати на ефективність аеронавігаційних систем зв’язку, навігації і нагляду.
3.3. Держави-члени повинні забезпечити встановлення плану дій у аварійних ситуаціях щодо авіаційних аварійних ситуацій, що виникають у зоні аеродрому.
4. ПОСЛУГИ НАЗЕМНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
4.1. Обов’язки провайдера послуг наземного обслуговування
Провайдер послуг наземного обслуговування відповідає за безпечне здійснення своєї діяльності на аеродромі. Обов’язки провайдера:
(a) провайдер повинен мати всі засоби, необхідні для забезпечення безпечного надання послуг на аеродромі. Такі засоби включають, але не обмежуються об’єктами, персоналом, обладнанням і матеріалами;
(b) провайдер повинен дотримуватися процедур, які містяться у керівництві аеродрому, у тому числі процедур стосовно переміщення його транспортних засобів, обладнання і персоналу та ризиків, пов’язаних із експлуатацією аеродрому взимку, вночі та за несприятливих погодних умов;
(c) провайдер повинен надавати послуги наземного обслуговування згідно з процедурами та інструкціями експлуатанта повітряного судна, якого він обслуговує;
(d) провайдер повинен забезпечити, щоб керівництва з експлуатації і технічного обслуговування обладнання для наземного обслуговування були доступними, застосовувалися на практиці та охоплювали інструкції з експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, інформацію про обслуговування, процедури виявлення і усунення несправностей та інспектування;
(e) провайдер повинен залучати тільки належним чином підготовлений і кваліфікований персонал та забезпечувати імплементацію і підтримку програм підготовки і перевірки для забезпечення підтримання компетентності всього відповідного персоналу;
(f) провайдер повинен забезпечити, щоб його персонал був фізично і психічно придатним до виконання своїх посадових обов’язків з урахуванням виду діяльності та, зокрема, його потенційного впливу на безпеку та захищеність.
4.2. Системи управління
4.2.1. Залежно від типу здійснюваної діяльності і розміру організації, провайдер імплементує та підтримує систему управління для забезпечення дотримання суттєвих вимог, визначених у цьому додатку, здійснює управління ризиками для безпеки та прагне до постійного вдосконалення такої системи. Така система повинна узгоджуватися з системою управління оператора аеродрому.
4.2.2. Провайдер запроваджує систему повідомлення про події в рамках системи управління відповідно до пункту 4.2.1 для сприяння постійному вдосконаленню безпеки. Без обмеження інших обов’язків щодо повідомлення, провайдер передає інформацію про всі події до системи повідомлення оператора аеродрому, експлуатанта повітряного судна та, якщо релевантно, до системи повідомлення провайдера обслуговування повітряного руху. Система повідомлення про події повинна відповідати застосовному праву Союзу.
4.2.3. Провайдер розробляє керівництво з послуг наземного обслуговування та діє згідно з таким керівництвом. Таке керівництво повинне включати всі необхідні інструкції, інформацію та процедури для надання послуг, системи управління та для виконання сервісним персоналом своїх обов’язків.
5. ПОСЛУГИ З УПРАВЛІННЯ НА ПЕРОНІ (ПУП)
5.1. Провайдер ПУП надає свої послуги згідно з операційними процедурами, які містяться в керівництві аеродрому.
5.2. Залежно від типу здійснюваної діяльності і розміру організації, провайдер ПУП імплементує та підтримує систему управління, у тому числі управління безпекою, для забезпечення дотримання суттєвих вимог, визначених у цьому додатку.
5.3. Провайдер ПУП укладає формальні домовленості з оператором аеродрому та провайдером обслуговування повітряного руху, які містять опис обсягу послуг, які він повинен надавати.
5.4. Провайдер ПУП запроваджує систему повідомлення про події в рамках системи управління відповідно до пункту 5.2 для сприяння постійному вдосконаленню безпеки. Без обмеження інших обов’язків щодо повідомлення, провайдер передає інформацію про всі події до системи повідомлення оператора аеродрому та, якщо релевантно, до системи повідомлення провайдера обслуговування повітряного руху.
5.5. Провайдер ПУП бере участь у програмах забезпечення безпеки, встановлених оператором аеродрому.
6. ІНШЕ
Без обмеження обов’язків експлуатанта повітряного судна, оператор аеродрому забезпечує, щоб, за винятком аварійних ситуацій з повітряними суднами, відхилення до запасного аеродрому чи інших умов, визначених для кожного окремого випадку, аеродром чи його частини не використовували повітряні судна, для яких за нормальних умов не призначене проектування і операційні процедури аеродрому.
ДОДАТОК VIII
Суттєві вимоги
до ОрПР/АНО та до диспетчерів управління повітряним рухом
1. ВИКОРИСТАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ
1.1. Усі повітряні судна, у тому числі залучені до діяльності, згаданої у статті 2(3)(a), на всіх етапах польоту або у зоні руху аеродрому, повинні експлуатуватися згідно з загальними правилами експлуатації та будь-якими застосовними процедурами, визначеними для використання повітряного простору.
1.2. Усі повітряні судна, за винятком залучених до діяльності, згаданої у статті 2(3)(a), повинні бути обладнані необхідними компонентами та експлуатуватися відповідним чином. Компоненти, використані у системі ОрПР/АНО, також повинні відповідати вимогам пункту 3.
2. ОБСЛУГОВУВАННЯ
2.1. Аеронавігаційна інформація і дані для користувачів повітряного простору для цілей аеронавігації
2.1.1. Дані, що їх використовують як джерело аеронавігаційної інформації, повинні бути належної якості, повними й актуальними та надаватися своєчасно.
2.1.2. Аеронавігаційна інформація повинна бути точною, повною, актуальною, недвозначною, отриманою з законних джерел, достатньо цілісною та у форматі, доступному користувачам.
2.1.3. Розповсюдження такої аеронавігаційної інформації серед користувачів повітряного простору повинне бути своєчасним та здійснене з використанням достатньо надійних і оперативних засобів зв’язку, захищених від навмисного і ненавмисного втручання та пошкодження.
2.2. Метеорологічна інформація
2.2.1. Дані, що їх використовують як джерело аеронавігаційної метеорологічної інформації, повинні бути належної якості, повними та актуальними.
2.2.2. Аеронавігаційна метеорологічна інформація повинна бути, наскільки це можливо, точною, повною, актуальною, достатньо цілісною і недвозначною, щоб задовольняти потреби користувачів повітряного простору. Аеронавігаційна метеорологічна інформація повинна бути отримана з законного джерела.
2.2.3. Розповсюдження такої аеронавігаційної метеорологічної інформації серед користувачів повітряного простору повинне бути своєчасним та здійснене з використанням достатньо надійних і оперативних засобів зв’язку, захищених від втручання та пошкодження.
2.3. Обслуговування повітряного руху
2.3.1. Дані, що їх використовують як джерело для надання обслуговування повітряного руху, повинні бути належної якості, повними та актуальними.
2.3.2. Надання обслуговування повітряного руху повинне бути достатньо точним, повним, актуальним та недвозначним для задоволення потреб користувачів у безпеці.
2.3.3. Автоматизовані інструменти надання інформації чи порад користувачам повинні бути належним чином спроектовані і виготовлені та належним чином обслуговуватися для забезпечення їхньої придатності для цільового призначення.
2.3.4. Обслуговування повітряного руху і пов’язані з ним процеси повинні передбачати належне ешелонування між повітряними суднами та запобігати зіткненням між повітряними суднами і перешкодами у районі маневрування аеродрому, а також, у відповідних випадках, надавати допомогу в захисті від інших небезпечних факторів у повітрі та забезпечувати швидке і своєчасне узгодження з усіма відповідними користувачами і прилеглими ділянками повітряного простору.
2.3.5. Зв’язок між обслуговуванням повітряного руху і повітряними суднами та між відповідними органами обслуговування повітряного руху повинен бути своєчасним, чітким, правильним і недвозначним, захищеним від втручання і загальнозрозумілим та, якщо застосовно, визнаним усіма залученими суб’єктами.
2.3.6. Необхідно вжити заходів для виявлення можливих аварійних ситуацій та, у відповідних випадках, для ініціювання дієвих пошуково-рятувальних операцій. Такі заходи повинні щонайменше включати належні механізми попередження, заходи і процедури координації, заходи і персонал для ефективного охоплення зони відповідальності.
2.4. Послуги зв’язку
Послуги зв’язку повинні досягти належних характеристик доступності, цілісності, безперервності і своєчасності та підтримувати їх. Вони повинні бути оперативними та захищеними від втручання і пошкодження.
2.5. Навігаційні послуги
Навігаційні послуги повинні досягти належного рівня ефективності щодо керування, позиціонування і, якщо це передбачено, надання інформації про час та підтримувати його. Критерії ефективності включають точність, цілісність, законність джерела, доступність та безперервність надання послуг.
2.6. Послуги зі спостереження
Послуги зі спостереження повинні визначати відповідне розташування повітряного судна у повітрі та інших повітряних суден і наземних транспортних засобів на поверхні аеродрому з належними характеристиками точності, цілісності, законності джерела, безперервності і ймовірності виявлення.
2.7. Організація потоків повітряного руху
Тактична організація потоків повітряного руху на рівні Союзу повинна використовувати і надавати достатньо точну й актуальну інформацію щодо обсягу і характеру запланованого надання послуг, що впливає на повітряний рух, та координувати і вести переговори щодо зміни маршруту або відстрочення потоків руху для зменшення ризику перевантаження в повітрі чи на аеродромах. Організація потоків здійснюється з метою оптимізації наявних потужностей у використанні повітряного простору та сприяння процесам організації потоків повітряного руху. Вона ґрунтується на безпечності, прозорості й ефективності та забезпечує надання потужностей у гнучкий і своєчасний спосіб згідно з європейським аеронавігаційним планом.
Заходи, зазначені у статті 43, стосовно організації потоків, повинні сприяти ухваленню оперативних рішень провайдерами аеронавігаційного обслуговування, операторами аеродромів і користувачами повітряного простору та охоплювати такі сфери:
(a) планування польоту;
(b) використання наявних потужностей повітряного простору протягом усіх етапів польоту, у тому числі розподілення слотів на маршруті;
(c) використання маршрутів у рамках загального повітряного руху, у тому числі:
- створення єдиної публікації для координування маршрутів і руху;
- варіанти відхилення загального повітряного руху від густонаселених районів; та
- правила визначення пріоритетів щодо доступу до повітряного простору в рамках загального повітряного руху, зокрема у періоди перевантаження і кризи; та
(d) узгодженість планів польоту і слотів в аеропорту та необхідне узгодження з прилеглими регіонами, у відповідних випадках.
2.8. Менеджмент повітряного простору
Необхідно здійснювати моніторинг, координувати та своєчасно оприлюднювати інформацію щодо призначення певних обсягів повітряного простору для певного використання для зменшення ризику небезпечного зближення повітряних суден за будь-яких обставин. З урахуванням організації військової діяльності та пов’язаних із нею аспектів, за які несуть відповідальність держави-члени, менеджмент повітряного простору також повинен сприяти однаковому застосуванню концепції гнучкого використання повітряного простору, як описано IKAO та як імплементовано згідно з Регламентом (ЄС) № 551/2004, для сприяння менеджменту повітряного простору та організації повітряного руху в рамках спільної транспортної політики.
2.9. Дизайн процедури польоту
Процедури польотів повинні бути належним чином спроектовані, перевірені і валідовані перед їх впровадженням і використанням повітряними суднами.
3. СИСТЕМИ І КОМПОНЕНТИ
3.1. Загальні вимоги
Системи ОрПР/АНО і компоненти ОрПР/АНО, які забезпечують передачу відповідної інформації на повітряне судно і з повітряного судна та на землі, повинні бути належним чином спроектовані, виготовлені, встановлені, захищені від несанкціонованого втручання, а також належним чином обслуговуватися і експлуатуватися для забезпечення їхньої придатності для цільового призначення.
Системи і процедури повинні включати, зокрема, системи і процедури, необхідні для сприяння таким функціям і послугам:
(a) Менеджменту повітряного простору;
(b) Організації потоків повітряного руху;
(c) Обслуговування повітряного руху, зокрема систем опрацювання польотних даних, систем опрацювання даних спостереження та систем інтерфейсу "людина-машина";
(d) Зв’язку, у тому числі зв’язку "земля-земля/космос", "повітря-земля" та "повітря-повітря/космос";
(e) Навігації;
(f) Спостереженню;
(g) Службам аеронавігаційної інформації; та
(h) Метеорологічному обслуговуванню.
3.2. Цілісність, ефективність і надійність системи та компонентів
Цілісність і ефективність, пов’язана з безпекою, систем і компонентів на повітряному судні, на землі чи в космосі, повинна бути придатною для їхнього цільового призначення. Вони повинні відповідати необхідному рівню операційної ефективності за всіх передбачуваних умов їх експлуатації та протягом всього строку їхньої служби.
Системи ОрПР/АНО і компоненти ОрПР/АНО повинні бути спроектовані і побудовані та обслуговуватися і експлуатуватися з використанням належних і затверджених процедур таким чином, щоб забезпечити безперебійне функціонування Європейської мережі організації повітряного руху (EATMN) за будь-яких обставин і на всіх етапах польоту. Безперебійність функціонування може проявлятися, зокрема, у формі спільного користування інформацією, включно з відповідною інформацією про оперативний статус, загального розуміння інформації, порівнюваних робочих характеристик опрацювання і пов’язаних із ними процедур, що дають змогу здійснювати загальне операційне функціонування, узгоджене для всієї або частини EATMN.
EATMN, її системи та їхні компоненти повинні підтримувати, на скоординованій основі, нові узгоджені і затверджені концепції експлуатації, які покращують якість, стійкість і дієвість аеронавігаційних послуг, зокрема, з точки зору безпеки і пропускної спроможності.
EATMN, її системи та їхні компоненти повинні підтримувати послідовне впровадження цивільної'/військової координації в обсязі, необхідному для ефективної організації повітряного простору і потоків повітряного руху, а також безпечного й ефективного використання повітряного простору всіма користувачами шляхом застосування концепції гнучкого використання повітряного простору.
Для досягнення цих цілей EATMN, її системи та їхні компоненти повинні підтримувати своєчасний обмін між цивільними та військовими сторонами правильною та послідовною інформацією, що охоплює всі етапи польоту, без обмеження політики безпеки чи оборонної політики, у тому числі вимог щодо конфіденційності.
3.3. Проектування систем і компонентів
3.3.1. Системи і компоненти повинні бути спроектовані таким чином, щоб відповідати застосовним вимогам щодо безпеки і захищеності.
3.3.2. Системи і компоненти, які розглядаються спільно, окремо та у взаємодії один з одним, повинні бути спроектовані таким чином, щоб між імовірністю того, що будь-яка несправність може призвести до виходу з ладу всієї системи, і серйозністю її впливу на безпеку обслуговування існувала зворотна залежність.
3.3.3. Системи і компоненти, які розглядаються окремо і в поєднанні один з одним, повинні бути спроектовані з урахуванням обмежень, пов’язаних із можливостями і характеристиками персоналу.
3.3.4. Системи і компоненти повинні бути спроектовані таким чином, щоб забезпечити їх захист та захист інформації, яку вони передають, від шкідливих взаємодій із внутрішніми чи зовнішніми елементами.
3.3.5. Інформація, необхідна для виробництва, встановлення, експлуатації і технічного обслуговування систем і компонентів, а також інформація щодо небезпечних умов, має надаватися персоналу у чіткій, зрозумілій та однозначній формі.
3.4. Підтримання рівня обслуговування
Необхідно підтримувати рівень безпеки систем і компонентів під час обслуговування та в ході внесення будь-яких змін до обслуговування.
4. КВАЛІФІКАЦІЯ ДИСПЕТЧЕРІВ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ
4.1. Загальні вимоги
Особа, яка проходить підготовку як диспетчер управління повітряним рухом або як студент-диспетчер управління повітряним рухом, повинна мати достатню освіту, фізичні і розумові здібності для того, щоб набути, підтримувати та підтверджувати відповідні теоретичні знання і практичні навички.
4.2. Теоретичні знання
4.2.1. Диспетчер управління повітряним рухом повинен набути та підтримувати рівень знань, що відповідає посадовим обов’язкам, які він виконує, та є пропорційним ризикам, пов’язаним із відповідним видом обслуговування.
4.2.2. Набуття та підтримання теоретичних знань необхідно підтвердити шляхом постійного оцінювання протягом підготовки або проходження відповідних іспитів.
4.2.3. Необхідно підтримувати належний рівень теоретичних знань. Дотримання такої умови підтверджують за допомогою регулярних оцінювань або іспитів. Частота проведення іспитів повинна бути пропорційною рівню ризику, пов’язаного з видом обслуговування.
4.3. Практичні навички
4.3.1. Диспетчер управління повітряним рухом повинен набути та підтримувати практичні навички, необхідні для виконання ним своїх посадових обов’язків. Частота проведення іспитів повинна бути пропорційною ризикам, пов’язаним із видом обслуговування, та охоплювати, якщо це доцільно для посадових обов’язків, які він виконує, таке:
(a) експлуатаційні процедури;
(b) аспекти, специфічні для конкретних завдань;
(c) аномальні й аварійні ситуації; та
(d) людський фактор.
4.3.2. Диспетчер управління повітряним рухом повинен підтвердити здатність виконувати відповідні процедури і завдання з рівнем компетентності, що відповідає посадовим обов’язкам, які він виконує.
4.3.3. Необхідно підтримувати задовільний рівень компетентності практичних навичок. Дотримання такої умови верифікують шляхом регулярних оцінювань. Частота проведення таких оцінювань повинна бути пропорційною складності і рівню ризику, пов’язаного з видом обслуговування та виконуваними завданнями.
4.4. Володіння мовою
4.4.1. Диспетчер управління повітряним рухом повинен підтвердити таку здатність розмовляти англійською і розуміти англійську, яка дозволяє йому ефективно спілкуватися у голосовому режимі (телефон/радіотелефон) та в ситуаціях особистого спілкування на конкретні теми, пов’язані з роботою, у тому числі в аварійних ситуаціях.
4.4.2. Якщо це необхідно у визначеному обсязі повітряного простору для цілей надання обслуговування повітряного руху (ОПР), диспетчер управління повітряним рухом повинен також мати здатність розмовляти національною мовою (мовами) та розуміти її мірою, яка описана вище.
4.5. Комплексні тренажери (STD)
Якщо STD використовують для практичного тренування стосовно ситуаційної обізнаності й людського фактора або для підтвердження того, що навички були набуті чи збережені, він повинен мати рівень ефективності, який дає змогу належним чином імітувати робоче середовище й оперативні ситуації відповідно до тренування, що проводиться.
4.6. Курс підготовки
4.6.1. Підготовка здійснюється шляхом проходження курсу підготовки, який може включати теоретичний і практичний інструктаж, у тому числі, у відповідних випадках, підготовку на STD.
4.6.2. Для кожного типу підготовки необхідно розробити і затвердити курс.
4.7. Інструктори
4.7.1. Теоретичний інструктаж проводять інструктори з належною кваліфікацією. Вони повинні:
(a) мати відповідні знання у сфері, у якій проводять інструктаж; та
(b) підтвердити здатність використовувати належні методологічні прийоми.
4.7.2. Інструктаж щодо практичних навичок повинні проводити належним чином кваліфіковані інструктори, які мають такі кваліфікації:
(a) відповідають вимогам щодо теоретичних знань і досвіду, придатним для інструктажу, який вони проводять;
(b) підтвердили здатність проводити інструктаж і використовувати належні методологічні прийоми;
(c) застосовували на практиці методологічні прийоми в таких процедурах, у яких вони мають намір проводити інструктаж; та
(d) регулярно проходять повторну підготовку для забезпечення актуальності методичної компетентності.
4.7.3. Інструктори, які здійснюють практичну підготовку, також можуть бути диспетчерами управління повітряним рухом. або бути уповноваженими діяти як такі.
4.8. Оцінювачі
4.8.1. Особи, які відповідають за оцінювання навичок диспетчерів управління повітряним рухом, повинні:
(a) підтвердити здатність оцінювати ефективність та проводити випробування і перевірки диспетчерів управління повітряним рухом; та
(b) регулярно проходити повторну підготовку для забезпечення актуальності стандартів оцінювання.
4.8.2. Оцінювачі практичних навичок також можуть бути диспетчерами управління повітряним рухом або бути уповноваженими діяти як такі у сферах, щодо яких проводиться оцінювання.
4.9. Придатність за станом здоров’я диспетчерів управління повітряним рухом
4.9.1. Усі диспетчери управління повітряним рухом повинні періодично підтверджувати придатність за станом здоров’я для задовільного виконання своїх посадових обов’язків. Відповідність необхідно підтверджувати шляхом належного оцінювання з урахуванням погіршення фізичних і розумових здібностей внаслідок віку.
4.9.2. Підтвердження придатності за станом здоров’я, що включає фізичну і розумову придатність, включає підтвердження відсутності будь-яких захворювань або інвалідності, що призводили б до нездатності особи, яка надає послуги управління повітряним рухом (УПР):
(a) належним чином виконувати завдання, необхідні для надання послуг УПР,
(b) виконувати призначені обов’язки у будь-який час; або
(c) правильно оцінювати своє оточення.
4.9.3. Якщо придатність за станом здоров’я не може бути повністю підтверджена, можуть бути імплементовані пом’якшувальні заходи для забезпечення еквівалентного рівня безпеки.
5. ПРОВАЙДЕРИ ПОСЛУГ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ
5.1. Надання послуг повинне здійснюватися тільки за таких умов:
(a) провайдер послуг має, безпосередньо або шляхом укладення угод з третіми сторонами, засоби, необхідні для масштабу і обсягу послуги. Такі засоби включають, але не обмежуються системами, об’єктами, у тому числі джерелами живлення, структурою управління, персоналом, обладнанням та його технічним обслуговуванням, документацією про завдання, зобов’язання і процедури, доступом до релевантних даних та веденням записів;
(b) провайдер послуг розробляє та постійно оновлює керівництва з управління і експлуатації, пов’язані з наданням його послуг, та діє згідно з такими керівництвами. Такі керівництва повинні включати всі необхідні інструкції, інформацію та процедури для експлуатації, системи управління та для виконання оперативним персоналом своїх обов’язків;
(c) залежно від типу здійснюваної діяльності і розміру організації, провайдер послуг імплементує та підтримує систему управління для забезпечення дотримання суттєвих вимог, визначених у цьому додатку, здійснює управління ризиками для безпеки та прагне до постійного вдосконалення такої системи;
(d) провайдер послуг залучає лише належним чином кваліфікований і підготовлений персонал та імплементує і підтримує програми навчання та перевірки персоналу;
(e) провайдер послуг встановлює офіційні взаємодії з усіма стейкхолдерами, які можуть безпосередньо впливати на безпечність його послуг, для забезпечення дотримання суттєвих вимог, визначених у цьому додатку;
(f) провайдер послуг встановлює та імплементує план реагування, що охоплює аварійні й аномальні ситуації, які можуть виникнути стосовно його послуг, у тому числі на випадок подій, які призведуть до значного погіршення чи переривання його діяльності;
(g) провайдер послуг запроваджує систему повідомлення про події в рамках системи управління відповідно до пункту (c) для сприяння постійному вдосконаленню безпеки. Система повідомлення про події повинна відповідати застосовному праву Союзу; та
(h)провайдер послуг вживає заходів для верифікації дотримання вимог щодо ефективності безпеки будь-якої системи чи компонента, які він експлуатує, у будь-який час.
5.2. Надання послуг УПР повинне здійснюватися тільки за таких умов:
(a) запобігання втомі персоналу, який надає послуги УПР, здійснюється за допомогою системи розкладу змін. Така система розкладу змін повинна враховувати періоди роботи, службовий час та пристосовані періоди відпочинку. Обмеження, встановлені в рамках системи розкладу змін, повинні враховувати релевантні фактори, які впливають на втому, такі як, зокрема, нестачу сну, порушення добових ритмів, нічний час, сукупний службовий час у межах певного періоду часу, а також обмін призначеними завданнями між персоналом;
(b) запобігання стресу персоналу, який надає послуги УПР, здійснюється за допомогою освітніх і профілактичних програм;
(c) провайдер послуг УПР повинен мати процедури для верифікації того, що когнітивне судження персоналу, який надає послуги УПР, не погіршене, або що його придатність за станом здоров’я належна; та
(d) провайдер послуг УПР повинен враховувати експлуатаційні і технічні обмеження, а також людський фактор, у ході планування й експлуатації.
5.3. Надання послуг зв’язку, навігації та/або спостереження повинне здійснюватися тільки за таких умов:
Провайдер послуг повинен своєчасно інформувати відповідних користувачів повітряного простору і органи ОПР про робочий статус (та зміни в ньому) його послуг, які він надає для цілей ОПР.
5.4. Організації з підготовки
Організація з підготовки, яка здійснює підготовку персоналу, який надає послуги УПР, повинна відповідати таким вимогам:
(a) мати всі засоби, необхідні для сфери обов’язків, пов’язаних із їх діяльністю. Такі засоби включають, але не обмежуються об’єктами, персоналом, обладнанням, методологією, документами щодо завдань, зобов’язань і процедур, доступом до релевантних даних та веденням записів;
(b) залежно від підготовки, що проводиться, і розміру організації, імплементувати та підтримувати систему управління для забезпечення дотримання суттєвих вимог, визначених у цьому додатку, здійснювати управління ризиками для безпеки, у тому числі ризиками, пов’язаними з погіршенням стандартів підготовки, та прагнути до постійного вдосконалення такої системи; та
(c) укласти домовленості з іншими релевантними організаціями для забезпечення постійного дотримання суттєвих вимог, визначених у цьому додатку.
6. АВІАМЕДИЧНІ ЕКЗАМЕНАТОРИ І АВІАМЕДИЧНІ ЦЕНТРИ
6.1. Авіамедичні екзаменатори
Авіамедичний екзаменатор повинен:
(a) бути кваліфікованим та ліцензованим у сфері медицини;
(b) отримати підготовку у сфері авіаційної медицини та регулярно проходити повторну підготовку у сфері авіаційної медицини для забезпечення актуальності стандартів такого оцінювання; та
(c) набути практичних знань та досвіду стосовно умов, у яких диспетчери управління повітряним рухом виконують свої обов’язки.
6.2. Авіамедичні центри
Авіамедичні центри повинні відповідати таким умовам:
(a) мати всі засоби, необхідні для сфери обов’язків, пов’язаних із їхніми привілеями. Такі засоби включають, але не обмежуються об’єктами, персоналом, обладнанням, інструментами і матеріалами, документами щодо завдань, зобов’язань і процедур, доступом до релевантних даних та веденням записів;
(b) залежно від типу здійснюваної діяльності і розміру організації, імплементувати та підтримувати систему управління для забезпечення дотримання суттєвих вимог, визначених у цьому додатку, здійснювати управління ризиками для безпеки та прагнути до постійного вдосконалення такої системи; та
(c) укласти домовленості з іншими релевантними організаціями для забезпечення постійного дотримання вимог, визначених у цьому додатку.
ДОДАТОК IX
Суттєві вимоги
до безпілотних повітряних суден
1. СУТТЄВІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ, ВИРОБНИЦТВА, ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ БЕЗПІЛОТНИХ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН
1.1. Експлуатант і дистанційний пілот безпілотного повітряного судна повинні бути ознайомленими із застосовними правилами Союзу і національними правилами, пов’язаними з цільовими видами експлуатації, зокрема щодо безпеки, приватності, захисту даних, відповідальності, страхування, захищеності й охорони довкілля. Експлуатант і дистанційний пілот повинні бути здатними забезпечити безпечність експлуатації та безпечне ешелонування безпілотного повітряного судна від людей на землі та від інших користувачів повітряного простору. Це включає хороше знання інструкцій з експлуатації, наданих виробником, правил безпечного і нешкідливого для довкілля використання безпілотних повітряних суден у повітряному просторі та відповідних функціональних можливостей безпілотних повітряних суден і застосовних правил повітряних перевезень і процедур ОрПР/АНО.
1.2. Безпілотне повітряне судно повинне бути спроектоване і сконструйоване таким чином, щоб воно відповідало своєму цільовому призначенню, та щоб його можна було експлуатувати, налаштовувати і обслуговувати без ризику для осіб.