ЗАКОН УКРАЇНИ
Про академічну доброчесність
Верховна Рада України визнає академічну доброчесність важливою передумовою провадження якісної освітньої та наукової (творчої) діяльності, здобуття якісної освіти, утвердження в суспільстві довіри до результатів навчання і наукових (творчих) досягнень, а також формування поваги до честі та гідності людини.
Цей Закон проголошує базові цінності та визначає основні принципи і правила академічної доброчесності, правові та організаційні механізми її формування та забезпечення, основні ознаки і види порушень академічної доброчесності та заходи реагування на такі порушення.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) автор - фізична особа, яка своєю працею створила академічний твір (його частину) чи навчальну роботу (її частину);
2) академічна доброчесність - сукупність цінностей, принципів і заснованих на них правил, якими мають керуватися суб’єкти академічної діяльності під час провадження такої діяльності;
3) академічний твір - твір у сфері освіти чи науки, виражений у формі дисертації, творчого мистецького проекту, кваліфікаційної роботи, курсової роботи, наукової монографії, наукової статті, підручника, навчального посібника або в іншій формі, визначеній законодавством та/або внутрішнім актом;
4) внутрішній акт - документ закладу освіти, наукової установи, іншого суб’єкта академічної діяльності, затверджений у встановленому порядку його колегіальним органом управління, що стосується питань академічної доброчесності;
5) джерело інформації - друковане чи електронне видання, архівний матеріал, інтернет-ресурс, особиста комунікація, інше джерело, з якого отримано інформацію, що використовується в академічному творі чи навчальній роботі;
6) навчальна робота - результат виконання здобувачем освіти навчального завдання (навчальних завдань), відображений у текстовій, візуальній, аудіовізуальній, пластичній, цифровій чи іншій формі;
7) суб’єкти академічної діяльності - педагогічні, науково-педагогічні, наукові працівники, інші вчені, здобувачі освіти, вступники, учасники та організатори конкурсів, експерти у сфері освіти і науки, суб’єкти освітньої діяльності, суб’єкти наукової діяльності;
8) уповноважений орган - колегіальний орган закладу освіти, наукової установи, уповноважений відповідно до цього Закону розглядати повідомлення про порушення академічної доброчесності та/або застосовувати заходи реагування на порушення академічної доброчесності, визначені відповідно до цього Закону внутрішнім актом;
9) уповноважена особа - педагогічний, науково-педагогічний, науковий працівник закладу освіти, наукової установи, уповноважений відповідно до цього Закону реагувати на порушення академічної доброчесності, розглядати повідомлення про порушення академічної доброчесності та/або застосовувати заходи реагування на порушення академічної доброчесності, визначені відповідно до цього Закону внутрішнім актом.
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Цей Закон поширюється на суспільні відносини, що виникають у зв’язку з провадженням академічної діяльності, яка охоплює:
наукову, науково-педагогічну, педагогічну, викладацьку діяльність;
навчальну діяльність здобувачів освіти;
освітню діяльність закладів освіти, наукових установ;
створення, виконання та оцінювання проектів у сфері освіти і науки;
створення, рецензування, наукове редагування академічних творів;
вступні випробування у закладах освіти (наукових установах);
проведення олімпіад, турнірів, конкурсів, змагань та інших заходів змагального характеру у сфері освіти і науки та участь у таких заходах (далі - конкурси);
присудження наукових ступенів і ступенів освіти, присвоєння вчених і педагогічних звань, кваліфікаційних категорій, обрання дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук України;
здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освіти;
атестацію наукових працівників;
державну атестацію наукових установ і закладів вищої освіти у частині провадження ними наукової і науково-технічної діяльності;
здійснення наукової і науково-технічної експертизи.
2. Дія цього Закону не поширюється на відносини щодо набуття, здійснення та захисту особистих немайнових та майнових авторських та/або суміжних прав.
Стаття 3. Законодавство, що регулює питання забезпечення академічної доброчесності
1. Законодавство, що регулює питання забезпечення академічної доброчесності, ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про фахову передвищу освіту", "Про професійну освіту", "Про повну загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", інших законів України та актів законодавства, прийнятих на їх виконання, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана в установленому порядку.
2. Заклад освіти, наукова установа в межах своєї автономії має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань формування, забезпечення та популяризації академічної доброчесності, не врегульованих законом.
Стаття 4. Цінності та принципи академічної доброчесності
1. Суб’єкти академічної діяльності зобов’язані дотримуватися цінностей, принципів і правил академічної доброчесності, що визначені цим Законом та іншими законами України відповідно до цього Закону, а також міжнародними документами, підписаними від імені України в установленому законодавством порядку.
Суб’єкти академічної діяльності, які відповідно до законодавства мають право ухвалювати внутрішні акти, можуть визначати у таких актах додаткові цінності, принципи і правила академічної доброчесності, що не мають суперечити тим, що визначені цим Законом.
Суб’єкти академічної діяльності зобов’язані формувати та утверджувати культуру академічної доброчесності в їхніх академічних спільнотах, що ґрунтується на цінностях, принципах і правилах академічної доброчесності.
2. Базовими цінностями академічної доброчесності є:
чесність суб’єктів академічної діяльності перед собою та іншими особами;
довіра до результатів академічної діяльності інших осіб, зокрема до того, що ці результати здобуті чесно та з дотриманням відповідних правил і стандартів;
повага до честі і гідності своєї та інших членів академічної спільноти, цінування різноманіття думок, повага до прав інтелектуальної власності інших осіб;
справедливість у ставленні суб’єктів академічної діяльності один до одного, зокрема створення справедливих політик закладів освіти, наукових установ, послідовне та неупереджене реагування на порушення академічної доброчесності, доброчесне оцінювання результатів академічної діяльності;
відповідальність суб’єктів академічної діяльності перед собою, один перед одним і перед суспільством за результати своєї академічної діяльності;
стійкість у доброчесному провадженні своєї академічної діяльності незалежно від зовнішніх і внутрішніх спонукань до порушення академічної доброчесності та від наявності чи відсутності зовнішнього контролю;
рішучість у формуванні та утвердженні культури академічної доброчесності, сміливість у захисті академічної доброчесності в академічній діяльності.
3. Основними принципами академічної доброчесності є:
пріоритетність забезпечення дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти шляхом застосування відповідних методів навчання, виховання, стимулювання і заохочення;
відкритість інформації про правила академічної доброчесності, види порушень академічної доброчесності та відповідальність за них;
нетерпимість (нульова толерантність) до будь-яких проявів порушення академічної доброчесності;
повага до результатів академічної діяльності (авторства) іншої людини та непорушність прав інтелектуальної власності;
уникнення конфлікту інтересів.
Розділ II. ОСНОВНІ ПРАВИЛА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Стаття 5. Академічна доброчесність у педагогічній, науково-педагогічній, викладацькій діяльності
1. Педагогічні, науково-педагогічні, наукові працівники, інші особи, які здійснюють викладацьку діяльність, зобов’язані дотримуватися таких правил:
ставитися з повагою до здобувачів освіти та інших учасників освітнього процесу;
ґрунтувати власну діяльність на надійних і достовірних даних, що базуються на результатах досліджень та відображають сучасний стан знань з відповідних питань;
перевіряти надійність і достовірність інформації, що надається здобувачам освіти та іншим учасникам освітнього процесу;
чітко окреслювати очікувані результати навчання, встановлювати зрозумілі вимоги до виконання навчальних завдань та мати прозору систему оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, яка базується на чітких оприлюднених критеріях;
доброчесно оцінювати академічні твори та навчальні роботи здобувачів освіти, переконуватися у відсутності ознак порушення академічної доброчесності;
власним прикладом сприяти формуванню у здобувачів освіти академічної доброчесності;
стимулювати та заохочувати здобувачів освіти до дотримання академічної доброчесності;
вчасно, неупереджено, невибірково реагувати на будь-які прояви порушення академічної доброчесності, припиняти такі порушення, застосовувати до здобувачів освіти заходи реагування на порушення академічної доброчесності у випадках і порядку, визначених цим Законом, спеціальними законами та/або внутрішніми актами.
2. Забороняється доведення до здобувачів освіти завідомо неправдивої чи викривленої інформації, сфабрикованих чи сфальсифікованих даних, крім випадків, зумовлених навчальними та/або методичними цілями, зокрема з метою формування у здобувачів освіти критичного мислення, вміння критично сприймати та аналізувати інформацію.
Стаття 6. Академічна доброчесність у науковій діяльності
1. Суб’єкти наукової і науково-технічної діяльності зобов’язані дотримуватися таких правил:
дотримуватися цінностей, принципів і правил академічної доброчесності;
забезпечувати прозорість наукового дослідження (з урахуванням визначених законодавством обмежень) шляхом надання (зазначення, повідомлення тощо) достовірної (правдивої) інформації про первинні дані дослідження, використані/застосовані методи, методики, матеріали, обладнання тощо, порядок проведення і результати власних досліджень, джерела використаної інформації, власну дослідницьку діяльність;
аналізувати надійність і достовірність вихідної інформації та раніше отриманих наукових результатів, що використовуються для отримання нових наукових результатів;
формулювати або формувати висновки і рекомендації за результатами досліджень на основі належних доказів і фактів;
чітко виокремлювати і розмежовувати результати власної наукової діяльності та результати наукової діяльності інших осіб;
під час оприлюднення результатів досліджень нести відповідальність за їх достовірність і вплив на суспільство.
Стаття 7. Академічна доброчесність у навчальній діяльності здобувачів освіти
1. Здобувачі освіти у своїй навчальній діяльності зобов’язані дотримуватися таких правил:
виконувати кожне навчальне завдання самостійно, крім випадків, якщо його виконання передбачає участь декількох осіб та/або правилами виконання відповідних завдань дозволено отримання допомоги від інших осіб, використання допоміжних матеріалів та засобів, у тому числі з інтернет-ресурсів;
у разі використання у власному академічному творі результатів інтелектуальної творчої діяльності іншого автора (текстів, зображень, ідей, розробок, тверджень, відомостей, думок тощо) зазначати посилання на відповідне джерело інформації та/або відповідного автора;
академічний твір здобувача освіти може включати раніше створений ним академічний твір (повністю або частково) лише у разі, якщо це дозволено умовами навчального завдання.
Стаття 8. Академічна доброчесність під час створення та оприлюднення академічних творів
1. Під час створення академічного твору автор повинен дотримуватися цінностей, принципів і правил академічної доброчесності.
Якщо в академічному творі використані результати інтелектуальної творчої діяльності (текст, зображення, ідея, розробка, твердження, відомості, думка тощо) іншої особи, про це має бути зазначено в такому академічному творі з посиланням на відповідне джерело інформації та/або відповідного автора.
Посилання на джерело інформації здійснюється у спосіб, що дає змогу виокремити внесок автора в академічному творі серед результатів інтелектуальної творчої діяльності інших осіб.
2. Академічний твір повинен містити достовірну інформацію та не має містити сфабрикованої чи сфальсифікованої автором інформації.
У разі наведення припущень чи недоведених тверджень про це має бути зазначено в академічному творі.
3. В оприлюдненому академічному творі зазначаються всі його автори.
4. У разі використання в академічному творі об’єкта, згенерованого штучним інтелектом, автор повинен повідомити про це в такому творі із зазначенням методики генерування та/або посилання на відповідну комп’ютерну програму чи її опис згідно з вимогами щодо оформлення та/або оприлюднення відповідних академічних творів, визначених відповідним суб’єктом академічної діяльності.
5. В оприлюдненому академічному творі, крім авторів, зазначаються й інші особи, які брали участь у роботі над ним (надання рекомендацій, консультування, редагування, оформлення, виконання експериментів, розрахунків, перекладу тощо), із зазначенням характеру внеску кожної з таких осіб.
Інформація про рецензента (рецензентів) академічного твору може не оприлюднюватися відповідно до редакційної політики видавця.
6. У разі використання автором у новому академічному творі власних раніше опублікованих наукових результатів (частково або повністю) про це має бути обов’язково зазначено в цьому новому академічному творі.
7. Тексти прийнятих до захисту у закладі вищої освіти, науковій установі дисертацій, кваліфікаційних робіт, підписані кваліфікованим електронним підписом, оприлюднюються до їх захисту у машинозчитувальному форматі, на постійній основі, з наданням вільного доступу до них без проходження автентифікації та з дотриманням інших вимог, визначених законодавством, зокрема положенням про Національний репозитарій академічних текстів, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Стаття 9. Академічна доброчесність під час оцінювання результатів академічної діяльності
1. Кожен має право на доброчесне оцінювання результатів його академічної діяльності.
Оцінюванню підлягають персональні (індивідуальні) результати діяльності особи, досягнуті нею особисто, або результати діяльності авторського колективу, що їх отримав.
2. Особи, які проводять оцінювання, зобов’язані вживати всіх заходів, визначених цим Законом, спеціальними законами, іншими актами законодавства, внутрішніми актами, щоб оцінювання здійснювалося:
з дотриманням визначених у цьому Законі цінностей, принципів і правил академічної доброчесності;
відповідно до заздалегідь визначених і оприлюднених вимог до об’єкта оцінювання, процедур оцінювання та чітких і зрозумілих критеріїв оцінювання;
за допомогою методів та інструментів оцінювання, що здатні забезпечити досягнення мети оцінювання;
за відсутності недозволеної допомоги під час оцінювання результатів діяльності та/або створених для окремої особи (групи осіб) переваг чи перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження оцінювання (крім додаткової підтримки для осіб з особливими освітніми потребами);
за відсутності конфлікту інтересів або після його врегулювання в порядку, встановленому законодавством;
за відсутності упередженого ставлення або дискримінації особи за будь-якою ознакою.
3. Забороняється оцінювати людину, її поведінку, зовнішній вигляд, одяг та інші ознаки, якщо вони не є об’єктом оцінювання відповідно до заздалегідь визначених і оприлюднених вимог до результатів її академічної діяльності.
Стаття 10. Академічна доброчесність в експертній діяльності
1. Особи, які здійснюють експертну діяльність у межах процедур забезпечення якості освіти, державного нагляду (контролю) у сфері освіти, державної атестації наукових установ та закладів освіти, проведення конкурсів, здійснення наукової і науково-технічної експертиз, рецензування академічних творів, наукових і науково-технічних проектів, інших процедур у сфері освіти і науки, зобов’язані дотримуватися цінностей, принципів і правил академічної доброчесності, визначених цим Законом та іншими актами, що встановлюють порядок проведення відповідних процедур.
2. Політики, заходи та процедури забезпечення академічної доброчесності в експертній діяльності визначаються законодавством та внутрішніми актами суб’єктів, що залучають осіб до здійснення експертної діяльності.
3. Особа не може брати участь у процедурах і заходах зовнішнього забезпечення якості освіти щодо закладу освіти, наукової установи, в яких вона працювала чи здобувала освіту, протягом трьох років з дня звільнення або завершення навчання у відповідних закладі освіти чи науковій установі.
Стаття 11. Академічна доброчесність під час організації і проведення конкурсів
1. Організатор конкурсу зобов’язаний:
чітко визначати категорії осіб/суб’єктів, які можуть брати участь у конкурсі;
створити рівні умови для всіх учасників конкурсу на всіх етапах його проведення;
визначити, заздалегідь оприлюднити чіткі і зрозумілі правила проведення конкурсу та забезпечити їх безумовне дотримання.
2. У правилах проведення конкурсу визначаються вимоги щодо дотримання академічної доброчесності учасниками конкурсу, членами журі та конкурсної комісії, іншими особами, залученими до проведення конкурсу, здійснення експертизи чи оцінювання, заходи реагування на порушення академічної доброчесності.
3. Учасник конкурсу повинен виконувати всі конкурсні завдання самостійно, демонструвати результати виключно власної діяльності, крім випадків, якщо виконання конкурсного завдання передбачає участь декількох осіб або якщо внутрішнім актом дозволено одержання допомоги для виконання конкурсного завдання.
Розділ III. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Стаття 12. Система забезпечення академічної доброчесності у закладах освіти, наукових установах
1. Заклади освіти, наукові установи зобов’язані мати визначену своїми внутрішніми актами систему забезпечення академічної доброчесності, що ґрунтується на цінностях, принципах і правилах академічної доброчесності та в освітній діяльності є складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
2. Система забезпечення академічної доброчесності включає:
внутрішню політику щодо формування, забезпечення та популяризації академічної доброчесності;
вимоги до створення, оприлюднення, виконання та оцінювання академічних творів, навчальних робіт у частині забезпечення академічної доброчесності;
заходи, спрямовані на формування та утвердження культури академічної доброчесності;
порядок формування, повноваження та відповідальність уповноважених органів;
повноваження та відповідальність уповноважених осіб;
процедуру розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, зокрема гарантії дотримання прав учасників освітнього процесу та вчених під час розгляду таких повідомлень, порядок прийняття рішень про застосування до особи заходів реагування на порушення академічної доброчесності та порядок оскарження таких рішень.
3. Політики, заходи та процедури забезпечення академічної доброчесності закладу освіти, у частині, що стосується здобувачів освіти, погоджуються вищим органом самоврядування здобувачів освіти відповідного закладу (за наявності), а для закладів вищої освіти - також Науковим товариством студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених.
Положення внутрішнього акта не можуть суперечити цьому Закону та іншим актам законодавства.
4. Політики, заходи та процедури забезпечення академічної доброчесності, а також їх реалізація закладами освіти, науковими установами повинні:
1) підвищувати обізнаність усіх учасників освітнього процесу, вчених щодо цінностей, принципів, правил академічної доброчесності;
2) сприяти дотриманню академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу, вченими;
3) мінімізувати можливості для порушення академічної доброчесності;
4) визначати механізми для запобігання виникненню та врегулювання конфліктів інтересів;
5) забезпечувати дієве реагування на факти порушення академічної доброчесності.
5. Заклади освіти, наукові установи зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах, а у разі їх відсутності - на офіційних веб-сайтах своїх засновників внутрішні акти, що визначають політики, заходи та процедури забезпечення академічної доброчесності.
6. Заклади освіти, наукові установи зобов’язані здійснювати перевірку академічних творів, які вони видають, а також які оприлюднюються у заснованих ними виданнях або у виданнях, рекомендованих ними до друку, на відсутність ознак порушення академічної доброчесності.
7. Керівники закладів освіти, наукових установ та їхніх структурних підрозділів зобов’язані забезпечувати функціонування системи академічної доброчесності закладу освіти, наукової установи, структурного підрозділу шляхом:
організації розроблення, своєчасного оновлення та оприлюднення внутрішніх актів з питань академічної доброчесності на офіційному веб-сайті закладу освіти, наукової установи, а в разі його відсутності - на офіційному веб-сайті засновника;
систематичного проведення регулярних заходів з популяризації, пропагування, підвищення обізнаності про цінності, принципи, правила академічної доброчесності, вивчення і розгляду вітчизняного та іноземного досвіду щодо забезпечення академічної доброчесності тощо;
забезпечення доступу (за потреби) учасників освітнього процесу, вчених до спеціалізованого програмного забезпечення з виявлення ознак порушення академічної доброчесності відповідно до внутрішніх актів;
забезпечення обов’язкового фіксування повідомлень про порушення академічної доброчесності;
організації перевірки повідомлень про порушення академічної доброчесності особами, які претендують на посади наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, що має відбуватися на засадах, визначених статтею 37 цього Закону;
забезпечення належного розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, притягнення до відповідальності осіб, які порушили академічну доброчесність, документування прийнятих рішень, розміщення їх на офіційному веб-сайті закладу освіти, наукової установи, а в разі його відсутності - на офіційному веб-сайті засновника.
Стаття 13. Забезпечення академічної доброчесності здобувачів освіти
1. Для забезпечення академічної доброчесності здобувачів освіти заклади освіти, наукові установи:
проводять навчання з академічної доброчесності, зокрема з академічного письма;
вживають заходів для недопущення надмірного навчального навантаження здобувачів освіти, забезпечують відповідність обсягу і рівня складності завдань для самостійної роботи часу, відведеному навчальним планом на її виконання.
2. Кожен педагогічний, науково-педагогічний, науковий працівник зобов’язаний формувати та утверджувати культуру академічної доброчесності здобувачів освіти шляхом:
особистого дотримання академічної доброчесності;
навчання принципам і правилам академічної доброчесності, підвищення рівня обізнаності здобувачів освіти щодо академічної доброчесності;
стимулювання та заохочення здобувачів освіти до дотримання академічної доброчесності;
формування завдань, що сприяють творчому підходу здобувача освіти до їх виконання;
уникнення завдань для здобувачів вищої освіти, що полягають у відтворенні загальнодоступної інформації;
припинення виявлених ним порушень академічної доброчесності здобувачами освіти;
застосування до здобувачів освіти виховних заходів реагування на порушення академічної доброчесності;
притягнення здобувача освіти до академічної відповідальності у випадках і порядку, визначених внутрішніми актами.
3. Батьки, інші законні представники неповнолітніх здобувачів освіти зобов’язані:
формувати у своїх дітей усвідомлення необхідності дотримуватися цінностей, принципів і правил академічної доброчесності;
заохочувати та стимулювати своїх дітей до дотримання ними академічної доброчесності;
сприяти дотриманню дітьми академічної доброчесності.
Стаття 14. Забезпечення академічної доброчесності в управлінні закладом освіти, науковою установою
1. Посаду керівника закладу освіти, наукової установи не може обіймати особа, стосовно якої у порядку, визначеному цим Законом, було встановлено факт порушення академічної доброчесності, визначеного частиною другою статті 23, частиною четвертою статті 24 або частиною четвертою статті 25 цього Закону (протягом 10 років з дня встановлення такого факту).
У разі якщо такий факт встановлено стосовно особи, яка бере участь у конкурсі на посаду керівника закладу освіти, наукової установи, така особа виключається з переліку кандидатів на відповідну посаду.
У разі якщо такий факт встановлено стосовно керівника закладу освіти, наукової установи, така особа звільняється з посади відповідно до закону.
2. Внутрішні акти можуть передбачати проведення перевірки на предмет наявності порушень академічної доброчесності кандидатів на посади заступників керівника закладу освіти, наукової установи, керівників структурних підрозділів.
3. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладу освіти, наукової установи, які виконують адміністративно-управлінські функції, зобов’язані забезпечувати систематичний контроль за ефективністю (дієвістю) функціонування системи забезпечення академічної доброчесності на рівні відповідного закладу освіти, наукової установи або їхніх структурних підрозділів.
Стаття 15. Забезпечення академічної доброчесності у видавничій діяльності
1. Кожний видавець академічного твору зобов’язаний мати затверджені та оприлюднені правила, які унеможливлять опублікування академічного твору, що містить порушення академічної доброчесності. Такі правила мають визначати, зокрема, процедури належного рецензування поданих для опублікування академічних творів, їх перевірки на наявність ознак порушення академічної доброчесності, порядок розгляду інформації про можливе порушення академічної доброчесності в опублікованому академічному творі.
2. У разі виявлення ознак порушення автором академічної доброчесності в академічному творі, поданому для опублікування, видавець має право відмовити в опублікуванні такого академічного твору та повідомити про порушення академічної доброчесності керівника установи (керівників установ), де працює автор.
3. Опублікований академічний твір, в якому виявлено факт порушення академічної доброчесності, відкликається видавцем у визначеному ним порядку з одночасним оприлюдненням причини відкликання.
Інформація про відкликання академічного твору надсилається видавцем до бібліотек, до яких були надіслані примірники такого академічного твору.
4. Академічний твір з моменту відкликання не вважається опублікованим і не враховується під час оцінювання академічної діяльності його автора.
Стаття 16. Забезпечення академічної доброчесності під час присудження ступенів, присвоєння звань, присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій, обрання дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук України
1. Кожний академічний твір, на підставі чи з урахуванням якого здійснюється присудження наукового (освітньо-творчого) ступеня, ступеня вищої освіти, має бути перевірений на предмет наявності ознак порушення академічної доброчесності.
Встановлення факту порушення академічної доброчесності в академічному творі, зазначеному в абзаці першому цієї частини, є підставою для відмови у присудженні відповідного наукового (освітньо-творчого) ступеня, ступеня вищої освіти.
Рішення про відмову у присудженні освітньої кваліфікації ухвалює екзаменаційна комісія закладу освіти, наукової установи, а про відмову у присудженні наукового (освітньо-творчого) ступеня - спеціалізована вчена рада (разова спеціалізована вчена рада), спеціалізована рада з присудження ступеня доктора мистецтва.
2. Невід’ємною складовою процедури присвоєння особі вченого (педагогічного) звання, присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії, обрання дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук України є перевірка наявності ознак порушення академічної доброчесності у документах, поданих для присвоєння вченого (педагогічного) звання, присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії, обрання дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук України, що проводиться у порядку, що регулює проведення відповідних процедур.
Розділ IV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Стаття 17. Порушення академічної доброчесності
1. Порушенням академічної доброчесності є дія чи бездіяльність суб’єкта академічної діяльності, передбачена цим Законом або спеціальними законами.
2. Порушення академічної доброчесності характеризується однією чи кількома з таких ознак:
1) обман - свідоме (умисне) надання чи оприлюднення будь-якої неправдивої інформації про себе (інших осіб) чи про результати своєї (інших осіб) академічної діяльності;
2) несправедливість, що виявляється у вчиненні однієї чи кількох таких дій:
порушення принципу рівності, зокрема шляхом упередженого та/або дискримінаційного ставлення до іншого учасника освітнього процесу, вченого;
упереджене оцінювання результатів академічної діяльності;
застосування виду академічної відповідальності, що не відповідає змісту та рівню (значущості) вчиненого порушення академічної доброчесності;
надання або отримання незаслуженої переваги;
3) бездіяльність, неприйняття (несвоєчасне прийняття) рішень, невиконання (несвоєчасне виконання), свідоме порушення своїх обов’язків, визначених законодавством, внутрішніми актами;
4) привласнення результатів інтелектуальної діяльності іншої особи (інших осіб).
3. Суб’єкт академічної діяльності вважається таким, що допустив порушення академічної доброчесності, лише у разі встановлення такого факту відповідно до процедур, визначених цим Законом та/або внутрішнім актом, прийнятим відповідно до цього Закону (принцип презумпції академічної доброчесності).
Встановлення факту порушення академічної доброчесності є виключним повноваженням уповноваженого органу або уповноваженої особи.
4. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення учасниками освітнього процесу, вченими академічної доброчесності визначається колегіальним органом управління закладу освіти, наукової установи на основі вимог цього Закону, Закону України "Про освіту", Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", спеціальних законів у сфері освіти і науки.
Стаття 18. Види порушень академічної доброчесності
1. Видами порушень академічної доброчесності є:
1) відчуження авторства;
2) академічний плагіат;
3) приписування авторства;
4) самоплагіат;
5) фабрикація;
6) фальсифікація;
7) недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом;
8) недоброчесне оцінювання;
9) несамостійне виконання завдання;
10) недозволена допомога;
11) академічний саботаж;
12) схиляння до порушення академічної доброчесності;
13) інституційні порушення академічної доброчесності.
2. Законом можуть визначатися й інші види порушень академічної доброчесності.
Стаття 19. Заходи реагування на порушення академічної доброчесності
1. Заходами реагування на порушення академічної доброчесності є:
1) виховні заходи;
2) притягнення до академічної та/або дисциплінарної відповідальності;
3) реагування на порушення академічної доброчесності при проведенні конкурсів;
4) інституційні заходи реагування.
2. Рішення про застосування заходів реагування на порушення академічної доброчесності ухвалює уповноважений орган або уповноважена особа.
Стаття 20. Принципи та основні правила реагування на порушення академічної доброчесності
1. Основними принципами реагування на порушення академічної доброчесності є:
обов’язковість і своєчасність реагування;
неупереджене (недискримінаційне) ставлення до осіб, стосовно яких надійшло повідомлення про можливе порушення ними академічної доброчесності;
обов’язковість встановлення вини особи у вчиненні нею порушення академічної доброчесності;
співмірність порушення і заходів реагування;
притягнення до академічної відповідальності виключно за діяння (дії чи бездіяльність), які на момент їх вчинення порушували встановлені вимоги чи заборони;
прозорість процедур розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, визначення заходів реагування на встановлені порушення.
2. За дії (бездіяльність), які визначені цим Законом як порушення академічної доброчесності, особа може бути притягнута також до інших видів відповідальності на підставах та в порядку, визначених законом.
Відсутність судового рішення або рішення іншого уповноваженого органу щодо притягнення особи до іншого виду відповідальності не є перешкодою для розгляду питання щодо порушення особою академічної доброчесності відповідно до цього Закону та притягнення винної особи до академічної відповідальності.
Стаття 21. Академічна відповідальність
1. Академічна відповідальність є заходом забезпечення академічної доброчесності, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила порушення академічної доброчесності, санкцій, визначених цим Законом, спеціальними законами у сфері освіти і науки.
2. Особа притягається до академічної відповідальності виключно у разі встановлення факту вчинення нею порушення академічної доброчесності.
Встановлення факту вчинення особою порушення академічної доброчесності та притягнення такої особи до академічної відповідальності здійснюються відповідно до процедур, визначених цим Законом та внутрішніми актами.
3. До академічної відповідальності може бути притягнута особа, яка на час вчинення нею порушення академічної доброчесності досягла 14-річного віку.
Стаття 22. Санкції за порушення академічної доброчесності
1. Санкція за порушення академічної доброчесності - визначений цим Законом, спеціальними законами у сфері освіти і науки захід впливу на фізичну особу, яка вчинила порушення академічної доброчесності.
До особи, яка порушила академічну доброчесність, може бути застосовано одну або декілька санкцій.
2. Санкції за порушення академічної доброчесності, що застосовуються до педагогічного, науково-педагогічного, наукового працівника закладу освіти, наукової установи, вченого:
1) заходи у межах притягнення до академічної відповідальності:
виключення зі складу вченої ради, інших колегіальних органів управління закладу освіти, наукової установи з позбавленням права бути членом відповідного органу на строк від одного до трьох років;
позбавлення права участі в атестації здобувачів ступеня вищої освіти, наукового (освітньо-творчого) ступеня на строк від одного до трьох років;
позбавлення права брати участь у конкурсах щодо отримання грантів, участі у програмах академічної мобільності на строк від одного до трьох років;
позбавлення права бути науковим керівником, творчим керівником, науковим консультантом здобувачів вищої освіти (здобувачів ступеня доктора наук) на строк від одного до трьох років;
позбавлення права бути керівником та/або відповідальним виконавцем наукових досліджень та/або наукових проектів на строк від одного до трьох років;
заборона претендувати на присвоєння педагогічного (вченого) звання на строк від одного до трьох років;
виключення зі складу редакційної колегії наукового видання, заснованого закладом вищої освіти, науковою установою, з позбавленням права бути членом редакційної колегії (редакційних колегій) на строк від одного до трьох років;
відрахування здобувача наукового ступеня;
позбавлення ступеня вищої освіти та відповідної кваліфікації (кваліфікацій);
позбавлення наукового ступеня;
позбавлення вченого звання;
позбавлення педагогічного звання;
позбавлення кваліфікаційної категорії;
позбавлення нагород, відзнак, почесних звань, присуджених (присвоєних) закладом освіти, науковою установою;
2) заходи у межах притягнення до дисциплінарної відповідальності:
догана;
звільнення із закладу освіти, наукової установи.
3. Педагогічний, науково-педагогічний, науковий працівник, якого притягнуто до академічної відповідальності, протягом одного року з дня набрання чинності рішенням уповноваженого органу про встановлення факту порушення ним академічної доброчесності не може подавати документи на присвоєння йому педагогічного (вченого) звання.
4. Санкції за порушення академічної доброчесності, що застосовуються до здобувачів освіти:
1) виховні заходи реагування:
відвідування тематичних занять (урок, лекція, курс, тренінг тощо) з академічної доброчесності та/або академічного письма;
усне попередження про необхідність дотримання академічної доброчесності та можливе притягнення до академічної відповідальності;
письмове попередження про необхідність дотримання академічної доброчесності та можливе притягнення до академічної відповідальності;
повторне виконання завдання;
2) заходи в межах притягнення до академічної відповідальності:
повторне проходження (виконання) відповідного освітнього компонента освітньої програми;
повторне проходження оцінювання (включаючи підсумкове оцінювання або атестацію);
позбавлення права брати участь у конкурсах щодо отримання стипендій, грантів, участі у програмах академічної мобільності на строк від одного до трьох років;
відрахування з числа осіб, які здобувають освіту за державним чи регіональним замовленням;
позбавлення пільг з оплати навчання та/або інших пільг, наданих закладом освіти, науковою установою, на строк від одного до трьох років;
позбавлення академічної стипендії на строк до одного навчального року;
виключення зі складу вченої ради з позбавленням права бути членом вченої ради на строк від одного до трьох років;
відрахування здобувача фахової передвищої освіти (крім осіб, які одночасно здобувають повну загальну середню освіту, та осіб з особливими освітніми потребами);
відрахування здобувача вищої освіти (крім осіб з особливими освітніми потребами).
5. У разі встановлення факту академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у кваліфікаційній роботі, на підставі якої особі присуджено ступінь вищої освіти, така особа позбавляється відповідного ступеня вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
6. Санкції за порушення академічної доброчесності, що застосовуються до вступників, учасників конкурсів:
припинення участі у конкурсі;
скасування рішення про результати конкурсу (в частині, що стосується особи, яка вчинила порушення академічної доброчесності).
7. Особа, яка бере участь у проведенні вступного випробування, конкурсу, зокрема є членом приймальної комісії, організаційного комітету, конкурсної комісії, журі тощо, та вчинила порушення академічної доброчесності, виводиться зі складу відповідного органу та відсторонюється від участі у проведенні такого вступного випробування, конкурсу.
8. Виключний перелік санкцій за конкретні порушення академічної доброчесності встановлюється внутрішніми актами, умовами конкурсу.
Заклад освіти, наукова установа може встановлювати різні санкції за порушення академічної доброчесності, що застосовуються до вчених, педагогічних і науково-педагогічних працівників, здобувачів освіти різних рівнів освіти, років навчання, інших ознак, а також за повторне вчинення порушення академічної доброчесності.
Забороняється встановлювати різні санкції залежно від громадянства, джерела фінансування навчання здобувача освіти, ознак, передбачених законодавством у сфері запобігання та протидії дискримінації.
Стаття 23. Відчуження авторства
1. Відчуження авторства - це передача автором (авторами) створеного ним (ними) на замовлення або без такого замовлення, платно чи безоплатно, академічного твору (його частини) іншій особі та подальше оприлюднення такого академічного твору (його частини) із зазначенням як автора особи, яка не є його (її) автором.
Авторство вважається відчуженим з моменту оприлюднення академічного твору (його частини) під іменем особи, яка не є його (її) автором.
2. У разі встановлення факту відчуження авторства, вчиненого педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником закладу освіти, наукової установи, така особа звільняється із закладу освіти, наукової установи відповідно до пункту 7 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.
3. У разі встановлення факту відчуження авторства, вчиненого здобувачем вищої освіти (крім здобувачів ступеня доктора філософії/доктора мистецтва), до такого здобувача застосовується санкція (санкції), що визначена (визначені) внутрішнім актом.
У разі встановлення факту відчуження авторства кваліфікаційної роботи, вчиненого здобувачем вищої освіти, такий здобувач відраховується із закладу освіти, наукової установи.
У разі встановлення факту відчуження авторства, вчиненого здобувачем наукового (освітньо-творчого) ступеня, такий здобувач відраховується із закладу освіти, наукової установи.
Стаття 24. Академічний плагіат
1. Академічний плагіат - це оприлюднення (частково або повністю) наукового (творчого) результату, отриманого іншою особою (іншими особами), як результату власної академічної діяльності та/або відтворення в академічному творі чи навчальній роботі (частково або повністю) раніше оприлюдненого (опублікованого) твору (навчальної роботи) іншого автора (інших авторів) без посилання на відповідне джерело інформації та/або його (її) автора (авторів) (за наявності інформації про автора/авторів), та/або оприлюднення в академічному творі (навчальній роботі) перекладу іншомовного твору (його частини) без зазначення автора (авторів) перекладеного твору.
2. У разі встановлення факту наявності академічного плагіату в оприлюдненому академічному творі такий академічний твір підлягає відкликанню відповідно до цього Закону.
3. Санкції за вчинення академічного плагіату визначаються внутрішніми актами, крім випадку, якщо такі санкції визначені законом.
4. У разі вчинення педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником закладу освіти, наукової установи, вченим академічного плагіату внаслідок відчуження авторства така особа звільняється із закладу освіти, наукової установи відповідно до пункту 7 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.
5. У разі вчинення здобувачем вищої освіти академічного плагіату внаслідок відчуження авторства на кваліфікаційну роботу такий здобувач відраховується із закладу вищої освіти, наукової установи.
Стаття 25. Приписування авторства
1. Приписування авторства - це оприлюднення твору, серед авторів якого зазначена особа, яка не брала участі у його створенні.
2. Автор академічного твору, якого схиляють до порушення академічної доброчесності у виді приписування авторства, зобов’язаний повідомити про це уповноважену особу.
3. У разі встановлення факту приписування авторства в оприлюдненому академічному творі такий академічний твір відкликається видавцем.
4. До педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, здобувачів наукового ступеня, які не брали участі у створенні академічного твору, але зазначені серед його авторів, можуть бути застосовані санкції у виді звільнення із закладу освіти, наукової установи відповідно до пункту 7 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України або догани, або інші санкції, визначені внутрішніми актами.
Особа, яка, користуючись службовим становищем, схиляла автора академічного твору до порушення академічної доброчесності у виді приписування авторства собі чи іншій особі, може бути звільнена із закладу освіти, наукової установи відповідно до пункту 7 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.
До здобувачів освіти, які зазначені як автори такого академічного твору, можуть бути застосовані санкції, визначені внутрішніми актами.
5. Особа, яка не брала участі у створенні академічного твору, але зазначена серед його авторів, не вважається такою, що вчинила порушення академічної доброчесності, якщо включення її до складу авторів було здійснено без її відома.
Стаття 26. Самоплагіат
1. Самоплагіат - це оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів без зазначення інформації про джерело попереднього оприлюднення.
Не вважається самоплагіатом оприлюднення в дисертації на здобуття наукового ступеня раніше опублікованих власних наукових результатів без зазначення інформації про джерело попереднього оприлюднення.
2. Особа притягається до академічної відповідальності за самоплагіат, якщо його вчинено з метою досягнення кількісних показників, необхідних для проходження атестації, підтвердження (присвоєння, присудження) кваліфікації, присудження наукового ступеня, присвоєння вченого звання, призначення на посаду, звітування про результати наукової (освітньої) діяльності, а також у разі наведення у звітах про виконання освітніх, наукових, науково-технічних (інноваційних) проектів результатів, що були опубліковані раніше, як таких, що отримані при виконанні відповідних проектів, під час проведення конкурсів у сфері освіти і науки.
3. У разі встановлення факту самоплагіату в науковій статті така наукова стаття відкликається відповідно до цього Закону та не враховується для цілей присудження наукового ступеня, присвоєння вченого звання, кваліфікаційної категорії, під час оцінювання результатів наукової та науково-педагогічної діяльності.
У разі виявлення у звіті про виконання наукового проекту наукових результатів, що були оприлюднені раніше, до початку його виконання, які подаються як результати виконання цього проекту, замовник проекту може визнати цей проект невиконаним або виконаним частково.
4. За вчинення самоплагіату можуть застосовуватися також інші санкції, визначені внутрішніми актами.
Стаття 27. Фабрикація
1. Фабрикація - це вигадування суб’єктом академічної діяльності даних чи фактів про результати власної академічної діяльності.
2. За вчинення фабрикації до педагогічного, науково-педагогічного, наукового працівника можуть бути застосовані санкції у виді звільнення із закладу освіти, наукової установи відповідно до пункту 7 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України або догани, або інші санкції, визначені внутрішніми актами.
За вчинення фабрикації до здобувача наукового ступеня, здобувача вищої освіти можуть бути застосовані санкції у виді відрахування із закладу освіти, наукової установи або інші санкції, визначені внутрішніми актами.
Стаття 28. Фальсифікація
1. Фальсифікація - це свідома зміна чи модифікація наявних даних, що призводить до створення завідомо неправдивої інформації щодо результатів академічної діяльності.
