забезпечити участь представників Збройних Сил України в засіданнях робочих груп НАТО з логістики;
провести стажування фахівців Збройних Сил України з питань логістики у штаб-квартирі НАТО та державах - членах Альянсу з метою набуття відповідного досвіду;
опрацювати питання можливої участі України у формуванні та роботі Багатонаціональних інтегрованих підрозділів логістики;
провести комплекс заходів щодо підготовки до міжнародної сертифікації літака аеромедичної евакуації Ан-26 "Віта" за протоколом аеромедичної евакуації НАТО та забезпечити його участь у міжнародних військових навчаннях;
продовжити модернізацію матеріально-технічної бази військово-медичних клінічних центрів.
2.3.5. Підтримання у боєздатному стані, модернізація і оновлення озброєння та військової техніки
Збройні Сили України повністю укомплектовані основними видами озброєння та військової техніки. У той же час фізичне зношення та моральне старіння наявних на озброєнні зразків потребує комплексу невідкладних заходів щодо формулювання засад військово-технічної політики для всього сектору безпеки і оборони України.
На даний час понад 40 нових зразків озброєння та військової техніки перебувають на етапі проектування, дослідного виробництва та попередніх випробувань, продовжується виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (61 робота), які спрямовані на створення сучасних зразків озброєння та військової техніки вітчизняного виробництва. Основні зусилля зосереджуються на відновленні боєздатності зразків озброєння і військової техніки, що обумовлюють бойовий потенціал Збройних Сил України, а також на реалізації пріоритетних проектів щодо створення корабля класу "корвет", багатофункціонального ракетного комплексу, модернізації вертольотів Мі-24 та завершенні розробки і підготовки виробництва середнього військово-транспортного літака Ан-70.
З урахуванням досвіду держав - членів НАТО в Україні створено військову систему стандартизації та кодифікації, яка включає Центральне управління метрології і стандартизації Збройних Сил України та Бюро кодифікації у військовій сфері Збройних Сил України (з доступом до NMBS та NABS).
Продовжується впровадження системи кодифікації предметів постачання для Збройних Сил України відповідно до вимог Керівництва НАТО з кодифікації (ACodP-1).
Середньострокові цілі:
досягти визначених Державною програмою розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки параметрів забезпечення з'єднань і військових частин, у першу чергу Об'єднаних сил швидкого реагування, новітніми та модернізованими зразками озброєння та військової техніки;
продовжити виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зі створення нових і модернізації існуючих зразків озброєння та військової техніки;
активізувати співробітництво в рамках двосторонніх комісій з питань військово-технічного співробітництва з державами - членами та державами - партнерами НАТО, з якими укладено угоди про співробітництво у військово-технічній сфері;
комп'ютеризувати фонд нормативних документів Міністерства оборони України та Збройних Сил України з підключенням його до мережі Інтернет та автоматизованої внутрішньомережевої системи управління військами "Дніпро" за допомогою НАТО та держав - членів НАТО;
забезпечити підготовку представників Збройних Сил України на курсах з питань стандартизації та кодифікації за підтримки НАТО та держав - членів Альянсу;
забезпечити впровадження автоматизованої системи кодифікації предметів постачання у Збройних Силах України та її інтеграцію в Єдину систему управління адміністративно-господарськими процесами.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити підтримання боєздатності озброєння та військової техніки з'єднань і військових частин Об'єднаних сил швидкого реагування та тих, що залучаються до охорони повітряного простору і особливо важливих об'єктів з урахуванням наявних ресурсних можливостей;
продовжити з урахуванням реального ресурсного забезпечення розроблення нових і модернізацію існуючих зразків озброєння та військової техніки за уточненими пріоритетними напрямами, визначеними Державною програмою розвитку озброєння та військової техніки до 2015 року;
розробити проект засад відновлення та дальшого розвитку авіаційної техніки Збройних Сил України на 2010-2025 роки;
продовжити консультації в рамках роботи Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань військово-технічного співробітництва, груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь з метою вироблення реалістичної військово-технічної політики в умовах глобальної фінансової кризи;
забезпечити реалізацію Концепції Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку кораблебудування на період до 2035 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 року N 671-р;
активізувати участь України в роботі груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь, Організації НАТО з питань досліджень і технологій, Організації НАТО з консультацій, командування та управління, Агенції із стандартизації НАТО, Агенції НАТО з матеріально-технічного забезпечення та постачання;
продовжити виконання заходів щодо здійснення офіційного перекладу нормативних документів НАТО, які необхідні для досягнення Цілей партнерства в рамках участі Збройних Сил України у Процесі планування та оцінки сил;
завершити формування інформаційної системи управління військовою стандартизацією;
продовжити роботу із застосування у Збройних Силах України документів НАТО з кодифікації.
2.3.6. Підвищення ефективності системи кадрового менеджменту, продовження процесу професіоналізації армії
Удосконалення кадрового менеджменту у Збройних Силах України здійснюється в рамках реалізації Концепції кадрової політики щодо переходу військ на професійну основу, розробленої за участю експертів Альянсу. Кадрові центри, утворені в Генеральному штабі Збройних Сил України та видах Збройних Сил України, дали змогу значно підвищити якість роботи з персоналом.
На кінець 2009 року через зниження загального рівня укомплектованості військ (сил) військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, здійснено повернення до змішаного принципу комплектування військових частин і підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування та Повітряних Сил Збройних Сил України.
У 2009 році на базі Центру підготовки сержантів Збройних Сил України у місті Харкові утворено військовий коледж сержантського складу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Продовжується формування ще трьох військових коледжів сержантського складу. Таким чином, буде завершено впровадження системи багаторівневої підготовки сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Середньострокові цілі:
завершити формування системи кадрового менеджменту централізованого типу;
забезпечити реалізацію результатів оборонного огляду в частині кадрового забезпечення;
завершити проведення організаційних заходів щодо реформування кадрових органів, запровадити підготовку фахівців для таких органів;
завершити створення системи управління кар'єрою осіб рядового складу, осіб сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;
здійснити перехід до управління кар'єрою осіб офіцерського складу в єдиному кадровому центрі Збройних Сил України;
забезпечити приєднання окремих військових частин до мережі Інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом "Персонал" і функціонування на її базі автоматизованої бази даних штатно-посадового та персонального обліку всіх військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
завершити розроблення проектів нормативно-правових актів Міністерства оборони України щодо забезпечення функціонування нової системи кадрового менеджменту централізованого типу;
забезпечити функціонування системи управління кар'єрою осіб офіцерського складу в рамках нової системи кадрового менеджменту централізованого типу;
продовжити виконання заходів щодо ефективного використання за службовим призначенням найбільш підготовлених військовослужбовців, молодих офіцерів, створити умови для залишення їх на військовій службі, запобігати відпливу кадрів;
запровадити системний підхід до управління кар'єрою осіб рядового складу, осіб сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;
продовжити виконання заходів, спрямованих на реалізацію Концепції створення та розвитку професійного сержантського і старшинського складу Збройних Сил України;
у рамках імплементації результатів оборонного огляду здійснити перегляд строків повної професіоналізації Збройних Сил України;
забезпечити належне функціонування Інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом "Персонал".
2.3.7. Удосконалення системи військової освіти та підготовки професійних кадрів
Система військових навчальних закладів складається з Національного університету оборони України, Української військово-медичної академії, трьох вищих військових навчальних закладів видів Збройних Сил України, чотирьох військових інститутів, трьох факультетів військової підготовки, п'ятнадцяти кафедр військової підготовки, п'ятнадцяти кафедр медицини катастроф та військової медицини, військового коледжу сержантського складу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", Київського військового ліцею імені Івана Богуна та Севастопольського військово-морського ліцею.
Для підготовки цивільного персоналу, який працює у сфері національної безпеки і оборони України, за допомогою Альянсу була започаткована та на цей час успішно виконується під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня Програма з питань професійного розвитку цивільного персоналу.
Середньострокові цілі:
завершити у 2011 році оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;
продовжити формування системи багаторівневої підготовки осіб рядового складу, осіб сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та офіцерських кадрів Збройних Сил України. Систему освіти та підготовки майбутніх офіцерів спрямувати на оволодіння практичними навичками управління підрозділами, в тому числі багатонаціональними;
забезпечити внесення змін до навчальних програм військових навчальних закладів з урахуванням сучасних вимог до персоналу;
забезпечувати функціонування курсів підвищення кваліфікації, в тому числі Вищих академічних курсів на базі Національного університету оборони України, для осіб офіцерського складу Збройних Сил України та державних службовців Міністерства оборони України. Забезпечити проведення тематичних навчальних курсів на базі Центру підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів при Національному університеті оборони України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та забезпечити функціонування курсів підвищення кваліфікації осіб офіцерського складу та державних службовців Міністерства оборони України;
забезпечити реалізацію Концепції мовної підготовки особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 1 червня 2009 року N 267, продовжити здійснення заходів з удосконалення системи мовного тестування;
розробити проекти нормативно-правових актів щодо вдосконалення системи вивчення іноземних мов у Збройних Силах України;
продовжити підготовку державних службовців Міністерства оборони України на курсах іноземних мов в Україні без відриву від службової діяльності в рамках виконання Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу;
продовжити практику вивчення іноземних мов керівним складом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України;
забезпечити вивчення особовим складом Збройних Сил України англійської, французької, німецької, арабської, турецької мов на курсах інтенсивного вивчення іноземних мов при вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України, в експериментальних військових частинах, а також на курсах вивчення іноземних мов і фахових курсах у вищих навчальних закладах іноземних держав;
ужити заходів, спрямованих на перегляд програм підготовки у військових навчальних закладах з метою їх оптимізації та відповідності сучасним вимогам;
продовжити підготовку особового складу та підрозділів Збройних Сил України до участі в діяльності багатонаціональних військових формувань (підрозділів) під егідою НАТО.
2.3.8. Удосконалення системи підготовки військ та забезпечення їх взаємосумісності
Базовими принципами підготовки військ є розвиток їх багатофункціональності, мобільності та взаємосумісності. Пріоритетом підготовки військ є розвиток оперативних можливостей Об'єднаних сил швидкого реагування та Сил спеціальних операцій, забезпечення їх готовності до виконання завдань у складі багатонаціональних міжвидових угруповань. Питання набуття необхідного рівня взаємосумісності залишалося пріоритетним завданням підготовки підрозділів, визначених для участі у Процесі планування та оцінки сил, які практично досягають 70 цілей партнерства (загальних цілей - 36, цілей для Сухопутних військ - 19, цілей для Повітряних Сил - 7, цілей для Військово-Морських Сил - 8). Продовжується підготовка і сертифікація визначених підрозділів для Програми перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО.
Усі заплановані заходи оцінки за Програмою перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО були виконані, що дало змогу провести до кінця 2009 року оцінку НАТО першого рівня 75 відсотків сил та засобів, які заявлені для включення до складу Спільного фонду оперативних сил і можливостей та розглядаються для залучення у перспективі до чергових ротацій складу Сил реагування НАТО.
У 2009 році Україна розпочала практичний обмін інформацією в рамках Програми обміну даними про повітряну обстановку (ASDE) та отримала згоду Альянсу на розширення території, на яку поширюється дія Програми.
Протягом 2009 року підрозділи Збройних Сил України взяли участь у 12 міжнародних навчаннях.
Для виконання за стандартами Альянсу програм підготовки підрозділів, заявлених для участі у Процесі планування та оцінки сил, у Збройних Силах України створено фонд нормативних документів (близько 2000 документів, у тому числі 1227 документів НАТО). Здійснено переклад українською мовою 121 нормативного документа НАТО, що використовуються для досягнення цілей партнерства.
Середньострокові цілі:
продовжити оснащення Сухопутних військ Збройних Сил України системами імітації тактичних дій MILES 2000 та MILES IWS, забезпечити вивчення зазначених систем, порядку їх експлуатації, обслуговування та ремонту;
завершити розробку обладнання для системи радіолокаційного розпізнавання "свій - чужий", взаємосумісної з відповідною системою НАТО;
створити програмно-апаратний комплекс для інформаційного забезпечення спільних дій літальних апаратів армійської авіації та рухомих об'єктів механізованих підрозділів Збройних Сил України з використанням супутникових та геоінформаційних систем;
створити спеціалізований навчальний тренажерний комплекс для підготовки інженерно-технічного складу Повітряних Сил Збройних Сил України до експлуатації літаків, обладнаних навігаційно-посадковими засобами згідно з вимогами ІКАО;
забезпечувати обмін інформацією з НАТО про повітряну обстановку, поширити дію Програми з обміну даними про повітряну обстановку на південні регіони України;
забезпечити участь представників України в роботі Комітету протиповітряної оборони НАТО та його робочих органів, зокрема форуму представників протиповітряної оборони держав - партнерів, а також у відповідних семінарах з протиповітряної оборони під керівництвом Комітету з протиповітряної оборони НАТО;
підвищувати рівень взаємосумісності військових частин і підрозділів Збройних Сил України шляхом їх залучення до участі в багатонаціональних навчаннях НАТО та навчаннях у рамках Програми "Партнерство заради миру" під егідою НАТО, включаючи навчання Сил реагування НАТО;
продовжити участь представників України в засіданнях органів НАТО для забезпечення досягнення цілей партнерства;
започаткувати роботу міжнародних курсів підготовки спеціалістів з протидії саморобним вибуховим пристроям на базі 143 центру розмінування (м. Кам'янець-Подільський), забезпечити їх сертифікацію в НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити проект Настанови з бойової підготовки у Збройних Силах України відповідно до їх перспективної моделі та з урахуванням переходу на комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, і стандартів НАТО;
уточнити перелік сил та засобів Збройних Сил України для участі у Процесі планування та оцінки сил, визначених для включення до складу Спільного фонду оперативних сил та можливостей;
провести консультації з експертами Альянсу щодо оцінки досягнутого прогресу в реалізації цілей партнерства для України протягом 2009-2010 років та здійснити оновлення пакета обраних Україною Цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил;
провести уточнення календарних планів участі визначених підрозділів у Програмі перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО;
ужити заходів для досягнення взаємосумісності визначених сил і засобів Збройних Сил України в рамках Концепції оперативних можливостей. Продовжити нарощування оперативних можливостей підрозділами, що залучаються до чергових ротацій у складі Сил реагування НАТО;
забезпечити участь у багатонаціональних військових навчаннях у рамках Програми "Партнерство заради миру", військових навчаннях НАТО та держав - членів НАТО, відкритих для партнерів;
забезпечити участь представників України в пріоритетних заходах Індивідуальної програми партнерства України з НАТО, з урахуванням обмеженості ресурсного забезпечення;
опрацювати з Комітетом НАТО з протиповітряної оборони питання практичного розширення співробітництва в рамках Програми обміну даними про повітряну обстановку;
продовжити роботу зі складання топографічних карт України у масштабі 1:250000 відповідно до стандартів НАТО.
2.3.9. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей
В умовах фінансової кризи питання соціального захисту військовослужбовців набуває важливого значення.
Найбільш проблемними залишаються питання забезпечення військовослужбовців житлом і адаптації колишніх військовослужбовців до умов цивільного життя. Розв'язання цих проблем здійснюється шляхом більш раціонального використання коштів державного бюджету, а також за рахунок міжнародної допомоги.
Соціальна адаптація та перекваліфікація військовослужбовців, звільнених у запас, здійснюються із залученням міжнародної допомоги.
Середньострокові цілі:
забезпечити реалізацію в рамках Програми "Партнерство заради миру" проекту Трастового фонду НАТО щодо соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених з військової служби;
забезпечити виконання програми співробітництва з НАТО, ОБСЄ та Королівством Норвегія щодо соціальної адаптації і перепідготовки військовослужбовців, які звільняються в запас.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити координацію та організацію виконання програм, спрямованих на соціальну і професійну адаптацію військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, та тих, що підлягають звільненню;
розробити проекти нормативно-правових актів, необхідних для забезпечення виконання Державної програми соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, що підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби, на період до 2011 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року N 720;
продовжити консультації між Експертною групою НАТО з питань соціальної адаптації та відповідними підрозділами Міністерства оборони України стосовно виконання у 2010 році заходів, передбачених Державною програмою соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, що підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби, на період до 2011 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року N 720.
2.3.10. Захист навколишнього природного середовища у військовій сфері
Для розв'язання екологічних проблем, пов'язаних із провадженням військової діяльності, Україна вживає відповідних заходів та залучає міжнародну допомогу.
Середньострокові цілі:
сформувати нормативно-правову базу з питань військової діяльності щодо забезпечення екологічної безпеки та адаптувати її до європейських норм і стандартів держав - членів НАТО;
створити систему екологічного управління для типових військових об'єктів відповідно до міжнародного екологічного стандарту ISO 14001.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити виконання заходів у рамках українсько-канадського та українсько-шведського проектів ліквідації негативних наслідків провадження військово-господарської діяльності;
продовжити екологічні дослідження впливу воєнно-технічних факторів на навколишнє природне середовище під час проведення військових навчань, випробувань озброєння і військової техніки, повсякденної діяльності військ (сил);
продовжити створення елементів системи екологічного управління на військових об'єктах Збройних Сил України у повсякденній діяльності військ (сил);
опрацювати питання щодо започаткування українсько-датського проекту впровадження сучасних енергозберігаючих технологій на військових об'єктах Збройних Сил України;
провести екологічні обстеження та виконати роботу з відновлення навколишнього природного середовища на територіях військових об'єктів (містечок), що вивільняються у ході реформування і плануються до передачі органам місцевого самоврядування;
продовжити виконання роботи з розмінування територій колишніх військових полігонів.
2.3.11. Утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонентів ракетного палива
Обсяги надлишкових і непридатних боєприпасів та меланжу (компонента рідкого ракетного палива), що підлягають утилізації, становлять відповідно понад 470 тис. і 16 тис. тонн.
Урядом України передбачено фінансування затвердженого проекту "Утилізація звичайних видів боєприпасів, не придатних для використання та подальшого зберігання", поданого Міністерством промислової політики України, на суму 81,495 млн. гривень (розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 року N 865-р) , а також виділено Національному космічному агентству України на безповоротній основі 27700 тис. гривень за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, для фінансування проектів, пов'язаних з утилізацією боєприпасів (постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року N 662) .
Для утилізації запасів меланжу разом з ОБСЄ започатковано проект "Допомога Уряду України у знищенні запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива)", метою якого є поетапне знищення всіх запасів меланжу із застосуванням технічно прийнятного та економічно ефективного безпечного способу.
Середньострокові цілі:
розробити технології, необхідні для утилізації боєприпасів, створити виробничі потужності та провести утилізацію 295,72 тис. тонн боєприпасів;
продовжити реалізацію в рамках Програми "Партнерство заради миру" проекту Трастового фонду щодо знищення надлишкових боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї та переносних зенітних ракетних комплексів;
досягнути істотних зрушень в утилізації меланжу шляхом реалізації економічно обґрунтованих та екологічно безпечних проектів міжнародної фінансової допомоги.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити виконання заходів Державної цільової оборонної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2008-2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року N 940;
продовжити переговори щодо перегляду умов, передбачених Імплементаційною угодою між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з питань матеріально-технічного забезпечення і постачання (NAMSO) щодо утилізації переносних зенітно-ракетних комплексів, легких озброєнь, стрілецької зброї та звичайних боєприпасів;
завершити перший етап реалізації Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива), ратифікованого Законом України від 15 квітня 2009 року N 1264-VI. Передбачається утилізувати 3168 тонн запасів меланжу.
2.4. Національна система реагування на кризові ситуації техногенного та природного характеру
Стратегічний курс України на вступ до європейських та євроатлантичних організацій потребує вдосконалення і розвитку національної системи реагування на кризові ситуації природного та техногенного характеру.
Для досягнення зазначеної мети Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи визначило пріоритетні напрями роботи на середньострокову перспективу, які передбачають реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення керівництва діяльністю єдиної системи цивільного захисту населення і територій, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки.
З метою реалізації зазначених пріоритетних напрямів Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи забезпечує виконання низки програм, зокрема Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, затвердженої Законом України від 17 вересня 2008 року N 516-VI, Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, затвердженої Законом України від 15 січня 2009 року N 886-VI, Державної цільової соціальної програми протимінної діяльності Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на 2009-2014 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року N 131, Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року N 156, а також розробило проект Кодексу цивільного захисту України.
Зазначені програми спрямовані на вирішення таких проблемних питань: удосконалення єдиної системи цивільного захисту та оптимізація управління процесами цивільного захисту, очищення територій колишніх військових полігонів від вибухонебезпечних предметів та їх використання в господарських цілях, розв'язання проблеми законодавчого врегулювання відносин у сфері цивільного захисту та уніфікації нормативно-правових актів у цій сфері, розв'язання проблеми довготривалого (протягом 100 років) зберігання відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС, організація взаємодії з міжнародними організаціями (НАТО, ООН, ЄС) та інші.
Середньострокові цілі:
удосконалити єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;
підвищувати ефективність реагування сил цивільного захисту, в тому числі із залученням міжнародної допомоги, в разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
завершити створення єдиної системи цивільного захисту та в її складі системи управління процесами цивільного захисту, ефективних та уніфікованих сил цивільного захисту;
здійснити комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів протимінної діяльності з метою забезпечення безпеки населення;
усунути суперечності в законодавстві щодо цивільного захисту, забезпечити систематизацію цього законодавства, сформувати належні правові, економічні та організаційні засади захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період для підвищення ефективності державної політики у зазначеній сфері;
підготувати до зняття та забезпечити зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, а також перетворити об'єкт "Укриття" на екологічно безпечну систему;
забезпечити будівництво конфайнмента об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС;
забезпечити будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС;
поглиблювати міжнародне співробітництво у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити вдосконалення структури спеціальних територіальних центрів швидкого реагування Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, їх переоснащення новітньою технікою та засобами;
продовжити здійснення заходів щодо створення у складі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Державного центру управління у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;
продовжити виконання заходів, передбачених Загальнодержавною програмою зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему (будівництво заводу з переробки рідких радіоактивних відходів);
продовжити виконання плану заходів на об'єкті "Укриття";
продовжити здійснення заходів щодо забезпечення будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС (проектування сховища відпрацьованого ядерного палива та проведення будівельно-монтажних робіт);
продовжити виконання заходів, передбачених на 2008-2017 роки Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з радіоактивними відходами;
продовжити виконання заходів, передбачених Державною цільовою соціальною програмою розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки (переоснащення територіальних органів управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та сил цивільного захисту, інвентаризація захисних споруд цивільного захисту);
продовжити виконання заходів, передбачених Державною цільовою соціальною програмою протимінної діяльності Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на 2009-2014 роки (знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів на території України);
продовжити виконання міжнародних договорів України у сфері попередження і реагування на надзвичайні ситуації, а також планів спільних дій, розроблених на їх виконання.
РОЗДІЛ III. РЕСУРСНІ ПИТАННЯ
У зв'язку зі світовою фінансовою кризою надзвичайного значення набули питання підвищення стійкості фінансової системи України, активізації кредитування реального сектору економіки, реформування податкової системи та підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, створення сприятливого регуляторного середовища для розвитку підприємництва, стимулювання попиту на товари вітчизняних товаровиробників.
З метою мінімізації впливу світової фінансової кризи на національну економіку прийнято низку законів, спрямованих на нейтралізацію негативних наслідків цієї кризи для розвитку вітчизняної промисловості, сфери зайнятості населення, будівельної галузі, житлового будівництва, агропромислового комплексу та поліпшення стану платіжного балансу.
Президентом України з метою забезпечення економічної безпеки держави, стабілізації національної економіки в умовах світової фінансової кризи видано низку указів, зокрема, з питань забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку підприємницької діяльності, тваринництва, поліпшення фінансового стану аграрного сектору та посилення фінансово-бюджетної дисципліни.
Кабінет Міністрів України прийняв низку рішень про подолання негативних наслідків світової фінансової кризи, зокрема щодо організації бюджетного процесу в умовах кризи та запровадження жорсткого режиму економії бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади, а також наповнення державного бюджету.
Завдяки вжитим антикризовим заходам, спрямованим на стабілізацію основних секторів економіки та стимулювання внутрішнього попиту, вдалося зупинити розвиток негативних тенденцій, що спостерігалися наприкінці 2008 року та на початку 2009 року.
3.1. Бюджетна політика. Загальні положення Державного бюджету України на 2010 рік
У 2010 році державна бюджетна політика буде спрямована на стабілізацію соціально-економічної ситуації в Україні, підтримку основних секторів економіки, активізацію процесів модернізації національного виробництва, розроблення і затвердження збалансованих Державних бюджетів України на 2010 та наступні роки, що сприятиме відновленню економічного зростання у 2010 році та середньостроковій перспективі.
Середньострокові цілі:
забезпечити:
- збалансованість та стійкість бюджетної системи;
- дотримання принципу публічності та прозорості Державного бюджету України і місцевих бюджетів;
- оптимізацію витрачання бюджетних коштів;
сформувати раціональну податкову та митну політику, що сприятиме економічному зростанню, створенню єдиного правового поля діяльності суб'єктів господарювання.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
утримати загальний обсяг державного боргу відносно валового внутрішнього продукту на економічно безпечному рівні;
поетапно, системно знизити рівень податкового навантаження на економіку за умови забезпечення збалансованості бюджетної системи;
підвищити фіскальну ефективність податків шляхом розширення податкової бази та вдосконалення системи адміністрування податків;
посилити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств шляхом зниження рівня податкового навантаження на них;
забезпечити затвердження державних соціальних стандартів на рівні, визначеному Законом України від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати";
забезпечити поетапне підвищення розміру заробітної плати;
розробити та затвердити Державний бюджет України на 2010 рік та Державний бюджет України на 2011 рік.
3.2. Обсяг бюджетного ресурсу сектору безпеки і оборони
Видатки з державного бюджету на забезпечення безпеки і оборони України здійснюються відповідно до законодавчо визначених пріоритетів розвитку та реформування Збройних Сил України та інших військових формувань з урахуванням фінансових можливостей.
У 2008 році видатки з Державного бюджету України на фінансування сектору безпеки і оборони становили 30,3 млрд. гривень (у тому числі із загального фонду - 25,6 млрд. гривень, спеціального фонду - 4,7 млрд. гривень) або 12,6 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету і 3,2 відсотка валового внутрішнього продукту.
Крім того, на виплату військових пенсій у 2008 році спрямовано 12,9 млрд. гривень (5,3 відсотка видатків державного бюджету або 1,36 відсотка валового внутрішнього продукту).
Видатки з Державного бюджету України на 2009 рік на фінансування сектору безпеки і оборони з урахуванням коштів Стабілізаційного фонду затверджені у сумі 35,4 млрд. гривень (у тому числі із загального фонду - 24,7 млрд. гривень, спеціального фонду - 10,7 млрд. гривень), що становить 12,9 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету або 3,4 відсотка валового внутрішнього продукту. Це на 5,1 млрд. гривень (16,8 відсотка) більше порівняно з фактичними витратами у 2008 році.
При цьому видатки на утримання та розвиток Збройних Сил України (з урахуванням коштів Стабілізаційного фонду) у Державному бюджеті України на 2009 рік передбачені в обсязі 13,1 млрд. гривень (4,8 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету або 1,3 відсотка валового внутрішнього продукту), що на 3,2 млрд. гривень (або 32,7 відсотка) більше, ніж фактичні витрати у 2008 році.
Крім того, видатки на виплату пенсій військовослужбовцям у 2009 році затверджені в обсязі 13,1 млрд. гривень, що на 0,2 млрд. гривень більше, ніж фактичні видатки у 2008 році.
Середньострокові цілі:
забезпечити пріоритетне спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків;
удосконалити механізм реалізації військового майна, що вивільняється у ході реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів;
звільнити Збройні Сили України, інші військові формування та правоохоронні органи від виконання невластивих їм функцій.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
передбачити у проектах законів про Державний бюджет України на 2010 рік та Державний бюджет України на 2011 рік пріоритетне спрямування бюджетних коштів на забезпечення безпеки і оборони держави, насамперед на матеріально-технічне забезпечення військ, розвиток озброєння та військової техніки;
забезпечити реалізацію надлишкового військового майна (крім озброєння та військової техніки) лише на аукціонах, спрямовувати отримані кошти на реформування та розвиток Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів.
3.3. Менеджмент ресурсів, у тому числі оборонних
Формування та виконання державного бюджету здійснюється за програмно-цільовим методом відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Запроваджено такі елементи застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі на державному рівні, як середньострокове прогнозування, бюджетні програми, паспорти бюджетних програм, прозорість бюджетного процесу та залучення громадськості.
В Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджету. Україна має певний досвід в управлінні бюджетними коштами (платежі проводяться після отримання товарів (робіт, послуг), ведеться облік зобов'язань, застосовується процедура управління коштами єдиного казначейського рахунку, перерозподілу бюджетних призначень за напрямами використання коштів).
На даний час в Україні здійснюється середньострокове бюджетне прогнозування шляхом визначення щороку Кабінетом Міністрів України середньострокових показників зведеного бюджету за основними видами доходів, видатків і фінансування на три наступні роки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2009 року N 988 схвалено Прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2011-2013 роки, яким визначені основні напрями змін у податково-бюджетній політиці в середньостроковій перспективі, які здійснюються для досягнення довгострокових стратегічних цілей, а також наведені прогнозні середньострокові бюджетні показники.
Продовжується робота з удосконалення програмно-цільового методу формування державного бюджету шляхом забезпечення розвитку нормативно-правової та методологічної баз для оптимізації бюджетних програм відповідно до стратегічних завдань державної політики та стратегічних планів головних розпорядників бюджетних коштів, створення систем результативних показників виконання бюджетних програм та оцінки ефективності і результативності використання бюджетних коштів у рамках таких програм.
Запроваджено практику затвердження Кабінетом Міністрів України порядків використання бюджетних коштів, у яких визначається механізм виконання бюджетних програм.
Створено систему постійного моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм, запроваджено щоквартальне звітування головних розпорядників бюджетних коштів про виконання паспортів бюджетних програм відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року N 1098 "Про паспорти бюджетних програм".
Планування та використання видатків державного бюджету за принципами програмно-цільового методу дають змогу підвищити ефективність бюджетних витрат, у тому числі для забезпечення безпеки і оборони держави.
Середньострокові цілі:
забезпечити розвиток та модернізацію системи управління державними фінансами;
підвищити ефективність використання бюджетних коштів;
забезпечити публічність та прозорість бюджетів.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити розроблення порядків використання головними розпорядниками бюджетних коштів у 2010 році;
проводити щокварталу моніторинг виконання бюджетних програм відповідно до затверджених паспортів;
забезпечити прозорість та контрольованість використання фінансових ресурсів головними розпорядниками бюджетних коштів;
забезпечити публікацію в засобах масової інформації звітів про виконання бюджетів.
РОЗДІЛ IV. ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ
4.1. Законодавство
Питання забезпечення безпеки інформації, обмін якою здійснюється у процесі співробітництва між Україною та НАТО, регулюються Угодою про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору 1995 року, ратифікованою Законом України від 12 вересня 2002 року N 160-IV.
Наказом Голови Служби безпеки України від 4 червня 2002 року введено в дію Правила поводження та забезпечення охорони інформації НАТО з обмеженим доступом в Україні, які погоджені з Офісом безпеки НАТО.
З метою визначення правових засад обміну інформацією з обмеженим доступом розробляються проекти та готуються до підписання двосторонні міжнародні договори України щодо взаємного захисту секретної інформації з державами - членами Альянсу.
У 2006 році утворено Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, на яку покладено виконання завдань щодо забезпечення функціонування і розвитку Національної системи конфіденційного зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації.
Середньострокова ціль - привести законодавство України з питань захисту та охорони інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави, у відповідність зі стандартами НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
внести зміни до законодавства України з питань охорони інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави;
підготувати пропозиції щодо внесення змін до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року N 1561-12, в частині врегулювання питань надання громадянам допуску до державної таємниці;
здійснити заходи щодо укладення міжнародних договорів України про взаємну охорону секретної інформації з державами - членами НАТО - Грецькою Республікою, Румунією, Португальською Республікою, Королівством Данія.
4.2. Спеціально уповноважений орган державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці
В Україні питання, пов'язані з охороною державної таємниці, регулюються Законом України "Про державну таємницю". Відповідно до зазначеного Закону спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України. Служба безпеки України також здійснює заходи щодо охорони в Україні інформації НАТО з обмеженим доступом.
Служба безпеки України забезпечує постійний контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, що користуються такою інформацією, здійснює оформлення сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО, вживає заходів щодо забезпечення функціонування в державних органах центрів реєстрації документів НАТО тощо.
Середньострокова ціль - вдосконалити систему контролю за станом охорони у державних органах інформації НАТО з обмеженим доступом.
Пріоритетне завдання на поточний рік - проводити планові перевірки в державних органах з метою вивчення і оцінки фактичного стану охорони інформації НАТО з обмеженим доступом та забезпечити додержання законодавства в цій сфері, вжиття заходів, спрямованих на виявлення, попередження та усунення недоліків і порушень режиму секретності.
4.3. Інформаційна безпека
З метою забезпечення обміну інформацією з обмеженим доступом між державними органами України та НАТО в Міністерстві закордонних справ України утворено Головний центр реєстрації документів НАТО.
В органах державної влади, які беруть участь у виконанні програм співробітництва з НАТО, створено 24 центри реєстрації документів НАТО, на які покладено функції із забезпечення відповідного режиму роботи з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Середньострокова ціль - забезпечити додержання вимог законодавства України при поводженні з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Пріоритетне завдання на поточний рік - здійснити планову перевірку додержання вимог законодавства України під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
4.3.1. Інформаційна безпека у сфері криптографічного та технічного захисту інформації
З 2007 року виконання завдань щодо забезпечення функціонування і розвитку Національної системи конфіденційного зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів у телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації покладено на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Між Міністерством закордонних справ України та Місією України при НАТО здійснюється обмін інформацією з грифом обмеження доступу "Для службового користування" з використанням криптографічної системи захисту інформації.
Середньострокові цілі:
забезпечити порівнянність рівнів захисту відповідної інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах України та держав - членів НАТО;
удосконалити систему контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України;
удосконалити захист інформації з обмеженим доступом, обмін якою здійснює Україна та НАТО, запобігати її витоку технічними каналами;
розробити проект Угоди між Урядом України та НАТО з питань взаємного забезпечення безпеки інформації, що передається.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити проект Концепції створення спеціальної телекомунікаційної системи захищеного зв'язку між Україною та державами - членами Альянсу у рамках діяльності міжвідомчої робочої групи, до якої залучені представники Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших центральних органів виконавчої влади;
здійснити планові заходи з контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом, обмін якою здійснює Україна та НАТО;
провести разом з Офісом безпеки НАТО перевірку виконання вимог стандартів TEMPEST та INFOSEC в інформаційно-телекомунікаційних системах органів НАТО;
оновити апаратні засоби криптографічного та технічного захисту інформації, обмін якою здійснюється між Місією України при НАТО та Міністерством закордонних справ України.
4.4. Допуск та доступ до секретної інформації (безпека персоналу)
Відповідно до вимог НАТО опрацьовано порядок допуску та доступу посадових осіб до інформації НАТО з обмеженим доступом.
Сертифікати перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО оформлюються громадянам України лише за наявності у них допуску до державної таємниці.
На базі Інституту захисту інформації з обмеженим доступом Національної академії Служби безпеки України організовано підвищення кваліфікації працівників державних органів, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Середньострокова ціль - підвищувати кваліфікацію працівників державних органів, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з оформлення сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО;
продовжити роботу з підвищення кваліфікації працівників державних органів, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
4.5. Забезпечення режиму секретності (фізична безпека)
За результатами перевірок стану поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом встановлено, що в державних органах України створені необхідні умови для роботи із зазначеною інформацією. Зокрема, у структурі режимно-секретних органів створено центри реєстрації документів НАТО з обмеженим доступом. Посадовим особам, які опрацьовують документи НАТО, оформлено відповідні сертифікати. Виділено окремі обладнані місця для зберігання документів НАТО, заведено відповідні облікові форми тощо.
