ЗАКОН УКРАЇНИ
Про наукову і науково-технічну діяльність
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 3, ст.25)( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 922-VIII від 25.12.2015, ВВР, 2016, № 9, ст.89 № 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25 № 2145-VIII від 05.09.2017, ВВР, 2017, № 38-39, ст.380 № 2148-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, № 40-41, ст.383 № 2269-VIII від 18.01.2018, ВВР, 2018, № 12, ст.68 № 2704-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 21, ст.81 Кодексом № 2597-VIII від 18.10.2018, ВВР, 2019, № 19, ст.74 Законами № 114-IX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № 45, ст.289 № 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295 № 524-IX від 04.03.2020, ВВР, 2020, № 38, ст.279 № 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408 № 870-IX від 03.09.2020, ВВР, 2020, № 50, ст.468 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II № 1369-IX від 30.03.2021 № 1962-IX від 15.12.2021, ВВР, 2023, № 2, ст.6 № 1986-IX від 17.12.2021 № 2564-IX від 06.09.2022 № 2842-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, № 46, ст.119 № 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120 № 3272-IX від 27.07.2023, ВВР, 2023, № 88, ст.324 № 3505-IX від 08.12.2023, ВВР, 2024, № 1, ст.2 № 3760-IX від 04.06.2024, ВВР, 2024, № 38, ст.243 № 3791-IX від 06.06.2024, ВВР, 2025, № 19, ст.57 № 4017-IX від 10.10.2024, ВВР, 2025, №№ 11-14, ст.35 № 4059-IX від 19.11.2024, ВВР, 2025, №№ 15-17, ст.40 № 4196-IX від 09.01.2025, ВВР, 2025, №№ 28-29, ст.94 № 4246-IX від 12.02.2025, ВВР, 2025, № 32, ст.111 № 4695-IX від 03.12.2025 № 4742-IX від 18.12.2025 № 4794-IX від 25.02.2026 )( Установити, що у 2016 році норми і положення цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015 )( Установити, що у 2017 році норми і положення цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом № 1801-VIII від 21.12.2016 )( У тексті Закону слова "вищий навчальний заклад" у всіх відмінках та числах замінено словами "заклад вищої освіти" у відповідному відмінку та числі згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )( У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності, створює умови для провадження наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку шляхом взаємодії освіти, науки, бізнесу та влади.
Рівень розвитку науки і техніки є визначальним чинником прогресу суспільства, підвищення добробуту громадян, їх духовного та інтелектуального зростання. Цим зумовлена необхідність пріоритетної державної підтримки розвитку науки як джерела економічного зростання і невід’ємної складової національної культури та освіти, створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
1) ад’юнкт - вчений, який проводить наукові дослідження у рамках підготовки в ад’юнктурі вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання) для здобуття ступеня доктора філософії;
2) аспірант - вчений, який проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження у рамках підготовки в аспірантурі у закладі вищої освіти/науковій установі для здобуття ступеня доктора філософії;
3) виробничо-орієнтована (галузева) наукова установа - наукова установа, науково-технічний результат діяльності якої призначений для безпосереднього впровадження у виробництво та/або практичного використання на підприємствах і в установах;
3-1) відкрита наука - спосіб організації та реалізації наукової і науково-технічної діяльності, що передбачає забезпечення доступу до об’єктів дослідницької інфраструктури, наукових результатів, зокрема дослідницьких даних, та науково-технічної інформації (крім інформації, віднесеної відповідно до законодавства до інформації з обмеженим доступом) з можливістю їх багаторазового використання, обміну та поширення за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій з метою прискорення науково-технічного та суспільного розвитку, поглиблення співпраці між вченими і з дотриманням авторських та суміжних прав;
( Статтю 1 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
3-2) відкритий доступ - ключовий принцип відкритої науки, що вимагає від суб’єктів наукової і науково-технічної діяльності надання з дотриманням авторських та суміжних прав безоплатного доступу до об’єктів дослідницької інфраструктури, результатів наукових досліджень, зокрема дослідницьких даних, та іншої наявної у них інформації, обмежуючи такий доступ виключно у випадках, визначених законодавством;
( Статтю 1 доповнено пунктом 3-2 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
4) вчений - фізична особа, яка проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні (прикладні) результати;
5) грант - фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту;
( Пункт 6 статті 1 виключено на підставі Закону № 4794-IX від 25.02.2026 )
7) докторант - вчений, який проходить підготовку в докторантурі наукової установи (закладу вищої освіти) для здобуття наукового ступеня доктора наук;
( Пункт 7 статті 1 в редакції Закону № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
8) дослідне виробництво - структурний підрозділ наукової установи, університету, академії, інституту або юридична особа, основною діяльністю якого є виготовлення та апробація дослідних зразків, корисних моделей, нових продуктів, технологічних процесів, надання відповідних послуг, пов’язаних з цією діяльністю, тощо;
9) дослідницька інфраструктура - сукупність засобів, ресурсів та пов’язаних з ними послуг, що включає об’єкти дослідницької інфраструктури: наукове обладнання та устаткування, прилади, пристрої, інструменти, апаратуру; ресурси, що базуються на знаннях (колекції, архіви, депозитарії або банки даних наукової інформації); інфраструктуру, засновану на технології комунікацій (грід, комп’ютерні мережі, програмне забезпечення і мережевий зв’язок), та інші об’єкти унікального характеру, які використовуються суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, проведення наукової і науково-технічної експертизи, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
( Пункт 9 статті 1 в редакції Закону № 4794-IX від 25.02.2026 )
10) Європейський дослідницький простір - система програм та політичних інструментів, що об’єднує інституційне середовище досліджень і розробок держав - учасниць Європейського Союзу та асоційованих членів з метою розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва, вільного трансферу знань, мобільності дослідників;
11) молодий вчений - вчений віком до 35 років включно, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, або вчений віком до 40 років включно, який має науковий ступінь доктора наук;
( Пункт 11 статті 1 в редакції Закону № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 01.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
12) наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження;
13) наукова експедиція - організаційна форма наукових досліджень, що передбачає подорож, поїздку, відрядження наукового працівника (групи наукових працівників) з метою здобуття емпіричних відомостей для отримання практичного досвіду та подальших теоретичних узагальнень у відповідній галузі наук;
14) наукова (науково-технічна) продукція - науковий та (або) науково-технічний (прикладний) результат, призначений для реалізації;
15) наукова (науково-технічна) робота - наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки, проведені з метою одержання наукового, науково-технічного (прикладного) результату. Основними видами наукової (науково-технічної) роботи є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, дослідно-технологічні, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов’язані з доведенням нових наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання, керівництво науковою роботою/наукове консультування аспірантів (ад’юнктів), докторантів;
( Пункт 15 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3791-IX від 06.06.2024 )
16) наукова (науково-дослідна, науково-технологічна, науково-технічна, науково-практична) установа (далі - наукова установа) - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною;
17) наукове видавництво - видавництво - юридична особа, основним видом діяльності якої є видавнича діяльність, спрямована на висвітлення результатів наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної діяльності, оприлюднення наукових результатів, представлення наукової (науково-технічної) продукції, а також досліджень у галузі теорії та методики науково-видавничої справи;
18) наукове видання - твір (узагальнююча наукова праця, монографія, збірник наукових праць, збірник документів і матеріалів, тези та матеріали наукових конференцій, автореферат дисертації, препринт, словник, енциклопедія, науковий довідник або покажчик, наукове періодичне видання тощо) наукового характеру, що пройшов процедуру наукового рецензування та затвердження до друку вченою (науковою, науково-технічною, технічною) радою наукової установи або вищого навчального закладу, редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений шляхом друкування, тиснення або в інший спосіб, містить інформацію про результати наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної діяльності, теоретичних чи експериментальних досліджень (науково-дослідне видання); підготовлені науковцями до публікації тексти пам’яток культури, історичних документів чи літературних текстів (археографічне або джерелознавче видання); науково систематизовані дані чи матеріали, що відображають історію науки та сучасний стан наукового знання (науково-довідкове або науково-інформаційне видання), призначені для поширення;
( Пункт 18 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
18-1) науковий керівник наукового (науково-технічного) проекту - науковий (науково-педагогічний) працівник, який здійснює безпосереднє керівництво науковим (науково-технічним) проектом;
( Статтю 1 доповнено пунктом 18-1 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
19) науковий підрозділ - структурний підрозділ юридичної особи, основним завданням якого є провадження наукової, науково-технічної або науково-організаційної діяльності, у штаті якого посади наукових працівників становлять не менш як 50 відсотків. Типами наукового підрозділу є інститут, науково-дослідна частина, управління, відділення, комплекс, центр, відділ, лабораторія, секція, сектор, бюро, група, філіал, дослідна станція, дослідне поле, ботанічний сад, дендропарк, обсерваторія, наукова (науково-технічна) бібліотека, науковий (науково-технічний) музей;
20) науковий працівник - вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору (контракту) професійно провадить наукову, науково-технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством;
21) науковий (науково-технічний) проект - комплекс заходів, пов’язаних із забезпеченням виконання та безпосереднім проведенням наукових досліджень та (або) науково-технічних розробок з метою досягнення конкретного наукового або науково-технічного (прикладного) результату;
22) науковий результат - нове наукове знання, одержане у процесі наукових досліджень та зафіксоване на носіях інформації. Науковий результат може мати форму звіту, опублікованої наукової статті, наукової доповіді, монографічного дослідження, проекту нормативно-правового акта, нормативного документа, наукового програмного забезпечення, дослідницьких даних, бази даних або науково-методичних документів, підготовка яких потребує проведення відповідних наукових досліджень або містить наукову складову, тощо;
( Пункт 22 статті 1 в редакції Закону № 4794-IX від 25.02.2026 )
22-1) наукові дослідження - фундаментальні та прикладні наукові дослідження;
( Статтю 1 доповнено пунктом 22-1 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
23) науково-організаційна діяльність - діяльність, спрямована на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності;
24) науково-педагогічна діяльність - педагогічна діяльність в університетах, академіях, інститутах та закладах післядипломної освіти, що пов’язана з науковою та (або) науково-технічною діяльністю;
25) науково-педагогічний працівник - вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору (контракту) в університеті, академії, інституті професійно провадить педагогічну та наукову або науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством;
26) науково-технічна діяльність - наукова діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань для розв’язання технологічних, інженерних, економічних, соціальних та гуманітарних проблем, основними видами якої є прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки;
27) науково-технічний (прикладний) результат - одержані під час проведення прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок нові або істотно вдосконалені матеріали, продукти, процеси, пристрої, технології, системи, нові або істотно вдосконалені послуги, введені в дію нові конструктивні чи технологічні рішення, завершені випробування, розробки, що впроваджені або можуть бути впроваджені в суспільну практику. Науково-технічний (прикладний) результат може бути у формі ескізного проекту, експериментального (дослідного) зразка або його діючої моделі, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, дослідного зразка, проекту нормативно-правового акта, нормативного документа або науково-методичних документів тощо;
28) науково-технічні (експериментальні) розробки - науково-технічна діяльність, що базується на наукових знаннях, отриманих у результаті наукових досліджень чи практичного досвіду, та провадиться з метою доведення таких знань до стадії практичного використання. Результатом науково-технічних (експериментальних) розробок є нові або істотно вдосконалені матеріали, продукти, процеси, пристрої, технології, системи, об’єкти права інтелектуальної власності, нові або істотно вдосконалені послуги;
28-1) Національна електронна науково-інформаційна система - багатофункціональна інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, формування, обробку, збереження, використання даних та інформації про сферу наукової і науково-технічної діяльності України, сприяє реалізації функцій суб’єктів наукової і науково-технічної діяльності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
( Статтю 1 доповнено пунктом 28-1 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
28-2) оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані) - дослідницькі дані, які зберігаються в електронній формі та відповідають принципам FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Re-usable);
( Статтю 1 доповнено пунктом 28-2 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
29) основна діяльність наукових установ - проведення наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, надання науково-технічних послуг, проведення наукової і науково-технічної експертизи, підготовка наукових кадрів, розвиток і збереження дослідницької інфраструктури та інші види наукової і науково-технічної діяльності, визначені законодавством;
( Пункт 29 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II; в редакції Закону № 4794-IX від 25.02.2026 )
29-1) постдокторант - вчений, який протягом п’яти років з дня здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва за результатами конкурсу отримав право проводити на договірній основі наукові дослідження за відповідною конкурсною програмою самостійно або під керівництвом наукового консультанта;
( Статтю 1 доповнено пунктом 29-1 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
30) прикладні наукові дослідження - теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на одержання і використання нових знань для практичних цілей. Результатом прикладних наукових досліджень є нові знання, призначені для створення нових або вдосконалення існуючих матеріалів, продуктів, пристроїв, методів, систем, технологій, конкретні пропозиції щодо виконання актуальних науково-технічних та суспільних завдань;
31) принцип відповідності міри впливу - принцип взаємодії між різними рівнями в ієрархічній системі управління, який визначає, що на вищому рівні мають прийматися такі рішення, що залишають нижчому рівню найбільшу свободу у процесі їх реалізації;
32) принцип субсидіарності - принцип взаємодії між різними рівнями в ієрархічній системі управління, за якої вищий рівень приймає нові рішення (правила та процедури) тільки за умови їх вищої ефективності, ніж відповідні рішення нижчого рівня;
32-1) принципи FAIR - принципи належного управління дослідницькими даними, що передбачають забезпечення багаторазового використання дослідницьких даних, їх доступність, здатність до взаємодії з різними типами даних (інтероперабельність) та здійснення оперативного пошуку необхідної інформації;
( Статтю 1 доповнено пунктом 32-1 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
33) фундаментальні наукові дослідження - теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на одержання нових знань про закономірності організації та розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв’язків. Результатом фундаментальних наукових досліджень є гіпотези, теорії, нові методи пізнання, відкриття законів природи, невідомих раніше явищ і властивостей матерії, виявлення закономірностей розвитку суспільства тощо, які не орієнтовані на безпосереднє практичне використання у сфері економіки.
Стаття 2. Мета і завдання
1. Метою цього Закону є врегулювання відносин, пов’язаних з провадженням наукової і науково-технічної діяльності, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку всіх сфер суспільного життя.
2. Основними завданнями цього Закону є визначення:
1) правового статусу суб’єктів наукової і науково-технічної діяльності, матеріальних та моральних стимулів для забезпечення престижності та пріоритетності відповідної сфери діяльності;
2) економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості;
3) основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності, міжнародного науково-технічного співробітництва;
4) повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
Стаття 3. Законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність
1. Законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність складається з цього Закону, Закону України "Про академічну доброчесність" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі провадження такої діяльності, та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
( Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4742-IX від 18.12.2025 )
2. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері наукової та науково-технічної діяльності регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
( Статтю 3 доповнено частиною другою згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Стаття 3-1. Мова наукової та науково-технічної діяльності
1. Мовою у сфері наукової та науково-технічної діяльності є державна мова.
2. Застосування мов у сфері науки визначається Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
( Статтю 3-1 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3760-IX від 04.06.2024 )( Розділ I доповнено статтею 3-1 згідно із Законом № 2704-VIII від 25.04.2019 )
Розділ II
ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ НАУКОВОЇ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 4. Суб’єкти наукової і науково-технічної діяльності
1. Суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності є наукові працівники, науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад’юнкти і докторанти, інші вчені, наукові установи, університети, академії, інститути, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації.
Стаття 5. Вчений
1. Вчений є основним суб’єктом наукової і науково-технічної діяльності.
2. Вчений має право:
1) обирати види, напрями і засоби наукової і науково-технічної діяльності відповідно до своїх інтересів, творчих можливостей та загальнолюдських цінностей;
2) об’єднуватися з іншими вченими в громадські організації, постійні або тимчасові наукові колективи для провадження спільної наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності;
3) брати участь у конкурсах на проведення наукових досліджень, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел відповідно до законодавства України;
4) здобувати визнання авторства на наукові і науково-технічні результати своєї діяльності;
5) публікувати результати своїх досліджень або оприлюднювати їх в інший спосіб у порядку, встановленому законодавством України;
6) брати участь у конкурсах на заміщення вакантних посад наукових і науково-педагогічних працівників;
7) отримувати, передавати та поширювати відкриту науково-технічну інформацію;
8) отримувати належні стимулювання та мотивацію до наукової і науково-технічної діяльності, орієнтовані на об’єктивну оцінку реалізації конкретних завдань за кінцевим результатом;
9) здобувати державне і громадське визнання шляхом присвоєння йому наукових ступенів, вчених звань, премій, почесних звань за внесок у розвиток науки, технологій, впровадження наукових, науково-технічних результатів у виробництво та за підготовку наукових кадрів;
10) безоплатного доступу до Реєстру дослідницької інфраструктури;
( Частину другу статті 5 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
11) доступу до об’єктів дослідницької інфраструктури у порядку, визначеному законодавством і регламентом доступу до відповідного об’єкта.
( Частину другу статті 5 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
3. Вчений під час провадження наукової, науково-технічної, науково-організаційної та науково-педагогічної діяльності зобов’язаний:
1) не завдавати шкоди здоров’ю та життю людини, навколишньому природному середовищу;
2) додержуватися етичних норм наукового співтовариства, неухильно дотримуватися норм права інтелектуальної власності.
4. Вчений несе відповідальність за повноту і достовірність опублікованих результатів наукових досліджень.
( Статтю 5 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
Стаття 6. Науковий працівник
1. Науковий працівник провадить наукову (науково-технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну) діяльність у наукових установах, закладах вищої освіти, наукових підрозділах установ, організацій, підприємств.
2. Робочий час наукового працівника визначається Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України, прийнятими відповідно до нього.
Для наукових працівників і спеціалістів наукових установ та закладів вищої освіти може встановлюватися гнучкий режим робочого часу, відповідно до якого встановлюється режим праці із саморегулюванням часу початку, закінчення і тривалості робочого часу впродовж робочого дня, з дотриманням вимог статей 50-52 і 56 Кодексу законів про працю України.
Для наукових працівників і спеціалістів наукових установ та закладів вищої освіти може запроваджуватися дистанційний режим праці.
Можливість запровадження гнучкого режиму робочого часу та дистанційного режиму праці в науковій установі (закладі вищої освіти) визначається в колективному договорі або рішенням керівника наукової установи (закладу вищої освіти) за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації.
Конкретний перелік професій і посад наукової установи (закладу вищої освіти), на яких можуть застосовуватися гнучкий режим робочого часу та дистанційний режим праці, погоджується вченою (науковою, науково-технічною, технічною) радою наукової установи (закладу вищої освіти).
Порядок та умови застосування гнучкого режиму робочого часу та дистанційного режиму праці визначаються у правилах внутрішнього трудового розпорядку наукової установи (закладу вищої освіти).
Перелік видів наукової (науково-технічної) роботи, а також методичної, експертної, консультаційної, організаційної роботи для наукових працівників наукової установи (закладу вищої освіти) визначається керівником відповідної установи (закладу).
3. Науковий працівник має право:
1) бути членом і брати участь у діяльності професійних спілок, громадських об’єднань і політичних партій;
2) прийняти вмотивоване рішення про відмову від участі в науковій (науково-технічній) діяльності, результати якої можуть порушити права самого наукового працівника або іншої людини, суспільства, завдати шкоди навколишньому природному середовищу або порушити етичні норми наукового співтовариства;
3) на матеріальну підтримку виконуваних досліджень за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел фінансування відповідно до законодавства України;
4) на іменні та інші стипендії, а також премії, що встановлюються державою, юридичними та фізичними особами;
5) на об’єктивну оцінку своєї діяльності та отримання матеріальної винагороди відповідно до кваліфікації, наукових результатів, якості та складності виконуваної роботи, а також на одержання доходу чи іншої винагороди від реалізації наукового або науково-технічного (прикладного) результату своєї діяльності;
6) провадити науково-педагогічну діяльність, надавати консультативну допомогу, а також бути експертом відповідно до законодавства України;
7) працювати за сумісництвом, зокрема на керівних наукових та науково-педагогічних посадах, за умови забезпечення уникнення конфлікту інтересів;
8) провадити підприємницьку діяльність відповідно до законодавства України;
9) підвищувати свою кваліфікацію.
4. Науковий працівник зобов’язаний:
1) проводити наукові дослідження та (або) науково-технічні (експериментальні) розробки відповідно до укладених договорів (контрактів);
2) представляти результати наукової і науково-технічної діяльності шляхом наукових доповідей, публікацій тощо;
3) проходити в установленому порядку атестацію на відповідність займаній посаді;
4) постійно підвищувати свою кваліфікацію;
5) додержуватися етичних норм наукового співтовариства.
5. Прийняття на роботу наукових працівників здійснюється на конкурсних засадах, крім випадків, передбачених законодавством України.
Примірне положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад державної наукової установи затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі неможливості забезпечення проведення наукових досліджень наявними штатними працівниками за рішенням вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради державної наукової установи (закладу вищої освіти) вакантні посади наукових працівників цієї наукової установи (закладу вищої освіти) можуть заміщуватися науковими працівниками відповідної цим посадам кваліфікації за строковими трудовими договорами до проведення конкурсного заміщення цих посад, але не більше ніж на шість місяців.
( Частину п'яту статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
Порядок прийняття на вакантні наукові посади науковими установами іншої форми власності передбачається їх статутами (положеннями) чи іншими установчими документами.
6. Науковий працівник не може бути примушений до проведення наукових досліджень, якщо вони або їх результати завдають чи можуть завдавати шкоди здоров’ю та життю людини, навколишньому природному середовищу, а також не може бути притягнутий до відповідальності за відмову від участі у таких дослідженнях.
7. Науковий (науково-педагогічний) працівник (незалежно від наявності у нього наукового ступеня або вченого звання) призначається науковим керівником наукового (науково-технічного) проекту відповідно до умов договору про виконання цього проекту, укладеного на підставі запиту (заявки) на фінансування та (або) акта, яким затверджено результати конкурсного відбору такого проекту.
Науковий керівник наукового (науково-технічного) проекту здійснює координацію і управління проектом, зокрема необхідними кадровими, матеріально-технічними та фінансовими ресурсами для забезпечення ефективного і вчасного виконання цього проекту, та має права і обов’язки, визначені умовами договору про виконання наукового (науково-технічного) проекту або іншими документами щодо виконання цього проекту.
( Статтю 6 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
Стаття 7. Наукова установа
1. В Україні діють наукові установи державної, комунальної та приватної форм власності, які мають рівні права у здійсненні наукової, науково-технічної та інших видів діяльності.
( Абзац другий частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 4196-IX від 09.01.2025 )
Наукова установа діє на підставі статуту (положення) чи іншого установчого документа, що затверджуються в установленому порядку.
Наукова установа є юридичною особою та може мати статус неприбуткової організації.
2. Утворення, реорганізація та ліквідація державних наукових установ здійснюються в установленому Кабінетом Міністрів України порядку .
Національна академія наук України, національні галузеві академії наук утворюють, реорганізують, ліквідують наукові установи, що перебувають у їх віданні, з урахуванням норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу".
( Абзац другий частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
Утворення, реорганізація та ліквідація інших наукових установ здійснюються за рішенням їх засновників.
3. Наукові установи за погодженням із власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом, або засновником можуть входити до об’єднань юридичних осіб з метою виконання своїх статутних завдань із збереженням статусу юридичної особи та фінансової самостійності.
4. Складовими матеріально-технічної бази наукових установ є будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності, нематеріальні активи.
Відповідно до закону та з урахуванням організаційно-правової форми наукової установи з метою забезпечення провадження її статутної діяльності засновник передає їй на праві узуфрукта державного або комунального майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом, або передає їй у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно.
( Абзац другий частини четвертої статті 7 в редакції Закону № 4196-IX від 09.01.2025 )
5. Землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок (для приватних наукових установ), у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюються науковими установами відповідно до земельного законодавства.
Земельні ділянки передаються державним і комунальним науковим установам у постійне користування у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, і не можуть бути вилучені (припинено право постійного користування земельною ділянкою) за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування без згоди власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи Президії Національної академії наук України або національних галузевих академій наук, крім випадків, передбачених частиною другою статті 149 Земельного кодексу України, та припинення права постійного користування земельною ділянкою для розміщення Національного військового меморіального кладовища.
( Абзац другий частини п'ятої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3272-IX від 27.07.2023, № 3505-IX від 08.12.2023 )
Передача в оренду державними та комунальними науковими установами майна, переданого їм на праві узуфрукта державного або комунального майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом, а також земельних ділянок здійснюється без права їх викупу в порядку, встановленому законом.
( Абзац третій частини п'ятої статті 7 в редакції Закону № 4196-IX від 09.01.2025 )
6. Наукова установа з метою перепідготовки наукових працівників та спеціалістів може здійснювати навчання за програмами післядипломної освіти в установленому порядку, а також утворювати спільно з університетами, академіями, інститутами спеціалізовані кафедри для підготовки фахівців за кваліфікаційним рівнем магістра та (або) доктора філософії.
Наукові установи, а також національні академії наук мають право засновувати заклади вищої освіти з відповідних напрямів наукової діяльності (галузі знань) у порядку, передбаченому Законом України "Про вищу освіту", брати участь у забезпеченні навчального процесу та створювати на договірних засадах науково-навчальні об’єднання.
Наукові установи мають право здійснювати видавничу діяльність наукового, освітнього та просвітницького характеру, виступати в установленому порядку засновниками друкованих медіа, наукових видавництв, наукових журналів та наукових видань.
7. Наукова установа відповідно до договору, укладеного з іншою науковою установою або університетом, академією, інститутом, може розміщувати структурні підрозділи (лабораторії), що провадять наукову і науково-технічну діяльність, на базі цієї наукової установи або такого навчального закладу з урахуванням освітніх програм та тематики наукових досліджень.
8. З метою незалежної оцінки наукових результатів діяльності державної наукової установи за рішенням власника або засновника при такій установі може створюватися наглядова рада, у тому числі із залученням іноземних вчених. Типове положення про наглядову раду розробляється у порядку, визначеному цим Законом, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
9. При науковій установі можуть утворюватися спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій за спеціальностями відповідно до основних напрямів діяльності цієї наукової установи у порядку, передбаченому законодавством України.
( Абзац другий частини дев'ятої статті 7 виключено на підставі Закону № 1369-IX від 30.03.2021 )
10. Наукові установи (заклади вищої освіти) зобов’язані:
1) утримувати, зберігати та розвивати свою дослідницьку інфраструктуру;
2) забезпечувати відкритий доступ до результатів наукових досліджень, оптимізованих дослідницьких даних (FAIR-даних) та наукових публікацій, створених їхніми науковими працівниками, виконаних частково або повністю за рахунок коштів державного та (або) місцевого бюджетів (крім інформації, віднесеної відповідно до законодавства до інформації з обмеженим доступом), з дотриманням прав особи, якій належать права інтелектуальної власності на охоронювані результати інтелектуальної, творчої діяльності, що містяться у таких результатах;
3) забезпечувати можливість перевірки та повторного використання опублікованих результатів наукових досліджень.
( Частина десята статті 7 в редакції Закону № 4794-IX від 25.02.2026 )
11. Управління науковою установою здійснює її керівник або інший орган, визначений статутом чи іншим установчим документом.
12. Основною структурною одиницею наукової установи є науковий підрозділ. Для вирішення окремих завдань можуть утворюватися тимчасові наукові (творчі) колективи.
13. Керівники структурних підрозділів наукової установи обираються на посади на конкурсних засадах на строк не більше п’яти років з правом переобрання ще на один строк, якщо інше не встановлено статутом (положенням) наукової установи.
Керівник структурного підрозділу наукової установи в межах своїх повноважень несе відповідальність за діяльність структурного підрозділу.
14. Для забезпечення завершення науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт, підготовки проектно-конструкторської документації під час створення нових видів продукції або технологічних процесів у структурі наукової установи, закладу вищої освіти може утворюватися дослідне виробництво.
15. До складу наукових установ медичного спрямування можуть входити клініки, лікувально-діагностичні підрозділи.
16. До виробничо-орієнтованих наукових установ належать науково-дослідні, дослідно-конструкторські, конструкторсько-технологічні, дослідно-технологічні та проектно-конструкторські підприємства та організації.
Держава сприяє діяльності виробничо-орієнтованих наукових установ шляхом їх державної підтримки та цільового субсидіювання. Для державної підтримки виробничо-орієнтованих наукових установ запроваджуються бюджетні програми сприяння їх розвитку, кошти на які щорічно передбачаються у Державному бюджеті України.
17. Наукова установа при виконанні наукової (науково-технічної) роботи самостійно встановлює порядок використання коштів відповідних статей кошторису на виконання роботи.
18. Наукова установа зобов’язана розробити та забезпечити ефективне функціонування внутрішньої системи забезпечення академічної доброчесності відповідно до вимог, визначених цим Законом та Законом України "Про академічну доброчесність".
( Статтю 7 доповнено частиною вісімнадцятою згідно із Законом № 4742-IX від 18.12.2025 )
19. Наукові установи (заклади вищої освіти) мають право за рахунок коштів державного бюджету та (або) власних надходжень відбирати на конкурсних засадах докторів філософії/докторів мистецтва для проведення ними як постдокторантами наукових досліджень, визначених відповідними науковими установами (закладами вищої освіти).
Положення про конкурсні наукові програми для відбору постдокторантів, умови фінансування та порядок проведення ними наукових досліджень затверджується Кабінетом Міністрів України.
Після завершення постдокторантом наукового дослідження наукова установа (заклад вищої освіти) може запропонувати йому продовження роботи на засадах трудового договору.
( Статтю 7 доповнено частиною дев’ятнадцятою згідно із Законом № 4794-IX від 25.02.2026 )
Стаття 8. Державні наукові установи
1. Державними науковими установами є наукові установи, засновані на державній власності.
Майно, що становить матеріально-технічну базу державної наукової установи, передається такій установі на праві узуфрукта державного майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом.
( Абзац другий частини першої статті 8 в редакції Закону № 4196-IX від 09.01.2025 )( Абзац третій частини першої статті 8 виключено на підставі Закону № 870-IX від 03.09.2020 - вводиться в дію з 03.01.2021, див. пункт 1 розділу II )
2. Державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які відповідно до статті 1 цього Закону належать до наукових установ, звільняються від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово-господарської діяльності та зобов’язані не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на провадження ініціативної наукової і науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази.
3. Державні наукові установи, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, можуть зараховувати власні надходження, отримані від плати за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійну допомогу, гранти (включаючи кошти, що надходять від вітчизняних та іноземних замовників для реалізації наукових, науково-технічних та інноваційних проектів) за рішенням вченої ради на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки, відкриті в установах банків державного сектору.
Зазначені доходи, а також відсотки, отримані від розміщення коштів державної наукової установи на вкладних (депозитних) рахунках в установах банків державного сектору, включаються до фінансового плану (кошторису) наукової установи і можуть використовуватися на оплату витрат, пов’язаних із здійсненням та популяризацією наукової діяльності, оплату праці, придбання майна і його обслуговування, капітальне будівництво та ремонт приміщень тощо у межах статутної діяльності наукової установи.
Стаття 9. Керівник наукової установи
1. Керівник наукової установи:
1) вирішує питання провадження науковою установою діяльності відповідно до статутних завдань;
представляє наукову установу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях, підприємствах незалежно від форми власності;
2) відповідає за результати діяльності наукової установи перед власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом;
3) видає відповідно до своєї компетенції накази і розпорядження;
4) визначає функціональні обов’язки працівників;
5) призначає частину складу вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради наукової установи;
6) здійснює інші повноваження, передбачені статутом (положенням) наукової установи.
Керівник наукової установи щороку звітує перед колективом наукових працівників про свою діяльність.
2. Керівник державної наукової установи обирається шляхом таємного голосування на зборах колективу наукових працівників цієї установи на строк до п’яти років у межах строку, визначеного статутом (положенням) державної наукової установи, з правом бути переобраним і призначається на посаду власником (власниками) наукової установи або уповноваженим ним (ними) органом, або засновником у порядку, передбаченому цим Законом і статутом (положенням) державної наукової установи.
3. Кандидат на посаду керівника державної наукової установи має вільно володіти державною мовою, мати науковий ступінь доктора наук або доктора філософії і стаж роботи на посадах наукових працівників та (або) науково-педагогічних працівників не менш як 10 років. Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган може (можуть) установити додаткові кваліфікаційні та інші вимоги до кандидата на посаду керівника державної наукової установи, що випливають із специфіки діяльності цієї установи.
Одна і та сама особа не може бути керівником відповідної державної наукової установи більш як два строки.
Не може бути обрана, призначена на посаду керівника (у тому числі виконувачем обов’язків керівника) державної наукової установи (наукової організації) особа, яка:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
2) має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
( Пункт 2 частини третьої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 )
3) згідно з вироком суду позбавлена права обіймати відповідні посади;
4) за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
5) піддавалася адміністративному стягненню за правопорушення, пов’язане з корупцією - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили.
( Пункт 5 частини третьої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
4. Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган зобов’язаний (зобов’язані) оголосити конкурс на заміщення посади керівника державної наукової установи не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка обіймає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника державної наукової установи конкурс оголошується протягом тижня з дня утворення вакансії.
