ЗАКОН УКРАЇНИ
Про альтернативні джерела енергії
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 24, ст.155)( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 601-VI від 25.09.2008, ВВР, 2009, № 13, ст.155 № 663-VII від 24.10.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.781 № 1193-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.873 № 514-VIII від 04.06.2015, ВВР, 2015, № 33, ст.324 № 1711-VIII від 01.11.2016, ВВР, 2017, № 1, ст.1 № 2019-VIII від 13.04.2017, ВВР, 2017, № 27-28, ст.312 № 2712-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 23, ст.89 № 2755-VIII від 11.07.2019, ВВР, 2019, № 32, ст.126 № 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295 № 810-IX від 21.07.2020, ВВР, 2020, № 50, ст.456 № 1928-IX від 02.12.2021, ВВР, 2022, № 3, ст.12 № 2320-IX від 20.06.2022, ВВР, 2023, № 17, ст.75 № 2479-IX від 29.07.2022, ВВР, 2023, №№ 19-20, ст.83 № 2710-IX від 03.11.2022 № 3141-IX від 10.06.2023, ВВР, 2023, № 77, ст.270 № 3220-IX від 30.06.2023, ВВР, 2023, № 82, ст.301 № 3460-IX від 09.11.2023, ВВР, 2023, №№ 97-100, ст.393 № 3484-IX від 21.11.2023, ВВР, 2023, № 134, ст.785 № 3915-IX від 21.08.2024, ВВР, 2024, № 52, ст.300 № 3991-IX від 08.10.2024, ВВР, 2025, № 9, ст.19 № 4059-IX від 19.11.2024, ВВР, 2025, №№ 15-17, ст.40 № 4213-IX від 14.01.2025, ВВР, 2025, № 30, ст.98 № 4695-IX від 03.12.2025, ВВР, 2026, №№ 7-9, ст.14 № 4777-IX від 10.02.2026, ВВР, 2026, № 17, ст.44 № 4963-IX від 02.09.2026 )( У тексті Закону слова "встановлений окремий комерційний облік" замінено словами "організований окремий комерційний облік"; слова "безвідклична банківська гарантія" у всіх відмінках замінено словами "безумовна та безвідклична банківська гарантія" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3220-IX від 30.06.2023 )
Цей Закон визначає правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
адміністратор електронної торгової системи – юридична особа, відповідальна за забезпечення функціонування електронної торгової системи, визначена Кабінетом Міністрів України;
альтернативна енергетика – сфера енергетики, що забезпечує вироблення електричної, теплової та механічної енергії з альтернативних джерел енергії;
альтернативні джерела енергії – відновлювані джерела енергії та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів;
аукціон з розподілу квоти підтримки (аукціон) – спосіб визначення суб’єктів господарювання, які набувають право на підтримку у виробництві електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) за механізмом ринкової премії;
аукціонна ціна – ціна 1 кіловат-години електричної енергії, запропонована суб’єктом господарювання, який визначений переможцем аукціону з розподілу квоти підтримки;
валове кінцеве споживання енергії – обсяг енергії, що постачається споживачам для задоволення енергетичних потреб у секторах промисловості, транспорту, домогосподарствам, надання послуг, у тому числі адміністративних послуг, сільського господарства, лісового та рибного господарства, споживання електричної та теплової енергії сектором енергетики для потреб виробництва електричної, теплової енергії, а також втрати електричної та теплової енергії під час її транспортування/передачі та розподілу;
виробництво елементів обладнання об’єкта електроенергетики – діяльність, пов’язана з випуском продукції, яка включає виконання достатнього рівня виробничих та технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків, при цьому операції, що здійснюються у процесі виробництва, не повинні бути простими складальними операціями згідно з митним законодавством;
відновлювані джерела енергії – відновлювані невикопні джерела енергії, а саме енергія вітру, сонячна (сонячна термальна та сонячна фотоелектрична), геотермальна, осмотична енергія, енергія довкілля, енергія хвиль та припливів та інша морська енергія, гідроенергія, енергія біомаси, газу з біовідходів, звалищного газу, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів;
вітрова електростанція – група вітрових електричних установок або окрема вітрова електроустановка, устаткування і споруди, розташовані на певній території, які функціонально пов’язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для виробництва електричної енергії шляхом перетворення кінетичної енергії вітру в електричну енергію;
вітрова електроустановка – електрична установка, що перетворює кінетичну енергію вітру в електричну енергію;
гарантія походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, – електронний документ, сформований на основі відомостей з реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, який підтверджує, що визначена кількість електричної енергії вироблена з відновлюваних джерел енергії, підтверджує її екологічну цінність і засвідчує права, пов’язані з позитивним ефектом від виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії;
геотермальна енергія – енергія, накопичена у формі теплової енергії під твердим шаром земної поверхні;
екологічна цінність електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (екологічна цінність), – обсяг викидів парникових газів, який було уникнено за рахунок виробництва 1 МВт•год електричної енергії з відновлюваних джерел енергії;
електронна торгова система – дворівнева інформаційно-комунікаційна система, що складається з центральної бази даних та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність електронної торгової системи. Електронна торгова система забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, необхідними для проведення аукціону в електронній формі;
електронний майданчик – апаратно-програмний комплекс, що функціонує в мережі Інтернет, підключений до центральної бази даних та забезпечує замовнику аукціону, особам, які мають намір взяти участь в аукціоні, учасникам можливість користуватися сервісами електронної торгової системи з автоматичним обміном інформацією щодо процесу проведення аукціонів в електронній формі;
енергетичний кооператив – юридична особа, створена відповідно до Закону України "Про кооперацію" або Закону України "Про споживчу кооперацію" для здійснення господарської діяльності з виробництва, заготівлі або транспортування паливно-енергетичних ресурсів та зберігання енергії, надання інших послуг з метою задоволення потреб його членів або територіальної громади, а також з метою отримання прибутку відповідно до законодавства;
енергія, вироблена з альтернативних джерел, – електрична, теплова та механічна енергія, яка виробляється на об’єктах альтернативної енергетики і може виступати товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу;
енергія довкілля – природна теплова енергія та енергія, що накопичується у довкіллі, яка має певні межі та може зберігатися в атмосфері (крім відпрацьованого повітря) або у поверхневих чи стічних водах;
ефективність системи – сукупність показників енергетичної системи як результат вибору енергоефективних рішень, які, зокрема, забезпечують економічно ефективний шлях декарбонізації, додаткову гнучкість системи та ефективне використання ресурсів;
замовник проекту відновлюваної енергетики – фізична або юридична особа або об’єднання таких осіб (включаючи активних споживачів та/або спільноти у сфері відновлюваних джерел енергії, та/або енергетичні кооперативи), яка має намір впровадити проект відновлюваної енергетики;
"зелений" тариф – спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);
зона прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії – певна територія на суходолі, морі чи у внутрішніх водах, визначена особливо придатною для будівництва об’єктів відновлюваної енергетики у порядку, визначеному цим Законом, та затверджена Кабінетом Міністрів України;
інноваційна технологія відновлюваної енергії – технологія виробництва відновлюваної енергії, що покращує, принаймні в один спосіб, співставну найбільш сучасну технологію відновлюваної енергії або що забезпечує придатність до комерційного використання технології відновлюваної енергії, що не є економічно обґрунтованою або використання якої містить очевидні ризики;
компетентна установа – дозвільний орган, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, а також уповноважений територіальний орган та уповноважений центральний орган у значеннях, наведених у Законі України "Про оцінку впливу на довкілля";
мала гідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої становить більше 1 МВт, але не перевищує 10 МВт;
механізм ринкової премії – схема підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, за якою гарантований покупець виплачує суб’єктам господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, та суб’єктам господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, різницю між розміром "зеленого" тарифу або аукціонної ціни з урахуванням надбавки до нього (неї) та розрахунковою ціною, визначеною у порядку, встановленому Законом України "Про ринок електричної енергії";
механізм самовиробництва – схема підтримки активних споживачів, призначена для власного споживання електричної енергії, за якою відбувається взаєморозрахунок вартості обсягу відпуску електричної енергії в електричну мережу генеруючими установками таких споживачів та вартості обсягу відбору ними електричної енергії з електричної мережі з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії;
мікрогідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої не перевищує 200 кВт;
мінігідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої становить більше 200 кВт, але не перевищує 1 МВт;
національний цільовий показник – визначений Національним планом з енергетики та клімату розмір цільової частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, у валовому кінцевому споживанні енергії, досягнення якого забезпечується протягом зазначеного періоду відповідно до міжнародних зобов’язань України;
об’єкт відновлюваної енергетики – комплекс взаємопов’язаних устаткування і споруд, що призначені для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії;
об’єкти альтернативної енергетики – енергогенеруюче та інше обладнання, що виробляє енергію за рахунок використання альтернативних джерел енергії, частка яких становить не менш як 50 відсотків встановленої потужності всіх задіяних на об’єкті джерел енергії;
обіг гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, – вчинення правочинів, пов’язаних з переходом прав на гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, та прав, що випливають за цивільно-правовими договорами, за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), а також за операціями з передачі та/або розподілу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, відповідно до законодавства;
обладнання, що виробляє енергію з енергії сонячного випромінювання, – обладнання, що перетворює енергію сонячного випромінювання у теплову або електричну енергію;
обов’язок щодо відновлюваної енергії – схема підтримки, що передбачає зобов’язання виробників енергії забезпечувати виробництво певної частки енергії з відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі їх виробництва, постачальників енергії забезпечувати певну частку постачання енергії з відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі постачання енергії, споживачів забезпечувати певну частку споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі їх споживання, включно із схемами підтримки, у межах яких такі вимоги можуть бути виконані з використанням гарантій походження;
оператор електронного майданчика – юридична особа, що має право використовувати електронний майданчик та діє відповідно до договору, укладеного з адміністратором електронної торгової системи;
осмотична енергія – енергія, що утворюється з різниці у концентрації солі між двома рідинами, такими як прісна і солона вода;
охолодження – відведення тепла з приміщення або з технологічного процесу для зниження температури чи її підтримання на визначеному рівні;
план (схема планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії – документація, що розроблена для планування території (територій) відповідно до містобудівного законодавства та визначає зони прискореного розвитку відновлюваної енергетики, встановлює умови та обмеження у використанні таких зон (зони), а також визначає принципові рішення щодо їх (її) планування, забудови та використання;
позитивний ефект від виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії – формування частки національно визначеного внеску України до Паризької угоди щодо скорочення обсягів викидів парникових газів;
посібник з процедур – документ, що містить перелік умов та правил, рекомендації для реалізації проекту відновлюваної енергетики;
проект відновлюваної енергетики – комплекс організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових, інженерно-технічних та інших заходів, що передбачають будівництво об’єкта відновлюваної енергетики;
річна квота підтримки суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, – обсяг потужності об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), що пропонується у відповідному році до розподілу на аукціоні, за результатами якого суб’єкти господарювання набувають право на підтримку;
скидна теплова енергія та холод – теплова енергія або холод, які невідворотно утворюються як побічний продукт промисловими або енергетичними установками чи у секторі послуг і які у разі невикористання розсіюються у повітрі або воді без доступу до системи централізованого теплопостачання або охолодження, якщо був або буде використаний процес когенерації чи якщо когенерація неможлива;
спільно діючі споживачі відновлюваної енергії власного виробництва – група споживачів відновлюваної енергії власного виробництва, які розташовані в одній будівлі або багатоквартирному будинку та діють спільно відповідно до законодавства;
спільнота у сфері відновлюваних джерел енергії – юридична особа, у тому числі енергетичний кооператив, утворена фізичними особами та/або суб’єктами малого та/або середнього підприємництва незалежно від форми власності, та/або органами місцевого самоврядування, які добровільно об’єдналися на основі членства та відкритої участі для задоволення суспільних, зокрема економічних, екологічних та соціальних, інтересів своїх членів (учасників) та/або місцевих громад, не мають своєю основною метою отримання прибутку та мають право здійснювати виробництво, споживання, продаж, агрегацію та зберігання енергії з відновлюваних джерел енергії;
споживач відновлюваної енергії власного виробництва – споживач, який споживає та виробляє енергію з відновлюваних джерел для власного споживання у власному приміщенні і може зберігати або продавати вироблену енергію з відновлюваних джерел енергії відповідно до вимог законодавства, за умови що для непобутового споживача відновлюваної енергії власного виробництва така діяльність не є його основною господарською або професійною діяльністю;
статистичний трансфер – передача статистичного значення обсягу енергії з відновлюваних джерел енергії (без потреби у фізичній передачі) відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 1099/2008 про енергетичну статистику Україною одній чи декільком державам – сторонам Енергетичного Співтовариства або однією чи декількома державами – сторонами Енергетичного Співтовариства Україні, яке вираховується під час розрахунку частки відновлюваної енергії сторони, що здійснює передачу статистичного значення, та враховується під час розрахунку частки відновлюваної енергії сторони, яка отримує статистичне значення;
сфера альтернативних джерел енергії – галузь діяльності, пов’язана з використанням альтернативних джерел енергії для виробництва, постачання, транспортування, зберігання, передачі та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел;
схема підтримки – передбачений законом інструмент, схема або механізм, що стимулює використання енергії з відновлюваних джерел енергії шляхом зниження її вартості, підвищення ціни її продажу або збільшення обсягу купівлі такої енергії через покладення обов’язку щодо відновлюваної енергії або в інший спосіб, що включає, але не обмежується, інвестиційну допомогу, схеми, передбачені обов’язком щодо відновлюваної енергії, в тому числі з використанням гарантій походження, схеми прямої цінової підтримки, включно із спеціальними тарифами, зокрема "зеленим" тарифом, та виплати фіксованих або змінних ринкових премій, інші послуги, що становлять загальний економічний інтерес, які спрямовані на розвиток відновлюваної енергетики;
тепловий насос – машина, пристрій або установка, що передає енергію довкілля, зокрема повітря, води чи ґрунту, до будівель або для промислового застосування через зміну напрямку природного потоку теплової енергії таким чином, щоб енергія перетікала від нижчої температури до вищої. Зворотні теплові насоси можуть переміщувати енергію від будівлі до довкілля;
технічне переоснащення об’єкта відновлюваної енергетики – комплекс заходів, спрямованих на оновлення існуючого об’єкта відновлюваної енергетики через повну або часткову заміну, модернізацію чи оновлення генеруючого обладнання, систем управління, допоміжного обладнання або інших технічних систем, зокрема для збільшення встановленої потужності, підвищення ефективності та/або продовження строку експлуатації такого об’єкта, що здійснюються з використанням існуючої інфраструктури та не передбачають створення нового об’єкта відновлюваної енергетики;
центральна база даних – сукупність технічних та програмних засобів у складі баз даних та модуля аукціону, що забезпечують можливість проведення аукціону в електронній формі та гарантують рівний доступ до інформації учасникам аукціону в електронній формі;
черга будівництва електричної станції – група електричних установок або окрема установка, устаткування і споруди, розташовані на певній території, які функціонально пов’язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для виробництва електричної енергії, що відповідно до проектної документації на будівництво є частиною об’єкта електроенергетики. Черга будівництва електричної станції може складатися з пускових комплексів.
Терміни "адміністратор комерційного обліку", "виробник електричної енергії", "споживач", "гарантований покупець електричної енергії (гарантований покупець)", "учасник ринку", "агрегатор", "електропостачальник", "оператор системи передачі", "оператор ринку", "система передачі електричної енергії", "система розподілу електричної енергії", "активний споживач", "споживач", "пряма лінія", "постачальник універсальних послуг", "побутовий споживач", "малий непобутовий споживач", "приєднання електроустановки" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про ринок електричної енергії". Термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Термін "контроль" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про захист економічної конкуренції". Термін "електронний документ" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг". Терміни "викиди парникових газів", "парникові гази" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів". Терміни "дозвільні органи", "документ дозвільного характеру" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Термін "національно визначений внесок України до Паризької угоди" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про основні засади державної кліматичної політики". Термін "біовідходи" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про управління відходами". Термін "будівництво" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".
( Текст статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 601-VI від 25.09.2008, № 1711-VIII від 01.11.2016, № 2019-VIII від 13.04.2017, № 2712-VIII від 25.04.2019, № 2320-IX від 20.06.2022; в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3991-IX від 08.10.2024, № 4777-IX від 10.02.2026; текст статті 1 в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
Стаття 2. Законодавство України про альтернативні джерела енергії
Законодавство України про альтернативні джерела енергії базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у цій сфері.
На виконання зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію acquis communautaire Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії, а саме Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/2001 від 11 грудня 2018 року про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел.
( Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Стаття 3. Основні засади державної політики у сфері альтернативних джерел енергії
Основними засадами державної політики у сфері альтернативних джерел енергії є:
нарощування обсягів виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, з метою економного витрачання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту шляхом реструктуризації виробництва і раціонального споживання енергії за рахунок збільшення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел;
додержання екологічної безпеки за рахунок зменшення негативного впливу на стан довкілля при створенні та експлуатації об’єктів альтернативної енергетики, а також при передачі, транспортуванні, постачанні, зберіганні та споживанні енергії, виробленої з альтернативних джерел;
додержання безпеки для здоров’я людини на об’єктах альтернативної енергетики на всіх етапах виробництва, а також при передачі, транспортуванні, постачанні, зберіганні та споживанні енергії, виробленої з альтернативних джерел;
науково-технічне забезпечення розвитку альтернативної енергетики, популяризація та впровадження науково-технічних досягнень у цій сфері, підготовка відповідних фахівців у вищих та середніх навчальних закладах;
додержання законодавства всіма суб’єктами відносин, пов’язаних з виробництвом, збереженням, транспортуванням, постачанням, передачею і споживанням енергії, виробленої з альтернативних джерел;
додержання умов раціонального споживання та економії енергії, виробленої з альтернативних джерел;
залучення вітчизняних та іноземних інвестицій і підтримка підприємництва у сфері альтернативних джерел енергії, в тому числі шляхом розробки і здійснення загальнодержавних і місцевих програм розвитку альтернативної енергетики;
( Абзац восьмий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
встановлення та досягнення національного цільового показника з урахуванням зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства у межах Національного плану з енергетики та клімату для досягнення загальної цільової частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, у валовому кінцевому споживанні енергії Енергетичного Співтовариства;
( Частину першу статті 3 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
розвиток Об’єднаної енергетичної системи України із забезпеченням ефективності системи;
( Частину першу статті 3 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
забезпечення розвитку інноваційних технологій відновлюваної енергії;
( Частину першу статті 3 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
забезпечення потреб енергетики в сучасному вітчизняному обладнанні для відновлюваних джерел енергії;
( Частину першу статті 3 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
розвиток розумних мереж для моніторингу балансу попиту та пропозиції на ринку електричної енергії та надання даних у реальному часі.
( Частину першу статті 3 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Розділ II
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ
Стаття 4. Державне управління у сфері альтернативних джерел енергії
Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері альтернативних джерел енергії та здійснює законодавче регулювання відносин у ній.
Кабінет Міністрів України та інші уповноважені органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику в галузі альтернативних джерел енергії та здійснюють управління нею.
Державне управління у сфері альтернативних джерел енергії передбачає:
розроблення загальнодержавних, галузевих та місцевих програм у сфері альтернативних джерел енергії, а також їх наукове, науково-технічне та фінансово-економічне супроводження, розробку і виконання завдань відповідних загальнодержавних цільових наукових та науково-технічних програм;
розроблення та прийняття органами виконавчої влади в межах їх компетенції нормативно-правових актів, державних норм, правил, методичних документів щодо використання альтернативних джерел енергії та підтвердження походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;
( Абзац третій частини третьої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 124-IX від 20.09.2019, № 3220-IX від 30.06.2023 )
координацію та узгодження галузевих і місцевих програм у сфері альтернативних джерел енергії із загальнодержавними програмами;
здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері альтернативних джерел енергії та за виконанням загальнодержавних програм у цій сфері.
Стаття 5. Державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії
Державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії здійснює Кабінет Міністрів України чи за його дорученням спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у відповідній сфері в порядку, визначеному законодавством.
Державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії здійснюється шляхом:
( Абзац другий частини другої статті 5 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014 )
розроблення, затвердження та запровадження норм, правил виробництва, передачі, транспортування, постачання, зберігання і споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, а також підтвердження походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;
( Абзац третій частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 124-IX від 20.09.2019, № 3220-IX від 30.06.2023 )
нагляду та контролю за безпечним виконанням робіт на об’єктах альтернативної енергетики незалежно від їх форми власності, безпечною експлуатацією енергогенеруючого обладнання та за режимами передачі і споживання енергії;
нагляду та контролю за додержанням вимог технічної експлуатації на об’єктах альтернативної енергетики незалежно від їх форми власності, технічної експлуатації енергетичного обладнання об’єктів, підключених до об’єднаної енергетичної системи України;
встановлення тарифів на електричну енергію, вироблену на об’єктах альтернативної енергетики, а також на теплову енергію, видобуту з альтернативних джерел;
всебічного заохочення і підтримки науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських робіт, діяльності винахідників і раціоналізаторів, спрямованих на розвиток виробництва та використання альтернативних джерел енергії.
Монопольна діяльність у сфері альтернативних джерел енергії регулюється відповідно до законодавства.
Стаття 6. Організаційне забезпечення діяльності у сфері альтернативних джерел енергії
( Частину першу статті 6 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014 )
Організаційне забезпечення діяльності у сфері альтернативних джерел енергії включає:
( Абзац перший частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1193-VII від 09.04.2014 )
визначення джерел і напрямів фінансування заходів у сфері альтернативних джерел енергії;
підключення підприємствами електричних мереж (енергопостачальних компаній) об’єктів усіх форм власності, що виробляють енергію з альтернативних джерел, до об’єднаної енергетичної системи України;
( Абзац третій частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1193-VII від 09.04.2014 )
створення бази статистичних даних про ресурси альтернативних джерел енергії;
підтвердження відповідності енергогенеруючих об’єктів об’єктам альтернативної енергетики;
( Абзац п'ятий частини другої статті 6 в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
спрощення дозвільних (погоджувальних) процедур для будівництва, приєднання, зокрема до систем передачі або розподілу, та прийняття в експлуатацію об’єкта відновлюваної енергетики.
( Абзац частини другої статті 6 в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
( Статтю 7 виключено на підставі Закону № 124-IX від 20.09.2019 )
Стаття 7. Інформаційне забезпечення діяльності у сфері альтернативних джерел енергії
Кабінет Міністрів України забезпечує відкритий та вільний доступ до інформації про заходи підтримки у сфері відновлюваних джерел енергії через її оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, спільно з іншими центральними органами державної влади та органами місцевого самоврядування (за згодою) розробляють та публікують інформаційні, просвітницькі, профорієнтаційні або навчальні програми для інформування заінтересованих осіб про можливість реалізації їхніх прав як активних споживачів, про переваги та практичне використання, у тому числі технічні та фінансові аспекти, про розвиток та використання енергії з відновлюваних джерел енергії, зокрема шляхом споживання відновлюваної енергії власного виробництва або діяльності у межах спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії.
( До Закону включено статтю 7 згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Стаття 8. Фінансування заходів у сфері альтернативних джерел енергії
Фінансування заходів у сфері альтернативних джерел енергії здійснюється як за рахунок коштів, передбачених в оптових тарифах на електроенергію та тарифах на теплову енергію, шляхом впровадження спеціальної цільової надбавки до тарифу, визначеної законом, так і за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, коштів державного та місцевого бюджетів, добровільних внесків та інших коштів, не заборонених законодавством.
Порядок формування фонду цільового фінансування зазначених заходів і здійснення контролю за цільовим використанням цих коштів встановлює Кабінет Міністрів України.
( Дію частини третьої статті 8 зупинено на 2026 рік згідно із Законом № 4695-IX від 03.12.2025 ) ( Дію частини третьої статті 8 зупинено на 2025 рік згідно із Законом № 4059-IX від 19.11.2024 ) ( Дію частини третьої статті 8 зупинено на 2024 рік згідно із Законом № 3460-IX від 09.11.2023 ) ( Дію частини третьої статті 8 зупинено на 2023 рік згідно із Законом № 2710-IX від 03.11.2022 )
Кабінет Міністрів України має право передбачити у державному бюджеті видатки на фінансову підтримку учасників ринку електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, відповідно до бюджетних запитів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, на підставі розрахунків, наданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
( Статтю 8 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 810-IX від 21.07.2020; в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
У разі отримання учасниками ринку електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, з державного бюджету фінансової підтримки, передбаченої частиною третьою цієї статті, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлюється тариф на послуги з передачі електричної енергії на відповідний рік з урахуванням фінансової підтримки, отриманої учасниками ринку електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
( Статтю 8 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3220-IX від 30.06.2023 )
Стаття 8-1. Розрахунок валового кінцевого споживання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії
Валове кінцеве споживання енергії з відновлюваних джерел енергії розраховується як сума:
1) валового кінцевого споживання електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;
2) валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання та охолодження;
3) валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у галузі транспорту.
Порядок розрахунку валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії затверджує Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, з урахуванням зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та має включати, зокрема:
правило нормалізації для обчислення частки електричної енергії, виробленої з гідроенергії та енергії вітру;
методику обчислення частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, що використовується для охолодження;
методику виробництва відновлюваних транспортних палив небіологічного походження;
методику оцінювання скорочення викидів парникових газів з відновлюваних палив небіологічного походження та палив з переробленого вуглецю.
Національний цільовий показник України розраховується відповідно до порядку розрахунку валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії з урахуванням рішень Енергетичного Співтовариства та враховується під час розроблення Національного плану з енергетики та клімату відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".
Цільовий показник збільшення частки споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання та охолодження має становити не менш як 0,8 відсотка сукупного річного обсягу постачання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, для використання у сфері теплопостачання та охолодження, усередненого за період з 2021 року по 2025 рік, та не менш як 1,1 відсотка – за період з 2026 року по 2030 рік, порівняно з часткою споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання та охолодження у 2020 році.
Обчислення частки енергії, виробленої тепловими насосами для розрахунку валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання та охолодження, здійснюється відповідно до частини другої статті 10 цього Закону.
( Закон доповнено статтею 8-1 згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Стаття 9. Стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел
Стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, здійснюється відповідно до законодавства шляхом:
застосування економічних важелів і стимулів, передбачених законодавством про енергозбереження та охорону довкілля, з метою розширення використання альтернативних джерел енергії;
створення сприятливих економічних умов для спорудження об’єктів альтернативної енергетики;
( Абзац третій частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
застосування схем підтримки, що стимулюють зростання обсягів електричної енергії з відновлюваних джерел енергії на ринку електричної енергії на ринкових засадах, забезпечують уникнення викривлень ринку електричної енергії, враховують можливі витрати на інтеграцію до систем передачі та розподілу, стабільність мережі та спрямовані на забезпечення реагування виробників з відновлюваних джерел енергії на цінові сигнали ринку і зростання їхніх доходів, а також інтеграцію обсягів теплової енергії з відновлюваних джерел енергії та відновлюваних видів палива;
( Частину першу статті 9 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
створення умов для участі у схемах підтримки виробників електричної енергії з держав – членів (сторін) Європейського Союзу та/або Енергетичного Співтовариства, а також підтримки виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії у державах – членах (сторонах) Європейського Союзу та/або Енергетичного Співтовариства.
( Частину першу статті 9 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Суб’єктам господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, активним споживачам рекомендується встановлювати установки зберігання енергії та генеруючі установки гібридного типу, спроможні виробляти електричну енергію, як в синхронізованому з енергосистемою, так і в автономному режимі.
( Статтю 9 доповнено частиною другою згідно із Законом № 663-VII від 24.10.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 514-VIII від 04.06.2015; в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати безоплатне здійснення робіт з прокладання кабельних ліній від трансформаторних підстанцій (ТП/КТП) до місць встановлення електричних зарядних станцій потужністю до 200 кВт та розроблення необхідної для таких підключень проектно-інженерної документації. Фінансування зазначених робіт та розроблення проектно-інженерної документації може здійснюватися за рахунок коштів місцевого бюджету, а виконання може покладатися на відповідні комунальні підприємства або міські служби. Надання відповіді щодо погоджень та дозволів для реалізації таких проектів здійснюється органами місцевого самоврядування у пріоритетному порядку, з урахуванням принципів екологічної відповідальності, прозорості та публічності, але не пізніше 15 робочих днів з дня подання заявки.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4777-IX від 10.02.2026 )( Частину статті 9 виключено на підставі Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
Схеми підтримки мають застосовуватися у відкритий, прозорий, конкурентний, недискримінаційний та економічно ефективний спосіб.
( Статтю 9 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Схеми підтримки враховують ієрархію управління відходами відповідно до статті 4 Закону України "Про управління відходами". У разі невиконання суб’єктами господарювання, що виробляють енергію з відновлюваних джерел енергії шляхом спалювання відходів, обов’язку щодо роздільного збирання відходів, встановленого Законом України "Про управління відходами", підтримка не надається.
( Статтю 9 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, не рідше одного разу на п’ять років готує звіт з оцінки дієвості схем підтримки, який включає, зокрема, оцінку впливу схем підтримки на різні групи споживачів та обсяги інвестицій, а також потенційний вплив змін схем підтримки. Такий звіт публікується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, а також у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.
( Статтю 9 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Результати звіту з оцінки дієвості схем підтримки враховуються під час довгострокового планування нових схем підтримки.
( Статтю 9 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Результати звіту з оцінки дієвості схем підтримки враховуються під час перегляду та оновлення Національного плану з енергетики та клімату та формування Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".
( Статтю 9 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Особливості стимулювання та сприяння розвитку виробництва електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, для власного споживання враховуються під час перегляду та оновлення Національного плану з енергетики та клімату та формування Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".
( Статтю 9 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Стаття 9-1. Стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за "зеленим" тарифом
( Назва статті 9-1 в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
"Зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Встановлення "зеленого" тарифу, передбаченого цією статтею, здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону.
( Частина перша статті 9-1 в редакції Закону № 2755-VIII від 11.07.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 810-IX від 21.07.2020 )
Стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, передбачене цією статтею, поширюється на:
суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції) на об’єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах), незалежно від встановленої потужності таких об’єктів, черг будівництва (пускових комплексів), що введені в експлуатацію до 1 січня 2020 року;
суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції) на об’єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах), що введені в експлуатацію з 1 січня 2020 року, та відповідно до статті 9- 3 цього Закону не зобов’язані брати участь в аукціонах;
